CC BY
9УДК 911.9(477.45):502
С0Ц1АЛЫН0-ЕК0Л0ПЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖ1 К1Р0В0ГРАДСЬК01 ОБЛАСТ1
Зарубма А., Семенюк Л.
Проанал1зовано сощально-еколопчш аспекти формування репонально! екомережи враховуючи специф1ку Юровоградсько! области Визначено перспективи ландшафтно-еколопчно! оптжпзацп репону, що мае позитивно вплинути на еколого-сощально-економ1чну ситуащю в обласп. Ключов1 слова: екомережа, збалансований розвиток, еколопчна культура, сощально-еколопчш аспекти.
ВСТУП
На сьогодшшшй день концепщя формування регюнальних екомереж е домшуючою у загальшй природоохороншй стратеги. Визначеш шляхи ландшафтно-еколопчно! оптимпацп тсриторп Юровоградсько! области з формуванням репонально! екомереж!, що надасть змогу переходу репону до дшсно збалансованого розвитку шляхом рацюнального репонально го природокористування, покращенням умов життед1яльносп населения, шдтримуванням р1вноваги м1ж природними та антропогенними ландшафтами.
ВИХЩН1ПЕРЕДУМОВИ
Комплексне досл1дження природоохоронно! мереж1 з метою II оптимпацп як цшено! системи, вировадження теоретичних результапв в практику природокористування проводять в Укра!ш таш вчеш, як М.Д. Гродзинський, В.О. Боков, В.М. Пащенко, С.О. Генсирук, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, шпп. Основш роботи направлен! на формування каркасу природних ядер, скокоридор1в. яи мають становить едину ¡ерар.\1чн\ систему. Проте, формування екомереж! мае важливе сощально-сколопчнс значения. Можна приймати безл!ч закошв стосовно формування { оптишзаци екомереж!, проте не елвд забувати, що дане утворення буде ¡снувати в постшнш взаемодп з сусшльством. Сусшльш аспекти мотивацп формування екомереж! повязаш >л створенням системи значущих сощальних мотиващй та дш, ор!ентованих на сприяння розбудов! екомереж! [ 4].
ЗАВДАННЯМ Ц1€1 СТАТТ1 е анал!з впливу та можливосп покращення сощально-еколопчних умов Юровоградщини за умов проектування репонально! екомереж!.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛI ДЖЕН Ь
Територгя К!ровоградсько! обласп е одним п найскладшших в плаш формування репонально! екомереж!, яка б в!дпов!дала уйм зазначеним критер!ям ! вимогам. Особливе значения мае те, що регюн мае високий р!вень антропогенного перетворення ландшафпв. При цьому близько 70% земельних ресурив складають орш земл!, а р!вень природно-запов!дного фонду становить дещо бшыпе 1%. Дана
ЗАРУБ1НА А., СЕМ EH ЮК Л.
ситуащя вказуе на актуальшсть впровадження екомережно! стратеги планування на територи обласл. Каркасом майбутньо! скомсрсла мають стати територи та об'екти ПЗФ. Оптимпащя землекористування пов'язана ii скороченням орних земель, ix ренатурал1защею та зм1ною аспсклв природокористування. Переведения з часом еродованих та деградованих земель внаслщок ix рекультивацп у категорпо заповщних на перспективу дозволить збшыпити ввдсоток запов1дносп до 2 - 3% i вийти на науково-обгрунюваний р!вснь. В такому випадку сшвв1дношсння природних i перетворених геосистем буде 31:69% ввдповвдно по обласл [3]. € ряд сощальних фактор1в, яи також можуть вплинути на дане сшввщношення. При розрахунках ствввдношення природних i перетворених земель не враховаш антропогенно-перетвореш земельш упддя, яи е покинутими на сьогодшшшй день. Окремого досл1дження потребуе питания покинутих сшьськогосподарських упдь на \iicui сиьських поселень, яи фактично припинили свое ¡снування. Як правило, покинутими е села, яи знаходяться досить в1ддалено ввд основних транспортних мапстралей [5].
