CC BY
28
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournal of Ecology, 2017, 7(3), 154-159, doi: 10.15421/2017_64
ORIGINAL ARTICLE UDC 633.15:632.51:631.8
Effect of the soil cultivation and fertilization on the abundance and species diversity of weeds in corn farmed ecosystems
O.I. Tsyliuryk1, S.M. Shevchenko1, O.M. Shevchenko2, N.V. Shvec2, V.O. Nikulin1, Ya.V. Ostapchuk1
1 Dnepropetrovsk State Agrarian and Economic University Serhiy EfremovS., 25, Dnipro, Ukraine, 49027 2State Institution Institute of Grain Crops Volodymyr Vernadsky St., 14, Dnipro, Ukraine, 49600 E-mail, tsilurik alexander@ukr.net:. Tel. + 8097-580-85-67 Submitted: 12.07.2017. Accepted: 18.09.2017
We determined that the structure of phytocenosis of weeds in corn crops caused by the influence of their adaptive ability and structure of crop areas in crop rotation. The basis of the dominance of weeds in the species structure is the resistance to herbicides, wide range of similarity, morphological plasticity, and the presence of non-toxic signs. The application of the technology of corn cultivation of small, non-field multicultural soil cultivation (chiseling, flattening loosening) leads to strong increase in the level of permeation by 1.4-1.8 times, which in turn requires the additional rules for soil treatment and postemerged herbicides that reliably control the corn productivity. It has been proved that field plowing and chiseling together with the introduction of the N30P30K30 had minimal advantage on the corn grain yields in non-fertilized conditions due to better nutritional conditions and lower levels of perennial crops. The most effective soil treatment was the shallow and flattening loosening of the chip which under increase of nitrogen content (N60P30K30) caused by corn fertilization allows us to obtain the same yield concerning the plowing and chiseling. The methods of basic soil cultivation under low level of feed infestation (9.0-12.6 pieces/m2) did not have significant effect on the quality of corn grain. The introduction of mineral fertilizers (especially nitrogen) increases the tendency to increase the protein content in the grain (proteins) and reduce the content of carbohydrates, especially the starch. Key words: corn; multicultural soil cultivation; weediness; fertilization; mineral fertilizers; crop capacity
Динамка чисельност бур'яыв i Тх видового складу в агроценозах кукурудзи залежно вщ обробггку грунту та удобрення в твычному степу УкраТни
О.1. Цилюрик1, С.М. Шевченко1, О.М. Шевченко2, Н.В. Швець2, В.О. ЫкулЫ1, Я.В. Остапчук1
1Дн1пропе тровський державний аграрно-економiчний унiверси те т вул. Сергiя Ефремова, 25, м. Дн '1про, УкраТна, 49027 2Державна установа 1нститут зернових культур вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дн '1про, УкраТна, 49600 E-mail: tsilurik alexander@ukr.net Тел. +8097-580-85-67
Встановлено, що формування структури фтоценозу бур'янмв в поавах кукурудзи вщбуваеться глд впливом Тх адаптивно!' здатносп та структури поавних площ в авозмЫК Основою домЫування бур'яыв у видовм структурi е спйюсть до гербiцидiв, широкий дiапазон схожосп, морфолопчна пластичнкть i наявнкть неотеычних ознак. Застосування в технологи вирощування кукурудзи мткого безполицевого мульчувального обробту фунту (чизелювання, плоскорiзне розпушування) призводить до пщвищення рiвня забур'яненосп в 1,4-1,8 рази, що в свою чергу потребуе додаткового
155
Динамка чисельност бур'янВ iXвидового складу
регламенту використання Грунтових та пклясходових гербiцидiв, якi надмно контролюють забур'яненiсть кукурудзи та запоб^ають зниженню и продуктивностi. Доведено, що полицева оранка та чизелювання мае м^мальну перевагу в урожайностi зерна кукурудзи на неудобреному фон та з внесенням NзoPзoKзo, у зв'язку з дещо кращими умовами живлення та нижчим рiвнем забур'яненостi посiвiв. 1з збiльшенням частки азоту (N6oPзoKзo) при удобреннi кукурудзи, найбiльш ефективним е мтке плоскорiзне розпушування скиби, яке дозволяе отримати однаковий по вщношенню до оранки i чизелюванню урожай за рахунок нiвелювання вищезазначених факторiв. Способи основного обробiтку фунту за низького загального рiвня забур'яненосп посiвiв (9,0-12,6 шт./м2) не мають суттевого впливу на показники якосп зерна кукурудзи. Внесення мiнеральних добрив (особливо азотних) пщвищуе тенденцiю до зростання вмiсту бiлка в зерн (протеíнiв) та зниження вмiсту вуглеводiв, зокрема крохмалю.
