CC BY
25
УДК 331:330.341.1
ДЕРЖАВНА П1ДТРИМКА НАУКОВО-ТЕХНОЛОГIЧНОÏ ПОЛ1ТИКИ В
YKPAÏHI
В.1. Захарченко, д.е.н., професор
Л.Д. Глущенко
М.О. Дамаскiн
Одеський нацюнальний утверситет 1мет 1.1. Мечникова, Одеса, Украта
Захарченко В.1., Глущенко Л.Д., ДамасктМ.О. Державна nidmpuMKa науково-технологiчноi полiтики в Укра'ш.
В статп аналiзуються основш напрямки стимулювання ефективно! науково-технолопчно! полiтики в Украшу Представлена цiлi, механiзми вироблення, методи реалiзащl та iнституцiйна пiдтримка.
Ключовi слова: шноващя, наука, освiта
Захарченко В.И., Глущенко Л.Д., Дамаскин М.О. Государственная поддержка научно-технологической политики в Украине.
В статье анализируются основные направления стимулирования эффективной научно-технологической политики в Украине. Представлены: цели, механизмы выработки, методы реализации и институциональная поддержка.
Ключевые слова: инновации, наука, образование
Zakharchenko V.I., Glushchenko L.D.,
Damascin M. O. State support for science and technology policy in Ukraine.
The paper analyzes the main trends stimulate effective science and technology policy in Ukraine. Presented: the goals, develop mechanisms, methods of implementation and institutional support.
Keywords: innovation, science, education
Перехщ eKOHOMÎKH провщних краш свиу на шновацшний шлях розвитку, який протшае останш десятилитя супровод-жуеться зростанням масштабiв i яшсним поглибленням кооперацп мiж рiзними учасниками науково-технологiчноï дгяльносп. Узагальню-ючим результатом iнтенсифiкацiï шновацшних комунiкацiй стало формування нацiональних шновацшних систем (Н1С) - самовщтворюваних комп-лексiв вiдносин мiж економiчними суб'ектами з приводу генерацiï, розповсюдження та викорис-тання нововведень. Становления Н1С не тiльки радикально змiнюе вигляд науково-технолопч-ного простору, але i викликае необхiднiсть сут-тевих модифшацш в механiзмах його регулю-вання.
Постановка задачi
У зв'язку з цим серйозно змiнюються ступiнь i форми державноï участi в науково-технолопчному процесi. Державна пiдтримка науки та шновацш трансформуеться у всеосяжний комплекс заходiв щодо забезпечення цiлiсностi та стшкосп шнова-цiйного органiзму. Державт структури виробля-ють все бшьш потужиi стимули для консолiдацiï зусиль рiзних секторiв економiки i суспшьства на реалiзацiï нацiональних науково-технологiчних стратегш, створеннi та практичному використаннi нових ефективних технологш Державнi органь заци та установи стають невiд'емними ланками прискорюваних науково-технологiчних циклiв.
Мета - визначення методiв прямо1' державно1' тдтримки та напрямкiв державного сприяння науково-технолопчно1' кооперацiï.
Аналiз публiкацiй
Питання державно1' пiдтримки та сприяння науково-технологiчноï кооперацп в Укрш'ш дослiджувалися в працях росiйських та вичиз-няних учених: I.I. Грузнов [4], В.1. Захарченко [714], 1.В. 1ванов [15], Н.Н. Корсикова [16, 19], К. Кристенсен [20], М.М. Меркулов [23], Б. Твис [25], Л.1. Федулова [26], Й. Шумпетер [27] та ш Водночас невиршеними залишаються проблеми вибору методiв, механiзмiв реалiзацiï та напрямшв
CTHMyiroBaHHa e^eKTHBHOi HayKOBO-TexHOioriHHol
no^iTHKH b yKpalHi.
BHK^ag 0CH0BH0r0 MaTepia^y goc^ig^eHHH
IHHOBa^HHe CHCTeMOCTBopeHHa HiTKO apTHKy-
iroe oÖMe^eHiCTb phhkobhx MexaHi3MiB aK aBTO-
MaTHHHoro peryiaTopa iHHOBa^HHOi c^epu, 6o:
— CHCTeMHa HayKOBO-TexHOioriHHa giaibHicTb BHMarae He TiibKH 3HaHHoro o6cary pecypciB Ha CTBopeHHa i peaii3a^ro HOBOBBegeHb, aie h ^o^p^mora po3nogiiy KomTiB, a TaKO® ix peryiapHoro Hagxog®eHHa. HaBiTb oKpeMi rocrogaproroHi Cy6'eKTH BuaBiaroTbca 3gaTHHMH cкoнцeнтpyвaтн KomTH Ha 3gincHeHHa MacmTa6-hhx iHHOBa^n, to 3a6e3nenHTH ix MaKpoeKOHO-MiHHy cннxpoнiзaцiro npHBaTHoMy CeKTopy y 6araTbox BHnagKax He nig cuiy;
— mpaKOMep^HHi BiacTHBOcri HayKOBO-TexHO-ioriHHoi npogyKqii (HeBH3HaHeHicTb pe3yibTaTy, TpHBaiicTb iara OTpuMaHHa BiggaH i T.n.) MyibTHniiKyroTbca b пpoцeci CHCTeMHHx B3aeMO-
gift;
— eieMeHTH iHHOBa^HHoro KOMraeKcy, aKi CMHaT-Ky ^yHKqioHyroTb Ha HeKOMep^nmn ocHoBi (3oKpeMa, пpoвegeннa ^yHgaMemaibHux HayKO-bhx gociig®eHb), BHMararoTb 3axucTy Big ^^o^ib^ro ^nu^H^ cucreMHoi «mBy™-hh»;
— ^opMyBaHHa iHHOBa^HHoi CHCTeMH пoтpe6ye ge-Moro^^a^i HayKOBO-TexHiHHHx gocarHeHb, aKa Mo®e 6yTH 3a6e3^HeHa TiibKH ro3apuHKO-bhmh пpoцegypaмн;
— 3piia HIC roKiHKaHa oxoпнтн пpaктнннo yci eKOHOMiHHi Ta coцiaIbнi crpyKTypu, b toh Hac aK hhcto pHHKoBi BigHocHHH BegyTb, aK пpaвнIO, go yTBopeHHa «6iiux rnaM», He oxoraeHux gu^y-3iero HOBOBBegeHb. Ha^H^^g, 6araTO MTeH^H-hhx cro^HBaHiB He 3gaTHi Ha6yBaTH iHHOBa^HHy пpogyкцiro Ha bhkitohho KOMep^HHux 3acagax;
— 3pocTaHHa MacmTa6iB i pi3HOMaHiTHicTb HayKO-BO-TexHOioriHHux B3aeMogin b paMKax HIC aKTyaii3yroTb ^o6ieMy TexHOioriHHux Ta rnmux CTOiyHeHb b iHHOBa^HHOMy пpoцeci (HopM, CTaHgapTiB, BHMor 6eзпeкн i T.g.);
— HayKOBO-TexHOiorinHe CHCTeMOCTBopeHHa Ha 3araibHOHa^OHaibHOMy piBHi geTepMiHye pag 3OBHimHboeKOHOMinHux пpo6Ieм (3OKpeMa, mg-TpuMaHHa Ha^OHaibHOi' igeHTHHHOCTi b HayKOBO-TexHOiorinHin c$epi, coцiaIbнoro iMig®y HayKO-BO-TexHOioriHHo! giaibHOCTi Ta iH.);
— po3ropTaHHa rio6aibHux B3aeMogin pi3Hux HIC Hagae HOBi aKOCTi пoзнцioнyвaннro gep®aB Ha MmHapogmn apeHi, ge puHKOBi MexaHi3MH TicHO ПepeПIiтaГОTbCa 3 M3apHHKOBHMH i KBa3HpHHKO-BHMH;
— e^eKTHBHa HIC HeMO®iHBa 6e3 пoвнoцiннoro BKironeHHa b HayKOBO-TexHOioriHHi пpoцecн cycпiIbнoro ceKTopa eKOHOMiKH (ocBiTH, oxopo-hh 3gopoB'a, oxopoHH rpoMagcbKoro пopagкy i т.п.).
^.ep^aBHi iHCTHTyTH b cuiy icropuHHO c^opMO-
BaHOi Mogeii opram3a^i BiagHoro ampaTy Boiogi-
roTb Haft6iibmHMH gupH®HCbKHMH MO®IHBOCTaMH gia внпpaвIeннa ge^eKTiB puHKy b HayKOBO-TexHO-iorinHin c$epi i BigroBigHHx пepemкog Ha miaxy iHHOBa^ÖHoi ^o^pa^i, CTBopeHHa i mgTpuMKH HeKOMep^HHux a6o HacTKOBO KOMep^HHux eieMeH-TiB HIC. ^.ep^aBa 6eзпocepegнbo зaцiкaвIeнa b ro6ygoBi Haiarog®eHoro нaцioнaIbнoro iHHOBa^n-Horo MexaHi3My, ocKiibKH TexHOioriHHi hobo-BBegeHHa внcтyпaroтb b gaHHH Hac aK ochobhhh $aKTop pocTy rio6aibHol' кoнкypeнтocпpoмo®нocтi eKOHOMiKH, 3a6e3^HeHHa co^aibHO-eKOHOMiHHOi' CTa6iibHOCTi. KpiM Toro, b yMOBax пepeпIeтeннa rio6aii3a^HHHx TeHgeH^n po3BHTKy cycпiIbCтвa Ta eKOHOMiKH peryiroBaHHa HayKOBO-TexHOioriHHoi c^epu пepeтвoproeтbca b oguH 3 roiOBHux Ba®eiiB цiIecпpaмoвaннx Kepyronux BmuBiB Ha rocпo-gapcbKy i co^aibHy guHaMiKy KpaiH, iHCTpyMeHTiB ieriTHMi3a^i gep®aBH aK opraHinHOi i HeBig'eMHOi пigcнcтeмн coцiyмy. OgHOHacHO eKOHOMinHi i rpoMagaHCbKi cy6'eKTH, CTHKaroHHCb 3i CTpiMKHMH тeмпaмн пomнpeннa HOBOBBegeHb, BignyBaroTb Bce 6iibmy пoтpe6y b пeвннx HaBira^HHHx «MaaKax» i BCTaHOBieHHa HiTKux «^aBui rpu» Ha xaoTHHHOMy iннoвaцiннoмy Mii.
^,aHa po6oTa e y3araibHeHHaM pe3yibTaTiB gociig®eHb 3a нaпpaмкoм «HayKOBO-TexHOioriHHHH po3bhtok b yKpalHi», ^o пpoвogaтbca ocTaHHi п'aтнagцaтb poKiB Ha Ka^egpi eKOHOMiKH Ta yпpaв-iiHHa Ta Bigo6pa®eHux y HucieHHux MOHorpa^iax [7-13, 17-19, 21, 23], HaBHaibHux пoci6ннкax [14, 16], gucepTa^HHHx gociig®eHHax [6, 22].
