CC BY
23
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630.187:631.4 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук; здобувач В.М. Гончар;
проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук; асист С.Л. Копт, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕРОЗПОД1ЛУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ГРУНТУ П1Д НАМЕТОМ СОСНОВИХ I БЕРЕЗОВО-СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У СУБОРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Проведено аншш основних чинникiв, яш сприяли формуванню люово! рослиннос-■п в межах швшчно! частини Украши. Вiдзначено домшування суборових умов серед сформованих тишв лiсу Захiдного Полюся. Проаналiзовано вплив берези повисло! на еколопчний стан навколишнього середовища, збагачення грунтш поживними речовина-ми та формування березово-соснових деревостанiв. Здiйснено стацюнарш дослiдження впливу складу деревостану на перерозподш поживних речовин та хЬшчних елементiв вздовж профiлю грунту на секщях експерименту. Встановлено зменшення кислотност грунту та збiльшення вмiсту гумусових речовин у верхнiх прошарках грунту на секцшх, де в складi деревостанiв бере участь береза повисла.
Ключовi слова: деревостан, склад деревостану, сосна, береза, тип люорослинних умов, стацюнар, таксацшш та бiометричнi показники, грунт, кислотнiсть грунту, гумус, хЬшчш елементи.
Тривалий перiод формування лково! рослинностi в межах европейсько! частини континенту, яке вщбувалося пiд впливом декiлькох зледенiнь, загалом завершилось в останш тисячолiття голоцену. Пiсля льодовикового перюду внаслiдок поступового потеплiння на територц Украши сформувались межi де-кiлькох природно-клiматичних зон (Полiсся, Лкостеп, Степ). У пiвнiчнiй 11 частит зосереджена Полкька зона, що характеризуеться низинним рельефом, значним поширенням низькопродуктивних дерново-слабоопiдзолених пiщаних i сушщаних грунпв, на яких формуються рiзноманiтнi типи лiсу. У межах По-лiсся переважають суборовi (44,9 %) i боровi (24,8 %) типи лкорослинних умов. Сосновi лiси зазвичай переважають у суборах, де на глинистих пiсках, легких суглинках i пiсках зростають корiннi двояруснi деревостани з сосною звичайною i домшкою берези повисло!' в першому ярус та дуба звичайного у другому. Оптимальш умови для росту i розвитку сосни звичайно! характернi у свiжому дубовому суборi, в яких вона досягае I та 1а боштету i формуе деревину з високими фiзико-механiчними показниками.
У суборових умовах поряд з олкотрофними деревними видами беруть участь у формуванш рослинних асоцiацiй ялина та дуб звичайний, яю внаслiдок свое! вибагливосп до грунту не здатнi конкурувати з деревними видами першо-го ярусу, а завдяки вищiй тшьовитривалосп в корiнних асоцiацiях створюють характерний другий ярус. У суборових дшянках умови вiдносно бiднi, за бшь-шiстю ознак вони е близькими до боргв. Бiльшiсть видав деревно!, кущово! та мохово-лишайниково! рослинностi, яка характерна для борових умов, представлена i в суборах, проте тут значну роль вiдiграють бшьш вибагливi до грунто-вих умов мезотрофш види, якi вказують на шдвищення продуктивностi грунту.
Найбiльш характерними з них е орляк та грушанки, присутнiсть яких чико вка-зуе на суборовi умови.
Для суборiв характернi супiщанi або глиниста шски 3i слабо розвиненим ошдзоленим горизонтом. Iлювiальний горизонт переважно жовтого кольору, iнодi з бурими плямами. Грунтовi води знаходяться на глибиш не ближче 2 м.
Важливу роль у формуваннi високопродуктивних коршних деревостанiв у суборових умовах ввдграе береза повисла (Betula pendula Roth.), яка мае пря-мий стовбур висотою до 26-30 м i сягае до 80 см за дааметром. Вона вiдносно невибаглива до клiматичних та грунтових умов, характеризуеться високою ш-тенсивнiстю синтезу оргашчно! речовини, швидко росте, опадом полшшуе Грунт. Росте на рiзноманiтних грунтах, проте оптимальними для ii росту е свiжi, вологi супiщанi та суглинисп грунти. Це один iз найпоширенiших в УкраМ ви-дгв берези, який бере участь у формуванш мiшаних та чистих деревосташв. За даними державного облiку лiсiв Укра1ни станом за 01.01.1996 р. на Полка де-ревостани з перевагою в складi берези займають 10,8 % вкритих лiсовою рос-линнiстю земель i посiдають другу позищю за площею пiсля соснових деревос-танiв [6]. У межах Полкся береза повисла поширена по всш територц, проте найбiльш масово вона представлена у Центральному Полкся Зазвичай чистi бе-резовi лкостани е похiдними, якi виникли внаслщок вирубок соснових, дубово-соснових та iнших лiсiв.
