CC BY
12
2. Гродзинский А.М. Краткий справочник по физиологии растений / А.М. Гродзинский, Д.М. Гродзинский. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 388 с.
3. Жаршов В.1. Вирощування лжарських, еф1роолшних, пряносмакових рослин / В.1. Жарь нов, А.1. Остапенко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1994. - 233 с.
4. Машанов В.И. Пряно-ароматические растения / В.И. Машанов, А.А. Покровский. - М. : Агропромиздат, 1991. - 287 с.
5. Пида С.В. Алелопатична актившсть екстрактв сорпв люпину бшого / С.В. Пида // Зб1р-ник наукових праць Национального наукового центру "1н-ту землеробства УААН". - 2007. -Вип. 1. - С. 155-162.
6. Рись М.В. Визначення стироюв ивби та термшу зберкання насшня вид]в роду Monarda L. в умовах штродукцц в швденному Жсостепу Украши / М.В. Рись // 1нгродукцш рослин. -2006. - № 1. - С. 64-67.
7. Калашников В. П. Энциклопедический словарь аптечного работника / В. П. Калашников, И.И. Левинштейн, А.К. Мельниченко и др. - М. : Гос. изд. мед. лит-ры, 1960. - 596 с.
Гнатюк Н.А. Аллелопатическая активность Monarda didyma L. на протяжении онтогенеза
Исследована динамика аллелопатической активности разных типов выделений (водорастворимых, спирторастворимых и летучих) из вегетативных и генеративных органов растений Monarda didyma L. во время выращивания в грунтово-климатических условиях северной и центральной Лесостепи Украины. Наибольшее количество фито-токсических веществ накапливается в листьях и соцветиях. Колины более интенсивно синтезируются в начале развития растения. В период формирования генеративных органов аллелопатическая активность носит переменчивый характер, в частности, в фазе бутонизации наблюдается снижение ее активности, а в фазе цветения происходит нарастание фитотоксичности.
Ключевые слова: аллелопатическая активность, колины, тестовые культуры, прирост корней и колеоптилей, стимулирующее действие, фитотоксические вещества, Mo-narda didyma L.
HnatiukN.O. Alelopatic activity of Monarda didyma L. during ontogenesis
The dynamics of the alelopatic activity of different types of selections (water-soluble, soluble in spiritus and volatile) from vegetative and generative organs of plants Monarda didyma L. during cultivation in soil-climatic conditions of Northern and central forest-steppe of Ukraine is studied. The largest number of substances brakesed action is localized in the leaves and inflorescences. Kolini are more intensively synthesized in the early development of monardi. In the period of formation of the generative organs alelopaticna activity is changing in nature, particularly in the phase of budding decrease its activity, and in the phase of flowering is going to fade phytotoxic.
Keywords: alelopatic, kolini, test culture, gain roots and koleoptiliv, stimulant action, brakesed action, Monarda didyma L.
УДК 631.51.012 Проф. надзв. А. Возьняк, д-р габттований -
Ушверситет Природничий, м. Люблт (Польща); проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львгв
ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКС1В БУР'ЯНШ У ПОС1ВАХ В1ВСА (AVENA SATIVA L.) ЗАЛЕЖНО В1Д СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА
n^oBÍ дослщи проводили в 2009-2013 рр. на дщянках Дослщного господарства Ухруск Ушверситету Природничого в Люблш у Польщу Дослщжували забур'янення культури вiвса посшного (Avena sativa L.), який вирощували вщповщно до трьох систем землеробства: а) плужно!, б) спрощено!, в) гербщидно!. Плужна система оброб^ку грунту полягала у проведенш оранки шсля збирання попередньо! культури та зяблево! оранки. Спрощена система передбачала тшьки культивування поля, а гербщидова - об-
роблення гербщидом Roundup 360 SL. Весняш заходи були однаковi для Bcix об'екпв i складалися з культивування поля i застосування пристрою, що складався з культиватора, валу i борони. Ощнку забур'янення проводили боташчно-ваговим методом у стади молочно'1 стиглост (73/74 за шкалою Zadoks). Доведено, що спрощена i гeрбiцидова системи землеробства значно збiльшують кiлькicть i пов^яно-суху масу бур'яшв у культурi вшса поciвного порiвняно з плужною системою землеробства.
