CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №3, С. 65-73.
УДК 504.53.054:504.064:62/69 Д1СТАНЦ1ЙНА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 РЕКУЛЬТИВАЦН РОДЮЧИХ ЗЕМЕЛЬ БУРОВИХ МАЙДАНЧИК1В НА НАФТОГАЗОВИХ РОДОВИЩАХ
Журавель М. Ю.1, Клочко Т.О.2, Яременко В.В. 3 1Швтчпо-сх1дпий науковий центр «1нтелект-сервк», Харюв, Украта
2Держаене тдприемство науково-достдний та проектний тститут «СОЮЗ», Нащональний аерокосм1чний ynieepcumem ш. М. СЖуковського «Харккський авшцшний тститут», Xapuie, Украта, 3СП Полтаеська нафтогазоеа компанш E-mail: klochko.ta@gmail.com2
У робот1 розглянуто питания застосування MaTepianiB косм1чних зйомок для спостереження за станом територп родовищ вуглеводшв та виявлення зон техногенного впливу на Грунти у комплекс! з проведениям наземних дослвджень.
Ключов1 слова: нафтогазовидобуток, косм1чш зшмки, дешифрування, Грунти, дослвдження, порушення, рекультиващя, рослиншсть.
ВСТУП
Сталий розвиток Украши визначаеться, у числ1 шших умов, розробкою природоохоронних заход1в при запроваджеш нових технологш та удосконаленш юнуючих. Такою е i св1това тенденщя, що схвалена Украшою та пщтверджена низкою нормативних акпв вщносно користування, охорони i мошторингу компонента довкшля.
На територ1ях ведения геолопчного вивчення, розвщки та розробки нафтогазових родовищ ¿снуе необхщнють оперативного отримання площ для розбудови шфраструктури: бурових майданчиюв, трубопровод1в, установок подготовки, збер1гання та транспортування вуглеводнево! сировини. Для землевласниюв, що передають земельш надши в тимчасове користування важливим е як отримання вщповщно! оплати вщ землекористувача, так i повернення земельно! дщянки в стан1 не пршому, шж був на еташ тимчасового вщчуження. Це досягаеться проведениям техшчно! та бюлопчно! рекультивацп земель, що е обов'язковою складовою технолопчних процес1в, пов'язаних з порушенням земель.
Мошторинг грунта е елементом комплексного мошторингу компонента довкшля в систем! еколопчного управлшня нафтогазовидобувного пщприемства i' забезпечуе нагляд за станом земель вщ моменту ix вилучення в тимчасове використання до повернення власнику та/або повного вщтворення первинного стану. Складовими мошторингу грунта е накопичення даних агроеколопчних дослщжень, прив'язка i'x до конкретних виробничих об'екпв та технологш, рознесення шформацп в 4aci та npocTopi, сшвставлення з вимогами техшчних стандарта та законодавства.
Одним ¿з сучасних елеменгав мошторингу Грунт1в е матер1али косм1чних зйомок. Вони можуть використовуватися як актуал1зована картограф1чна основа та дозволяють проводити багатоцшьове тематичне картографування 1 повтори! зйомки для анал1зу стану довкшля на дшянках р1зно! площг В залежносп вщ просторового розр1знення можливо здшснювати мошторинг окремих об'екпв, всього родовища, групи родовищ у межах шдприемства-розробника або у межах геоструктурних одиниць.
Постановка задач! дослщження:
• визначити особливосп дешифрування зображень техногенно-порушених
грунтов;
• визначити локал1защю забруднень при розробщ родовищ вуглеводшв;
• провести дослщження стану грунтов на промислових майданчиках;
• провести анал1з косм1чних зшмюв з метою видшення площ порушених земель теля рекультивацп.
1. ОСОБЛИВОСТ1 ЗОБРАЖЕНЬ ТЕХНОГЕНО ПОРУШЕНИХ ГРУНТ1В
Грунтовий покрив, у бшьшосто замаскований рослиннютю, вивчати за косм1чними зшмками складшше, шж шш1 компоненти ландшафту. Проте вш, як шякш компонент екосистеми, вщображае ютор1ю розвщки, експлуатацп родовищ та рекультивацп порушених земель.
Р1зномаштш грунти та !х порушення не завжди розшзнаються по косм1чним зшмкам за прямими дешифрувальними ознаками (кол1р, структура, характер поверхш, мехашчний склад, волопсть). Порушення добре вщображаються на орних землях або полях з рослиннютю не бшьш як 10-20 см та на слабо вкритих рослиннютю територ1ях (з проективним покриттям до 10-15%).
Тон зображення грунтов на панхроматичних зшмках змшюеться вщ бшого тону зображень сухих солончаюв, пююв до чорного тону зображення чорнозем1в та визначаеться !х вщбивною здатшетю, яка залежить вщ мшералопчного та оргашчного складу. Гумусов1 речовини 1 окисли зал1за знижують загальну яскравють грунтов, а кремнезем, карбонати та хлориди збшьшують. Тому чорноземи з великим вмютом гумусу зображеш на зшмках чорними тонами, а солончаки -дуже евтолими через вицвтои легко розчинних солей (хлорид1в, сульфат1в). На тон зображення грунтов впливае також вологють: тон зображення вологих об'екпв у 2-3 рази темшше тону зображення сухих об'екпв [1, 2].
На багатозональних зшмках тон зображення грунта у р1зних зонах спектру та його змши при переход! вщ зони до зони е прямою дешифрувальною ознакою. Для дешифрування використовують зшмки в червоно! та ближнш шфрачервоно! зонах, тому що наб1р кривих спектрально! вщбивно! здатносн розходиться максимально в цих зонах.
Антропогенне засоления мае негативне значения для сшьськогосподарського виробництва. Засоления вщноситься до одного з суттевих динам1чних параметр1в грунту, воно добре вщстежуеться у видимому та ближньому шфрачервоному д1апазош. Прямими ознаками засолених територш е вицвтои солей або виникнення
сольових корок, яки вщображаються яскравими бшими тонами. Опосередкованими ознаками е пригшчений та розрщжений рослинний покрив. Локальне розподшення солей залежить вщ розташування технолопчного об'екту та особливостей мшрорельефу. За зшмками можливо в1зуально дешифрувати стадп засоления земель: начальна (висока волопсть при практично! вщсутносп засоления), пром1жна (солестшка рослиннють та шдвищена волопсть грунту), зрша (сольова корка на поверхш). Контури сольових корок, що виникають у автоморфних умовах, при виштному режим! у мюцях виклинцювання збагачених солями грунтових вод мають чп-ку структуру округло-розр1зано! форми.
