CC BY
49
W
удк 631.412/51 I. В. Чередниченко
асистент кафедри фунтознавства, Харювського нацюнального аграрного уыверситету ¡м. В.В. Докучаева soil911@rambler.ru
АГРОФ13ИЧН1 ПОКАЗНИКИ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗА Р13НИХ СИСТЕМ УДОБРЕНЬ
Анотащя. У статт/ висв!тлено досл'щження агроф/зичних показниюв чернозему типового в умовах р/зних систем удобренияЛевобережного Л!состепуУкра'Уни. Метоюдослщжень евивчення впливутривалогозастосування р/знихсистем удобрения фунту на структурно - агрегатний стан та щшьшеть складення чорнозему типового середньосуглинкового. Установлено, що агроф/зичн/ показники чорнозему типового середньосуглинкового, залежно в'щ р/зних систем удобрения зазнають значних вар/ац/й. Найб/лыл оптимальн/ агроф/зичн/ показники характерн/ для чорнозем'ш типових за орган/чно! та сидерально'У системи удобрения та п'щ багатор/чними травами, полтшуеться структурний стан фунту, зменшуеться bmict пилувато'У / брилисто'У фракцш разом з цим п'щвищуеться bmict водостшких агрегат/в. У той же час, за мшерально'У системи структурний стан фунту попршуеться - зменшуеться bmict агроном/чно цшних агрегат/в, знижуеться коефщ1ент структурност/ та водослйюсть агрегат/в, призводить до ущшьнення орного шару, але найб'тьшого ущтьнення зазнае п 'щорний горизонт, в результат/ формування плужно'У п 'щошви.
Ключовi слова: система удобрения, структурно - агрегатний стан, водотривюсть структурних агрегат/в, щтьнють складення, чорнозем типовий.
И. В.Чередниченко
асистент кафедры почвоведения
Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева
АГРОФИЗИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЧЕРНОЗЕМА ТИПИЧНОГО ПРИ РАЗЛИЧНЫХ СИСТЕМАХ УДОБРЕНИЯ
Аннотация. В статье рассматривается исследования агрофизических показателей чернозема типичного в условиях различных систем удобрения Левобережной Лесостепи Украины. Целью исследований является изучение влияния длительного применения различных систем удобрения почвы на структурно-агрегатное состояние и плотность сложения чернозема типичного.
Проведенные исследования в целом показали, что агрофизические показатели чернозема типичного во многом зависит от используемых систем удобрения. Наиболее оптимальные агрофизические показатели характерны для черноземов типичных вариантов органической и сидеральной системы удобрения и под многолетними травами, улучшается структурное состояние почвы. Следовательно, было зафиксировано наименьшее количество содержание крупних и мелких фракций вместе с этим повышается содержание водостойких агрегатов. В то же время, в условиях минеральной системы удобрений структурное состояние почвы ухудшается - уменьшается содержание агрономически ценных агрегатов, снижается коэффициент структурности и водостойкость агрегатов, приводит к уплотнению пахотного слоя, но наибольшее уплотнение испытывает подпахотный горизонт, в результате формирования плужной подошвы. Ключевые слова: система удобрения, структурно-агрегатное состояние, водостойкость структурных агрегатов, плотность сложения, чернозем типичный.
I. V. Cherednichenko
Assistant of the Department of Soil Science
Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchayev
AGROPHYSICAL INDICATORS TYPICAL CHERNOZEMS UNDER DIFFERENT FERTILIZED SYSTEMS
Abstract. The article deals with the study of agro indicators typical chernozem under different fertilizer systems Left Bank Forest Steppe of Ukraine. The purpose of research is to study the effect of prolonged use of different systems fertilization on the structural and physical state and the density of addition of typical chernozem.
Studies have generally shown that the performance of typical chernozem agrophysical depends on the systems used fertilizer. The typical chernozem, formed under natural vegetation (layland) there is a high content of structures agronomical valuable size (10 - 0,25 mm), the maximum rate of waterproof aggregates and most optimal performance density compiled. In agricultural use of typical chernozem soil without the use fertilizer (control) observed reduction agronomical valuable and waterproof of the structural units in all layers of soil versus of layland. The use of organic fertilizer and sidereal system improves the structural condition of the soil, the fewest content of large and small fractions with increased content of this waterproof of the structural units. For of typical chernozem under perennial grasses (3 years of use) marked improvement of the structural condition of the soil and waterproof of the structural units. The study of typical chernozem variant of perennial grasses, there is some soil compaction compared to controls. In the deeper layers of density of a typical drawing of typical chernozem is reduced and the absolute value close to variant control. At the same time, the system of mineral soil structural condition worsens - decreases the content of agronomical! valuable aggregates reduced rate structuring units and waterproof aggregates, resulting in compaction of topsoil, but the most exposed subsoil compaction horizon, resulting in the formation of plow sole.