Ключов1 слова: кукурудза; мульчувальний обробггок Грунту; забур'яненiсть; удобрення; мЫеральы добрива; урожайнiсть
Вступ
Вагомим обмежувальним фактором в технологи вирощування кукурудзи е piBeHb забур'яненостi и nociBiB, який знижуе ефективнicть уах захoдiв, спрямованих на niдвищення врожайносп зерна. HaBiTb незважаючи на широке впровадження сучасних високоефективних гербiцидiв бур'яни i надалi залишаються шкiдливими об'ектами, як знижують врожай зерна кукурудзи бГльше, нiж на третину (Tsykov, 2006, Matyukha, 2006; Tsyliuryk, 2014; Mayor, Dessaint, 1998).
Взаемозв'язки культурних рослин та бур'янГв дуже глибок i пояснюються умовами та особливостями еволюцмного 'х розвитку в агрофГтоценозГ, тому бур'яни не можна розглядати iзoльoванo, адже вони е рiвнoправними компонентами, а змiна |'х чиcельнocтi та складу обумовлюеться, насамперед, екoлoгiчними змiнами, тривалicтю cукцеciй, технолопею вирощування, попередниками, а також особливостями окремих cпocoбiв oбрoбiтку Грунту (Pabat, 1992; Hrytsayenko, 2005; Shevchenko, 2011; LeBaron,1982; Sosnoskie et al., 2006; Knezevic, 2007; Gallandt, 2006).
В останн деcятирiччя в землерoбcтвi Степу внаcлiдoк кризових явищ та nадiння культури землеробства збГльшилась noтенцiйна заcмiченicть чoрнoземiв в орному шарГ Грунту вегетативними (150-300 тис. пагоыв/га) i наанневими (0,5-1,0 млрд. шт./га) органами розмноження. В той час як загальновизнано вважаеться чистим фунт (культурний стан фунту), в орному шарГ якого знаходиться менше 1 тис./га кореыв багатoрiчних i 10 млн. шт./га схожого наання мaлoрiчних бур'янГв. Через нaдмiрну noтенцiйну зacмiченicть фунту у поавах просапних культур за вегетацмний nерioд може з'явитися на 1 м2 до 1,5-2,0 тиcячi cхoдiв мaлoрiчних i 15-30 паростюв або naгoнiв бaгaтoрiчних коренепаросткових бур'янГв (Tsykov, 2006, Matyukha, 2006; Tsyliuryk, 2014; Tkalich, 2012).
Отриман дocлiдникaми нaукoвi дaнi про напрями змЫ в зaбур'яненocтi i фiтocaнiтaрнiй ситуацГ'', aгрoфiзичних та протиерозмних характеристиках Грунту за систематичного застосування грунтозахисного обробГтку в сГвозмГнГ зможуть стати цГнним мaтерiaлoм для своечасного контролю еколопчно''' ситуацГ'' та вдосконалення машин i знарядь, якГ виконують в технoлoгiях вирощування ciльcькoгocnoдaрcьких культур таю вaжливi заходи, як основний обробГток Грунту, ciвбa, внесення гербщидГв, загортання добрив та Гн. (Ivashchenko, 2004; Shevchenko, 2015). Багатьма науковцями доведено, що пГслязбиральне лущення стернГ з наступною оранка на зяб е найбтьш ефективним заходом захисту поавГв вГд бур'янГв за рахунок заорювання насГння у нижнГ шари Грунту, в результатГ чого воно не проростае (Hrabak et al., 1990; Ivashchenko, 2001). За даними З.Б. Борисоника, поглиблення оранки з 20 до 30 см забезпечуе зниження забур'яненосп поавГв кукурудзи удвГчГ (Borysonyk, 1964). Однак, М.К. Шикула не подГляе тако' думки i вважае, що заоране на певну глибину чи рГвномГрно розмщене в Грунтовому профГлГ насГння бур'янГв пГд час чергового обробГтку плугом знову виноситься на поверхню в зону можливого '''х проростання (Shykula, 1980). Приблизно ж тако' думки дотримуються i ГншГ вчен (Benedychuk, L'orynets', 1991; Karabzhey, 2001; Lysenko, 1998; Smyrnov, 1990; Yarovenko, 1997), як стверджують, що застосування безполицевого обробГтку Грунту за умови щорГчного внесення гербщидГв не пщвищуе забур'яненостГ посГвГв порГвняно Гз беззмГнною оранкою.
