Врожайність зерна ячменю ярого за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 631.8:631.454

Г. М. Господаренко

доктор с.-г. наук, професор кафедри arpoxiMi'í i фунтознавства Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва

О. Ю. Стасшевич

кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрох1ми \ фунтознавства Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва [email protected]

Е. В. Прокопенко

кандидат с.-г. наук, доцент кафедри прикладноТ ¡нженери та охорони прац Уманського нацюнального уыверситет сад1вництва

ВРОЖАЙШСТЬ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА ТРИ ВАЛ ОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ У ПОЛЬОВ1Й С1ВОЗМ1Н1

Анотащя. Проанал/зовано вплив тривалого застосування р/зних норм добрив / систем удобрения в польов/й авозм 'ш¡, а також /нших чинниюв на врожайн/сть ячменю ярого. Обфунтовано та доведено ¡стотний вплив зм/ни параметр/в показниюв родючост/ фунту п 'щ впливом удобрения / авозм/ни на р/вень / динам/ку врожайносл ячменю ярого. На основ/ проведених дослщжень розроблено основн] лМйн] модел/ впливу добрив за р/зн/ пер 'юди проведения досп/ду на врожайн'ють ячменю ярого. Математичний анализ даних урожайносл ячменю ярого у досл'щ/ за р/зних вар/анлв удобрения показав, що за низьких норм добрив (IУ45Р45К45) не вдаеться Т( п 'щтримувати на пост/йному р/вн/, хоч вона була вищою пор/вняно з д/лянками без добрив. У вар/антах досл 'щу з високими дозами добрив з часом в/дм/чено зменшення середньор/чного приросту врожайносл, що в першу чергу можна пояснити п'щвищенням вм/сту в фунл рухомих форм елеменлв живлення / оптимальним забезпеченням ними рослин. Тобто поживний режим фунту вже не е л/м/туючим чинником формування врожаю ячменю ярого. Подальше його п'щвищення можливе за рахунок такого чинника, як сорт.

Ключов/ слова: дози добрив, системи удобрения, родюч/сть фунту, фактори впливу, ячм 'шь ярий.

Г. Н.Господаренко

доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры агрохимии и почвоведения Уманский национальный университет садоводства А.Ю. Стасиневич

кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры агрохимии и почвоведения Уманский национальный университет садоводства Э. В. Прокопенко

кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры прикладной инженерии и охраны труда Уманский национальный университет садоводства

УРОЖАЙНОСТЬ ЗЕРНА ЯЧМЕНЯ ЯРОВОГО ПРИ ДЛИТЕЛЬНОМ ПРИМЕНЕНИИ УДОБРЕНИЙ В ПОЛЕВОМ СЕВООБОРОТЕ

Аннотация. Проанализировано влияние длительного применения различных норм удобрений и систем удобрения в полевом севообороте, а также других факторов на урожайность ячменя ярового. Обосновано и доказано существенное влияние изменения параметров показателей плодородия почвы под влиянием удобрения и севооборота на уровень и динамику урожайности ячменя ярового.

На основе проведенных исследований разработаны основные линейные модели влияния удобрений за различные периоды проведения опыта на урожайность ячменя ярового. Математический анализ данных урожайности ячменя ярового в опыте при различных вариантах удобрения показал, что при низких нормах удобрений (N45P45K45) не удается ее поддерживать на постоянном уровне, хотя она была выше по сравнению с участками без удобрений. В вариантах опыта с высокими дозами удобрений со временем отмечено уменьшение среднегодового прироста урожайности, что в первую очередь можно объяснить повышением содержания в почве подвижных форм элементов питания и оптимальным обеспечением ими растений. То есть питательный режим почвы уже не является лимитирующим фактором формирования урожая ячменя ярового. Дальнейшее его повышение возможно за счет такого фактора как сорт. Ключевые слова: дозы удобрений, системы удобрения, плодородие почвы, факторы влияния, ячмень.

