CC BY
81
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11
8. Качинський А. Сучасш проблеми еколопчно! безпеки Укра!ни / А. Качинський. - К. : Вид-во "Провеешь", 1994. - 48 с. (Препринт / Нащональний ш-т стратепчних дослiджень; № 33).
9. Неграш, О.П. Стратепя сталого розвитку та модель "еко-сощально! ринково! економiки" як стратегiчнi щш евроштеграцп Укра!ни / О.П. Неграш, О.А. Лук'янихша // Екологiчний менеджмент у загальнш системi управлiння : зб. тез доп. дев'ято! щорiчноl Всеукр. наук. конф. 21-22 кштня 2009 року. - Суми : Вид-во СумДУ. - 2009. - Ч. 2. - С. 27-28.
10. Сощальна безпека: пошук ново! парадигми : зб. наук. ст. - К. : АТЗТ "Атопол". - 2003. - Вип. 1. - 151 с.
Михалицкая Н.Я. Эколого-экономическая безопасность в политике стабильного развития общества
Проведен обзор современной концепции стабильного развития и парадигмы системного экономико-экологического развития стран с рыночной экономикой. Проанализирована триединая концепция стабильного развития: экономическая, экологическая и социальная, рассмотрен механизм взаимодействия экономического и экологического элементов стабильного развития, и возможность оценки внешних воздействий на окружающую среду. Уточнено понятие эколого-экономической безопасности и определено ее значения в политике устойчивого развития общества.
Ключевые слова: экологическая безопасность, экономическая безопасность, стабильное развитие.
Myhalitska N.Ya. Ecological and economic security in politics sustainable development
This article provides an overview of the modern concept of sustainable development and the paradigm of systemic economic and environmental development of the market economy. We analyze the triune concept of sustainable development: economic, environmental and social, examined the mechanism of interaction of economic and environmental elements of sustainable development and to assess external impacts on the environment. The concept of ecological and economic security and defined its role in the politics of sustainable development.
Keywords: environmental security, economic security, sustainable development.
УДК 634.0.181 Ст. викл. Т.М. Пушкарьова-Бездгль, канд. с.-г. наук -
Уманський НУ садгвництва
ВИЗНАЧЕННЯ Ф1ТОТОКСИЧНОСТ1 ГРУНТУ В АГРОФ1ТОЦЕНОЗАХ КУКУРУДЗИ ЗВИЧАЙНО1 У Л1СОСТЕПОВ1Й ЗОН1 УКРА1НИ
Аналiз лггературних даних iз вирощування культурних рослин показав, що багато з них перебувають шд впливом тих або шших негативних явищ, причини яких не вив-чеш. Багато вчених пов'язуе це iз явищем алелопати або хiмiчноi взаемоди рослин. Тому ми намагались висв^лити проблему алелопатичних вщносин, яга можуть виникати в агроф^оценозах мiж рослинами кукурудзи i бур'яшв. Встановлено алелопатичну нап-ружешсть шляхом визначення ф^отоксичност Грунта. З'ясовано, що деяга бур'яни можуть видшяти речовини, яга не тшьки пригшчують рослини кукурудзи, але i дають сти-муляцшний ефект.
Ключовг слова: Грунти, бур'яни, алелопатiя, фгготоксичшсть, бiотест.
Однiею з найбшьш актуальних фундаментальних проблем сучасноi еко-логiчноi науки е проблема взаемовiдносин мiж живими органiзмами в угрупо-ваннях, оскiльки вiд них залежать стшкють та напрямок розвитку екосистем.
Ця проблема вже давно привертае увагу багатьох авторiв i iй присвячено велику кiлькiсть публiкацiй [1, 3-5]. Попри те, ця проблема перебувае на почат-ковш стадii и вирiшення. Однiею з причин цього е те, що пiд час вивчення
2. Екологiя довкiлля
129
взаeмовiдносин в угрупуваннях фiтоценологи особливу увагу акцентують на взаемодп мiж особинами та ценопопулящями у процесi спiльного використання свила, вологи, елеменлв мiнерального живлення або конкуренцп, не беручи до уваги 11 фiзiолого-бiохiмiчний механiзм. Тому причини багатьох негативних явищ, яю виникають пiд час зростання рослин, криються в алелопатичних особ-ливостях самих рослин i створюваних ними алелопатично! напруженостi сфери зростання [1, 3, 4]. З огляду на це, ми спробували розiбратися в алелопатичних взаемовщносинах, якi виникають в агрофггоценозах мiж рослинами кукурудзи та бур'яшв, шляхом визначення фiтотоксичностi Грунпв.
Об'екти дослiджень - Грунти 3 областей Укра!ни, рослини кукурудзи, проростки крес-салату. Предмет дослiджень - визначення фгготоксичност дос-лiджуваних Грунтiв.