З вищенаведеного матерГалу випливае, що серед науковцГв немае одностайно' думки, щодо впливу системи обробГтку Грунту на забур'яненГсть посГвГв, а продовження вивчення даного питання i надалГ залишатиметься актуальним, особливо з тенденцГею останнГм часом до мГнГмалГзацГ'' обробГтку Грунту та появГ високоефективних гербщидГв, як дещо нГвелюють вплив фактора "обробГток Грунту " на забур'яненГсть польових культур.
ОстаннГм часом в технологи вирощування кукурудзи актуальност набувае мГлкий (мульчувальний) обробГток Грунту, який виключае можливГсть перевертання орного шару (Lebid', 2014; Shevchenko, 2013; Tsyliuryk, 2016, Desyatnyk, 2016, Shapka, 2016; Barz, Edvards, 2006; TebrQgge, 2000; Hula, 2004). Обмежена юльюсть ¡нформацп щодо ефективностГ мГлкого мульчувального обробГтку Грунту в технологи вирощування кукурудзи, а також неоднозначне ставлення вчених до рвних способа обробГтку Грунту, спонукае до продовження дослГджень в даному напрямку з метою забезпечення оптимальних умов росту i розвитку рослин та формуванню максимального урожаю зерна за м1ымально''' кГлькосл виробничих витрат i високо' рентабельное^ виробництва (Tsyliuryk, 2016).
Метою нашо' роботи було встановлення закономГрностей формування видового складу основних бур'янГв та юльюсноТ 'х динамГки, впливу рвних способГв основного обробГтку Грунту в поавах кукурудзи на темпи розвитку агроценозу бур'янГв та ступГнь забур'яненостГ, а також визначення рГвня врожайносп та якосп зерна кукурудзи залежно вГд способГв основного обробГтку Грунту та його удобрення,.
Матерiали та методи дослГджень
ДослГдження проводили в ДПДГ "Днтро" державно! установи 1нститут сiльського господарства степовоТ зони НААН УкраТни (нинi Державна установа 1нститут зернових культур) в польовому стацюнарному дослiдi лабораторГ'' сiвозмiн та природоохоронних систем обробГтку Грунту у п'ятиптьнм сГвозмГнГ чистий пар - пшениця озима - соняшник - ячмЫь ярий - кукурудза вГдповГдно до загальноприйнятих методик дослано! справи, протягом 1988-1990 рр. та 2011 -2015 рр. (Shevchenko, 2016). Агротехнка вирощування кукурудзи (пбрид БГлозГрський 295 СВ) - загальноприйнята для зони Степу. Дослщ включав три способи основного обробГтку фунту пщ кукурудзу: полицевий (контроль) - оранка плугом ПО-3-35 на глибину 23-25 см; чизельний (мульчувальний) - чизелем "Chisel Plow" на глибину 14-16 см; плоскорГзний (мульчувальний) -обробГток важким культиватором КШН-5,6 "Резидент" на глибину 14-16 см. ПГд передпоавну культивацю вносили мЫеральы добрива в дозах: 1) без добрив + пГсляжнивнГ рештки попередника (контроль); 2) N30P30K30 + пГсляжнивнГ рештки попередника; 3) N60P30K30 + пГсляжнивнГ рештки попередника. Облк забур'яненостi посГвГв кукурудзи проводили ктьюсно-ваговим та видовим методами по дГагоналГ кожного варГанту в п'ятикратнГй повторностГ.