I. Ocnoeu depwaeno'i наукоeо-техноnогiцно'í nommuKu. ®opMyBaHHa HIC aBiae co6oro MTy^Hun bhkihk gep®aBHOMy aпapaтy, пepeg aKHM пocтae aKicHO hobhh o6'eKT y^aBirnHa. Цe BHMarae hobhx пigxogiв go gep®aBHOi HayKOBO-TexHOioriHHol' Ta iннoвaцiннol пoIiтнкн, ii цiIaм, MeTogaM, MexaHi3-MaM ^opMyBaHHa, iнcтнтyцiннoro o^opMieHHa. OHOBieHHH iHCTHTyT HayKOBO-TexHOioriHHol пoIiтнкн CKiagaeTbca пig BmuBOM gBox pi3HO-нaпpaвIeнннx тeнgeнцiн. 3 ogHoro 6oKy, CTaHOB-ieHHa HIC cy^OBog^yeTbca нaкoпннeннaм cycпiIbнoro iHTeieKTyaibHoro Kamraiy, ^o BigKpu-Bae mupoKi MO^iHBOcri gia caмoperyIaцil iHHO-вaцiнннx CTpyKTyp, geieryBaHHa yпpaвIiнcbкнx пoвнoвa®eнb rpoMagcbKHM ^opMyBaHHaM, iOKaib-hhm HayKOBO-TexHOioriHHHM o6'egHaHHaM. 3 iHmo-ro 6oKy, пogaIbme KOMmeKcyBaHHa CKiagy i CTpyK-Typu HayKOBO-TexHOioriHHol c^epu 3aKOHOMipHO Bege go ycKiagHeHHa peryiaTHBHux cxeM b MaKpo-eKOHOMiHHOMy acпeктi. Pe3yibTaTOM gBox 3a3HaHe-hhx TpaeKTopin CTae 3Mi^eHHa aKqeHTiB y HayKOBO-TexHOioriHHin пoIiтнцi 3 totohhhx, CHHryiapHHx 3agaH Ha CTpaTeriHHi, CHCTeMOCTBoproBaHi $yнкцil. BuxigHoro пepegyмoвoro 3gincHeHHa HayKOBO-TexHOioriHHol' пoIiтнкн, ageKBaTHOi peaiiaM iHHO-вaцiннoro cycпiIbCтвa, e o6'eKTHBHe BHHUKHeHHa i Bigo6pa®eHHa y пoIiтнннiн ^aKTu^ 3araibHO-нaцioнaIbннx iннoвaцiнннx iHTepeciB.
Ha^OHaibHi iннoвaцiннi iHTepecu MO®yTb CKiagaTHca pi3HHMH cпoco6aмн, 3OKpeMa:
— як загальний штерес бiльшостi учасник1в науково-технолопчно! дiяльностi;
— як комплементарна композицiя приватних iнтересiв iнновацiйних суб'eктiв;
— як суперпозищя конфлiктних (конфлштоген-них) штереав елементiв науково-технологiч-ного комплексу;
— як прояв системних ефектiв у розвитку науко-во-технолопчно! сфери;
— як результат активно! науково-технолопчно! полiтики;
— як наслщок сформованого мiжнародного «роз-под^ пращ» в науково-технологiчнiй сферi;
— як воображения динамiки мiжнародних науко-во-технологiчних вiдносин;
— як похщна вiд нацiональних iнтересiв в шших сферах та iн.
У сучасному суспiльствi нацiональнi шнова-цiйнi штереси, пов'язанi, як правило з ршенням масштабних наукових i технiчних завдань, можуть формулюватися у виглядi чистих шновацшних орieнтирiв. Iлюстрацieю подiбних прагнень можуть служити створення унiкального науково-дослiдного обладнання нацюнально! i свишо! значущостi. Але в бiльшостi випадшв iнтереси рiзних краш в науково-технолопчнш галузi тiсно пов'язанi з шшими категорiями загальнодержав-них бенефiцiй, у тому числг
— з штересами нацюнально! безпеки, що включа-ють формування науково-технолопчно! та шновацшно-сощально! бази протидп внутрш-нiм та зовшшшм загрозам суспiльству i його цшностям;
— економiчними iнтересами, насамперед у площиш забезпечення вирiшального внеску шновацш в к1льк1сне та як1сне економiчне зростання, реалiзацi! нацюнально! науково-технолопчно! ренти;
— полiтичними iнтересами, що мютять науково-технологiчне розширення кола учаснишв политично! дiяльностi, змiцнення позицш кра!н у свiтовому спiвтовариствi внаслщок нарощу-вання науково-технологiчного потенщалу, реалiзацiю геошновацюно! стратеги;
— соцiальними штересами, яш передбачають акцентовану пiдтримку шновацш сощально! спрямованостi, використання науково-техно-лопчних засобiв пiдтримки сощально! стабшь-носп та пiдвищення якостi життя громадян;
— екологiчними iнтересами, сполученими з по-ширенням технологiй, що забезпечують стiйку коеволюцiю суспiльства i природи;
— нацiонально-культурними iнтересами, як1 охоплюють збереження i змiцнення нацюнально! iдентичностi в науково-технологiчнiй сферi, тдгримання наукових та iнновацiйних традицiй кра!ни як одного зi стовпiв нацюнально! культури;
— суспiльно-психологiчними штересами, пов'яза-ними з трансляцieю в суспшьну свiдомiсть цiннiсних установок, адекватних реалiям
постiндустрiального суспiльства, включаючи рацюнальне поеднання матерiальних i духов-них щнностей.
Спектр конкретних форм реалiзацiï загально-нацiональних iнновацiйних iнтересiв надзвичайно широкий, в якостi основних з них можна тдкрес-лити:
— здшснення загальнонацiональних науково-технологiчних проекпв i програм, що вщповь дають загальнодержавним цiлям в науково-технолопчнш сферi;
— створення елементiв науково-технолопчного потенцiалу загальнонацiональноï значущостi (дослiдницьких засобiв, експериментальних установок, iнформацiйно-комунiкацiйних мереж i т.п.);
— державш замовлення на дослщження, шно-вацiйну продукцiю, призначену для використання в громадських цiлях;
— державнi iнвестицiï в науково-технолопчну дiяльнiсть з метою отримання бюджетних доходiв, як1 використовуються на громадсьш потреби;
— формування загальнонацiональних депозитарий результатiв iнтелектуальноï дiяльностi та забезпечення вшьного доступу до них в шновацшних щлях;
— державш зусилля по внутршнш популяризацп та м1жнародному позицiонуванню нацюналь-них науково-технолопчних досягнень i науко-во-технологiчноï дiяльностi;
— «лобшвання» нацiональних штереав в ходi мiждержaвних переговорiв з питань науково-технолопчного сшвробпництва, в робот мiж-народних оргaнiзaцiй науково-технолопчного профшю;
— встановлення обмежень на оборот окремих видiв нaуково-технологiчноï та шновацшно1' продукцiï, що диктуються iнтересaми нацюнально!', суспiльноï та особисто!' безпеки i т.д. Формування та еволющя Н1С, що кaтaлiзуе
видiлення науково-технолопчно!' складово!' в сaмостiйну область нацюнальних iнтересiв, рефлективним чином е одшею з першорядних державних цiлей. За допомогою зaходiв державно!' полiтики вщбуваеться становлення Н1С як зaгaльнонaцiонaльного мехашзму, вичленовуван-ня ïï як суб'екта взаемовщносин з iнновaцiйними системами шших краш i свiту в цшому. Специфiкa державно!' нaуково-технологiчноï полiтики постае як один з головних предикапв, що характеризуют конкретну Н1С, титульний атрибут економiч-но1' политики держави в цiлому.
Iнновaцiйне системостворення детермiнуе новi цiльовi установки науково-технолопчно!' полпики. Якщо спочатку держава сприяла змiцненню нaцiонaльноï нaуково-технологiчноï сфери як потенцшного джерела прогресу в економщ та iнших галузях, то в епоху Н1С в ареал державного регулювання потрапляе i сама реaлiзaцiя науково-технологiчних досягнень у соцiaльно-економiчнiй
пpaктнцi (paHime bhhhtok craHOBHB iume o6opoH-hhh ceKTop). OpieHTupu 3MiuHeHHa HayKOBO-TexHO-ioriHHoro пoтeнцiaIy, aK пpaвнIO, Bupo6iaroTbca gep®aBHHMH crpyKTypaMH b 6eзпocepegнiн yв'aзцi 3 пepcпeктнвaмн KOMepuiaii3auii hobhx TexHOiorin, mgBH^eHHa ®HTTeBHx CTaHgapTiB.
CucTeMHHH po3bhtok HauioHaibHoro iHHOBauin-Horo KOMmeKcy e HeMO®iHBHM 6e3 pauioHaibHoi CTpaTerii. B yMOBax rocHie^i B3aeMO3aie®HOCTi pi3Hux CTopiH eKOHOMiKH i cycпiIbCтвa, HayKH i TexHOiorin, eкcпoнeнцiaIbнoro 36iibmeHHa iH^op-MauiHHux ^toMb BH3HaHHTH Man6yTHi TeHgeHuii HayKOBO-TexHOioriHHol' c$epu, geTaibHO ^opaxyBa-th HaciigKH thx hh rnmux HOBOBBegeHb y 6araTbox внпagкax mo®ihbo iume Ha gep®aBHOMy piBHi. ,3,ep®aBa roKiHKaHa bhpo6hth goBrocTpoKOBi iHHO-Bauinm opieHTupu gia pi3Hux eKOHOMiHHHx CTpyK-Typ, miaxoM peryiroroHHx BrauBiB y3rogHTH ix 3i CTpaTeriHHHMH i TaKTHHHHMH 3aBgaHHaMH 6i3Hecy, ^o^cm^R, rpoMagcbKux opram3auin. npu BH3Ha-
HeHHi goBrocTpoKOBHx нaпpaмкiв HIC 3BHHaHHO roTpi6Hi ^rnaHCOBam gep®aBoro gociig®eHHa 3 пporнoзyвaннa HayKOBO-TexHOioriHHHx i couiaibHO-eKOHOMiHHux ^oueciB. no6ygoBa o6rpyHTOBaHHx oцiнoк пepcпeктнвнoi guHaMiKH HIC пepeg6aнae aHaii3 aibTepHaTHB, rob'a3aHHx 3 Tiero hh iHmoro HayKOBO-TexHOioriHHoro пoIiтнкoro, a TaKO® curne eBOiro^HHO-reHeTHHHoro i нopмaтнвнo-цiIbOвoro пigxogiв.
Ha rpymi CHCTeMHHx iHHOBauiHHHx B3aeMO3B'a3-KiB BupocTaroTb HOBi MexaHi3MH ^opMyBaHHa HayKO-BO-TexHOioriHHOi пoIiтнкн. BoHa CTae He ^ocro пpogyктoм ^yHKuioHyBaHHa gep®aBHoro aпapaтy, aie i gocaraeTbca Kpi3b пpнзмy y3rog®eHHa imepe-ciB 3araibHHM 6aHeHHaM repOTeR!™ HayKOBO-Tex-HOioriHHol' c^epu, ii Micua b eкoнoмiцi i cycпiIbCтвi ^egcTaBHUKaMH pi3Hux cerMeHTiB rocпogapcтвa i couiaibHux BepcTB. ,3,o gaHoro пpoцecy mgKiroHa-roTbca HOBi iaHKH, ^o B6ygoByroTbca b HIC Ta xapaKTepu3yroTbca 3HaHHHM BiggaieHHaM Big agpa HayKOBO-TexHOioriHHoro MTeHuiaiy, m^u^ag, MOiogi®Hi opraHi3auii, ®iHOHi pyxu, giani KyibTypu i MHCTeuTBa i T.g. Cy6'eKTHBHa CKiagoBa HauioHaib-hhx HayKOBO-TexHOioriHHux uiien пocтyпoвo 3aMi^aeTbca po3raiy®eHHMH eкcпepтнo-aнaIiтнн-hhmh пpoцegypaмн, ^o go3BOiaroTb пigвecтн пig 6ygiBiro HayKOBO-TexHOioriHHol CTpaTerii MiuHHH gociigHHH $yHgaMem\
OcKiibKH iHTeHCHBHicTb i apeai BrauBy 3axogiB HayKOBO-TexHOioriHHol пoIiтнкн 3HaHHO 36iibmy-eTbca 3a goMMororo «3HeraeHb» HIC, пoтpi6нo 6iibm riH6oKHH aHaii3 HaciigKiB вigпoвigннx KpoKiB, a TaKO® 6iibm TicHa ix Kopeiauia Mi® co6oro. Ha^H^^g, aKTHBi3auia gociig®eHb b Tin hh rnmin HayKOBO-TexHOioriHHoi raiy3i Maioe^eKTHB-Ha 6e3 CTHMyiroBaHHa пoпнтy Ha HayKOBO-TexHO-ioriHHy пpogyкцiro, cyпpoвog®yвaнoro пpaмнмн i CTOiyHeHHMH iHBecTHuiaMH.
no Mipi KOHCOiigauii HIC, HayKOBO-TexHOioriH-Ha пoIiтнкa MaTepiaii3yeTbca B®e He TiibKH Hepe3 B3aeMogiro gep®aBHHx opraHiB 3 rocпogaproroннмн cy6 'eKTaMH, aie i b 3pocraroHiH Mipi miaxoM
пigтpнмкн кooпepaцii pi3Hux aremiB HayKOBO-TexHOioriHHoro uHKiy.