В Юровоградсьий обласл нараховуеться (станом на 2006 р.) 1010 сиьських населених пункпв. Серед них 23 села у 11 адмшютративних районах обласл. яи е на карп, але не мають населения. Найбшыпе таких си (5) у Долинському райош. За цим показником область займае III \iicuc в Укра1ш теля Чершпвсько! та Полтавсько! областей. У 1996 рощ таких си було 12.
Таи диянки притаманш майже кожному адшшетративному району Юровоградсько! обласл. Наприклад, за проведеними досл1дженнями автор1в, показаш на картах облает! але е покинутими таи населеш пункти: Свиловодський район - села Бугроватка, Аншвка, Петр1вка, Знам янський район - Пятихатки, Веселий кут, Чупвка, Новгородивський район - Сотницьке, Воронцовка, Компанпвський район - Нижньоводяне, Покровка, Новомиргородський район -Пеньино, Копвка, Юровоградський район - Аврам1вна, Липове.
За даними управлшня статистики Юровоградсько! обласп на 2006 piK, в найближчш перспектив! покинутими можуть стати 50 сиьських населених пункпв з людшетю менше 10 oci6 у 18 районах обласп. Зокрема, таких си у: Бобринецькому райош -5 ; Виыпанському - 1; Головашвському -2; Добровеличивському- 3; Знам'янському - 4; Юровоградському -2; Компанивському - 3; Маловисивському -2; Новгородивському- 1; Новоархангельському -7; Новомиргородському - 3; Новоукрашському - 4, Олександр1вському - 2; Олександршському - 6; Онуфрпвському- 1; Петр1вському - 18,8; Св1тловодському - 1; Ульяшвському - 1; Устишвському - 2.
Значш плопц покинутих земель складають дачш д1лянки, особливо поблизу таких м1ст, як Юровоград, Св1тловодськ, Знам янка. Олександр1я. На даних територ1ях ввдбуваеться самоввдновлення степово! рослинносп, заселения певними представниками фауни.
До категорп покинутих слад вцщести також колишш вшськов1 полйони, яи внаелвдок реформування Збройних сил Украши залишились покинутими. Це, наприклад, „залипши" розформовано! ракетно! армп (Головашвський, Знам'янський та Олександр1вський райони) та деяких вшськових ав1ащйних частин (с.Канатове
Юровоградського району), яи залишили не рекультивоваш та забруднеш земль Через деяш з таких об'екпв ниш проходить туристичш маршрута, наприклад, на колишню базу ракетних вшськ (смт. Побужжя).
Статус покинутих останшм часом набули значш плогщ сшьськогосподарських земель. Вони поступово, через ряд послщовних сукцесш, набувають рис виновлсностк насамперед через поширення на 1х територп степових фпоцежтав. Под1бн1 тсриторп доцшьно включати до природоохоронних з подальшим науковим спостереженням за швидкютю I яшстю самоввдновлення ландшафпв.
Дане питания потребуе бшып детального досл1дження, але в цшому за попередшми розрахунками за умови рснатуралпацп таких покинутих земель, можливо досягти потр1бних 35%, а можливо навпь I 40%.
Екомережа покликана оптимпувати життевий проел р населения. Проанал1зовано природно-еколопчш умови проживания населения Юровоградсько! обласп ¿з зазначенням ¡снуючих на сьогодшшшй день природоохоронних територ1й та об'екпв (Рис. 1).