При забрудненш нафтопродуктами вщбивна здатнють грунпв знижуеться. При сильному забрудненш крив1 спектрального вщображення наближаються до горизонтальних, коефщенти вщображення знижуються у напрямку до червоно! зони. 1нтегральне вщображення сильно забруднених грунпв складае 10 - 12%, в синьо-фюлетовш зош 9 - 11%, в червонш - до 8 - 13%.
Спектральна яскравють грунтов залежить вщ поверхш структури, розм1ру агрегапв, щшьносп упаковки, шорсткосп поверхш. Найменш1 частники повшше заповнюють об'ем та дають бшьш вир1вняну поверхню у пор1внянш з1 складною поверхнею, що зложена крупними агрегатами. Гладка щшьна поверхня мае коефщенти яскравосп вище, шж рихла. Безструктурш грунти вщбивають на 10 -15% бшьше свтола, шж добре оструктуреш.
2. ЛОКАЛ13АЦ1Я ЗАБРУДНЕНЬ ПРИ РОЗРОБЦ1 РОДОВИЩ ВУГЛЕВОДН1В
На стадп пошуку та розвщки родовищ нафти та газу найбшьш вщчутний вплив на грунтовий 1 рослинний покрив пов'язаний з буршням та випробуванням свердловин. Буд1вельно-монтажш роботи на бурових майданчиках та тд'1зних шляхах до них призводять до порушення рослинного покрову, який виконуе важливу протиерозшну та еколопчну роль. Ще бшьше навантаження вщчувають грунти на бурових майданчиках де грунтовий шар зшмаеться майже повнютю, у чорноземнш зош шод1 на глибину 1,0-1,2 м. Поверхня грунту на бурових майданчиках може забруднюватися, найбшьшу небезпеку становлять компоненти бурових розчишв та горюче-мастильш матер1али. Розм1ри земельних майданчиюв, яю вщводяться пщ одну свердловину на перюд буршня, можуть сягати 2,5-3,5 га.
На стадп експлуатацп родовищ тимчасове вщчуження земель значно зростае. Окр1м буршня свердловин будуеться 1 технолопчна мережа, яка мае забезпечити видобуток, первинну подготовку продукцп та И транспортування. У зв'язку з цим на територп родовища поруч з площинними можуть з'явитися лшшш зони забруднених 1 порушених земель, яю трасують нафто- та газопроводи. В процес1 видобутку можлив1 розливи на майданчиках бшя свердловин, а шод1 й фонтанування продукцп, перепкання пластових флющ1в з нижшх горизонта в верхш позатрубним простором або внаслщок порушення герметичносп експлуатацшних колон. Все це може привести до забруднення грунта 1 шдземних вод. Мехашчш порушення та в меншш м1р1 короз1я можуть привести до розрив1в
трубопровод1в, якими транспортуеться продукщя вщ свердловин на пункти сепарацп i переробки. Найбшьш в1ропдш порушення лшшних комушкацш в мюцях перетину транспортних шлях1в та водних артерш. На eTani штенсифшацп розробки родовища р1зко зростае ризик засоления грунпв та природних вод внаслщок витоюв мшерал1зованих флющв з аваршних трубопровод1в [3, 4].
На кшцевш стадп розробки родовищ лшвщуються технолопчш об'екти, рекультивуються yci порушен! та забруднеш земл1 i повертаються ix власникам.
3. ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ ГРУНТ1В НА ПРОМИСЛОВИХ МАЙДАНЧИКАХ
Дослщження стану rpyrniB на майданчиках пошукових та розвщувальних свердловин проведено за допомогою дешифрування зшмюв високого розр1знення 0,61 м (КА Quick Bird) та середнього розр1знення 30-15 м (КА Landsat та зшмки TERRALook). Фонд таких зшмюв доступний для використання у мереж1 1нтернет. Зазвичай зшмки для дослщжень вщбирають за часовим i спектральним критер1ем, але вщб1р у 1нтернет був обмежений за такими умовами, оскшьки у вшьному доступ! знаходиться мала кшьюсть зшмюв на необхщну територда. Дослщження проводились на територп Полтавсько! низовини (швденна прибортова зона ДДЗ), яка натчуе бшьше двох вЫв icTopii' сшьськогосподарського використання земель.
Суттеве значения для розшзнавання властивостей rpyrniB мае стан рослинностг Оскшьки район мае аграрну спещатзащю (розоранють територп складае 80-90%), промислов1 об'екти розташоваш переважно на ланах сшьськогосподарського використання, проведено дослщження культурно! рослинностг Було дослщжено особливост1 стану nociBiB сшьгоспкультур, яю вщображають яюсть грунпв, !хню родючють, а також структуру грунтового покриву.
Анал1з зн1мк1в показуе досить високий контраст промислових майданчиюв на фош сшьгоспугщь через великий строк теля i'x лшвщацп та рекультивацп. Приклади зображень наведено на рисунках 1-3.
При обстеженш рощ дшянки свердловини №20 спостершалося руйнування залишюв бетонного вимощення навколо устя (рис. 1а). По слщам на rpyHTi видно, що це вщбувалося ¿з застосуванням важко! техшки. Можливо, що метою цього був видобуток гран1тних брил, з яких було зроблено вимощення. У той же час невелию камеш та уламки бетону залишилися у rpyHTi, а це може викликати подальше забруднення прилегло! територп буд1вельним смггтям, що вже спостерталося paHime за даними косм1чних зйомок (рис.1б).
На рис. 16 видно, що за кольором чнко видшяеться дшянка бурового майданчику, а також напрямки розтння вздовж оранки залишюв буд1вельних та бурових MaTepianiB вщ устя свердловини на досить велику вщстань - до 100 м. Це вказуе на грубе порушення правил рекультивацп першого етапу - рекультиващя майданчика теля буршня свердловини. Властивосп грунту, що впливають на змшу вщбивно! характеристики, не вщновились на рекультивованш дшянщ навпъ за 40 роюв, що пщтверджуеться даними польових в1зуальних спостережень та лабораторними дослщженнями грунту.