Результати та обговорення
Забур'яненГсть посГвГв кукурудзи перед першим мГжрядним обробГтком мала тенденцГю до зростання Гз збГльшенням дози внесення азотних добрив як у юльюсному, так i у ваговому спГввГдношеннГ незалежно вГд обробГтку Грунту (особливо нгфофГлГв - лободи бГло! (Chenopodium album L.) i щирицГ звичайно! (Amaranthusretroflexus L.). ОкрГм цього кшьюсть i маса бур'янГв значно варГювала вГд застосування того чи Ышого способу обробГтку Грунту. Так, за оранки забур'яненГсть змГнювалась залежно вГд фону добрив, в межах 9,6-12,6 шт./м2 (2,5-2,9 г/м2), чизелювання - 9,0-10,2 шт./м2 (2,8-3,4 г/м2), плоскорГзного розпушування - 13,1-15,6 шт./м2 (3,3-5,0 г/м2). НайменшГ кГлькГснГ i ваговГ показники були характернГ для чизелювання та оранки, а застосування плоскорГзного розпушування сприяло зростанню забур'яненосп поавГв кукурудзи через вищу локалГзацГю насГння у верхнГх шарах фунту (табл. 1).
Таблиця 1. Видовий склад та кшьюсть бур'янГв у поавах кукурудзи (середне за 2011 -2015 рр).
Споаб обробГтку фунту (фактор А) оранка чизелювання плоскорГзне
(23-25 см) (14-16 см) розпушування (14-16 см)
строки визначення
перед я н н перед 1-м мiжрядним обробтом я н н перед я н н
1-м мiжрядним & а р 1 -м мiжрядним а р
обробiтком и б з и б з обробтом и б з
Без добрив (фактор В)
Березка польова 1,2 0,2 0,7 0,5 0,4
Амброзiя полинолиста 0,4 3,0 0,2 3,2 3,2 4,2
Лобода бта 0,8 0,6 1,1 0,3 0,6
Щириця звичайна 0,1 0,4 0,2 2,0 0,4 2,0
Тонконоговi однорiчнi 5,8 1,0 5,5 1,5 6,8 3,3
Падалиця соняшнику 2,5 2,3 0,2 2,2
Всього, шт./м2 9,6 6,2 9,5 7,9 13,1 10,5
Маса бур'янiв, г/м2 2,5 13,1 2,8 14,3 3,3 19,3
N30P30K30 (фактор В)
Березка польова 0,8 0,4 0,5 0,6 0,4
Амброзiя полинолиста 0,4 2,6 0,2 3,0 3,2 4,0
Лобода бта 1,0 1,2 0,4
Щириця звичайна 0,2 0,2 0,4 2,2 0,4 1,8
Тонконоговi однорiчнi 6,4 0,6 4,4 1,2 7,2 3,0
Падалиця соняшнику 2,1 2,4 2,4
Всього, шт./м2 10,1 4,2 9,0 6,9 13,8 9,6
Маса бур'яыв, г/м2 2,7 11,6 3,1 13,4 4,3 18,9
N60P30K30 (фактор В)
Березка польова 0,1 0,7 0,4 0,4 0,6 0,2
Амброзiя полинолиста 0,5 2,2 0,3 2,8 3,4 2,5
Лобода бта 1,2 1,5 0,2
Щириця звичайна 0,5 0,3 0,5 2,0 0,6 1,0
Тонконоговi однорiчнi 7,4 0,8 4,5 1,2 7,8 3,2
Падалиця соняшнику 2,9 3,0 3,2
Всього, шт./м2 12,6 4,0 10,2 6,4 15,6 7,1
Маса бур'яыв, г/м2 2,9 9,0 3,4 12,9 5,0 16,9
На час збирання урожаю забур'яненкть nocÍBÍB зерново! кукурудзи зменшувалась, залежно вщ o6po6ÍTKy фунту, в 1,2 -3,1 рази (до 4,0-10,5 шт./м2) та удобрення (N30P30K30) - в 1,3 рази у зв'язку iз зростанням конкурентоспроможносп посiвiв
157
Динамка чисельност бур'янВ iхвидового складу
