CC BY
7Забур'янеысть упдь, вилучених iз сiльськогосподарського використання на Полка УкраТни УДК 632.5:631.582 В. I. Борисенко
УкраТнський iнститут експертизи сор^в рослин borysenko@sops.gov. ua
Забур'янешсть упдь, вилучених iз сiльськогосподарського використання на Полка Укра'Гни
Наведено результати досл1джень впливу р1зних систем основного обробтку фунту на забур'янен'сть вилучених з об'гу с'льськогосподарських уг'дь Пол'сся Украни. Встановлено, що у раз'1 повернення таких угдь до використання оранка призводить до зменшення запаав наання бур'янв у шар1 фунту 0-10 см на 36,1%. Поверхнева та комбнована системи обробтку сприяють зменшенню засм1ченост1 цього шару фунту наанням бур'янв на 25,4 та 31,7% в1дпов1дно. За поверхневого обробтку неглибоке загортання в фунт вегетативних та генеративних органв бур'ян'в, як1 знаходяться близько до його поверхн1 зумовлюе х ранне в1дростання й прискорений розвиток.
Ключов1 слова:
необроблюван земл^ бур'яни, системи оброб^ку фунту.
Вступ. В умовах кризи останых десятил^ь нестача матерiально-технiчних ресурав спро-вокувала зменшення площ рклш за рахунок першочергового виведення з неТ малопродук-тивних Грун^в. Водночас, тсля аварп на ЧАЕС, поряд з фунтами, фактично непридатними тд ртлю, було виведено з обку й досить багато земель хорошоТ якосд еколопчний потен^ал яких тривалий час залишався незатребуваним через значне забруднення Тх радюнуклщами [6]. Однак втрати землеробства зумовлен не лише цими причинами. Непридатн земл^ будучи резерва-^ями шкiдливих органiзмiв, е джерелом постм-ноТ загрози поширення злiсних бур'яыв та iнших шкiдливих органiзмiв [4, 5].
Тому одним з основних чинниюв, що лiмiтуе ефективне повернення таких земель до сшьсько-господарського використання, е засмiченiсть по-сiвiв, яка е особливо високою в першi роки використання таких упдь [9]. Шкiдливiсть бур'янiв полягае в гострм конкуренцп Тх з культурою за основы чинники зростання: св^ло, вологу, елемен-ти мнерального живлення. Наприклад, у поавах кукурудзи наслiдком цього е загальне пригычення росту культури, затримка в розвитку, стерильнiсть значноТ частини рослин, попршення якостi зеле-ноТ маси як вихщноТ сировини для силосування, збитковiсть технологи. На необроблюваних землях шкiдливi рослини зi специфiчним видовим складом, великою кiлькiстю деяких видiв, а також потенцiйним запасом наання в rJрунтi повсюдно перебувають у структурi агроценозiв [9, 11].
У польових агрофтоценозах пiд впливом елемен^в системи землеробства змiнюються не лише юльюсы, а й яюсы параметри бур'янового комплексу агрофiтоценозiв. Пщ час проведен-ня монiторингу земель, виведених iз альсько-господарського використання на територп Жи-томирського Полкся, ми виявили досить рiзно-маытний видовий склад бур'янового покриву. У процес дослiджень встановлено, що на таких землях спостеркаеться масове накопичення рiз-них видiв бур'янiв. В^омо, що шкiдливий вплив бур'янiв проявляеться не лише в пригычены розвитку культурних рослин, а й у зниженн за-гальноТ родючостi Грунту [2, 3].
ЗемлЬ вилученi iз сiльськогосподарського використання, з часом необх^но буде знову використовувати для вирощування рiзних видiв сiльськогосподарських культур. З огляду на Тх-ню високу забур'янеысть, це потребуе значних економiчних затрат та часу. Для зменшення негативного впливу бур'яыв на стан та родючкть Грунту, а також ТхньоТ чисельност ефективним е використання еколопчно безпечних агротехыч-них методiв, зокрема рiзних систем оброб^ку Грунту. Вiдомо, що однi види бур'яыв негативно реагують на використання глибокоТ оранки, для знищення iнших достатнiм буде проведен-ня поверхневого оброб^ку [7, 8]. Саме тому ми досшджували можливостi використання рiзних систем обробiтку Грунту для зменшення накопичення запаав наання та вегетативних оргаыв бур'яыв у Грунтк
Забур'янеысть упдь, вилучених i3 сiльськогосподарського використання на Полка УкраТни
Матерiали та методика дослщжень. До-
слiдження проводили в умовах однофакторного дослiду протягом 2012-2013 рр. Досшд закладе-но в 2011 р. на необроблюваних землях с. Ласки Народицького району ЖитомирськоТ область Схема дослiду передбачала чотири варiанти.