Ключовг слова: овес поивний, система землеробства, кiлькicть бур'яшв, маса бур'янш, видовий склад.
Вступ. Сiльськогосподарська дiяльнiсть мае величезний вплив на дов-кiлля, оскiльки саме вона е причиною вирубування лiсiв, забруднення вод, грунту та пов^я мiнеральними добривами, гербiцидами, пестицидами. Зтвелюва-ти негативну даю цих чинникiв на довкшля можна удосконаленням системи технологiй у сiльському господарств^ зокрема пiдбором систем землеробства. Ввдповвдно, дiбранi для певно! сiльськогосподарськоï культури системи землеробства дають змогу зменшити використання хiмiчних речовин для усунення сегетальних бур'янiв, що сприятиме загальному тдвищенню врожайностi та якосп зерна. Як дослiджено, безплужнi системи землеробства (нульова, консер-вацiйна, спрощена, смугова, гербiцидна) дають агроекологiчну та економiчну користь, а також обмеження ерозiï грунту [9], зростання кшькосп органiчного вуглецю в грунтi [18, 22], шдвищення стiйкостi структури грунту [12], захист бiорiзноманiття грунту [21] i зниження споживання енергiï та викидав вуглекис-лого газу в атмосферу [22]. Однак, незважаючи на багато переваг, безплужна система обробику грунту збiльшуе забур'янення [5, 16, 28], що водночас приз-водить до зниження врожайносп [26, 27]. Найважлившим джерелом забур'янення земель е насшня бур'янiв, яке знаходиться в грунп [2, 19, 23], а також стосована агротехшка [7, 13, 14, 25].
З дослвджень A. Lundkvist [11], L.O. Brandsaeter i iн. [1] i A. Wozniak [24] випливае, що кшьккть i маса бур'ятв, а також видовий склад залежать вiд способу та термiнiв проведення обробiтку грунту. Як доводить R. Lahmar [10], думки про вплив систем землеробства на засмiченiсть бур'янами вiдрiзняються. AS. Davis i ш. [5], J. Peigné i ш. [16] вважають, що безплужний обробггок збшь-шуе забур'янення, що, своею чергою, призводить до зменшення врожаю [26, 27]. Згiдно з K.S. T0rresen i R. Skuterud [19], культивування без оранки формуе запас дiаспор у верхньому шарi грунту, де наання проростае i збшьшуе забур'янення наступно! культури [2, 3, 15]. У дослщженнях A. Wozniak [25, 26] доведено, що безплужний обробиок грунту порiвняно з плужним збiльшуе кiлькiсть бур'янiв яро! пшениц та гороху. Протилежна точка зору у D. Tuesca i in [20], якi стверджують, що плужна система збiльшуе забур'янення, а безплужна - зменшуе. Також дослвдження I. Malecka i ш. [13], U. Faltyn i L. Kordas [6] довели збшьшення кшькосп бур'ятв у зернових культурах при плужному обро-бiтку грунту порiвняно iз спрощеною системою землеробства та безпосередшм вис1ванням. Як подають S. Gruber i W. Claupein [7], безплужний обробиок грунту збшьшуе кшьккть бур'яшв сшьськогосподарських культур. Аналопчш ефек-ти отримали iншi автори [5, 16, 25].
За C.L. Mohler i ш. [15], збшьшення кшькосп бур'янiв при безплужному обробику грунту пор1вняно iз плужною системою можна пояснити нагрома-
дженням на поверхн грунту опалого насшня, де воно проростае i збшьшуе за-бур'янення поля. Подiбноí думки також дотримуються K.S. T0rresen i R. Skute-rud [19]. З шших дослiджень [4, 17] випливае, що насiння бур'яшв, яке зберь гаеться на поверхш грунту, може становити навиь 60-90 % банку насшня. Це було також пiдтверджено дослвдженнями A. Wozniak [23], в яких визначено, що бiльше 70 % банку насшин бур'янiв були у верхньому шарi грунту. Проте досль дженнями I. Malecka i ш. [13], U. Faltyn i L. Kordas [6] було встановлено бшьше бур'яшв у плужнiй системi поршняно i3 спрощеною системою i прямим пось вом. Очевидно, це пов'язано i3 виорюванням насiння бур'яЩв з глибших шарiв i перемiщенням íх на поверхню грунту.
