CC BY
59Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 23 (62). 2010 г. № 2. С. 92-104.
УДК 528.94
Г1С ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ 4EPHiriBCbKOÏ ОБЛАСТ1
Зацерковний B.I., Кривоберець C.B., Серг1енко В. В., С1матн Ю.С.
Черншвський державный incmumym економжи i управтння,Черншв, Украгна,
E-mail: zvi@chb.net.ua
В статп розглянуто тдходи використання геошформацшних технологш для створення розподшено! бази даних ПС природно-запов1дного фонду Черштасько! областт
Ключов1 слова: Навколишне середовище, природно-запов1дний фонд (ПЗФ), геошформацшна система (Г1С), геошформацшт технолог!! (ГТГ).
АКТУАЛЬН1СТЬ ПРОБЛЕМИ
Розвиток виробництва i зростання масштаб1в господарсько! д1яльносп, в ход1 яких людство використовуе дедат бшьшу кшьюсть природных pecypciB, зумовлюють тотальне посилення антропогенного тиску на довкшля та порушення р1вноваги в навколишньому природному середовищ^ що врештьрешт призводить до загострення сощально-економ1чних проблем. Одночасно з вичерпанням запас1в невщновлюваних сировинних та енергетичних pecypciB посилюеться забруднення довкшля, особливо водних pecypciB та атмосферного повпря, зменшуються площ1 niciB i родючих земель, зникають окрем1 види рослин, тварин тощо. Як наслщок, шдриваеться природно-ресурсний потенщал суспшьного виробництва i здшснюеться негативний вплив на здоров'я населения [1].
У 1990 рощ Верховна Рада проголосила Укра1ни зоною еколопчного лиха. Через 14 роюв, у 2004 рощ уряд в Стратеги економ1чного та сощального розвитку Украши (2004 - 2015 роки) охарактеризував еколопчну ситуащю на TepHTopiï Украши як кризову. Оскшьки нацюнальна еколопчна пол1тика була i залишаеться неефективною i не забезпечуе охорони навколишнього природного середовища вщ забруднення, збереження необхщно1 площ1 територш в природному сташ та рацюнального використання природних pecypciB, то сучасний стан навколишнього природного середовища та пов'язаного з цим чинника здоров'я населения вже становить загрозу нащональнш безпещ Украши [2].
На сьогодення, в Украш надм1рно забруднеш площ1 складають понад 61 тис. км2, дуже забруднеш - майже 116 тис. км2, забруднеш - 121 тис. км2. KpiM того, шд звалища вщход1в вилучено з господарського o6iry понад 6 тис. км2 земельних pecypciB (з урахуванням Зони вщчуження ЧАЕС), що становить 1% TepHTopiï Украши [3]. Постшне зростання обсягу в1дход1в в Украш св1дчить про нерацюнальне використання сировинних pecypciB.
Головними причинами забруднення довкшля слщ вважати ресурсо- та енергоемне, морально i ф1зично застарше технолопчне i природоохоронне обладнання, а в окремих випадках — вщсутшсть очисних споруд та ефективного контролю за д1яльнютю екологонебезпечних шдприемств, низьку технолопчну
дисциплшу, гострий дефщит кошт1в для забезпечення нормально! експлуатацп очисного устаткування 1 споруд. Вкрай негативно позначаеться на реал1зацп природоохоронних заход1в в Украш й те, що дос1 належним чином не д1ють економ1чш шструменти та важел1, покликан! спонукати шдприемства, об'еднання й ф1рми до впровадження екологобезпечних, ресурсо- та енергозбер1гаючих технологш, очисного обладнання нових поколшь, налагодження нормального функцюнування очисних споруд тощо.
Перед сусшльством сто!ть надзвичайно актуальна задача оргашзаци використання природних ресурс1в таким чином, щоб припинити !х деградащю 1 спромогтися суттевого покращення еколопчного стану. Це можливе лише за рахунок оргашзаци ефективного мошторингу еколопчного стану територш та розширеного розвитку особливо охоронюваних територш.
ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ 3 НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ
Обраний напрям дослщження пов'язаний ¿з реал1защею завдань постанови Кабшету Мшютр1в Украши «Про затвердження Положения про державну систему мошторингу довкшля» вщ 30.03.1998 р. №391, Державно! цшьово! еколопчно! програми проведения мошторингу навколишнього природного середовища, що затверджена постановою Кабшету Мшютр1в Украши вщ 5.12.2007 р, №1376; Закон Украши "Про еколопчну мережу Украши" за станом на 24.06.2008 ,№ 1864-1У, виконанням науково-дослщно! роботи кафедри геодезп, картографп та землеустрою Чершпвського державного шституту управлшня 1 економ1ки спшьно з Державним управлшням у сфер1 охорони навколишнього природного середовища в Чершпвськш область
Мета роботи: створення програмного забезпечення для ведения розподшено! бази даних природо-заповщного фонду, шдвищення ефективносп функцюнування системи ведения мошторингу навколишнього природного середовища за допомогою геошформацшних технологш.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Територ1ю Украши за р1внем забруднення можна умовно роздшити на 6 зон: 1 - вщносно чисп територп (близько 7%); 2 - умовно чисп (близько 8%); 3 -малозабруднеш (15%); 4 - забруднеш (40%); 5 - дуже забруднеш (30%); 6 -еколопчш катастрофи (майже 1% вс1е! територп Украши). Таким чином, можна вважати, що близько 70% вс1е! територп Украши е еколопчно небезпечними зонами.
Сталий розвиток Украши, висока яюсть життя 1 здоров'я И населения, а також нацюнальна безпека можуть бути забезпечеш тшьки при умов1 збереження природних систем 1 шдтримки вщповщно! якосп навколишнього середовища. Для цього необхщно формувати 1 послщовно реатзовувати едину державну пол1тику, спрямовану на охорону навколишнього середовища 1 рацюнальне використання природних ресурс1в. Збереження 1 вщновлення природних систем повинно стати
одним з прюритетних напрямюв д!яльносп держави 1 суспшьства.
Формування ефективно! регюнально! системи охорони навколишнього природного середовища (НПС) I рацюнального землекористування спрямоваш на забезпечення збереження природно-територ1альних комплекшв в умовах розвитку сощально-економ!чного процесу. В Укра!ш юнують проблеми щодо ведения едино! системи мониторингу довк!лля через в!дсутн!сть едино! методологи збору, обробки, накопичення ! передач! мон!торингово! !нформац!!. В!дсутн!сть узгодженосп функц!онування окремих в!домчих мон!торингових систем е причиною дублювання роб!т, знижуе ефективн!сть роботи системи мон!торингу, не забезпечуе доступ державним органам виконавчо! влади та в ц!лому суспшьства до еколог!чного стану довк!лля. Причинами цього перед ус!м е необ'ектившсть оц!нки стану довк!лля та прийняття, у зв'язку з цим, неефективних р!шень по усуненню проблем. Роботу юнуючо! системи мон!торингу довк!лля можна ютотно вдосконалити, застосувавши геошформацшш системи (Г1С) та гео!нформац!йн! технологи (Г1Т) в !нтеграц!! з даними ДЗЗ.
Вир!шення задач! формування геошформацшного забезпечення мон!торингу навколишнього природного середовища на основ! метод!в ! об'ектно-ор!ентованих моделей гео!нформац!йних ресурс!в, розпод!лених баз даних, ор!ентованих на розпод!лену обробку та використання великих обсяг!в даних в регюнальних ! глобальних шформацшних мережах для п!двищення ефективност! створення ! функц!онування системи мон!торингу довкшля для здшснення комплексного управл!ння територ!ями е головним напрямом досл!дження ще! науково-досл!дно! роботи.
1снуюч! ресурсо-еколог!чн! проблеми повинш вир!шуватись як на державному, так ! на рег!ональному р!внях залежно в!д !х природно-еколог!чних ! сощально-економ!чних особливостей.
