CC BY
24
УДК 364.442.6 DOI: Мрз://йо1.ог£/10.37405/1729-7206.2020.2(39).95-104
Олена Володuмuрiвна Латишева канд. екон. наук ОКСЮ 0000-0001-6626-1420,
Максим Олегович €втушенко,
Сергш Вячеславович Пронш,
Марина Юривна Будовш,
Донбаська державна машинобудгвна академгя, м. Краматорськ
СОЦ1АЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДЕРЖАВИ: СУТЬ, МОДЕЛ1 ТА ОСОБЛИВОСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Постановка проблеми. Сощальний захист — не-вщ'емна складова полггики держави, вщповщально! за добробут, розвиток i безпеку сво!х громадян. Це той чинник, вщ ефективностi якого залежить цивЫзацш-ний розвиток будь-якого суспшьства. З'ясування сут-ностi сощального захисту, його мiсця в полггащ сощально! держави набувае особливо! актуальности у складних умовах сьогодення, адже соцiальний захист — це заетб збереження стабiльностi та злагоди в суспшьст, що трансформуеться, iнструмент, за допо-могою якого держава може впливати на життя людей, отримуе тдтримку урядового курсу [1].
Сощальний захист населення становить «основу, стрижень сощально! полiтики держави, яку сьогодш здiйснюють всi кра!ни свiту. Однак анi в сучасному за-конодавствi, анi в науковш лiтературi не iснуе единого визначення термша «сощальний захист». Вiдсутнiсть загального уявлення про iнститут соцiального захисту призводить до вшьного тлумачення рiзноманiтних ка-тегорiй i понять, яю розкривають змiст цього шсти-туту» [2].
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй та вид^ лення невир1шени\ частин загально! проблеми. У сучас-них умовах сощально! напруги у суспшьстта на фо-нi зростання бщноси, рiвня безробiгтя, внутршньо! м^рацп та iнших соцiальних проблем вгтчизняш на-уковцi постiйно шукають мехашзми соцiального захисту, форми та моделi пiдвищення добробуту населення та подолання бщность Зокрема, окремi теоре-тичнi дослiдження сутностi сощального захисту, його форм та засобiв забезпечення проводили так! вiдомi науковщ: Н. Борецька, В. Лаврухiн, Е. Лiбанова, О. Новiкова, Д. П'етерс, М. Руженський, I. Рудкевич, М. Туленков, Г. Естнг--Андерсен та ш.
Водночас дискусiйними у вгтчизняних наукових колах залишаються питання визначення на пiдставi закордонного досвiду у соцсферi прийнятних для ук-ра!нських реалiй оптимальних моделей та шструмен-тарiю соцiального захисту.
Метою статп е аналiз сутностi поняття «сощальний захист», дослщження вiтчизняного та заруб1жного досвiду ди чинних моделей та форм у сферi сощального захисту, специфiки та проблем !х реалiзацi!.
Виклад основного матерiалу дослщження. Для з'ясування сутнiсть поняття «соцiальний захист» варто спиратися на фахову лггературу, iноземнi джерела, за-кордонний досвiд формування моделей у сощальнш сферi, мiжнародно-правовi норми, ддачу нормативно-правову базу, насамперед положення Конститущ! Ук-
ра!ни [3], у ст. 1 яко! зазначено: «Укра!на е суверенна i незалежна, демократична, сощальна, правова держава» [3]. Пд словом «соцiальна» розумiеться держава, у яко! соцiальна справедливють — девiз активностi, а добробут ветх громадян та пщтримка сощально неза-хищених верств населення — прерогатива дiяльностi [2, с. 12].
Конститущею Укра!ни громадянам гарантуеться сощальний захист у рiзних формах його прояву:
1. «Держава забезпечуе сощальний захист громадян Укра!ни, яю перебувають на службi у Збройних Силах Укра!ни та в шших вiйськових формуваннях, а також члешв !хшх сiмей (ч. 5 ст. 17).
2. Громадяни мають право на участь у професш-них стлках з метою захисту сво!х трудових i соща-льно-економiчних прав та штереетв (ч. 3 ст. 36).
3. Громадяни мають право на сощальний захист, що включае право на забезпечення !х у разi повно!, частково! або тимчасово! втрати працездатностi, втрати годувальника, безробитя з незалежних вiд них обставин, а також у староси та в шших випадках, пе-редбачених законом (ч. 1 ст. 46).
4. Громадянам, яю потребують сощального захисту, житло надаеться державою та органами мюце-вого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату вщповщно до закону (ч. 2 ст. 47).
5. Включно законами Укра!ни визначаються ос-нови сощального захисту, форми i види пенсшного забезпечення; засади регулювання пращ i зайнятостi, шлюбу, етм'!, охорони дитинства, материнства, бать-ювства; виховання, освiти, культури i охорони здо-ров'я; екологiчно! безпеки (п. 6 ч. 1 ст. 92).
6. Кабшет Мшс^в Укра!ни забезпечуе прове-дення фiнансово!, цiново!, швестицшно! та податково! полiтики; полiтики у сферах пращ й зайнятоси населення, сощального захисту, освгга, науки i культури, охорони природи, еколопчно! безпеки i природокори-стування (п. 3 ч. 1 ст. 116)» [3].
На пiдставi аналiзу нормативно-правових акив, що регулюють забезпечення сощального захисту в дер-жавi, вивчення та систематизащ! довiдково! та фахово! лiтератури з предмету дослiдження, можна констату-вати, що категорiя «сощальний захист» (табл. 1) е значно ширшою за сво!м змiстом i вона включае в себе поняття «сощальне забезпечення».
