CC BY
31
О. С. Панасенко УДК [631.445.41:631.417]:631.8
кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри фунтознавства, Харювський нацюнальний аграрний ушверситет ¡м. В.В. Докучаева zhernova2007@rambler.ru
Р. Ю. Усата
асшрант кафедри фунтознавства, Харк1вський нацюнальний аграрний ушверситет ¡м. В.В. Докучаева usatayarimma@ukr.net
м1нлив1сть як1сного складу 0рган1чн01
частини лучно-чорноземного Грунту
за р13них систем удобрения
Анотац1я. Дослщжено bmíct загального гумусу i яюсний склад оргашчно)' часгини фунту, а саме ymict власне гумусових речовин i ум1ст детриту в лучно-чорноземному грунтi за р/'зних систем удобрения. На пщставi проведених дослщжень встановлено, що органо-мшеральна система удобрения сприятлив/ша для зб/'льшення вм/'сту загального гумусу в лучно-чорноземному фунт1. Застосування лише орган/чних добрив пщвищуе ум/'ст гумусу переважно у верхньому uiapi фунту. М/'неральна система удобрения д/'е на утворення i накопичення загального гумусу дещо прше, але на бшьшу глибину. Ум1ст такого компоненту, як детрит, що е основою для слйкосл структурних макроагрегатш чорноземних фунт'ш, за органо-мшеральних систем удобрения мае найвищi показники, при чому, чим бшьша кшьюсть органмних i мшеральних добрив, тим краще показники вм/сту детриту у складI орган1чноУ частини фунту. Це стосуеться не т/'льки шару фунту 0-10 см , але й ycieï дослщжувано! товщi фунту. Застосування на лучно-чорноземних фунтах лише орган1чних або м!неральних добрив призводить до накопичення власне гумусових речовин i детриту в менш!й кшькосл. Склад р/зних компонент'ш орган/чноï частини фунту за разного способу удобрения зм/нюеться, що суттево впливае на багатство елементами м/'нерального живлення та оструктурення фунту, а також на регулювання поживного, водного, пов/тряного та теплового режим/в.
Кпючов! слова: органична частина фунту, лучно-чорноземний фунт, система удобрения, гумус, детрит, власне гумусовi речовини.
О. С. Панасенко
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры почвоведения Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева Р. Ю. Усатая
аспирант кафедры почвоведения
Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева
ИЗМЕНЧИВОСТЬ КАЧЕСТВЕННОГО СОСТАВА ОРГАНИЧЕСКОЙ ЧАСТИ ЛУГОВО-ЧЕРНОЗЕМНОЙ ПОЧВЫ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ СИСТЕМАХ ПРИМЕНЕНИЯ УДОБРЕНИЙ
Аннотация. Исследовано содержание общего гумуса и качественный состав органической части почвы, а именно содержание собственно гумусовых веществ и содержание детрита в лугово-черноземной почве при различных системах удобрения. На основании поведенных исследований установлено, что органо-минеральная система удобрения наиболее благоприятная для увеличения содержания общего гумуса в лугово-черноземной почве. Применение только органических удобрений повышает содержание гумуса в основном в верхнем слое почвы. Минеральная система удобрения действует на образование и накопление общего гумуса несколько хуже, но на большую глубину. Содержание такого компонента, как детрит, является основой для устойчивости структурных макроагрегатов черноземных почв, при органо-минеральных системах удобрения имеет высокие показатели, причем, чем больше количество органо-минеральных удобрений, тем лучше показатели содержания детрита в составе органической части почвы. И это касается не только шара 0-10 см, но и всей исследуемой толще почвы. Применение на лугово-черноземных почвах исключительно органических или минеральных удобрений приводит к накоплению собственно гумусовых веществ и детрита в меньшем количестве.
Состав различных компонентов органической части почвы при различных системах применения удобрения меняется, что существенно влияет на богатство элементами минерального питания растений и оструктуревание почвы, а следовательно и на регулирование питательного, водного, воздушного и теплового режимов почвы. Ключевые слова: органическая часть почвы, лугово-черноземные почвы, система применения удобрений, гумус, детрит, собственно гумусовые вещества.