y $OKyci CTaHOBieHHa HIC KopiHHHM repeTBO-peHHaM пiggaeтbca i opraHi3auiHHO-iHCTHTyuiHHHH o6pa3 HayKOBO-TexHOioriHHoi Ta iHHOBauiHHoi пoIiтнкн. Пo-пepme, BOHa пocтae He aK geaKa cyкyпнicтb gupeKTHBHux goKyMeHTiB пeвнoro gep®aBHoro opraHy, a CKopime aK CHHTe3 HayKOBO-TexHoioriHHHx opieHTHpiB pi3HHx BigoMcTB i Mi®-BigoMHux ^opMyBaHb. no-gpyre, пoIiтнннi ycTaHOB-kh MicTaTb y co6i пepegyмoвн aKTHBHoi B3aeMogii Mi® gep®aBHHMH crpyKTypaMH 3 MeToro 3a6e3^HeH-Ha KOMmeKCHOCTi y^aBiaroHHx BrauBiB. no-TpeTe, gep®aBHi opraHi3auii, aKi ^opMyiroroTb пoIiтнннi пpiopнтeтн Ta ix giaibHicTb 6eзпocepegнbO BKiroHa-roTbca b CKiag i CTpyKTypy HIC.
nepexig iigupyroHux y CBrroBin eKOHOMiui KpaiH go iHHOBauiHHoro тнпy po3BHTKy Bupa3HO BHCBiHy-roTb TaKy ^o6ieMy, aK mgBH^eHHa e^eKTHBHOCTi gep®aBHoi HayKOBO-TexHiHHoi пoIiтнкн. y HHHim-Hix yMOBax iHCTHTyT HayKOBO-TexHiHHoi пoIiтнкн MO®e ycmmHO BHKOHyBaTH CBoe пpнзнaнeннa, iume 6ygyHH opraHiHHO B6ygoBaHHM y HIC. Mo®Ha BKa3aTH pag KpuTepiiB iHTerpoBaHOCTi MexaHi3My gep®aBHoro peryiroBaHHa b CTpyKTypu HIC. no-пepme, ue - crymHb, ^o вigпoвigae 3araibHOHauio-HaibHHM opieHTupaM BmuBy gep®aBHHx 3axogiB Ha TaKCOHOMiro HIC. no-gpyre, riu6uHa i peryiapHicTb ouiHKH HayKOBO-TexHiHHoi пoIiтнкн 3 MeToro CBoe-HacHoro KopeKTyBaHHa, ycyHeHHa HeraTHBHux HaciigKiB пoмнIкoвнx pimeHb. no-TpeTe, piBeHb i xapaKTep B3aeMogii gep®aBHHx opraHiB 3 пoIiтнн-hhmh, rocпogapcbкнмн, rpoMagcbKHMH Ta iHmHMH ^opMyBaHHaMH, ^o пpegcтaвIaroтb iHTepecu pi3HHx cy6'eKTiB HIC. no-HeTBepTe, нaпpaмкн, iHTeHCHB-HicTb i CHHxpoHHicTb pearyBaHHa o6'eKTiB HIC Ha peryiroroHi gep®aBHi bmhbh. ^hm 6iibmoro Miporo y вigпoвigb KpoKH rocпogapcbкнx CTpyKTyp 3MiuHro-roTb CHCTeMOCTBoproBaHHH KapKac HIC, thm BH^e MO®Ha ouiHHTH pe3yibTaTHBHicTb HayKOBO-TexHiH-HOi ПOIiтHKH.
II. flepwaene регумmeаннм наукo8o-mехнomгiц-no'i c$epu e paMKax HIC. ^mpaibHHH ^hrt gociig®eHHa po3riaHyToi пpo6Ieмaтнкн пoIarae b aHaii3i icHyroHoro apceHaiy MeTogiB HayKOBO-TexHOioriHHoi пoIiтнкн b paKypci CHCTeMHOCTi HayKOBO-TexHOioriHHoi c^epu. ®iHaHcyBaHHa pi3-hhx eTamB HayKOBO-TexHOioriHHoi giaibHOCTi 3 KomTiB gep®aBHHx 6rog®eTiB e Han6iibm пomнpe-Horo $opMoro BmHBy gep®aBH Ha HayKOBO-TexHO-ioriHHy c$epy. Aie B®e BH3HaHeHHa BeiHHHHH 6rog®eTHoi пigтpнмкн пoтpe6ye BpaxyBaHHa 3aKO-HOMipHOCTen HIC, 3OKpeMa ii B3aeMO3B'a3KiB 3 HaBKOiumHiM cepegoBH^eM. Hacпpaвgi, cyMapHa e^eKTHBHicTb BHTpaT MO®e 6yTH BH^oro, aK^o HacTHHy KomTiB BHTpaTHTH He BiacHe b HayKOBO-TexHOioriHHin c$epi, a Ha uiii CTBopeHHa cпpнaт-iHBoro gia iHHOBauin KiiMaTy, нaпpнкIag Ha пig-TaryBaHHa cyкyпнoro пoпнтy, ^opMyBaHHa cepeg-Hboro Kiacy i т.п.
ЦiIbOвe ^iHaHcyBaHHa b 6iibmin Mipi ageKBaTHe 3agaHaM gocarHeHHa KOMmeKCHOCTi HayKOBO-TexHO-
логiчних процесiв. Однак при цьому важливо знайти оптимaльнi пропорцiï розподiлу кошпв мiж рiзними елементами Н1С i одночасно забез-печити пiдтримку не тшьки тих чи iнших складових нaуково-технологiчноï дiяльностi, але i взаемодп мiж iнновaцiйними структурами. Бюджетне фшансування мае, з одного боку, здшснюватися в поеднaннi з надходженням недержавних кошпв, а з iншого - не переступати ту межу, за якою шновацшш цш можуть бути досягнут за рахунок комерцiйних швестицш. Нaдмiрне державне фiнaнсувaння окремих науко-во-технологiчних оргaнiзaцiй так само загрожуе пaрaлiзaцiï взaемодiй в Н1С, як i гостра нестача коштiв.
Потужним системостворюваним фактором для нaуково-технологiчноï сфери став обгрунтований вибiр державних прюритетв при розподiлi ресурсiв мiж напрямками наукових дослiджень, iнновaцiйними областями, а також функцюналь-ними пiдсистемaми Н1С. Формування Н1С супроводжуеться i диверсифшащею кaнaлiв державного фiнaнсувaння нaуково-технологiчноï галузг Держaвнi асигнування надходять рiзними елементами Н1С через численнi влaднi структури, регiонaльнi бюджети, мiнiстерствa, вiдомствa, фонди i т.п. Очевидно, що науково-технолопчна iнтегрaцiя диктуе узгоджену дiяльнiсть вщповвд-них державних агентств.
Дiевим засобом розвитку Н1С е розробка i реaлiзaцiя державних науково-технолопчних програм i проектiв, у рамках яких ресурси i дiяль-шсть iнновaцiйних iнститутiв координуеться безпосередньо. З метою досягнення збалансова-ностi науково-технолопчного циклу при виборi (в тому чи^ конкурсному) виконaвцiв програм оцшочними критерiями повиннi виступати не тшьки 1'х внутрiшнi можливостi, але i параметри передбачуваних кооперaцiйних взaемодiй. Не можна допускати використання заказниками програм або 1'х головними розробниками свого положення для придбання додаткових вигод на шкоду структурним зв'язкам Н1С.
Поряд з прямою фiнaнсовою тдтримкою потужним засобом державного стимулювання iнновaцiйних процесiв виступають непрямi мето-ди - подaтковi пiльги, надання пiльгових кредитiв, прискорена aмортизaцiя основних фондiв, зниженi держaвнi тарифи та iншi преференцiï. У бiльшостi випадшв цi пiльги представляються конкретним оргашзащям нaуково-технологiчноï сфери або застосовуються у вщношенш певних видiв дiяль-носп в нaуково-технологiчнiй сферi. З метою воображения системних зв'язк1в Н1С необхщне розширення пiльг, стимулюючих взaемодiю науково-технолопчних структур, наприклад, спецiaльних податкових преференцш по НДДКР, що здiйснюються комерцшними структурами в кооперaцiï з ушверситетами, пiльгових кредитiв на конверсiю оборонних дослщжень i т.п. Зокрема, ефективним е використання у вщношен-m iнновaцiйних комплексiв принципу «консолщо-
ваного платника податшв». При цьому шновацшш витрати i пов'язaнi з нововведеннями збитки одних учасник1в можуть покриватися за рахунок доходiв iнших системостворюваних оргашзацш.
Пiльги мають бути узгоджеш мiж собою таким чином, щоб забезпечити системний розвиток нaуково-технологiчного комплексу. Так, пшьгове оподаткування прибутку ввд реaлiзaцiï науково-технологiчноï продукцiï може поеднуватися з пiльговими кредитами на ïï зaкупiвлю i схемою прискорено! aмортизaцiï при подальшому вико-ристанш. Розглянутi преференцiï представляються i важливим засобом створення вiдсутнiх ланок Н1С. Зокрема, недостатня нaсиченiсть науково-технолопчного простору гнучкими малими i середшми фiрмaми зумовлюе введення спещаль-них пшьг для малого нaуково-технологiчного бiзнесу, а також iнвестицiйних структур, в першу чергу венчурних фондiв. Саме детально пророб-лена i апробована в нaцiонaльних умовах система iнновaцiйно-економiчних преференцiй вiдiгрaе важливу роль в Н1С.
Iнвестицiï в т1 чи iншi нововведення часто виявляються виправданням лиш за наявносп достатнього попиту на науково-технолопчну продукцiю. В aрхiтектонiцi Н1С вщповщний попит постае не просто як параметр торгових вiдносин, але як критична точка в «дорожнш кaртi» системного науково-технолопчного круго-обiгу. Системнi технологи характеризуются ефектом «домiно», коли стимулювання попиту на хх окремi елементи пропорцшно збiльшуе потребу в iнших видах нaуково-технологiчноï продукцiï. Держава здатна тдтримувати попит шляхом замовлень i закутвель, здiйсненням демонстра-цiйних проектiв, а також непрямого стимулюван-ня споживання iнновaцiй.
Особливоï aктуaльнiсть з позицш формування iнновaцiйноï системи набувають оргашзацшно-iнституцiйнi методи нaуково-технологiчноï полi-тики. Досить важким завданням е адаптащя структур державного сектору, що вiдрiзияються, як правило, консервативним i бюрократичним стилем функцiонувaния, до вимог з боку Н1С. В окремих випадках можлива й л^щащя науково-технологiчних процесiв, як1 гальмують процеси формувань. При створеннi державою спецiaлiзо-ваних iнтегрaцiйних структур, а також оргашв регулювання iнтегрaцiйних процеав у науково-технологiчнiй сферi надзвичайно важливо уникати формального характеру об'еднання. Завданням держави е лiквiдaцiя розривiв у науково-техно-логiчних мехaнiзмaх шляхом утворення постiйних або тимчасових оргашзацш - ланок Н1С. Цi структури ефективш, якщо вони з самого початку нацшеш не на рентоорiентовну поведiнку, а на державне науково-технолопчне пiдприемництво.
1стотний кооперaцiйний потенщал включае в собi акцент нaуково-технологiчноï полiтики розвинених крaïн на поширення принципал-агентських вiдносин, коли виконання ряду функ-цiй по регулюванню нaуково-технологiчних
пpoцeciв i y^aBirnHa gep®aBHHM ceKTopoM HayKO-BO-TexHOioriHHOi c^epu пoвнicтro a6o HacTKOBO geieryroTbca Hegep®aBHHM CTpyKTypaM b uiiax mgBH^eHHa e^eKTHBHOcri BHKopHCTaHHa KomTiB maTHHEiB rogaTKiB.