Keywords: fertilizers, structural state, waterproof aggregates, solidity, typical chernozem.
Постановка проблеми. Ф1зичш властивосп та структура - одш з важливших факторш, що визначають умови росту й розвитку рослин та величину 'ix продуктивное^, оскшьки вони обумовлюють формування водно-пов1тря-
ного та теплового режиму. Чим бшьш агрономтно-цшною е структура, тим вищим е показник прояву ф1зичних фак-TopiB фунтовоТ родючосп [1].
Як зазначае Л. Г. Почепцова, водопроникшеть ^рун-
№1, 2015
в1сник уманського нацюналы-юго ун1верситету сад1вництва
113
ту, щшьшсть складення та структурно-агрегатнии склад е одними з найбшьш вар1абельних показникш, а отже й найбшьш ¡нформативних та чутливих до найменших змш еколопчного стану Грунту. Тому вони використовуються як важлив1им показники ф1зичного стану фунту. Роз-робка заходш цшеспрямованого регулювання ф1зичних властивостей та структурного стану фунту потребуе знания оптимальних та реальних 'ix параметрш та факто-piB, в1д яких вони залежать [9].
Анал1з останнix дослщжень та публ1кац1й. Госпо-дарська дЫльшсть людини призводить до попршення агроф1зичних показникш, особливо ч1тко це проявляеться за низькоТ культури землеробства та екстенсивного його ведения. Значна роль у виправленш цього становища належить оргашчним добривам та х1мтним мелюран-там. При ix застосуванш проявляеться позитивний ефект ТхньоТ взаемоди з Грунтом - покращення структурно-агрегатного складу, збшьшення кшькосп агрономнно ц1нних фракцш та гндвищення ix водостшкосп й мехашчноТ м1цност1, зменшення вмюту пилуватоТ та бри-листоТ фракцй, а також гндвищення здатносп елемен-тарних часточок до агрегаци [5].
Проте ¡снують також даш [2,8], яю вказують на не-гативний вплив добрив на вище зазначеш показники. Особливо агресивними, у цьому вщношенш, мшеральш добрива та Ti ix форми, що мютять у своему склад1 вшьну кислоту й одновалентш катюни.
У вщношенш до того, на яку глибину поширюеться д1я добрив, також ¡снують pi3Hi думки: одш стверджують [6], що д\я добрив не поширюеться глибше 20 см, а I.H. Школаева [7 ] у своТх дослщах вщмтала змши i на глибиш 30 см. Завданням наших дослщжень було встановити як впливають pi3Hi системи удобрения на агроф1зичш показники чорнозему типового середньосу-глинкового на лесовидному суглинку лшобережноТ час-тини /Нсостепу Украши.
Об'екти та методика дослщжень. Дослщження проводили на чорноземах типових середньо суглинкових на лесовидному суглинку ПП «Агроеколопя» Шишаць-кого району ПолтавськоТобласп, тдприемство сертифко-вано, як орган1чне господарство, зпдно вимогам стандарте постанови Ради £С («ЕС 834/2007», «ЕС 889/2008»), та агрохолдшгу «Астарта-КиТв», де ведеться ¡нтенсивне використання земельних pecypciB, застосовуються висою дози м1неральних добрив. Грунтовий покрив д1лянок однор1дний, в основному, складений чорноземами типо-вими середньосуглинковими на лесовидному суглинку. Зразки вщбиралися по вар1антах: перел1г; контроль (без добрив); оргашчна система добрив; багатортш трави (еспарцет третього року використання); сидеральна система добрив; мшеральна система добрив. 1ндивщуальн1 зразки в1дбиралися через кожш 10 см до глибини 50 см в трьохкратнш повторносп. Сухе та мокре прос1ювання проводилося методом Савшова (ДСТУ 4744: 2007). Ви-значення щ1льност1 складення фунту проводилося методом р1жучого цилшдра H.A. Качинського - ДСТУ 4745:2007, через кожш 10 см до глибини 50 см.