О. S. Panasenko
PhD of Agricultural Sciences, Senior Lecturer, Department of Soil Science Kharkiv national agrarian university named after V.V. Dokuchayev R. Y. Usata
Graduate student, Department of Soil Science
Kharkiv national agrarian university named after V.V. Dokuchayev
THE VARIABILITY OF QUALITATIVE COMPOSITION OF ORGANIC PART OF THE MEADOW CHERNOZEM UNDER DIFFERENT FERTILIZING SYSTEMS
Abstract. Investigated the content of total humus and quality of organic part of the soil. Namely, the content of the actual content of humic substances and detritus in the meadow-chernozem soil under different fertilization systems. Based on the
Щ
В1СНИКУМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
3
behavior of the studies found that to increase the total content of humus in meadow chernozem soil most favorable it is organo-mineral system fertilizer. Application only organic fertilizers the humus content increases mainly in the upper soil layer. The mineral system fertilizer acts on the formation and accumulation of humus in general a little bit worse, but to a greater depth.
The content of a component such as detritus, is the basis for the stability of macroaggregates of chernozem, with organo-mineral fertilizer systems is high, if plenty of organic and mineral fertilizer the higher content of detritus in the soil organic matter. And this applies not only 0-10 cm soil layer, but for the entire thickness of the soil of study. Applying on meadow chernozem soils exclusively organic or mineral fertilizers, occurs to accumulation of the actual humic substances and detritus in smaller amounts.
The composition of the various components of soil organic matter varies at different ways of fertilizer. This greatly affects the of structure formation and on the content of mineral nutrients for plants. And consequently the regulation of nutrient regime, water regime, air regime and thermal regime in soil.
Keywords: organic part of the soil, meadow chernozems, fertilizers, humus, detritus, actualy humic substances.
Постановка проблеми. У процеа сшьськогосподар-ського використання родючють фунтш пом1тно знижуе-ться, що зумовлено, передуам, Тх дегум1ф1кац1ею. ЗмЬ нюеться Тх ф1зичний стан, що пщсилюе ¡нтенсившсть розкладу оргашчних решток та мшерал1зац1ю гумусу. Зростае й вилучення продукци в агроценозах. Це супро-воджуеться послаблениям процеав синтезу гумусових речовин та зниженням потенцшноТ родючосп фунтш. У л1тератур1 дуже мало вщомостей про вмют детриту та його роль у склад1 оргашчноТ частини фунтш, умови накопичення та особливосп подальшоТ переробки фунтовими мкрооргашзмами. Тому питания про змши яюсного складу оргашчноТ частини чорноземш за р1зних систем удобрения викликае певний ¡нтерес \ ниш е досить актуальним.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. У
першш полови ж XX ст. увагу вчених звернуло на себе питания про кшьюсний опис оргашчноТ частини фунту. Але, основну увагу тод1 придшяли процесам мшерал1зацп оргашчноТ частини фунту. Було вщомо тшьки те, що гумусоутворення йде ¡нтенсивно в перин дштрансформаци оргашчних решток.
Роботи Л. М. АлександровоТ [1, 2] зробили певний внесоку виршення цього питания. В подалыиому основна увага придшялась вивченню процеав гумусоутворення з структурних \ фунтово-генетичних поглядш. Але роботи що до вивчення кшьюсних характеристик процеав транс-формаци оргашчних речовин у фунт1 продовжуються.
Основш закономфносп утворення та накопичення гумусу в р1зних фунтах сформульоваш \ широко висв1тлеш в роботах С. А. Ваксмана [3, 4], I. В. Тюрша [5], М. М. КононовоТ [6], В. В. ПономарьовоТ [7], Л. М. АлександровоТ [1], Д. С. Орлова [8], М. I. Лактюнова [9] та ¡нших учених.
Вивчення процеав \ режимш у фунтах природних екосистем е дуже важливим для моделювання Тх у агроценозах \ системах землеробства, спрямованих на одержання оргашчноТ (еколопчно чистоТ) продукци. Це стосуеться також земель, що пщлягають виведенню з ршл1 шд залуження та залюнення при перегляд! структури земельних упдь. При впровадженш сучасних технологш вирощування сшьськогосподарських культур слщ створювати таю умови в агроценозах, яю б забезпечували вщтворення родючосп фунту та додатний баланс гумусу в авозмшах [11].
