CC BY
132УДК 551.0+551.4
ПРОБЛЕМА ДЕГУМ1Ф1КАЦМ АГРОЛАНДШАФТ1В К1РОВОГРАДЩИНИ
Гелевера О.Ф., Гульванський 1.М.
Вмют гумусу в орному шар1 грунту на територи Юровоградсько! област1 за перюд з 1882 по 2006 р. знизився у середньому з 5,5 до 4,1, тобто на 1,4%. Зараз вщновлення родючост1 чорнозем1в треба починати з припинення 1х ерози, залюнення територи 1 суттевого зменшення и розораности лише на цьому фош добр1 наслщки дасть застосування добрив 1 мелюранпв. Ключов1 слова: гумус, грунт, динамжа, родючють, чорнозем
ВСТУП
Завдяки працям I. В. Тюрша. Л. О. Гршшно!, В. В. Пономарьово!. Т. О. Плотшково!, Л. М. Александрово!. М. М. Ко но нов о!'. Н. П. Бельчиково!, Д. С. Орлова, Г. Я. Чесняка та шших грунтознавщв з'ясовано та уточнено '!аконо\прност1 гумусоутворення, х1м1чну природу гумусових речовин 11хню роль у Грунтотворенш. Вивчаючи утворення гумусу, його розглядали, як специф1чну речовину, що утворилася в результата перетворення рослинних 1 тваринних решток, у бшып складш 1 стшю до розкладу речовини, шж л з яких вш утворився. Накопичення гумусу в грунтах, особливосп його яисного складу 1 властивосп гумусових з'еднань залежать ввд су купно! д1яльносл вшцих рослин, \пкроорганп\пв 1 грунтово! фауни, ввд особливостей мшералопчного 1 х1м1чного складу грунлв. порвд 1 вод, типу кгпмату, проте визначальна роль у формуванш гумусу будь-яко! територи належить рослинностг
Просторовий розподш вмюту гумусу у грунтах мае зональний характер: гумусовашсть грунлв зростае в напрямку до швденних та швденно-схвдних райотв, а полм знижуеться в районах Херсонсько! обласл й Автономно! республпси Крим. Територ1я Украшського Полюся характеризуемся низькими середньозваженими показниками вмюту гумусу - 1-2%. Плопц групп в з в\пстом гумусу 1-3 % складають приблизно 40%, з вмютом гумусу вад 3,1 до 4,9 - 60%. [6] Проте останшми роками ввдбуваеться зменшення в\псту гумусу у гругт по всш територи кра!ни.
1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
За останш 35-40 роюв вмют гумусу в грунтах Украши зменшився иереачно на 0,3-0,5 %. Проте сьогодш темпи втрат прискорюються. За даними агрохппчних обстежень протягом останшх 5 роюв вони склали: у зош Степу — 0,09, у зош .Шсостепу — 0,1,у зош Псгпсся — 0,03 абсолютного вадсотка [5].
Зпдно з розрахунками Украшсько! акадсмп аграрних наук втрати гумусу щор1чно становлять ввд 0,6 до 1 т/га. Дсгу\ш|нкащя е одшею з найбшып гострих проблем сучасних змш групп в Украши. У пор1внянш з вмютом гумусу в грунтах, визначених В.В.Докучаевим у 1882 р., украшсью чорноземи втратили ввд 1 до 4 вщсотюв гумусу. При цьому, за останш 20 роив середньор1чш втрати гумусу збшыпилися в 1,65 рази, шж за попередш 80 роив. Факторами, яи зумовили такий стан, е використання недосконалих технолопчних схем у сшьському господарств1 та
ютотне зменшення внесения оргашчних добрив, пов'язане п занепадом тваринництва.
Аналопчну ситуащю можна спостср1гати [ в Юровоградськш область Територ1я обласп становить 24,6 тис. кв. км або 4,07 вщсотюв територп Украши. Юровоградська область мае надзвичайно потужний земельно-ресурсний потенщал. 1з 2458,8 тис. га територп обласп 2040,7 тис. га (83%) складають сшьсьгосподарсыа упддя, 181,6 тис. га (7,4%) шд люом, 76,0 тис. га (3,1%) шд водою, 87,8тис. га (3,6%) земель забудовано.