кукурудзи по вщношенню до бур'яыв в бiльш nisHÍ фази росту i розвитку рослин. В флористичному Ha6opi бур'янiв домЫувала амброзiя полинолиста (Ambrosiaartemisiifoiia L.), частка якоУ досягала 40-60%. У видовому складi переважали також тонконоговi (Gramineae) однорiчники, лобода бiла (Chenopodium album L.) та падалиця соняшнику, присутнкть якоУ була обумовлена здатнктю насiння зберiгати життeздатнiсть у Грунт декiлька рокiв. Загальнi показники забур'яненосп в цiлому були вищими за плоскорiзного обробiтку - 7,1 -10,5 шт./м2 (16,9-19,3 г/м2). Активнiсть проростання бур'янiв у втьнм екологiчнiй зонi в кукурудзяному полi через шiсть ротацiй 5-птьноУ сiвозмiни знизилася внаслiдок зменшення потенцмноУ засмiченостi. Так, на фонi оранки за вегетацмний перiод у 2011 -2015 рр. проросло 64,4 шт./м2, а на мульчувальному чизельному обробтеу Грунту - 80,1 шт./м2, що в 1,3-1,6 рази менше, ыж на початку освоення авозмЫи (табл. 2).
Таблиця 2. Активнкть проростання бур'янiв у поавах кукурудзи на фонi рiзних способiв обробiтку Грунту, шт./м2
№ Види бур'яыв Способи основного обробту грунту
оранка чизелювання
1 2 1 2
1 Мишм сизий 37,6 14,6 21,1 15,7
2 Плоскуха звичайна 20,5 16,4 27,5 17,8
3 Щириця звичайна 27,4 14,8 33,8 17,8
4 Щириця бта 2,0 0,7 2,4 1,4
5 Щириця жминдовидна 6,3 2,5 4,7 2,8
6 Лобода бта 3,4 1,9 3,0 2,2
7 Прчак берiзковидний 1,6 1,0 1,2 1,1
8 Ам6розГя полинолиста 3,6 11,4 5,5 16,5
9 Сухоребрик Льозеля 0,2 0,1
10 Табалан польовий 1,4 1,2
11 Осот рожевий 0,6 0,1 1,0 0,2
12 Осот жовтий 0,2
13 Берiзка польова 1,4 0,3 1,6 0,5
14 Види, що зус^чаються рщко 1,2 0,7 3,6 2,8
Всього 104,6 64,4 107,2 80,1
1 - за 1988-1990 рр., 2 - за 2013-2015 рр.
Поряд iз загальним зниженням активносп проростання бур'яыв спостер^алася також суттева реструктуризацiя видового складу бур'яыв. У посiвах кукурудзи найбтьш суттево знизилася присутнiсть таких видiв бур'янiв, як мишiй сизий (Setaria glauca L.), плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli L.), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.) та лобода бта (Chenopodium album L.). Залежно вщ способу основного обробiтку Грунту (полицева оранка, чизелювання) активнiсть цих видiв бур'янiв у посiвах кукурудзи знижувалася на 0,8-23,0 шт./м2. Основною причиною втрати домЫуючого положення цих однорiчних видiв бур'янiв виявилося застосування гербiцидiв типу харнес, майстер та Ыших, якi мають високу селективнiсть стосовно вищезгаданоУ групи бур'янiв. Пiдкреслимо, що пщвищена резистентнiсть амброзп полинолистоУ (Ambrosia artemisiifolia L.) до кнуючих фтотоксичних речовин та унiкальна гнучкiсть адаптивних механiзмiв сприяли зростанню небезпеки вгд цього бур'яну як у господарському, так i в еколопчному аспектах. При визначенн урожайностi зерна кукурудзи була встановлена закономiрнiсть мiнiмальноУ переваги оранки та чизелювання на неудобреному фон i з внесенням N30P30K30, у зв'язку з дещо кращими умовами живлення та нижчим рiвнем забур'яненостi посГвГв (табл. 3).