а) загальний вигляд шд час обстеження б) косм1чне зображення з КА Quick Bird
Рис. 1. Дшянка розвщувально! свердловини №20 1гнат1вське родовище, 1968 piK рекультивацп
На рис. 26 видно промисловий майданчик та прилеглу до св.№16 територ1ю, що неорана, оскшьки землевласник побоюеться пошкодження орного знаряддя через залишки буд1вельного смггтя.
Синантропна рослиннють приховуе контур порушення грунту. Такий стан територп можна спостернати починаючи з 1991р. (nepmi зшмки з розр1зненням 30 м). В1зуальний огляд майданчика, грунтов! прикопки та лабораторш анал1зи подтвердили низький р1вень техшчно! рекультивацп.
И
а) загальний вигляд шд час обстеження б) косм1чне зображення з КА Quick Bird
Рис. 2. Дшянка розвщувально! свердловини №16 (Руденювське родовище), 1971 piK рекультивацп
Навколо деяких свердловин площа техногенного порушення невелика, контури площадок шби розмш!, що вказуе на особливосп обробки поля землевласником та невдалу пюлярекультивацшну оргашзащю майданчика, рис. 3.
Рис. 3. Дшянка розвщувально! свердловини №5Н (Новомикола!вська структура)
Дшянки деяких лшвщованих свердловин мають чгтко окреслений контур мало! площ1 (~10х10 м) без сладв розсдавання буд1вельних вщход!в на територп, рис. 4.
Рис. 4. Приклад правильно! рекультивацп майданчика
Така орган!зац!я майданчика дозволяе власникам проводити обробку земель у звичайному технолог!чному цикл!.
Частина промислово! шфраструктури пщприемства вщображена на рис. 5. Для дослщжень використано синтезоване зображення TERRALook, комбшащя спектральних канал1в RGB. Рисунок шюструе досить високе антропогенне навантаження територп та розташування технолопчних об'екпв на сшьгоспугщдях. Змшення фототону зшмка чггко визначае стадп проведения po6iT та ix технолопчш особливоси. Анал1з зображення показуе активну фазу po6iT у райош свердловин №151, 152, 159, 162. Свердловини зв'язаш пром1ж собою дорогою, вщображеною на зеленому фош культурно! рослинносл у вигляд1 л1н1йно-видовжено1 смуги. В1д свердловини №131 на швшчний сх1д простежуеться коридор шлейф1в у вигляд1 смуги CBirao-ciporo кольору, тобто природний стан rpyrniB порушено внасл1док впливу буд1вництва.
Св1тла пляма у район! свердловин №160, 163, 165 вказуе на вщсутнють грунтового покриву, що пов'язано з проведениям бурових po6iT.
Рис. 5. Частина промислово! шфраструктури
Дослщження виявили вплив антропогенного навантаження на вс!х без виключення д!лянках спостережень. При обстеженн! виявлена неоднор!дн!сть в стан! рослин по полям ! культурам як на фон!, так ! на рекультивованих д!лянках, що викликано як впливом техногенного навантаження при тимчасовому використанн! земель, так! нер!вном!рн!стю агротехн!ки на полях.
Вивчення р!зних за в!ком дшянок порушених земель показуе, що без бюлопчно! рекультивац!! процес в!дновлення родючосп дуже розтягнутий у час!. На бурових майданчиках, л!кв!дованих десятки роюв потому, е суттев! вщмшносп стану та продуктивност! культур з прилеглими д!лянками поля, що фшсуеться на косм!чних зн!мках. На жоднш з рекультивованих д!лянок, як! повинш до 3-х рок!в знаходитися пщ пос!вами багатор!чних трав, при обстеженн! не виявлеш ц!
культури. що свщчить про вщсутнють заход1в бюлопчно! рекультивацп з боку власниюв земель.
висновки
Анал1з характеру зображень на зшмках залежить вщ розм1ру, лшшно! протяжносл об'екпв, що мають добре виражену ф1зюном1чшсть. Кожна трупа таких зображень на родовищ1 характеризуеться визначеними параметрами (змшою фототону, текстури пщстильно! поверхш), а також своерщною «прив'язкою», що вщображае технолопю експлуатацп.
За матер1алами ДЗЗ визначаються змши стану рослинносн, грунтового покриву, поява нових технолопчних об'екпв та лшвщащя старих, змши у використанш земель прничого вщводу та за його межами. При цьому виникае можливють виявлення особливостей стану грунтового покриву, рослинносн та 1хньо! детал1зацп, а вщповщно, 1 бшьш точного врахування впливу на навколишне середовище р1зних технолопчних об'екпв. Використання даних ДЗЗ надае можливють контролювати несанкцюноваш шд'1зш шляхи до об'екпв переробки та транспорту вуглеводшв, оцшювати якють рекультивацп земель теля буршня свердловин та експлуатацп, здшенювати ретроспективну оцшку використання та якосн земель, являе об'ективну картину сучасного стану в кшькюному та яюсному виглядг Це е базою для прогнозування подальшого розвитку дш та прийняття необхщних корегуючих засоб1в.
За допомогою косм1чних зшмюв проведена оптим1зац1я розташування точок спостереження грунпв, що сприяло репрезентативносп опробування. Анал1з косм1чних зшмюв надав змогу вивчити ютор1ю освоения територп, показав досить високий контраст промислових майданчиюв на фот сшьгоспупдь через великий строк теля 1х лшвщацп та рекультивацп. Ор1ентовна площа таких земель ильки у межах Дшпровсько-Донецько! нафтогазоносно! провшцп може складати 20000 га.
У подальших дослщженнях необхщно розробити методику виявлення та оцшщ впливу на довкшля видобувно! д1яльносп на р1зних стад1ях розвщки, експлуатацп родовищ та рекультивацп порушених земель, визначити спектральш характеристики та алгоритми автоматизованого виявлення порушених дшянок.
Матер1али косм1чно! зйомки повинш стати невщ'емною частиною оперативного мошторингу грунпв, оскшьки надають об'ективну шформащю про стан територп у час1 та простор!.
Список лггератури
1. Кравцова В. И. Космические методы исследования почв / Валентина Ивановна Кравцова. — М.: Аспект Пресс, 2005. — 190 с, 8 с. цв. вкл.
2. Кронберг П. Дистанционное изучение Земли: Основы и методы дистанционных исследований в геологи / П. Кронберг. — М.: Мир, 1988. — 343 с.