Першими кроками, у цьому напрямку повинна стати швентаризащя природно-запов!дного фонду (ПЗФ) кожного рег!ону ! держави в цшому, створення рег!ональних баз даних та Г1С ПЗФ, Г1С забруднення атмосферного пов!тря, поверхневих ! грунтових вод з наступним створення геопорташв з можлив!стю доступу до них як оргашв державно! влади, так ! широких верств населения.
Чершпвська область е одн!ею з найбшьших в Укра!н! - !! територ!я становить 31,9 тис. км2. (5,3 % ус!е! територ!! кра!ни); населения - 1281 тис. (2,6 вщсотюв вщ усього населения), а його щ!льн!сть - 36 чол. на км2, тобто у 2,1 рази менше, н!ж у середньому по кра!ш [4]. Внасл!док техногенного забруднення, в регюш втрачено 15% територп облает!, придатно! для рекреац!!. У сховищах орган!зованого складування накопичено понад 1919,2 тис.т. промислових токсичних вщход!в. В атмосферу викинуто б!льше 86,8 тис.т. шк!дливих речовин, у т.ч. вщ стац!онарних джерел 23%, вщ пересувних - 77%. В Чершгов! одне п!дприемство викидае у повггря в середньому 74,9 т. шкщливих речовин, в Н!жин! - 25,5 т. Частка утил!зованих шк!дливих речовин у загальному обсяз! уловлених та знешкоджених -22,3% [4].
Попршення стану, деградац!я ! виснаження ресуршв довк!лля зумовлен! передус!м такими чинниками, як недостатньо еколог!чно обгрунтоване
використання природно-ресурсного потенщалу, вщсутнють комплексное™ у веденш господарсько! д1яльносп, в освоенш та експлуатацп територш 1 корисних копалин тощо. У процес1 господарсько! д1яльносп порушуеться генетична цшюшсть ландшафта. До цього призводять еколопчна незбалансованють структуры сшьськогосподарських упдь, ¿гнорування еколопчно! емносп та ерозшно! стшкосп ландшафта шд час !х використання, надм1рна у багатьох регюнах краши розоранють територп, нерацюнальне ведения люового господарства без урахування еколопчних функцш лю1в тощо.
Область належить до найбшьш зволожених регюшв кра!ни. Заб1р води для використання ¿з природних водних об'екпв 147 млн. куб. метр1в, втрати води при транспортуванш - 9 млн. куб. метр1в, використання св1жо! води на виробнич1 потреби - 65 млн. куб. метр1в. Частка оборотно! та послщовно використано! води на виробнич1 потреби - 72%. Водовщведення у поверхнев1 водш об'екти - 93 млн. куб. метр1в, частка забруднених зворотних вод у природш поверхнев1 водш об'екти у загальному водовщведенш - 32%. Потужнють очисних споруд - 59 млн. куб. метр1в, перевантажеш, знаходяться у незадовшьному сташ.
Частка вкладених швестицш в заходи по охорош навколишнього середовища не перевищуе 1,5% [4].
Еколопчний стан Чершпвсько! обласп мае ряд особливостей, котр1 не притаманш шшим областям Украши. Перш за все, це вщносно невисокий р1вень концентрацп промисловосп 1 пор1вняно висока люистють територп, а також значна забезпечешсть водними ресурсами, що сприяе в деякш м1р1 здатносп ландшафта до самоочищения вщ забруднень (рис.1)._
1нт0гралы10 забруднення геригор1Т (у балах)
I I до ю
Рис.1. Еколопчна ситуащя Чершпвсько! область
Важливим фактором в Чершпвськш обласп е здатнють НПС до самоочищения 1 самовщновлення. До природних територш, що очищують повпря можна вщнести люи 1 об'екти природо-заповщного фонду (ПЗФ) (рис.2).