Дослщження проводили протягом 2012 р. у таких районах:
1. Черкаська обл., с. Рижавка, приватне фермерське господарство "Хоста".
2. 1вано-Франювська обл., с. Шевченкове, приватне фермерське господарство.
3. Харювська обл., дослщш поля НД1 Грунтознавства 1м. Соколовського.
Методика дослщжень. На всiх об'ектах було вишяно кукурудзу (гiбрид
Гран 5), у 3 повторностях у 3 варiантах: 1В - контроль (не вносили мшеральш добрива, гербiциди, не прополювали); 2В - здiйснювали лише прополювання; 3В - здiйснювали прополювання, вносили мшеральш добрива, гербщиди.
Вiдбирали усереднену пробу Грунту, визначали фiтотоксичнiсть Грунту за Гродзшським. Для дослiдження вщбирали середню пробу iз дiлянки, де росли рослини, звшьняли Грунт вщ решток (пересiвали на решеп). На аналiтичних вагах вiдважували 50 г Грунту, зволожували його водою, до 75 % вщ повно! во-логоeмкостi, рiвномiрно розтирали, доводили до пастоподiбного стану. Потiм цей Грунт переносили в шдготовлеш чашки Петрi дiаметром 7 см., струшували, щоб на поверхнi Грунту з'явилася вода, поверх накладали фiльтрувальний патр, на якому розкладали проростки крест-салату (по 12 шт. в кожну чашку). Стери-лiзацiю насiння проводили зпдно з ГОСТ 12038-84 Семена сельскохозяйственных культур. Методы определения всхожести [2]. Результати ощнки, шдрахун-ки i спостереження проводили тсля закiнчення дослiду.
Отриманi данi виражали у вiдсотках до контролю.
Результати дослщжень наведено на рисунку. Як видно з рис., найток-сичшшими з дослщжуваних Грунтiв виявились Грунти дослщних полiв НД1 Грунтознавства iм. Соколовського. На дiлянцi - Грунти - сiрi опiдзоленi важко-суглинковi середньозмитi - 13,6 %. Причому, у всiх варiантах спостерiгали знач-не пригнiчення росту корiнцiв крес-салату вщ 53 до 66 %, i найменше пригш-чення зафжсовано у варiантi 3 - на 53 % (прополювали, вносили мшеральш добрива, гербщиди), а найбшьше - на 66 % у варiантi 1 (контроль), що можна пояс-нити тим, що в цьому варiантi нагромадилось найбiльше кореневих видшень, а-дже тут бур'яни не виполювали. Аналогiчну картину спостершали при пророщу-ваннi стебел крес-салату - пригшчення у третьому варiантi було на рiвнi 53 % i 63 % на контроль Зниження штенсивносп росту листкiв вщбулось на 17 % у вшх трьох варiантах порiвняно з контролем.
130
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.11
Харьавська обл. Черкаська обл. 1вано-Франьавська обл.
Рис. Визначення фiтотоксичностi tpyHmie Л^остеповог зони УкраТни
Кращий результат було зафжсовано в Черкаськш обл. на чорноземах ошдзолених, слабозмитих - 3,3 %, шщано-важкосуглинкових. Тут спостерiгали прирости коршщв крес-салату на piBHi +12 %о (контроль); 100 0% (варiант, де проводили прополювання, i, вiдповiдно, кореневих видшень бур,янiв було мен-ше); та в третьому варiантi - 94 % (пригшчення корiнцiв, можливо, було викли-кане внесенням гербщиду). Прирiст на +3 % порiвняно i3 контролем зафжсова-но i при вимiрюваннi довжини листкiв крес-салату, який пророщували на грунт контрольно! дшянки. Це може свiдчити про те, що деякi бур'яни можуть видшя-ти речовини, якi мають стимуляцiйний ефект.
Схожi результати спостершали в Iвано-Франкiвськiй обл. на бурих прсь-ко-лiсових неглибоких щебенюватих середньозмитих грунтах - 0,9 % (елювш делювш сланцiв i пiсковикiв (карпатський флш). Тут також простежуеться щ-кава закономiрнiсть: у варiантi 2 (здшснювали лише прополювання) спостерша-ли прирости майже за вЫма дослщжуваними показниками (прирости корiнцiв крес-салату на 15 % та стебел на 6 % порiвняно з контролем). У варiантi 1 (контроль) прирости коршщв зменшились на 6 %, однак у варiантi 3 цей показник зменшився на 9 %, незважаючи на те, що тут не допускали появи бур'яшв шляхом прополювання дшянки та внесення гербiцидiв. Це можна пояснити неспри-ятливим впливом хiмiчних препара^в. Рiст стебел крес-салату також це шд-тверджуе. Рис. демонструе, що прирют у варiантi 1 (контроль) на 24 %, а у варь антi 2 (прополювання) на 13 % перевищуе показники 3 варiанту (прополювання, вносили мшеральш добрива, гербiциди). Лише прирости листюв у варiантах 1 i 2 зменшились на 17 %, а у варiантi 3 залишились на рiвнi 100 %.