Результати дослщжень. Проведен! дослщження показали, що структурний стан чорнозему типового се-редньосуглинкового залежно вщ р1зних систем удобрения зазнае значних вар1ацш. Вищий ршень оструктуре-ност1 заф1ксований для чорнозему типового вар1анту перелогу, оргашчноТ та сидеральноТ систем удобрения, дещо нижчим - вар1анти контролю (без добрив) та мше-ральноТ системи удобрения.
Для чорноземш типових, яю сформувалися п1д природного рослиншстю \ не зазнають впливу людини (пе-рел1г) характерним (рис. 1) досить високий ум1ст струк-турних агрегат1в розм1ром 10-0,25 мм (91-93,9) \ не значний умют брилуватоТ фракцИ' (1,8-3,8) та м1лкозему (3,7-5,1).
При сшьськогосподарському використанн1 чорнозему типового без застосування будь - яких добрив (контроль) у 0-10 сантиметровому шар1 фунту кшьюсть агрономтно-ц1нних агрегат1в (10 - 0,25 мм) складае 82,2%, що на 11% нижче шж в аналопчному шар1 чорнозему перелогу. 3 глибиною зазначена тенденцт збер1гаеться, але в нижн1х шарах р1зниця менш суттева.
Особливий вплив на формування структурних агре-гат1в мають багаторнш трави. Зг1дно вчення академка В.Р. В1льямса, основою фунтовоТ родючосп е м1лко-зерниста м1цна структура фунту. Структуршсть грунту створюеться коршням рослин багатор1чних трав. Досл1-дження показують, що у шар1 0 - 10 см чорнозему вар1анту з багатор1чними травами (3 року користування) в1дзначаеться зменшення вмюту агроном1чно - ц1нно'|' структури на 3,1% поршняно з фунтом контролю. Таким чином спостер1гаеться тенденцт до створення брилувато! структури (зростання вмюту агрегат1в розм1ром > 10 мм) у верхнш товщ1 фунту 0-10 см. Причину цього, ми вбачаемо багаторазового проходження транспортних засобш у процеа вирощування \ збирання еспарцету (3 року користування), що спричинило деяке попршення структурного складу. У бшьш глибоких шарах вщзна-чаеться ¡стотне зб1льшення агроном1чно цших агрегат1в (10 - 0,25 мм) \ зменшення вмюту крупно! фракцй > 10 мм у з1ставлеш до фунту контролю
Застосування оргашчноТ системи добрив сприяе збтьшенню агрономнно - цшних агрегат1в (10 - 0,25мм) поршняно з чорноземом контролю. Отже, використання оргашчних добрив, зменшуе негативний вплив зовшшшх факторш, та тим самим полтшуе структуру фунту.
Дослщження показують, що у шар1 0 - 10 см чорнозему вар1анту м1нерально1' системи удобрения вщзна-чаеться зб1льшення агрономнно - ц1нно1' структури (10 - 0,25 мм) на 2,3% поршняно з фунтом контролю. При цьому кшьюсть структурних агрегатш розмфом 10 - 0,25 мм з глибиною зменшуеться та збшьшуеться брилувата фракцт. Особливо, це стосуеться нижньоТ 20 - 40 см частини дослщжуваноТ товщ1 фунту у з1став-леш з чорноземом без будь - яких добрив (контроль). При застосуванш сидеральноТ системи удобрения спо-стер1гаеться зб1льшення агроном1чно - ц1нних агрегатш
■ 40-50
■ 30-40
■ 20-30
■ 10-20 ■ 0-10
/0 75 80 85 90 95
Рис. 1. Вм1ст агроном1чно-цшних arperaTie (10-0,25 мм) за р1зних систем удобрения
в1сник уманського нацюнального университету сад1вництва
114
№1, 2015
Таблиця 1
Кофщ1ент структурносл чорнозему типового_
Шар фунту, см Без добрив Система удобрения
перел1г контроль багатор1чн1 трави оргашчна мшеральна сидеральна
0-10 13,71 4,62 3,79 9,99 5,46 6,70
10 - 20 15,13 5,33 6,47 8,44 5,50 6,88
20 - 30 15,14 5,76 6,00 8,18 5,14 7,70
30 - 40 10,12 6,76 7,13 6,88 5,51 7,62
40 - 50 10,50 6,30 7,07 6,70 8,62 6,10
(10 - 0,25 мм) по вам дослщжуваним шарам фунту поршняно з фунтом контролю.
