CC BY
37
M. Я. Бомба удк 631.51
доктор с.-г. наук, професор
Льв1вського ¡нституту економки i туризму
bomba-m@ukr.net
КОНЦЕПТУ АЛ ЬН1 П1ДХОДИ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО БЕЗПЕЧНИХ СИСТЕМ ОБРОБ1ТКУ ГРУНТУ
Анотац/я. У статт/ /з наукових / прикладних позицш, а також з урахуванням соц/ально-економ/чних, матер/ально-енергетичних та еколопчних умов висв/тлено проблемы/ питания щодо проектування систем оброб/тку фунту у овозм'шах Захщного репону Украши в баченн/ автора. Звертаеться увага на переваги та недол/ки р/зних cnoco6ie та глибини оброб'!тку фунту. Аргументовано представлена д/агностика процеав, шо в'щбуваються в польовш авозм 'ш/ у зв'язку з ¡нтенсивн/стю оброб/тку фунту. BaraTopi4Hi досл'щження, проведен/ на р/зних фунтових вщм/нах св'щчать про те, що найб 'шьш рацюнальною системою оброб/тку е поеднання в ciB03MiHi глибоко/ полицевоi оранки п'щ 1 -2 просаnHi культури / р/пак з мтким розпушуванням фунту без оберту пласта п 'щ решту культур, в основному, суц'тьного способу с'тби. При цьому витрати енерг'п за традиц'шноi системи оброб/тку фунту у зерно-буряков'ш ciB03MiHi становлять близько 1246,8 Мдж/га / комбтовано)' - 424,6 Мдж/га.
Ключовi слова: фунт, оброб/ток фунту, полицева оранка, м'тке / поверхневе розпушування, ресурсозбереження. М. Я.Бомба
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Львовский институт экономики и туризма
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПОДХОДЫ ОТНОСИТЕЛЬНО ВНЕДРЕНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКИ БЕЗОПАСНЫХ СИСТЕМ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ
Аннотация. В статье из научных и прикладных позиций, а также с учетом социально-экономических, материально-энергетических и экологических условий освещены проблемные вопросы по проектированию систем обработки в севооборотах Западного региона Украины в видении автора. Обращается внимание на преимущества и недостатки различных способов и их глубины при обработке почвы. Аргументировано представлена диагностика процессов, которые происходят в полевом севообороте в связи с интенсивностью обработки почвы. Наиболее рационально проводить глубокую вспашку на 30-32см под пропашные культуры и мелкое рыхление под культуры сплошного способа сева.
Рыхление почвы без оборота пласта нужно проводить после пропашных культур под яровые зерновые, а также после многолетних и однолетних трав, зернобобовых, кукурузы на зеленый корм и силос под озимые на почвах легкого механического состава. Заслуживает внимания применение поверхностной и мелкой обработки почвы при выращивании промежуточных культур, что обеспечивает экономию энергозатрат в пределах 25-60%. Однако при насыщении звеньев севооборота зерновыми культурами эффективность глубокой вспашки возрастет, а при введении минимизированной обработки возникает потребность в применении более широкого ассортимента гербицидов. Разработанная комбинированная система обработки обеспечивает общий выход кормовых единиц с одного гектара севооборотной площади 7,24 т, а традиционная - 7,06 т. При этом затраты энергии при традиционной системе обработки в зерново-свекловичном севообороте составляют около 1246,8 Мдж/га, а комбинированной - 424,6 Мдж/га. Ключевые слова: почва, обработка почвы, отвальная вспашка, мелкое поверхностное рыхление, ресурсосбережение.
М. Y. Bomba
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Lviv Institute of Economy and Tourism
CONCEPTUAL APPROACHES TO THE IMPLEMENTATION OF ENVIRONMENTALLY FRIENDLY TILLAGE SYSTEMS
Abstract. The article highlights the problematic issues of the design of tillage systems in crop rotations in Western Ukraine and the ways of their improvement in the vision of the author. Attention is drawn to the advantages and disadvantages of different ways and the depth of tillage. Diagnostic processes occurring in the field crop rotation due to the intensity of cultivation are represented in a well-argued manner. Long-term studies conducted on different soil reversing indicate that the most rational system of cultivation in the rotation is a combination of deep plowing 1-2 in row crops, and canola loosening of the shallow soil layer without rotation for the rest of the crops. Keywords: the ground, tillage, plowing, shallow soil layer, diagnostic processes.