3. Журавель Н.Е. Месторождение газа и гидрологический заказник: поиски баланса / Н. Е. Журавель, Т. А. Клочко, М. И. Овчаренко. // Зб.наук.ст. III М1жнародно1 науково-практично! конференци «Еколопчна безпека: проблеми [ шляхи виршення» (10-14 вересня 2007 р., м. Алушта) / УкрНДЕЕП. X., 2007. — С.128-133.
4. Дваладзе Т. Ш. К методике регионального экологического прогноза при эксплуатации нефтегазовых месторождений / Т. Ш. Дваладзе, А. В. Поздняков, М. Ю. Самуйленков. // Исследования эколого-географических проблем природопользования для обеспечения территориальной организации и устойчивости развития нефтегазовых регионов России: Теория, методы и практика. — Ниженеварговск: НГПИ, ХМРО РАЕН, ИОА СО РАН, 2000. — С. 23-29.
Журавель Н. Е. Дистанционная оценка качества рекультивации плодородных земель на нефтегазовых месторождениях / Н. Е. Журавель, Т. А. Клочко, В. В. Яременко // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2011. - Т. 24 (63). - № 3 - С. 65-73.
В работе рассматриваются вопросы применения материалов космических съемок для наблюдения за территориями месторождений углеводородов и выявления зон техногенного влияния на почвы в комплексе с проведением наземных исследований.
Ключевые слова: нефтегазодобыча, космические снимки, дешифрирование, почвы, исследования, нарушение, рекультивация, растительность.
Zhuravel N.E. Research of a current state of problems of revealing of the salted soils according to space shootings // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vemadsky University. - Series: Geography. - 2011. -Vol. 24 (63). - № 3 - P. 65-73.
The article deals with the application of satellite surveys for monitoring of oilfields and detection areas of technological influence on the soil in conjunction with the surface survey
Keywords: oil and gas extraction, space imaging, soils, interpretation, research, soil reclamation, vegetation, violation.
Поступила вредакцию 28.04.2011 г.
Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №3, С. 74-84.
УДК 504.3.054 : 004.9
ГЕ01НФ0РМАЦ1ЙНИЙ МОН1ТОРИНГ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ
ЧЕРН1Г1ВСЬК01 ОБЛАСТ1
Зацерковний В. I., Кривоберець С. В., Серг1енко В. В., С1матн Ю. С.
Черншвський державный incmumym економжи i управМння, Черншв, УкраТна,
E-mail: serhiy.07@mail.ru
Розглянуто проблеми створення системи мошторингу атмосферного повпря з використанням геошформацшних технологш (Г1Т). На основ! анал1зу зроблеш висновки та визначеш головш проблеми що стоять на шляху впровадження Г1Т в сучасш системи мошторингу атмосферного пов1тря. Ключов1 слова: атмосферне повпря (АП), геошформацшт технологи (Г1Т), мошторинг, навколишне природне середовище (НПС).
АКТУАЛЬН1СТЬ ПРОБЛЕМИ
У 1990 рощ Верховна Рада проголосила Укра!ну зоною еколопчного лиха. Через 14 роюв уряд в Стратеги економ1чного та сощального розвитку Украши (2004 - 2015 pp.) охарактеризувавши еколопчну ситуащю на територп Украши як кризову. Оскшьки нацюнальна еколопчна пол1тика була i залишаеться неефективною та не забезпечуе охорони навколишнього природного середовища вщ забруднення, збереження необхщно! площ1 територш в природному сташ i рацюнального використання природних pecypciB, то сучасний стан навколишнього природного середовища та пов'язаного з цим чинника здоров'я населения вже становить загрозу нацюнальнш безпещ Украши [1].
Дослщження, проведен! авторами, засвщчили, що загрози еколопчно! безпеки можна класифшувати за вщношенням до територп - на внутршш (будь-яю об'екти господарсько! д1яльносп) i зовшшш (транскордонний вплив забруднень); джерелам еколопчно! небезпеки - антропогенш i природш; природним сферам - загрози атмосфер!, гщросфер1, лп-осфер^ бюсферг
Серед низки актуальних проблем, яю потребують щонайшвидшого виршення для забезпечення сталого розвитку суспшьства, е встановлення критичних техногенних навантажень на природне середовище, моделювання процес1в взаемодп i взаемопроникнення природних i антропогенних фактор1в, безперервний мошторинг цих процес1в i прогнозування надзвичайних ситуацш.
Об'ектами мошторингу виступають: атмосфера; гщросфера; лп-осфера; грунти, земельш, nicoBi, рибш, сшьськогосподарсью та iHmi ресурси та ix використання; 6ioTa; природш комплекси та екосистеми. Серед них одним з найважливших е мошторинг атмосферного повпря, оцшка внесения в атмосферу або виникнення в нш нових, нехарактерних для не! ф1зичних, х1м1чних, бюлопчних речовин та перевищення природного р1вня концентрацш забруднюючих i отруйних речовин, контроль за станом джерел викид1в, розробка управлшських р1шень, щодо
покращення еколопчно! ситуацп та прогнозування сташв навколишнього природного середовища (НПС) [2].
Практична реал1защя р1зних аспекнв виршення перерахованих проблем вимагае застосування певних шформацшних технологш, чшьне мюце серед яких займають геошформацшш системи (Г1С), геошформацшш технолог!! (Г1Т) та даш дистанцшного зондування (ДДЗ). Доступнють цифрових даних (як картограф1чних, так 1 ДДЗ) на регюни Украши свщчить про можливють виршення задач еколопчного управлшня за допомогою Г1С: нормування, контролю, експертизи, мошторингу тощо [3].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Математичш модел1 поширення промислового забруднення в атмосфер!, поверхневих водах та грунтах дослщжено у багатьох роботах впчизняних вчених, зокрема Дейнеки В. I., Згуровського М. 3., Скопецького В. В. Загальним питаниям методологи моделювання, глобальним моделям та !х концепщям присвячено пращ Дороднщина А. А., Моюеева Н. Н., Св1режева Ю. М., Грановсько! Л. М.[3] та шших. В данш робон розвинуто !х ще! при створенш регюнально! мошторингово! системи забруднення атмосферного повпря на баз1 AгcGIS, яка дозволяе здшснювати безперервний еколопчний мошторинг, в1зуал1защю шформацп та розв'язувати актуальш задач! природоохоронного захисту.
