CC BY
4SOCIAL SCIENCES
СОЦ1АЛЬН1 РИЗИКИ В Д1ЛОВ1Й КУЛЬТУР1 ТРУДОВИХ М1ГРАНТ1В З УКРА1НИ
Новосад К.Я.
ДВНЗ «Ужгородський нацюнальнийунгверситет» м. Ужгород, канд. соц. Наук SOCIAL RISKS IN THE BUSNESS CULTURE OF LABOR MIGRANTS FROM UKRAINE
Novosad K.
Uzhhorod National University, Uzhhorod, PhD
АНОТАЦ1Я
Аналiзуючи дослщження мпрацшних ризишв трудових млранпв та розглядаючи результати досль джень мiжкультуpноl компетентносп досвiдчених та потенцiйних трудових мцранпв виявлено, що aнaлiз соцiaльно-демогpaфiчного портрета трудових мцранпв з Украши не тдтверджуе уявлення про них як про «мiсiонеpiв ринкових щей» або «носив шдприемницько! свщомосп». Показник готовносп трудових мп-paнтiв з Украши до ризик1в, який е важливим для оцiнки !хньо! конкуpентоспpоможностi на ринку пращ, е надзвичайно низьким. Поpiвняння оpгaнiзaцiйноi культури потенцiйних та досвщчених мiгpaнтiв з Украши з оpгaнiзaцiйними культурами pезидентiв приймаючих краш, здiйснене iз використанням iндексiв оpгaнiзaцiйних культур Г. Хофстеде, показало, що нaйбiльшi вiдмiнностi мiж ними полягають у стaвленнi до невизначеносп та pизикiв. Висок1 значення iндексу уникнення невизнaченостi та повiльний зворотний зв'язок iз замовником (працедавцем) вказуе на належшсть переважно! бiльшостi трудових мцранпв з Украши до адмшютративного типу оpгaнiзaцiйноi культури.
У зв'язку з особливостями оргашзацшно1 культури тpудовi мiгpaнти з Украши ризикують опинитися у другому або третьому сектоpi свiтового ринку пpaцi.
Це створюе загрози «марнотратства мiзкiв» (англ. - brain waste), втрати вагомо! частини компонентiв компетентностi та тгщативносп, впевненостi в собi, здaтностi приймати самостшш piшення, шукати та використовувати зворотний зв'язок iз оточенням у кранах перебування. Праця трудових мцранпв у другому або в третьому сектоpi небезпечна втратою життево! стратеги на сaмоpеaлiзaцiю та посилюе спрямо-вaнiсть на пристосування та адаптащю.
ABSTRACT
Analyzing the study of migration risks of migrant workers and reviewing the results of research on intercultural competence of experienced and potential migrant workers, it was found that the analysis of socio-demo-graphic portrait of migrant workers from Ukraine does not confirm the idea of them as "missionaries of market ideas" or "entrepreneurs". The risk readiness of migrant workers from Ukraine, which is important for assessing their competitiveness in the labor market, is extremely low.A comparison of the organizational culture of potential and experienced migrants from Ukraine with the organizational cultures of residents of the host countries, made using the organizational culture indices of G. Hofstede, showed that the biggest differences between them are in the attitude to uncertainty and risk. The high values of the uncertainty avoidance index and the slow feedback with the customer (employer) indicate that the vast majority of labor migrants from Ukraine belong to the administrative type of organizational culture.
Due to the peculiarities of the organizational culture, labor migrants from Ukraine risk being in the second or third sector of the world labor market.
This poses a threat of "brain waste", loss of a significant part of the components of competence and initiative, self-confidence, ability to make independent decisions, seek and use feedback from the environment in the host countries. The work of migrant workers in the second or third sector is dangerous for the loss of life strategy for.
Ключовi слова: мгжнародш тpудовi мцранти, мiжкультуpний дiaлог, ксенофобия, ризики трансфор-маци етшчно1 щентичносп, сощальш ризики, дшова культура трудових мцранпв.
Keywords: international labor migrants, intercultural dialogue, xenophobia, risks of transformation of ethnic identity, social risks, business culture of labor migrants.
