CC BY
19
Малюга В.М. Основш положення природоохоронно! вдеологи
Природоохоронну iдеологiю розглянуто не в традицГйному планГ як, наприклад, охорону природи, а з позицГ! включення в цю категорию цшсно! системи поглядГв, всiх чинникiв, якi мають не лише забезпечити захист наявного природного середовища, але, що головне, сприяти його вiдродженню там, де це ще можливо, природним або штучним шляхом. Це, звичайно, грандiозна перспектива, проте за умов спiльного порозумшня у планетарному масштабi, лiквiдувавши загрозу протистояння, на наш погляд, це не ви-даеться утопieю. Планетарне суспшьство потребуе знань законiв природи для подальшо-го гарантованого сшшснування з навколишнГм середовищем. Основнi принципи приро-доохоронно! ГдеологГ! мають оргашчно враховувати принципи виховання само! людини. Лише комплексний, цiлiсний пiдхiд у цих питаннях може забезпечити реальний успiх.
Ключовi слова: ГдеологГя, принципи виховання, принципи природоохоронно! ГдеологГ!, природне середовище, глобалiзацiя.
Малюга В.Н. Основные положения природоохранной идеологии
Природоохранная идеология рассмотрена не в традиционном плане, как, например, охрана природы, а с позиции включения в эту категорию целостной системы взглядов, всех факторов, которые должны не только обеспечивать защиту существующей природной среды, но, что главное, содействовать её возрождению там, где это ещё возможно, природным или искусственным путём. Это, конечно, грандиозная перспектива, всё же, при условии достижения взаимопонимания в планетарном масштабе, ликвидируя угрозу противостояния, на наш взгляд, это не является утопией. Планетарное общество нуждается в знаниях законов природы для дальнейшего гарантированного сосуществования с окружающей средой. Основные принципы природоохранной идеологии должны органично включать принципы воспитания самого человека. Только комплексный, целостный подход в этих вопросах может обеспечить реальный успех.
Ключевые слова: идеология, принципы воспитания, принципы природоохранной идеологии, природная среда, глобализация._
УДК 632.954:633.34(477.41:924.85) Доц. Т.О. Чернега, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ЕФЕКТИВШСТЬ ЗАХИСТУ ПОС1В1В СО1 В1Д БАГАТОР1ЧНИХ ВИД1В БУР'ЯНШ У СИСТЕМ1 ОСНОВНОГО ОБРОБ1ТКУ ГРУНТУ
ДослГджено ефектившсть захисту посiвiв со! вГд багаторГчних бур'янГв за викорис-тання Раундапу i Лонтрелу в системi основного обробГтку грунту. Використання гербь ццщв у системi основного обробГтку грунту зменшуе забур'янення багаторiчними видами, але не знищуе малорiчних бур'янгв, якi проростають навеснi i вегетують одночасно з культурою. Виявлено, що Раундап, 36 % в.р. з нормою витрати 4 л/га восени знищу-вав !х на 75-87 %, а навесш, до проведення передпосiвно! культивацГ!, кiлькiсть багато-рiчних була меншою на 77-91 % порГвняно з контрольным варiантом. Лонтрел, 30 % в.р., за норми 0,5 л на 1 га, забезпечував загибель 84 % багаторiчних дводольних бур'янгв восени г на 80 % - пГд час облшГв навеснi.
Ключовi слова: соя, гербщиди, Лонтрел, Раундап, багаторГчш види бур'янгв, ос-новний обробГток грунту.
Вступ. Захистити посши со!" вщ малор1чних бур'ятв можна агротехтч-ними заходами та використавши грунтов! чи шслясходов1 герб1циди з1 широким спектром до. Значно важче виршити цю проблему, якщо вона пов'язана з1 за-хистом в1д багатор1чних бур'яшв, зокрема, вщ кореневищних 1 коренепаростко-вих видав. Тому проблема захисту посшв со1 в1д багатор1чних бур'яшв е актуальною 1 потребуе поглибленого вивчення. Адже втрати урожаю со1 в1д бур'яшв становлять 15-40 % [1], школи вони сягають 89 % [2] або й зовсш гинуть. Тому
вибраний напрямок дослщжень, що передбачае поеднання використання гербь цидiв сущльно! дií або спещальних препаратiв з вузькою вибiрковiстю у систе-мi основного обробггку Грунту та застосування ефективних грунтових i шсляс-ходових препаратiв шд час догляду за посiвами е актуальними для Лiсостеповоí зони Украши, здатними забезпечити належнi умови росту i розвитку культури та формування й високо! продуктивностi.