Актуальнють 1 невщкладнють виршення проблеми мошторингових досл1джень стану атмосферного повпря (АП) полягае в тому, що в кра!ш юнуе ряд вщомчих спостережних систем за станом довкшля, але вони не штегроваш в единий комплекс 1 не можуть ефективно виконувати узагальнюючу функщю оцшювання стану 1 р1вня використання природних ресурс1в, прогнозувати змши 1 розробляти рекомендацп для прийняття управлшських ршень щодо оптим1зацп господарсько! д1яльносн, природокористування 1 стану довкшля. Питания збереження чистого АП не може дослщжуватись без штегрованого анал1зу стану ус1е! територп 1 повинно входити до заход1в збереження природо-заповщних територш, бюр1зномашття 1 еколопчно! мереж1 тощо.
Мета роботи: створення системи мошторингу стану АП, еколопчного стану територш, створення реляцшно! бази даних за допомогою Г1Т та висвплення проблем що стоять на цьому шляху.
Виклад основного матер1алу дослщження. В процес1 антропогенно! д1яльносп людини вщбуваеться забруднення атмосфери, що призводить до змши х1м1чного складу атмосферного повпря. Забруднення атмосфери вщбуваеться також 1 природним шляхом: вулкашчш гази, природний пил, спори гриб1в, мшрооргашзми, пилок рослин тощо.
В Украш державний мошторинг навколишнього природного середовища здшснюеться мережею галузево-розгалужених оргашзацш, яю здшснюють вим1ри у р1зних точках за р1зними параметрами [5]. В процес1 проведения мошторингу отримують первинш та узагальнеш даш про стан довкшля на певнш територп, оцшюють р1вш його забруднення, стушнь придатносп середовища для життед1яльносп людей, на основ! чого здшснюють прогнозування 1 розробляють управлшсью природоохоронш ршення [4]. Пюля з'ясування наявного та
прогнозованого р1вшв забруднення атмосферного повпря, оцшюють змши концентрацш домшок у простор! й час1, розроблюють схеми розмщення постшних (стацюнарних) поспв спостереження на територп дослщження, програми !х роботи. Пост спостереження може надаватп шформащю про загальний стан повпряного басейну (якщо вш знаходпться поза зоною вплпву окремих джерел викид1в) 1 контролюватп джерела викид1в (якщо вш перебувае в зош вплпву джерел викид1в). При 1х розмщенш прюритетними е житлов1 райони з найбшьшою щшьшстю населения де можливе перевищення встановлених гранично допустимих концентрацш (ГДК). Однак ГДК не е ефективним критер1ем, оскшьки встановлюються, по-перше, коли д1я р1зних концентрацш одного забруднювача дослщжуеться на фош пщтримки на постшному р1вш концентрацш ус1х шших фактор1в, по-друге, д1я окремих забруднювач1в дослщжуеться ¿зольовано, на той час як в реальному житп мае мюце комбшований вплив багатьох фактор1в, по-трете, д1я окремих забруднювач1в, зазвичай, вивчаеться в лаборатори на окремих видах бюти, виокремлених з природного оточення. Кр1м того, ГДК приймаються в якосп единих норматив1в для адмшстративних утворень, в той час як д1я забруднюючих речовин залежить вщ специф1чних фонових, ктматичних, господарських та багатьох шших характеристик конкретного регюну. Внаслщок цього, використання единих ГДК в районах з р1зними еколопчними умовами в реальнш практищ не е рацюнальною, тому необхщна розробка бшьш ефективних критерпв.
Кр1м того, юнують серйозш розб1жносп в оцшщ критерпв забруднення, використовуваних в европейськш спшьнот1 1 в Укратш [1], що призводить до ютотного ускладнення пор1вняння стану повпря в р1зних регюнах Свропи 1 унеможливлюе оцшку ефектившсть заход1в, спрямованих на очищения повпря. Неефектившсть мошторингу проявляеться 1 в дублюванш частини результата, а певна кшьюсть параметр1в, необхщних для оцшки стану середовища або штегрально! оцшки територп, взагал1 просто не вщслщковуеться. Звести сукупно результати такого мошторингу досить складно: для початку потр1бно ушфшувати його шструментарш, набори контрольованих параметр1в 1 ряди !х стандартних значень, а пот1м розмежувати доступ, надаючи конкретним оргашзащям можливють поповнювати базу спостережень тшьки в сфер1 !х компетенцп. Паралельно з щею роботою необхщно сформувати зведену базу спостережень, забезпечити можливють И комплексного анатзу 1 виключити несанкцюновану змшу будь-яких даних тощо [1].
Таким чином, виходячи з наведеного е вс1 пщстави вважати юнуючу державну систему подготовки еколопчно! шформацп для прийняття управлшських ршень, недостатньо ефективною. Для створення ефективно! системи мошторингу АП необхщно сформувати принципово нов1 пщходи 1 погляди до проблем сощально-економ1чного розвитку 1 використання ресурс1в навколишнього природного середовища, зокрема повпря. Вони повинш вщповщати сучасному етапу сощальних вщносин, економ1чних взаемозв'язюв та сучасному розвитку шформацшних технологш.
Оскшьки шформащя використовувана для мошторингу АП мае просторово-розподшений характер, то при розробщ технологш уведення, збереження,
переробки, анал1зу 1 в1зуал1зацп ще! важливо! шформацп доцшьно застосовувати Г1С 1 реляцшш бази даних, яю спроможш внести значний вклад у вдосконалення мошторингу навколишнього природного середовища (НПС) взагал1, а АП зокрема, забезпечуючи при цьому наочну основу для анал1зу.
Г1С спроможш штегрувати даш з р1зних джерел (бази даних, ДЗЗ, даш метеослужби, 1нтернет тощо) [6]. Кр1м того, Г1С дозволяють створювати карти розподшу атмосферних забруднень, вщслщковувати змшу !х динамши в залежносп вщ температури, тиску, швидкосп виру, повпряних течш тощо. 1нструментарш Г1С забезпечуе не тшьки введения шформацп, але й надае можливють розрахунюв допом1жних показниюв, яю характеризуют динамшу змши еколопчного стану довюлля як за окремими точковими об'ектами, так 1 за регюном в цшому, побудов1 рейтингових оцшок, що вщображують реальний стан довюлля тощо.
Застосування Г1Т в мошторингу АП дозволяе вщслщковувати стан навколишнього природного середовища (НПС), прогнозувати виникнення надзвичайних еколопчних ситуацш та шформувати населения про поточний еколопчний стан НПС, динамшу його змш, джерела забруднення, розмщення вщход1в, характер впливу еколопчних фактор1в на здоров'я людей через забезпечення вшьного доступу до еколопчно! шформацп.