Таблиця 3. Урожайн^ь та якГсть зерна кукурудзи залежно вщ о6ро6Гтку Грунту та удобрення, т/га
Вмкт, % на абсолютно суху речовину
Обробток Грунту Удобрення Урожайн^ь, т/га 6Глок (протеУн) крохмаль
без добрив (контроль) 4,88 9,9 68,2
Оранка (23-25 см) ИзоРзоКзо 5,33 9,4 70,5
ИбоРзоКзо 5,60 9,4 70,2
без добрив (контроль) 4,83 10,3 67,1
Чизелювання (14-16 см) ИзоРзоКзо 5,29 9,6 69,8
ИбоРзоКзо 5,56 9,6 68,7
без добрив (контроль) 4,81 10,8 67,4
Плоскорiзне розпушування (14-16 см) ИзоРзоКзо 5,28 10,5 68,8
ИбоРзоКзо 5,62 10,1 69,2
1з збГльшенням частки азоту (N60P30K30) при удобрены кукурудзи, ефективнГшим було мГлке плоскорГзне розпушування скиби яке дозволяло отримати однаковий по вГдношенню до оранки i чизелювання урожай за рахунок нГвелювання вищезазначених факторГв. Враховуючи незначну вГцмЫнГсть в урожаях мГж варГантами дослГду, яких знаходився у межах помилки дослГду, впевнено можна стверджувати про рГвноцГннГсть зазначених способГв основного обробГтку Грунту пГд кукурудзу.
ВГд застосування мГнеральних добрив N30P30K30, за оранки (23-25 см) та чизелювання (14-16 см) отримано прирГст урожаю зерна на рГвнГ 0,45-0,46 т/га (8,4-8,6%), а за плоскорГзного розпушування (14-16 см) - 0,47 т/га (8,9%), подвмна доза азотних добрив в складГ повного морального удобрення N60P30K30 забезпечила прибавку зерна 0,72-0,73 т/га (12,9-13,1 %) та 0,81 т/га (14,4%) вщповщно.
ПотрГбно вГдмГтити, що на початку освоення авозмЫи за умови вищо! потенцГйно! та актуально! забур'яненосп, недостатньо! ефективно! родючостГ чорноземГв, низько! продуктивностГ гГбридГв кукурудзи урожайнГсть цГе! культури поступалася на вГдповГдних варГантах на 0,25-0,38 т/га.
Як показала економГчна ефективнГсть дослГджуваних агроприйомГв, мГнГмГзацГя основного обробГтку Грунту пГд кукурудзу сприяе зниженню виробничих витрат на 18-25% i заощадженню палива при виконаннГ технологГчного циклу робГт 8,3 л/га за чизелювання та 14,8 л/га за плоскорГзного розпушування. За мГлкого розпушування скиби на фонГ N60P30K30 зростають, порГвняно з оранкою, умовно чистий прибуток на 520-625 грн/га i рГвень рентабельносп виробництва зерна на 9,0-12,6%.
Способи основного обробГтку Грунту майже не впливали на показники якосп зерна, вГдмГчена лише тенденцГя до пГдвищення вмГсту бГлка (проте!ну) у зернГ за полицевого способу обробГтку в зв'язку з кращими вихГдними умовами азотного живлення рослин. ВнесенГ мЫеральы добрива (особливо азотнГ) мали бГльш виражений вплив на показники якосп зерна кукурудзи. Використання мГнеральних добрив разом з пГсляжнивними рештками попередника пГдвищуе тенденцГю до зростання умГсту бГлку на 0,4-1,1 % та зниження умГсту крохмалю на 0,7-1,7%.