Мета дослщження - визначення впливу системи землеробства на видо-вий склад, кшьккть i повiтряно-суху масу бур'янiв у пос1вах в1вса.
Матер1али i методи. Польовий експеримент iз системами землеробства проводили в 2009-2013 рр. на дшянках Дослвдного господарства Ухруск у ПольшД (51°18'12"N, 23°36'50"E), яке належить Унверситету Природничому в Люблiнi. Експеримент виконували методом рандомiзованих блокiв розмiром 8 х 75 м в трьох комплектах. Оцiнювали забур'янення вiвса пос1вного (Avena sativa L.), висiяного iз застосуванням трьох систем землеробства: а) плужно!, б) спрошено!, в) гербiцидноí. Плужна система полягала у виконаннi культивуван-ня стерш (боронуванням) i зяблево! оранки шсля збирання врожаю попередньо! культури - яро! пшениц! Спрошена система землеробства передбачала тiльки культивування поля, а гербщидова - обробку гербiцидом Roundup 360 SL - 4 л га-1. Навесш здшснено однаковий захщ на всiх об'ектах - обробток пристроем, складеним з культиватора, валу i борони.
Грунт на дослщнш дiлянцi - рендзина з мехашчним складом легко! сла-бопiскуватоí глини. Вдаовщно до класифiкацií IUSS Working Group WRB [8] цей грунт визначений як Rendzic Phaeozem. Вш багатий на доступнi форми фосфору (214 мг P-кг"1), калда (237 мг K-кг"1) i мае злегка лужний рН (pHKCl=7,2). Вмкт загального азоту в грунтi складае 1.03 г N-кг"1, а С- оргашчного 7,60 г-кг-1. Овес поавний сорту "Furman" висiяно у першш декадi квiтня в кiлькостi 550 насшин на м2. Перед пос1вом застосовано удобрения 50 кг N-га"1, 34 кг P га-1 i 83 кг K-га"1. Друге шдживлення 30 кг №га-1 було проведено у фазi колосiния (33/34 за шкалою Zadoksa) [29]. Поави в1вса боронували два рази - перший раз на початку кушдння (23/24 за шкалою Zadoksa) [29], а другий - через 10 дшв. Оцшку забур'янення проводили боташчно-ваговим методом в стадо молочно! стиглосп (73/74 за шкалою Zadoksa) [29]. Метод полягав у визначеннi видового складу бур'яЩв, íх кiлькостi i пов^яно-сухо!' маси з поверхнi 1 м2 кожно! да-лянки. Цд поверхнi вибранi довшьно i до^джеш по 2 рази рамкою вишрюван-ня 1 х 0,5 м. Визначення повиряно-сухо!' маси полягало на ви6Дрщ всДх бур'яшв з рамки, видалення !х коренево! системи i розмщенш на ажурних полицях у пров^юваному i сухому примiщеннi до набуття постшно!' маси. Результати статистично опрацювали i проаналiзували за допомогою методу дисперсшного аналiзу, а рДзниця оценена тестом Tukey'a на рДвш значущостi Р<0,05.
Результати дослiдження. Найбшьша шдльнкть бур'яЩв на м2 була при вирошуванш в1вса системою гербщидного землеробства, нижчою (на 18,2 %)
вона була при вирошуванш спрощеною системою, а найнижчою (на 59,7 %) при застосуванш плужно! системи, аналогiчно формувалася також пов^яно-суха маса бур'яшв (табл. 1).