Рис. 1. Функцюнальна схема системи мошторингу атмосферного повпря
На основ! Г1Т i Г1С можуть створюватись пщсистеми для пщтримки задач управлшня i прийняття ршень, розробщ заход1в з попередження викид1в в атмосферу, а також геошформацшних модул1в, яю будуть доступш перешчним громадянам через Internet. Програмне забезпечення ArcView/ArcGIS дае можливють штегрувати щ даш i забезпечити ix спшьну роботу в единш оболонцг
Функцюнальна схема Г1С мошторингу атмосферного повпря повинна складатись з чотирьох основних шдсистем (рис. 1):
1. Подсистема ДЗЗ. В рамках ще! пщсистеми здшснюеться 36ip, обробка та анал1з даних ДЗЗ (радюлокацшне випромшювання, температуру поверхш, хмарний покрив, в1тер, опади тощо).
2. Подсистема збору тдсупутникових euMipie. Тут вщбуваеться 36ip даних i
супутньо! шформацп (впер, хвил1, повпряш 1 морсью течи, параметри забруднюючих речовин тощо). На основ! отримано! шформацп будуються реляцшш бази даних, яю мюять оперативш 1 ретроспективы! даш про стан АП.
3. Система гнтеграцИ даних. Основою шдсистеми е Г1С, яка у сукупносп з модулем класифгкацИ здшснюе штегращю вс1х шших даних та надае можливють в1зуал1зацп забруднень АП.
4. Подсистема арх1вування / збереження даних. Тут вщбуваеться збереження \ арх1вування шформацп, необхщно! для розв'язання р1зномаштних задач, таких як моделювання сценарпв та отримання статистичних ведомостей про забруднення АП.
Створювана Г1С характеризуеться багатоцшьовим характером, функцюнальною надлишковютю, багатовар1антною реал1защею функцш, наявнютю просторово-розподшеио! мереж1 обмшу даними, гнучкими технолопями управлшня.
При створеиш пшотного геошформацшного проекту мошториигу АП Чершпвсько! обласп цикл роби в першу черту зводився до швентаризацп джерел забруднення атмосферного повпря, моделювання та вщображеиня р1вшв забруднення, визначення зон з найбшьшими коицентращями, визначення територш ризиюв для здоров'я населения, обчислення буферних зон тощо.
Рис. 2. Картограма забрудиеносп атмосферного повпря в Украгш
При проведеиш швентаризацп викид1в необхщно виконати: класифшащю забруднювач1в АП, джерел цих забруднювач1в; визначити яюсть 1 кшьюсть забруднюючих матер1ал1в; визначити кшьюсть оброблених чи спалених матер1ал1в; визначити коефщ1еити забруднення довкшля вщходами виробництва для забруднюючих матер1ал1в; обчислити припустимий обсяг викид1в для кожного забруднювача. 1нвеитаризацп викид1в використовуються для планування умов моннорингу у р1зних галузях; визначення програми моннорингу та штерпретацп отриманих результата; встановлення стандарта викид1в; оцшки концеитрацп повпряиих забруднювач1в для р1зних метеоролопчних умов; встановлення базових р1вшв заданих коицентрацш повпряиих забруднювач1в 1 прив'язка !х до тенденцш розвитку; демонстрацп сезонного 1 географ1чного поширення повпряиих
забруднювач1в у визначенш галузц допомоги у встановленш прюритепв программ контролю за забрудненням повпря. В якосп прикладу на рис. 2. представлена побудована авторами картограма забруднення АП Украши, створена за даними [4].
Дана картосхема характеризуе штегральну забрудненють АП. Найбшьш1 проблеми з забрудненням АП на сход1 Украши мае Донбас. Дал1 в «брудному» рейтингу ф1гурують мюта Дшпропетровсько!, Запор1зько!, Лугансько!, Харювсько! областей, м. Ки!в та деяю шш1 обласш центри.
Незадовшьний стан АП перерахованих регюшв обумовлений недотриманням шдприемствами технолопчного режиму експлуатацп пилогазоочисного устаткування, невиконанням у встановлеш термши заход1в щодо зниження обсяпв викид1в до нормативного р1вня; низькими темпами впровадження сучасних технологш очищения викид1в; вщсутнютю ефективного очищения викид1в шдприемств вщ газопод1бних домшок; вщсутшстю нормативних саштарно-захисних зон м1ж промисловими 1 житловими районами.
На сьогодш до перелшу регюшв з найменшим техногенним навантаженням умовно можна вщнести Вшницьку, Волинську, Житомирську, Закарпатську, Р1вненську, Терношльську, Херсонську, Хмельницьку 1 Чершвецьку областг 1з загально! кшькосп шкщливих викид1в в АП на щ обласп припадае лише 4,9 %.
В багатьох регюнах спостер1гаеться зростання локальних 1 глобальних еколопчних проблем, що загрожують не тшьки благополуччю але й подальшому юнуванню природи 1 людини.
Антропогенний тиск на природне середовище призводить до порушення природного стану атмосфери, природшх вод I ландшафта, флори I фауни. Кожний регюн мае сво! еколопчш проблеми, не е виключенням Чершпвська область, яка серед шших областей Украши мае вщносно пом1рне забруднення атмосфери, однак на фош наслщюв аварп на Чорнобильськш АЕС дослщження динамши будь-яких еколопчних змш, що вщбуваються в екологп регюну е надзвичайно актуальною задачею. Авторами змодельована картосхема основних забруднювач1в атмосферного повпря 1 мюце розташування галузевих послв спостереження та представлена на рис. 3.
1:1 500 сюа
Рис. 3. Картосхема основних забруднювач1в АП, !х адмшютративно-територ1альний розподш 1 мюце розташування галузевих поснв спостереження за станом АП в Чершпвськш обласп
Територ1я Чершпвсько! облает! становить 31,9 тис. км2 (5,3% вщ ус!е! територп краши); населения - 1281 тис. чол. (2,6 вщсотюв вщ усього населения), а його щшьшсть - 36 чол. на км2, тобто у 2,1 рази менше, шж у середньому по кра!ш. Стан навколишнього природного середовища оцшюеться неоднозначно: просторов! переваги 1 перспектившсть розвитку природних комплекшв, здатшсть до самоочищения поеднуються ¿з зиачним антропогениим тиском на нього. Внаслщок техногенного забруднення втрачено 15% територп облает! придатно! для рекреацп. У сховищах оргашзоваиого складування иакопичено 1919,2 тис. т. промислових токсичних вщход!в. В атмосферу викинуто 86,8 тис. т. шюдливих речовин, в т.ч. вщ стацюнариих джерел 23%, вщ пересувних - 77%.