Об'екти та методика дослщжень. Об'ектом дослЬ джень е лучно-чорноземний фунт, за р1зних систем удобрения, АгрономнноТ дослщноТ станци Нацюнального ушверситету бюресурав \ природокористування УкраТни у Кшвськш област1. Вар1анти: контроль, орган1чна система удобрения, мшеральна система удобрения, органо-м1-неральна одинарна система удобрения, органо-мше-ральна полуторна система удобрения. ТериторЫ об'екту дослщжень у Васильювському район1 лежить в твшчшй частин1 Л1состепу й межуе з твденними районами зони Полюся. Васильк1вський район знаходиться на територи пом1рно-теплого, пом1рно-зволоженого агрокл1матичного п1драйону КиТвськоТ област1.
Проф1ль лучно-чорноземного карбонатного грубо-пилувато-легкосуглинкового на лесовидному суглинку фунту характеризуемся такими показниками:
Н1 (0-40 см) — гумусовий перший, темно-арий,
вологий, крупно-пилувато-легкосуглинковий, пороху-вато-грудкуватий, рихлий, е велика кшьюсть корен1в трав'яноТ рослинност1, ущ1льнений, nepexifl малопом1тний;
Н2К (40-60 см) — гумусовий другий, темно-арий, але св1тл1ший за Н1, вологий, крупно-пилувато-легко-суглинковий, грудкувато-зернистий, ущшьнений, скипае в1д HCl, nepexifl поступовий;
HPK (60-70 см) — верхнш перех1дний, добре гумусований, темно-с1рий, вологий, грудкувато-зернис-тий, ущ1льнений, багато кротовин, видимих карбонатш немае, nepexifl поступовий;
PhgIK (70-135 см) — нижнш перех1дний, нер1вном1рний i слабо гумусований, карбонатний, бурувато-арий, круп-но-пилувато-легкосуглинковий, гор1хувато-зернистий, ущ1льнений, сильно переритий землериями, по ходу корешв присутн1 борошнист1 видшення карбонат1в, з глибини 130 см починаеться оглеення, яке проявляеться у вигляд1 сизуватих та ¡ржавих плям, в нижнш частиш в'язкий, nepexifl ясний;
Pgl к (135-180 см) — лесовидний карбонатний суглинок, i глибше сизувато-жовтий, оглеений, мокрий, в'язкий, багато ¡ржаво-бурих плям, легкосуглинкового гранулометричного кладу.
Реакцт фунтового розчину сприятлива для росту i розвитку бшьшосп сшьськогосподарських культур
ЛюостеповоТ зони. I_1 i фунти характеризуються поршняно
високим BMicroM СаС03 та мають високу вбирну здат-н1сть, що обумовлюе поршняно високий вм¡ст гумусу i легкосуглинковий гранулометричний склад.
Методи досл1дження. Визначено ум1ст загального гумусу - за методом I.B. Тюрша в модифкаци'С.М. Омакова (ДСТУ 4289:2004), ум1ст власне гумусових речовин (ВГР) i детриту модифкованим методом Шпрингера [13].
Результати дослщжень та ix обговорення. Результата визначення ум1сту загального гумусу у лучно-чорнозему розорюваному фунт1 за р1зних систем удобрения показали, що на вщмшу вщ орган1чноТ системи удобрения, де добрива д1ють на зб1льшення загального гумусу переважно у Luapi Грунту 0-30 см, внесения тшьки мшеральних добрив вщображаеться на зб1льшенн1 вм1сту загального гумусу i на глибин1 (рис. 1). Найбшьш суттеве зб1льшення ум1сту загального гумусу спостер1гаеться за органо-мшеральних систем удобрения. За полуторноТ органо-мшеральноТ системи удобрения у 0-10 см Luapi Грунту yMicr його становить 6,10%, це на 1,4 % бшьше шж на BapiaHTi контролю.
Ця система удобрения найбшьш позитивно впливае на збшьшення вм1сту загального гумусу. Внесения тшь-ки орган1чних добрив сприяе збшьшенню к1лькост1 загального гумусу, але переважно у верхньому Luapi фунту. Мшеральш добрива д1ють на утворення i накопичення загального гумусу в лучно-чорноземному фунт1 дещо прше, але на б1льшу глибину, шж орган1чн1 добрива.