Отже, аналiз трактувань сутностi поняття «сощ-альний захист» [4-15] показав, що це поняття в наукових колах (табл. 1) зазвичай розглядаеться як певний шструментарш, спрямований на забезпечення нор-
Таблиця 7 Трактування сутност понять «сощальний захист» *
Автор, джерело Визначення
Н. Абакумова [4, с. 42-43]. Сощальний захист е комплексом економiчних, правових та сощальних гарантш, котрi га-рантують кожному, хто працюе, право на безпечну працю, збереження здоров'я у процесi пращ, економiчний захист i пiдтримку пращвниюв та !хшх сiмей у випадку тимчасово! втрати працездатностi на виробництв^ медичну, соцiальну й фахову реабЫтащю
Н. Борецька [5, с. 25] Системне поняття, що передбачае використання рiзних форм та методiв сощального захисту з дотриманням диференцiйованого пщходу до кожно! людини або сощально! групи
6. Гонтмахер, В. Трубин, I. Сирота й iншi [4, с. 44] Функщ! суспшьства зi збереження сощального становища людини, що склалося внаслщок соцiальних ризиюв, вщповщно! умови, яка випливае з його невщ'емних та загальновизнаних соцiальних прав, або функщ! держави щодо матерiально! пщтримки непрацездатних, най-менш захищених громадян
С. Горянська [6, с. 88] Система економiчних, полiтичних, правових заходiв, спрямованих на формування опти-мальних умов гарантування реальних можливостей реалiзацi! населенням сво!х прав i свобод, котрi забезпечують матерiальний добробут
К. Дщювська [7, с. 103] Державна пщтримка певних категорiй населення, котрi можуть зазнавати негативного впливу ринкових процеав, забезпечення вiдповiдного рiвня життя через надання правово!, фшансово!, матерiальноl допомоги окремим громадянам (найвразлившим верствам населення), а також створення сощальних гарантш для економiчно активно! частини населення, забезпечення прийнятних для кра!ни умов життя та пращ громадян, у тому чи^ внаслщок установлення сощальних стандарта
О. Длугополь- ський [8, с. 149] Це система урядових оргашзацшно-правових та економiчних заходiв стосовно забезпечення гщного матерiального та соцiального становища громадян
Г. Завшовська [4, с. 43] Система економiчних, соцiальних, правових, органiзацiйних заходiв, яка створюе праце-здатним громадянам вщповщш умови для полiпшення добробуту за рахунок особистого внеску, а непрацездатним i соцiально вразливим працездатним верствам населення — гарант у користуванш суспшьними фондами споживання, пряму матерiальну пiдтримку, зни-ження податюв
В. Кисельов, В. Смоляков [4, с. 43] Дiяльнiсть держави iз втшення у життя цшей та прюритетних завдань сощально! полiтики, реалiзацil сукупноси законодавчо закрiплених економiчних, правових та сощальних гарантш, забезпечення кожному членовi суспшьства дотримання найважливiших прав, у тому чи^ на гщний людини рiвень життя
Е. Лiбанова, О.Палш [9, с. 379] Сукупнiсть соцiально-економiчних заходiв, яю проводить держава i суспшьство, мае забез-печувати надання оптимальних умов життя, задоволення потреб, пщтримку життезабезпе-чення i дiевого iснування особистостi, рiзних соцiальних категорш i груп. Крiм того,такий захист повинен бути спрямованим проти ситуацш ризику в нормальному життi громадян
В. Москаленко [10, с. 43] Певний мехашзм, за допомогою якого досягаеться мшмальний життевий рiвень громадян, це система заходiв i вщповщних iнститутiв, призначених для забезпечення нормального ю-нування людини, пiдвищення рiвня задоволення !! соцiальних потреб, якосп життя та перспектив
О. Новжова та ш. [11, с. 77] Це процес (щя) по досягненню сощально! безпеки. Поняттю «соцiальна безпека» за змютом бшьш вiдповiдае термiн «сощальна захищешсть». Соцiальна безпека i сощальна захище-нiсть — це етап, який характеризуе результативнiсть та ефектившсть дiяльностi щодо !х забезпечення. Сощальна захищешсть як стан безпеки свщчить про ступiнь реалiзацi! сощальних штереав, прав, гарантiй i свобод людини та можливостi !х пiдвищення
Д. П'етерс [12, с. 11] Процес боротьби з сощальними ризиками, такими як: вiдсутнiсть прибутку вiд оплачувано! працi внаслiдок старшня, втрати працездатностi, безробiття i т. ш. ... Це низка заходiв, що формують солiдарнiсть iз людьми, яю стикаються зi загрозою вщсутноси заробiтку або кон-кретними витратами
Н. Римашевська [4, с. 44] Фактичнi механiзми, за допомогою котрих зазвичай перерозподшяються доходи вiд деяких пiдгруп суспшьства, що «фшансуються» (економiчно активних члешв суспшьства), на ко-ристь пiдгруп, що «отримують», тобто хворих, людей похилого вiку, непрацездатних, безро-бiтних, бiдних
М. Туленко [14, с. 38] Внормований процес дiяльностi соцiально-полiтичних iнституцiй, спрямованих на пщтримку гщного рiвня сощального життя й добробуту шдивдав i соцiальних груп в конкрет-них соцiально-економiчних умовах
М. Руженський [13] Вiдносини м1ж суспшьством та соцiально вразливими верствами сощуму з приводу отри-мання ними економiчних благ (соцiальнi виплати, допомоги, компенсацп, пiльги, податковi знижки та кредити) для забезпечення юнуючих у кра!т соцiальних стандартiв через дiяль-нiсть вiдповiдних iнститутiв (соцiальнi гарант, сощальш стандарти, соцiальнi нормативи, державш та громадсью органiзацi!, фонди i установи, а також корпоращ! i мiжнароднi ш-ститущ!)
Ю. Шклярський [15, с. ЗЗ] Сукупнiсть вск форм, яю застосовуе суспшьство для забезпечення захисту вщ ризиюв за-хворювань, старостi, для гарантування у випадку зменшення або втрати доходу
* Систематизоваано авторами.
мально! жигтедiяльностi людини й функщонування держави та перспектив для !х розвитку завдяки ство-ренню нормальних умов життя, задоволення життево необхiдних потреб людини, громадян, суспшьства, у тому числi у формi пiдтримки найменш захищеного прошарку населення.
На вщмшу вiд наведених трактувань категорп «сощальний захист» поняття «сощальне забезпечення» означае «державну систему матерiально! пiдтримки со-цiально-вразливих груп населення, яку фшансують за рахунок страхових внесюв, а також податюв та iнших джерел надходження», а також «передбачена законо-давством система матерiального забезпечення та об-слуговування громадян у випадку повно! або частково! втрати працездатноси, старостi, а також члетв ам'!, яю втратили годувальника. Вiдповiдно до цього важ-ливими видами сощального забезпечення е: пенсiя, допомога, пшьги, утримання непрацездатних громадян у будинках для людей похилого вжу та iнвалiдiв тощо» [16, с. 183].