Сучаснi технологи вирощування со! передбачають комплекс оргашза-цiйних, агротехнiчних заходiв i хiмiчних засобiв захисту, якi забезпечують об-меження шкодочинностi вiд малорiчних видгв бур'янiв.
У багатьох господарствах через нестачу техшчних потужностей i ввдсут-нiсть коштiв на енергоносií часто не проводять пiслязбирального лущення стер-нi зернових колосових культур, що сприяе швидкому пiсляжнивному в^остан-ню бур'ян1в i дозргванню !х наання. Поряд iз значним зростанням потенщаль-но! засмiченостi орного шару наанням малорiчних видгв бур'янiв, значного по-ширення набули багаторiчнi види, зокрема кореневищш (пирiй повзучий, хвощ польовий) й коренепаростковi (березка польова, осоти рожевий та жовтий польовий, молокан) тощо.
Вважають, що проведения дискового лущення стерш сприяе зменшенню забур'яненосп багаторiчними видами в 2,7 раза порiвняно з дiлянками, на яких лущення не виконували [3]. Тобто виконання такого агротехиiчного заходу сприяе значним витратам запасних речовин кореневищами багаторiчних видiв бур'янiв на в^остання нових патент i розеток, шсля чого багато з них не вит-римують наступно! оранки й гинуть. Крш цього, лущенням знищуються мало-рiчнi бур'яни, якi знаходились пiд покривом культури i чекали вiдповiдних умов для iнтенсивного росту та утворення значно! кiлькостi насшня. Тому на-уковi установи рекомендують здайснювати лущення стернi зернових колосових культур на 1-й або 2-й день шсля !'х збирання, коли грунт, нашть за високих температур, ще збертае достатньо вологи для його яккного оброблення i тодi не потрiбен повторний прохiд агрегата. Виходячи з цього, необхвдно рационально використати "тшьову" стиглiсть грунту, яка сприяе досягненню мети з мен-шими витратами часу, енерги, трудових ресурсiв.
У полях, засмiчених багаторiчними видами пiсля дискового лущення стерш та по^бнення пiдземних стебел i кореневищ, спостерiгаеться штенсив-не вщростання розеток i патент бур'ян1в. Тому загальна кiлькiсть рослин зрос-тае в юлька разгв. Донедавна дискове лущення вважали заходом, який сприяе збшьшенню чисельностi коренепаросткових видiв. Проте дослiджениями про-фесора В.М. Жеребка [4] встановлено, що цей висновок правдивий в тому раз^ коли не застосовують гербщиди та допускають тривалий розрив мiж в^остан-ням нових рослин i проведенням зяблево! оранки або повторного дискового чи лемiшного лущення.
Виходячи зi зазначеного вище, у 1998-2010 рр. проведено дослщження з вивчення ефективносп застосування в системi основного обробггку грунту гер-бiцидiв Раундап, 36 % в. р. (4 л/га) та Лонтрелу, 30 % в.р. (0,5 л/га), а в шсляс-ходовий перюд - Пгвоту, 10 % в.р.к. (0,75 л/га) або баково! сумiшi Галаксi топу, 47,1 % в.р.к. (2 л/га) з Поастом, 20 % к.е. (2 л/га).
Матерiали i методи. Дослiдження з визначення ефективносп осiннього застосування гербiцидiв на забур'янення посiвiв со1 багаторiчними бур'янами проводили у стащонарнш сiвозмiнi кафедри хiмiчного захисту рослин Агроно-мiчноí дослщно!' станцií Нацiонального аграрного унiверситету, розташовано!' в с. Пшеничне, Василькiвського р-ну Кшвсько!' обл. Грунт дослiдних дшянок Аг-ростанцií НАУ вiдносять до чорнозему типового малогумусного грубо-пилува-того середньосуглинкового за гранулометричним складом, iз вмiстом глинис-тих частинок 20-25 %. Грунтова вiдмiна - типова для Лкостепово!' зони. Чорно-земш грунти мають високу природну родючкть i характеризуються значним вмiстом валових та рухомих форм поживних речовин. Зокрема, в шарi грунту 020 см мiститься вiд 0,27 до 0,31 % загального азоту, ввд 0,15 до 0,25 % - загаль-ного фосфору i вiд 2,3 до 2,5 % - калда. Вмiст рухомого фосфору (за Мачигь ним) становить 3,3-3,4 мг, а рухомого калда - 9,8-10,3 мг на 100 г грунту. Се-редньомкячна температура пов^я вегетацiйного перiоду на дослiднiй терито-рií була в межах: квггень (10-12 оС); травень (12,2-14,2 оС); червень (16,821,2 оС); липень (18,6-23,7 оС); серпень (18,9-20,2 оС); вересень (13,4-14,1 оС).