Сощальш ризики та вразливють трудових мпранпв з Украши вивчаються у контекст об'ективь стського та суб'ективютського пiдходiв. «При об'ективютському пiдходi м^ацгя розглядаеться як цшсний феномен, об'ективне «вимушене» явище, що виникае в контексп piзномaнiтних сощ-альних процеав (глобaлiзaцii, стратифшацп, об-м^ дiяльностей i здiбностей, сощально-шформа-цшних тощо) i е ними ж зумовленою» [1, с. 153]. Об'ективютський шдхвд спрямований на вивчення
сощальних загроз, яш iснують на мaкpоpiвнi та вра-зливостi мiгpaнтiв, яка проявляеться тд !х впливом. Соцiaльнi загрози трудово1 мiгpaцii в контекстi об'ективютського пiдходу пщдаються вимipю-ванню кшьшсними методами дослщження. Активно залучаються стaтистичнi дaнi облiку та демо-гpaфii, aнaлiз документiв, демогpaфiчнi обсте-ження, опитування гpомaдськоi думки. Головним
результатом об'ективютського пiдходу досль дження мiгрантiв стають структурнi змши в мнра-цiйних процесах.
При суб'ективютському пiдходi «трудова м^-ращя постае як результат «добровшьно!» вщмови конкретного iндивiда вiд «стабшьного» способу життя на користь кардинальних змш. В цьому ви-падку анатз явища здiйснюеться на мiкрорiвнi за допомогою як1сних методiв (глибинне штерв'ю, аналiз особистих документiв, спостереження). Ак-туальним тут бачиться вивчення життевих страте-гiй трудових мiгрантiв, основних перешкод та за-гроз у !хньому життi, пов'язаних з цим виборiв, рь шень, надiй та сподiвань» [1, с. 153]. На думку Оксани 1ванково!-Стецюк, «даний пвдхвд зосере-джуеться на т. зв. «акторському» рiвнi, при якому мiгрант розглядаеться як «соцiальний актор». Але треба констатувати, що в Укра!ш об'ективiстський пiдхiд до аналiзу трудово! мцраци бiльше пошире-ний, нiж суб'ективiстський. 1снуючий стан справ треба вважати невиправданим, «адже трудову м^-рацiю зазвичай зумовлюе «переплетения» найрiз-номанiтнiших чинник1в, як об'ективних, так i суб'ективних, то ж порушення балансу в системi знань про дослвджуваний феномен може призвести до серйозних викривлень в його оцшщ, зокрема у тих моментах, яш стосуються причин, наслiдкiв та перспектив укра!нсько! трудово! мираци. [2, а 126127].
Два вимiри феномену укра!нсько! трудово! мь грацi! ставлять питання про вимушену мiграцiю як складову м1жнародно! або зовнiшньо!, але у бiльш широкому контекстi. До вимушено! мiграцi! укра-!нськ1 дослвдники вiдносять лише мiграцiю з окупо-ваних територiй та зони бойових дш. За цiею озна-кою трудовi мiгранти iз Укра!ни в^^зняються бь женцiв та «шукачiв притулку». Згiдно визначенню Олекс1я Позняка: «Зовшшня мiграцiя громадян Ук-ра!ни е комплексним процесом, який включае низку складових, основними з яких у перiод незалежносп е:
- стацiонарна мiграцiя, яка пов'язана зi змiною офiцiйного мiсця проживання i рееструеться державною статистикою;
- трудова мiграцiя, пов'язана iз ви!здом на роботу за кордон без змши мюця проживання;
- човникова торпвля - по!здки за кордон з метою торгiвлi (продажу або закупiвлi товарiв);
- вимушена мiграцiя з окупованих територiй та зони бойових дш» [3, с. 49].
1з однозначним подшом трудово! та вимушено! мираци не погоджуються Л.С. Стемащук. Вiн прийшов до висновку про вщсутшсть едино! сис-теми класифшацшних ознак за якими визначаються види мирацш. «Часто один i той самий процес пе-реселення населення можна ввднести до того чи ш-шого виду мiграцi!, зокрема внутршш мiграцi! мо-жуть водночас бути остаточними, вимушеними та економiчними, а це, своею чергою, викликае багато неточностей (у визначеннi об'екту дослщження, ре-гулюваннi прав мiгрантiв, !х ролi в сощально-еко-номiчному житп окремо! держави чи регiону, на-дання громадянства або статусу б1женця)» [4, с. 62].
Вимушена мирацт, на вiдмiну ввд примусово!, на-дае мiгрантам право мiнiмального вибору. Але в де-яких випадках нелегальнi трудовi мiгранти мають б№ш обмежене право вибору нiж п, якi належать до групи вимушених мiгрантiв.