G. N. Hospodarenko

Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Department of Agricultural Chemistry and Soil Science Uman National University of Horticulture O. Y. Stasinyevych

PhD of Agricultural Sciences, Department of Agricultural Chemistry and Soil Science Uman National University of Horticulture E. V.Prokopenko

PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor, Department of Applied Engineering and Labor Uman National University of Horticulture

№1, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

CAPACITY OF SPRING BARLEY IN LONG-TERM APPLICATION OF FERTILIZERS IN FIELD CROP ROTATION

Abstract. The impact of long-term application of different rates of fertilizers and fertilizer systems in field crop rotation as well as other factors on capacity of spring barley is analyzed. A strong effect of the change of characteristics of soil fertility under the influence of fertilization and crop rotation on the level and dynamics of capacity of spring barley is grounded. Main linear models of fertilizer effects during different testing periods on capacity of spring barley are developed on grounds of researches. Mathematical data analysis of capacity of spring barley in different variants of fertilization showed that low rates of fertilizers (N45P45K45) didn't keep capacity on the fixed level though it was higher than in the non-fertilized plots. High rates of fertilizers in time showed decrease in the annual average crop capacity that is primarily accounted for concentration of abile soil nutrients in soil and optimal nutrition of crops. That is the nutritive regime of soil is no more the limitative factor of crop capacity of spring barley. Further increase in capacity is possible due to such factor as a cultivar. Keywords: rates of fertilizers, fertilizer systems, fertility of soil, impact factors, barley.

Постановка проблеми. Для отримання високих I сталих урожаТв ячменю ярого \ особливо пивоварного потр16но використовувати повне мшеральне удобрения, при цьому дуже важливо визначити оптимальне сгмв-вщношення азоту, фосфору \ кал1ю, враховуючи забезпе-чешсть фунту цими елементами. Багаторнш дослщження показали, що ячмшь ярий також добре використовуе тсляд1ю мшеральних добрив, внесених тд попередник (буряк цукровий, кукурудза), тдвищуючи врожайшсть на 22-26% \ забезпечуючи при цьому добру яюсть зерна [1].

Анал1з останшх дослщжень та публшацш. В

дослщженнях, яю проводили на Верхняцькш ДСС, продук-тившсть ячменю без застосування добрив становила 24,8 ц/га, на фош добрив - 30,8 ц/га. На Бшоцерювськш ДСС у вар1ант1 без добрив урожайшсть ячменю досягав 25,4 ц/га, за органо-мшеральноТ системи удобрения -41,2 \ мшеральноТ- 46,4 ц/га. Така р1зниця за врожайшстю м1ж системами удобрения обумовлена тим, що поживш речовини, яю рослини використовують з орного шару, знаходяться в бшьш ¡ммобш1зованш форм1, що зменшуе Тх доступшсть рослинам [2].

Методика дослщжень. Досгпдження проводили на дослщному пол1 в тривалому (з 1964 р.) стацюнарному дослщ1 кафедри агрох1ми та фунтознавства Уманського НУС (атестат №88) [3]. Грунт дослщноТ дшянки - чорно-зем опщзолений важкосуглинковий з вм1сгом гумусу в орному шар1 фунту, залежно вщ вар1анту удобрения, становив 2,81-3,65%, рНсол - 4,7-5,3, пдрол1тична кис-лотшсть - 2,7-5,7 смоль/кг, ступшь насичення фунту основами 70-80%, азоту лужнопдрол1зованих сполук (за методом Корнфшда) - 119-140 мг/кг, рухомих сполук фосфору \ кал1ю (за методом Чирикова) вщповщно 95-281 \ 89-174 мг/кг.

У польовш авозмш1 зерно-бурякового типу оргашчш та мшеральш добрива вносили з розрахунку на 1 га авозмшноТ площ1 за такою схемою: 1) без добрив (контроль); 2) М45Р45К45; 3) N М22,5рз4к18; 5) ™'й 13,5 т + 1Мб7Р:

135Р135К135; 4) ГН'Й 4<5 Т +

67' 101^54- Ячмшь ярий виавали теля буряку цукрового. Безпосередньо nifl нього у вар1антах 3 i 5 вносили вщповщно N75P75K75 i N 5Р75К50. Агротехнолопя у досл1д1 в1дпов1дала прийнятим у periOHi вимогам. Досл1д закладали методом розщепле-них д1лянок у триразовш повторност1. Загальна площа

дшянки 180 м2, обл1ковоТ - 128 м2.