Попередником со! була озима пшениця. Пiсля збирання попередника проводили лущення стернi дисковими лущильниками на глибину 8-10 см або важкою дисковою бороною - на 10-12 см. Через 2-3 тижш шсля вiдростання ба-гаторiчних, а також появи сходав малорiчних видгв бур'янiв i падалицi пшенищ частину дiлянок обробляли гербiцидами (Раундапом i Лонтрелом). Зяблеву оранку на 23-25 см виконували в жовтш У дрiбнодiлянкових польових досль дах мшеральш добрива не вносили.
Передпоавний обробiток грунту складався з ранньовесняного борону-вання рiллi та передпоавно! культивацií з боронуванням на 6-8 см. Овбу со! виконували в оптимальш для цieí зони строки звичайним рядовим способом сi-валками СН-16 або С3-3,6, коли прогревания грунту на глибинi 10 см досягало 10-12 оС. Висiвали сою сорту Чернятка та Киíвська 27, виведеш в Iнститутi зем-леробства УААН. За сущльного способу авби норма висiву становила 500650 тис. насшин на 1 га. Система догляду за культурою складалася з одного досходового та одного чи двох шслясходових боронувань, а також внесення грунтових або страхових гербiцидiв. Боронування здiйснювали середнiми боронами або райборшками пiд кутом або перпендикулярно до напрямку сгвби. Контрольними варiантами були дiлянки, в яких залишалися всi бур'яни, що ве-гетували в посiвi.
Пiслясходовi гербiциди вносили у фазi 1-3-го трiйчастих листк1в у со1 ранцевим обприскувачем "Флокс-10" або "Ера-1" з витратою робочо!' рiдини 250-300 л/га, а у виробничих умовах íх застосовували з допомогою тракторних штангових обприскувач1в 0П-2000-01 або "Хардi" з витратою робочо!' сумiшi 200-300 л/га. Урожай со1 збирали шляхом прямого обмолоту культури комбайном "Сампо", "Дон-1500" або СК-5 "Нива" iз знятими опорними полозками. Облiк урожайносп здiйснювали методом суц1льного обмолоту культури з обль ково1 д1лянки та одночасно методом пробних снопiв з перерахунком величини зiбраного врожаю на 1 гектар.
Схеми польових дослiдiв: Осiннe внесения гербiцидiв. - Фактор А.
1. Контроль без гербiиидiв;
2. Раундап, 36 % в.р. - 4 л/га;
3. Лонтрел, 30 % в.р. - 0,5 л/га.
Весняно-лине застосування шслясходових гербщидав. - Фактор Б.
1. Контроль без гербiцидiв;
2. Швот, 10 % в.р.к. - 0,75 л/га;
3. Галаксьтоп, 47,1 % в.р.к. - 2 л/га + поаст, 20 % к.е. - 2 л/га.
Ефективнкть здшснених заходiв визначали способом розрахунюв ре-
зультатiв облiкiв та порiвняно з контрольним варiантом, в якому не вносили гербiцидiв. За еталон приймали варiанти, в яких вносили Швот, 10 % в.р.к. - ре-комендований та широко вщомий гербiцид. Загальнi розмiри дiлянок у дослвдах з гербiцидами були в межах 28-38 м2, облшових дшянок - 24-32 м2, за трьохра-зового повторення та з послщовним розмiщениям варiантiв. Облiки забур'яне-носп виконували 2 рази протягом вегетацц за методиками В1ЗР [5-7], Я.Ю. Ста-росельського [8], Ц1НАО [9], С О. Трибеля [10]. Перший (кшьккний) облш з визначенням видового складу бур'яшв [11, 12] виконували у фазi бутонiзацií со1, а другий - у фазi наливу бобiв кiлькiсно-ваговим методом [13], а за осшньо-го застосування гербiцидiв - облжи проводили через 20-25 дшв та до передпо-с1вно1 культиваид.