2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Юровоградська область розташована в центр 1 Украши на стику двох грунтово-юпматичних зон: Степу та Люостспу. Це обумовило значну строкапсть Грунтового вкриття - ввд св1тло-с1рих ошдзолених люових грунтш до чорно !С\пв звичайних неглибоких. Тому найбшып иоширеними грунтами е: чорноземи звичайш (58,7%), чорноземи типов 1 (23%), чорноземи реградоваш (11,1%), чорноземи ошдзолеш (2,6%) [4]. Пор1вняно з ¡ншими грунтами вони бшып родкга1 на 1х долю ирииадае 95% орних земель Юровоградсько! обласп. Сформоваш чорноземи в основному на лесах та лесовидних суглинках шд покривом лучно-стеиово! трав'янисто! рослинносп на р1вних вододшьних плато та слабопологих схилах. Еродоваш в1дм1ни займають схили балок ргшеп стр1мкост! протяжносп та експозищ!. Водне живлення чорнозем1в проходить переважно за рахунок атмосферних опад1в.
У Люостсповш. бшьш зволожешй частиш, на територ11 Св1тловодського, Олександр1вського, Маловисшвського, Добровеличювського, Новоархангельського, Головашвського I Гайворонського та гпвноп Знам'янського, В1льшанського I Новоукрашського райошв шд впливом вологолюбивого травостою з глибокорозвиненою кореневою системою утворилися чорноземи типовг
У Степовш, менш зволожешй частиш, на територи Юровоградського, Компашгвського, Бобринецького, Долинськош, Новгородювського, Петр1вського, Онуфршського, Устишвського та швдш Знам'янського, Вшыпанського I Новоукрашського райошв шд впливом посухостшких злаюв з неглибокою кореневою системою утворилися чорноземи звичайш. У Люостеповш частиш обласп також розповсюджеш чорноземи ошдзолеш та реградоваш, яи в агроном1чному в1дношенш не дуже ютотно в1дф1зняються вад чорно'!С\пв типових I звичайних.
Менш поширеш темно С1р| л1СОВ1 грунти (0,85%), чорноземи глинисто-шщаш та сушщаш (0,7%), чорноземно-лучш грунти (0,47), ясно-с1р1 1 с1р1 л1сов1 грунти (0,44%), лучш грунти (0,44%), лучно-болотш грунти (0,39%), темно-с1р1 реградоваш (0,29), лучно-чорноземш грунти (0,17%), дер нов 1 грунти (0,15%),чорноземи на елювп кор1нних порад (0,15%), чорноземи на щшьних глинах (0,13%), болотш грунти (0,12%), люов1 реградоваш (0,045%), чорноземи солонцювап на гцшьних глинах(0,005%) [4].
Для темно-с1рих I слрих ошдзолених грунпв, яи займають близько одного в1дсотка орних земель характерш менпп запаси оргашчно! речовини, кисла реакщя Грунтового розчину, схильшсть до запливання. Л1сов1 грунти потребують обов'язкового вапнування та шдвищених доз оргашчних добрив. Вони залягають на вододшьних просторах, складених суглинковими лесами, в Ульяновському, Гайворонському, Головашвському, Новоархангельському, Знам'янському, Олександр1вському та частково в ¡нших районах.
Решта грунпв (дерновг лучш лучно-чорноземш та шпп) розповсюджеш невеликими масивами в услх районах обласп. За своею продуктившстю вони значно иоступаються грунтам чорноземного типу I потребують комплексу агротехшчних заход1в для тдвигцення родючосп.
Загалом можна говорит, гцо бшышсть грунпв обласп - це грунти з високим вмютом гумусу, вони складають близько 44,9% (730,8 тис.га); 30,7% (500 тис.га) -це грунти з середшм в\пстом гумусу, 17,5 (283 тис.га) ввдсотюв складають грунти з високим в\пстом гумусу, I 7,1% (115 тис. га) - грунти з низьким в\пстом гумусу [2]. Середшй ВМ1СТ гумусу в рофш окремих адлпшстративних райошв коливаеться ви 2,8 до 5,0% [6].