Висновки
Таким чином, еволюцГйна адаптацГя бур'янГв мае надзвичайно потужну вГдновлювальну енергГю, яка дозволяе долати технолопчы бар'ери, спрямованГ на боротьбу з бур'янами, тобто бюлопчне рГзномангття бур'янГв неможливо нейтралГзувати повнГстю, а тГльки пГдтримувати мГнГмальну шкодочиннГсть нижче економГчного порогу. Формування структури фГтоценозу бур'янГв вГдбуваеться пГд впливом !х адаптивно! здатностГ та структури поавних площ сГльськогосподарських культур. Основою домГнування бур'янГв у видовГй структурГ е стГйкГсть до гербГцидГв, широкий дГапазон схожостГ, морфологГчна пластичнГсть i наявнГсть неотенГчних ознак.
Використання в технологи вирощування кукурудзи мГлкого безполицевого мульчувального обробГтку Грунту (чизелювання, плоскорГзне розпушування) призводить до пГдвищення рГвня забур'яненосп в 1,4-1,8 рази, що в свою чергу потребуе додаткового регламенту використання Грунтових та пГслясходових гербГцидГв, як надГйно контролюють забур'яненГсть кукурудзи та запобГгають зниженню и продуктивностГ.
Полицева оранки та чизелювання мае мГнГмальну перевагу в урожайносл зерна кукурудзи на неудобреному фонГ та з внесенням N30P30K30, у зв'язку з дещо кращими умовами живлення та нижчим рГвнем забур'яненосп поавГв. 1з збГльшенням частки азоту (N60P30K30) при удобреннГ кукурудзи, ефективнГше мГлке плоскорГзне розпушування скиби яке дозволяе отримати однаковий по вГдношенню до оранки i чизелювання урожай за рахунок нГвелювання вищезазначених факторГв.
Способи основного обробГтку Грунту за низького загального рГвня забур'яненосп поавГв (9,0-12,6 шт./м2) не мають суттевого впливу на показники якосп зерна кукурудзи. Внесення мГнеральних добрив (особливо азотних) пГдвищувало тенденцГю до зростання вмГсту в зернГ бГлка (проте!нГв) та знижувало вмГст вуглеводГв, зокрема крохмалю у зернГ.
References
Barz, P., Edvards, T., Campbell, T.I., Hood, D.W. (2006). Alternative agricultural systems in the United Kingdom. Report D 1.1 A8. KASSA Project. CIRAD, France, 1 -95.
Benedichuk, N. Lerinets, F. (1991). Crop rotation and soil cultivation against weeds. Agriculture, 8, 57-60 (in Russian). Borysonyk, Z. (1964). Soil cultivation and struggle against erosion. Scientific bases of agriculture and livestock in the zone of the Steppe of the Ukrainian SSR. Kiev. Urozhay (in Ukrainian).
Gallandt E.R. (2006) How can we target the weed seed bank Weed Science 54, 588-596.
Grabak, N., Bezruchko, I., Dzyubins'kiy, N., Tarariko, A., Mironov G. (1990). Soil processing system. Handbook on soil protection agriculture. Kiev. Urozhay (in Russian).
Hrytsayenko, Z.M. (2005). Herbicides and productivity of agricultural crops. Uman (in Ukrainian).
Hula, J., Prochazkova, B., Kovaricek, P. (2004) Minimization and soil conservation technologies [Minimalizacni a pudoochranne technologie]. Prague (in Czech).
Ivashchenko, O.O. (2004). Reservoirs of herbology. Problems of weeds and ways of reducing the inbredness of arable land. Kiev. Kolohbih (in Ukrainian).
Ivashchenko, O. (2001). Weeds in agrophytocenoses. Kiev. Lybid (in Ukrainian).
Karabzhey, S. Shevchenko, K. (2001). Influence of the methods of soil cultivation on the agglomeration of crops of crops of soil protection crop rotation. Collection of scientific works of the Institute of Agriculture of the UAAS. Kiev. Phytosociences, 3, 7-11 (in Ukrainian).
159
/jMHaMihca Huce/ibHoCTi6yp'f¡H¡B iíxBugoBoro cmiagy
Knezevic S.C. (2007) Herbicide tolerant crops: 10 years later. Maydica 52, 245-250.
Lebid, E.M., Tsyliuryk, A.I. (2014) Reproduction of chernozem fertility and productivity of short-term crop rotation of the steppe depending on the system of multicultural soil cultivation. Bulletin of the Institute of agriculture of steppe zone, 6, 8-14 (in Ukrainian).