Результати та 1'х обговорення. Отримаш експериментальнi данi сввд-чать про те, що осiнне (перший ргк дослiджения) використання Раундапу в нор-мi 4 л/га сприяло зменшенню загально1 забур'яненостi на 87 %, зокрема мало-рiчнi бур'яни гинули на 86-92 %, а багаторiчнi злаковi i дводольнi - на 84 i 64 % вщповвдно, порiвияно з контрольним варiантом, в якому гербщиди на застосо-вували i де нараховували близько 155 екземиляр1в бур'янiв на 1 м2. Серед за-гально1 чисельностi бур'яшв 18 % вщносили до малорiчних однодольних, 56 % - до малорiчних двос1м'ядольних, 16 % - до багаторiчних злакових i близько 10 % - до багаторiчних двос1м'ядольних бур'янiв (табл. 1).
Табл. 1. Зменшення забур 'яненостi тд впливом застосування гербiцидiв
системi основного
Варiант Норма витрати, л, кг/га Всього бур'яшв Одно эiчних Багатс^чних Маса бур'ят в
одно-дольних дводоль-них одно-дольних дводоль-них
Облiк через 20-25 дшв тсля об роблення (осшь 1-го року дослщжень)
Контроль без гербщидш - 154,7* 0 28,0 0 86,7 0 25,3 0 14,7 0 596 0
Раундап, 36 % в. р. 4,0 87 86 92 84 64 88
Лонтрел, 30 % в.р. 0,5 57 19 77 16 82 63
Облш до передпоивно! культивацп (весна 2-го року дослщжень)
Контроль без гербiцидiв - 68,0 0 53 0 34,7 0 20,0 0 80 0 91 0
Раундап, 36 % в. р. 4,0 49 50 23 87 67 22
Лонтрел,30 % в.р. 0,5 24 25 12 20 83 15
*При)штка: у чисельнику кшьюсть бур'яшв подано в шт./м , а !х масу - в г/м ; у
знаменнику i нижче подано частку загибель бур'яшв у %.
Весняний облш чисельностi бур'янiв засвiдчуе, що осшне застосування Раундапу iстотно не впливае на кiлькiсть сходш малорiчних видiв, але ще вщ-чутно стримуе наростання багаторiчних злакових i дводольних видш, а Лонтре-лу - лише багаторiчних дводольних. Восени другого року дослщжень загальна забур'яненiсть поля шсля збирання попередника становила 104,0 шт./м2, серед яких найбiльш чисельними були однорiчнi дводольнi види (64 %), однорiчних злакових бур'янiв, через зниження середньо!' температури повiтря, нараховува-ли лише 9 % (табл. 2). До багаторiчних злакових ввдносили 14 % екземплярiв i до багаторiчних дводольних видiв - 13 %.
Застосування гербiциду Раундап восени забезпечувало загибель 88 % бур'яшв, зокрема однорiчних однодольних - 86 %, однорiчних дводольних -90 %, а багаторiчних злакових i дводольних вiдповiдно - 91 i 80 %.
Табл. 2. Вплив застосування гербiцидiв у системi основного обробШку Грунту
на piBeHb забур 'янення поля
BapiaHT Норма витрати, л, кг/га Всього бур'яшв Однорiчних Багаторiчних Маса бур'яшв
однодольних дводольних однодольних дводольних
Облiк через 20-25 дтв пiсля обробiтку (осiнь другого року дослщжень)
Контроль без гербiцидiв - 104,0* 0 933 0 66,7 0 14,7 0 13,3 0 411 0
Раундап, 36 % в.р. 4,0 88 86 90 91 80 88
Лонтрел, 30 % в.р. 0,5 58 -14 72 9 90 78
Облш до передпоивно!' культивацй' (весна третього року дослщжень)
Контроль без гербiцидiв - 8 о 27 0 56,0 0 17,3 0 12,0 0 117 0
Раундап, 36 % в.р. 4,0 47 100 24 92 78 53
Лонтрел, 30 % в.р. 0,5 32 0 29 15 78 57
*Приштка: у чисельнику кшьюсть бур'яшв подано в шт./м , а ix масу - у г/м ; у
знаменнику i нижче подано загибель бур'ян1в у %.