Визначення показали, що вмют детриту на контрол1 у шар1 фунту 0-10 см складае 2,18%, який поступово з глибиною знижуеться, i вже у Luapi 40-50 см становить 0,41% (рис. 2). Тут спостер1гаеться найменший yMicr детриту пор1вняно з ¡ншими вар1антами. Що стосуеться власне гумусових речовин, то поршняно з ум1стом детриту вони складають б1льшу частину. Так у шар1 0-10 см 'ix кшьюсть складае 2,54 %, а у Luapi 40-50 см -2,35 %, тобто з глибиною Тх кшьюсть не змшюеться.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
4
ор.-м М45Р120К120
0-10 см
10-20 см 20-30 см 30—40 см Глибина вщбору зразюв
40-50 см
Н1Р05- 0,31
Рис. 1. Ум1ст загального гумусу в лучно-чорноземному ^рун-п за р1зних систем удобрения, %
_Контроль_ _Орган ¡ч на
№2, 2015
Детрит 2,18
аййй
ВРГ ж-«Щ г.54 Ш
Мшеральна
Детрит 2.5«
: ВГР :: 2,48 ::::
Органо-мшеральна одинарна
Детрит 2,74
рщ>,
ВГР & 2.08 Ж:
Детрит 2.75
ВГР : 5? 2,96 $
Органо-мшеральна полуторна
Детрит
ВГР
2.53
ш
Рис. 2. Ум1ст ВГР \ детриту в лучно-чорноземному ["рун™ за р1зних систем удобрения в шар1 0-10 см, °/о
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2
0
/
Ж
О*
Л1
/
/
IV
л
J*
>v
л®
0*
J
Рис. 3. Сшввщношення ВГР: детриту в лучно-чорноземному грунт1 в шар1 0-10 см за р1зних систем удобрения
За оргашчноТ системи удобрения, поршняно з контролем, у лучному чорнозем1, спостер1гаеться тдви-щення вмюту детриту у склад1 загального гумусу. Кшьюсть власне гумусових речовин у шар1 0-10 см тут становить 2,48 %, у бшьш глибоких шарах (2050 см) спостер1гаеться бшьша кшьюсть власне гумусових речовин шж детриту. Вар1ант з мшеральною системою удобрения мае найвищий умют детриту у шар1 010 см (2,74%). 3 глибиною умют детриту змшюеться не ршномфно, нижш шари фунту мають б ¡л ьше детриту, шж вище розташоваш. За вмютом власне гумусових речовин цей вар1ант характеризуеться поступовим зменшенням Тх кшькосп з глибиною майже у два рази.
У вар1ант1 органо-мшеральноТ системи удобрения з повною дозою ЫРК (М30Р80К80) проявляеться дещо ¡нша залежшсть за вм1стом детриту у склад1 загального гумусу. Поршняно з попередшми вар1антами у верхньому шар1 (010 см) цього вар1анту умют детриту пом1тно збшьшуеться \ становить 2,75 %. Кшьюсть власне гумусових речовин все ж залишаеться бшьша вщносно кшькосп детриту у верхньому шар1 (2,96 %), а з глибиною р1зко знижуються \ в шар1 Грунту 30-40 см вмют ВГР становить 2,95 %.
За органо-мшеральноТ системи удобрения з полуторного дозою ЫРК (М45Р120К120) спостер1гаеться найвищий умют детриту, це стосуеться усю дослщжуваноТ товщ1 фунту. Так, у шар1 0-10 см умют детриту складае 3,57 %. 3 глибиною ум¡ст детриту знижуеться ршномфно. За вмютом власне гумусових речовин цей вар1ант характеризуються поступовим зменшенням Тх кшькосп з глибиною бшьше шж на 1 %.