За даними обласио! санпарио-епщемюлопчио! станцп спостережеиня за станом АП проводиться на маршрутних постах та в райош впливу промпщприемств -забруднювач1в атмосфери в мютах Чершгов!, Ижиш, Прилуках та 17 районах на 52 маршрутних постах та 49 пщфакельних за 15 шгред1ентами (пилу, дюксиду с1рки, дюксиду азоту, оксиду вуглецю, фенолу, формальдегщу, арчанш кислот!, диишу, толуолу, ам1аку, свинцю, ацетону, ксилолу) [7]. При цьому визначаеться вмют трьох основиих домшок - пилу, двоокису с1рки та двоокису азоту та вмют специф1чних речовин - бенз(а)шреиу 1 восьми важких метал1в (зал1за, кадмда, марганцю, мщ, шкелю, свинцю, хрому, цинку). Вмют оксиду вуглецю не визначаеться через вщсутшсть приладу [7].
Середньор1чш концеитрацп осиовних домшок у 2008 р. дор1внювали: дюксиду азоту -2,0 ГДК, дюксид арки - 0,5 ГДК, пилу - 0,1 ГДК. Середиьор!чш коицентрацп дюксиду азоту протягом року коливалась в межах 1,7-2,7 ГДК, найбшьша концеитращя вщм1чена у ичш. Максимальна з разових концеитрацш дюксиду азоту перевищувала вщповщну ГДК в 3,2 рази у ачш мюящ. Повторювашсть випадюв перевищення максимально разово! ГДК з дюксиду азоту дор1внювала по мюту 47 %. Загальний р1вень забруднення повпря в мют1 був иижче середнього по мереж! спостережень гщрометслужби Украши. За шдексом забруднення атмосфери (13А) вш ощнювався як низький [7]. Середньор1чний вмют важких метал1в та бенз(а)шрену був значно нижчим за вщповщш гранично допустим! коицентрацп. За 2008 р. проведено 2479 дослщжень проб забруднюючих речовин в атмосферному повпрг Перевищення ГДК зафксовано в 110 пробах (4,4 %). 3 2004 проб, вщбраних в мюьких поселениях, перевищення ГДК виявлено в 99 пробах (4,9 %). 3 475 проб сшьських поселень, перевищення ГДК виявлено в 11 пробах (2,3 %) [7].
Анал1з вищенаведених матер1ал1в свщчить, що Чершпвську область можна вщнести до групи областей, яю характеризуються иер1вном1риим антропогениим навантаженням.
Розробка ефективио! системи моннорингу АП Чершпвсько! обласп обумовлюе необхщшсть встановлення основних характеристик забруднення, що слугують причиною самих серйозних або найбшьш поширеиих хвороб, що виникають у частини населения. Авторами розроблена система моннорингу забруднення атмосферного повпря на територп Чершпвсько! облает! на баз! Ап^К. Елементи !итерфейсу системи геошформацшного моннорингу представлен! на рис. 4-7.
ПС мои 1торингу ДП ЧернтвськоГ обласн
Введаннн дпник ■»абруд нр| |ии
Рис. 4. Головне вшно системи мошторингу забруднення АП Чершпвсько! облает 1
14 | ик] из 66
Рис. 6. Вшно вщображеиня забруднення АП шдприемствами Чершпвсько! обласп
V»- А & „„. ■
'■ЯГЧкТ-.ЩГПИ'! ;^"Р'.^ГНи итгя ■ 10ил|ш МЬ IГ ! I.
Д1эграми
Рис. 5. Вшно
адмшютративиих райошв
вибору
Рис. 7. Щдсумковий звгг за викидами в АП
Авторами розроблена \ представлена на рис. 8 картограма забруднення атмосферного повггря Чершпвсько! обласп з д1аграмами розподшу показника забруднення за джерелами викид1в.
При проведенш мониторингу АП обов'язково необхщно враховувати розу впр!в, яка для Чершпвсько! обласи представлена на рис. 9. На рис. 10 представлений розрахунок буферних зон забруднення АП одним ¿з суб'екив господарсько! д!яльиосп м. Чершгова.
В процес! розробки \ впроваджения мониторингу АП з застосуваиням Г1Т авторам довелося зштовхнутися з низкою проблем, яю можна структурувати в чотири групи: методолопчного \ методичного плану; пов'язаш з оргашзацшно-управлшським аспектом; ресурсного забезпечення; пов'язаш з шформацшним забезпечеиням.
Рис. 8. Картограма забруднення АП Чершпвсько! обласп з д1аграмами розподшу показника забруднення за джерелами викид1в
Швгвч
'Захщ
Швдень
Схщ
Рис. 9. Розподш напрямку виру на
Р ис. 10. Буферш зони
територп Чершпвсько! обласп (2007- забруднення АП цегельним заводом
2010 рр.), %
№3 м. Чершпв
Найбшьш ютотними проблемами при розробщ, впровадженш 1 функцюнуванш системи монпорингу АП з застосуванням Г1Т на думку автор1в е наступи!.
1. Проблеми методолоНчного плану:
- недосконала методолопя оцшки впливу на навколишне середовище та еколопчно! експертизи;
- недосконалють нормативно-методично! бази в оцшщ еколопчних, сощальних 1 економ1чних ризиюв на р1вень суспшьного здоров'я 1 методики ранжирування якосп середовища за ступенем можливого ризику впливу на оргашзм 1 популящю, виявлення причинно-наслщкових зв'язюв;
- вщсутшсть розроблених алгоршмв прийняття ршень 1 можливих вар1анпв моделей керуючих вплив1в 1 регламентованих за ¿ерарх1чними р1внями управлшня вщповщальносп 1 способ1в мотивацп за впровадження Г1Т 1 ефективне його функцюнування.
2. Проблеми, пов'язаш з оргашзацшно-управлшським аспектом:
- недосконалють юнуючих метод1в 1 технологш оргашзацп взаемодп учасниюв мошторингу АП 1 забезпечення координацп;
- вщсутшсть адекватного цшям 1 задачам мошторингу АП «Положения про орган управлшня ходом впровадження 1 функцюнування системи мошторингу АП»;
- недостатня участь громадських оргашзацш в еколопчнш експертиз1 1 природоохоронних заходах.