Таким чином, грунтам обласп властива висока природна родючють. Зпдно прийняпй в держав 1 якюнш оцшщ земель за 100-бальною шкалою вони в середньому мають за зерновими культурами 69, а у Св1тловодському райош - 42 бали. На р1вень ощнки негативно вплинули попршення поживного режиму I посилення ерозшних процес1в, адже Юровоградська область е одшею з найрозорашших областей Украши. На даний час розорашеть складае 86,6 %, що на 7,6 % бшыпе шж перешчно в У крапп [2].
Краще забезпечеш оргашчною речовиною (4-5%) грунти швшчно-захвдно!, центрально! та швденно-сх1дно1 частин обласп, де переважають середньогумусш чорноземи типов 1 та звичайш. У чорноземах ошдзолених I реградованих, а також малогумусних чорноземах типових I звичайних у Новоархангельському, Гайворонському, В1льшанському, Знам'янському, Олександр1йському та Олександр1йському адм1шстративних районах запаси гумусу по\птно знижуються I не перевигцують 4%. Найб1дшшими за в\пстом гумусу (в середньому 2,8-3,0%) виявились легш за мехашчним складом грунти Придшпров'я (Св1тловодський та Онуфрпвський райони), де до того ж найбшып розвинеш ероз1йш процеси (табл. 1).
Загалом найвипц показники в\псту гумусу на 2006 р1к можна спостер1гати у Новоукрашському райош, а також у Компанпвському I Маловисшвському в1дпов1дно 4,9% I 4,7% гумусу. Найнижч1 показники вм1сту гумусу в грунтах Юровоградсько! обласп можна спостершати в С в \ тловодс ько му райош 2,9 % I Онуфрпвському 3,2% (табл. 1).
Насл1дком над\прного господарського освоения земельного фонду, в1дсутносп належних заход1в щодо охорони грунпв, ввдтворення 1х як виробничого ресурсу та важливо! складово! навколишнього природного середовища, е прогресуюча деградашя земель, що створюе загрозу еколопчшй безпещ обласп. Процес втрати гумусуваносп прогресуе, середньозважений вмicт гумусу в грунтах з кожним роком зменшуеться. Отже, за такси тенденщ!, грунти обласп протягом дуже короткого для ¡сторп грунтотворення пром1жку часу можуть зазнати катастроф1чних зм1н.
Розглядаючи динам1ку в\псту гумусу в орному шар1 грунту за пер ¡од з 1882 по 2006 рш просл1дковуемо, що в\пст гумусу поспйно зменшуеться. Запаси оргашчно! речовини за останш 124 роки знизились у середньому з 5,5 до 4,1, тобто на 1,4%. Найбшыпих втрат гумусу зазнали грунти Петр1вського, Добровеличшвського, В1льшанського та Устишвського райошв, де вони досягли 2,2-1,1%. Узагальнення результапв досл1джень св1дчать про те, що тривале використання грунпв без достатшх заход1в по компенсацп втрат гумусу призвело до значного зменшення його вм1сту в у ах грунтових в1дм1нах (рис. 1).
У 1882 рощ були проведет досл1дження, в ход1 яких визначений вмют гумусу в грунтах Юровоградсько! обласп в межах ввд 4,2% до 6,4%, середшй же вмют становив 5,5%. Найвипц показники були зафшсоваш на р!вш 6,4% у Добровеличшвському, Компанпвському, Маловисшвському районах, 6,2% у Долинському райош, 6,1% у Бобринецькому, Петровському, Устишвському, районах. Найнижч1 показники 4,3% спостер1гали у Гайворонському райош, 4,2% в Онуфрпвському райош.
Таблиця 1.