Варто погодитись з думкою вгтчизняно! вчено! В. Москаленко, яка у своему дослщжет сутностi сощального захисту зазначае, що «"сощальний захист", на вщмшу вщ "сощального забезпечення", передбачае гарант щодо охорони працi, здоров'я, навколишнього природного середовища, оплати працi та iншi заходи, необхiднi для нормально! житщещяльноси людини й функцiонування держави. "Сощальне забезпечення" у порiвняннi iз "сощальним захистом" е вужчим понят-тям i означае практику виплати пенсiй, соцiально! до-помоги, соцiального догляду. Вщповщно до м1жна-
родних стандарта сощальне забезпечення включае також право на медичну допомогу, медичне страху-вання, державну пiдтримку ам'!, материнства й ди-тинства, утримання i виховання за державнi кошти дь тей-сирiт i дiтей, позбавлених батьювського тклу-вання» [1, с. 42].
Система сощального захисту — це сукупшсть пра-вових, економiчних та соцiальних заходiв, гарантова-них Конститущею Укра!ни, щодо створення та забезпечення здорового соцiально-економiчного мжрокт-мату для життя та розвитку як економiчно активно! частини населення, так i тих, хто опинився у складних життевих обставинах, гарантуючи обом групам сощ-альну безпеку (розвиток без вiйни i тероризму), сощ-альнi зобов'язання, котрi Грунтуються на соцiальнiй справедливостi й рiвностi прав. Структура системи соцзахисту населення е розгалуженою, широкоохоп-люючою, при цьому з урахуванням i державного, i приватного механiзмiв, варто виокремлювати три головнi складовi системи: 1) сощальне страхування; 2) сощальну допомогу; 3) сощальш гарант [2, с. 66].
1снують рiзнi нацiональнi моделi соцiального захисту. У науковш лiтературi в даний час присутня до-статня кшьюсть робiт [4-15 та ш.], в яких наводяться класифжацш iснуючих систем соцiального захисту (табл. 2), при цьому «класиф^щя юнуючих систем соцiального захисту в межах окремих держав тради-цшно проводиться фахiвцями з найзначущих критерпв надання соцiально! допомоги в будь-якш кра!нi» [17, с. 231].
Деякi класифжащ? систем сощального захисту
Таблиця 2
Типолопя моделей Форми, сутнiсть
1 2
Типолопя моделей У. Беверщжа [17, с. 231] 1) Державна соцдопомога; 2) обовязкове сощальне страхування; 3) добровшьне iндивiдуальне сощальне страхування
Типолопя моделей сощального захисту О. Бюмарка [17, с. 231] Обов'язкове сощальне страхування професшних груп, яю працюють на основi паритетного подолу страхового навантаження м1ж роботодавцями i працiвниками, а також самоврядування сощальним страхуванням за допомою товариств взаемного страхування. Договiрне професшно-галузеве регулювання заробiтно! плати i страхових тарифiв з обов'язкового сощального страхування
Типолопя моделей американських учених В. Корт i Х. Палма [18, с. 300-301] Видшяють на пiдставi трьох параметрiв (адреснiсть, спосiб визначення прожитко-вого мiнiмуму, як1сть (ц1ледосягнення сощальних програм) типи iнституцiйних структур: 1) адресну модель (по межi бщносп), 2) модель добровольного субсиду-вання держави, 3) корпоративну модель (по професп i трудовому внеску), 4) модель базового захисту (по громадянству), яка мютить модель (по трудовому внеску i громадянству)
Типолопя моделей Е. Тшина [19, с. 114] Уа промислово розвиненi кра!ни розподiленi на деюлька типiв. Для першого — лiберального типу — характерне те, що сощальний захист вщокремлений вщ вольного ринку i обмежуеться захистом оетб, як1 позбавленi певних доходiв. Друга — консервативна модель — сощального захисту, розглядаеться як класичний варiант соцiального страхування, який враховуе трудовий внесок людини. Для третьо! мо-делi характерний зрiвняльний пiдхiд, коли допомога населенню надаеться неза-лежно вiд наявностi шших доходiв. Вид1ляють групи: неоконсервативнi (США, Ан^я, Канада), соцiально-демократичнi (Швецiя, Датя, Швейцарiя, Люксембург), заснованi на теорп соцiального сусп1льства (ФРН, Авс^я), заснованi на теор1! держави загального добробуту (Францiя, Бельгiя, Японiя), незрозумМ (1та-лiя)
Типолопя моделей держави добробуту шведського дослiдника Г. Естнг-Андерсена [20, с. 71-111] Усi промислово розвинет кра!ни розподiленi на дек^лька титв. Для першого — лiберального типу — характерне те, що сощальний захист вщокремлений вщ вольного ринку i обмежуеться захистом осiб, як1 позбавленi певних доходiв. Друга — консервативна модель соцзахисту — розглядаеться як класичний варiант сощального страхування, який враховуе трудовий внесок людини. Для третьо! сощал-демократично! моделi характерний зрiвняльний пщхщ, коли допомога населенню надаеться незалежно вiд наявностi iнших доходiв
Зактчення табл. 2
1 2
Типолопя моделей сощального захисту В. Лаврухша [17, с. 30-53] За р1внями розвитку, в якш кожен р1вень вщображае певну стад1ю оргашзащ! (но-рмативне встановлення виду/вид1в сощального захисту), стутнь охоплення населення (одна 1 бшьш категорш), 1, одночасно, певний вид нащонально! системи сощального захисту, а саме: локальна, виб1ркова, частково впорядкована, нащона-льна, м1жнащональна, наднащональна, загальна. В залежносп вщ проходження т1е! або шшо! модел1 шституцшного розвитку соща-льного захисту: традицшна (властива даному суспшьству протягом юторично- зна-чущого перюду, та/або д1юча як традицшний шститут, що суспшьно визнаеться), нормативна (заснована на встановленш норматив1в надання будь-яких вид1в соща-льного захисту), функщональна (заснована на декларуванш 1 виконанш строго пе-вно! функщ! системного сощального захисту), функщонально-нормативна (заснована на виконанш певно! функщ! сощального захисту 1 встановлених нормативах !"! виконання), перехщна (вщображае процеси переходу вщ одше! системи сощального захисту до шшого). Розподш за наступними критер1ями: ор1ентащя (патерналютсько- ор1ентоваш, ри-нково-ор1ентоваш, шдивщуально-ор1ентоваш, змшано! ор1ентащ!, групово-ор1ен-товаш, диференцшовано-ор1ентоваш, матер1ально ор1ентоваш); розподш (розпо-дшьно-зр1вняльш, розподшьно-прюритетт, розподшьно-диференцшоваш); тактика (пасивно-пщтримуюч1, активно-стимулююч1), складшсть (однор1внев1, багато-р1внев1, комплексш).