Еко.югЫне районування. Яюцо врахувати ус1 фактори еколопчного впливу на територ1ю обласп, зокрема й вплив обсклв. розташованих у сусвдшх репонах (зокрема Кривбасу), та залучивши показники досл1джень природного середовища Украши, наприклад досл1дження В.А.Барановського, райони можна розподшити на дешлька груп:
1. 1з вадносно сприятливим еколопчним станом (умов но чисп): В1льшанський, Гайворонський, Ульяновський, Головашвський, Новоархангельський райони; 2. 1з середньообласними характеристиками (пом1рно забруднеш): Маловисшвський, Новомиргородський, Олександр1вський, Знам'янський (частково) райони; 3. 1з несприятливою еколопчно! ситуащею (забруднеш): Новоукрашський, Бобринецький, Добровеличшвський (частково), Компаш1вський райони; 4. 1з загрозливою сколопчною ситуащею (дуже забруднеш): Юровоградський, Новгородювський, Устишвський, Олександр1йський (частково), Онуфрпвський (частково), Св1тловодський (частково) райони; 5. 1з критичною сколопчною ситуащею (надзвичайно забруднеш): Долинський, Петр1вський, Олександршський (частково), Онуфр11вський (частково), Св1тловодський (частково) райони. Зрозумшо, що сколопчний стан на тсриторп району не завжди е однорвдним, тому ми \ застосовуемо поняття „частково ". В1днесення району до пе! чи ¡ншоУ групи визначаеться за еколопчним станом 2/3 його плопц.
На основ1 ще! класиф1кащ1, врахувавши основш джерела еколопчного забруднення (шлыасть звалищ та обсяг неутшпзованих в1дход1в у них; наявшеть потужних транспортних шлях1в; розм1щення на тсриторп. або поблизу, ила длив их промислових шдприемств та обскт1в. рад1ащйне забруднення частини Новоархангельського району цслем-137). частку природоохоронних об'екта у загальшй площ1 району ми розпод1лили райони обласп на три групи за еколопчним станом та р1внем розвитку природоохоронно! функцп :
1. Умовно чисп райони з показниками природоохоронно! функцп вище середньообласних: Гайворонський, Новомиргородський, Олександр!вський.
ЗАРУБ!НА А., СЕМЕНЮКЛ.
1. Полярно чабру днеш та умов но чист- район и з середньообласними показниками природоохоронно! функцц: Вшьшанський, Бобрииецышй. Голдаашвський, Добровеличтвсысий, Щшпаннвський, Новоукрашський, Малое нсшвський^ Новоархангельсышй, Знам'янський, Улъяновсысий.
3. Дуже чабру диет райони з показниками природоохоронно! функцп нижче еередньооблаених; Долинський, Kípoü ограде ький. Новгородшвсышй, Олександршськнй, Онуфрпвеькнй, Петр1вський, Св1тловодський. Устиншський
Зазначимсу що терн тор i я район ш 2 та 3 групп (забрудненнх) складае приблшно 3/4 плош! обласп.
1з впровадженням розробок щодо фор\гуванкя регионально! е ко мереж! на територп К i ров о гра дс ько i обласп, сондально-еколопчн! умов и мають покрашитись. Передбачено значне збшыиення плони зелених насаджень, залуження еродованих схилових земель, ренату рал i чаш я покину тих антропогенно-зишених територш, за га льне збшьщення територш. яю б мали статут йриродно-заповщагс.
Рис. 1 Еколопчне районування та ршекь розвитку природоохоронно! функцц
Ряд аданшетративних райошв обласп (Головашвський, Добровеличктський, Устимвськнй) мають досить низький р>вень заповщних територш. Проте, наприклад в межах Гол ованюь кого району у регюнаяьнш екочереж! передбачено етворення природного ядра на основ 1 досить значного за площею люового масиву. який не мае статусу чаповгдноси Тага територ! 1 1 об'екти е майже у кожному адашпетратшшому район!. I тд час формування екомереж! потребно орюпуватися не тшьки на ПЗФ Обласп, а виявлятн! чалучати малочмшеш природш терйторн.