Табл. 1. Шльккть (м2) I пов'апряно-суха вага (г м2) бур'яшву поавах вгвса
Показник
ПС
Системи землеробства
СС
ГС
Середт зна-чення
Кшьюсть бур'янiв
33,0 a
67,0 b
81,9 c
60,6
Повiтряно-суха маса бур'яшв
27,5 a
33,9 b
51,6 c
37,7
ПС - плужна система; СС - спрощена система; ГС - гербщидна система. - значения, позначеш в рядках однаковими буквами, ютотно не рiзняться (Р<0.05)
Найбiльшу бюмасу бур'яни утворили в гербiциднiй систем^ меншу (на 34,3 %) - у спрощешй, а найнижчу (на 46,7 %) - у плужнш. У постах вiвса за-галом було виявлено 21 вид бур'яшв (табл. 2).
Табл. 2. Видовий склад i кигьшсть бур 'яшв на м2у поавах (йчса
Видовий склад Система землеробства Середт значения
ПС* СС ГС
I. Однорiчнi рослини
1. Galium aparine L. 5,2 10,5 12,1 9,3
2. Chenopodium album L. 4,1 4,3 5,0 4,5
3. Stellaria media (L.) Vill. 3,5 5,9 - 3,1
4. Matricaria perforata Mérat 3,4 5,0 10,0 6,1
5. Polygonum convolvulus L. 3,3 1,3 - 1,5
6. Viola arvensis Murr. 2,6 3,1 - 1,9
7. Echinochloa crus-galli (L.) P.B 2,5 12,2 12,4 9,0
8. Lamium purpureum L. 2,0 - - 0,7
9. Amaranthus retroflexus L. 2,0 10,2 - 4,1
10. Avena fatua L. 1,3 - 7,4 2,9
11. Veronica persica Poir. 1,3 2,6 5,3 3,1
12. Veronica hederifolia L. 0,6 - 2,8 1,1
13. Apera spica-venti (L.) P.B. 0,5 - 6,6 2,4
14. Papaver rhoeas L. 0,3 4,2 4,7 3,1
15. Gypsophila muralis L. 0,2 - 0,5 0,2
16. Capsella bursa-pastoris (L.) Med. 0,2 3,3 5,8 3,1
17. Consolida regalis Gray - 3,4 8,0 3,8
18. Galeopsis tetrahit L. - - 0,6 0,2
19. Solanum nigrum L. - - 0,5 0,2
II. Багаторiчнi рослини
20. Cirsium arvense (L.) Scop. - 0,5 - 0,2
21. Convolvulus arvensis L. - 0,5 0,2 0,2
Кшьюсть бур'яшв (м2) 33,0 67,0 81,9 -
Кшьюсть видiв 16 14 15 21
* пояснения як у табл. 1
На об'екТ з плужною системою було виявлено 16 видш 0AH0pi4Hnx бур'яшв. Найчисельшшими були Galium aparine, Chenopodium album, Stellaria media, Matricaria perforata i Polygonum convolvulus. На щ види припадае бшьше 59 % кшькосп бур'яшв на об'ект! Для об'екпв i3 спрощеною системою визначе-
но 14 видiв, зокрема два 6araTOpi4HHKH. Найчисельнiшими були Echinochloa crus-galli, Galium aparine, Amaranthus retroflexus, Stellaria media i Matricaria perforata. На них припадае бшьше 65 % ввд кшькосп бур'янш, що ростуть у цiй OTCTeMi землеробства. На об'ектах з гербщидною системою були виявленi 15 видiв, серед яких переважали Echinochloa crus-galli, Galium aparine, Matricaria perforata, Consolida regalis i Avena fatua. На щ види припадало 61 % бур'яшв об'екту. В утворенн бур'янних комплексiв у посшах в1вса найбiльшу участь бе-руть, в основному, однорiчнi рослини. За даними A. Wozniak [23], ц види знач-ною мiрою вщображають "банк" насiнин, що мiстяться у груш!