Вважаеться, що накопичення гумусу в фунтах агроценозш ¡статно не змшилося щодо цшинних вар1ант1в. Р1зниця у вм1сп гумусу м1ж ними (10-18 %) складаеться за рахунок мшерал1заци детриту [11]. Агротурбац1я (розорювання) цшинних чорноземш та 1'х використання в сшьському господарств1 призводить до зниження вмюту ВГР, яке вщбуваеться, перш за все, за рахунок мшералЬ заци найменш стшкого, в умовах добро!' аераци, компонента оргашчноТ частини цих фунтш - детриту [13].
Резюмуючи проведен! дослщження, можна стверджу-вати, що найкраща система удобрения лучно-чорнозем-ного фунту, для накопичення р1зних компоненте оргашчноТ частини фунту е органо-мшеральна система удоб-рення з полуторною дозою - М45Р120К120. Це також буде сприяти полтшенню структурного стану цього фунту.
Розглядаючи стввщношення умюту власне гумусових речовин \ детриту в лучно-чорноземному фунт1 за р1з-них систем удобрения, спостер1гаеться зниження стввщ-
ношення вмюту ВГР \ вмюту детриту на вах удобрюваних дшянках поршняно з контролем (рис. 3). Особливо це стосуеться вар1ант1в з мшеральною \ органо-мшеральною полуторною системами удобрения, що свщчить про мшливють яюсного складу оргашчноТ частини фунту залежно вщ якосп \ кшькосп добрив.
Висновки. На збшьшення умюту загального гумусу в лучно-чорноземному фунт1 у Кшвськш обласп найбшьш позитивно впливае полуторна (М45Р120К120) доза добрив за органо-мшеральноТ системи удобрения. Внесения тшьки оргашчних добрив сприяе збшьшенню кшькосп загального гумусу, але переважно у верхньому шар1 фунту. Мшеральш добрива д1ють на утворення та накопичення загального гумусу в лучно-чорноземному фунт1 дещо прше, але на бшьшу глибину шж оргашчш добрива.
Умкт детриту в лучно-чорноземному фунт1 за р1з-них систем удобрения на контрол1 складае найменше значения з уах дослщжуваних вар1ант1в. За оргашчноТ I мшеральноТ системи удобрения вмютдетритузбшьшуеться на 0,4 \ 0,6 %. У лучно-чорноземному фунт1 за органо-мшеральних систем удобрения вмют детриту мае найвищ1 показники, при чому чим бшьша доза добрив, тим краще показники вм1сту детриту в склад1 оргашчноТ частини фунту. Це стосуеться не тшьки шару 0-10 см , але й усю дослщжуваноТ товщ1 фунту.
За вмютом власне гумусових речовин за р1зних систем удобренняспостер1гаетьсядещошшатенденц1я: найменша кшьюсть ВГР спостер1гаеться у вар1ант1 з м1неральною системою удобрения. Оргашчна система удобрения I органо-мшеральна полуторна система за вм1стом ВГР у фунт1 под1бн1 до вар1анту контролю. Найб1льший вм1ст власне гумусових речовин спостер1гаеться у вар1ант1 з органо-мшеральною одинарною системою удобрения. Потр1бно зазначити, що з глибиною умют власне гумусових речовин зменшуеться на вах дослщжуваних дшянках кр1м оргашчноТ системи удобрения.
Визначення умюту загального гумусу, власне гумусових речовин \ детриту у лучно-чорноземному фунт1 свщчить, що яюсть орган1чноТ частини Грунту за р1зного способу удобрения зм1нюеться. За органо-мшеральноТ системи удобрения такого компоненту, як детрит, бшьше у склад1 оргашчноТ частини фунту, особливо коли дози мшеральних добрив дещо пщвищеш. Застосування на лучно-чорноземних фунтах виключно оргашчних або мшеральних добрив призводить до накопичення власне гумусових речовин \ детриту у меншш кшькосп, що негативно буде вщображатися на баланс! поживних речовин та структурному сташ фунту.
В1СНИКУМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
№2, 2015
Л1тература
1. Александрова Л. Н. Влияние условий трансформации на соотношение процессов минерализации и гумификации растительных остатков / Л. Н. Александрова, М. Ф. Люжин // Гумус и биологическая аккумуляция элементов в почве: зап. Ленингр. с.-х. ин-та. — 1966. —Т. 105. — С. 19—28.