Ретельне вивчення сучасно! вимушено! м^а-цi! дозволило Т.В. Жванп дiйти до висновку про на-явнiсть декiлькох аспектiв вимушено! мираци, зокрема економiчного: «Ситуацiя вимушено! мираци мае декiлька аспектiв: економiчний - втрата матерь альних благ, фшансова невпевненiсть; правовий -складшсть у визначеностi юридичного статусу у крашьрецишенп, тривалiсть i стадiйнiсть здобуття законного статусу громадянина, правова нерiвнiсть iз титульним населенням держави; психолопчний -переживання негативних життевих подш (втрат, змiн, що вiдбуваються до i щд час переселення та перюд адаптацi! до нового суспшьства); сощально-культурний - соцiальнi змши та культурн (етнiчнi, релiгiйнi тощо) вщмшносп у новому середовищi, iзоляцiя та депривацiя; полiтичний - вщсутшсть, до повного набуття громадянства, можливосп легального пливу на внутршню та зовнiшню полiтику держави» [5, с. 50]. Тобто, вимушена мирацт не завжди е мiграцiею щд впливом ввдвертого насилля з окупованих територш або зони бойових дш. Ви-мушеного характеру трудова мирацш набувае за рахунок переваги факторiв вiдштовхування над факторами притягання.
Для диференщаци вимушених та примусових мiграцiй В. Колпаков пропонуе вiдрiзняти дек1лька видiв вимушеного перемiщення мiгрантiв. Треба розрiзняти вимушену трудову мiграцiю як втечу ввд злиднiв та незайнятостi. Вш пропонуе визначати !х як «м^анти виживання». 1х варто вiдрiзняти ми-рац1я з метою пвдвищення заробггку та покращення рiвня життя. Це трудовi мiгранти «пошуку можли-востей». Мiгрантiв, як1 намагаються уникнути вщ-вертого насильства, переслiдування, конфлiкту або вшни треба визначати як «миранпв переслщу-вання» [6, с. 63]. Трудовi мiгранти з Укра!ни мо-жуть належити всiм трьом видам мираци, але ви-мушеною треба вважати таку, яка виштовхуе iз кра-!ни потребою виживання. Ознакою вимушено! трудово! мiграцi! з Укра!ни виступае те, що вона е единим джерелом доходу та стратепею виживання миранпв. Вiдсутнiсть вибору мiж трудово! м^а-цiею закордон та можливютю працi у власно! кра!ш цiлком ввдповвдае критерш вимушеного пово-дження мiгрантiв пiд впливом фактору виштовху-вання.
Разом з тим, що «трудова вимушена мирацш як складне сощальне явище сприяе обмiну трудо-вими навичками, досвiдом i знаннями, сприяе роз-витку особистостi» [7, с. 89]. Створюеться умови, коли вимушений характер трудово! мираци з Укра-!ни не усвiдомлюеться не лише дослвдники, а й самими мирантами. Це визначаеться тим, що трудову м^ацш визначають не стшьки за наслвдками, скь льки за чинниками. Найчастiше це ввдбуваеться щд час застосування економiчного подходу, в рамках якого трудова мирацш розглядаеться як наслвдок
певних економiчних диспропорцiй, але не виштов-хування потребами виживання. Трудова мiграцiя трактуеться як позитивне, еконо]шчно вигiдне явище. «Це забезпечуе в основному позитивне тра-ктування мнраци як явища економiчно випдного i кранам походження i кра!нам походження (пере-кази зароблених за кордоном кошпв на батьшв-щину, скорочення безробiття та соцiального напру-ження), i кранам призначення (забезпечення потреб у робочiй сил1) мiгрантiв. Водночас при поясненнi перемщень осiб, спричинених нееконо-мiчними чинниками бiженцi, вимушенi мiгранти, внутрiшнi перемщеш особи) економiчний пiдхiд виявляеться недостатшм» [8, с. 143].