Основн1 результати досл1дження. Змша пара-метр1в показник1в родючост1 Грунту nifl впливом удобрения i культур польовоТ с1возм1ни в тривалому (50 ро-к1в) стац1онарному дослщ1 ¡статно впливала на р1вень i динам1ку врожайност1 зерна ячменю ярого (табл. 1). У BapiaHTi дослщу без застосування добрив урожайн1сть ячменю ярого впродовж перших двох ротацш була на piBHi 28,4 ц/га, що вказуе на високу природну родючють чорнозему отдзоленого. Дотримання авозмши та зам1на сорт1в продуктивн1шими сприяло деякому тдвищенню врожайност1 ячменю в III ротаци с1возм1ни.

Проте, вирощування сшьськогосподарських культур у ciB03MiHi впродовж трьох ротацш без застосування добрив призвело до зменшення вмюту рухомих поживних речовин у фунт1 у вщношенш до вихщного р1вня. Це спричинило зниження врожайносп ячменю ярого в IV ротаци авозмши. Схожа тенденцт спостер1гаеться i у вар1антах досл1ду з внесениям добрив, але тут причиною е в першу чергу полягання nociBiB на високих фонах живлення.

Накладання тсляди добрив сприяло накопиченню рухомих поживних речовин у фунт1, що мало позитивний вплив на формування додаткового врожаю ячменю ярого. Проте, теля проходження III ротаци сшозмши вщбулось зниження врожаю ячменю ярого. При цьому ¡нтенсившсть його зниження в BapiaHTi без внесения добрив та з низькими дозами внесения добрив була бшьшою, шж у вар1антах з високими дозами добрив.

Оцшюючи pieeHb врожайносп ячменю ярого в динамМ за ротацтми сшозмши, важко встановити 4iTKy залежшеть. Це пов'язано з погодними умовами, сортозмшою, ршнем агротехнологи вирощування культур.

Проблема встановлення ефективносп природно! родючост1 r'pyHTiB i внесения добрив е досить складною, комплексною i постшною. Причиною цього е досить складна залежшеть зазначених показниюв вщ pi3Horo сп1вв1дношення умов i чинник1в [4]. Зрозум1ло, що актуальшеть дано! проблеми i пояснюе наявшеть значно! к1лькост1 науково-досл1дних poöiT, присвячених цим питаниям, та далеко неоднозначних математичних залежностей такого впливу. Анал1з деяких з них дозволив О.В. Харченку [4] визначити таю основы модел1 впливу добрив на врожайшсть сшьськогосподарських культур:

Таблиця 1

Вплив тривалого застосування добрив у польовш cieo3MiHi на врожайшсть зерна ячменю ярого

(1965-2014 pp.). Ц/га

BapiaHT доел ¡ду Ротац¡я овозмши

I II III IV V I-II I-III II-III II-IV III-IV I-IV I-V

Без добрив (контроль) 29,0 27,9 32,1 26,2 29,1 28,4 29,6 30,0 28,7 29,1 28,8 28,8

45 45 45 33,7 35,2 36,8 30,5 36,8 34,5 35,2 36,0 34,2 33,7 34,1 34,6

N Р К 135 135 135 32,7 34,7 38,8 37,2 45,2 33,7 35,4 36,7 36,9 38,0 35,8 37,7

Гнш 4,5 т + N2,5P34K1s 32,5 34,9 37,1 34,0 38,7 33,7 34,8 36,0 35,4 35,6 34,6 35,4

Гнш 13,5 т + N67P101K54 33,9 34,5 41,0 40,6 48,0 34,2 36,5 37,7 38,7 40,8 37,5 39,6

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2015

4

- лшшну: у = а + Ьх;

- полшомну: у = аО + а1х + а2х2 +...+ апхп;

- ступеневу: у = аОхЬ або у = а0х1Ьх2с.

Одержан! в дослщах даш врожайносл ячменю ярого

нами описано лшшними моделями за р1зш перюди проведения дослщу (табл. 2).

Як видно з даних табл. 2, врожайносл ячменю ярого за 50 роюв на дшянках без добрив можна описати прямою лш1ею - середньорнне зниження врожайносл становить лише 0,02 ц/га. В ¡нших вар1антах дослщу середньорнний прир1ст урожайносл становив 0,190,35 ц/га \ був найвищим у вар1ант1 дослщу з високими дозами добрив за органо-мшеральноТ системи удобрения. Проте анал1з даних за останш 40 роюв (1975-2014 рр.) показуе, що лише за високих доз добрив у польовш авозмш1 збер1гаеться тенденцт щорнного приросту врожаю ячменю ярого - 0,10-0,30 ц/га залежно в1д системи удобрения. При цьому у вар1ант1 без добрив середньорнне зниження врожайносл складало вже 0,07 ц/га.