* Систематизоваано авторами.
Оскльки традицшно наука розглядае проблеми сощального захисту як проблеми регулювання мате-р1ального добробуту населення, то одним з основних завдань сощального захисту е боротьба з бщшстю [17, с. 82].
Р1вень бщноси (за критер1ем витрат нижче фактичного прожиткового мшмуму) за попередшми про-гнозними даними Мшстерства сощально! политики у 2020 рощ зростае до 45%, що на 6,5% вище значення 2019 року, при цьому протягом останшх трьох роив Укра!на демонструвала впевнений вихщ 1з кризи: р1-вень бщноси за абсолютним критер1ем (витрати нижче фактичного прожиткового мшмуму) знизився з 58,6% у 2016 рощ до 43,2% у 2018 рощ Кр1м того, в Мшсоцполггики визнають, що пандем1я COVID-19
Чисельшсть населення iз середньодушовими еквiвалентними загальними доходами у мiсяць, нижчими законодавчо встановленого прожиткового мiнiмуму, млн. оаб Чисельнiсть населення iз середньодушовими е^валентними загальними доходами у мiсяць, нижчими фактичного прожиткового мшмуму, млн. оаб
внесла корективи до показниюв сощально-економ1ч-ного розвитку кра!ни в 2020 рощ З 1 липня 2020 року встановлюються нов1 розм1ри прожиткового мшмуму: на одну особу на мюяць вш становитиме 2118 грн (уза-гальнений показник), тод1 як з 1 с1чня було 2027 грн [21].
Дослщження диференщащ! життевого р1вня населення (рис. 1 — рис. 4) за даними Державно! служби статистики Укра!ни [22] показав, що тсля 2014 року спостер1гаеться р1зке зростання нер1вносп у доходах на фош росту бщноси значною часткою населення, наприклад, у 2019 рощ доходи 20% найбшьш забезпе-чених укра!нщв перевищували доходи 20% найменш забезпечених у 3,5 раза.
60.0 50.0 40,0 30,0 20,0 10.0 0.0
51,9
51,1
—Ч-
ч Ш-ч
- - 17,6
/ / 16.? 23.1
/
8,6 7,8 9,0 8.6 64
I- -1-__ 18 2,4 и ---*— и щ
2(1 Ш
2011
2012
2013
2014
2015
2016
21)17
2018
2019
Чисмьшпь в а геле пня» серинъ0дрговв»шек(1валенгвви1 1яглдьниии доищшу мкяць. вижчвмл ямжщмчо ВП1М1Л(Мго прожиткивого м(вЫуму. у высотах до игял ьво! ■ппдьвосл яа№№Пя
- - Чв «льв 1аь в а сел е в яя и «ршьод ушовв с кв!вйл ен т в г \1 а шя.нрвимндощяияу чкяпь, ивжчвчя фш в1чно г о прожгли в ого мИмуму, у висо[кл\ до та г л л ьвоив сельяо с п л я селем п
Рис. 1. Динамжа кiлькосmi населения iз середньодушовими е^валентними загальними доходами у мкяць, нижними законодавчо встановленого прожиткового мтшуму (авторська розробка за статистичними даними [22])*
* Доводка: 1) починаючи з 2011 року при розрахунках середньодушових показнитв, а також показнитв дифе-ренщаци населення (домогосподарств) за р1внем матер1ального добробуту розпочато використання шкали екв1валент-ност1. Для забезпечення з1ставност1 показнитв динам1чних ряд1в було зд1йснено перерахунок даних за 2010 р1к з ура-хуванням шкали екв1валентност1; 2) з 2014 року без урахування частини тимчасово окупованих територ1й у Донецьк1й та Луганськш областях.
401X1.« ——--
.1500.0
■юоо.о
>500,(1 2000,0 1500,0 1000,0 500.0
о.о ------— —------- '-
2010 1011 2012 201.1 2014 2015
середньар1чш1Й роппр законодавчо встадовлевоп) прожиткового мшшуму (у середньому на одну особу в мкяць. г])н>
М ССрСДНЬОртНИЙ ро 1М1р фяКГНЧНОГО прожиткового мнпмуму (у ссрсдньому 11:1 одну особу В ШСЯЦЪ, Г])Н)
Рис. 2. Динамка середиьорiчиого розмiру законодавчо встановленого та фактичного прожиткового мттуму населення (авторська розробка за статистичними даними [22])*
* Доводка: 1) з 2014 р. без урахування частини тимчасово окупованих територш у Донецькш та Луганськш областях.
Результати ощнювання бщносп та сощального вщчуження в Украош за 2016-2018 роки Сектором до-слщжень р1вня життя населення 1нституту демографп та сощальних дослщжень 1меш М.В. Птухи [23] дозво-ляють констатувати, що за перюд з 2016 по 2018 р1к спостер1гаеться загальне зменшення диференщацп серед бщного населення, 1 наближення його доход1в (ви-трат) до меж1 бщносп, при цьому даними фах1вщв цього шституту «вщбулося зростання варпсного зна-
чення меж бщносп за вс1ма монетарними критер1ями, при цьому найбольше зросло значення меж1 вщносноо бщносп за шкалою екывалентносп 6С (на 21,2%), межа вщносноо бщносп за нащональним критер1ем теж суттево збольшилася (на 15,7%). Офщшно затвер-джений прожитковий мшмум збольшився на 8,8%, а фактичний прожитковий мшмум — на 10,9%. [23,
с. 4].