Дина\пка гумусового стану грунтш Юровоградсько! обласп
Райони В\пст гумусу за Тюршим-Кононовою (%) В\пст гумусу, т/га; 2006
1882 1961 1976-1980 1991- 1995 1996-2000 2006
Бобринецький 6,1 5,3 5,1 4,6 4,6 4,5 162,0
В1льшанський 5,9 5,1 4,8 3,9 4,2 4,2 151,2
Гайворонський 4,3 3,8 3,5 3,4 3,4 3,7 133,2
Головашський 5,1 4,4 4,2 4,0 4,0 3,9 140,4
Добровеличювський 6,4 5,6 5,2 4,4 4,2 4,2 151,2
Долинський 6,2 5,4 5,0 4,5 4,3 4,3 154,8
Знам'янський 5,0 4,4 4,1 4,0 3,9 3,9 140,4
Юровоградський 5,7 5,0 4,6 4,7 4,4 4,4 158,4
Компанпвський 6,4 5,6 5,2 4,9 4,7 4,7 169,2
Маловисшвський 6,4 5,6 5,2 4,8 48 4,7 169,2
Нов городив ський 6,0 5,2 4,9 4,9 4,3 4,3 154,8
Новоархангельський 5,1 4,5 4,2 3,8 3,9 3,9 140,4
Новомиргородський 6,0 5,2 4,9 4,0 4,0 4,2 154,8
Новоукрашський 6,1 5,4 5,1 4,9 4,9 4,9 176,4
Олександр1вський 45 4,0 3,7 3,2 3,4 3,4 122,4
Олександр1йський 5,2 4,5 4,2 3,6 3,9 4,0 144,0
Онуфрпвський 4,2 3,7 3,5 2,8 3,2 3,2 115,2
Пстр1вський 6.1 5.3 5.0 3.6 3.9 3.9 149,4
Св1тловодський 4,8 4,0 3,8 2,9 2,8 2,9 104,4
Ульяновський 4,9 4,2 4,0 3,9 3,9 4,1 147,6
Устишвський 6,1 5,3 5,0 4,2 4,0 4,0 144,0
По обласп 5,5 4,8 4,5 4,2 4,1 4,1 147,6
У 1961 рощ середшй в\пст гумусу коливався в межах 4,8%. Найвищий вмют гумусу був у грунтах Добровеличшвського, Компанпвського, Маловисшвського райошв 5,6%. Найнижчий вмют гумусу в Гайворонському I Онуфр1вському районах вцщовцщо 3,8 % 1 3,7%.
Велика розорашсть грунпв, недостатне або незбалансоване внесения мшеральних та оргашчних добрив призвела до зменшення в\псту гуму су в грунтах обласп. Найб1лыиу шлыастъ гумусу грунти обласп втратили в пер1од з 1981 по
1995 рис в середньому близько 0,4%. Найбшыш витрати гумусу можна константувати в грунтах Петр1вського району, де в\пст гумусу зменшився на 1,4%, а в таких районах як Вшыпанський, Новомиргородський, Св1тловодський вмют гумусу зменшився на 0,9%. Найменпп втрати були в Ульяновському, Знам'янському районах 0,1-0,2% (рис. 1).
У перюд з 1996 по 2006 рп< вмют гумусу в грунтах Юровоградсько! обласп зменшився на 0,15 %, що пор1вняно з ¡ншими псрюдами е невеликим.
Найвшщ втрати гумусу в перюд з 1882 по 2006 рп< спостср1 гаються у Добровеличювському райош 2,2%, Петр1вському 2,2%, Устишвському 2,1%. Найменпп втрати гумусу просликову вались в Гайворонському райош 0,6%, Онуфрпвському 1,0%, Ульяновському 0,8% (рис. 2). Загалом у перюд з 1888 по 2006 рпс грунти Юровоградсько! обласп втратили 1,4% гумусу. А в перюд з 1961 року по 2006 рис грунти втратили 0,7% гумусу (рис. 2).