Математичною обробкою даних урожайносл ячменю ярого за останш 30 роюв дослщу (1985-2014 рр.) встановлено, що лише у вар1ант1 дослщу з високими дозами добрив за органо-мшеральноТ системи удобрения в польовш авозмш1 одержано середньорнний його приркт - 0,19 ц/га, тод1 як за мшеральноТ системи удобрения врожайшсть практично не змшювалась -прирют становив лише 0,01 ц/га. При цьому необхщно вщзначити значне (0,34-0,42 ц/га) середньортне зниження врожайност1 у вар1антах дослщу без добрив \ з низькою дозою добрив за мшеральноТ системи удобрения.

Вщомо, що ршень врожайносл культур залежить

не лише вщ ршня родючосл Грунту й удобрения, але \ таких чинниюв як погодш умови, сорти, технолопя Тх вирощування. Не дивлячись на це, можна описати таю законом1рност1 динамки врожайносл ярого ячменю у тривалому доондК Так, у вар1ант1 без добрив урожай ячменю ярого в перин 20 роюв практично не змшюеться \ нав1ть частково пщвищувався, що можна пояснити сортозмшою, правильним чергуванням культур у авозмш1, дотриманням технологи' вирощування. Така ж закономфшсть спостер1галось \ за низьких доз добрив за р1зних систем удобрения у польовш авозмш1. В подальшому у цих вар1антах дослщу спостер1галось поступове зниження врожайносл зерна.

Проте, що погода впливае на врожайшсть сшьсько-господарських культур, загальновщомо. Вщхилення вщ середнього-багаторнного значения за змши погоди бу-вають дуже значними. Частка чинника "погода" у форму-ванш врожаю може досягати 70 % [5]. Зневшювати вплив погоди на врожай не можна, але його можна вивчити, через проведения дослщжень в стацюнарному дослщ1 впродовж багатьох роюв за р1зних погодних умов [6]. Використовувати який-небудь чинник як окремий показник, який характеризуе погоду, можна, але на практик, за звичай, на врожай культур \ яюсть продукци впливае цтий комплекс умов, серед яких видтити л1м1туючий чинник бувае досить важко [7-9].

Статистична обробка експериментальних даних показала, що врожайшсть ячменю ярого в дослщ1 за першу ротац1ю на 85,4% залежала вщ погодних умов, \ лише на 5,5% вщ удобрения (рис. 1).

За перюд перших двох ротацш частка впливу погодних умов (чинник А) зменшилася на 8%, а вплив

Таблиця 2

Р1вняння регреси впливу тривалого застосування р1зних доз добрив 'I систем удобрения в польовш авозм1ш на динамшу врожайносл зерна ячменю ярого

Вар ¡ант дослщу Роки проведения дослщжень

1965-2014 1975-2014 1985-2014

Без добрив (контроль) у=29,19-0,02х у=29,19-0,07х у=32,63-0,34х

45 45 45 у=29,19+0,21х у=37,82-0,24х у=38,07-0,42х

N Р К 135 135 135 у=29,19+0,23х у=35,26+0,10х у=37,88+0,01х

Гнш 4,5 т + М22 5Р34К18 у=29,19+0,19х у=35,60-0,02х у=36,06-0,04х

Гнш 13,5т+ Мб7Р101К54 у=29,19+0,35х у=34,00+0,30х у=38,86+0,19х

Примака, х - кшьюсть роюв проведения дослщу.

1995-2014 1985-2014

* 1975-2014 9

о 1965-2014 ч

1965-1994 1965-1984 1965-1974

НИИ ^

ннкн ^

О 20 40 60 80 100

Ц - погода (чинник А) удобрения (чинник В)

В - взаемод1я чинниюв АВ Ша- шый чинники Рис. 1. Частка впливу чинниюв на врожайшсть ячменю ярого у тривалому (50 р.) дослщ1, %

Прим/тка. Вар1анти удобрения в авозмшк без добрив (контроль); гнш 4,5 т + М22Р34К18; гнш 13,5 т + Мб7Р101К54.