60
2011) 2011 2012 2013 2014 2015
■Чнсельшсть населения Ь середкьодушивпми еквюалентннин тальннчш доходами у чнсяиь, ни до] ими
фактичного ПрПЖНТКОВОГО м)н]\[>'\гу, МЛН. ОС1б *)Чисельн1стъ населения Ь ссредньодуиюшниг с кв! Валентин ми ягшнюш л »ими ми у м!сяць, ннжчнмн фактнчного прожшковог» м1н!муму, у в1дсотках до ига льни! чнсельяост1 населения
Рис. 3. Динамжа кiлькосmi населения iз середньодушовими е^валентними загальними доходами у мкяць, нижними фактичного прожиткового мiиiмуму (авторська розробка за статистичними даними [22])*
* Довщка:1) починаючи з 2011 року при розрахунках середньодушових показнитв, а також показнитв диференщаци населення (домогосподарств) за р1внем матер1ального добробуту розпочато використання шкали екв1валентност1. Для забезпечення з1ставност1 показнитв динам1чних ряд1в було зд1йснено перерахунок даних за 2010 р1к з урахуванням шкали екв1валентност1; 2) з 2014 року без урахування частини тимчасово окупованих територ1й у Донецькш та Луган-ськ1й областях.
3,5 3,5
*• - ^ 3,4 / / ,, •* /2.1
А. ч ч 3,3 3,3 /
ч ч 3,2 V ** ч
ч.,- ** \ / / /2,0
4 ч 3,0 ' /
1,9 1,9 1,9 1,9 1,9
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 201У
- 4г Кешп и. 1ьннм коеф!ц!шт фонд!в (по загальних доходах), ра >1в
— — Кншпмьнпп коефШкт дпференшаии загалышх доишв населення. раз1в
Рис. 4. Квттильний коефщент диференщаци загальних доходiв населення та фоидiв (авторська розробка за статистичними даними [22])*
* Доводка: 1) з 2014 року без урахування частини тимчасово окупованих територш у Донецькш та Луганськш
областях; 2) квштильний коефщ1ент диференщаци доход1в населення — стввщношення мшмального р1вня доход1в серед найбшьш забезпечених 20% населення до максимального р1вня доход1в серед найменш забезпечених 20% населення, ранжованого за показником середньодушових екв1валентних доход1в; 3) квштильний коефщент фонд1в — стввщношення сумарних доход1в 20% найбшьш та найменш забезпеченого населення.
Анал1з монетарно! бщноси за типами домогосподарств та сощально-демограф1чними групами населення [19] показав, що «найбшьш вразливою сощ-ально-демограф1чною групою населення е дгги (особи 0-17 роив), майже третина яких у 2018 рощ потрапляе до категори бщних за вщносним критер1ем (р1вень вщ-носно! бщносп дор1внюе 30,6%). Другою за ризиком
бщноси групою е особи у в1щ 75 роив та старше, 27,9% яких е бщними за вщносним критер1ем. За аб-солютним критер1ем (за доходами) р1вень бщносп в цих групах становить вщповщно 35,0 та 31,9%. Необ-хщно вщмггати, що серед ос1б у в1щ 75 роив та старше юнуе суттева гендерна нер1вшсть, так р1вень бщносп чоловждв дор1внюе 27,1%, в той час як для жшок вш
становить 28,3%. Проте, таю вщмшност! можуть 6ути пов'язaнi зi cтaтиcтичною похибкою cпоcтepeжeнь на малих cyкyпноcтях. Щe однieю вразливою групою можна вважати оciб пeнciйного вжу, оcкiльки 25,4% cepeд них e бiдними за вiдноcним кpитepieм, що пере-вищye cepeдньоyкpaïнcькe знaчeння (24,1%). У 2018 ро-цi piвeнь бiдноcтi чоловiкiв пeнciйного вiкy становив 26,3% проти 25,0% cepeд жшок, пpотe за aбcолютним кpитepieм бщноеи (згiдно якого вapтicнe знaчeння меж помiтно вищe) cпоcтepiгaлacь пpотилeжнa cитyaцiя, а caмe, жшки — 35,6%, чоловжи — 31,5%» [23, c. 5].
Варто конcтaтyвaти, що piвeнь бiдноcтi cepeд пра-цюючих та оаб вiком 20-64 роки e значно нижчим за cepeднe по краш знaчeння, а до вразливих груп по-трапляють дгги та так звaнi «crapi» пeнciонepи, тобто оcоби бeз залишково'1 пpaцeздaтноcтi. Гeндepнa дифе-peнцiaцiя в показниках характерна як для оэщально-дeмогpaфiчних груп з виcокими piвнями бщноеи, так i для груп нателення з низькими ризиками бiдноcтi. Найбшьш впливовим чинником пiдвищeних ризиюв бщноеи зaлишaeтьcя нaявнicть двох та бшьше дiтeй y домогоcподapcтвi, а друге мюце поciдae eкономiчний чинник — наявшсть y домогоcподapcтвi бeзpобiтноï
ооэби. За 2018 piк вiдбyлоcя жорочення розриву y показниках бщноеи м1ж домогоcподapcтвaми з дiтьми та без дггей як за вщножим, так i за aбcолютним крите-pieм. Так! змiни можна вважати дуже позитивними, оcкiльки на фон! загального зменшення мacштaбiв аб-^лютно! бiдноcтi показники по ciм'ях з диъми набли-зилиcя до cepeдньоyкpaïнcьких значень. Скорочення р!вня вiдноcноï бщноеи вiдбyлоcя не тальки по вразливих типах домогостодарств з диъми, a i по деяких домогоcподapcтвaх, як! не вiдноcятьcя до ризикових. Р1вень aбcолютноï бiдноcтi cкоpотивcя за ветма типами домогоcподapcтв з дгтьми. Збiльшивcя розрив y показниках бщност! м1ж мicтом i ceлом як за вiдноcним, так i за аб^лк^ним критер!ями. За вщноетим крите-pieм показники зpоcли по малих мютах та ciльcьких нателених пунктах. Сyттeвe покращення cитyaцiï за аб^лю^им кpитepieм большою м!рою вiдбyлоcя за рахунок великих мicт, зокрема великих мют без Kиeвa [23, c. 5-9].
Анал!з регюнально1 бiдноcтi (pиc. 5) показав, що ознакою 2018 року стало «розмивання» географ!чних оcepeдкiв бiдноcтi, вщтак регюни з найкращою та най-пршою cитyaцieю знaходятьcя в р!зних географ!чних чacтинaх краши [23, c. 5-9].