Висновки. Спрощена та гербщидова системи землеробства пор1вняно i3 плужним обробiтком значно збiльшують кiлькiсть i повiтряно-суху масу бур'янiв у поавах вiвса. Системи землеробства диференцiюють юльккть i видо-вий склад бур'яшв. У плужнш системi найбiльшою кшькктю вiдзначалися Galium aparine, Chenopodium album, Stellaria media, Matricaria perforata i Polygonum convolvulus; у спрощешй системi - Echinochloa crus-galli, Galium aparine, Amaranthus retroflexus, Stellaria media i Matricaria perforata; у гербщиднш системi -Echinochloa crus-galli, Galium aparine, Matricaria perforata, Consolida regalis i Avena fatua.
Лггература
1. Brandsaeter L.O. Effects of tractor weight, wheel placement and depth of ploughing on the infestation of perennial weeds in organically farmed cereals / Brandsaeter L.O., Bakken A.K., Mange-rud K., Riley H., Eltun R., Fyske H. // European Journal of Agronomy. - 2011. - Vol. 34 (4). - Pp. 239-246.
2. Cardina J. Crop rotation and tillage system effects on weed seedbanks / Cardina J., Herms C.P., Doohan, D.J. // Weed Science. - 2002. - Vol. 50. - Pp. 448-460.
3. Chauhan B.S. Tillage system effects on weed ecology, herbicide activity and persistence: a review / Chauhan B.S., Gill G.S., Preston C. // Australian Journal of Experimental Agriculture. - 2006. -Vol. 46. - Pp. 1557-1570.
4. Clements D.R. Tillage effects on weed seed return and seedbank composition / Clements D.R, Benoit D.L., Murphy S.D., Swanton C.J. // Weed Science. - 1996. - Vol. 44. - Pp. 314-322.
5. Davis A.S. Weed seedbank community shifts in a long-term cropping experiment / Davis A.S., Renner K.A., Gross K.L. // Weed Science. - 2005. - Vol. 53. - Pp. 296-306.
6. Faltyn U. Wplyw uprawy roli i czynnikow regeneruj^cych stanowisko na zachwaszczenie psze-nicy jarej / Faltyn U., Kordas L.// Fragmenta Agronomica. - 2009. - Vol. 26 (1). - Pp. 19-24.
7. Gruber S. Effect of tillage intensity on weed infestation in organic farming / S. Gruber, W. Claupein // Soil and Tillage Research. - 2009. - Vol. 105 (1). - Pp. 104-111.
8. IUSS Working Group WRB, World Reference Base for Soil Resources 2006. 2nd edition // World Soil Resources reports. - 2006. - № 103. - Pp. 132.
9. Jordan V.W. Agronomic and environmental implications of soil management practices in integrated farming systems / Jordan V.W., Leake A.R., Ogilvy S.E. // Aspects Applied Biology. - 2000. -Vol. 62. - Pp. 61-66.
10. Lahmar R. Adoption of conservation agriculture in Europe lesson of the KASSA project / R. Lahmar // Land Use Policy. - 2010. - Vol. 27. - Pp. 4-10.
11. Lundkvist A. Effect of pre- and post- emergence weed harrowing on annual weeds in peas and spring cereals / A. Lundkvist // Weed Research. - 2009. - Vol. 49 (4). - Pp. 409-416.
12. Madari B. No tillage and crop rotation effects on soil aggregation and organic carbon in a Rhodic Ferralsol from southern Brazil / Madari B., Machado P.L.O.A., Torres E., de Andrade A.G., Valencia L.I.O. // Soil and Tillage Research. - 2005. - Vol. 80. - Pp. 185-200.
13. Malecka I. Zachwaszczenie zboz ozimych w zaleznosci od systemu uprawy roli. Progress in Plant Protection / Malecka I., Blecharczyk A., Dobrzeniecki T. // Post^py w Ochronie Roslin. - 2006. -Vol. 46 (2). - Pp. 253-255.
14. Malecka I. The effect of various long-term tillage systems on soil properties and spring barley yield / Malecka I., Blecharczyk A., Sawinska Z., Dobrzeniecki T. // Turkish Journal of Agriculture and Forestry. - 2012. - Vol. 36. - Pp. 217-26.