Обсяг вимушено! трудово! мнраци з Укра!ни в Грецш е набагато менше, шж в Польщу. Тiльки ко-жен десятий мирант мотивував до мираци як едино! стратеги виживання. Потреба працювати в Гре-ци мотивована не тiльки економiчним безвихщдям, але й потребами мiгрантiв в додаткових грошах на освпу дггей, якiсному лiкуваннi або вiдкриттям власного бiзнесу. «Така рiзниця, очевидно, пов'язана iз тим, що суми заробптав у Польщi е зна-чно меншими, шж у Греци ^ вiдповiдно, меншою е ймовiрнiсть заробити загалом бiльшу суму, щоб по-крити бiльшi видатки в УкраМ» [9, с. 105]. Зрозу-мшо, що вимушена трудова мiграцiя обмежена в ресурсах, потрiбних для забезпечення вибору бшьш вигiдного мюця роботи, тому вона спрямована на працю у найближчих кранах. Невизнання вимуше-ного характеру трудово! шграцд обумовлена ризи-ками статусних втрат, але це робить позицш трудо-вих мiгрантiв з Укра!ни ще бiльш вразливою вiд за-гроз, як1 очiкують !х в приймаючш кра!нi.
Для трудових мiгрантiв з Укра!ни не завжди очевидною е !х вимушена зайнятiсть. За режимом (формами) оргашзаци робочого часу м^анти мо-жуть бути зайнятi з режимом неповного робочого часу. У цьому випадку, добровiльною неповною за-йнятiстю модно вважати таку, яка зумовлена соща-льними причинами (необхщшстю пiдвищення ква-лiфiкацi!, набуттям професи, станом здоров'я, ви-хованням дней, необхiднiстю змiни професi! та шшими соцiальними потребами). Вимушеною на-зиваеться неповна зайнятiсть, яка зумовлена еконо-мiчними причинами (скороченням обсягiв вироб-ництва, реконструкцiею шдприемства або шшими причинами). «В умовах вимушено! неповно! зайня-тосп працiвники використовуються нижче сво!х можливостей, здiбностей, знань, квалiфiкацi!, нас-лiдком чого е низька продуктившсть працi» [10, с. 184-184]. За допомогою невидимо! неповно! заня-тосп, трудових мiгрантiв вимушують отримувати низьш доходи та неповнiстю використовувати !х професiйну компетентнiсть. Не тiльки вщверте на-силля, але порушення рiвноваги мiж робочою силою та шшими виробничими факторами перетво-рюе працю трудових миранпв у вимушену.
Дослiдження сучасних мiграцiйних процесiв в Укра!ш показуе, що закордоннi трудовi мiгранти -це окрема сощально-професшна група, головною ознакою яких е готовнють до ризик1в, орiентацiя на
власш ресурси але низький piвень добробуту. «Тру-довi мiгpaнти - це спiльнотa, що об'еднуе людей з досить високим piвнем aдaптaцi! до умов ринково! економiки. Вони обирають i pеaлiзують так1 рин-ковi стpaтегii, домшантами яких е сaмозaйнятiсть та пвдприемницька дiяльнiсть. Вони готовi до ризи-к1в, оpiентуються переважно на власш сили i ресурси, культивують цiнностi, що !х подiляють, як правило, представники середнього класу, при тому, що за piвнем добробуту вони набагато ближчi до «но-вих бвдних», ан1ж «нових сеpеднiх» [11, с. 148]. Створюеться враження, що тpудовi мiгpaнти з Ук-ра!ни готовi до соцiaльних i економiчних ризик1в виключно за кордоном. У себе на батьшвщиш !х го-товнiсть до ризик1в та пвдприемництво, за iснуючих умов, чомусь не здатна монетизуватися. Результати дослщження, здшсненого в рамках проекту £вро-пейського фонду професшного навчання показали, що тшьки 6,6% трудових мiгpaнтiв шсля повер-нення додому стали роботодавцями, а 11,1% - само зайнятими [12, с. 145-146].