I Середнш Низ ь кий Над н из ь кий
Ти\1часоЕоокупован1територй'та Зона ООС
Рис. 5. Pieem бiдиосmi, визначений за вiдиосиим критерieм за витратами, % [23, c. 24]
Так, «лидером» за показником р!вня бщност!, ви-значеним за вiдноcним кpитepieм за витратами (pиc. 5), e Р!внен№ка облacть — р!вень бщност! стано-вить 58,7%, що в 2,4 раза вище за cepeднe по краш значення. Виcокий р!вень бiдноcтi також зафжтева-ний y Хер^н^ый (42,3%) облacтi. З cyттeвим вщри-вом вщ них, але в негативнш зон!, знaходятьcя До-нецька, Лyгaнcькa, Kиïвcькa (без м. Е^ва), Житомир-cькa, р!вень бщност! в яких пepeбyвae y межах 32-33%.
Низьким показник вiдноcноï бщноеи був y м. Kиïв (11,3%), y Чертивший (13,7%), Iвaно-Фpaнкiвcькiй (15,4%), Запор1зькш (15,7%), Чертвецькш (16,1%), Днiпpопeтpовcькiй (16,3%) облacтях. З урахуванням глибини бщноеи, визначено'1 за вiдноcним кpитepieм, до регюшв з найпршою cитyaцieю потрапляють Р!в-нeнcькa, Хepcонcькa, Луганска, Житомиpcькa та Одecькa облacтi. Натомють, до найблагополучшших регюшв можна вщнести мicто Kиïв, а також 1вано-
Франювську, Запор1зьку, Чершвецьку та Харювську зафжсоваш у у Херсонськш област — 42,5%, Волин-
область Загалом дат 2018 року свщчать про вщсут- ськш (39,8%), Р1вненськш (39,0%), Сумськш (37,5%)
шсть географ1чних ознак у ситуащ! з вщносною бщ- (рис. 6) [23, с. 9]. шстю. За абсолютним критер1ем висок! показники
Рис. 6. Рiвень бiдносmi за абсолютним критерieм за доходами нижче фактичного прожиткового мтмуму, % [23, с. 25]
Узагальнення зарубежного досвщу функщону-вання нащональних моделей сощального захисту дало можливють встановити, що «щяльшсть бшьшосп ев-ропейських кра!н 1 США 1з сощального захисту мало-забезпеченого населення здшснюеться за трьома на-прямами: гарантування мшмально! заробггно! плати та 11 шдексащя; державна допомога шляхом виплати допомог малозабезпеченим, самотшм громадянам 1 ба-гатодггним с1м'ям; сощальне страхування» [4, с. 192].
Проведений нами анал1з фахово'1 лггератури [1-20 та ш.] показав, що в ус1х европейських кра'1нах модел1 сощального захисту вщповщають основним сощаль-ним ризикам, до яких може бути схильний нормаль-ний громадянин, а саме: ризик захворювання, ризик швалщноси, ризик виробничого травматизму 1 профе-сшного захворювання, ризик втрати годувальника, ризик материнства, с1мейш допомоги, ризик безробггтя, ризик втрати житла, ризик староси й шшь Залежно вщ нащональних особливостей, юнуючих полггичних 1 економ1чних умов, модел1 сощального захисту за да-ними критер1ями можуть бути розбшд на чотири групи.
1. Кра!ни, в яких домшують страхов! принципи, розм1ри виплат 1 допомоги пов'язаш з шдивщуаль-ними страховими внесками (Шмеччина, Франщя, Бельпя, Люксембург).
2. Кра'1ни, в яких страхов! принципи сощального захисту менш виражеш, розм1ри виплат 1 допомоги большою м1рою вщповщають шдивщуальним потребам з !х фшансуванням за рахунок засоб1в податкових фонд1в (Великобриташя, Дашя, 1рланд1я).
3. Кра!ни, що займають пром!жну позищю м!ж першими двома групами (1тал1я, Нщерланди).
4. Кра!ни з системою сощального захисту, що формуеться (1спашя, Португал1я, Грещя). У цих кра!-нах немае гарантованого мшмального доходу 1 сощальне обслуговування доступно далеко не вам громадянам» [17, с. 140].
Анал1з зарубежного досвщу дозволяе зробити так! висновки:
1. «Характеры для друго! половини XX столггтя тенденщ! екстенсивного зростання засоб1в, яю витра-чаються на сощальш потреби 1 збшьшення сощальних груп, охоплених допомогою, виявили небезпеку сощ-ального утриманства деяких груп населення. В кшщ XX столптя у низщ кра!н виявилися недол1ки сощ-ального захисту безробггних. Це 1 неадекватшсть роз-м1р1в допомог 1 термшв !х отримання 1 малоефективна система професшного перенавчання, психолопчно! допомоги 1 т.п.
2. У вс1х розвинених кра!нах держава виконуе провщну роль сощального захисту.
3. Сощальна полггика держави пов'язана з пол1-тично- 1 сощально-економ1чним становищем в кра!нах з !х традищями 1 нащональними особливостями.
4. Оргашзащя системи сощального захисту у низщ кра!н е гром1здкою, витратною 1 недостатньо ефективною.
5. Спостер1гаеться тенденщя до модифжащ! юну-ючих нащональних систем сощального захисту у бж збшьшення !х ефективносп» [17, с. 153].
У результата ан^зу та узагальнення нормативно-правово! бази, наукових праць вгтчизняних i заруб1ж-них автс^в щодо моделей та засобiв соцiального за-хисту в свгговш практицi та в Укра!ш, варто констату-вати, що при розбудовi i оргашзащ! нащонально! мо-делi соцiального захисту необхiдно ухвалення низки оргашзацшних заходiв i рiшення низки управлшських завдань, зокрема:
1. «Проектування моделi соцiального захисту, виходячи з нащональних традицiй соцiального захисту i нацiональних iнтересiв (базових, поточних i пер-спективних), з урахуванням наявного надлишку ресу-рсiв.
2. Нормативне оформлення створення моделi (правовi i нормативно-методичш акти).
3. Формування необхiдних елеменпв ССЗ, на-дання повноважень i ресурсiв (розпорядчi й iншi дп повноважного суб'екта управлiння).
4. Запуск моделi СЗ (розпорядчi й iншi дП повноважного суб'екта управлшня ССЗ).
5. Контроль результатiв запуску i дiяльностi (збiр i обробка шформацп, ухвалення рiшень, реалiзацiя рь шень). Оскшьки при проектуваннi систем державного управлшня необхщно враховувати сучасний рiвень розвитку уявлень про взаемодда природи i суспшьства, а також пропоноване нами видшення катталоутворю-ючих секторiв суспшьного виробництва, можна запро-понувати акумулювати одноцiльовi функцп, повнова-ження й iнформацiйнi потоки в строго обмежених ланках системи державного управлшня» [5].