Церн! п всь ки 8<С _ , ______
Цзеди.-ЕшЕьк " г Д™' " ^ |
'-.^о гБорзнянеьзмй ■
.ЕонирПВШ ВфЮ ''ШЖК^СЬК^Й
Коэелёцький ¿и^,^
■ ■ "..........пр^^да^^ький
Категор^ об"екпв ПЗФ
_Еоташчнэ памятна прмрсдк
^ Боташчний заказник
Оолопчна памятка природ и Гщролопчна памятка природи Гдропопчний заказник Дендрипапчниипарк Ентомолопчний заказник За по в ¡дне урочища Зоологмна памятка п ри род и Эоолопчний заказник хтюлопчкий заказник Ландшафтний заказник .П¡совий заказник В Орниолопчнт! заказник
Парк памятка садово-паркового мистецтва _| Граница рай он ¡в
Рис. 2. Картатериторп ПЗФ Чершпвсько! область
В Чершпвськш обласп станом на 1 с1чня 2010 року площа територш природо-заповщного фонду (ПЗФ) складала 252232,82га, з них: нацюнальних природних парюв 40701га, регюнальних ландшафтних парюв 78753,95га, заказниюв 113795,1га [4]. Стан територш ПЗФ забезпечуеться за рахунок високих показниюв люистосп 1 водозабезпеченосп. Однак, площа юнуючих особливо охоронюваних природних територш не е достатньою для пщтримки еколопчного балансу територп. Це ставить перед регюнальною наукою задачу розробки 1 застосування системи заход1в по охорош природи 1 рацюнальному використанню земельних ресурс1в.
Основними комушкацшними елементами нацюнально! еколопчно! мереж1, е широтш природш коридори (рис.3), що забезпечують природш зв'язки зонального характеру, Полюький (люовий), Галицько-Слобожанський (люостеповий), Ивденноукрашський (степовий).
Для ефективного мошторингу еколопчного стану територш та !х ПЗФ, необхщно мати базове шформацшне (програмне) забезпечення, котре повинно включати:
- топогеодезично-картограф1чний р1вень;
- р1вень швентаризацп джерел забруднення;
- р1вень сучасного еколого-економ1чного 1 сощального стану використання земель;
- геоморфолопчний р1вень.
Для розв'язання географо-картограф1чних задач, як вщомо, найбшьш прийнятним 1 ушверсальним е геошформацшне картографування [5]. 3 юнуючих
шформацшних джерел шформацп для картограф1чного забезпечення та можливосп проведения еколопчного мониторингу найбшьш об'ективним 1 оперативним джерелом шформацп е космозшмки, за допомогою яких вщносно легко створювати картограф1чну динамшу змш.
На баз! матер1ал1в Державного управлшня охорони НПС в Чершпвськш облает! [4], авторами були розроблеш схема геошформацшного картографування з використанням двох головних складових - бази картограф1чних даних 1 бази географ1чних знань та створеш наступи! карти:
> карта еколопчно! мереж! Чершпвсько! облает! (рис. 3); ^ карта широтних коридор1в еколопчно! мереж! Украши (рис. 4); ^ карта мерид!ональних коридор!в еколог!чно! мереж! Украши (рис. 5). Екомережа е комплексною багатофункц!ональною природною системою, нацшеною на збереження р!зноман!ття, стабшзащю еколог!чно! р!вноваги, п!двищення продуктивност! ландшафта, покращення стану довк!лля ! загалом на збалансований сталий розвиток держави.
Рис. 3. Карта еколог!чно! мереж! Чершпвсько! облает!.
Вона являе собою складну, р1зного р1вня, просторову систему, до яко! входять природш бютичш елементи (особини, популяцп, види, бюценози), абютичш елементи (екотопи), екосистеми, змшеш та деградоваш ландшафти або !х елементи, пов'язаш м1ж собою функцюнально 1 територ1ально, що вимагають збереження або вщновлення, в тому числ11 шляхом невиснажливого використання.
Методолопя створення еколопчних мереж базуеться на використанш м1жгалузевого, "горизонтального" шдходу за умови иереробки юнуючого "вертикального" способу дш.