Лонтрел сприяв зменшенню лише однорiчних дводольних на 72 % i ба-гаторiчниx дводольних - на 90 %. Пкля проведения оранки i ранньовесняного боронування здiйснений облiк чисельностi бур'яшв, до виконання передпоав-но! культивацй, засвщчив високу фiтотоксичну дiю гербiцидiв на багаторiчнi види, але i'x дiя на малорiчнi види була обмежена або й зовсш вiдсутия. Так, за фоном використання Раундапу загибель багаторiчникiв становив 92 i 78 %, а за лонтрелом - 15 i 78 % вiдповiдно. Це свдаить про короткий термш збереження активних речовин гербiцидiв у грунта та про ix краще проникнения в рослини через листовий апарат, нiж через кореневу систему.
П1д час застосування Раундапу i Лонтрелу по стернi озимо'' пшенищ восени третього року дослщжень виявлено певне зменшення забур'яненостi бага-торiчними видами, низькою сxожiстю малорiчниx однодольних та високою присутнiстю однорiчниx дводольних бур'янiв, яких нараховували бшьше 74 % вiд загально'' ix частки (табл. 3). Ефектившсть же гербщидш i спектр i'x фгготок-сично'' дй' були подiбними до до в попередиi роки спостережень: загальна чи-сельнiсть бур'янiв зменшилась на 86 %, а í'x вегетативна маса - на 89 %. Мало-рiчнi види гинули на 87-100 %, а багаторiчнi - на 80-88 %. Лонтрел (0,5 л/га)
звiльняв поле вщ багаторiчних коренепаросткових видiв на 80 %, а вiд M^opÍ4-них дводольних - на 78 %.
Табл. 3. Зменшення забур 'яненостi nid впливом остнього застосування гербiцидiв
Варiант Норма витрати, л, кг/га Всього бур'яшв Однорiчних Багаторiчних Маса бур'яшв
одно-дольних дводольних одно-дольних дводольних
Облш через 20-25 днiв пiсля обробику (осiнь третього року дослiджень)
Контроль без гербщид1в - 108,0* 0 4,0 0 80,0 0 10,7 0 13,3 0 544 0
Раундап, 36 % в.р. 4,0 86 100 87 88 80 89
Лонтрел, 30 % в.р. 0,5 68 0 78 0 80 81
Облш до передпоивно! культиваци (весна четвертого року дослщжень)
Контроль без гербщид1в - 82,7 0 53 0 57,3 0 0 13,3 0 136 0
Раундап, 36 % в.р. 4,0 37 25 21 100 80 7
Лонтрел, 30 % в.р. 0,5 31 25 26 -20 80 17
*Прим^ка: у чисельнику кшьюсть бур'янiв подано в шт./м , а !х масу - у г/м ; у знаменнику i нижче подано загибель бур'яшв в %.
Весняний облiк засвiдчив високу загибель багаторiчних бур'яшв пiд впливом Раундапу i Лонтрелу, а також вщсутшсть негативно!' до осшнього застосування цих гербiцидiв на сходи малорiчних видав бур'яшв весною. Ан^з середшх да-них за три роки використання Раундапу i Лонтрелу в системi основного обробггку Грунту переконуе в дондльносп використання цих препаратов на полях, засмiчених багаторiчними бур'янами. Так, Раундап, 36 % в.р. з нормою витрати 4 л/га осшню знищував !х на 75-87 %, а навесш, до проведення передпойвно! культиваци, час-тка багаторiчних була меншою на 77-91 % пор1вняно з контрольним варiантом. Лонтрел, 30 % в.р., за норми 0,5 л на 1 га, забезпечував загибель 84 % баа^ч-них дводольних бур'яшв восени i на 80 % - шд час облiках навесш (табл. 4).
Табл. 4. Ефективтсть застосування гербiцидiв у системi основного обробШку Грунту (середне за 3 роки дослйджень)
BapiaHT
Норма витрати, л, кг/га
Всього бур'яшв
Однорi
одно-дольних
Багаторiчних
дводольних
одно-дольних
дво-дольних
Маса бур'яшв
Облш че
рез 20-25 дшв шсля o6po6ÍTKy (осшь)
Контроль без герб1цид1в
122,4* 0
13,8
0
77,9 0
16,9 0
13,8 0
517
0
Раундап, 36 % в.р.