3pocTaroHa yHacTb gep®aBH y CTBopeHHi HayKO-BO-TexHOioriHHOi iH^pacTpyKTypu e пpaмнм Haciig-KOM пpoцeciв KOHCTHTyroBaHHa HIC. HagaroHH HayKOBO-TexHOioriHHin c$epi rn^opMauinm, ropuguHHi, KOHcyibTauiHHi, MapKeTHHroBi Ta iHmi rociyru, gep®aBHi CTpyKTypu BHOcaTb BaroMHH BHecoK y 3MiuHeHHa B3aeMO3B'a3KiB HIC. Ochobhh-mh пpo6Ieмaмн TyT внcтyпaroтb, пo-пepme, 3a6e3-^HeHRa KOMmeKCHOCTi gaHOi iH^pacTpyKTypu, a
пo-gpyre, oптнмiзaцia ^o^pum Mi® пigтpнмкoro
BiacHe iHHOBauiHHHx Ta o6ciyroByroHHx $opMy-BaHb. ^aHHH aCTeKT BHMarae пorIн6Ieнoro BHBHeH-Ha BmHBy piBHa HayKOBO-TexHOioriHHOi iH^pa-CTpyKTypu Ha e^eKTHBHicTb HayKOBO-TexHOioriHHHx пpoцeciв, ^yHKuioHyBaHHa HIC b uiiOMy.
^,ep®aBa 6araTO b HOMy BH3HaHae Buriag HayKO-BO-TexHOioriHHOi c^epu Hepe3 yHacTb y mgroTOBui HayKOBO-TexHiHHHx i yпpaвIiнcbкнx KagpiB. Man6yTHi ^o^puri HIC 3aie®aTb Big CborogHi-mHbOi CTpyKTypu пigroтoвкн CTygeHTiB i acmpamiB пo o6iacTax Ta 3a CTeuiaibHOCTaMH. ®opMyBaHHa HIC ^eg^^ae oco6iHBi BHMoru go 3MicTy ocBiT-Hboro ^ouecy, b пepmy Hepry go пpнmeпIГОвaннн ^axiBuaM iHHOBauiHHoro CTHiro MHCieHHa i gin, HaBHHOK caMOCTiHHOi opiemauii b Mopi iHHOBauin-hhx pecypciB, opraHi3auii B3aeMogii 3 iHHOBauin-hhmh mpraepaMH, 6eзпepepвнoro m^b^hm 6ara®y 3HaHb. nepmopagHe 3HaHeHHa gia MCTy-mibHoro po3BHTKy HIC Mae пigroтoвкa iHHOBauin-hhx MeHeg®epiB - ^axiBuiB, 3gaTHHx KOopgHHyBaTH giaibHicTb pi3HopigHHx ^opMyBaHb, mo BTaryroTbca b iHHOBauiHHi MexaHi3MH. ^iec^aMOBaHHMH 3axo-gaMH gep®aBHOi пoIiтнкн e CTHMyiroBaHHa Mo6iib-HOCTi KagpiB Mi® ^opMyBaHHHMH HIC, a TaKO® po3-mupeHHa raigHux, B3aeMHHx HaBHaibHHx KOHTaKTiB ^axiBuiB pi3HHx iaHOK HayKOBO-TexHOioriHHoro uHKiy. IHTeHCH^iKauia HayKOBO-TexHOioriHHHx пpoцeciв TicHO TOB'a3aHa 3 gep®aBHHM c^naH^M пpнтoкy Moiogux KagpiB y CTpyKTypu HIC.
yKpalHa CborogHi CTaia ogHiero 3 Han6igmmHx KpaiH Gвpoпн He TiibKH 3 ^hhuhh BeiHKoi Kopy^ uii, aie i BeiHKoro HHCia HeBgaiux 6i3Hec-pimeHb 6e3rpaMOTHHx MeHeg®epiB. Цe HaciigoK HegoiiKiB ocBiTH B3araii i 6i3Hec-ocBiTH 3OKpeMa. Bohh He вigпoвigaroтb ^unBaruM b Gвpoпi KpHTepiaM. 3apa3 b yKpalHi ^auroe 6iH3bKO п'aтн 6i3Hec-mKii, ^HHOMy TiibKH ogHa aKpegHTOBaHa eBporeHCbKoro acouiauiero AMBA (http://www.mbaworld.com), to6to пepe6yвae mg пocтiнннм Mi®HapogHHM KOHTpoieM вigпoвigнocтi OTpuMaHHx ciyxaHaMH пporpaм, BHKiagaHiB i 3HaHb CBiTOBOMy piBHro, CBiTOBHM CTaHgapTaM. Bcboro b CBiTi 3apa3 HaiiHy-eTbca 13700 6i3Hec-mKii. ^ppiHHO bohh BH^CKa-roTb 200-250 thc. ^axiBuiB. Kpamoro b Gвpoпi mKOioro 6i3Hecy BBa®aeTbca iHCTHTyT IMD m. Ho3aHHa.
HayKOBO-TexHOioriHHy пoIiтнкy пpoвigннx KpaiH Ba®KO yaBHTH co6i 6e3 3axogiB mogo mg-BH^eHHa couiaibHoro CTaTycy HayKOBO-TexHOioriH-hoI' giaibHOCTi, CTBopeHHro cпpннтIнвoro rpoMagcb-Koro iMig®y BHeHoro Ta iHHoBaTopa. B gaHoMy внпagкy 3ycHiia gep®aBHHx CTpyKTyp c^naro^ BHyrpimHin 6eзпeцi i criHKOcri HIC, ycBigoMieHHro 3aBgaHb po3BHTKy HIC aK 3araibHoHauioHaibHHx uiien, ^opMyBaHHro i 3aiyHeHHro b o6opoT iHHO-BauiHHHx pecypciB MacoBoro xapaKTepy. Tpaguuinm MeTogu Heo6xigHO ^BHoro Miporo Mogu^iKyBaTH. HaginHHH couiaibHHH 3axucT Mae 6yTH 3a6e3^He-hhh He TiibKH reHepaTopoM, aie i peaii3aTopoM HOBOBBegeHb, aKHH MO®e 3goiaTH KOHTpiHHOBauin-hhh oпip cepegoBHma. ,3,ep®aBHHMH ^eMiaMH Ta iHmHMH HaropogaMH ciig Big3HaHaTH He TiibKH BHgaTHi HayKOBO-TexHOioriHHi gocarHeHHa, aie h ycпixн b iHHOBauiHHOMy MeHeg®Memi, opraHi3auii B3aeMogii eieMeHTiB HIC. no^^^rnaum HayKOBHx pe3yibTaTiB i repegoBHx TexHOiorin Heo6xigHO goпoвнroвaтн пpoпaraнgoro iHHOBauiHHOi KyibTypu mo^^aHM i т.п.
^.aieKO He пpocтo зa6eзпeннтн CBoeHacHe ^h-BegeHHa зaкoнogaвнo-пpaвoвнx MexaHi3MiB peryiro-BaHHa HIC y вigпoвigнicтb 3 o6 'eKTHBHHMH TeHgeH-uiaMH HayKOBO-TexHOioriHHOi c^epu aK b maHi 3MicTy HOBOBBegeHb (Ha^HEia^, пporpecy eieKTpoHHHx KOMyHiKauin, reHHOi iH®eHepii Tomo), TaK i b aCTeEn ^opMyroHux b paMKax HIC CTeuu-$iHHHx BigHOCHH (3OKpeMa, 3 ^HBogy TpaHC^epTiB iHHOBauiHHOi пpogyкцil). KoMyHiKaTHBHi B3aeMogii HIC ycпimнo 3gincHroroTbca b yMOBax HiTKoro bh-3HaHeHHa ^aBOBoro CTaTycy pi3HHx iHHOBauiHHux CTpyKTyp, iHHOBauiHHOMy o6MiHy. 3aKOHogaBHe зaкpiпIeннн i peaibHe зa6eзпeнeннa пpaв iHTeieK-TyaibHOi BiacHOCTi пo Mipi po3BHTKy HIC Ha6yBa-roTb He MeHmoro 3HaHeHHa, Hi® ropHgHHHa rapaHTia yrog 3 TpagHuiHHHMH TOBapaMH i rociyraMH. Ba®iHBO, mo6 HopMH roCTogapcbKoro пpaвa (3OKpeMa, aнтнмoнoпoIbнoro 3aKOHogaBCTBa, roio®eHb пpo 6aHKpyTCTBO, пpo HeKOMepuiHHi opraHi3auii Tomo) He raibMyBaiu iHTepaKTHBHi KOHTaKTH Mi® iaHKaMH HIC. He ciig внпycкaтн 3 yBarH ueMeHTyroHy poib gep®aBHoro TexHiHHoro peryiroBaHHa, CTaHgapTH3auii Ta cepTH^iKauii HayKOBO-TexHOioriHHHx пpogyктiв i ^oueciB gia зa6eзпeнeннн TexHOioriHHOi cyMicHOCTi iaHOK HIC.
PerioHaibHa HayKOBO-TexHOioriHHa пoIiтнкa, cпpaмoвaнa Ha pauioHaibHe TepuTopiaibHe po3-MimeHHa HauioHaibHoro HayKoBo-TexHoioriHHoro TOTeHuiaiy, пo6ygoвa HayKOBO-TexHOioriHHOi 6a3H b perioHax, b eпoxy HIC TaKO® Ha6yBaroTb hobhx BigTiHKiB. TpaguuiHHi KaHaiH peryiroBaHHa (cy6BeH-uii Ha HayKOBO-TexHOioriHHi MTpe6u, CTBopeHHa gep®aBHHx HayKOBHx CTpyKTyp y perioHax i т.п.) пoвнннi goMBHTOBaTHca CTBopeHHaM MaricTpaibHOi Ta кaпiIнpнol Mepe®, mo пigтpнмyroтb 6e3 пepepв-hhh Mi®perioHaibHHH, BigueHTpoBHH i goueHTpoBHH o6MiH iHHOBauiHHHMH pecypcaMH. noTy®HHH cuc-TeMoyTBoproroHHH iмпyIbC HIC Hagae KOopgHHauia HayKOBO-TexHOioriHHOi пoIiтнкн ueHTpy i perioHiB. nepmopagHe 3HaHeHHa Mae gep®aBHe CTHMyiroBaH-
ня i тдтримка регiонaльних iнновaцiйних клас-терiв, рiзних територiaльних формувань (техно-полiсiв, технопарков, iнкубaторiв бiзнесу). Однак слiд придмти увагу i стимулюванню iнтегрaцiï цих шновацшних пiдсистем в загальнонацюналь-ний оргашзм Н1С.
Феномен Н1С збагачуе новими фарбами палгт-ру мiжнaродноï нaуково-технологiчноï полiтики. По-перше, ïï концептуальною основою стае погляд на мiжиaродне науково-технолопчне ствробгт-ництво як на взаемодш нaцiонaльних шновацш-них систем. По-друге, спектри форм внутрiшньоï i мiжнaродноï нaуково-технологiчноï кооперaцiï взаемно поповнюють один одного. По-трете, глобaльнi iнновaцiйнi зрушення проектуються на взaемодiï елементiв Н1С.
Кроки по впливу на мiждержaвнi потоки шно-вaцiйних ресурсiв i продукцп (введення митних зборiв, нетарифних бaр'ерiв i стимулiв, пiльги експортерам, приеднання до мiжиaродних оргаш-зацш та угод) слiд вживати з урахуванням впливу ïх нaслiдкiв на збалансовашсть мiж ланками Н1С. З метою зростання глобaльноï конкурентоспро-можносп нaцiï держава покликана розширювати i поглиблювати мiжиaродний ареал впливу своеï Н1С як з точки зору залучення додаткових шно-вaцiйних ресурав, так i маючи на увaзi страте-гiчне розширення збуту нaцiонaльноï науково-тех-нологiчноï продукцiï, вiдтворения власних нацю-нальних iнновaцiйних мехaнiзмiв на м1жнароднш aренi. Потрiбно також концентращя державних зусиль на повноцiнному шдключенш крaïни до глобaльноï нaуково-технологiчноï шфраструктур^ створеннi iнтерфейсiв, що дозволяють долати рiзнi бар'ери (юридичнi, культурнi, психолопчш, лшг-вiстичнi та iн.) на шляху мiждержaвного шнова-цiйного обмiну.
Новий змiст, що доповнюеться основними методами держaвноï нaуково-технологiчноï та iнновaцiйноï полiтики в перiод формування i розвитку нацюнальних iнновaцiйних систем, узагальнено в таблиц 1.