Одним з головних елеменпв програми формування репонально!' екомереж! повинна стати роз'яснювальна робота населению, зокрема фермерам i шдприемцям про доцшьшеть i сощально-економ1чний ефект ввд рацюнального сшьськогосподарського землекористування. Формування екомереж! та сконо\пчнс використання ïï pecypcie узгоджуеться 31 евповими тенденщями розвитку невиснажливого типу: зеленого та наукового туризму, бюземлеробства, наукоемних технолопй тощо [4]. До цих вид!в д1яльносп залучено по над 7% населения планета, i вони демонструють стшку тенденщю до зростання без викопування кар epiB. без забруднення природного навколишнього середовигца. Украша, з ïï високим ¡нтслсктуальним та природним потенщалом, здатна швидко розвинути таку д1яльшсть. С ли також брата до уваги можливють збереження та ввдновлення традищй i знань мюцевих громад. Це сприятиме полшшенню морально-психолопчного клшату у сощу\п. шдвищенню ckocbuomocti громадян, формуванню сколопчнох культури сусшльства, особливо, якгцо процес ввдбуватиметься iï залученням шновацшних та альтернативних технолопй та шдход1в. Сли згадати доеввд Рузвельта, який широко застосовував ijeï створення нацюнальних парив та розбудови комушкацш для розв'язання сощально-економ1чних та природоохоронних проблем за допомогою громадських робп. ВИСНОВКИ В шлому. головными позитивными сощально-еколопчними моментами ввд створення репонально! екомерела е :
• тдвищення р1вня сколопчног р1вноваги та регуляцп TepHTopiï досл1дження, природний захист сшьськогосподарських упдь i природних ландшафпв ввд шквднишв (Ю. Одум,1975, Пляров, 1990);
• шдвигциться рекреащйний потенщал репону внаелвдок збшыпення плопц природних ландшафпв i ïx сстстичноУ привабливосп; збшыпиться шлькють вщцв рослинного i тваринного евт:
• як наелвдок тдвищення ефективносп сощально-економ1чшл системи обласп (внаелвдок збшыпення врожайносп сшьськогосподарських культур, тдвищення рекреащйного потенщалу, зменшення захворюваносп населения, формування сколопчно! культури та екосввдомосп сусшльства тощо).
Список liicpaiypn:
1.Гаврилснко Е.П. Ландшафтно-экологичсскос обоснование территориальных схем и проектов природопользования. Монография. - К.: Фитосоциоцентр, 2003. - 188 с.
2. Закон Украши „Про Загальнодержавну програму формування нацюнально1 еколопчно! мереяа Украши на 2000 - 2015 роки". Прийнятий 21 вересня 2000 р. № 989-III // Уряд. кур"ер. - 2000. - 8 листопада. - („Opienrap". - №37. - С.3-4).
3. Зарубша А. Ландшафтно-еколопчна ошшшзащя TepHTopiï Юровоградсько1 обласп за умов формування репонально! екомереяа // Географ1я в шформацшному сусшльствг 36. наук, праць в 4-х т. -К.: ВГЛ Обри. -2008. -T.III. - С.285-286.
4. Перспективы создания Единой природоохранной сети Крыма. - Симферополь: Крымское учебно-педагогическое гос. издательство, 2002. - 192 с
5. Семенюк Л.Л. Демограф1чна ситуащя в сшьськш мюцевост1 Юровоградсько1 облаем в сощально-географ1чному аспекп // Географ1я i сучасшсть. 36. наукових праць НПУ ¡м. М.П.Драгоманова. -Випуск 13. - К.: Видавництво НПУ ¡м. М.П.Драгоманова. 2005. - С.135 - 145.
ЗАРУБ1НА А., СЕМ EH ЮК Л.
Зарубина А, Семенюк Л. Социально-экологические аспекты формирования экосети Кировоградской области
Проанализированы социально-экологические аспекты формирования региональной экосети, учитывая специфику Кировоградской области. Определены перспективы ландшафтно-экологической оптимизации региона, которые положительно повлияют на эко лого-социально-экономичскую ситуацию в области.
Ключевые слова: экосеть, устойчивое развитие, экологическая культура, социально-экологические аспекты.
Zarubina А., Semenuk L Social-ecological aspects of Kirovograd regional econet forming
Social-Ecological Aspects of Kirovograd Regional Econet forming are analyzed while taking into account specific features of kirovograd region. The perspectives of landscape - environmental optimization of the region that should make a positive influence upon ecological-social-economical situation in region are defined.
Keywords: econet, balanced development, ecological culture, social-ecological aspects.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