Грунти дослiдних дiлянок - дерново-пщзо-листi, переважно пiщаного та зв'язно-пщаного механiчного складу, з незначним вмiстом гумусу (вiд 1,0 до 1,2%), лужногiдролiзованого азоту (44-73 мг/кг фунту), рухомого фосфору (105137 мг/кг фунту), обмiнного калiю (102-122 мг/кг фунту) та кислою реак^ею Грунтового розчину (рН 5,1-5,3).
™ сольове ' ' '
Аналiз Грунтових зразкiв для оцiнки родю-чостi Грун^в здiйснювали вiдповiдно до вимог у сферi акредитацп вщповщно до ДСТУ. Виз-начення кислотной - за ГОСТ 2683-85-ГОСТ 26490-85, рухомого фосфору та обмнного ка-лiю в Грунтових зразках - за ГОСТ 207-91-ДСТУ 4405:2005, вмiст органiчноТ речовини (гумусу) -за ГОСТ 26213-91-ДСТУ 4289:2004 та лужно-пд-ролiзованого азоту - за ДСТУ ISO 11261:2001.
У першому варiантi дослiдження, що слу-гував за контроль, ми не застосовували жодноТ системи оброб^ку Грунту, а лише спостеркали за видовим складом, розвитком бур'яыв та проводили вщповщы пiдрахунки. У другому вaрiaн-т дослiдження застосовували оранку на глиби-ну до 20-22 см. Поверхневий обробток проти рiзних видiв бур'янв на глибину до 10 см вико-ристовували у третьому варiантi. Вплив комби нованоТ системи оброб^ку Грунту на знищення рiзних видiв бур'янiв дослiджували у четвертому варiантi, де використовували оранку разом з по-верхневим обробiтком. Пiдрахунок юльюсного складу бур'янiв здiйснювали окремо за кожним видом бур'яну.
Засмiченiсть Грунту наанням бур'янiв визна-чали щороку пiсля проведення обробiтку Грунту. Вщбирали Грунтовi проби з глибини до 20 см бурами Шевелева або Калентьева в 8-10 точках поля. В один пакет вмщували Грунт з шару 0-10, у другий - 10-20 см. Псля вщбирання Грунтових проб i формування з них середнх проб пдрахо-вували юльюсть насiння в Грунт за допомогою методу промивання Грунтового зразка. Зaсмiче-нiсть Грунту наанням бур'янв (млн нaсiнин/гa) встановлювали за вщпов^ною формулою [5]. Видовий склад насння бур'янiв визначали, ви-користовуючи атлас-визначник [1].
Математичну обробку отриманих результа-тiв здiйснювaли за допомогою пакету диспер-
сiйного aнaлiзу даних програмного забезпечен-ня «Excel» та «Statistica 7».
Результати дослiджень. Анaлiз отриманих результaтiв дослiджень свiдчить, що застосуван-ня рiзних систем оброб^ку Грунту iстотно впли-вае на формування бур'янового компонента. Так, встановлено (табл. 1), що використання систем основного оброб^ку призводить до змен-шення забур'яненост Грунту в шaрi 0-10 см до 63,9-74,6% порiвняно з контролем.
Таблиця 1
Засм1чен1сть шару Грунту 0-10 см наанням бур'яжв за р1зних систем оброб1тку (середне за 2010-2012 рр.)
Вaрiaнт дослду Зaбур'яненiсть шару Грунту 0-10 см
млн % стосовно
насшин/га контролю
Без обробЬку 135,6 100
Оранка 86,7 63,9
Поверхневий обробЬок 101,2 74,6
Комбiновaний обробiток 92,6 68,3
Н1Р05 4,7 5,2
Для ефективншого зменшення забур'яненос-т поверхневого шару Грунту найкращим варн антом буде проведення оранки на глибину 2022 см, що дасть можливiсть скоротити запаси наання бур'янв у шaрi Грунту 0-10 см на 36,1%. По-верхнева та комбЫована системи обробпху також сприяють зменшенню зaсмiченостi цього шару Грунту наанням бур'янв порiвняно з контролем на 25,4 та 31,7% вщповщно. Проте використання оранки е найефективншим способом зменшення зaсмiченостi поверхневого шару Грунту.
Ми також провели досшдження щодо наяв-ност нaсiння бур'янiв у шaрi 10-20 см за рiзних систем оброб^ку Грунту (табл. 2).
Внaслiдок проведених досшджень встановлено, що зaсмiченiсть нижчих шaрiв Грунту наанням бур'янiв змiнюеться залежно вiд прове-деного обробiтку. Оранка зумовлюе збшьшеня
Таблиця 2
Засм1чен1сть шару фунту 10-20 см наанням бур'яыв за р1зних систем оброб1тку (середне за 2010-2012 рр.)