LeBaron H. M. (1982). Herbicide resistance in plants. New York : John Wiley & Sons Ltd, 401.
Lysenko, A. Maliyenko, A. Doroshenko Ye. (1988). The main soil cultivation and contamination of crops. Agriculture, 9, 37-39 (in Russian).
Mayor J. P. Dessaint F. (1998). Influence of weed management strategies on soil seedbank diversity. Weed Research, 38. 95105.
Pabat I. A. (1992). Soil-protection system of agriculture. Kiev, Urozhay (in Ukrainian).
Sosnoskie L.M., Herms C.P & Cardina J (2006) Weed seed bank community composinion in a 35-yr-old tillage and rotation experiment. Weed Science 54, 263-273.
Shikula, N. (1980). Free-running tillage in Ukraine. Agriculture. 3, 26-28 (in Russian).
Shevchenko, M. S., Shevchenko, S. M., Svets N.V. (2017). Factors of crop rotation complex and phitocenotic mutation of the weediness of sowing. News of Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University, 3 (41), 62-67 (in Ukrainian). Shevchenko, S.M., Shevchenko, A.M., Parlikokoshko, M.S. (2015). The dynamics of germination of corn seeds after different precursors and methods of tillage. Far Eastern Agricultural Gazette, 3 (35), 63-68 (in Ukrainian).
Shevchenko, M.S., Shevchenko, S.M. (2013). Agrotechnology are a barrier against drought. Storage and processing of grain, № 9 (174), 51-53 (in Ukrainian).
Shevchenko, O.M., Prikhodko, V.I., Shevchenko, S.M., Shvets, N.V. (2011). Technological efficiency techniques nutrient regulation regime in growing corn. Bulletin of the Institute of Agriculture of the steppe zone, 1, 46-50 (in Ukrainian). Smirnov, B. Mazokhin, A. (1990). Minimization of basic soil cultivation and clogging of crops. Arable farming, 2, 43-45 (in Russian). Tebrügge, F. (2000). Comparison of soil machine interactions by intensive tillage and notillage Poceedings 4th Intern. Conf. o n Soil Dynamics, Adelaide, Australia, 22.
Tsykov, V. (2006). Weeds: harmfulness and system of protection. LLC ENEM. Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Tsykov, V. Matyukha, L. Tkalik, Yu (2012). Protecting Grain Cultures from Weeds in the Steppe of Ukraine. Dnipropetrovsk. New
ideology (in Ukrainian).
Tsyliuryk, A.I. Desyatnik, L.M. (2016). Minimal tillage of maize under conditions of the Northern Steppe of Ukraine. Far-Eastern agrarian bulletin. 3 (39), 38-44 (in Russian).
Tsyliuryk, A.I. (2016) Efficiency of minimum soil cultivation for corn under the conditions of the northern steppe of Ukraine. Herald of the Dnepropetrovsk State Agrarian and Economic University, 2, 5-9 (in Ukrainian).
Tsyliuryk, A.I. Shapka, V.P. (2016). Inflorescence of spring barley depending on soil cultivation and fertilization in rotation crop rotations. Bulletin of the Institute of Agriculture of the steppe zone, 10, 25-31 (in Ukrainian).
Tsyliuryk, A.I., Kozechko, V.I. (2017). Effect of mulching tillage and fertilization on maize growth and development in Ukrainian Steppe. Ukrainian Journal of Ecology, 7(3), 50-55 (in Ukrainian).
Yarovenko, V. (1997). Methods of soil cultivation and placement of weed seeds on soil layers. Bulletin of Agrarian Science, 8, 57 (in Ukrainian).
Citation:
Tsyliuryk, O.I., Shevchenko, S.M., Shevchenko, O.M., Shvec, N.V., Nikulin, V.O., Ostapchuk, Ya.V. (2017). Effect of the soil cultivation and fertilization on the abundance and species diversity of weeds in corn farmed ecosystems. Ukrainian Journal of Ecology, 7[3), 154-159. UgJ^Hlhis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