Постановка проблеми. У систем! агротехшчнихзахо-дш, спрямованих на пщвищення родючосп фунту й продуктивное^ сшьськогосподарських культур, чшьне мюце выводиться рацюнальному обро61тку фунту. Правильний вибф сприяс полтшенню водно-пов1тряного, теплового й поживного режимш, забезпечуе ефективну боротьбу з бур'янами, хворобами й шкщниками, а також с одним ¡з найголовшших заходш щодо захисту фунтш вщ водноТта в1тровоТ ерози [5].
Оброб1ток фунту, подано до застосування добрив, мае три аспекти: бюлого-еколопчний, виробничо-економн-ний \ мехашчний. Меж1 мехашчного й виробничо-еконо-мнного аспектш оброб1тку фунту достатньо опрацьоваш,
тобто встановлеш.
Анал1з останшх дослщжень I публшацш. 3 ¡стори мехашчного оброб1тку грунту в УкраТш, як головноТ ланки системи землеробства, вщом1 перюди, коли погляди науковцш \ практикш були досить часто протиречивими.
Значна кагорта вчених, ¡нколи й у категоричнш форм1, вщетоювала переваги глибокоТ оранки у формуванш врожаю бтьшосп сшьськогосподарських культур, ¡нша, навпаки, - перевагу надавалатакзваним енергоощадним, фунтозахисним або м1шм1зованим системах оброб1тку [4, 6-8].
Разом з тим, учет, ям подекуди й мали спрощене чи однобоке бачення щодо глибинних аспектт оброб1тку
фунту (розпушувати грунт мтко чи глибоко, восени чи весною, застосовувати нульовий, мш1м1зований оброб1ток чи глибоку полицеву оранку), своТми судженнями збудили наукову громадсьюсть, спонукали до бтьш глибоких дослщжень у цш царит знань.
В цьому контексп необхщно зрозум1ти просту pin, що грунт, який ми часто гнддаемо багаторазову оброб1тку, е живим орган1змом нашоТ планети. Г'рунтова бюта на земнш кул1 е чи не найчисельшшою з усього живого св1ту рослин i тварин, з м складними зв'язками, яка значною Mipoio впливае на змшу npoueciB фунтовоТ родючосп, умови ix проходження i способи регулювання, що будуть вивчатися ще не одним поколшням учених. Вщтак агроном чи вчений, перед тим як втрутитись у цей живий i не вгмзнаний до юнця CBiT, повинен у юнцевому результат! бути готовим нести вщповщальшсть за непродомуш до юнця ршення [4]. У зв'язку з цим, вже наприкшц1 ХХ-го стол1ття низка дослщниюв намагаеться бшьш системно пщшти до вивчення окресленоТ проблеми.
Мета дослщжень. Оскшьки за наявносп сучасноТ техшки можна своечасно та яюсно провести оброб1ток Грунту й зекономити час. Однак, ще недостатньо уваги придшяеться бюлопзаци та еколопзаци оброб1тку фунту як засадничоТскладовоТ збереження та вщтворення родючосп г*руHTiв - найбшьшого багатства нашоТ держави.
Основн1 результати дослщження. Змши суспшьно-економтних формацш не могли суттево не позначитися на св1тогляд1 людини щодо ведения хл1боробськоТ справи, в тому числ1 й оброб1тку Грунту. Вже нав1ть при переход! в1д мотиги до о6ро61тку грунту прим1тивним дерев'яним плугом ¡3 використанням тваринноТ тяги селяни вщчули певне полегшення. Усвщомлюючи, що плужний обро61ток забезпечуе найбшьш повне використання природноТ родючосп фунтш, його масово почали впроваджувати у ршьництв1, що без перебшьшення можна назвати най-вагомшою под1ею в розвитку св1тових цивш1зацш. Тому на початку XX стол1ття плуг почали застосовувати в якосп знаряддя для оброб1тку ршл1 у BCix розвинутих крашае CBiTOBOi спшьноти. 1сторичний перюд становления плужного о6ро61тку грунту в УкраТш наприкшц1 другого тисячол1ття характеризуеться також домшуванням цього заходу о6ро61тку у зональних системах землеробства [7].
