CC BY
16
УДК 631.84: 633.1
Любич В.В., астрант ® Уманський державный аграрный утверситет
ВПЛИВ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ВРОЖАЙН1СТЬ I КОРМОВ1 ВЛАСТИВОСТ1 ЗЕРНА ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО
Анотащя: Наведено результати дослгджень впливу ргзних доз I стротв застосування азотних добрив на врожайтсть I кормовI властивост1 зерна тритикале ярого
Ключовi слова: азотт добрива, врожайтсть, протет, кормовI одинищ
Вступ. Зерно тритикале ярого е джерелом бшка з високим вмютом амшокислот, особливо лiзину. Вмют бшка в зерш тритикале становить 1528%, лiзину - 3-8, жиру - 2-4, цукру - 6-10%, що бiльше, шж у пшеницi та жита. За обмшною енергiею тритикале прирiвнюеться до зерна пшенищ, поступаеться кукурудзi i переважае ячмiнь. Пiд час переробки зерново! продукци зберiгаеться 70% бшково-лшщного комплексу. Економiя кормiв при цьому становить 20% [1].
Забезпечешсть кормово! одиницi перетравним проте!ном у тритикале близька до зоотехшчно! норми i складае 101,8-108,5 г, тодi як у пшенищ 91,0-98,9 г [2].
Високий вмют бшка в зерш тритикале ярого та збалансовашсть амшокислотного складу дае можливкть використовувати його на корм сшьськогосподарським тваринам. Дослщженнями встановлено, що замiна до 40% зерна шших культур у комбжормах на тритикале збiльшуе середньодобовi прирости свиней на вiдгодiвлi до 30%, а економiя кормiв складае 15-20%. При введенш до рацiону велико! рогато! худоби 30% зерна ще! культури приркт молодняку iстотно збшьшуеться. У разi замiни в комбжормах 50% ячмiнного зерна на зерно тритикале витрати на вiдгодiвлю птищ зменшуються на 20%, а !хш добовi прирости збiльшуються [3].
Забезпечення стшкого збiльшення виробництва фуражного зерна, тдвищення його якостi е важливим завданням сучасного iнтенсивного рослинництва. Головним чинником у його виршенш залишаеться впровадження iнтенсивних технологiй вирощування зернових культур, !х подальше вдосконалення за рахунок оптимiзацi!, створення та використання вах природних i агротехнiчних факторiв продуктивностi [4].
Матер1али 1 методи. Дослiдження проводилися на дослiдному полi навчально-науково-виробничого вiддiлу Уманського ДАУ. Грунт дослщних дiлянок - чорнозем отдзолений важкосуглинковий. Вирощували сорт тритикале ярого Соловей харювський. Дослiд закладали за схемою: 1) без добрив, контроль; 2) Р90К90 - фон [1]; 3) фон + N30 [2]; 4) фон + N60 [2]; 5) фон + N90 [2]; 6) фон + N120 [2]; 7) фон + N150 [2]; 8) фон + N0 [2] + N30 [3]; 9) фон + N0 [2] + N60 [3]; 10) фон + N30 [2] + N60 [3]; 11) фон + N60 [2] + N30 [3]; 12) фон + N60 [2] + N60 [3]; 13) фон + N30 [2] + N60 [3]+ N30 [4]; 14)
® Любич В.В., 2009
131
фон + N60 [2] + N30 [3] + N30 [4]; 15) фон + N60 [2] + N60 [3] + N30 [4]. Фосфорш та калшш добрива (фон) вносили тд основний обробггок грунту [1], а азотш - весною тд передпоЫвну культивацш [2] i у пщживлення у фазах початку виходу в трубку [3] та колосшня [4] рослин тритикале ярого.
Загальна площа дшянки 72 м2, облшово! - 40 м2, повторнiсть дослiду триразова, розмщення дiлянок послiдовне. Збирання врожаю тритикале ярого проводили прямим комбайнуванням.
В зернi тритикале ярого визначали вмiст "сирого" протешу за кшькютю загального азоту (коефiцieнт перерахунку 6,25), пожившсть зерна оцiнювали у кормових одиницях (одна кормова одиниця в енергетичному виражент е^валентна 5966 КДж обмшно! енерги), вмiст обмшно! енерги визначали за формулою Ж. Аксельсона [5].
Результати дослщжень. Дослiдженнями встановлено, що на продуктивнiсть тритикале ярого ктотний вплив мали погоднi умови вегетацшного перiоду. Характерною особливiстю вегетацшного перiоду 2007 року була тдвищена температура повiтря, мала кiлькiсть опадiв i пов^ряно-грунтова посуха, яка тривала з травня до кшця лiта. Так, за перiод кв^ень -липень випало лише 80 мм опадiв, що в 3,5 раза менше порiвняно з середньобагаторiчним показником.