Цей вид виконуе важливе екологiчне завдання в очищенш повiтря. Вщ-повiдно до до^джень рiзних авторш, береза на продукування 1 м3 поглинае з атмосфери до 1000 кг вуглецю i видiляе 725 кг кисню. Формуе глибоку кореневу систему, що сприяе ii значнiй вiтростiйкостi, посухо- та морозостiйкостi, здатностi переносити несприятливi природно-клiматичнi умови.
Береза повисла добре i швидко росте у змтаних, високостовбурних ль сових ценозах. У сприятливих умовах протягом першого року вегетацп прирiст у висоту може сягати 50 см. У змтаних деревостанах, довгi та гнучкi верхнвки i боковi плки берези, в разi поривiв вiтру, можуть обсжати гiлки та верхшками сосни. У рiзних науковцiв iснують суперечливi висновки стосовно впливу берези повисло! на продуктивнкть соснових деревосташв. Зокрема, на переконання К.К. Буша i I.K. Iевiня, 10 % домшки берези в соснових деревостанах сприяе зниженню загально! продуктивностi деревостану на 7-8 % [1, 2]. На думку 6. Г. Тюрша, домшка берези в соснових насадженнях до 20-30 % шдвишуе повнодеревнiсть стовбурiв сосни на 4-7 % [8]. Вщповвдно до дослi-джень A.I. Котова [5], С.С. Зябченка [4], частка берези в складi насадження до 25-30 % зумовлюе збшьшення запасу березово-соснового деревостану у вщ 90 рокiв на 12-15 %.
Вiдповiдно до дослiджень Грунтознавцiв, опалi органiчнi рештки (листя, хвоя, плки, сучки та iн.), попавши в грунт або на його поверхню, поступово мь нералiзуються, проте не вся маса оргашчних решток мiнералiзуеться повнiстю. За рiзними дослiдженнями, частина цих решток (вiд 1/10 до 1/3) перетворюють-ся у ввдносно стiйкi гумусовi речовини [7]. Грунт також е середовищем кнуван-ня значно! кiлькостi живих органiзмiв, якi сприяють подрiбненню рослинних решток, 1х перемiшуванню з мiнеральною частиною грунту, а також бюхгшчнш переробщ в процесi перетравлювання. Особливо важливе значения для лкових
грунтiв мають дощовi хробаки, якi iнтенсивно подрiбнюють i перемiшують рос-линнi рештки з мiнеральною частиною грунту. Кшьюсть оргашчно'1 речовини, яка щорiчно пощаеться i переробляеться дощовими хробаками, може сягати до 1 т/га. У таких випадках люова тдстилка не накопичуеться i до кiнця лгга майже повнiстю переробляеться. При цьому в грунтi формуеться чiтко вираже-ний гумусовий горизонт. На вщмшу вiд змiшаних деревостанiв, у чистих сосно-вих насадженнях грунти бщш дощовими хробаками, шар напiврозкладених рос-линних решток накопичуеться на поверхт грунту i може сягати понад 8 см. По-ряд iз тим опад хвойних порiд мшератзуеться переважно грибами, якi е найбшьш активними руйнiвниками важкодоступних органiчних речовин i про-дукують органiчнi кислоти, що сприяе пiдкисленню середовища. Пщ дiею кислот мiнерали грунту руйнуються i зольнi елементи переходять в розчини, що мае позитивне значення для покращення харчування не тшьки грибно'1 флори, а й деревно'1 рослинностi. Однак сильне тдкислення грунту й iнтенсивне руйну-вання мiнералiв внаслiдок наскрiзного промочування, яке характерне для бщ-них полюьких грунтiв, може сприяти гх збщнеиню, що доцiльно враховувати пiд час формування складу насаджень.