Вплив систем удобрения на структурний стан Грунту ч1тюше прослщковують за коефщгёнтом структурносп.
Так результата розрахункш даного коефщгёнту на контрол1 становить 4,62, з глибиною показник дещо збшьшуеться. Ведения перелового режиму на черноземах типових сприяе зростанню коефМента структурносп у верхнш 0-10 см частит профтю Грунту, практично в 9 раз поршняно з грунтом контролю.
Коефщ1ент структурносп у верхньому шар1 Грунту 0-10 см чорнозему вар1анту з багаторнними травами заф1ксоване найнижче значения, але з глибиною знач-но збшьшуеться у зютавлеш з чорноземом без добрив (контроль). Виходячи з таблиц^ застосування оргашч-ноТ та сидеральноТ системи удобрения позитивно вщ-биваеться на коефМент1 структурносп у зютавлеш з фунтом контролю, особливо спостер1гаеться на чорно-зем1 удобреним гноем. В той же час, розрахунок коефЬ ц1ента структурносп мшеральноТ системи удобрения за своТми значениями наближаеться до чорнозему без добрив (контроль).
Позитивний вплив структури на фактори родючосп фунту найкраще проявляються, коли структуры агре-гати мщш, протид1ють мехашчному руйнуванню, водо-стшкк Як вщомо, здатшсть структурних утворень не руйнуватись пщ впливом текучоТ води, або довгий час перебувати у стоячш вод1 \ не втрачати свое!' будови, називаеться водостшюстю. Цей показник виражаеться у вщсотках \ е стввщношенням вщсоткового вмюту водостшких \ агрономнно цшних агрегатш, визначених сухим проаюванням.
Важливим критер1ем оцшки водостшкосп агрегатш е кшьюсть водотривких агрегатш розмфом понад 0,25 мм [4]. В л1тератур1 вщмнаеться, що при розорюванш цЬ линних дерново-тдзолистих фунтш \ чорноземш спо-стер1гаеться пропорцшне зниження вмюту оргашчноТ речовини \ водостшких агрегатш [3].
Зпдно з шкалою, запропонованою Кузнецовою 1.В. вщмшна водостшкють характерна для фунтш, в яких вмют водостшких агрегатш розмфом понад 0,25 мм
складае >60%, добра- при вм1сп цих агрегатш на ршш 40-60%, задовшьна - 30-40%, незадовшьна - <30%.
Вщмшною водоспйюстю (вмют водостшких агрегатш розмфом понад 0,25 мм становить >60%) серед до-слщжуваних вар1антш характеризуеться чорнозем дшян-ки перелогу. Добра водостшюсть (вм1ст водостшких агрегатш розмфом понад 0,25 мм становить 40-60%) характерна для фунтш вар1антш пщ багаторнними травами, оргашчноТ, сидеральноТ, мшеральноТ систем удобрения та не удобреного чорнозему типового.
Розгляд одержаних даних анал1зу, показуе що у чорнозем1 дшянки перелогу спостер1гаеться максималь-ний показник водостшкосп агрономшно цшних агрегатш. Ми припускаемо, що це обумовлено рослинним покривом перелога: дещо ¡нша структура дернового шару; бшьша кшьюсть великих молодих коренш, а вщтак бшьше оргашчних решток, бшьше детриту; вщсутшсть товстоТ трав'яноТ повел.
При сшьськогосподарському використанш чорнозему типового без застосування будь-яких добрив (контроль) вщмнаеться зниження водостшкосп по вам шарам фунту поршняно з чорноземом перелог. Застосування оргашчноТта сидеральноТ системи водостшюсть структури поршняно з вар1антом без добрив пщвищуеться. Що неможливо сказати за мшеральноТ системи добрив, де водостшюсть структурних агрегатш знижуеться.