При формуванш програми розвитку регюнально! еколопчно! мереж! як основу для прийняття ршень було використано наявну геопросторову базу даних -топограф1чну електронну карту Чершпвсько! облает! масштабу 1:100000, яка мютить детальну шформащю про вс1 категорп земель 1 типи землекористувань на територп Чершпвсько! область Проведене з допомогою ще! карти зонування територ1! област1 за ступенем антропогенно! освоеност1 засв1дчило, що в цшому територ1я област1 недостатньо сприятлива для розбудови просторових елемешгв екомереж1 через високий ступ1нь господарського, в першу чергу с1льськогосподарського використання. Такий висновок п1дтверджуе 1 анал1з даних земельного кадастру Черн1г1всько1 область
Створення еколопчно! мереж! мае включати поступове в!дтворення до оптимального р!вня, на основ! ще збережених дшянок з природними б!оценозами, антропогенне зруйнованих ландшафт!в, п!двищення темпу в!дтворення природних ресуршв ! дальше гармон!йне сшвюнування сусп!льства та природи.
В Украш сьогодн! найб!льш збереженими д!лянками ландшафта, якщо не враховувати л!совий ! природно-запов!дний фонди, е так зван! неугщдя у р!чкових долинах, зокрема степов! д!лянки або л!си на терасах, !нод! луки та водно-болотш уг!ддя в заплавах. Саме щ територ!! зараз е ядрами концентрацп природного генофонду, а у майбутньому можуть стати джерелами для вщтворення природних б!оценоз!в в антропогенно зруйнованих ландшафтах. Рацюнальне ! планом!рне створення тут р!зних категор!й природоохоронних територш, проведения заход!в з розширення та об'еднання з !ншими под!бними стануть практичним початком в!дтворення ! розширення регюнально! екомереж!. Запропонованою просторовою схемою формування рег!онально! екомереж! плануеться досягти:
1) створення нових об'ект!в природно-запов!дного фонду на територ!ях, що в!дпов!дають умовам забезпечення охорони природних комплекс!в, з досягненням показника в!дсотка запов!дност! територ!! 2-2,5%;
2) збереження природних ландшафта на дшянках, що мають !сторико-культурну ц!нн!сть;
3) включения до розроблюваних програм еколог!чного оздоровления басейн!в р!чок Дн!пра, Десни, Сожу, Судост!, Сейму, Снову, Остеру, Труб!жу, Супою, Удаю та !нших 1560 малих р!чок заход!в щодо створення ! впорядкування водоохоронних зон ! прибережних захисних смуг водних об'ект!в, запровадження особливого режиму використання земель на дшянках витоку р!чок;
4) створення захисних люових насаджень та полезахисних люових смуг, залуження земель, ренатуратзацп земель, виведених з сшьськогосподарського обороту;
5) консерваци деградованих 1 забруднених земель з наступним !х частковим залюненням;
6) збереження природных ландшафта на землях промисловосп, транспорту, зв'язку, оборони;
7) еколопчно доцшьного збшьшення площ1 лгав з досягненням в перспектив! оптимально! для Чершпвсько! обласп люистосп 20-25% вщ загально! площг
Сприятлив1 передумови для збшьшення площ1 земель з природними ландшафтами, що склалися у процес1 реформування економ1чних вщносин у землекористуванш, забезпечуються:
• вилученням земель сшьськогосподарського призначення (насамперед деградованих орних земель) внаслщок економ1чно! збитковосп !х використання за призначенням;
• вилученням ¿з промислового використання (у видобувнш, буд1вельнш та шших галузях виробництва) земельних дшянок, яю втратили природний стан 1 становлять шдвищену небезпеку для збереження навколишнього середовища;
• наданням переваги вщновленню природних ландшафта як найбшьш доцшьному виду використання земель, що вибувають ¿з сшьськогосподарського використання;
• встановленням водоохоронних зон 1 прибережних захисних смуг навколо водних об'екпв;
• збшьшенням територп лю1в, люосмуг навколо сшьськогосподарських упдь, промислових та житлових зон.
Рис. 4. Карта широтних коридор1в еколопчно! мереж1 Украши.
Меридюнальш природш коридори, що представлен! на рис. 5, просторово обмежеш долинами великих р1чок - Дншра, Дунаю, Днютра, Захщного Бугу, Ивденного Бугу, С1верського Дшця, котр1 об'еднують водш та заплавш ландшафти - шляхи м1грацп численних вид1в рослин 1 тварин.