З метою анайзу особливостей динамiки поживних речових уздовж грунтового профтю тд наметом рiзних за складом деревосташв в умовах найпоши-рен1шого в межах Захщного Полiсся типу люу (свiжого дубового субору) закла-дено стацюнар на територп урочища Кургани кв. 73, вид. 15 Березшвського лю-ництва ДП "Березшвське люове господарство". У межах аналiзованого урочища проведено пiдбiр деревостанiв рiзних за складом i вiдповiдно до загальноприйня-тих методик закладено трьохсекцiйний стацюнар iз визначенням лгс1вничо-так-сацiйних характеристик деревосташв у межах кожно'1 з секцш. У характернiй частинi деревостану на кожнiй секцп проведено вiдбiр зразкiв грунту на глибинi до 40 см з кроком взяття зразюв через 10 см та здшснено 'iх аналiз (рис. 1).
Рис. 1. Профть дерново-отдзоленого Грунту на секцп № 3
Пiд час aнaлiзy зaклaдениx фунтов^ шypфiв на секцiяx стaцiонapy 6уло вiдзнaчено, що за веpтикaльною 6удовою вони фоpмyються з лiсовоï пiдстилки (Но), товщина яко!' змiнюeться вiд 4,5 см на секцц № 1 зi складом деpевостaнy 10С до 4,0 см на секцл № 2 з незначною домшкою беpези повислоï y склад соснового деpевостaнy та 3,5 см на секци № 3, де вмiст беpези сягае 10-15 %. Нижче гумусового гоpизонтy pозтaшовaний гyмyсово-елювiaльний гоpизонт (НЕ), товщина якого на секцц № 1 сягае 12 см, на секцц № 2-31 см, а на секцц № 3 зpостae до 39 см. Дaлi pозтaшовaний елювiaльний гоpизонт, товщина якого змшюеться вiд 22 см на секцц № 1 до 33 см на секци № 2 та до 38 см на секци № 3.
Доведений aнaлiз дав змогу встановити, що в межax pозтaшyвaння сек-цш стaцiонapy пошиpенi деpново-опiдзоленi фунти. Мaтеpiaлом для фоpмyвaн-ня пiдстилки в aнaлiзовaномy типi фунту е pослиннi pештки. За поxодженням опаду на секцiяx стaцiонapy можна видшити на секцц № 1 xвойний тип лiсовоï пiдстилки, на секцiï № 2 - xвойний з незначною домшкою листя та на секцц № 3 - xвойно-листяний тип лiсовоï пiдстилки.
Загальною влaстивiстю всix pослинниx pешток, незалежно вiд ïx поxо-дження в aнaлiзовaниx yмовax сyбоpiв, е ïx кислотшсть ^оя сосни мае кислот-нiсть фН) - 5,1, листя беpези - 5,7, вiльxи - 6,4 [7]). Шд час pозклaдy опаду фоpмyються кислоти, pозчиннi та неpозчиннi у вод! За дослвдженнями piзниx aвтоpiв, встановлено, що бiльш кислим (xвойним) тдстилкам вiдповiдae вища кислотнiсть i значно менший вмiст обмiнного кальцда у веpxнix гоpизонтax фунтового пpофiлю, поpiвняно з пiдстилкою мiшaниx деpевостaнiв. Вданаче-но, що за одноpiдниx фyнтовиx умов кислотнiсть пiдстилки залежить вiд складу деpевостaнy. Вpaxовyючи той факт, що aнaлiзовaний лкостан було ствоpено на однiй далянщ i вiдpiзнявся тальки за складом, за показниками aнaлiзiв можна пpостежити вплив складу деpевостaнy на пеpеpозподiл оpгaнiчниx та xiмiчниx pечовин уздовж пpофiлю фунту.
Вiдповiдно до пpоведениx дослiджень можна вiдзнaчити, що найбшьш к-тотно у веpxньомy 10-сaнтиметpовомy пpошapкy фунту тдвищився показник гумусу на тpетiй секцiï стaцiонapy, де в склaдi деpевостaнy значно бшьша вщсот-кова участь беpези повислоï (табл.).