Але повсюдне ¡нтенсивне застосування глибоко!' поли-цевоТ оранки швидко привело, з одного боку до порушен-ня природноТ р1вноваги, зниження грунтовоТ родючосп i деградаци грунтш загалом, а з ¡ншого - на фош високих доз добрив традицшна оранка забезпечувала урожайшсть на piBHi мшких i поверхневих o6po6iTKiB Грунту.
Тому почався пошукальтернативнихспособшоброб1тку Грунту, яю б базувалися на зменшенш глибини основного оброб1тку, поеднанш декшькох операцш в одному проход! агрегату, або нав1ть прямо! авби в необроблений фунт, юнцевою метою яких було сповшьнення npoueciB розкладу оргашчноТ речовини, збереження грунтовоТ фауни i флори, зменшення енергетичних витрат тощо. Однак переоцшка того чи ¡ншого заходу в сисем1 обро-б1тку Грунту, яка незавжди враховувала значения еколо-г1чного чинника та бюлопчних особливостей сшьсько-господарських культур, досить часто давала небажаш для товаровиробника наслщки.
В ун1сон сказаному е той факт, що товаровиробники зерна, яю буквально з добрий десяток роюв назад масово переходили на поверхневий оброб1ток фунту при вирощуванш зернових культур, ртаку i, нав1ть, цукрового буряку знову повертаються до традицшноТ оранки, що, очевидно, пов'язане ¡з меркантильною вигодою - одер-жання високих надприбутюв, ¡гноруванням авозмшного чинника, станом фунтш та ¡н.
Анал1з досить обширно! сучасноТ л1тератури i певного власного досвщу дав можлив1сть ситематизувати та видшити сильш i слабю сторони глибокого полицевого та поверхневого o6po6iTKiB фунту (рис.1).
На нашу думку, ¡нтенсивний мехашчний оброб1ток фунту був i е рацюнальним до тих nip, коли вщсутш
процеси мшерал1заци зверх оптимальних запаав гумусу в фунт1, або вносяться висою дози оргашчних добрив. Вш бувае недопустимим, якщо вм1ст гумусу зменшуеться нижче ршня, необхщного для певного бюлопчного само-розпушення \ стабшьного кришшня Грунту.
Враховуючи той факт, що для бшьшосп фунтш УкраТ-ни характерним е поступове зниження запасш гумусу ¡з глибиною розр1зу, то подальша ¡нтенсиф1кацт оброб1тку фунту е вкрай небезпечною.
Шюдлива д\я ¡снуючих систем оброб1тку на фунтов1 умови життя рослин у бшьшосп випадкш пов'язане з мехашчним перенесениям традицшних заходш зовам в ¡ним нетрадицшш умови землеробства. Под1бна невщпо-вщшсть способш \ методш, вщповщно конкретних умов зони, мало мюце при ¡нтенсивному розорюванш \ викорис-танш земель на схилах, осушених торфових фунтш та ¡н.
Мш1м1зований чи поверхневий оброб1ток для вах культур сшозмши теж не завжди е корисним. Хоча його рекомендують з метою збереження родючосп фунту, зменшення щшьносп орного шару, зниження енергоза-траттощо. Його ще називають у нас енерго- або ресурсо-ощадним. Запропонований \ застосовуеться в США, Канада в кражах Заходу [9]. В УкраТш широкого застосування цей тип оброб1тку набув на початку третього тисячол1ття \ проводиться, в першу чергу, шд культури суцшьного способу с1вби, а також окрем1 господарства практикують його нав1ть при вирощуванн1 цукрового буряку, ртаку та ¡нших просапних культур. Про те його застосування веде до руйнування фунтовоТ структури верхшх горизонтш та Тх токсикацИ' внасл1док пщвищених доз м1неральних добрив та застосування гербщидш. На Грунтах, що характеризуются меншою водопроникн1стю та схильш до запливання у коренепл1дних культур формуються коре-неплоди неправильно! форми, так зваш «кучерявц1», а кукурудза вщстае в рост1 - рослини набирають блщо-зеленого забарвлення. Вщчутно реагуе й на м1лку оранку ртак, що мае стрижневу кореневу систему, якш важко пробитися через ущшьнеш шари Грунту в нижч1 горизонти.