Протягом 1976 по 1991 рошв втрати гумусу перевишували його надходження на 0,24-0,38 т/га, в подалыпому (1992-1994р.) - 0,41-0,67 т/га, а в останш роки -бшыпе 1 т на гектар щор1чно. У той же час грунтове покриття Ульяновського I Гайворонського райошв практично зберегло запаси гумусу на попередньому р1вш.
Швидкими темпами оргашчна речовина втрачаеться там, де недостатньо вноситься оргашчних добрив або св1жо! оргашчно! речовини з рослинними рештками. При цьому основш втрати гумусу зумовлюються двома причинами: сро ¡¡ею грунпв I перевагою процес1в мшерал1зацп гумусу над процесами його ввдтворення - гум1ф1кащею. За даними станцп х1м1защ1 втрати гумусу в1д м1нерал1защ1 в середньому по обласп за рп< складають близько 1 т/га, а в1д сроийних процеав за розрахунками обласного ф1л1алу ¡нституту землеустрою -0,66 т/га. [6]
Глибина процеав м1нерал1защ1 гумусу обмежуеться специф1чною спйшстю б1льшо! частини сполук до процеав розкладу, що е основою буферносп грунпв до втрати гумусу. Тому для кожного типу грунпв юнуе свш р1вень, нижче якого не ввдбуваеться зниження вм1сту оргашчно! речовини, яюцо на нього не впливають екстремальш фактори.
Це добре видно по тих змшах, яи сталися в гумусованосп пров1дних грунтових в1дм1н обласп за до с л 1 дж\ в а н и й пср1од. Наприклад, в темно - арих грунтах I чорноземах ошдзолених запаси гумусу практично не змшилися. В той же час у чорно !С\пв типових I звичайних втрати оргашчно! речовини досягли в середньому вцщовцщо 1,14 I 1,21%. Безумовно, все це наклало свш вщбиток на вариовання втрат гумусу в окремих районах I по обласп в щлому.
Баланс поживних речовин е математичним виразом кругооб1гу !х у ¡смлсробств!. 3 його допомогою можна виявити методи та засоби якими можна регулювати та контролювати хщ процесу змш агрох!м!чних властивостей Грунту. Складаеться в1н з двох статей: надходжень I витрат. Поживш речовини надходять з мшеральними I оргашчними добривами, поб1чною продукщею, нас1нням. опадами тощо. Витрати вщбуваються через в1дчужсння елеменпв живлення з врожаями та через ерозшш процеси.
1 к- , N V И и \ у
1 1 } 1 ( 1- V ) \ \ 1) /
Ч', ( > / / V 1 \ И
' 1
-г! г-Г -Т-
[К'-ОЧ
4 5 6 7 0
М 15 И 1Ги » ® 31
-Ш
-1»!
«I
ак
I . Бобреи^ц^кий
2.В*пьшвнеький
3. Гей е оронс ький
4 ГОЛОВ9ЙВСЬКИ|4
5 Доброе е личк|Б ськ ий в. Д и л и к. ь кий
7.3нам г*нський
8. «¡ров оград ський
9. Ко м пвм п в с ь кий
10 Мало»иск)вський
II Нор гсродк1еський
1 З.Новиарх:вН1ВЛьсЫ1ИЙ ) 3 НоЕ':мирп>родск>к№ 1 4 НО Б ОУ КР ЭДНСЬК ИЙ I Б.Олек сам д р( ь с ький 1БО(1йи санА|)1йський 17 в ський
18Летр»сы<ий
( УСвП1П6 0Д1ГЫ1ИЙ
ДО Ульчювгький 21 Устип п ський
Рис. I Змши вм1ст> гумусу по районам К! ров ограде ькси облает;
Баланс гумусу в грунтах Ктровоградсько1 облает! з 1976 року по 2006 рис е В1д"емни\( Втрати гумусу протягом 1996-2006 р1к перевишувади поповнення його в грунта. Поповне пня гумусу в грушах у великих обсягах вгтбуваеться за рахунок внесения гною та роелннних решток. Внесения гною у ветх районах К1 ровоградсько 1 облает! з.ченшнлося. Яшцо в 1976 рощ вносилось 0,39 т/га. то в 2006 рощ лише 0,01 т/га.