4,0
14,9
18 87
7,4 90
22
87
35 75
60
Лонтрел, 30 % в.р.
0,5
43,1 65
12,4 10
13,4 83
15,1 11
2,2
138 73
Облш до передпоавно! культивацн (весна)
Контроль без гербщид1в
80,9 0
58
0
49,4 0
14,7 0
11,1
0
115
0
Раундап, 36 % в.р.
4,0
44,4 45
22
61
38,2 23
13 91
26 77
26
Лонтрел, 30 % в.р.
0,5
57,7 29
49 15
37,8 23
12,9 12
22 80
80 30
*Прим^ка: у чисельнику кiлькiсть бур'яшв подано в шт./м , а !х масу - у г/м ; у знаменнику подано загибель бур'яшв в %.
Отже, за результатами трирiчних дослiджень можна зробити висновки, що за змiшаного кореневищного i коренепаросткового забур'янення полiв, ят йдуть пiд пос1в1в со! наступного року, потрiбно використовувати системний гербщид суцшьно! дií Раундап, 36 % в.р. з нормою витрати 4 л/га у системi основного обробику грунту по розетках i пагонах вегетуючих бур'яЩв.
У разi присутностi в полi лише коренепаросткових вид1в (осотав рожево-го i жовтого польового) можна застосовувати Лонтрел, 30 % в.р. з нормою витрати 0,5 л/га по вегетуючих розетках цих бур'яшв. Шсля застосування зазначе-них гербiцидiв необхiдно 2-3 тижнi утриматись вiд мехашчного обробiтку грунту i цим самим сприяти проникненню активно! речовини препарапв у пiдземнi стебла i кореневища бур'янiв.
Оскiльки осiнне використання гербiцидiв Раундап i Лонтрел не виявляе iстотного впливу на зменшення забур'яненостi со!' малорiчними бур'янами нас-тупно! весни i влiтку, тому догляд за поавами потрiбно доповнювати викорис-танням у передпос1вний, досходовий чи шслясходовий перiод системи агротех-нiчних заход1в i застосуванням високоефективних гербiцидiв, д1я яких спрямо-вана на знищення малорiчних вид1в.
Висновки. У швшчному Лiсостепу Укра'ни вирощування со!' супрово-джуеться значними втратами врожайностi вiд багаторiчних i малорiчних бур'янiв, якi здатнi зменшити продуктивнкть культури на 10,3-12,5 ц/га або на 141-171 %. Тому застосування поеднання використання гербiцидiв суцiльноí дп або спецiальних препаратiв з вузькою вибiрковiстю у системi основного обро-бiтку грунту та застосування ефективних грунтових i пiслясходових препаратiв шд час догляду за посiвами е актуальними для Лкостепово! зони Укра!ни, здат-ними забезпечити належнi умови росту i розвитку культури та формування й високо! продуктивностi.
Використання гербщид1в у системi основного обробику грунту зменшуе забур'янення багаторiчними видами, але не знищуе малорiчних бур'яшв, яю проростають навеснi i вегетують одночасно з культурою.
Аналiз середшх даних за три роки використання Раундапу i Лонтрелу в системi основного обробiтку грунту переконуе в доцшьносп використання цих препаратiв на полях, засмiчених багаторiчними бур'янами. Так, Раундап, 36 % в.р. з нормою витрати 4 л/га осшню знищував !х на 75-87 %, а навеснi, до про-ведення передпос1вно! культивацii, кiлькiсть багаторiчних була меншою на 7791 % пор1вняно з контрольним варiантом. Лонтрел, 30 % в.р., за норми 0,5 л на 1 га, забезпечував загибель 84 % багаторiчних дводольних бур'яЩв восени i на 80 % - внаслщок облтв навеснi.
Лiтература
1. Бабич А. А. Резервы продуктивности сои в условиях Лесостепи Украины / А. А. Бабич, В.Ф. Петриченко // Аграрная наука : зб. наук. праць. - 1993. - № 6. - С. 25-26.
2. Жеребко В.М. Влияние гербицидов, способов посева и междурядных рыхлений на урожайность сои в Лесостепи Украины / В.М. Жеребко // Технология возделывания зерновых культур: от вредителей и болезней : сб. науч. тр. - К. : Изд-во УСХА, 1991. - С. 215-223.