Наш1 багатор1чн1 досл1дження, проведен! на р1зних фунтових в1дм1нах Захщного рег1ону УкраТни св1дчать про те, що найбшьш рац1ональною системою оброб1тку е поеднання в с1возм1н1 глибокоТ полицевоТ оранки п1д 1-2 просапш культури \ р1пак з мшким розпушуванням фунту без оберту пласта пщ решта культур, в основному суцшьного способу авби [3, 11].
Основою для р1зноглибинного оброб1тку фунту й рацюнального поеднання р1зних способш \ заход1в е низка причин: невиршняшсть за родюч1стю окремих час-тин орного шару, що зумовлюе необхщшсть Тх перемЬ шування або взаемного перем1щення для вир1внювання фунтових умов життя рослин на якомога бшьшш глибиш, ¡ншими слова створення гомогенного орного шару за основними показниками родючосп; вщмшшсть реакци культурних рослин на ступ1нь ущ1льнення \ загальну глибину розпушеного шару; вщсутшсть необхщносп щор1чного обертання фунту \ нав1ть недоц1льн1сть ц1еТ технолог1чно1' операци п1д час вирощування деяких сшь-ськогосподарських культур; позитивний вплив чергу-вання способ1в полицевого \ безполицевого розпушу-вання на очищения орного шару фунту вщ нас1ння бур'яшв та Тх вегетативних орган1в; необхщшсть у деяких випадках зам1ни глибокого розпушування або оранки поверхневим оброб1тком, що запоб1гае проявам водно! ерози; при р1зн1й глибин1 оброб1тку бшьш р1вном1рно розпод1ляються за проф1лем фунту рослинш рештки \ добрива, що дозволяв загортати Тх на потр1бну глибину \ пщвищувати Тх ефектившсть; чергування глибоких \ поверхневих, поличкових \ безполицевих розпушувань сприяе зменшенню витрат енерги, що е дуже важливим в умовах гостроТ економнноТ кризи в державИ
Отже, культурна оранка потр1бна для: усунення ди-ференц1ацИ' орного шару за родюч1стю; глибокого загор-тання гною, соломи, сидерату для Тх гумфкаци; кращого
формус гомогенний орний шар: посилюе процеси aepauiï; гндвищуе Giojioi ¡чиу активность; полшшуе водопроникшсть: послаблюе токсичнють; дсн вол я с б1льш ефективно вести боротьбу з бур'янами.
ГЛИБОКА ПОЛИЦЕВА ОРАНКА
посилюе процеси мшералпац оргашчноУ речовини 1 розклад гумусу;
► зменшуе спим'сть грунт ¡в до ерозп;
» руйнуе структуру I ходи дощових черв'яюв: 1« актив1зовус процеси вивипаровування вологи;
шдвишуе виробнич'| витрати.
спов1льнюс процеси мшералгзац оргашчноУ речовини:
виновлюе ходи дощови черв'яюв:
покра щу с сзру кту роу т воре н и я; захищае вщ грунти ви ероз1У; зменшуе непродуктивш витрат вологи;
гарантуе проведения роб ¡ г етисш агротехшчш строки; зменшуе виробнич1 затрати.
ПОВЕРХНЕВЕ РОЗПУШУ-ВАННЯ
формус гетерогеннин орний шар; зростае забур'янежсть: н зменшуе водопроникшсть в окремих типах фунт1в;
можливе зменшеиня польовс схожосп насшня внаслщо нагромадження в пос1вному ша| рослинних решток; И в окремих винадка
с постер 1 гаст ьтся шдвшиен
токсичности верхнього шару грунту.
Рис. 1. Переваги i недолши pi3HOï ¡нтенсивносп оброб1тку Грунту
розвитку коренево! системи в орному шар|; реалваци бюлопчних особливостей культур, ям добре реагують на глибоку оранку (буряк цукровий \ кормовий, картопля, ртак, частково кукурудза, деяю овоч1, соняшник); для очищения в1д забруднення верхньо! частини орного шару токсичними речовинами \ зменшення його розпилення.