Поповнення запас ¡в гумусу в грунтах обласп за рахунок рослинних решток в останш роки дещо збшышнюеь до 0,40 т/га. Але поповнення за паст гумусу насюльки невелике. що станОвитъ лише 25.3% в!д то! млькостк яка потр1бна для безвитратного землеробства, не говорячн вже про попов нения i шдвищення запаай гумусу. Зменшення гумусу в грунтах В1дбуваеться не лише через недостатке в нес синя Щ з гноем, чи надходження через рослинш рештки. Найбыызп втрати гумусу в!дбуваютьея через змив грунту, невиправдане розорювання ехи.шв, а також через мгнерал1зацпо, що вдвни перевнщуе втрати гумусу В1д змиву.
В1дчутне зменшення вмету гумусу в грунтах не лише Кфовоградсько! облает), а й по УкраУш в цшЬму почалоея ще в 60-70-та роки. За результатами аналЬу даних, що характеризуют швидкютъ тдоришоз мшерашзацн гумусу в орних грунтах, Остановлено, що орний шар чорнозем1в Украши щор!чно втрачае блнзько 0,08% гумусу в степовш ! 0,07%-лгсостепОвш зонах. Якщо до розорювання чорноземи типовг ими 9-К)% гумусу, то зараз його за лишилось близько 4-5%, а у грунтах яы доеить довго шдщаються оранп; лише 3%. Природно, що ш показники за лежать вед багатьох факторов, але перш за все - характеру та ¡нтснсивнОСп
ш лъсысогос под аре ькото використання грунт1в. Внас.тндок Ы роюрювання порушу еться природный процес гумусоу творения. зшнюетьея млыасть 1 ягаеть роелинних решток - не наеамперед» впливае на ¡нтенсившеть. а в ряд! випадк!» ! напрямок пронес I я гумзфнсашУ.
Враховуючи тенденщю останшх роктв по балансу гумусу, можна елрогночувати змши вше г\ гумусу в наступи! роки, при умов! що рЬких змш у веденН1 сыъського госдадарства не в|дбудеться.
а ЗЕОМ."
Рис 2. Динампса вм¡с ту гумусу в грунтах К1 ров о граде мам облает 1
Яшцо 2006 року вм1ст гумусу станов ив 4.1%, через р1к - 4,068%, то вже через 10 роив БМ1СТ гуму# в середньому знизиться на 0.32%, I становитиме блгоько 3.8%. Таким чином за 10 рогав на тернторн облаетт грун-лв з висбким ! тдвшценим ВМ1СТОМ гумусу майже не чал и шиться. ЗбыъшатЬСя плопц грунтов з низысим вм]Стом гумусу (Св1тловодський, О л ександр 1 йський. Онуфривський райони). Б1лышсть орних земель ©удуть мати середнш вмют гу мусу. I невелика юльисть земель шдвищений.
Вплив людини на грунт вже перейшов межу, коли грунт може сам в1дновйтися, тому людина повинна активно проводите роботу по втдновленню 1 збереженню земель них ресурс ¡в. В Украни, як I в шших державах св1ту. ¡енуе протрама по збереженню та В1дновленню родючост! грунту^ нажаль, вона виконуеться недостатньо. Шредбачеш программ повинн! забезпечити в1дновлення
i очищения грунпв, повернення !х до минулого не забрудненого, не шдданого деградацп стану. Серед засоб1в виновлсння грунту е проведения консервацп земель. Одним is парамстр1в. за яким може бути ui йене на консерващя земель е BMicT гумусу в грунтах. Передбачено, що вм1ст гумусу в грунтах повинен бути не менше 0,6% для Пхшсся, для Шсостепу - 1,5%, для Степу- 2,0%.