Табл. Aналiз Грунтових зразтв
№ зраз-kíb Кислотшсть pH сольове, ДСТУ ISO 10390-2001 Гумус %, ДСТУ 4289:2004 Лужногщроль зований азот, мг/кг P2O5 за Юрса-новим, ДСТУ 4405:2005 K2O за Юрса-новим, ДСТУ 4405:2005
1.1 3,5 3,6 1,54 1,53 72,8 69,3 6,0 6,5 11,0 10,5
1.2 3,7 3,8 1,24 1,21 57,2 54,1 7,2 6,7 9,0 8,0
1.3 4,0 4,1 1,16 1,05 53,2 51,6 10,3 9,4 8,0 6,0
1.4 4,2 4,1 0,57 0,54 42,0 42,5 7,1 6,5 7,0 8,0
2.1 3,8 3,7 1,50 1,48 67,2 66,1 8,3 7,9 9,0 10,0
2.2 4,0 4,2 1,21 1,19 53,2 51,9 12,4 10,8 9,2 11,1
2.3 4,0 4,1 1,23 1,24 57,1 58,3 10,0 9,1 10,0 9,5
2.4 4,2 4,3 0,95 0,86 39,2 37,8 18,3 15,5 9,1 8,7
3.1 3,9 3,7 1,89 1,90 56,9 57,2 7,0 6,3 16,0 16,4
3.2 4,0 3,8 1,01 0,98 39,2 40,1 7,2 6,5 9,2 8,0
3.3 4,2 4,3 0,86 0,85 42,3 45,1 8,1 7,9 19,3 19,0
3.4 5,1 4,9 0,31 0,33 33,6 35,1 7,0 6,8 45,3 40,8
Поряд i3 тим на секцй* № 3 спостерпаеться найменш iнтенсивне вимиван-ня гумусу в нижнi горизонти грунту. На секщях № 1 та 2, де склад насадження 10С та 9С1Б, вщзначено досить ютотний вмiст гумусу в прошарках грунту - вщ 11,0 до 20,0 та вщ 21,0 до 30,0 см, що вказуе на значний вмiст у гумусовому горизонт фульвокислот, якi добре розчиннi у вод^ i внаслiдок цього штенсившше вимиваються в нижнi прошарки грунту.
Анаиз вмiсту азоту в грунп на секцiях стацiонару дав змогу встановити певнi особливостi його накопичення. На всiх секцiях простежуеться чггка тен-денцiя зменшення його вмюту i3 збiльшенням глибини взяття зразюв (рис. 2).
0 -10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 Глибина взяття зразюв, см.
Рис. 2. BMicm гумусу в pi3Hux прошарках уздовж профыю tpyHmy на секщях стащонару
На секцп № 1, де сформований чистий сосновий деревостан, спостерь гаеться плавний тренд зменшення вмюту азоту iз збшьшенням глибини заляган-ня грунту. Так, вмют азоту у прошарку грунту 11,0-20,0 см становить 78,3 % його показника у верхньому шар^ на глибинi 21,0-30,0 см ця величина змен-шуеться до 73,1 %, а на глибиш 31,0-40,0 см становить ттьки 57,7 %. Встанов-лено, що на секщях № 2, 3, де сформоваш сосновi деревостани мютять домiшку берези, спостерiгаеться зростання вмюту азоту на понад 5 % у межах горизонту 21,0-30,0 см, порiвняно з вищим прошарком грунту (рис. 3).
0 -10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 Глибина взяття зразюв, см.
Рис. 3. Вмкт азоту в рiзних прошарках уздовж профтю Грунту на секщях стащонару
Вщзначено тенденцш зменшення вмюту азоту у верхньому прошарку грунту на дшянках, де в складi деревосташв зростае часткова участь берези повисло''. Так, на секцп № 1, де в складi деревостану вщсутня домшка берези, вмiст азоту сягае понад 72,8 мг/кг, на секцп № 2, з незначною домшкою листя-них порiд у складi соснового деревостану, кiлькiсть азоту становить 67,2 мг/кг,
а на секцп № 3, де участь берези у складi деревостану дещо вища, показник вмiсту азоту знаходиться в межах 57 мг/кг.