Розпушування фунту без оберту пласту потр1бно проводити теля просапних культур тд яр1 зернов1, а також теля багатортних \ однортних трав, зернобобових, кукурудзи на зелений корм 1 силос тд озим1 на фунтах легкого мехашчного складу.
Заслуговуе уваги застосування поверхневого 1 мткого оброб1тку Грунту при вирощуванш пром1жних культур. При цьому забезпечуеться економт енерговитрат на його проведения в межах 25-60%.
Нашими дослщженнями встановлено, що змша показ-ниюв родючост1 Грунту в шар1 О-ЗОсм починаеться через 1,5-3 м1сяц1 теля його оброб1тку. Проведения мткого 1 безполицевого розпушування посилювало процес дифе-ренц1ацм, який тривав у п'ятиптьшй авозмЫ чотири роки, а теля полицевоТ оранки родючють шарш фунту майже виршнюеться [4].
У зош достатнього зволоження, де волопсть фунту до цього часу не була л1м1туючим чинником щодо формування врожаю сшьськогосподарських культур, то оброб1ток фунту тут не мав виршального значения, хоч при вирощуванш пром1жних 1 зернових культур в окрем1 роки роль його зростае.
Суттевий вплив на вибф способш \ глибини оброб1тку мае видовий \ ктьюсний склад бур'яшв у сшозмшах.
Наин дослщження показали, що при насиченш сшозмш просапними культурами, а також в ланках з пром1жними на зелений корм \ добриво переваг основного оброб1тку фунту в 6ороть61 з багаторнними бур'янами не вщмнено. При насиченш ланок авозмши зерновими культурами ефектившсть глибоко!' полицевоТ оранки зростае, а при запровадженш мш1м1зованого оброб1тку виникае потреба у застосуванш бшьш ширшого асортименту гербщидш.
Планувати застосування гербщидш у ¡нтенсивних технолопях необхщно для кожного конкретного випадку з прогнозуванням засмненосп фунту \ забур'яненосп культур у авозмшК За наявносп широкого асортименту гербщидш все бшьшого значения набувае рацюнальне 1'х використання з урахуванням бюлопчних особливостей культурних рослин \ бур'янш, щобзапоб1гти \ недопустити нагромадження шюдливих залишкш гербщидш у фунт1 та продукци.
Порядз цим, знания опти мал ьнихпараметрш родючосп фунтш з врахуванням бюлопчних особливостей кожноТ культури, стану поля (попередника, внесения оргашчних \ мшеральних добрив, засмненосп фунту насшням бур'янш), особливостей Грунту (щшьносп, аерацм), клЬ мату зони та погодних умов в окрем1 роки, оргашзаци
територи, дозволить оптим1зувати найголовшцм показ-ники родючосп \ найбшьш рацюнальшше тд1брати зна-ряддя \ машини для його оброб1тку сгосовно конкретних умов [10].
Для прикладу наведемо схему р1зноглибинного обро-б1тку арого опщзоленого легкосуглинкового фунту та окреслимо його сильш та слабю сторони при вирощуванш окремих культур у польовш п'ятипшьнш сшозмш1 захщ-ного Люостепу Украши (табл. 1)
Як бачимо з анал1зу процесш, що вщбуваються тд культурами польовоТ с1возм1ни у зв'язку з ¡нтенсившстю оброб1тку фунту, потр1бно враховувати п1сляд1ю основного оброб1тку Грунту при чергуванн1 культур в сшозмш1. Найб1льш рац1онально проводити глибоку оранку на 30-32 см тд просапш культури, за якоТ усуваеться ди-ференц1ац1я родючост1 окремих часгин орного шару, яка вщбулася на протяз1 3-4 рок1в за проведения мш-кого \ безполицевого розпушування. При цьому, краще заробляються в фунт оргашчш рештки, гнш та мшеральш добрива, як1 швидше мшерал1зуються, а в1дтак - ефектив-н1ше засвоюються рослинами ¡з стрижневою кореневою системою. Кр1м цього, у нижч1 шари (20-30см) попадае розпилений фунт ¡з зруйнованою структурою, де вона
Таблиця 1
Д¡агностика процеов, шо вщбуваються в польовш с1возм1ш в зв'язку з ¡нтенсившстю обро61тку грунту
Кул ьтура Обробпчж грунту Процеси, що вщбуваються в агроекосистем1
Конюшина лучна (коренева система стрижнева) Весняне боронування Бюлопчне розпушення та ф1ксацт азоту. Вщновлення грунтовоТ родючосп. Зменшуються запаси насшня бур'янш. Агротехшчна \ б1орлог1чна боротьба бур'янами в агроф1тоценозк В1дновлюеться водотривюсть структурних агрегат1в. Зростае б1олопчна активноспсть.