Загалом таю результати можна пояснити рiзноманiтнiстю видового складу бур'яшв Захщного, Центрального та Схщного Лiсостепу. В 1вано-Франювсь-кш обл. (на дослiджуваних донках) в посiвах кукурудзи переважають пирш -Elytrigia repens (L.) Nevski., череда трироздiльна - Bidens tripartita L., у Харювсь-кш област - щириця - Amaranthus albus L., мишiй зелений - Setaria viridis (L.) Beauv., амброзiя полинолиста - Ambrosia artemisiifolia L., молочай соняшний -Euphorbia helioscopia L., у Черкаськш областi - мишш зелений (Setaria viridis (L.) Beauv.), ршак - Brassica napus L., пiвняче просо - Echinochloa crusgalli (L.) Beauv., березка польова - Convolvulus arvensis L., щириця - Amaranthus albus L.
2. Еколопя довкшля
131
Отже, у подальшому необхiдно вивчати взаемний алелопатичний вплив культурних рослин i бур'яшв з огляду на 1х видовий склад, проективне покрит-тя, тип грунлв та клiматичнi зони для вивчення фiзiолого-бiохiмiчного мехашз-му процешв, що вiдбуваються в агрофiтоценозах, i що надасть змогу цiлеспря-мованого керування ним.
Л1тература
1. Бигон М. Алелопатия / М. Бигон, Дж. Харпер, К. Таунсенд. - М. : Изд-во "Мир", 1989. -
477 с.
2. Гродзинский А.М. Прямые методы биотестирования почвы и продуктивностть растений / А.М. Гродзинский, Е.Ю. Костро, Т.С. Шроль и др. // Алелопатия и продуктивность растений : сб. науч. тр. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1990. - С. 121-124.
3. Гродзшський А.М. Основи им1чно1 взаемодп рослин / А.М. Гродзшський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 205 с.
4. Гродзшський А.М. Питання взаемовпливу м1ж ствкомпонентами фггоценозу / А.М. Гродзинський // Украшський боташчний журнал. - 1964. - Вип. 21, № 3. - С. 27-34.
5. Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды / Н.М. Матвеев. - Самара : Самарское книжное изд-во, 1994. - 206 с.
Пушкарева-Бездиль Т.Н. Определение фитотоксичности почвы в аг-рофитоценозах кукурузы обычной в Лесостепной зоне Украины
Анализ литературных данных по выращиванию культурных растений показал, что многие из них находятся под воздействием тех или иных негативных явлений, причины которых не изучены. Многие ученые связывают это с явлением аллелопатии или химическим взаимодействием растений. Поэтому мы попытались высветить проблему аллелопатических взаимоотношений, которые могут возникать в агрофитоценозах между растениями кукурузы и сорняков. Устанавлена аллелопатическая напряженность путем определения фитотоксичности почв. Сделан вывод, что некоторые сорняки могут выделять вещества, которые не только подавляют растения кукурузы, но и производят стимулирующий эффект.
Ключевые слова: почвы, сорняки, аллелопатия, фитотоксичность, биотест.
Pushkariova-Bezdyl T.M. Fitotoxic soil definition of the agrophytocenoses of corn usual in Forest-Steppe Zone of Ukraine
The analysis of literary data on cultivation of cultural plants has shown, that it is a lot of from them are under influence of these or those negative phenomena which reasons are not studied. A lot of scientific connects it with the phenomenon of allelopaty or chemical interaction of plants. Therefore in clause we tried to reveal a problem of allelopaty attitudes which can arise in agrophytocenoces between plants of corn and weeds. Defined allelopaty intensity by definition phytotoxicness soils. Have established, that some weeds can secrete substances which not only suppress plants of corn, but also make stimulating effect.
Keywords: soils, weeds, allelopaty, phytotoxicness, biotest.
УДК 58.23 Наук. спшроб. Г.В. Савчук -
Нацюнальний природний парк "Гуцульщина ", м. Коав
РАРИТЕТНИЙ КОМПОНЕНТ ФЛОРИ Л1С1В НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"
Вивчено стан раритетно! флори лгав Коавщини та !! поширення. Зроблено аналiз основних причин негативного впливу на раритетний компонент лгав, розглянуто пр> оритетш заходи щодо !х охорони. Видшено окремi рщкюш види представниюв Черво-но! книги Укра!ни з прогресивною динамжою, що досить часто трапляються на терито-ри Кошвського району.
132
Збiрник науково-техшчних праць