Таблиця 1
Вплив доз i строив застосування азотних добрив на врожайшсть зерна
тритикале ярого, ц/га
Р1к дослщження
Вар1ант дослщу 2007 2008
1 2 1 2
Без добрив (контроль) 17,7 - 50,9 -
Р90К90 - фон 19,9 2,2 54,3 3,4
Фон + N30 24,4 6,7 61,6 10,7
Фон + N60 27,6 9,9 67,6 16,7
Фон + N90 29,7 12,0 72,7 21,8
Фон + N120 30,2 12,5 76,4 25,5
Фон + N150 30,5 12,8 79,5 28,6
Фон + N0 + N30 20,3 2,6 57,5 6,6
Фон + N0 + N60 20,6 2,9 59,8 8,9
Фон + N30 + N60 24,8 7,1 63,7 12,8
Фон + N60 + N30 27,9 10,2 69,4 18,5
Фон + N60 + N60 28,1 10,4 70,5 19,6
Фон + N30 + N60 + N30 25,0 7,3 64,6 13,7
Фон + N60 + N30 + N30 28,1 10,4 70,7 19,8
Фон + N60 + N60 + N30 28,2 10,5 72,0 21,1
Н1Р05 1.3 3.3
Примака. 1 - урожайтсть, 2 - прирiст урожайностi. Погодш умови 2008 року були бшьш сприятливими для росту i розвитку тритикале ярого, хоча впродовж його вегетацшного перюду випало 184 мм опадiв, що в 1,5 раза менше порiвняно з середньобагаторiчним показником.
132
Незважаючи на те, що чорноземи опщзолеш характеризуются достатньо високим рiвнем природно! родючостi, врожайшсть тритикале ярого на неудобрених дшянках у роки дослiджень значно поступалась врожайноси, яку отримували в шших варiантах дослiду (табл. 1).
Вона також змшювалась залежно вiд погодних умов та доз азотних добрив. У 2007 рощ цей показник у контрольному варiантi становив 17,7 ц/га i зростав до 30,5 ц/га у варiантi з найбшьшою дозою азотних добрив. У 2008 рощ врожайшсть тритикале ярого зростала вщповщно з 50,9 до 79,5 ц/га. Прирют врожайност зерна у 2007 рощ на фосфорно-калшному фош становив 2,2 ц/га i зростав до 12,8 ц/га у варiантi з найбшьшою дозою добрив, у 2008 рощ -вщповщно з 3,4 до 28,6 ц/га.
Варто вщм^ити, що роздрiбне застосування азотних добрив у фазах виходу у трубку i колосшня було менш ефективним порiвняно з одноразовим внесенням.
Тритикале яре найкраще реагуе на азотний компонент повного мшерального добрива. Застосування лише фосфорних i калiйних добрив пщвищувало врожайнiсть на 2,2 - 3,4 ц/га, тодi як при застосуванш азотних добрив врожайнiсть зростала на 12,8 i 28,6 ц/га вщповщно у 2007 i 2008 роках.
Таблиця 2
Вмкт проте'шу в зерн1 тритикале ярого залежно ввд доз 1 строк1в
застосування азотних добрив
Вар1ант дослвду Р1к дослщження
2007 2008
1 2 1 2
Без добрив (контроль) 17,1 - 15,3 -
Р90К90 - фон 17,1 0 15,3 0
Фон + N30 17,4 2,0 15,6 2,0
Фон + N60 17,9 5,0 16,3 7,0
Фон + N90 18,1 6,0 16,8 10,0
Фон + N120 18,3 7,0 17,3 13,0
Фон + N150 18,4 8,0 17,5 14,0
Фон + N0 + N30 17,3 1,0 15,4 1,0
Фон + N0 + N60 17,3 1,0 15,5 1,0
Фон + N30 + N60 17,6 3,0 15,8 3,0
Фон + N60 + N30 17,9 5,0 16,3 7,0
Фон + N60 + N60 18,1 6,0 16,5 8,0
Фон + N30 + N60 + N30 17,6 3,0 15,8 3,0
Фон + N60 + N30 + N30 17,9 5,0 16,4 7,0
Фон + N60 + N60 + N30 18,1 6,0 16,6 9,0
ШР05 0.9 0.8
Примiтка. 1 - урожайнiсть, 2 - прирют урожайностi.
Одним з основних показниюв оцiнки кормових властивостей зерна е вмiст протешу. Тритикале яре характеризуеться досить високим вмютом протешу, який змшювався залежно вщ умов азотного живлення та погодних
133
умов. У 2007 рощ вмют протешу в зерш на неудобрених дшянках становив 17,1% i зростав до 18,4% у варiантi з найбшьшою дозою азотних добрив, тодi як у 2008 рощ цей показник зростав вщповщно з 15,3 до 17,5% (табл. 2).