Доцiльно, на наш погляд, видiлити чотири основш функцiï держaвноï нaуково-технологiчноï полiтики, здшснення яких сприяе конституюван-ню Н1С. Перша з них - штеграцшного характеру. Вихiдною точкою е координащя дiяльностi i розвитку ланок Н1С. Тут важливо вiдзнaчити як яшс-ний, так i шльшсний аспекти. З одного боку, рацюнальна побудова Н1С вимагае вiдповiдних пропорцш у масштабах рiзних складових науково-технологiчного потенцiaлу. Нaйбiльш очевидна iлюстрaцiя - рiвень iнновaцiйноï aктивностi фiрм повинен бути забезпечений адекватними обсягами наукових зaдiлiв (створених власною сферою НДДКР або запозичених ззовнi, адаптованих). З iншого боку, компоненти Н1С повиннi бути сумю-нi змютовно. Так, до iстотних дисфункцiй призво-дить технологiчнa неспряженiсть галузей, наприклад принaлежиiсть використаних процесiв i
продукцп до рiзних технологiчних уклaдiв. На нишшньому етaпi становлення Н1С на одне з центральних мiсць висуваеться проблема коорди-нaцiï цiнностей. Мюце iнновaцiй в тих чи шших соцiaльних структурах далеко не однозначно. Вони можуть бути iнструментом тдвищення ефективностi виробництва, метою реaлiзaцiï твор-чого потенцiaлу, привабливим об'ектом для вкладення кaпiтaлу, методом пiдвищения якосп життя, напрямом забезпечення безпеки житте-дiяльностi i т.д. Тому аж шяк не дозвiльними виглядають зусилля держави в забезпеченш ств-робиництва мiж носiями диференцiйовaних шновацшних культур - науковим спiвтовaриством, тдприемцями, iнвесторaми, споживчими форму-ваннями i т.п.
Подальше ускладнення координaцiйних процедур у рамках Н1С iндукуе державну пiдтримку бшьш глибоких, iнтегрaцiйних форм взaемодiï ïï елементiв, що означають iнституцiйне взаемопро-никиения, спiльну дiяльнiсть на постшнш основi, формування джерел як1сно нових ресурав. У передових крашах держава активно сприяе рiзного роду штеграцп Н1С, наприклад науково-техно-логiчноï кооперацп унiверситетiв i промисловостi. Одночасно зростае штенсившсть стимулюючоï державою мережевоï штеграцп. В якосп яскра-вого прикладу можна навести спецiaлiзовaнi дер-жавш програми розвитку мереж малого i серед-нього нaуково-технологiчного пiдприемництвa [6, 22].
Наступна з розглянутих функцш пов'язана з ресурсним забезпеченням Н1С. Фiскaльнi можли-востi держави дозволяють йому тдтримувати тi необхiднi ланки Н1С, як1 не фiнaнсуються або фшансуються в недостатньому обсязi комерцшни-ми структурами, перерозподiляти кошти мiж еле-ментами Н1С в щлях досягнення ïï бiльшоï' загаль-ноï результaтивностi, вiдповiдностi зaгaльнонaцiо-нальним штересам. У цьому сенсi функцiï' держави в Н1С практично не вiдрiзняються вiд викону-ваних ним в зaгaльноекономiчному мехaнiзмi. Однак учасп держави у формувaннi ресурсноï' бази Н1С властивий ряд особливостей. В даному випадку держава регулюе не лише потоки кошпв, але також генерування i використання рiзних видiв унiкaльних ресурсiв (висококвaлiфiковaних кaдрiв, ушкальних дослiдних установок, немaтерi-альних aктивiв). Багато ресурсiв Н1С характери-зуються нетрaдицiйними схемами формування i розпод^, у тому числi в рамках державних меха-нiзмiв. В якосп прикладу наведемо концентрaцiю державного шформацшного ресурсу, використа-ного для науково-технолопчних та iнновaцiйних потреб. Високий стутнь iнновaцiйних ризик1в детермiнуе особливе значення ресурсних резервiв. Нaявнiсть страхових фондiв дозволяе держaвi пiд-тримувати безперервний оборот ресурав у Н1С.
Таблиця 1. Трансформащя основних методiв держaвноï нaуково-технологiчноï полiтики для формування
нaцiонaльних шновацшних систем
Полпичт iиструмеити Традицшний зм1ст Змют, обумовлений iииовaцiйиим створенням систем
Пряме бюджетне фшансування iииовaцiйиих структур та дiяльиостi Забезпечення ресурсиоï бази иaуковоï дiяльностi Пропорцiйие ресурсне забезпечення ланок науково-технолопчного циклу
Реатзащя державних програм i проекпв у науково-техиологiчиiй сферi Коицеитрaцiя зусиль для отримання суспшьно значущих науков о-техиологiчиих результатв у прюритетних галузях Формування та змiцнеиия кооперaцiйиих взaемозв'язкiв науково-технолопчних структур в процесi спiльиого виршення масштабних завдань
Непряме стимулювання иaуковоï дiяльиостi Надання податкових, кредитних та iиших преференций суб'ектам иaуково-техиологiчиоï сфери Надання пшьг, стимулюючих iииовaцiйиi взаемодп, у тому числi мiж генератором i споживачами нововведень
Держaвиi замовлення на науков о-технолопчну продукцiю i послуги Зaкупiвлi шновацшно" продукцiï для загальнодержавних потреб Стимулювання попиту на iииовaцiйиу продукцiю як критичного параметра шновацшного кругообiгу
Шдготовка кaдрiв для иaуково-техиологiчиоï сфери Забезпечення потреб екоиомiки у висококвaлiфiковaиих фах^вцях иaуково-техиологiчиого профiлю Забезпечення пропорцшносп у розвитку кадрового потеицiaлу рiзних ланок Н1С, тдготовка фaхiвцiв з ушверсальним баченням иaуково-техиологiчиих процеав, шновацшних менеда^в
Сощальний захист вчених та шноватс^в Забезпечення гiдного рiвня життя i суспiльиого статусу фaхiвцiв иaуково-техиологiчиоï сфери Пiдтримкa соцiaльиоï спiльиостi шноватс^в iииовaцiйиоï системи, популяризaцiя iииовaцiйиого стилю життедаяльносл з метою розширення нацюнального iииовaцiйиого простору
Формування i розвиток держaвиоï науково-техиологiчиоï iифрaструктури Пiдтримкa сервiсиих видiв дiяльиостi в науково-техиологiчиiй сферi Комплекс вдосконалення мереж! шновацшно-комушкативних кaиaлiв
Вироблення i вдосконалення законодавчих норм, що регулюють науково-техиологiчиу сферу Вiдобрaжеиия специфiки науково-техиологiчиоï дiяльностi в рiзиих галузях законодавства Оперативна реaкцiя законодавця на техиологiчиий прогрес, комплексне вдосконалення законодавства, спрямоване на створення сприятливих умов для науково-технолопчно" кооперaцiï
Техиiчие регулювання Розробка стандарта та iиших вимог до якост науково-техиологiчиоï продукцiï Забезпечення технолопчно" сутсносп продукцiï та дальност ланок iииовaцiйиоï системи, кооперативне вироблення стaидaртiв i регламенпв, сертифiкaцiйиих процедур i т.п.
Оргатзацшно-шституцшне регулювання Удосконалення оргaиiзaцiйиих форм иaуково-техиологiчиоï дiяльиостi Шдтримка та поширення прогресивних форм кооперaцiï i штеграци в науково-техиологiчиiй сфер^ приведення оргaиiзaцiйиоï структури державного сектору науки та шновацш у в!дпов!дн!сть з вимогами iииовaцiйиого створення систем
Регiоиaльиa науково-техиологiчиa полiтикa Рацюнальне розмiщеиия науково-техиологiчиого потенциалу по територп крaïии Стимулювання виникнення i розвитку репональних iииовaцiйиих кластер1в, поширення оптимальних оргашзацшно-територiaльиих форм науково-техиологiчиоï дальност
Млжнародна науково-техиологiчиa полiтикa Сприяння взaемовигiдного мiжнaродного науково-техиологiчиого спiвробiтиицтвa Стимулювання мiжнaродноï науково-техиологiчиоï кооперацп у вдаовдаосл з иaцiоиaльиими шновацшними штересами, завданнями забезпечення щтшосп та стшкосл национального науково-техиологiчиого комплексу
Крiм цього по досягненню Н1С певноï стaдiï зрiлостi соцiaльно-економiчну знaчимiсть отриму-ють специфiчнi нацюнальш iнновaцiйнi ресурси, зокрема iнтелектуaльний каттал, iнновaцiйний iмiдж краши i т.п. Проблеми державного облшу,
оцшки i використання даних ресурав поки знахо-дяться в початковiй стадiï розробки.
В економiцi, заснованiй на нововведениях, саме науково-технолопчна дiяльнiсть виступае головним об'ектом застосування державних мето-
giB onocepegKoBaHoro 3a6e3neneHHa gogaTKOBHMH pecypcaMH - HagaHHa nogaTKOBHx, KpegHTHHx, aMopTroamnHux niibr, rnmux npe^epeH^n. Pamo-HaibHe noegHaHHa npaMoro i HenpaMoro gep®aB-Horo ^rnaHcyBaHHa pi3Hux MHoBamnHux CTpyKTyp nocTae npu ^OMy aK noTy®HuH cucTeMoyTBopM-mhuh ^aKTop y HayKoBo-TexHoiorinHin c$epi.
TpeTM rpyny BiacTHBHx gep®aBHin HayKoBo-TexHoioriHHin noiim^ ^yHKqin b HIC Mo®Ha Ha3BaTH peryiaTuBHo-KoHcoiigyMHoM. Tarap 3i CTBopeHHa 3araibHHx yMoB ^yHK^oHyBaHHa HayKo-Bo-TexHoiorinHoro KoMnieKcy 6araTo b HoMy iarae Ha gep®aBy. HacaMnepeg nigKpeciHMo Heo6xigHicTb nigTpHMaHHa ageKBaTHoro gia po3ropTaHHa HIC eKoHoMinHoro npocTopy, to6to 3a6e3neneHHa go6pocoBicHoi' KoHKypeHmf, cTa6iibHoi' ^rnaHcoBo-KpegHTHoi' cucTeMH, 3axumeHoro ^oHgoBoro puHKy. npoBigHe мicцe 3anMae gep®aBa y BgocKoHaieHHi iH^pacTpyKTypu HayKoBo-TexHoiorinHHx пpoцeciв, 3oKpeMa b пigгoтoвцi Ta aTecramx HayKoBo-TexHin-hhx KagpiB, iHHoBamftHHx MeHeg®epiB, MexaHi3Max cтaнgapтнзaцil ToBapiB i nociyr, po3BHTKy iH^opMa-цiнHO-KOMyнiкaTHBHHX CHCTeM.
npeporaTHBoM gep®aBHux opraHiB e 3a6e3neneH-Ha cnpuaTiHBoro npaBoBoro noia HIC. Hag3BHHaft-ho Ba®iuBa nepegyMoBa miicHocri HIC - rapaHro-BaHicTb 3 6oKy gep®aBu pi3Horo pogy yrog no mHoBamnHuM rpaHc^epTaM, b ToMy Hucii noB'a3a-hhx 3 o6'eKTaMH iHTeieKTyaibHol' BiacHocTi. He MeHm aKTyaibHi i 3aBgaHHa HiTKoro ^opMyiMBaHHa KprnepiiB iHHoBamHHocri, 3axucTy cycniibcTBa Big nceBgoiHHoBamft.