Особливий вплив на формування водостшких структурних агрегатш мають багаторнш трави. Зпдно вчення академка В.Р. Вшьямса, основою фунтовоТ родючосп е мшкозерниста мщна структура фунту. Структуршсть грунту створюеться коршням рослин багаторнних трав. Мщшсть, цементацт др1бних грудок перегноем виходить в результат взаемопов'язаних, д1аметрально протилежних мкробюлопчних процесш, що вщбуваються в фунт1, а саме - аеробного, що йде при вшьному доступ! кисню пов1тря, \ анаеробного, що йде при сповшьненому доступ! кисню пов1тря. Дослщження показують, що чорнозему вар1анту з багаторнними травами (3 року користування) вщзначаеться тдвищення вм1сту водостшких структурних агрегатш поршняно з фунтом контролю.
Розрахунок коефщгёнта водотривкосп чорноземш ти-
№1, 2015
70,0 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
Оргашчна Мшеральна Сидеральна
Ю-10 110-20 20-30 I 30-40 140-50
Рис.
Перел1г Контроль Багаторнж трави
Без добрив Система удобрения
2. Роз под ¡л по 1'рунтовим шарам водостшких агрегат1в чорнозему типового за р1зних систем удобрения
в1сник уманського нацюнал ьного университету сад1вництва
пових за р1зних систем удобрения показуе, що найвищ1 його значения характеры для фунту передогу, у шар1 фунту 0-10 см - 0,9. 3 глибиною коефщгёнт водотривкосп не змшюеться \ становить 0,8. Для чорнозему вар1анту чорнозему типового без добрив (контроль), характерне зниження коефщгёнта водотривкосп, \ з глибиною варЬ юеться в межах 0,5-0,6 , лише на глибиш 40-50 см (0,7).
Застосування оргашчноТ та сидеральноТ системи удобрения чорноземш типових викликае пщвищення коефМента водостшкосп вщносно контролю. Так у шар1 фунту 0 - 10 см вш становить 0,7, в той час коли на вар1ант1 чорнозему без застосування добрив коефМент водотривкосп становить 0,6. 3 глибиною аналопчна тен-денцт збер1гаеться. У той же час, застосування мше-ральноТ системи удобрения за абсолютними значениями наближуеться до вар1анту контроль (без добрив). Насадження багаторшних трав сприяе пщвищенню кое-фМента водостшкосп по всьому дослщженому профшю (рис 3.).
Особливе мюце в оптим1заци агроф1зичних власти-востей займае щшьшсть будови Грунту, яка е найбшьш об'ективним \ комплексним узагальнюючим показником.
Проведены дослщження показали, що щшьшсть складання чорнозему типового залежно вщ р1зних систем удобрения у поеднанш з р1зними видами оброб1тку фунту зазнае значних вар1ацш. Разом ¡з тим, вар1ант фунту в умовах мшеральноТ системи удобрения, призводить до ущшьнення орного шару, але найбшьшого ущшьнення зазнае пщорний горизонт, в результат формування плужноТ пщошви. В той же час, чорнозем типовий в умовах оргашчноТ та сидеральноТ системи удобрения абсолютними значениями щшьносп складання наближуе до дшянки перелогу.
Дослщження чорнозему типового вар1анту з багато-ртними травами (3 року користування) в1дзначаеться деяке ущ1льнення поршняно з Грунтом контролю. У 6Ь льш глибоких шарах щ1льн1сть складення чорнозему типового знижуеться \ за абсолютними значениями набли-
жаеться до фунту контролю.
Висновки. Проведен! дослщження е свщченням того, що агроф1зичш показники чорнозему типового багато в чому залежить вщ використовуваноТ системи удобрения, та зазнае р1зних вар1ац1й. Досл1дження впливу систем удобрения на агроф1зичш показники чорнозему типового середньосуглинкового показують:
- за мшеральноТ системи структурний стан фунту по-пршуеться - зменшуеться вмют агрономнно ц1нних агре-гат1в, знижуеться коефМент структурност1 та водост1й-к1сть агрегат1в, призводить до ущ1льнення орного шару, але найбшьшого ущшьнення зазнае пщорний горизонт, в результат формування плужноТ п1дошви;
- за оргашчноТ та сидеральноТ системи удобрения структурний стан фунту
- полтшуеться, зменшуеться вмют пилуватоТ i брилис-тоТ фракц1й разом з цим пщвищуеться BMiCT водост1йких агрегат1в;
- вплив добрив на структурний стан фунту проявляемся на глибину до 40 см;
- для чорнозему вар1анту з багаторнними травами (3 року користування) вщзначаеться покращення структурного стану фунту та водостшюсть структурних агрегате;
- для чорноземш типових, як1 сформувалися пщ природного рослинн1стю (перел1г) характерним е найб1льш оптимальн1 агроф1зичн1 показник.