Слщ зазначити, що застосування лише фосфорних i калшних добрив не впливало на яккть зерна тритикале ярого, тодi як при застосуванш азотних добрив вмкт протешу в зерш зростав на у варiантi з найбшьшою дозою азотних добрив 8,0% у 2007 рощ i на 14,0% у 2008 рощ.
Важливим показником кормово! щнност зерна е вмiст обмшно! енерги. Як показали нашi дослiдження, вш зростав з 20,2 до 34,6 ГДж/га у варiантi з найбшьшою дозою азотних добрив у 2007 рощ та з 55,9 до 87,3 ГДж/га у 2008 рощ вщповщно (табл. 3).
Таблиця 3
Вплив доз i строкт застосування азотних добрив на вмкт обмшно! енергн,
Зб1р, ц/га
Вар1ант дослвду Вм1ст обмшно! енерги, ГДж/га кормових одиниць проте!ну
200 2008 2007 2008 200 2008
7р. р. р. р. 7р. р.
Без добрив(контроль) 20,2 55,9 33,86 93,70 3,03 7,79
Р90К90 - фон 22,6 59,6 37,88 99,90 3,40 8,31
Фон + N30 27,7 67,6 46,43 113,31 4,25 9,61
Фон + N60 31,4 74,1 52,63 124,20 4,94 11,02
Фон + N90 33,7 79,7 56,49 133,59 5,38 12,21
Фон + N120 34,3 83,8 57,49 140,46 5,53 13,22
Фон + N150 34,6 87,3 58,0 146,33 5,61 13,91
Фон + N0 + N30 23,1 63,1 38,72 105,77 3,51 8,86
Фон + N0 + N60 23,3 65,6 39,05 109,96 3,56 9,27
Фон + N30 + N60 28,2 69,9 47,27 117,16 4,36 10,06
Фон + N60 + N30 31,6 76,2 52,97 127,72 4,99 11,31
Фон + N60 + N60 31,9 77,3 53,47 129,57 5,09 11,63
Фон + N30+ N60 + N30 28,4 70,9 47,60 118,84 4,40 10,21
Фон + N60+ N30 + N30 31,9 77,6 53,47 130,07 5,03 11,59
Фон + N60+ N60 + N30 32,0 79,0 53,64 132,42 5,10 11,95
Збiр кормових одиниць i проте1ну у 2007 роцi на контролi становили 33,86 та 3,03 ц/га i зростали до 57,49 та 5,53 ц/га вщповщно. У 2008 рощ щ показники зростали з 93,7 до 140,46 та з 7,79 до 13,91 ц/га вщповщно.
Висновки. Тритикале яре в умовах Правобережного Люостепу здатне формувати досить високий рiвень продуктивност i устшно конкурувати з традицшними зернофуражними культурами. Його зерно характеризуеться високим вмктом проте1ну та виходом з одинищ площi поЫвуобмшно! енерги i кормових одиниць.
134
Яюсть зерна тритикале ярого залежить вщ особливостей погодних умов впродовж вегетацшного перюду i може бути суттево покращена оптимiзащею умов азотного живлення. Низька волопсть повiтря, висока температура та дефщит вологи в rрунтi впродовж вегетаци сприяють пiдвищенню вмiсту протешу в зерш порiвняно з бiльш вологим вегетацшним перiодом.
Полiпшення умов азотного живлення сприяе тдвищенню врожайностi зерна тритикале ярого та вмюту протешу, а також тдвищуе вихiд обмшно! енерги та збiр протешу i кормових одиниць з одиницi площi посiву.
Л1тература
1. Шулындин А.Ф. Тритикале - новая зерновая и кормовая культура / А.Ф. Шулындин. - К.: Урожай. - 1981. - 48 с.
2. Дмитришак М.Я. Продуктивность растений тритикале в зависимости от норм высева семян и уровня минерального питания: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. с.-г. наук : спец. 03.01.09 "Растениеводство" / Дмитришак Михаил Ясонович; Украинская СХИ. -К., 1983. - 27 с.
3. Гошко В. Рожьница, пшенорожь ... Тритикале! / В. Гошко // Зерно. -2007. - №1. - С. 46-49.
4. Кравченко Л.О. Оптимiзацiя азотного живлення тритикале та застосування ретардашчв / Л.О. Кравченко, С.М. Каленська, В.Ф. Камшський // Респ. мiжвiдомчий тем. наук. зб. - К., 1992. - Вип. 60. - С. 45-50.
5. Кормовиробництво / [Зшченко О.1., Слюсар 1.Т., Адамець Ф.Ф. та ш]. -К. : Нора-пршт, 2001. - 470 с.
Summary
The results of investigation of the influence of different dozes and terms of application of nutrient fertilizers on a yield capacity and feed peculiarities of a seed spring triticale are given.
Стаття надшшла до редакцИ 6.04.2009
135