Пшениця озима (коренева система мичкувата) Мшкий оброб1ток на 10-12 см Культивацт з боронуванням \ виршнюванням на 5-7 см або оброб1ток комбшованим агрегатом Спов1льнюються процеси м1нерал1зац1Т орган1чноТ речовини. Локал1зац1я поживних речовин в зош розм1щення кореневоТ ситеми та ефективне Тх засвоення. Формуеться гетерогенний орний шар. Часгкове нагромадження у верхшх шарах токсичних речовин та схожого насшня бур'янш, для знищення осганнього е потреба у застосуванш гербщидш. Насшня бур'янш втрачае частково схожють у нижчих шарах. Зростае вм1ст структурних агрегатш. Не руйнуються ходи дощових черв'якш. Стабш1зуються процеси бюлопчноТ активносп.
Буряк цукровий (коренева система стрижнева) Лущення стерш дисковими знаряддями на 6-8 см. Полицева оранка на 30-32 см. Боронування зябу. Культивац1я на 6-8 см \ 3-4 см Як1сне загортання в грунт рослинних решток та гною. Формуеться гомогенний орний шар, що сприяе бшьш ефектившшому використанню пожиних речовин рослинами ¡з стрижневою кореневою системою. Посилюються процеси мшерал1заци оргашчноТ речовини. Покращуеться будова орного шару. Вщбуваеться загортання в нижш шари зруйнованих структурних агрегатш \ токсичних речовин. Насшня бур'янш, яке нагромаджувалося у верхшх шарах за мшкого оброб1тку, втрачае частково схожкть у нижчих шарах. Руйнуються ходи дощових черв'якш.
Кукурудза на силос \ зелений корм (коренева система мичкувата) Мшкий оброб1ток на 12-14 см Боронування зябу, дв1 культиваци: перша на 8-10 см, друга -на глибину сшби Локал1зац1я поживних речовин в зош розм1щення кореневоТ ситеми та ефективне Тх засвоення. Формуеться гетерогенний орний шар. Часгкове нагромадження у верхшх шарах токсичних речовин та схожого насшня бур'янш, для знищення осганнього е потреба у застосуванш гербщидш. Втрата схожосп насшня бур'янш у нижчих горизонтах. Руйнування структури у верхшх шарах грунту. Вщновлюються ходи дощових черв'якш. Сповшьнюються процеси мшерал1заци оргашчноТ речовини.
Ячмшь ярий 3 пщсшом конюшини лучноТ (коренева система мичкувата) Мшкий оброб1ток на 10-12 см. Боронування зябу. Культивацт на 4-5см Локал1зац1я поживних речовин в зош розм1щення кореневоТ ситеми ячменю та ефективне Тх засвоення. Формуеться гетерогенний орний шар. Вщбуваеться часткове нагромадження у верхшх шарах токсичних речовин та схожого насшня бур'янш, для знищення останнього е потреба у застосуванш гербщидш. Втрата схожосп насшня бур'янш у нижчих шарах. У перших 1.5-2.0 мюяц1 спостер1гаеться часткове руйнування структурних агрегатш у верхшх шарах грунту. Сповшьнюються процеси мшерал1заци оргашчноТ речовини та починаеться м нагромадження. Зростае чисельшсть грунтовоТ фауни \ флори та вмют водотривких агрегатш.