№1, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

Таблиця 3

Прогнозований на 2024 pix р1вень врожайносп ячменю ярого за тривалого застосування добрив у

польовш cieo3MiHi, ц/га

BapiaHT дослщу Pix

1965-2014 1975-2014 1985-2014

Без добрив (контроль) 28,4 27,1 25,8

45 45 45 37,6 30,6 29,7

N Р К 135 135 135 38,4 38,3 38,1

Гнш 4,5 т + N22 5P34K1S 36,8 35,0 35,3

Гнш 13,5 т + Мб7Р101К54 43,2 43,0 42,7

чинника В (удобрения) зрю на 5,7%, також зросла частка впливу взаемоди цих чинниюв. Анал1зуючи вплив чинниюв на врожайшсть ячменю ярого в дослщ1 впродовж чотирьох ротацш, можна зазначити той факт, що тривале систематичне накладанням дм добрив сприяло зменшенню впливу чинника А \ його частка становила 58,4%, та зростанню впливу чинника В до 27,4%. Найменший вплив погоди на формування врожаю ячменю ярого спостер1гався в IV ротаци авозмши \ склав лише 37,0%, а вплив удобрения зрю до 51,4%. Частка впливу ¡нших чинниюв за весь перюд дослщжень була не суттевою \ знаходилася в межах4-5%. У вар1антах дослщу з високими дозами добрив величина середньорнного приросту врожаю зерна ячменю ярого з часом затухае, особливо за мшеральноТ системи удобрения. Це можна пояснити як досягненням оптимального вмюту в фунт! рухомих речовин, так \ попршенням деяких з них, наприклад кислотносп фунту.

Лшшш модел1 динамки врожайносп ячменю ярого дозволяють спрогнозувати його ршень у майбутньому. Проте розрахунки показують, що залежно вщ перюду -50, 40 чи 30 роюв, прогнозована врожайшсть на 60 р1к буде р1зною (табл. 3).

Найбшьша р1зниця у вар1ант1 без добрив - за моделлю на основ1 50-р1чних даних - 28,4 ц/га, 40-р1чних - 27,1, ЗО-рнних - 25,8 ц/га. Останнш показник свщчить про значне зниження природноТ родючосп Грунту за тривалого (50 роюв) вирощування культур без внесения добрив. Таку ж тенденц1ю вщмнено \ у вар1антах дослщу з низькими дозами добрив.

За високих доз добрив перюд створення модел1 такого ¡статного значения не мае - прогнозована врожайшсть за органо-мшеральноТ системи була 42,7-43,2 ц/га, а за мшеральноТ - 38,1-38,4 ц/га, тобто р1зниця становила лише 1,0-1,2%. У вар1ант1 без добрив вона збтьшувалась до 10%.

Висновки. 1. Математичний анал1з даних урожайносп ячменю ярого в дослщ1 з р1зними вар1антами удобрения показуе, що за низьких доз добрив (1\145Р45К45) не вдаеться и пщтримувати на поспйному ршш, хоч вш був вищим поршняно з дшянками без добрив. У вар1антах дослщу з високими дозами добрив з часом проходить зниження середньорнних прироспв урожайносп, що в першу чергу можна пояснити пщвищенням вмюту в фунт1 рухомих форм елементш живлення \ оптимальним забезпеченням ними рослин. Тобто поживний режим фунту вже не с л1м1туючим чинником формування врожаю ячменю ярого. Подальше його пщвищення можливе за рахунок такого чинника як сорт.

2. Недостатня адаптивна пластичшсть сортш, що вирощувалися на практик, негативно позначаеться на зерновш продуктивное^ культури за р1зних умов навколишнього природного середовища. Сучасш сорти часто вщзначаються поршняно високою чутливютю до змши умов живлення як на раншх, так \ наступних етапах росту \ розвитку, що впливае на Тх здатшеть

формувати повноцшний врожай у несприятливих за фунтово-кл1матичним чинником умовах. До того ж сучасш сорти ¡статно знижують зернову продуктившеть на бщному агрофош. За одноразового внесения добрив, або пщживлення також не завжди вдаеться реал1зувати потенц1ал зерновоТ продуктивное^. KpiM того, реальний 36ip зерна, як i його яюсть, нерщко знижуються з причини ураження nociBiB хворобами. Все це викликае pi3Ki змши врожайносп ячменю ярого по роках та залежно в1д мюця вирощування i е одн1ею з основних причин того, що впродовж вже тривалого перюду в нашш держав1 не вщбулося ¡статного зб1льшення частки uiei ц1нноТ культури в структур! поавних площ.