Висновки. У цьому дослщженш було проаналiзо-вано нормативно-правову базу, фахову лггературу, ста-тистичш та аналiтичнi звiти, 1нтернет-джерела iз ви-значення сутностi соцiального захисту (СЗ), його форм та моделей, а також шдикатс^в та проблем його забезпечення. На пiдставi цього визначено суть соща-льного захисту, дослщжено та наочно представлено динамiку деяких показниюв, яю характеризують рь вень бiдностi та iншi параметри забезпечення соцзахи-сту. Визначено, що категорiя «соцiальний захист» е значно ширшою за сво!м змiстом i вона включае в себе поняття «соцiальне забезпечення». З'ясовано харак-терш риси моделей соцiального захисту в европей-ських кра!нах. Встановлено, що моделi соцiального захисту в кра!нах бвропи спрямованi на компенсащю громадянам втрат внаслiдок безробiття, втрати житла, захворювання, iнвалiдностi, виробничого травматизму, втрати годувальника, а також амейш допомоги, старостi тощо.
Список використаних джерел
1. Москаленко В. В. Сутшсть соцiального захисту та його мюце в полiтицi сощально! держави. HayKoei записки Киево-МогилянськоИ академи. Полтичт науки. 2005. Т. 21. С. 41-44.
2. Павлова Л.О. Полiтико-економiчний аналiз системи сощального захисту населення в Укра!ш: ди-сертащя на здобуття наукового ступеня к.е.н. за спец. 08.00.01. Ки!в, 2016. 230 с. URL: https://www.lnu.edu. ua/ wp-content/uploads/2015/12/dis_pavlova.pdf.
3. Конституцiя Укра!ни: Закон Укра!ни вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (редакцiя станом на 15.05.2014 р.). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 - Заголовок з екрану.
4. Рудкевич 1.В. Регулювання системи сощаль-ного захисту населення Укра!ни: теорiя, методолопя
та державна полiтика: монографiя. Донецьк : бмель-янова Т.В., 2011. 463 с.
5. Борецька Н.П. Сощальний захист населення на сучасному етат: стан i проблеми. Донецьк: Янтар, 2001. 352 с.
6. Горянська С. В. Фшансове забезпечення сощального захисту населення. Фтанси Украши. 2001. № 6. С. 87-95.
7. Дщювська К.В. Актуалiзацiя ролi сощально-етичного маркетингу в сучасних умовах господарю-вання. Актуальт проблеми економжи. 2009. № 9 (99). С. 102-107.
8. Длугопольський О. Державна политика у сферi сощального захисту населення: аспекти вщповщально-ст суспшьного сектора. Наука й економжа. 2009. № 4(16), т. 2. С. 148-156.
9. Лiбанова Е., Палiй О. Ринок пращ та сощальний захист: навч. поабник. Ки!в, Основи, 2004. 491 с.
10. Москаленко В. В. Сутшсть сощального захисту та його мюцев полгтищ сощально! держави. На-yKoei записки. Том 21. 2003. С. 41-44. URL: http: //ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/8399/ Moskalenko_Sutnist.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
11. Новикова О. Ф., Осауленко О. Г. та ш. Сощ-альна захищенiсть населення Укра!ни. Ки!в: 1ЕП НАН Укра!ни, Держкомстат Укра!ни, 2001. 360 с.
12. Денш П'етерс. Вступ до основних принцитв соцiального забезпечення; пер. з англ. А.1. Масалово!. Харюв : Каравела, 2002. 144 с.
13. Руженський М. М. Трансформащя iнститутiв соцiального захисту населення в транзитивнш еконо-мiцi: дисертацiя на здобуття наукового ступеня д.е.н. Ки!в, 2016. URL: https://kneu.edu.ua/userfiles/d-26.006. 01/2016/Ruzhenskyj diss.PDF.
14. Туленков М.В. Сощальний захист у сощоло-пчному вимiрi: монографiя. Ки!в : 1ПК ДСЗУ, 2011. 168 с.
15. Шклярський Ю. Соцiальний захист в еконо-мiчнiй структурi суспшьства. Сощальний захист. 1998. №8. С. 33-40
16. Словник iз сощально! полiтики. Укл.: Семи-гiна Т.В. Ки!в: Вид. дiм «Киево-Могилянська акаде-мiя», 2005. 253 с.
17. Лаврухш В. В. Реформування чинно! моделi соцiального захисту в системi прiоритетiв державно! сощально! политики в Укра'!нi: дисертацiя на здобуття наукового ступеня к. н. з державного управлшня за спещальшстю 25.00.02. Нащональна академiя державного управлшня при президентовi Укра!ни. Ки!в, 2015. 263 с. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/138/files/ 2f2118a5-f3eb-400d-9c45-5903e4244a39.pdf.
18. Сидорина Т. Ю. Два века социальной политики. Москва, 2005. URL: http://www.twirpx.com/ file/325229/.
19. Тишин Е. В. Социальная защита и социальное обеспечение за рубежом. СПб.: РАН ИСЭП, 1994. 245 с.
20. Эспинг-Андерсен Г. Создание социал-демократического государства благосостояния. Создавая социальную демократию. Сто лет Социал-демократической рабочей партии Швеции. Москва: Весь мир, 2001. С. 71-111.
21. Офщшний сайт Мшстерства сощально! поль тики. URL: https://www.msp.gov.ua/ (дата звернення 02.09.2020).
22. Офщшний сайт Державного управлшня статистики: офщшний сайт. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ (дата звернення 02.09.2020).
23. Комплексна ощнка бщноси та сощального вь дчуження в Укра!ш за 2016-2018 роки: аналгтична за-
писка / 1нститут демограф!! та сощальних дослщжень iMem М.В. Птухи; кол. авторiв пiд кер. Л.М. Черенько (Сектор дослщжень piBM життя населення). Ки!в, 2019.
References
1. Moskalenko V. V. (2005). Sutnist sotsialnoho zakhystu ta yoho mistse v politytsi sotsialnoi derzhavy [The essence of social protection and its place in the policy of the welfare state]. Naukovi zapysky Kyievo-Mohylianskoi akademii. Politychni nauky — Scientific notes of the Kyiv-Mohyla Academy. Political science, Vol. 21, рр. 41-44 [in Ukrainian].