вщновлюеться, а також токсиш речовини, яю також у нижчих шарах продовжують розкладатися до безпечних сполук. Те саме вщбуваеться ¡з насшням бур'янш: схоже насшня, що нагромадилося за поверхневих оброб1тюв попадав здебшьшого в шар 20-30 см, де частково втрачае схожють, а у верхш шари викидаеться очищений вщ насшня бур'янш фунт ¡3 вщновленою структурою та ¡ншими еколопчно безпечними показниками фунтово! родючосп, що створюють передумови для зменшення глибини оброб1тку фунту пщ культури суцшьного способу авби. При цьому, вибираючи той чи ¡нший вар1ант оброб1тку фунту пщ окрему культуру, його потр1бно гармоншно вписати в систему обро61тку фунту авозмши, 6о саме за такого пщходу можна досягнути бажаного результату.
Пщтвердженням вище сказаного е зростання вро-жайносп польових культур дослщжуваних агроценозш. Зокрема, за результатами наших дослщжень, загальний вихщ кормових одиниць з одного гектара авозмшнноТ площ1 на фош традицшноТ системи обро61тку становив 7,06 т/га, а комбшованоТ - 7,24 т/га. При цьому ви-трати енерги за традицшноТ системи обро61тку Грунту сгановлять близько 1246,8 Мдж/га \ комбшованоТ -424,6 Мдж/га [1, 2, 4].
Таким чином, науково-обфунтоване використання систем оброб1тку фунту в полях авозмши з врахуван-ням фунтово-погодних умов \ бюлопчних особливостей культури сприятиме пщвищенню культури й ефективносп землеробства, \ на цш основ1 полтшенню родючосп орних земель та стабшьнш врожайносп сшьськогосподарських культур.
Лп-ература
1. Бомба М.Я. Научные основы обработки серых лесных почв в Украине / М.Я. Бомба // Международный с.-х. журнал. -2001. - №2. - С.56-58.
2. Бомба М.Я. Комбинированная система обработки почвы и органическая система удобрения / М.Я. Бомба // Земледелие. - 2001. - №1. - С.21.
3. Бомба М.Я. Перспективи та можливост удосконалення обробику грунту / М.Я. Бомба // Агроном. - 2003. - №2. - С16-19.
4. Бомба М.Я. Науков1 та приклады аспекти оброб1тку фунту в сучасному землеробств1: Монографт / М.Я. Бомба, - Льв1в: Видавництво «Сполом», 2007. - 172с.
5. Петриченко В.Ф. Землеробство з основами екологи, фунтознавства та агрох1ми: Навчальний поабник з грифом МОН / В.Ф. Петриченко,
М.Я. Бомба, M.B. Патика, Г.Т. nepir, П.В. 1ващук. - КиУв: Аграрна наука, 2011. - 492с.
6. Примак I. Д. ЗмЫа сегетального компоненту спец1ал1зованоТ зерно-просапноУ С1ВОЗМ1НИ за р1зних систем основного обробику фунту в Центральному Люостепу УкраУни / I. Д. Примак, О. Б. Панченко // 3б1рник наукових праць Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва. -2015. - Вип. 87 (1). - С. 164-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/zhpumus_2015_87(l)_27.
7. Сайко В.Ф. Системи обробику грунту в УкраУнк Наукове видання / В.Ф.С айко, A.M. Мал1енко. - КиУв: Видавництво ТОВ ВД «ЕКМО», 2007. -42с.
8. Шиютка В.Л. Високоефективн1 системи основного оброб1тку грунту / В.Л. Шиютка, О.Й. Качмар, М.Я. Бомба, В.Я. 1ванюк // Методичн рекомендаци. - Льв|в - Оброшино: 1нститут землеробства i тваринництва захщного perioHy НААНУ, 2010. - 21с.
9. Arshad M. A. Effects of till vs no-till on the quality of soil organic matter// Soi Biol. Biochem / M.A. Arshad, M. Schnitzer, D. A., Angers, J. A . Ripmeester. -1990. - Vol. 22. - №5. - P. 595-599.
10. Bomba M.Y. Modelowanie zyznosci szarych gleb lesnych lasostepu zachodniego Ukrainy // Zeszyty problemo-we postepow nauk rolnicych (zeszyt 467) / M.Y. Bomba. - Warszawa, 1999. - P. 59-63.
11. Bomba M.Y. Complex infeluence of tillage and fertilization upon acidity and biological activity of Ukraine grey forest soils / M.Y Bomba, Y.O. Kovalchuk И Scientific Conference: Natural and anthropogenic causes and effects of soi acidification. - Lublin, 2001. - P. 50.