Л ¡те ра тура
1. Боронтов O.K., Никульников И.М. Влияние обработки почвы и прея-шествующей культуры на структуру чернозема выщелоченного / O.K. Боронтов, И.М. Никульников // Почвоведение. - 1998. - №6. - С. 674679.
2. Жуков М.С., Грабовський Н.П. Изменение основных свойств почвы под влиянием тридцатилетнего применения удобрений на плодородие почвы и продуктивность севооборотов/ М.С. Жуков, Н.П. Грабовський// -М.: 1968. - С. 140-164.
3. Кузнецова И. В. Влияние органического вещества на структуру, сложение и устойчивость почв к деградации физических свойств / И. В. Кузнецова //
0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 ОД 0
Перел1г
Контроль
Без добрив
BaraT0pi4Hi трави
Оргашчна
МЫеральна
Сидеральна
Система удобрения
10-10 см 110-20 см 20-30 см 130-40 см 140-50 см
Рис. 3. Коефщ1ент водотривкосп чорнозему типового за р1зних систем удобрения
Таблиця 2
Щшьшсть складення чорнозему типового середньо суглинкового при р1зних системах удобрения
вар1ант глибина Без добрив Система удобрения
перел1г контроль багатор1чн1 трави оргашчна мшеральна сидеральна
0-10 1,17 1,22 1,35 1,16 1,26 1,20
10-20 1,19 1,23 1,35 1,19 1,38 1,21
20-30 1,21 1,23 1,21 1,20 1,35 1,22
30-40 1,21 1,21 1,15 1,13 1,26 1,16
40-50 1,17 1,17 1,14 1,12 1,17 1,15
Н1РД 0,02
Н1РВ 0,02
Н1РДВ 0,05
в1сник уманського нацюнального ун1верситету сад1вництва №1, 2015
агрог'рунтознавство i агроф13ика
Современные проблемы почвоведения. М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева РАСХН. - 2002. - С. 423-432
4. Кузнецова И. В. О некоторых критериях оценок физических свойств почв / И. В. Кузнецова // Почвоведение. 1979. - № 3. - С. 81-88.
5. Медведев В.В. Оптимизация агрофизических свойств черноземов /
B.В. Медведев //- M.: Агропромиздат, 1988. - 158 с.
6. Стан родючост! фунпв Укра'1'ни та прогноз його 3MÎH за умов сучасно-го землеробства/за ред. В.В. Медведева, M.B. Л|сового. - Харюв: ШТР1Х. -2001. - 100 с.
7. Николаева И.Н. Изменение физических свойств дерново-подзолистой почвы при внесении высоких доз удобрений /И.Н. Николаева // Почвоведение. 1987. - № 2. - С. 52-59.
8. Носко B.C., Дуда Г.Г., Непочатов О.П. Вплив добрив на змЫу основних показник1в родючост! чорноземних фунпв Л|вобережчого Л|состепу в умовах локального агроеколопчного моыторингу / Б.С.Носко, Г.Г. Дуда,
0.П. Непочатов //ArpoxiMm i фунтознавство. М1жвщомчий темат. наук, зб. - Харюв, вид-во «Аграрна наука», 1998. - С. 41-43.
9. Почепцова Л. Г. Вар1ювання фюичних показниюв чорнозему, обумовлене типом ïx використання/ Л. Г. Почепцова // Bîchhk ХДАУ. - 2000. - № 1. -
C. 116-121.
References
1. Borontov D.C., Nikulnikov I.M. Influence of tillage and previous crop on the
structure of leached chernozem / D.C. Borontov, I.M. Nikulnikov// Soil science. -1998. - №6. - P. 674-679.
2. Zhukov M.S., Grabovsky N.P. Changing the basic properties of the soi under the influence of thirty years of application of fertilizers on soil fertility and productivity of crop rotations / M.S. Zhukov, N.P. Grabovsky //M .: 1968. -P. 140-164.
3. Kuznetsova I.V. Influence of organic matter on the structure, composition and resistance to degradation of soil physical properties / I. Kuznetsova // Modern Problems of Soil Science. M.: Soil Science Institute. V.V. Dokuchaev Agriculture Sciences. - 2002. - P. 423-432.