2. Александрова Л. Н. Процессы гумусообразования в почве/Л. Н. Александрова //Зап. Ленингр. с.-х. ин-та. — 1970. — Т. 142. — С. 26—82.
3. Waxman S. A. The composition of natural organic materials and their décomposition in the soil / S. A. Waxman, F.G. Tenney // Soil Sci. — 1927. — V. 24(2). - P. 317-324.
4. Waxman S. A. Influence of temperature and moisture upon the nature and extent of décomposition of plant residues by microorganisms / S. A Waxman, F. C. Geretsen // Ecology. - 1931. - V. 121. - P. 33-36.
5. Тюрин И. В. Органическое вещество почв и его роль в почвообразовании плодородии / И. В. Тюрин. — М. ; Л., 1937. - 288 с.
6. Кононова M. М. Органическое вещество почвы. Его природа, свойства и методы изучения / M. М. Кононова. — М.: Изд-во АН СССР, 1963. — 314 с.
7. Пономарева В. В. Гумус и почвообразование / В. В. Пономарева, Т. А. Плотникова. — Л. : Наука, 1980. — 221 с.
8. Орлов Д. С. Гумусовые кислоты почв и общая теория гумификации / Д. С. Орлов. — М. : Изд-во Москов. ун -та, — 1990. — 875 с.
9. Лактионов Н. И. Органическая часть почвы в агрономическом аспекте : монография / Н. И. Лактионов / Харьк. гос. аграр. ун-т им. В. В. Докучаева. — Харьков, 1998. — 122 с.
10. Капштик М.В. Вщтворення органтноТ речовини чорнозем1в як переду-мова органнного виробництва / М. В. Капштик // Bîchhk аграр. науки. — 2009. - № 9. - С. 8-13.
11. Полупан M. I. Функцюнально-еколопчн1 параметри фунтотворення, його fli а гностика та кпасифкацт / M. I. Полупан // ArpoxiMm i фунтознавство: м1жвщ. темат. наук. зб. : [«Грунти - еколопя - продовольство»]. — Харю в, 1998. - Ч. 1.-С. 32-37. - (Спецвип. до V з'Тзду УТГА).
12. Панасенко О. С. Формування структурних агрегат^ чорнозем1в типових pi3Horo господарського використання» / О. С. Панасенко, А. А. Акопян // Матерели наук.-практ. конф. студент! в, слухач! в Mari страту ри та acnipamïB ХНАУ ¡м. В. В. Докучаева, 10-11 квп"ня 2013 р. - Харюв, 2013. - №1. -С.8—10.
13. Практикум з фунтознавства: навч. поабник / Д. Г. Тихоненко, В. В. Дегтярьов, С. В. KpoxiH [та ¡н.]; за ред. проф. Д. Г. Тихоненка, В. В. Дегтярьова.— Харюв: Майдан, 2009.— 448 с.
References
1. Aleksandrova L. N. Vlyianye uslovyi transformatsyy na sootnoshenye protsessov myneralyzatsyy y humyfykatsyy rastytelnbikh ostatkov / L.N. Aleksandrova, M. F. Liuzhyn // Humus y byolohycheskaia akkumuliatsyia slementov v pochve: zap. Lenynhr. s.-kh. yn-ta. — 1966. —T. 105. — S. 19—28.
2. Aleksandrova L. N. Protsessbi humusoobrazovanyia v pochve / L.N. Aleksandrova//Zap. Lenynhr. s.-kh. yn-ta. - 1970. -T. 142. - S. 26-82.
3. Waxman S. A. The composition of natural organic materials and their decomposition in the soil / S. A. Waxman, F.G. Tenney // Soil Sci. — 1927. — V. 24(2). - P. 317-324.
4. Waxman S. A. Influence of temperature and moisture upon the nature and extent of decomposition of plant residues by microorganisms / S. A Waxman, F.C. Geretsen // Ecology. - 1931. - V. 121. - P. 33-36.
5. Tiuryn Y. V. Orhanycheskoe veshchestvo pochv y eho rol v pochvoobrazovanyy plodorodyy / Y. V. Tiuryn. - M. ; L., 1937. - 288 s.
6. Kononova M. M. Orhanycheskoe veshchestvo pochvbi. Eho pryroda, svoistva y metodbi yzuchenyia / M. M. Kononova. — M.: Yzd-vo AN SSSR, 1963. — 314 s.