Рис. 5. Карта меридюнальних коридор1в еколопчно! мереж1 Украши.
Проектування концептуального забезпечення бази даних. Основною задачею предметно! обласп „Природоохоронних територш" е мошторинг об'екпв природо-заповщного фонду та дослщження виникнення змш, що вщбуваються на природоохоронних територ1ях Чершпвсько! область Об'ектами дослщження виступають:
• адмшютративш райони (Код_району, Назва_району);
• об'ект (Кодоб'екту, Назваоб'екту);
• значения об'екту (Кодзначення, Назвазначення);
• шдпорядкування (Кодшдпорядкування, Назвашдпорядкування);
• значения (Код значення, Назва значення);
• створення (Кодстворення, Назвастворення);
• площа (Код_площ1, Одинищ_площ1).
Створення мережево! Г1С ПЗФ дозволить приймати ефективш ршення в регулюванш питань з техногенно! безпеки на основ! багатоаспектного доступу до сшльних ресурс1в користувачами адмшютративних утворень на основ! штегровано! бази даних, розподшено! по вузлах мережь 1нформащя про кожей об'ект за мюцем збирання вщ кожного адмшютративного центру попадае на сервер екомереж1 в обласному центрь Об'екти описуються за допомогою атрибупв та представляються у баз1 даних, як шформацшш об'екти (рис. 6).
с. К и 111 ш ¡1!. :н К 1.П'1 и:! ;К1 ¡1 7мг. ::1 I Ь :Н ¡. <и 1 \
! 1лп.чта Г.'1(1 к :н^ мн' :ил:;.: 1 мп .......... :игш пн".'|»::гм1 мш' у ау п т.
1 1Л--37Э ГлрЭГЗП1 ЧИ1' эзкззшк чк-юбж ЗНа 16 41-я \'н~' вЧМВС эш~ ' у :цбЗб 3< ГцИн "Еретвз ,аЛ1С РСП
1 \i\2-Hi 1ЛЗ Я7й 1 лрэгэпчнР эЕкгаш жшзгс эьаленья' '.1эна<- ЭСЬ^НР' а М1ь герствэ .ч 1'сп Мм : 1 ремм ,ПЛК Ш1
1 1/1'-573 Гдрэгэп1 чнР ззкзэш чкзфеж зна 1е ння ,_нтц=ю- <ур н:ь иУ К СЦЕ ЗЕ М1н "Ерств> ,йЛ1С ксп
1 1ЛЬ-Ьв 1Л Я7Е тТмнг' т Гим^ГинТ/мм^ м-" ^ нс^аь 1,ьр.-..ЯВН киглм •= 1 1 П.-/удлини КИП......г:
1 ьчо-зто Глрэгэп1 на пгчрткэ прихл л ч1с зевэго аьаче-и-япазл-до '3' И ;Ц636 "п ГьИн "Еротвэ ЛЛК рзи
1 1Л 1-ЬИ 11ар<.-мг.чм1(.а .ышви ai.fj. aLi J -лгс t а ьа м».и№Л1 ана-к-м-м 'Кэчуаьисьэд 1К.Ч ч Мм-с км
1 1ЛП Л7П Ппрг пгчятм ■.СЛППГ гл|ч:гл1тл чгут гт1 мкилглпг ли лиг и я ' iii |||, .к.и- * сцпг -гг.гч Мм "."Грг.тлл лг лг1". 1
IЛ 0-573 Згпов яче урэ1 1иэ чкзевж аьа чья 'Лсзозюр' V ;цбЗб 3/ ^Ерхавн-нР |:ом1Гбт лс
1 1 лр.л амчт' аккигник чн-аеьа^ аьнмь-и-м ' эи jBt.-jb.-t -х л" К
1 Ы П7П Глрлглг^ ми' лпгг.ч 1.н: чк мтлгг Л1 «иг м я' "мг.им ,н: к -.цг тг V ж
1 1,22-573 Глрэг эп1 ннР заказник чк .юеж зна 1енья' С-упмк' р :цб 36 3-: М1н ГЕрОТВЗ ,ЙЛК пеп
1 1ЯЗ ьи Ьа а пч му аагхгл 1к мк.и.ии jiil.il ши 'к га 1к' Мм с ч.р11иа.ллк, КИ
1 М?' -Г|7П Пл" чп ни" ллк"и- лг. мки*лпг ли; кчня Глгу,-,; ли мн; ' 1/ Г,И|- л-ррг.трл йЛ1С кг.п
1 1/25-573 ЛэНДХаСТНР^ «ДОЧКС чс^е эсгз зьз1 енкч -ечаЛ" V :и,бЗб 3< М1н з-Ер-ЕО АГ<.