Зараз на тсритори Юровоградсько! обласп порушеш ввдпрацьоваш земл1 становлять 4,2 тис. га (0,17% в!д загально! iuollu). рекультивоваш 0,1 тис.га (0,004%). 2006 року, було проведено консервування деградованих i малопродуктивних земель на плоиц 0,085 тис. га (0,004 % вщ загально! плоил). а потребують консервування 26,644 тис. га (1,3%). Якщо сшвставити щ показники, стае зрозумшим, що плопц земель, яи потраплять шд консервування будуть в дв1чт а той втрич1 бшыш.
Збшьшсння 3anaciB гумусу в грунп можливо здшенити кшькома способами. Одним з найрацюнальшших шлях ¡в е збалансоване внесения оргашчних i м1нсрадьних речовин. За довгострокового ¡нтснсивного оброб1тку порушуеться р!вновага м1ж гумусним станом i структурно-агрегатним складом чорнозему. Намагання агротехшчними прийомами на основ! ¡нтснсивного глибокого o6po6iTK\ при внесенш високих доз добрив створити потужний гумусний горизонт з високим piBHCM агроф1зичних показншав обертаеться прогресуючою деградащею Грунпв за рахунок утворення структурних окремостей i агрегапв у др1бних фракц1ях.
Аналп стану родючостд чорнозем1в обласп св1дчить, що тривале ведения землеробства з дефщитом поживних речовин накладае ввдбиток i на генетичш особливосп грунпв. Так, nepeicHi запаси рухомого фосфору в ошдзолених грунтах зах1дних райошв обласп та легких за мехашчним складом грунтах Придшпров'я шд час перших ту pie агрох1м1чного обстеження кдаси(|)1ку вались як шдвищеш. Тепер же, в результап GaraTopiмного деф1цитного балансу фосфору в землеробств1 назваш грунти поступово перейшли в розряд середньозабезпечених.
Головною статтею надходжень оргашчно! речовини в грунт е гу\ш|нкащя роелинних рештшв, яи залишаються в no.ii шеля збирання врожаю. Загальна млыасть гумусу з них може досягти 0,59 т/ra при \ \iOBi отримання оч1куваних врожа!в i збереження в1д спалювання стерш та залишшв соломи. В останш роки в обласп знизилась загопвля та застосування гною, що пов'язане з рпким зменшенням погол1в'я худоби. Тому необх1дно в1дновити погод¡в'я. що дасть можлив1сть довести виробництво гною до 6 i бшыпе тонн на гектар ршлт В умовах недостатнього застосування гною треба також всияко розширювати виробництво р1зних компоспв з роелинних ввдход1в, мулу, гно!вки, минулор1чних запас1в соломи тощо. 1х внесения мае складати в середньому не менше I т на гектар pi.i.ii. що разом з гноем поповнить запаси гумусу у грунп на 0,5 тонни.
Бшып широкого розповсюдження в господарствах обласп мае набути використання рештшв св1жо! соломи на добриво. Об'еми такого агротехшчного заходу можуть досягти по 0,5 т/га соломи, а грунт поповниться в середньому 0,13 т/га гумусу. Одночасно ели розпшрити поави багатор1чних бобових трав, плогцу
яких в польових слвозмшах дощльно довести до 5-10%, та поави сидеральних культур в окрем1 сприятлив1 за умовами зволоження роки.
Зиачиим вкладом в досягиеиня бездефщитного балансу гумусу иоряд з внесениям св1жо! оргашчно! речовини повинно стати збереження вщ надлишково! мшерал1зацп вже рашше накопиченого в грунта гумусу. Цьому може сприяти зниження штенсивноста оброб1тку грунту, а також оптимпашя структури пос1вних площ шляхом зменшення в с1воз.\пнах питомоТ ваги просапних культур 1 чистого пару на користь культур суцшьного пос1ву.