B^HBaMHH 3axogiB mogo coцiaIbнoгo 3axucry iHHoBaTopiB, gep®aBa cnpuae 3HaHHoMy 3pocraHHM cycniibHoro cTaTycy HayKoBo-TexHoioriHHol' giaib-Hocri i, BignoBigHo, coцiaIbнo-eкoнoмiннoI e$eK-THBHocri HIC. 3BHnaHHo, gep®aBHun 3axucr 3gaT-hhh iume HacrKoBo 3axucTHTH nioHepiB HoBoBBe-geHb Big HeMHHynoro aKTHBHoro a6o nacuBHoro onopy KoHcepBaTHBHoro cepegoBuma. Aie B®e caM $aKT gep®aBHoi' nigTpuMKH nocTae noTy®HuM KaTaii3aTopoM KoHcoiigami' 3ycuib iHguBigyyMiB i KoieKTHBiB, 3aiyneHux go HIC, Hagae Ix Koonepauu 3araibHoHamoHaibHy 3HanuMicTb, 3a6e3nenye 'x niTKy coцiaIbнy igemu^iKamM, cTae BaroMHM MopaibHHM hhhhhkom, Bceiae BneBHeHicTb y KiH^BoMy ycnixy.
I, HapemTi, HeTBepTa $yHKqia noB'a3aHa 3 TepuTopiaibHHMH acneKTaMH gep^aBHo! noiiTHKH mogo HIC. ,3,ep®aBHi crpyKTypu 6araTo b HoMy cnpuaMTb pamoHaibHoMy po3MimeHHM eieMeHTiB HIC no perioHax Kpamu, mo®iubo 6iibm piBHo-MipHoMy oxonieHHM HIC TepuTopi' gep®aBu, niig-Hin B3aeMogi' Ta iHTerpamx perioHaibHux iHHoBamH-hhx cucreM, a TaKo® paцioнaIbнoмy po3nogiiy noBHoBa^eHb i pecypciB peryiMBaHHa HIC Mi® цeнтpaIbннмн i perioHaibHHMH BiacTaMH [9]. OgHonacHo iHreHcu^iKama мi®нapogнoI HayKoBo-TexHoiorinHo' Ta mHoBarnHHo-TexHoionHHo! Koone-pauu cTaBHTb nepeg gep®aBoM 3aBgaHHa pamoHaib-Horo peryiMBaHHa 3oBHimHix B3aeMo3B'a3KiB HIC, cepeg aKux Big3HanuMo:
— BugiieHHa мi®нapogнoI cKiagoBo' HIC aK o6'eKTa мi®нapogнoI HayKoBo-TexHoiorinHo' Ta iHHoBamHHo! noiiTHKu;
— cTBopeHHa 3araibHux yMoB gia cnoiyneHHa HIC i3 3apy6i®HHMH ffiHoBamnHuMu cucTeMaMu;
— nigrpuMKa $opM i HanpaMKiB B3aeMogi! 3 iHo3eM-humu HIC, imc^a^' y cBiTOBy HayKoBo-TexHo-iorinHy c$epy, mo Haft6iibmoM MipoM BignoBi-gaMTb HamoHaibHuM iHTepecaM;
— ynacTb y gBocropoHHiH i 6araTOcTOpoHHiH Mi®-gep®aBHift кoopgннaцп нaцioнaIbннx iHHoBa-^hhux cucTeM;
— BroHaneHHa зaгaIbнoI cTpaTeri' po3BuTKy HIC b yMoBax гIo6aIiзaцiI.
He Mo®Ha He TopKHyTuca nuTaHHa npo Mogu-$iкaцiI HayKoBo-TexHoiorinHo' noiiTuKu npoTaroM ^opMyBaHHa HIC no cTagiax. Cnoco6u cnpuaHHa nonaTKoBoro «3anycKy» MexaHi3MiB HIC Mo®yTb
goKopiHHo Bigpi3HaTuca Big MeTogiB peryiMBaHHa HIC, mo gocaria Tie' cryneHi 3piiocTi, koiu H napaMeTpu Bignyrao BniuBaMTb Ha MaKpoeKoHoMin-Hi iHguKaTopu. 3oKpeMa, b nepiog 3apog®eHHa BucoKoTexHoiorinHux внpo6ннцтв, aK npaBuio, noTpi6Hi 3axogu gep®aBHoro npoTeKqioHi3My, oropog®yBaibHi napocTKu eieMeHTiB HIC Big ^c^uaTO^o! noTonHo' KoH'MHKTypu, кoнкypeнцiI 3apy6i®Hux внpo6ннкiв. ПocнIeнoI yBaru noTpe6ye BupomyBaHHa Ha gep®aBHoMy rpymi iннoвaцiнннx iHcTuTyTiB - npoToTuniB, aKi yTBopMMTb iaHKu i
B3aeMo3B'a3Ku мaн6yтнbOI HIC.
Koiu ® BucoKoTexHoioriHHi raiy3i cTaMTb «Ha Horu», gomibHo nigTpuMyBaTu 'x iннoвaцiннicтb nepe3 $aKTopHe oToneHHa. CaMe nogi6Ha вapiaцia HayKoBo-TexHoiorinHo' Ta iннoвaцiннoI noiiTuKu 3yMoBuia ycnixu HIC hobux iHgycTpiaibHux KpatH A3U. B3araii Ka®ynu, eTanu cTBopeHHa HIC i u 6i$ypкaцiн 3a3BuHan BuMaraMTb Big gep®aBu npaMoro BugiieHHa gogaTKoBux ^iHaHcoBux pecypciB HayKoBo-TexHoiorinHoro KoMnieKcy, iHcmTy-цiнннx nepeTBopeHb, 3axogiB agMiHicTpaTuBHo-npaBoBoro xapaKTepy (TaK, npunHaTi b CfflA 3aKoHu BaHa-^,oyia i CriBeHcoHa-yangiepa noKiaiu nona-tok npaMo' кoмepцiaIiзaцiI gep®aBHux HayKoBo-TexHinHux pecypciB). HaBnaKu, b nepiogu niaBHo' eвoIMцiI HIC Ha nepme мicцe BucyBaMTbca MeTogu HenpaMoro peryiMBaHHa, BgocKoHaieHHa iH^pa-cTpyKTypu HIC.
B6ygoByBaHHa gep®aвнoI HayKoBo-TexHoiorin-нoI noiiTuKu b HIC e goBrocrpoKoBuM пpoцecoм. y gocIigннцbкнx i npaKTu^Hux цiIax Mo®Ha BugiiuTu Tpu ocHoBHi noro eTanu.
1) y nepmin $a3i giaibHicrb gep®aBHux cTpyKTyp 3 peryiMBaHHa ^y^Bo-Tex^^rin^' c^epu noiarae roioBHuM huhom b ocMucieHHi hobux cucTeMHux тeнgeнцiн i noTpe6, Bupo6ieHHa ageKBaTHux BniuBiB, npuBegeHHi cTpyKTypu gep-®aBHux iHcTuTyTiB y BignoBigHicrb 3 o6'eктнвннмн 3aKoHoMipHocTaMu ^y^Bo-Tex^^rin^' c^epu. BeiuHe3He 3HaneHHa Ha gaHoMy eTani HagaeTbca MoHiTopuHry нayк0B0-тexн0I0гiнн0I raiy3i Ta u взaeмogiI 3 cycniibcrBoM i eKoHoMiKoM. Heo6xigHi
дaнi можуть як надаватися регулярною державною статистикою, так i збиратися в ход! спещаль-них перепиав, соцюлопчних обстежень, опиту-вань.
2) На другому етат держава поступово стае повноцшним гравцем на шновацшному пол!, маю-чи при цьому специф!чне амплуа. Державш важел! у все бшьшш м!р! виконують функцш вбудованих в Н1С регулятор!в i стабшзатор!в. Державна науково-технолопчна полтика бачиться вже не як наб!р разових, розр!знених заход!в, а знаходить характеристики системного, вщтворюваного про-цесу. Базою стшкого вщтворення регулюючих вплив!в виступають нагромадження нацюнально-го i заруб!жного досвщу управлшня науково-технолопчними процесами, формування широкого кола шновацшних менеджер!в та експерпв, як1 залучаються державними структурами, вщпрацю-вання мехатзм!в зворотного зв'язку.
3) Третш етап знаменуеться перетворенням самого процесу вироблення i реал!зацп держaвноï нaуково-технологiчноï политики в одну !з стриж-невих утворюючих функцюнування Н1С. Мехашз-ми державного регулювання науково-технолопч-ноï сфери стають !зоморфними структур! та функ-шонування Н1С. Сам! процедури здшснення державних вплив!в постшно тддаються шнова-цшним змшам. Науково-технолопчш процеси стають об'ектом д!яльносп практично вах державних структур, що регулюють найр!зноманп-шш! сторони економ!чного i суспшьного життя. Особливого значення набувають державш систе-ми комплексного науково-технолопчного прогно-зування. 1х функцiï трансформуються з передба-чення технолопчних параметр!в в розробку цшс-ноï концепцiï технолопчних та сощальних шно-вацш, на як1й базуеться загальна сощально-еконо-м!чна стратепя.
Державна науково-технолопчна та шновацшна политика вщграе важливу роль в досягненш оптимaльноï еволюцiï Н1С i цшсного сощально-економ!чного оргашзму крaïни. Владш структури утворюють шституцшне та правове поле для вбудовування шновацшних вщносин в агрегатний мехашзм економiчноï кооперaцiï. Винятково важ-ливим е поеднання держaвноï науково-технолопч-ноï стрaтегiï з загальноеконом!чною, промисло-вою, сощальною, еколопчною, зовшшньою поль тикою.
Ш. Стимулювання науково-технологгчного спгвробгтництва. Осшльки нацюнальна шновацшна система виступае як продукт штенсифшацп та поглиблення шновацшно-кооперацшних взаемозв'язк1в, серцевину шструментарш держав-ноï политики щодо Н1С утворюють методи тд-тримки ефективних взаемодш р!зних шновацшних суб'екпв. Загальна класифшащя полиичних шструменпв сприяння системоутворюючим взаемозв'язкам в науково-технолопчнш сфер! приведено на рис. 1.
Серед первинних метод!в прямоï держaвноï тдтримки науково-технолопчш кооперaцiï можна видшити:
— бюджетне фшансування м!ждисциплшарних та шших дослщжень, що проводяться стльно р!з-ними науковими структурами;
— державш асигнування на науково-технолопчш програми i проекти, що виконуються на основ! нaуково-технологiчноï кооперaцiï i ведуть до ïï розширення i поглиблення;
— квотування витрат на розвиток науково-техно-логiчноï кооперацп в кошторисах витрат державних оргашзацш та установ;
— проведення конкурав (тендер!в) кооперацш-них проекпв у науково-технолопчнш сфер!, в тому числ! на принципах пайового фшансування;
— поеднане фшансування роби в рамках науко-во-технолопчного циклу i кластер!в взаемо-дшчих оргашзацш нaуково-технологiчноï сфери [8];
— розвиток субтдрядних вщносин при виконанш державних замовлень науково-технолопчного профшю;
— формування специфiчноï кооперaцiйноï куль-тури в науково-технолопчнш сфер! за допомо-гою розвитку шституту цшьового (грантового) фшансування з бюджетних фонд!в;
— тдвищення питомоï ваги кооперацшного внес-ку в критер!ях оцшки ефективносп д!яльносп державних оргашзацш в науково-технолопчнш сфер!;
— спшьне фшансування кооперацшних програм у науково-технолопчнш галуз! з бюджепв р!з-них р!вшв;
— тдтримка дивергентних процеав конверсiï державного оборонного сектора Н1С, включа-ючи двостороннш трансфер напрацьованих системних мехашзм!в i т.п.
Значне мюце в арсенал! метод!в держaвноï тд-тримки науково-технолопчних взаемозв'язк1в займають непрям! стимули, в тому числг
— преференцшне оподаткування та шш! п!льги щодо кооперацшних трансакцш м!ж суб'екта-ми нaуково-технологiчноï сфери;
— надання тльгового ф!нансового режиму р!з-ним об'еднанням !нновац!йних суб'ект!в, у тому числ! структурам колективного викорис-тання елеменпв мaтерiaльно-технiчноï бази;
— л!берал!зац!я антимонопольних вимог до шновацшних альянав;
— видшення пов'язаних державних кредипв на потреби нaуково-технологiчноï кооперaцiï з повним або частковим погашенням при реал!-зaцiï кооперативних проекпв;
— страхування ризик1в, пов'язаних з недотриман-ням контрактних зобов'язань учасниками нaуково-технологiчноï кооперaцiï;
— усунення законодавчих бар'ер!в на шляху кооперацп;
— 3aiyHeHHa npaB iнтeIeктyaIbнoI BiacHocTi b кooпepaцiннo-гocпogapcbкнн o6opoT, 3aKoHo-gaBHe o^opMieHHa npaB Ha cucTeMHi i KoieK-TuBHi o6'eKTu IB;
— cmMyiMBaHHH cTBopeHHa Ta giaibHocTi Koone-paTuBHux ^oHgiB nigrpuMKu HayKoBo-TexHoio-ri^Ho' c$epu;
— po3butok MexaHi3MiB ii3uHry goporo' HayKoBo-тexн0I0гiнн0I npogyKm';
— cnpuaHHa Mo6iibHocTi Ta мi®opгaнiзaцiннoI para^x HayKoBo-TexHoioriHHux KagpiB i T.g.