1 1Я ыъ Ьа а пчмг аагхл « ана-ш ши * плли
1 Глрлглгм ялкл^мк чк 1йрлгг .чья 16 чья ' ")-.тр ч"
1 1*27-573 ГлрзгзпчнР заказник чкзевж значения' ~зЛзс5сн?ь41}" к :и,бЗб 3<
1 ш ь/в I -линг аии^л мк М1штл1 anu.iL н и "11ки''
1 1Л-Я7Г Г,л-лм нл1' ллк".и-.<к мк-иадлп". лил 1р-1ня пккк
1 1 1 лрэгэпчнР агк£:ннк чк л«Е5Гс ана-1€ння' ¿«гегш1' к :ц636 ь ¿^рхзвннР комгтет лс
1 1/7-С7С Глрзгзп1 чир звкгзтк чкэгс зна 16чья' (зсп^енкй' V 1-ц6 36 3". М1н "Ерствэ ,аЛ1С С л
1 ьмге 1 лрэгэпчнР згкг-ннк чк^еэгс значения Лу-у^гь-пГ V :цезе 5< ¿,ер^:ос¥|тет лссэсгэ
1С 10ГС-С7С ГлрЭГЗП" НН1' ЗЗК5-Н1К ЧкЗ«гЕОГС зьа 1ЕННЯ ' З-МНСзШ4 ' ¥ сцезе 3< £ерхзвни0 коиггет г1с
1С ИГП-ЬЮ 1 лрэгзпчнР згкж-ннк чгс-юеж значения' ^геэкшрнкЗ-Г к :цезе 5< ¿,€рхзвн К0Г.11Т6Т лс
и" Г лр.и и ¡1 шанхлнп им ни ш :н ;л1 н я ' П| ............ 1гя?' г,1 {!:■ лм 1,11' кмглм 1 1 1 ¡1:
1С Глрэгзп1 -1Н1- звклзн^к чк згезгс зна 16 чья' =м <а Сн злячкз' ¥ 1-11,6 36 3< гьин "ерсгез ,йлк
11 1Г 11МГ71: -п'-нп |£-<|»>ка |рил.д|'1 л<. а1-н-№-11-и ' Пл-.: ИЧП Л.-.ЧЕТ '1 прилгни 1ЛГЛГГ Л1 ЛЧГ II Я ' "'(Т| .Р ,11 п 1" К .-u,tзt "п
=1 *\ 1 1 • I ......н-
Рис. 6. Таблиця бази даних об'ектш ПЗФ.
На еташ проектування необхщно передбачити ус1 можлив1 дп, котр1 можуть виникнути на р1зних етапах життевого циклу БД, проанал1зувати запити користувач1в, вибрати шформацшш об'екти 1 !х характеристики 1 на основ! анал1зу структурувати иредметну область (рис. 7).
Рис. 7. Алгоритм анал1зу предметно! обласп та запитш до БД.
Анал1з предметно! обласп доцшьно розбити на три фази:
■ анал1з концептуальних вимог 1 шформацшних потреб;
■ виявлення шформацшних об'ектш 1 зв'язюв м1ж ними;
■ побудова концептуально! модел! предметно! облает! 1 проектування концептуально! схемп БД .
В БД природо-заповщного фонду виконуються запптп по кожному об'екту або адмшютративному району Чершпвсько! обласп. (рис. 8).
Рис 8. Приклад створення запиту по об'ектам Менського району Черн!г!всько! облает!.