References
1. Bomba M.Y Scientific basis for the processing of gray forest soils in Ukraine. International Agricultural Journal, 2001, no. 2, pp.56-58 (in Ukrainian).
2. Bomba M.Y. Combined tillage system and the system of organic fertilizer. Agriculture, 2001, no.l, pp.21 (in Russian).
3. Bomba M.Y. Prospects and opportunities to improve tillage. Agronomist, 2003, no. 2, pp. 16-19 (in Ukrainian).
4. Bomba M.Y. Scientific and applied aspects of tillage in modern farming: Monograph. Lviv: Publishing House «spol», 2007. - 172 p. (in Ukrainian).
5. Petrychenko V.F. Agriculture basics of ecology, soil sciences: a manual labeled with MES. Kyiv: Agricultural Science, 2011. - 492 p. (in Ukrainian).
6. Primak I.D. Change of segetal component specialized for different rotation of the main cultivation in the central steppes of Ukraine. Proceedings of Uman National University of Horticulture, 2015, v. 87 (1), pp. 164-170. Access: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhpumus_2015_87(l)_27 (in Ukrainian).
7. Saiko V.F. Tillage systems in Ukraine: Scientific publications. Kyiv: Publishing Ltd. VD «ЕСМО», 2007, 42 p. (in Ukrainian).
8. Shykitka V.L. Highly primary tillage system: Guidelines. Lviv. Obroshyno Institute of Agriculture and Livestock western region NAANU, 2010, 21p. (in Ukrainian).
9. Arshad M. A. Effects of till vs no-till on the quality of soil organic matter. Soil Biol. Biochem, 1990, v. 22, no. 5, pp. 595-599 (in Ukrainian).
10. Bomba M.Y. Modelowanie zyznosci szarych gleb lesnych lasostepu zachodniego Ukrainy. Zeszyty problemo-we postepow nauk rolnicych (zeszyt 467). Warszawa, 1999, pp. 59-63. (in Poland).
11. Bomba M.Y. Complex infeluence of tillage and fertilization upon acidity and biological activity of Ukraine grey forest soils. Scientific Conference: Natural and anthropogenic causes and effects of soil acidification. - Lublin, 2001, pp. 50. (in Poland).
А. В. НОВЭК УДК 551.5:477.46
кандидат с.-г. наук Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва novakandrei7@gmail.com
АГРОМЕТЕОРОЛОГ1ЧН1 УМОВИ 2014-2015 СГПЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РОКУ ЗА ДАНИМИ МЕТЕОСТАНЦП УМАНЬ
Анатащя. В статт/ наведено середньом/сячн/ температури пов/тря та юльюсть атмосферних опад 'т в 'щ жовтня 2014 до вересня 2015 рр., Тх анализ в пор/внянн/ з середн/ми багатор 'шними даними (за 30 роюв - з 1961 по1990 рр.). Характерною особлив/стю цього с'тьськогосподарського року був пщвищений температурний фон, недостатня юльюсть опад'т в л'т'ш / ос'шн'ш пер'юди. Середня температура пов/тря с'тьськогосподарського року склала 9,3°С, тобто була на 1,9°С вище за середнюбагатор/чну. При цьому в холодний пер'юд (трудень -березень) сумарне перевищення було 11,5° С, а за теплий пер'юд (кв/тень - вересень) - 12,3°С. Загальна юльюсть опад'т за р/к -527,4 мм, тобто на 16,7мм менше норм и. Тому три вал и й л/тн/й деф/цит опад'т був обмежуючим чинником для росту / розвитку с'тьського сподарських культур.
Ключов/ слова: температура пов/тря, атмосферн/ опади, середн/ багатор/чн/ дан/. А. В. Новак
кандидат сельскохозяйственных наук Уманский национальный университет садоводства
АГРОМЕТЕОРОЛОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ 2014-2015 СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ГОДА ПО ДАННЫМ МЕТЕОСТАНЦИИ УМАНЬ
Аннотация. За фактическими наблюдениями состояния погоды, которые проводились на метеостанции Умань, путем математической оброботки данных и их анализа на основании многолетних значений (середнее за 30 лет - с 1961 по
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
Q