3. Проблеми ресурсного забезпечення мошторингу атмосферного повпря:
- вщсутшсть спещально видшених цшьовим призначенням фшансових кошпв для розробки, впровадження 1 експлуатацп системи мошторингу АП, оренди засоб1в зв'язку та шших канатв передач! даних;
- недостатня оснащенють оргашзацш - учасниюв мошторингу АП сучасною комп'ютерною техшкою, засобами зшмання первинних даних про стан середовища юнування (спещал1зований комплекс для еколопчного мошторингу параметр1в АП) тощо;
- вщсутшсть лщензшних програмних засоб1в для використання Г1Т, математичного моделювання тощо;
- недостатня кшькють професшне пщготовлених фах1вщв.
4. Проблеми шформацшного забезпечення пов'язаш з:
- вщомчою розгалуженютю 1 вщсутшстю единого нормативно-довщкового господарства, перед ус1м, на мунщипальному р1вш;
- НИЗЬКОЮ ДОСТОв1рШСТЮ ВИХЩНИХ ДаНИХ 1 ВИСОКОЮ ТруДОМЮТКЮТЮ IX отримання 1 перетворення в електронний вар1ант;
- нещентичнютю накопичених комп'ютерних баз даних 1 вщсутшстю необхщних штерфейс1в для обмшу шформащею;
- вщсутшстю науково-обгрунтованих обсяпв шформацп 1 перюдичносп И надання учасникам системи мошторингу АП 1 користувачам, а звщси низька ефективнють використання;
- вщсутшстю шформацшно-анал1тично1 системи мошторингу АП, взаемозв'язано! за вертикаллю 1 горизонталлю з шшими мошторингами 1 практично вщсутшстю зворотного зв'язку.
ВИСНОВКИ
При проведенш мошторингу АП в Чершпвськш обласп, як 1 по всш Украш, вщбуваеться дублювання роб1т, що призводить до ютотного здорожчання розробок 1 експлуатацп систем. Вщомча роз'еднанють ускладнюе обмш шформащею 1 доступ до не!, що надзвичайно ускладнюе шформацшне забезпечення д1яльносп ос1б, що приймають ршення, тобто в Украш юнуе розгалужена система нормативно-правових акпв, яю охоплюють питания охорони довкшля, однак юнуе 1 проблема !х взаемоузгодженоси та забезпечення контролю за виконанням. Для ефективного мошторингу 1 прогнозування забруднень АП недостатньо дотримуватися тшьки
юиуючо! практики, що грунтуеться на спостережеиш, иакопиченш даних i складанш бюлетешв забруднення навколишнього середовища.
Застосувания Г1С в мошторингу АП надае можливють оцшювати реальний стаи забруднення АП, сощально-ппешчш та еколопчш умови життя населения, надавати широким верствам населения вщомосп про стан та якють того середовища, де вони проживають.
Автори роботи дослщили дииамшу забруднення АП в Чершпвськш обласп, розробили та впровадили в практичиу д1яльшсть Державного управлшня охороии навколишнього природного середовища в Чершпвськш обласп реляцшиу базу даних забруднювач1в АП.
Дана робота, в першому иаближеиш, opieHTye на виршення проблеми мошторингу АП вщ стацюнарних i пересувиих джерел забруднення. Проведене дослщжения мае науково-пошуковий характер, тому рекомендацп та критичш пропозицп будуть враховаш нами в подальших розробках.
Список лггератури
1. Громадське лобтавання першочергових pimeHb влади для тдвищення ефективносп еколопчно! полпики. Ки1в : ВЕГО «МАМА-86», 2007. - 180 с.
2. Закон Украшн «Про охорону навколишнього природного середовища». - Кшв : Ввдомосп Верховно! Ради, 1991. - № 41.
3. Грановська Л. М. Рацюнальне природокористування в 30Hi еколого-економ1чного ризику / Л. М. Грановська. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2007. - 372 с.
4. Запольський А. К. Основи екологп / А. К. Запольський, А. I. Салюк - Кшв : Вища школа, 2004. -384 с.
5. Техшко-еконотчна допов1дь по формуванню нацюнально! шфраструктури геопросторових даних (УкрНТГД) Шифр НД110.0411. Догов1р № 1-14/1040/31/2. Кшв : НД1ГК, 2005. - 112 с.
6. Бурачек В. Г. Основи Г1С / В. Г. Бурачек, В. I Зацерковний. - 4epHiriB : ЧД1ЕУ, 2009. - 180 c.
7. Допов1дь про стан навколишнього природного середовища в Чершпвськш обласп за 2008 piK : (стат. щор1чник / Державне управлгння охорони навколишнього природного середовища в Чершпвськш обласп).- Чертпв : ДУОНПС, 2008. - 258 с.
Зацерковный В. И. Геоинформационный мониторинг атмосферного воздуха Черниговской области/ В. И. Зацерковный, С. В. Кривоберец, В. В. Сергиенко, Ю. С. Симакин // Учен^1е записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2011. -Т. 24 (63). - № 3 - С. 74-84.
Рассмотрены проблемы создания системы мониторинга атмосферного воздуха (АВ) с использованием геоинформационных технологий (ГИТ). На основе анализа, авторами сделаны выводы и определены главные проблемы, стоящие на пути внедрения ГИТ в современные системы мониторинга атмосферного воздуха.
Ключевые слова: атмосферный воздух (АП), геоинформационные технологии (ГИТ), мониторинг, окружающая естественная среда (НПС).
Zacerkovniy V. 1 Geoinformation monitoring air of the Chernigov area / V. I. Zacerkovniy S. V. Krivoberets V. V. Sergienko Y. S. Simakin // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vemadsky University. - Series: Geography. - 2011. - Vol. 24 (63). - № 3 - P. 74-84.
In the article the problems of creation of the system of monitoring of atmospheric air (AA) are considered with the use of geoinformation technologies (GIT). On the basis of analysis, authors are do conclusions and main problems, costing on the way of introduction GIT in the modern systems of monitoring of atmospheric air, are certain.
Keywords: atmospheric air (AA), geographic information technology (GIT), monitoring, the environment.
Поступила ередакцию 13.04.2011 г.