Вaрiaнт дослду Зaбур'яненiсть шару Грунту 10-20 см
млн % стосовно
насшин/га контролю
Без обробЬку 102,3 100
Оранка 159,4 + 55,8
Поверхневий обробЬок 99,8 97,6
Комбшований обробiток 82,6 80,7
Н1Р05 2,3
Забур'яненкть упдь, вилучених iз сiльськогосподарського використання на Полка УкраТни
засмiченостi шару Грунту 10-20 см на 55,8% по-рiвняно з контролем через потрапляння наан-ня бур'янiв з верхнього шару Грунту. Поверхне-ва та комбнована системи обробiтку сприяють зменшенню юлькост насiння бур'янiв порiвняно з контролем на 2,4-19,3%. Саме використання комбЫованого обробЬку зменшуе забур'яненiсть шару Грунту 10-20 см на 19,7 млн наанин/га.
Використання ткТ чи ншоТ системи оброб^-ку Грунту необхщно враховувати в подальшому процесi повернення вилучених з обороту земель у альськогосподарське використання та пщ час планування авозмни для вирощування рiзних сiльськогосподарських культур.
Поряд зi зменшенням потенцiйного запасу насiння бур'яыв у Грунтi пiд впливом досшджу-ваних систем обробiтку Грунту, значн змiни вщ-буваються i в Тхньому видовому складi.
У процес aнaлiзу експериментальних даних видового складу наання бур'янiв у шaрi Грунту 0-20 см в умовах застосування рiзних систем обробтеу Грунту виявлено всього 23 види бур'я-ыв, у тому числi 14 видiв нaсiння однорiчних i 9 - бaгaторiчних. У кiлькiсному стввщношены переважало нaсiння однорiчних видiв бур'яыв у загальному його зaпaсi в шaрi Грунту 0-20 см.
Найпоширеншими серед однорiчних видiв бур'янiв, незалежно вщ застосованоТ системи обробiтку Грунту, були (у % вщ загальноТ юлькос-тi нaсiння бур'янiв): прчаки (18,6-22,7), жaбрiй звичайний (12,6-15,4), триреберник непахучий (11,3-17,2) (табл. 3).
Серед бaгaторiчних видiв у досшджуваному шaрi Грунту пiд час застосування рiзних систем обробiтку було виявлено переважання юлькост нaсiння осоту польового - вщ 11,9 до 14,9%.
Застосування поверхневого обро&тку Грунту призводить до збшьшення зaпaсiв наання рiзних ви-дiв гiрчaкiв у 1,3 раза порiвняно з оранкою. Використання комбiновaного обробiтку зменшуе юльюсть нaсiння цього виду в 1,2 раза порiвняно з оранкою та в 1,6 раза - порiвняно з поверхневим обробтком.
Аналопчна зaлежнiсть спостерiгaеться й сто-совно нших видiв бур'янiв - як однорiчних, так
1. Атлас найбтьш поширених бур'ян1в УкраТни / О. С. Мельничук, Г. М. Ковалевська. - К. : Урожай, 1972. - 204 с.
2. Землеробство : гндруч. / за ред. В. П. Гудзя. - [2-ге вид. перероб. та доп.]. - К. : Центр учбовоТ л1тера-тури, 2010. - 464 с.
Таблиця 3
Видовий склад наання бур'яжв у шар1 Грунту 0-20 см
п1д впливом р1зних систем оброб1тку Грунту (% в1д загальноТ ктькосл) (середне за 2010-2012 рр.)
Вид бур'яну Системи обробiтку Грунту
оранка поверх-нева комбн нована
Прчаки 22,7 29,5 18,6
Осот польовий 12,8 14,9 11,9
Жабрш звичайний 15,4 13,8 12,6
Пирш повзучий 11,9 10,6 9,4
Редька дика 7,9 8,8 5,1
Триреберник непахучий 13,4 11,3 17,2
Фiaлкa польова 6,8 6,6 4,3
1н1±л види 9,1 4,5 20,9
i бaгaторiчних. Комбiновaнa система оброб^ку нaйбiльшою мiрою сприяе зменшенню накопи-чення нaсiння нaйпоширенiших видiв бур'яыв.
З огляду на проведенi досшдження, про-гнозуючи забур'янення полiв, вилучених iз сiль-ськогосподарського використання, необхщно враховувати можливiсть поширення на цих те-риторiях бур'янiв: рiзних видiв гiрчaкiв, жaбрiю звичайного, осоту польового, триреберника не-пахучого, пирiю повзучого. В Грут1 мiститься значна юльюсть нaсiння зазначених видiв бур'я-ыв, яке може протягом тривалого часу зберка-ти свою життездaтнiсть, що створюе можливiсть для вiдновлення Тхнього росту й розвитку на до-слiджувaних землях.