15. Mohler C.L. Vertical movement of weed seed surrogates by tillage implements and natural processes / Mohler C.L., Frisch J.C., McCulloch C.E. // Soil and Tillage Research. - 2006. - Vol. 86. -Pp. 110-122.
16. Peigné J. Is conservation tillage suitable for organic farming? A review / Peigné J., Ball B.C., Roger-Estrade J., David C. // Soil Use Management. - 2007. - Vol. 23. - Pp. 129-144.
17. Swanton C.J. Influence of tillage type on vertical seed bank distribution in a sandy soil / Swanton C.J., Shrestha A., Knezevic S.Z., Roy R.C., Ball-Coelho B.R. // Canadian Journal of Plant Science. - 2000. - Vol. 80. - Pp. 455-457.
18. Tabaglio V. The influence of no-till, conventional tillage and nitrogen fertilization on physico-chemical and biological indicators after three years of monoculture barley / Tabaglio V., Gavazzi C., Menta C. // Italian Journal od Agronomy. - 2008. - Vol. 3. - Pp. 233-240.
19. Torresen K.S. Plant protection in spring cereal production with reduced tillage / Torre-sen K.S., Skuterud R. // IV. Changes in the weed flora and weed seedbank. Crop Protection. - 2002. -Vol. 21. - Pp. 179-193.
20. Tuesca D. A long-term study of weed flora shifts in different tillage systems / Tuesca D., Puri-celli E., Papa J.C. // Weed Research. - 2001. - Vol. 41. - Pp. 369-382.
21. Uri N.D. The environment benefit and cost of conservation tillage / Uri N.D., Atwood J.D., Sanabria J. // Environmental Geology. - 1999. - Vol. 38. - Pp. 111-125.
22. West T.O. A synthesis of carbon sequestration, carbon emissions, and net carbon flux in agriculture: Comparing tillage practices in the United States / West T.O, Marland G. // Agriculture, Ecosystems and Environment. - 2002. - Vol. 91. - Pp. 217-232.
23. Wozniak A. Zapas diaspor chwastôw w glebie rçdzinowej w stanowisku po pszenzycie jarym / A. Wozniak // Annales UMCS. - 2007. - Sec. E. - Vol. 62 (2). - Pp. 250-256.
24. Wozniak A. Weed infestation of spring wheat crop under the conditions of plough and plo-ughless tillage / A. Wozniak // Acta Agrobotanica. - 2011. - 64 (3). - Pp. 133-140.
25. Wozniak A. Weed infestation of pea (Pisum sativum L.) crop under the conditions of plough and ploughless tillage / A. Wozniak // Acta Scientiarum Polonorum, Hortorum Cultus. - 2012. - Vol. 11(2). - Pp. 253-262.
26. Wozniak A. The effect of tillage systems on yield and quality of durum wheat cultivars / A. Wozniak // Turkish Journal of Agriculture and Forestry. - 2013. - Vol. 37(2). - Pp. 133-138.
27. Wozniak A. Effect of long-term reduced tillage on yield and weeds of spring barley / Wozni-ak A., Kwiatkowski C. // Journal of Agricultural Science and Technology. - 2013. - Vol. 15. - Pp. 1335-1342.
28. Wozniak A. Effects of a 3-years reduced tillage on the yield and quality of grain and weed infestation of spring triticale (Triticosecale Wittmack) / Wozniak A., Soroka M. // International Journal of Plant Production. - 2014. - Vol. 8(2) (in press).
29. Zadoks, J.C. A decimal code for the growth stages of cereals / Zadoks, J.C., Chang, T.T. and Konzak, C.F. // Weed Research. - 1974. - Vol. 14. - Pp. 415-421.