3. Чернега Т.О. Ефектившсть заходш хiмiчного захисту поивш со! вщ багатерчних бур'яшв у Жсостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.13 / Т.О. Чернега; Нац. аграр. ун-т. - К., 2004. - 19 с. - укр.
4. Жеребко В.М. Ефективш способи пiдвищення врожайност со! у Лiсостепу Украши / В.М. Жеребко // Вюник сшьськогосподарсько! науки : зб. наук. праць. - 1986. - № 11. - С. 9-12.
5. Методические указания по перспективному изучению сорняков и гербицидов. - Л. : Изд-во ВИЗР, 1973. - 19 с.
6. Методические указания по проведению полевых опытов с гербицидами. - Л. : Изд-во ВИЗР, 1961. - 34 с.
7. Старосельский Я.Ю. Методика полевых опытов с гербицидами / Я.Ю. Старосельский // Методика полевых и вегетационных опытов с удобрениями и гербицидами. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - С. 70-103.
8. Державин Л.М. Инструкция по определению засоренности полей, многолетних насаждений, культурных сенокосов и пастбищ / Л.М. Державин, А.Ф. Ченкин, Ю.Н. Березкин. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 16 с.
9. Трибель С.О. Методики випробування i застосування пестицидов / С.О. Трибель, Д.Д. Сь гарьова. - К. : Вид-во "Свгг", 2001. - 448 с.
10. Васильченко И.Т. Определитель всходов сорных растений / И.Т. Васильченк. - Л. : Изд-во "Колос", 1979. - 344 с.
11. Васильченко И.Т. Определитель всходов сорных растений / И.Т. Васильченко. - Л. : Изд-во "Колос", 1965. - 432 с.
12. Фисюнов А.В. Сорные растения / А.В. Фисюнов. - М. : Изд-во "Колос", 1984. - 320 с.
Чернега Т.А. Еффективность защиты посевов сои от многолетних видов сорняков в системе основной обработки почвы
Исследована эффективность защиты посевов сои от многолетних сорняков при использовании Раундапа и Лонтрелла в системе основной обработки почвы. Использование гербицидов в системе основной обработки почвы уменьшает засоренность многолетними сорняками, но не уничтожает однолетние сорняки, которые прорастают весной и вегетируют одновременно с культурой сои. Выявлено, что Раундап, 36 % д.в. с нормой расхода 4 л/га осенью уничтожал их на 75-87 %, а весной, до проведения предпосевной культивации, количество многолетних сорняков было меньше на 77-91 % в сравнении с контрольным вариантом. Лонтрелл, 30 % д.в., при норме 0,5 л на 1 га, обеспечивал гибель 84 % многолетних сорняков осенью и на 80 % - при учете весной.
Chernega T.O. The Efficiency of Soy Protection from Perennial Weeds in Basic Till of Soil
The efficiency of soy bean protection measures from perennial weeds by using Roundup and Lontrell in the system of basic till of soil is studied. Roundup, 36 % a.s. (the norm of charges is 4 liter per hectare) killed 75-87 % of weeds, but in the spring before precede cultivating the amount of perennial weeds was less than in control variant on 7791 %. Lontrell, 30 % a.s.(the norm of charges is 0,5 liter per hectare) provided death of 84 % of perennial weeds in the autumn, and 80 % - in the spring. The use of herbicides diminished an impurity by perennial weeds in the basic till of soil, but didn't destroy annual weeds germinated in the spring simultaneously with the soy.
Keywords: Roundup, Lontrell, perennial weeds, soybean, basic till of soil.
УДК615.322:616.37 Доц. А.С. 1ваавка, канд. бюл. наук;
викл. Н.К. Гойванович - Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
АНАЛ1З АНТИМ1КРОБНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕЯКИХ ЛЖАРСЬКИХ РОСЛИН ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Проаналгзовано ангимшробну двд настош та екстракпв Tanacetum vulgare L. i Achillea millefolium на штамах St. aureus, St. epidermidis, E. coli. Серед дослщжуваних екстракпв найбшьш яскраво виражена антибактерiальна актившсть спостерНгалась у екстракпв Tanacetum vulgare L., що пригшчували рют Echerihia coli на 95 %, Staphylococcus epidermidis на 41,2 %, Staphylococcus aureus чутливий на 25,7 %. Найбшьшу ан-