Puc. 1. Kiacu^iKa^a ochobhux iHcTpyMeHTiB ^y^Bo-a^Ba^n^' Koonepauu
BaroMun BHecoK y gep®aBHe cnpuaHHa HayKoBo-
тexн0I0гiнн0I Koonepauu BHocaTb 3axogu 3 po3-
BuTKy ^y^Bo-Tex^^rin^' iH^pacTpyKTypu,
3oKpeMa:
— npoeKTu cTBopeHHa i nomupeHHa nepegoBux iн$opмaцiннo-кoмyнiкaтнвннx TexHoiorin, mo 3a6e3nenyroTb Koonepamnm B3aeMo3B'a3Ku b HayKoBo-TexHoioriHHin c$epi;
— po3butok Mepe®i opraHi3amn, mo o6ciyroByMTb TexHoiorinHun rpaHc^ep Ta iHmi KoHraKTu Mi® ffiHoBamnHuMu crpyKTypaMu;
— ynacTb y ^opMyBaHHi Ta ^yHKqioHyBaHHi HayKo-Bo-gociigHux Ta MHoBamnHux Mepe®eBux cTpyKTyp;
— HagaHHa nociyr 3 nomyKy i Haiarog®eHHM B3aeMogin noTeH^nHux napTHepiB no iHHo-вaцiннiн Koonepamf;
— ^opMyBaHHa cno®™™' iH^pacTpyKTypu gia KopucTyBaniB ^y^Bo-Tex^^rin^' npogyKqn Ta nociyr;
— 3a6e3neneHHa nepegyMoB gia BipTyaibHux HayKoBo-TexHoioriHHux B3aeMogin;
— cTuMyiMBaHHa HayKoBo-TexHoioriHHux B3aeMo-3B'a3KiB Ha 6a3i 3pocraHHa aKqioHepHoro Kamra-iy y c$epi HayKu Ta iHHoBamn;
— Kara^a^' nepcoHi^iKoBaHo' HayKoBo-TexHo-I0гiнн0I Koonepauu BunycKHuKiB цeнтpiв nig-roToBKu i nigBumeHHa KHai^^am' KagpiB gia ^y^Bo-Tex^^rin^' c^epu;
— 3axucr iHTepeciB ynacHuKiB Koonepauu Ta iH. HoBuM nigxogoM go cTuMyiMBaHHa HayKoBo-
Tex^^rin^' Koonepauu Bucrynae cTBopeHHa gep-
®aBoM cBoro pogy niaT^opM HayKoBo-TexHoiorin-
hux B3aeMogin, aKi Mo®yTb BKiMHaTu b ce6e:
— ^opMyBaHHa crpyKTyp (pag, KoMiTeTiB Tomo), aKi KoopguHyMTb giaibHicTb MHoBamnHux cy6'eK-TiB, 3 npegcTaBHuKiB pi3Hux cerMeHTiB eKoHoMi-Ku Ta cycniibcTBa;
— HagaHHa gep®aBHoro ManHa (6ygiBeib i cnopyg, KoMyHiKamn, rn^opMamnHux ^oHgiB, iHTeieKTy-aibHo' BiacHocTi i T.g.) gia noTpe6 HayKoBo-тexн0I0гiнн0I Koonepauu;
— cucTeMaTuHHe HagaHHa KoHcaiTuHroBux, Mpu-
guHHux, пocepegннцbкнx Ta rnmux nociyr 3 opгaнiзaцiI Ta nori^ieHHa HayKoBo-TexHoiorin-Hux B3aeMogin;
— надання державних гарантш за контрактами, трансфер!в, позиками та шшими угодами учасникам нaуково-технологiчноï д!яльносп (в тому числ! на баз! багатостороншх угод);
— умовне фшансування (при надходженш кошпв з шших джерел) шновацшних проекпв;
— доповнення наявного обсягу ресурав до «кри-тичноï маси», необхiдноï для реaлiзaцiï науко-во-технолопчних шщатив;
— забезпечення державного захисту для коопера-тивних шновацшних проекпв загальнонацю-нaльноï значущостц
— державний мониоринг та анал!з процеав нaуково-технологiчноï кооперaцiï i т.д. Формування Н1С знаменуеться розгортанням
штеграцшних процеав у науково-технолопчнш сфер!, державна политика сприяння яким перед-бачае:
— пошук i реал!зацш нових штеграцшних форм, що пов'язують науку i освиу, науку i промис-ловють i т.д.;
— входження державних оргашзацш та установ в штегроваш структури;
— тдтримку р!зних форм горизонтaльноï штегра-цiï, спрямованих на об'еднання ушкальних ресурав наукових та шновацшних оргашзацш;
— створення «дефщитних» елеменпв Н1С, штегруючих науково-технолопчш цикли та шновацшш тдсистеми в едине цше;
— формування штегрованих систем науково-тех-нiчноï iнформaцiï та шших загальнонацюналь-них мехашзм!в обороту знань, результапв iнтелектуaльноï д!яльностц
— обчислення нацюнальних макротехнологш як ор!ентир!в технологiчноï iнтегрaцiï елеменпв iнновaцiйноï системи.
Все бшьш широке застосування в процеа вироблення i реaлiзaцiï нaуково-технологiчноï политики знаходять мехашзми приватно-держав-них партнерств, що включають:
— шльшсне та як1сне об'еднання державних i недержавних ресурав з метою створення ефективного науково-технолопчного комплексу;
— подш «вщповщальносп» за р!зш ланки шнова-цiйноï системи м!ж державними та недержав-ними структурами;
— зшшаш iнвестицiï в науково-технолопчну сферу при паритетному розподш дивщенд!в;
— розвиток нaуково-технологiчноï кооперацп на баз! змiшaноï власносп на р!зш дослщницьш та шновацшш об'екти;
— формування свого роду загальнонацюнального шновацшного «фронту» на фундамент! соць aльноï вщповщальносп за перехщ на шно-вацшну траекторш розвитку та нацюнальних традицш у науково-технолопчнш сфер!;
— спшьне вироблення нацюнальних науково-технолопчних та шновацшних прюритепв державою, науковим ствтовариством, б!зне-сом i широкою громадсьшстю;
— формування нaцiонaльноï науково-технолопч-
ноï культури як результату синтезу приватних
шновацшних штереав i цшностей та ш.
Типолопя державного регулювання науково-технологiчноï сфери вже досить тривалий час знаходить свое вщображення в науковому анал!з! зокрема, вид!ляються цшеор!ентовний i дифузш-ний, фронтальний i концентрований, елиарний i егалиарний типи нaуково-технологiчноï политики [24, 26]. Конституювання Н1С породжуе ще ряд ознак класифшацп.
Насамперед варто розр!зняти креативний i рефлексний тдходи до державного регулювання Н1С. У першому випадку держава значною м!рою формуе конфпурацш Н1С (приклад - Франщя), у другому - адаптуе своï кроки до реaльноï структури Н1С (приклад - Великобриташя). Дал!, практика демонструе парадигму, коли об'ектами впливу виступають передуам елементи Н1С, стимульоваш до необхщних контакпв з шшими ланками (приклад - США) i переважно штегрова-ний тдхвд, коли прюритетом политики стае вибудовування системних зв'язк1в (приклад -Япошя).
Регулювання Н1С може бути оргашзацшно вибудовано в загальну систему держaвноï еконо-мiчноï политики (приклад - Шмеччина), а може виступати як управлшня вщносно вiдокремленоï функцiï нaцiонaльноï економ!ки (приклад - 1спа-шя). Не можна не назвати також установки держа-ви на розвиток Н1С з урахуванням нацюнальних традицш i специф!ки (приклад - 1тал!я) i на котю-вання макепв Н1С, запозичених !з-за кордону (приклад - ряд латиноамериканських крaïн).
Своерщнють науково-технолопчного комплексу Украши детерм!нуе, на нашу думку, побудова двополюсноï модел! державного сприяння науко-во-технологiчноï кооперaцiï. На одному полюс! доцшьно сфокусувати заходи по централ!зованому управлшню кооперацшними та штеграцшними процесами, що охоплюють сегменти загально-нaцiонaльноï значущосп.
Другий полюс повинен бути зосереджений на оргaнiзaцiï платформи координацп приватних шновацшних шщатив, нарощуванш креативного потенщалу нaцiï. При оптимальному функцюну-ванш регулятивних мехашзм!в природно очшува-ти виникнення шновацшно-силового поля, яке i буде генерувати !мпульси зростання глобaльноï конкурентоспроможност! крaïни в науково-техно-лопчнш сфер! i на економ!чнш арен! в цшому.
В Украш в травш 2011 р. за тдтримки Державного агентства з питань науки, шновацш та шформатизаци Укрaïни та Державного фонду фундаментальних дослщжень стартував пшотний проект тд назвою Науково-навчальний центр «Державна ключова лаборатор!я молекулярноï i клiтинноï бюлогп» (ДКЛ). ДКЛ - це принципово нова для наших реалш модель оргашзаци наукових досл!джень. Суть №ï - створити умови для провщних вчених крaïни в конкретнш област!. Ун!кальн!сть зазначеного проекту полягае в тому, що вщб!р дослщних пропозиц!й для ДКЛ вперше
3gincHMBaBca Mi®HapogHoM eKcnepraoM pagoM Ha Hoii 3 iaypeaTOM Ho6eiiBcbKol npeMil b raiy3i $i3ioioril Ta мegнцннн E. HeepoM.
Peaii3ama gep®aBHol noiiTuKu cmMyiMBaHHH HayKoBo-TexHoioriHHoro cucTeMocrBopeHHa, KpiM 36iibmeHHa TicHora H peзyIbтaтнвнocтi iHHoBamn-hux B3aeMo3B'a3KiB, npogyKye me pag cnoiyneHux iнтeгpaцiнннx e^eKTiB, aKi, b cbom Hepry, me 6iib-me nigcuiMMTb мiцнicтb KoHcrpyKqiH HIC. TaK, Bce 6iibme cuHeprinHuH xapaKTep Ha6yBae pecypc-huh пoтeнцiaI HayKoBo-TexHoioriHHoro KoMnieKcy.
AyrcopcuHr cTae noTy®HuM KaHaioM nonoBHeH-Ha iHHoBamHHoro KaniTaiy iaHoK HIC. ®opMyeTbca hobuh Buriag ^axiBua i MeHeg®epa, mo opramHHo noegHye BigcroMBaHHa iHTepeciB cBoel opraHi3aml 3 aKTuBHuM пoзнцioнyвaнннм b iHHoBamnHo-Koone-paTuBHux cTpyKTypax. BaraTo eieMeHTiB pecypcHo' 6a3u HayKoBo-TexHoioriHHol giaibHocTi reHepyMTb-ca b ^opMaibHux i He^opMaibHux gocIigннцbкнx Ta MHoBamnHux Mepe®ax. ComaibHo-eKoHoMMHuH npocTip noKpuBaeTbca o6oiohkom 3 HucieHHux KiacrepHux ^rnpiB iHHoBamHHol aKTuBHocri [8]. CKiagaeTbca i MHo®urbca зaгaIbнoнaцioнaIbннн iн$opмaцiннo-iнтeIeктyaIbннн pecypc aK $yHga-MeHT no6ygoBu cycniibcTBa, mo 6a3yeTbca Ha 3HaH-Hax.