Возняк А., Сорока М.И. Формирование комплексов сорняков в посевах овса посевного (Avena sativa L.) в зависимости от системы земледелия
Полевые опыты проводили в 2009-2013 годах на экспериментальном участке Университета Естественного в Люблине вблизи Ухруска (Польша). Исследовали засоренность культуры овса посевного (Avena sativa L.), который выращивали по трем системам земледелия: а) плужной, б) упрощенной, в) гербицидной. Плужная система обработки заключалась в проведении вспашки после уборки предшествующей культуры и зяблевой вспашки. Упрощенная система предусматривала только культивирование поля, а гербицидная - обработку гербицидом Roundup 360 SL. Весенние мероприятия были одинаковы для всех и состояли из культивирования поля и применения устройства, составленного из культиватора, вала и бороны. Оценку засоренности проводили бота-нико-весовым методом в стадии молочной спелости (73/74 по шкале Zadoks). Доказано, что упрощенная и гербицидная системы земледелия значительно увеличивают количество и воздушно-сухую массу сорняков в культуре овса посевного по сравнению с плужной системой земледелия.
Ключевые слова: овес посевной, система земледелия, количество сорняков, масса сорняков, видовой состав.
Wozniak A., Soroka M.I. Weed infestation of oats (Avena sativa L.) in different tillage systems
A field experiment was conducted in 2009-2013 at the Experimental Station Uhrusk belonging to the University of Life Sciences in Lublin (Poland). Weed infestation of oat (Avena sativa L.) in three tillage systems: a) plough tillage, b) reduced tillage, c) herbicide tillage, are assessed. Shallow ploughing and harrowing after harvest of the previous crop, and ploughing in the autumn were performed in the plough tillage. In the reduced tillage only a cultivator was used after harvest of the previous crop. In the herbicide tillage only Roundup 360 SL was used after harvest of the previous crop. In the spring measures such as cultivating and harrowing were taken on all objects. In the oat milk stage (73/74 on a scale Zadoks) a number of weeds, air-dry weight of weeds and species composition with the use of the botanical gravimetric method were assessed. The study proves that the reduced tillage and herbicide tillage increased the number of weeds and air-dry mass of weeds, compared to plough tillage.
Keywords: oat, tillage systems, species composition, number of weeds, weight of weeds, species composition.
УДК 630*5 Acnip. О.Ю. Громяк; доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук;
магктранти П.П. Мосейчук, А.В. Шишкт - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛ1З МОРФОЛОГО-ТАКСАЦ1ЙНО1 БУДОВИ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У СУГРУДОВИХ УМОВАХ
Розглянуто питания, пов'язаш з будовою за морфолого-таксакцшними показника-ми соснових деревосташв рiзного вшу в сугрудових умовах. За допомогою функцн Вейбула змодельовано розподш часток юлькост дерев за вщносними ступенями мор-фолого-таксацшних показниюв. Здшснено статистичний аншш емшричних та модельо-ваних рядiв розподшш за вщносними ступенями дослщжуваних деревосташв. Визначе-но основш бюметричш показники. Встановлено кореляцшш залежност мiж рядами розподшв за вщносними ступенями морфолого-таксацшних показниюв для дерев сосни звичайно! в умовах свiжих та вологих грабово-дубово-соснових сугрудах.
Ключовi слова: сосна звичайна, таксацшна та морфологiчна характеристика, бь ометричнi показники, кореляцiйиий аналiз, моделювання.
Вступ. Ведения лiсового господарства неможливе без знань 3aKOHOMip-ностей формування та будови деревосташв, пiд якими розумдать характер роз-подшу таксацшних показник1в деревосташв за 1х розмiрами; взаемозв'язок цих розмiрiв у просторi i в часi з метою прогнозування продуктивиостi лiсiв. Наса-дження - це складна бiологiчна система, що складаеться з багатьох компонен-тiв. Найважливiшими з них е деревостан, як елемент лку, що представляе собою сукупнiсть дерев, рiзниx за товщиною, висотою, об'емом, формою стовбу-рiв та шшими таксацшними показниками [1, 6].
Метою цього дослщження е вивчення особливостей будови соснових деревостанiв за основними морфолого-таксацiйними показниками та визначен-ня основних бiометричниx показникiв для подальшого аналiзу росту, продук-тивностi та моделювання просторово! структури, що дасть змогу виртувати низку питань щодо планування заход1в, пов'язаних з веденням господарства.