2. Pavlova L. O. (2016). Polityko-ekonomichnyi analiz systemy sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini [Political and economic analysis of the social protection system in Ukraine. Candidate's thesis. Kyiv, Retrieved from https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/12/ dis _pavlova.pdf [in Ukrainian].
3. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. № 254k/96-VR (redaktsiia stanom na 15.05.2014 r.) [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine of June 28, 1996 № 254k / 96-VR (as of May 15, 2014)]. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].
4. Rudkevych I. V. (2011). Rehuliuvannia systemy sotsialnoho zakhystu naselennia Ukrainy: teoriia, meto-dolohiia ta derzhavna polityka [Regulation of the system of social protection of the population of Ukraine: theory, methodology and state policy]. Donetsk, Yemelianova T. V. 463 р. [in Ukrainian].
5. Boretska N. P. (2001). Sotsialnyi zakhyst nase-lennia na suchasnomu etapi: stan i problemy [Social protection of the population at the present stage: state and problems]. Donetsk, Yantar. 352 р. [in Ukrainian].
6. Horianska S. V. (2001). Finansove zabezpechennia sotsialnoho zakhystu naselennia [inancial provision of social protection of the population]. Finansy Ukrainy — Finance of Ukraine, 6, рр. 87—95 [in Ukrainian].
7. Didkivska K. V. (2009). Aktualizatsiia roli sotsial-no-etychnoho marketynhu v suchasnykh umovakh hospodariuvannia [Actualization of the role of socio-ethi-cal marketing in modern business conditions]. Aktualni problemy ekonomiky — Actual problems of economics, 9 (99), рр. 102-107 [in Ukrainian].
8. Dluhopolskyi O. (2009). Derzhavna polityka u sferi sotsialnoho zakhystu naselennia: aspekty vidpovidalnosti suspilnoho sektora [State policy in the field of social protection: aspects of public sector responsibility]. Nauka y ekonomika — Science and economics, 4(16), Vol. 2, рр. 148—156 [in Ukrainian].
9. Libanova E., Palii O. (2004). Rynok pratsi ta sotsialnyi zakhyst [Labor market and social protection]. Kyiv, Osnovy [in Ukrainian].
10. Moskalenko V. V. (2003). Sutnist sotsialnoho zakhystu ta yoho mistsev politytsi sotsialnoi derzhavy [The essence of social protection and its places in the policy of the welfare state]. Naukovi zapysky — Proceedings, Vol. 21,
pp. 41-44. Retrieved from http: //ekmair.ukma.edu. ua/bitstream/handle/123456789/8399/Moskalenko_Sutnis t.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].
11. Novikova O. F., Osaulenko O. H. et al. (2001). Sotsialna zakhyshchenist naselennia Ukrainy [Social protection of the population of Ukraine]. Kyiv, IEP NAN Ukrainy, Derzhkomstat Ukrainy [in Ukrainian].
12. Denni Pieters. (2002). Vstup do osnovnykh pryntsypiv sotsialnoho zabezpechennia [Introduction to the basic principles of social security]. Transl. from English by A. I. Masalova. Kharkiv, Caravela [in Ukrainian].
13. Ruzhenskyi M. M. (2016). Transformatsiia insty-tutiv sotsialnoho zakhystu naselennia v tranzytyvnii ekonomitsi [Transformation of institutes of social protection of the population in transitive economy]. Doctor's thesis. Kyiv. Retrieved from https://kneu.edu.ua/userfiles/ d-26.006. 01/2016/Ruzhenskyj_diss.PDF [in Ukrainian].
14. Tulenkov M. V. (2011). Sotsialnyi zakhyst u sotsiolohichnomu vymiri [Social protection in the sociological dimension]. Kyiv , IPK DSZU [in Ukrainian].
15. Shkliarskyi Yu. (1998). Sotsialnyi zakhyst v eko-nomichnii strukturi suspilstva [Social protection in the economic structure of society]. Sotsialnyi zakhyst — Social Protection, 8, pp. 33-40 [in Ukrainian].
16. Slovnyk iz sotsialnoi polityky [Dictionary of social policy]. (2005). Compiler: Semigina T. V. Kyiv, Kyiv-Mo-hyla Academy House. 253 p. [in Ukrainian].
17. Lavrukhin V. V. (2015). Reformuvannia chynnoi modeli sotsialnoho zakhystu v systemi priorytetiv derzhav-noi sotsialnoi polityky v Ukraini [Reforming the current model of social protection in the system of priorities of state social policy in Ukraine]. Candidate's thesis. Kyiv, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Retrieved from http://acad-emy.gov.ua/pages/dop/138/files/2f2118a5-f3eb-400d-9c45-5903e4244a39.pdf [in Ukrainian].
18. Sidorina T. Yu. (2005). Two centuries of social policy. Moscow. Retrieved from http://www.twirpx.com/ file/325229/ [in Russian].
19. Tishin E. V. (1994). Social protection and social security abroad. SPb., RAS ISEP [in Russian].
20. Esping-Andersen G. (2001). Creation of a social democratic welfare state. Building social democracy. One Hundred Years of the Social Democratic Labor Party of Sweden. (pp. 71-111). Moscow, The whole world [in Russian].
21. Official site of the Ministry of Social Policy. (n.d.). msp.gov.ua. Retrieved from https://www.msp. gov.ua/ [in Ukrainian].
22. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
23. Kompleksna otsinka bidnosti ta sotsialnoho vidchuzhennia v Ukraini za 2016-2018 roky [Comprehensive assessment of poverty and social exclusion in Ukraine for 2016-2018: an analytical note]. (2019). Kyiv, Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen imeni M. V. Ptukhy [in Ukrainian].
QraTra Hagiftmna go pega^i'I 04.09.2020
Формат цитування:
Латишева О. В., бвтушенко М. О., Пронш С. В., Будовш М. Ю. Сощальний захист держави: суть, моделi та особливосп забезпечення. Вкник економтног науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 95-104. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).95-104
Latysheva O. V., Yevtushenko M. O., Pronin S. V., Budoviy M. Yu. (2020). Social Protection of the State: the Essence, Models and Features of Security. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 95-104. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39). 95-104