Для ощнки мшерального забезпечення деревних рослин мшеральними формами поживних речовин використовуеться метод контролю вмюту рухомих сполук фосфору. Проведенi дослщження дали змогу вiдзначити дуже низький рiвень забезпечення сполуками фосфору на всiх секц1ях стацiонару. Проте спос-терiгаються окремi змгни вмiсту Р2О5 в межах рiзних прошаркiв грунту (рис. 4).
Глибина взяття зразюв,
Рис. 4. Вмкт Р2О5у ргзних прошарках уздовж профтю Грунту на секщях стащонару
Найбшьш ютотно змiнюеться показник вмюту сполук фосфору (Р2О5) на секцп № 2. Так, найнижчого значення (8 мг/кг) вiн сягае у верхньому шарi грунту, зростаючи частково до 12 мг/кг у межах товщини грунту 11,0-20,0 см i сяга-ючи найвищого показника (18 мг/кг) на глибиш 31,0-40,0 см. Навiть незначнi змши вмiсту фосфору в грунтi зумовлюють ютотш змiни складу та продуктив-ностi деревостанiв. На iнших секщях стацiонару змiни вмiсту Р2О5 е незначни-ми (в межах 6-10 мг/кг) у вах аналiзованих горизонтах.
Дещо шшу тенденцiю перерозподшу К20 вiдзначено на секц1ях закладе-ного стащонару (рис. 5). Зокрема для секцп № 1 з чистим сосновим деревоста-ном вщзначено поступове зменшення вмюту К20 у вах аналiзованих горизонтах грунту iз збiльшенням глибини взяття зразкiв. Незначш змiни вмiсту обмш-них форм калгю вiдзначено на секцп № 2, де в складi деревостану зафжсовано незначну домiшку берези.
0 -10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 Глибина взяття зразюв, см. Рис. 5. Вм1ст К2О у рЬзних прошарках уздовж профтю Грунту на секщях стащонару
Найбшьш ютотне зростання вмюту К20 встановлено в нижтх прошарках грунту на секцп № 3. Найбшьшу кiлькiсть аналiзованого елемента вщзначено у верхньому (0-10,0 см) прошарку грунту на секщях № 1 та 3. З метою об'ектив-но! ощнки трофносп грунту на секцкх стацiонару проведено аналiз змiни його кислотно-лужно! ргвноваги, яка ютотно впливае на доступнiсть поживних речовин грунту для рослин. Вщповщно до проведених дослiджень було встановле-
но, що найнижчий (3,5) показник рНсол у верхньому (0,0-10,0 см) прошарку грунту характерний для секцп № 1 (чистий сосновий деревостан). Дещо вищий (3,8 i 3,9) цей показник було зафшсовано на секцп № 2 (сосновий деревостан з незначною домгшкою берези) та на секцп № 3 (сосновий деревостан з домш-кою берези) - рис. 6.
0 1 2 3 4 5 6 рН сольове
Рис. 6. Показник кислотностi (рН сольове) в рiзних прошарках уздовж профыю Грунту на секщях стационару
На секцп № 3 ч^ко прослщковуеться тенденц1я зростання показника кис-лотносп вздовж профтю грунту, що сприяе зменшенню його пiдкислення. На вах секц1ях стацiонару вiдзначено характерний процес зменшення кислотностi грунту iз збшьшенням глибини взяття зразкiв, проте нашстотшше це вщбу-ваеться на секцп № 3, де сформувався сосновий деревостан з домшкою берези. На mдставi проведених дослiджень можна зробити таю висновки:
1. У межах Швшчного Полюся найбiльш представлении типом люу е св1жий дубовий субiр, який займае понад 44 % вах представлених у цьому регюш типiв лiсу.
2. У суборових умовах, поряд з олтетрофними деревними видами (сосна зви-чайна, береза повисла), беруть участь у формуванш рослинних асощацш ялина европейська та дуб звичайний, як внаслiдок бшьш високо!' вибагли-востi до грунту не здатш конкурувати з деревними видами першого ярусу i в коршних деревостанах формують другий ярус.
3. Береза повисла вщносно не вибаглива до киматичних та грунтових умов, у суборах виконуе важливу роль у формуваннi високопродуктивних коршних березово-соснових деревосташв, збагачуючи грунт листяним опадом.
4. Стащонарш дослщження впливу берези повисло!' за рiзноl частковоУ участi в березово-соснових деревостанах на перерозподш поживних речовин та хiмiч-них елементiв у групп, дав змогу вiдзначити збiльшення вмюту гумусу у вер-хнiх прошарках грунту на секщях, де вона бере участь у складi деревостану.