7. Ponomareva V. V. Humus y pochvoobrazovanye / V. V. Ponomareva, T. A. Plotnykova. - L. : Nauka, 1980. - 221 s.
8. Orlov D. S. Humusovbie kyslotbi pochv y obshchaia teoryia humyfykatsyy / D.S. Orlov. — M. : Yzd-vo Moskov. un -ta, — 1990. — 875 s.
9. Laktyonov N. Y. Orhanycheskaia chast pochvbi v ahronomycheskom aspekte : monohrafyia / N. Y. Laktyonov / Khark. hos. ahrar. un-t ym. V. V. Dokuchaeva. — Kharkov, 1998. — 122 s.
10. Kapshtyk M.V. Vidtvorennia orhanichnoi rechovyny chornozemiv yak peredumova orhanichnoho vyrobnytstva / M. V. Kapshtyk // Visnyk ahrar, nauky. - 2009. - № 9. - S. 8-13.
11. Polupan M. I. Funktsionalno-ekolohichni parametry gruntotvorennia, yoho diahnostyka ta klasyfikatsiia / M. I. Polupan // Ahrokhimiia i gruntoznavstvo: mizhvid. temat. nauk. zb. : [«Grunty - ekolohiia - prodovolstvo»]. — Kharkiv, 1998. - Ch. 1- S. 32-37. - (Spetsvyp. do V zizdu UTHA).
12. Panasenko O. S. Formuvannia strukturnykh ahrehativ chornozemiv typovykh riznoho hospodarskoho vykorystannia» / O. S. Panasenko, A. A. Akopian // Materialy nauk.-prakt. konf. studentiv, slukhachiv mahistratury ta aspirantiv KhNAU im. V. V. Dokuchaieva, 10-11 kvitnia 2013 r. - Kharkiv, 2013. -№1. - S.8-10.
13. Praktykum z gruntoznavstva: navch. posibnyk / D.H. Tykhonenko, V.V. Dehtiarov, C.V. Krokhin [ta in.]; za red. prof. D.H. Tykhonenka, V.V. Dehtiarova.— Kharkiv: Maidan, 2009.— 448 s.
Науковий гербарш Уманського НУС зареестровано в Index Herbariorum (New York)
Index Herbariorum (IH) e найкрупшшою св1товою базою гербарив. Ниш у евт нараховуеться близько 3000 гербарив, якими огпкуеться бтя 12 000 фах1вц1в. У сукупносп гербарм CBiiy мютять бтьше 350 000000 зразюв задокументованоТ рослинносгп за останнп 400 роюв. Index Herbariorum здмснюе кураторство цим важливим ресурсом з метою використання в наукових цтях та задля збереження бюр1зноман1ття.
1ндекс Herbariorum (IH) документуе мюце розташування rep6apiio, його ктькюы характеристики (наприклад, ктьюсть i тип зразюв), дату заснування, а також контактну ¡нформащю. До IH можуть потрапити лише Ti гербарп, що продемонстрували доступнють широкому колу вчених та активне використання в науковм роботк
Науковий гербарм УНУС належить до найстарших гербарив Украши. BiH мютить ун1кальн1 колекцп рослин, окрем1 з яких становлять евтове надбання, осктьки не оприлюднеш в жодн1й з ¡нших колекцт ceiTy. Тому ршення про включения Наукового гербар1ю УНУС до CBiTOBOi бази IH було прийняте беззаперечно. У вщповщност1 до вимог IH, Науковому гербар1ю УНУС присвоено ушкальний ¡дентифкатор (акрошм) - UM, за яким його можна буде вщелщковувати (http://sweetgum.nybg.org/science/ih/herbarium_list.php7col_NamOrganisation Acronym=UM).
Користуючись нагодою, висловлюемо слова щироТ вдячност1 доктору Bap6api М. Тьер, директору rep6apiio NYBG (Нью-Йоркського Ботаннного саду), редактору IH, за ствпрацю та бажаемо Науковому rep6apira УНУС пл¡дно! роботи в колi науковоТ ептьноти гербарив ceiTy.
BICHHK УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
7