^ep®aBHa HayKoBo-TexHoioriHHa noirraKa no-cTae i aK noTy®Hun iHTerpaTop B o6iacTi BuKopuc-TaHHa pe3yibTaTiB HayKoBo-TexHoioriHHol giaibHocTi. 3oKpeMa, icToTHo 3pocrae cTyniHb gocTyny go nepegoBux HayKoBo-TexmHHux gocarHeHb. TexHo-ioriHHi i comaibHi HoBoBBegeHHa 3anMaMTb onru-MaibHy Himy b цiIicнoмy comaibHo-eKoHoMiHHoMy opraHi3Mi, 3m^hmmhu нaцioнaIbнy 6e3neKy i KoHKypeHTocnpoMo®HicTb [2]. IHHoBaml npoHroy-MTb yci cropoHu 6yrra iMguHu - Big oco6ucToro ®uTTa go yHacri b ynpaBiiHHi coцiyмoм.
Biibm цiIicннм craMTb TaKo® Mi®HapogHi iHHoBamHHi B3aeMo3B'a3Ku. npegMeTaMu Mi®Hapog-Horo iHHoBamHHoro o6MiHy BucrynaMTb B®e He TiibKu oKpeMi pecypcu i npogyKTu, aie n MexaHi3Mu l'x reHepaml, gн$yзii i BuKopucTaHHa, iHcTuTyTu cTuMyiMBaHHa iHHoBamHHol aKraBHocri. Cnocrepi-raeTbca geтepнтopiaIiзaцia нaцioнaIbннx iHHoBa-^hhux cucTeM, mupoKa TpaHcKopgoHHa eKcnaHcia MHoBamnHux KoHcrpyKmH. Mi®HapogHa cTpaTeria gep®aB y Bce 6iibmin Mipi Bu6ygoByeTbca Ha 6a3i cucreMHoro aHaii3y внpo6ннннx, o6opoHHux, com-aibHux i noiiTuHHux TexHoioriH i nporHo3iB l'x po3BuTKy.
HapemTi, iHHoBaml Bce riu6me npoHuKaMTb y npaKTuKy ^yHKqioHyBaHHa gep®aBHoro anapaTy. Cynacrn iH^opMamHHo-KoMyHiKamHHi TexHoioril' go3BoiaMTb gogaTu cucTeMaTuHHuH xapaKTep giaio-ry Biagu i cycniibcTBa. KoMnieKcHa HayKoBa eKcnepTu3a aKicHo nepeTBopMe TaKy HanBa®iuBimy cy6cтaнцiм gep®aBHol' giaibHocTi, aK npo^c npuHHaTTa ynpaBimcbKux pimeHb. IHHoBa^HHe cucTeMocTBopeHHa cruMyiMe geкoнцeнтpaцiм gep-®aBHoro peryiMBaHHa, npunHaTTa 6araTbox noBHo-Ba®eHb Hu®HiMu piBHaMu ynpaBiiHHa, ropu3oHTaib-HuMu rpoMagcbKuMu cTpyKTypaMu.
Buxoganu 3 BumeBuKiageHoro ciig зyпнннтнca Ha nepcneKTuBax gep®aBHoro cnpuaHHa HayKoBo-TexHoioriHHol' Koonepaml b 3B'a3Ky 3 mo^iubumu Mogu^iKamaMu rncmTyTy gep®aBu. O6rpyHToBaHo oniKyBaTu nogaibmoro 3cyBy gep®aBHoro peryiM-BaHHa HayKoBo-TexHoioriHHol' giaibHocTi Big agMi-HicTpaTuBHux go KoopguHa^HHux ^yHK^H. ,3,ep®a-Ba BHece, Ma6yTb, BaroMuH BHecoK y ^opMyBaHHa comaibHo-eKoHoMiKo-TexmnHux TexHoioriH, aKi xapaKTepu3yMTbca iHTerpoBaHuM BniuBoM Ha pi3Ho-MaHiTHi cropoHu cycniibHoro ®uTTa. Цeнтpaмн 3ocepeg®eHHa HayKoBo-TexHoioriHHoro пoтeнцiaIy HIC 6ygyTb B®e He criibKu By3iu B3aeMogil' eKoHoMiHHux cy6'eKTiB, cKiibKu B3aeMo3B'a3Ku, aKi 6e3nocepegHbo KopeiMMTb HoBoBBegeHHa 3 aKicTM ®uTTa. napaieibHo i3 3a6e3neneHHHM Kopeiaml TexHoioriHHol' Ta comaibHol cTopiH iHHoBamHHoro пpoцecy Ha gep®aBy ia®e BeiuKa HacrKa BignoBi-gaibHocTi 3a 3axucT HIC Big gecTpyKTuBHoro Bniu-By iMnopToBaHux TexHoiorin.
nogaibme po3pocraHHH KoHTypiB HIC b Hamo-HaibHoMy coцiaIbнoмy npocTopi npu3Bege go KopiHHux rpaHc^opMamn MexaHi3MiB B3aeMogiH iHguBiga, KoieKTuBy i cycniibcTBa. BignyraoM нoвaцieм y c$epi gep®aBHux TexHoioriH craHe 3MimeHHa aKqemiB Big ap6iTpa®Hux ^yHKqin 3 goTpuMaHHa «npaBui rpu» Ha iHHoBamHHoMy noii go pamoHaibHol gн$epeнцiaцiI нaцioнaIbнoI coцiaIbнo-eкoнoмiннiн c$epi Ha 6a3i вapiaцii цiннocтeн. Tpagнцiннi 3aBgaHHa gep®aBu no 3a6e3-neneHHM crinKocri coцiyмy Ha 6a3i 6aiaHcy iHTepeciB a6o agMiHicTpaTuBHoro npuMycy oniKye nocTy-noBe 3aMimeHHa цiIнмн ^opMyBaHHa cnpuaTiuBoro coцiaIbнo-eкoнoмiннoгo cepegoBuma gia koh-cTpyKTuBHoro nepenieTeHHa HayKoBo-TexHoioriH-hux noTeH^aiiB TBopno caMopeaii3oBaHux iHguBi-giB i l'x cniibHoT, nigrpuMKu Mepe®eBux crpyKTyp HayKoBo-TexHoioriHHol giaibHocTi, BcTaHoBieHHa y3araibHeHux coцiaIbнo-iнcтнтyцiнннx paMoK reHe-paцii Ta BuKopucTaHHa HoBoBBegeHb.
^ep®aBHi cTpyKTypu 6ygyTb 3MymeHi nigTpuMy-BaTu cBin cycniibHun cTaTyc HapomyBaHHaM KoMne-тeнцii, mo 6a3yeTbca b nepmy Hepry Ha 3HaHHax i nepegoBux TexHoioriax. Haпpaцboвaннн npaKTu-kom MexaHi3M KopnopaTuBHoro iннoвaцiннoгo Me-Heg®MeHTy Haie®uTb cnpoeKTyBaTu Ha peryiMBaH-Ha HayKoBo-TexHoioriHHoro Kpyroo6iry b нaцio-HaibHoMy MacmTa6i. ^ep®aBa TpaHc^opMyeTbca b rncmTyT, aKuH nocTinHo HaBHaeTbca, Hapomye cBiH HayKoBo-TexHoioriHHuH пoтeнцiaI Ha ocHoBi mupo-Koro cneKTpa B3aeMogin aK 3 Hegep®aBHuMu eKoHo-MiHHuMu Ta coцiaIbннмн cy6'eKTaMu, TaK i 3 aHaioriHHuMu 3aKopgoHHuMu BiagHuMu cTpyKTy-paMu. y HayKoBo-TexHoioriHHin c$epi noHHyTb cKiagaTuca cBoro pogy gep®aBHo-rpoMagcbKi pery-iaTuBHi MexaHi3Mu.
nocTynoBe geieryBaHHa pagy BiagHux noBHoBa-®eHb Ha HagHamoHaibHun piBeHb 6yge npogyKyBaTu KoH^nml Mi^KpalHoBux peryiaTuBHux нoвaцiн, TaKux aK hobuh eKoHoMiHHun cBiTonopagoK, rio6aibHa comaibHa BignoBigaibHicTb 6i3Hecy i T.n. Biiciumk'ii
В сучаснш Украш формування нацiональноï iнновацiйноï системи вщбуваеться по сутi пара-лельно з апробащею i адаптацiею до вичизняних соцiально-економiчним реалiям сформованого у свгговш практицi iнструментарiю державного регулювання науково-технологiчноï сфери. У зв'язку з цим найбшьш рацiональною представ-ляеться концентрацiя зусиль на дек1лькох напря-мах державного сприяння науково-технологiчноï коопераций
По-перше, необхiдно сформувати перспективу розвитку украшсько!' Н1С в цiлях вибудовування
адекватно! виробленому орieнтиру науково-техно-лопчно! полiтики. По-друге, важливо наповнити дiяльнiсть традицшних i новостворених шновацш-них шститупв реальним кооперацiйним змiстом. По-трете, слiд значно розширити коло учаснишв вироблення науково-технологiчно! стратегi!, що одночасно буде сприяти виникненню i поглиблен-ню iнтеграцiйних зв'язк1в мiж ними. Пошук конкретних шляхiв вирiшення даних завдань вимагае подальшо! спiльно! роботи полггишв i дослiдникiв.
Список л^ератури:
1. Про iндустрiальнi парки : Закон Украши // Урядовий кур'ер. - 2012. - №142. - С. 13 - 15.
2. Про основи нацюнально! безпеки Украши : Закон Украши // Урядовий кур'ер. - 2003. -№139. - С 1 - 6.
3. Концепщя науково-технолопчного та шновацшного розвитку Украши // Ввдомосп ВР Украши. - 1999. - №37. - С. 770 - 776.
4. Грузнов И.И. Механизм интенсификации обновления продукции (теоретические и прикладные основы) : [монография] / И.И. Грузнов. - Одесса: ОНПУ, 2004. - 288 с.
5. Грузнов И.И. Эффективные организационно-экономические механизмы управления (теория и практика) : [монография] / И.И. Грузнов. - Одесса: Полиграф, 2009. - 528 с.
6. Глущенко Л.Д. Забезпечення сталого розвитку малих науково-технолопчних тдприемств: Дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: спец. 080004/ Л.Д. Глущенко. - Одеса, 2013. -247 с.
7. Захарченко В.И. Инновационное развитие в Украине : [монография] / В.И. Захарченко, Н.Н. Меркулов, Л.В. Ширяева. - Одесса: Фаворит, 2011. - 598 с.
8. Захарченко В.И. Кластерная форма территориально-производственной организации : [монография] : в 2-х частях / В.И. Захарченко, В.Н. Осипов. - Одесса: Фаворит, 2010.
9. Захарченко В.И. Инновационная система региона: [монография] / В.И. Захарченко, Н.Н. Меркулов. - Одесса: Наука и техника, 2005. - 116 с.
10. Захарченко В.И. Развитие предприятий на основе нововведений (препринт) / В.И. Захарченко, В.М.Лысюк, В.В. Усатов. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1997. - 50 с.
11. Захарченко В.И. Научно-технологическое прогнозирование и развитие региона / В.И. Захарченко, В.А. Вайсман, Е.В. Молина. - Одесса: Наука и техника, 2004. - 64 с.
12. Захарченко В.И. Резервы системних преобразований менеджмента в промышленности / В.И. Захарченко, А.Д. Криворак. - Измаил: СМИЛ, 2005. - 80 с.
13. Захарченко В.И. Политика научно-технологического развития региона / В.И. Захарченко, Н.Н. Меркулов. - Одесса: ОЮИ ХНУВД, 2007. - 48 с.
14. Захарченко В.И. Обоснование внедрения нових технологий (методическое пособие) / В.И. Захарченко, О.Г. Борисов, Н.Н. Меркулов. - Одесса: Фешкс, 2006. - 80 с.
Надано до редакцп 28.09.2012
Захарченко Вггалш 1ванович / Vitaliy I. Zaharchenko
Глущенко Лариса Дмитрiвна / Lyudmila D. Gluschenko
Дамаскш Михайло Олегович / Mihajlo O. Damascin
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Державна тдтримка науково-технологiчноl полтики в Украт [Електронний ресурс] / В.1. Захарченко, Л.Д. Глущенко, М.О. Дамаскш // Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 177-190. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html