5. Вщзначено зменшення кислотност верхшх шарiв грунту на секцiях, де в складi деревостану присутня береза повисла, що сприятиме зростанню про-дуктивностi березово-соснових деревостанiв [3].
6. Встановлено, що на секцп № 1 з чистим сосновим деревостаном спостерь гаеться поступове зменшення вмюту К20 у вах аналiзованих горизонтах грунту iз збiльшенням глибини взяття зразюв.
Лiтература
1. Буш К.К. Экологические и технологические основы рубок ухода / К.К. Буш, И.К. Иевинь. - Рига : Изд-во "Зинатне", 1984. - 172 с.
2. Буш К.К. Береза в сосняках / К.К. Буш, П.П. Залитис, Я.П. Бисениекс, М.А. Крастиньш, Х.К. Буш. - Рига : Изд-во "Зинатне", 1989. - 59 с.
3. Гончар В.М. Особливост структури запасу березово-соснових деревосташв Захщного Полюся / В.М. Гончар, С. Л. Кошй, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копш // Науковий вiсник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Живництво i декоративне сад]вництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. -2012. - Вип. 171. - Час. 3. - С. 23-29.
4. Зябченко С.С. Строение, состав и производительность сосново-лиственных насаджений / С.С. Зябченко // Сосново-лиственные насаждения Карелии и Мурманской области. -Петрозаводск, 1981. - С. 4-44.
5. Котов А.И. Рост смешанных сосново-березовых насаджений и их хозяйственная оценка / А.И. Котов // Научные труды Лесохозяйственного ф-та УСХА : сб. науч. тр. - 1963. - Т. 31, № 10. - С. 98-106.
6. Лакида П.1. Фггомаса березових лiсiв Украгнського Полюся / П.1. Лакида, Л.М. Матушевич. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2006. - 228 с.
7. Роде А. А. Почвоведение / А.А. Роде, В.Н. Смирнов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1972. -
480 с.
8. Тюрин А.В. Строение и рост смешанных сосново-березовых молодняков Коми АССР и основы хазяйства в них : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / А.В. Тюрин. - Л., 1973. - 21 с.
Копий Л.И., Гончар В.Н., Каганяк Ю.Й., Копий С.Л. Особенности перераспределения питательных веществ почвы под пологом сосновых и бе-резово-сосновых древостоев в суборях Западного Полесья
Произведен анализ основных причин, которые сопутствовали формированию лесной растительности на территории северной части Украины. Отмечено доминирование суборевых условий среди сформированных типов леса Западного Полесья. Проанализировано влияние березы повислой на экологическое состояние внешней среды, обогащения почв питательными веществами и формирования березово-сосновых древостоев. Осуществлено стационарные исследования влияния состава древостоя на перераспределение питательных веществ и химических элементов вдоль профиля почвы на секциях эксперимента. Установлено уменьшение кислотности почвы и увеличение количества гумусовых веществ в верхних слоях почвы на секциях, где в составе древостоев принимает участие береза повислая.
Ключевые слова: древостой, состав древостоя, сосна, береза, тип лесораститель-ных условий, стационар, таксационные и биометрические показатели, почва, кислотность почвы, гумус, химические элементы.
Kopiy L.I., Gonchar V.M., Kahanyak Yu. Yo., Kopiy S.L. Some Peculiarities of Soil Nutrients Reallocation Under Tent Pine and Birch-Pine Stands of Pine Forests in Western Polissia
The analysis of the main factors that contributed to the formation of forest vegetation within the northern part of Ukraine is conducted. The dominance of "B" conditions prevailing among forest types of the Western Polissia is noted. The influence Birch on the ecological environment, enriching the soil with nutrients and formation of birch and pine stands is analysed. Some full-time studies concerning composition stand on the redistribution of nutrients and chemical elements along the soil profile at the section of the experiment are done. Soil acidity decreasing and humus substances content increasing in the upper layers of soil in the sections where birch stands are prevailing are found.
Key words: tree stand, stand composition, pine, birch, forest site type, permanent sample plots, biometric indicators, soil, soil acidity, humus, chemical elements.