Висновки. Використання оранки та комби нованого обробiтку на землях Житомирського Полкся з дерново-пщзолистими Грунтами, ви-лученими iз альськогосподарського використання, дае змогу значно зменшити юльюсть видiв бур'янiв пщ час вегетaцiТ та запаси Тхнього наання в Грунтк Використання оранки зменшуе юльюсть лише деяких видiв бур'яыв, за поверхневого обробтеу неглибоке загортання вегета-тивних та генеративних оргаыв бур'янiв, якi зна-ходяться близько до поверхнi Грунту, зумовлюе Тх ранне вiдростaння й прискорений розвиток.
3. Захаренко А. В. Действие разных систем обработки почвы и гербицидов на сорный компонент агрофитоце-ноза и урожайность полевых культур / А. В. Захаренко // Материалы Всерос. совещ. - Пущино, 1995. - С. 51-55.
4. Захаренко А. В. Обработка почвы и засоренность посевов // Земледелие. - 1997. - № 1. - С. 20-22.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
Забур'янеысть упдь, вилучених iз сльськогосподарського використання на Полка УкраТни
5. Косолап М. П. Методи облку забур'яненосп / М. П. Косолап // Захист рослин. - 2003. - № 10. -С. 17-18.
6. Малиновський А. С. Радюекологчна оцнка тери-тори зони безумовного (обов'язкового) выселения ЖитомирськоТ облaстi (20 рокв пiсля аварГГ на ЧАЕС) : моногрaфiя / А. С. Малиновський, М. I. Ди дух, М. М. Лазарев [та iи.]. - Житомир : ДАУ, 2006. - 75 с.
7. Окушко О. Е. Зaсмiчеиiсть Грунту i посiвiв залежно вщ способу основного обробкку Грунту на Полiссi / О. Е. Окушко // Землеробство. - 1994. - № 69. -С. 97-99.
8. Ойцюсь Л. В. Адвентивна фракця флори Волин-ського Полкся : автореф. дис. ... канд. бюл. наук : спец. 03.00.05 / Л. В. Ойцюсь. - К., 2011. - 20 с.
9. Спиридонов Ю. Я. Мониторинг сорной растительности / Ю. Я. Спиридонов, Л. Д. Протасова // Агроном. - 2013. - № 1. - С. 58-62.
10. Сторчоус I. М. Стратемя i тактика контролю за-бур'яненосЛ / I. М. Сторчоус // Агробiзнес сьогод-н. - 2011. - № 14. - С. 44-45.
11. Salonen J. Weeds in spring cereal fields in Finland - a third survey / J. Salonen, T. Hyvonen, H. Jalli // Agricultural and Food Science in Finland. - 2001. -Vol. 10, Ыо 4. - S. 347-364.
УДК 632.5:631.582
В. И. Борисенко. Засоренность сорняками угодий, изъятых из сельскохозяйственного использования в Полесье Украины // Сортовив-чення та охорона прав на сорти рослин : наук.-практ. журн. - 2014. - № 4 (25). - С. 34-37.
Приведены результаты исследований влияния различных систем основной обработки почвы на засоренность изъятых из оборота сельскохозяйственных угодий Полесья Украины. Установлено, что при возвращении таких земель с дерново-подзолистыми почвами к использованию вспашка приводит к уменьшению запасов семян сорняков в слое почвы 0-10 см на 36,1%. Поверхностная и комбинированная системы обработки способствуют снижению засорения этого слоя почвы семенами сорняков на 25,4 и 31,7% соответственно. При поверхностной обработке неглубокое заделывание в почву вегетативных и генеративных органов сорняков, которые находятся близко к её поверхности, способствует их раннему отрастанию и ускоренному развитию.
Ключевые слова: необрабатываемые земли, сорняки, система обработки почвы.
UDC 632.5:631.582
V. I. Borysenko. Weed infestation on lands withdrawn from agricultural use in Polissia of Ukraine // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn : naukovo-praktychnyi zhurnal (Plant Varieties Studying and Protection : journal of applied research). - 2014. - № 4 (25). - P. 34-37.
The author presents the study results concerning the influence of different systems of primary soil tillage on weed infestation on lands withdrawn from agriculture in Polissia of Ukraine. It is found that in case of returning such lands to use ploughing leads to depletion of weed seed stock in the layer of 0-10 cm by 36,1%. Surface and combined tillage systems help to reduce pollution of this soil layer with weed seeds by 25,4% and 31,7% respectively. When using surface tillage, a very shallow buriel of vegetative and generative organs of weeds that are close to the soil surface foster their early regrowth and accelerated development.
Keywords: uncultivated lands, weeds, soil tillage systems.
Hagmw^a 29.12.14