Розрахунки показують, що перел1чеш прибутков1 статта балансу гумусу (гшй, компости, рослинш рештки, св1жа солома, поави багатор1чних трав, дефекат тощо) забезпечать надходження в грунт в середньому близько 48% поживних речовин в1д потреби для бездефщитного балансу в землеробствг
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦП
У нишшшх умовах господарювання для зупинення деградащ! та початку вщновлення родючоста чорнозем1в треба вести роботу по боротьб1 з сроиею. швидкими темпами проводити залюнення тсриторй 1 суттево зменшити II розорашсть. Лише на цьому фош добр! наслики дасть застосування добрив I мелюрантав. Потр1бно розширети використання, в першу чергу \псцевих удобрювальних !асоб1в. Серед них належну увагу ели надавати приорюванню поряд з шдстилковим також рщкого чи нашврщкого гною, рпномаштних компостав з рослинних решток I оргашчних в1дход1в. минулор1чних запаав соломи, ставкового мулу I гно!вки, заробщ в грунт (а не спалюванш) стерт та решток св1жо! соломи з додаванням азотних тушв або гно1вки, внесению дефекату для нсйтралпацп кислотноста Грунтового розчину, розпшренню поав1в багатор1чних бобових трав у польових авошшах тощо.
Одним з наймогутшших та швидкодпочих чинниюв тдвищення продуктивноста рослин та полтшсння родючоста грунтав е мшеральш добрива, яи забезпечують 40-50% приросту врожа!в. Найбпьший ефект вщ застосування тушв у нашш зош недостатнього I нестайкого зволоження дае внесения 1х в основне удобрения шд провщш культури. Одним п шлях1в тдвищення ефективноста та рссурсозбсрнаючого застосування мшсральних добрив е локальне внесения 1х в грунт. Цей агротехшчний зах1д дае можливють за рахунок збшыпення коефщентав використання поживних елементав рослинами на 35-40% зменшити дози основного добрива у 1,5-2 рази без зниження 1х ефективноста.
Для заиобпання деградащ! та вщтворення родючоста грунтав Юровоградсько! областа дощльно вивести низькопродуктивш упддя з ршл1 I нав1ть ¿з сшьськогосподарських земель шд люи, адже фактично шд люом знаходиться менше 5% тсриторп областа.
Список лггератури
1. Гульванський 1.М., Гелевера О.Ф. Проблема мошторингу грушгв Ировоградсько! областг // Агро?ам1я 1 грунтознавство. Харгав, 2006. - С. 37-38.
2. Гульванський I.M., Синицький C.JL, Мамчур Ю.А., Хитрук O.I., Юровоградська область. Стан родючосН грунпв, окупшсть добрив урожаем, баланс поживних речовин та гумусу за 2006 piK (щор1чний аналпичний зб1рник) Укрземлепроект, - Кировоград, 2006. - 126 с.
3. Бацула О. Динамика продукции биомасы растений и гумуса почв. К. 1986. - 239 с.
4. Довщник з arpoxiMÎ4Horo стану грунпв Юровоградсыам областг-Юровоград, 1997. - 71с.
5. Жуков А.И. Регулирование баланса гумуса в почве. К. 1981. —400 с.
6. Общая характеристика почв Кировоградской области // Промежуточний отчет. Укрземлепроект, - Кировоград, 1976. - 126 с.
Gele\'era О. F., Giilvanskyi I. M. A problem dehumification agrolandshaft of Kirovograds region
A Composition of humus in plowing horizon on the region of Kirovograd with 1882 to 2006 reducing in average with 5,5 to 4,1, that is 1,4%. Today renewal a fertility chernozem one must beginn with struggle with them erosion forested regions and essential decrease her plowing, only that a good result give application fertilization and améliorant.
Key words:a humus, a soil.a dynamic , a fertility, a chernozem.
Гелееера О. Ф., Гульеанский И.H. Проблема дегумификации агроландшафтов Кировоградщины
Содержание гумуса в пахотном слое почвы на территории Кировоградской области за период с 1882 по 2006 год снизилось в среднем с 5,5 до 4,1, то есть на 1,4%. Сейчас возобновление плодородия черноземов следует начинать с борьбы с их эрозией, облесение территории и существенного уменьшения её разпаханости, лишь на этом фоне хорошие результаты даст внесение удобрений и мелиорантов.
Ключевые слова: гумус, почва, динамика, плодородие, чернозём.
Статья посптшла в редакцию 25.0 7.2008 г