Л ¡те ра тура

1. Аидиев А.Ю. Актуальные проблемы возделывания пивоваренного ячменя в Курской области / А.Ю. Аидиев, В.И. Лазарев // Зерновое хозяйство.-2004 - №7.- С. 20-22.

2. Барштейн Л.А. ОвозмЫи, оброб1ток грунту та удобрения в зонах бурякостння / Л.А. Барштейн, I.C. Скаредний, В.М. Якименко. - К.: Тенар, 2002 - 486 с.

3. Стацюнары польов! дослщи УкраУни. Реестр атестапв. - К.: Аграр. наука, 2014. - 146 с.

4. Харченко О.В. Ресурсне забезпечення та шляхи оптим1заци умов вирощування сшьськогосподарських культур у Люостепу УкраУни / О.В. Харченко. - Суми: Уыверсальна книга, 2005.- 342 с.

5. Иванова Т.И. Прогнозирование эффективности удобрений с использованием математических моделей / Т.И. Иванова. - М.: Агропромиздат, 1989.235 с.

6. Цыгуткин A.C. О возможности трансформации повторения во времени в дополнительный фактор схемы опыта / A.C. Цыгуткин // Агрохимия. -2002. - №2.- С. 77-85.

7. Каленська С.М. ЯчмЫь ярий, озимий технолопя вирощування / С.М. Каленська, О.В. Бачинський, О.Я. Шевчук та ¡н.- К.: Держспоживстан-дарт УкраУни, 2007.- 31 с.

8. Каленська С.М., Бачинський О.В., Качура 6.В. Продуктивысть copTiB ярого пивоварного ячменю залежно вщ норм виаву наання та добрив / С.М. Каленська, О.В. Бачинський, 6.В. Качура // 36. наук. пр. 1нституту зем-леробства УААН. - К., 2005 - Вип. 4 - С. 55-58.

9. Панников В.Д. Агротехника и погода / В.Д. Панников. - М.: Знание, 1986,- 64 с.

References

1. Aidiev A.Yu. Actual problems of cultivation of malting barley in the Kursk region / A. Yu. Aidiev, V. I. Lazarev // Seed farming - 2004 - №7,- P. 20-22.

2. Barshtein L.A. Crop rotations in sugar the areas of sowing of beets / L. A. Barshtein, I. S. Skarednyi, V. M. Yakimenko. - K.: Tenar, 2002,- 486 p.

3. Stationary field resources of Ukraine. - K.: Agrar. science, 2014. - 146 p.

4. Kharchenko V. A. Resource assurance and the ways of growsng conditions of agricultural crops in a Forest Steppe Zone of Ukraine / V. A. Kharchenko. -Sumy: Universal book, 2005.- 342 p.

5. Ivanova T. I. Forecasting of efficiency of fertilizers using the mathematica models / T. I. Ivanova. - M.: Agropromizdat, 1989.- 235 p.

6. Tsyhutkin A. S. On the possibility of the transformation of replication into the additional factor of the pattern of experience / A. S. Tsyhutkin // Agrochemistry. - 2002. - No. 2,- P. 77-85.

7. Kalenska S.M. Spring and winter barley,technology of growing/H.M. Kalenska, O.V. Bachinskyi, J. Ya. Shevchuk and others. - K.: Derzhspozhivstandart of Ukraine, 2007 - 31 p.

8. Kalenska S. M., Bachinskyi O.V., KachuraYe.V. Productivity of sorts of spring malting barley depending on the rate of sowing of seeds and fertilizer / S.M. Kalenska, O.V. Bachinskyi, Ye.V. Kachura // Proceding of the Institute of Grable Farming of UAAS. - K., 2005,- Issue 4,- P. 55-58.

9. Pannykov V.D. Agrotecnics and weather / U. D. Pannykov. - M.: Knowledge, 1986,- 64 p.

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 6

№1, 2015