В запит! можна отримати шформащю про загальну характеристику по забрудненню п!дприемствами адм!н!стративних район!в облает!, кшьюсть об'ект!в природо-запов!дного фонду, як! юнують в адм!н!стративних районах ! на територп вс!е! облает!, яку площу займае об'ект, яке значения об'екту, шдпорядкування об'екту та його адмшютративне розташування.
Для зручного використання БД розроблеш форми наближен! до стандартних бланк!в уведення даних (рис.9).
Рис. 9. Загальний вигляд форми уведення даних.
Робота з Г1С ПЗФ Черн!г!всько! облает! зазвичай не викликае проблем. 1нту!тивно зрозум!лий !нтерфейс (рис. 10-13) дозволяе користувачев! при запуску
Г1С (кнопка «Пуск», рис.10) перейти до адмшютративно! карти Чершпвсько! обласп (рис.11) та вибрати адмшютративний район. При натисканш на кнопку адмшютративного району з'являеться цифрова векторна карта (рис.12), де можна обрати необхщний територ1альний об'ект та отримати по ньому необхщну шформащю (рис.13).
Рис.10. 1нтерфейс Г1С ПЗФ Чершпвсько! область
Рис.11. Адмшютративна карта Чершпвсько! область
Рис.12. Цифрова векторна карта Рис.13. 1нформащя по обраному об'екту об'екпв ПЗФ Чершпвсько! облает! ПЗФ Чершпвсько! облает!
висновки
Створена Г1С об'екпв природно-заповщного фонду Чершпвсько! обласп дозволяе цшсно збер1гати, вносити змши, анал1зувати 1 контролювати його стан.
Розроблене програмне забезпечення надае широю можливосп для ведения розподшено! бази даних природо-заповщного фонду, шдвищення ефективносп функцюнування системи ведения мониторингу навколишнього природного середовища за допомогою Г1Т.
Розроблена база даних передана до Державного управлшня у сфер1 охорони навколишнього середовища в Чершпвськш обласп для подальшого використання.
Список лггератури
1. Буравльов G. П. Безпека навколишнього середовища / £.П. Буравльов. - К. : ШНБ, 2004.
2. Громадське лобтавання першочергових pimeHb влади для шдвищення ефективносп еколопчно! пол!тики. - Ки1в: ВЕГО «МАМА-86», 2007. - 180с.
3. Грановська Л.М. Рацюнальне природокористування в 30Hi еколого-економ1чного ризику / Л.М. Грановська. - Херсон : ХДУ, 2007. - 372 с.
4. Допов1дь про стан навколишнього природного середовища в Чершпвськш обласп за 2007 piK : (стат. щор1чник / Державне Управлшня Охорони Навколишнього Природного Середовища в Чершпвськш обласп).- Чершлв: ДУОНПС, 2008.- 184с.
5. Бурачек В.Г. Основи Г1С. / В.Г. Бурачек, B.I. Зацерковний - Чершпв, 2009. - 180 c.
Зацерковный В.И. ГИС природно-заповедного фонда Черниговской области/ В.И. Зацерковный, С.В. Кривоберец, В.В. Сергиенко, Ю.С. Симакин // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2010. - Т. 23 (62). - №2 - С. 92-104. В статье рассмотрена подходы использования геоинформационных технологий для создания распределенной базы данных ГИС природно-заповедного фонда Черниговской области. Ключевые слова: окружающая среда, природно-заповедный фонд (ПЗФ), геоинформационая система (ГИС), геоинформационные технологии (ГИТ).
Zacerkovniy V.I. GIS nature-reserved fund of the Chernigov area / V.I. Zacerkovniy S.V. Krivoberets V.V. Sergienko Y.S. Simakin // Scientific Notes of Taurida National V. Vemadsky University. - Series: Geography. - 2010. - Vol. 23 (62). - №2 - P. 92-104.
In article it is considered approaches of use of geoinformation technologies for creation of allocated database GIS of nature-reserved fund of the Chernigov area.
Keywords: environment, nature-reserved fund (NRF), geoinformation system (GIS), geoinformation technologies (GIT).
Поступила вредакцию24.04.2010 г.