4. Kuznetsova I.V. On some criteria for assessment of the physical properties of soils / I.V. Kuznetsova // Soil science. 1979. - № 3. - P. 81-88.
5. Medvedev V.V. Optimization agrophysical properties chernozemov / V.V. Medvedev //M.:Ahropromyzdat, 1988. -158 p.
6. Condition of Soil Fertility Ukraine and its forecast change in the conditions of modern agriculture / ed. V.V. Medvedev, M.V. Lisovuy. - Kharkov: shtrikh. -2001. - 100 p.
7. Nikolaev I. N. Changes in physical properties of sod-podzolic soil in making high doses of fertilizers /I.N. Nikolaev // Soil science. 1987. - № 2.-P. 52-59.
8. Nosko B.S., Duda G.G., Nepochatov A.P. Effect of fertilizers to replace the main indicators of fertility black earth of the Left Bank Forest Steppe in local agroecological monitoring / B.S. Nosko, G.G. Duda, A.P. Nepochatov // Agricultural Chemistry and soil science. Interdepartmental temat. Science. -Kharkiv, publishing house «Agricultural science», 1998. - P. 41-43.
9. Pocheptsov L.G.Variation of physical parameters of chernozemov caused by the type of use / L.G. Pocheptsov // Herald of HDAU. - 2000,- №1.-P.116-121.
Седна-Агро - офщшний дистриб'ютор провщних ф1рм-виробниюв засоб1в захисту рослин та насшня TOB „Сингента" (Швейцар1я), „БайерКропСайенс" (Шмеччина), TOB „CaMMÍT-Агро Юкрейн" (Япошя), Unifer, Dupont, Nufarm, та íhiijí.
Продукщя компанм „Седна-Агро" :
- засоби захисту рослин: гербщиди, ¡нсекциди, фунпциди, протруйники;
- насшня coptíb та пбрид1в: соняшника, кукурудзи, пшеницу coï, ртаку, ячменю;
- добрива. Позакореневе живлення.
Micifl компанм „Седна-Агро": покращення якосп життя людей через вщповщальне ставлення до впровадження ¡нновацмнихтехнолопй в arpo6Í3Heci.
Мета та цть компанм „Седна-Агро" - забезпечення товаровиробниюв високояюсними ресурсами та сервюом в сегмент aacoöie захисту рослин ¡ насшня.
Стратепя компанм - побудова довгострокових взаемовигщних стосунюв з партнерами. Нашими партнерами с господарства, розташоваы в Черкасьюй, Харювсьюй, Полтавсьюй, Вшницьюй, «¡ровоградсьюй, МиколаТвсьюй, Сумсьюй, Херсонсьюй, Одесьюй та КиТвсьюй областях.
Наше кредо: Яюсть, Профес1йн1сть, Оперативн1сть та Порядысть.
Принципи роботи „Седна-Агро" :
- залучення до роботи висококвал1ф1кованих фах1вц1в та пост1йне пщвищення ïx квалфкацм;
- встановлення tíchhx контакт1в з науковими, дослщними та державними установами обпаст1;
- налагодження тривало'Г взаемовигщно'Г сп1впрац1 з товаровиробниками шляхом розробок програм тривалоТ добропорядноТ роботи;
- створення та впровадження навчальних програм;
- представления на ринку тшьки якюно'Г продукци;
- розвиток та застосування в Украш1 наукових розробок, hobíthíx технолопй;
- участь у сустльному житт1 краТни.
Принципи дистрибуцм „Седна-Агро" :
- краще i повыше задоволення потреб khíchtíb;
- розповсюдження ¡нформацИ' про товар;
- орган1зац1я лопстики;
- створення конкурентного середовища;
- досвщ роботи, дотримання принцип1в та пост1йний розвиток дозвопяе компанИТ „Седна-Агро" утримувати позицм лщера i розширювати сфери свого впливу.
АДРЕСА:
вул. Леына, 29а, м. Монасгирище, Черкаська область, УкраТна, 19100
ТЕЛ./ФАКС: 04746-2-23-75, 04746-2-24-71 МОБ.: 067-442-04-60. 067-518-02-56 E-MAIL: ¡nfo@sedna-agro.com
№1, 2015
в1сник уманського нашонального университету сад1вництва
117