Колективний соцiaльно-демогpaфiчний портрет трудових миранпв з Укра!ни не сприяе уяв-ленню про них як «мiсiонеpiв ринкових 1де!» або «носив пвдприемницько! свiдомостi». «Двi третини трудових м^анпв - це мешкaнцi альсько! мiсце-востi (34,8%) i невеликих мют (29,1%). З мiст з на-селенням 250 тис. жителiв i бiльше ви!жджае за меж1 Укра!ни на роботу лише третш трудовий мiг-рант (34,8%). Як i за колишнiх чaсiв, основна маса працюючих за кордоном сшвгромадян - це мешка-нцi захщних областей Укра!ни (43%). Жителi цент-ральних областей становлять чверть контингенту заруб1жних трудових мiгpaнтiв (27,4%). Набагато рвдше залучаються в цей процес украшщ зi Сходу кра!ни (19%) й ще рвдше - мешканщ пiвденних областей (13,3%)» [13, с. 13-14]. Освинш piвень трудових м^анпв з Укра!ни не можна вважати високим. Переважна бiльшiсть мiгpaнтiв мае загальну середню або середню спецiaльну освiту. Незважа-ючи не значну долю м^анпв iз вищою освiтою (12,6%), вичизняш та досл1дники впевненi, що Ук-pa!нi загрожуе «вiдтiк мiзкiв», який е «першочерго-вою причиною гальмування розвитку науково-тех-нiчного прогресу» [14, с.121].
На думку Б.М. Юсьшв: «Процес трудово! мiг-pauii набув бшьшо! устaленостi, iнституцiонaлiзу-вався, оздобився мiфaми й здобув мiцну репутащю гостро! нaцiонaльноi проблеми» [15, с. 72]. Мiфи щодо сучасно! мiжнapодноi мiгpaцii з Укра!ни роз-повсюджеш в piзних аспектах !! дослщження. Сучасно! мiжнapодноi мiгpaцii надають надлишкового значення, приписують ознаки непереборно! кризи або небезпечно-критичного зростання li обсягiв. Багато мiфiв щодо м1жнародно! мiгpaцii з Укра!ни легко спростувати за допомогою статистики, але деяк1 потребують глибоко наукового aнaлiзу. Зок-рема це торкаеться мiфу про те, що тpудовi мiгpa-нти з Укра!ни «готовi до ризик1в, оpiентуються на влaснi сили й ресурси» та е «мююнерами ринкових щей» [15, с. 69]. Саме за допомогою цього мiфу створюеться позитивний образ мiжнapодних трудо-
вих мггранпв, якии провокуе утворення нових сощ-альних ризишв. Недостатня увага науковцiв у дос-лiдженнi ризик1в трудових мiгрантiв «призводить до того, що тi, хто вшжджае на заробiтки в Росш, не iдентифiкують себе i3 групою ризику» [16, с. 265]. ЗаИва впевнешсть трудових мiгрантiв обумо-влюе !х неготовнiсть до зустрiчi з реальними ризи-ками або специфiчну реакцiю на них.
Показник готовносп до ризишв е дуже важли-вим для оцiнки конкурентоспроможностi трудових миранпв на ринку працi. Завищене або занижене значення цього показнику безпосередньо впливае на стратегiю дiяльностi працiвникiв, оцiнку !х ком-петентносп та Имовiрностi успiху. «Конкуренто-спроможна стратегiя iндивiда мае включати вмшня працювати з сучасними iнформацiИними ресурсами, володшня комунiкативними навичками, шно-вацiИнiсть, готовнiсть до ризику, вщповвдальшсть за свою долю, активно-адаптивниИ тип економiчноl поведшки» [17, с. 90]. Дослщження готовностi до ризику серед украшсько! молодi показуе стабiльно низьку оцiнку на фонi зростання прагнення до ма-терiальних цiнностеИ. «Чита прослвджуеться така суперечливiсть: зростае прагнення до матерiально забезпеченого життя, але при цьому реИтинг таких характеристик як готовшсть до ризику (17,1%), ди-сциплшовашсть (22,2%), незважаючи на деяк1 по-зитивнi змiни, залишаеться низьким. [18, с. 263].
Готовшсть до ризику серед молодих заробгт-чан з Украши практично не вiдрiзняеться ввд гото-вностi до ризику серед старшого поколшня. «Час-тки трудових м^анпв обох вiкових груп, як ризи-кнули працювати за кордоном за вщсутносп будь-яко! угоди, е маИже однаковими (10,8% серед молодих i 10,9% серед старших оаб)» [19, с. 85-86]. Це радикально вiдрiзняе !х вщ закордонно! молодi, яка, згiдно опитуванню «Евробарометру»
(Eurobarometer), маИже на 100% готова до ризику. «А в 2007 рощ опитування громадсько! думки Eurobarometer («Евробарометр») показало, що 61 вщсоток американцiв хотiли б працювати на себе, а не ходити на службу. I хоча европеИщ молодше 24 рошв маИже вс висловилися за ввдносну свободу i готовнiсть ризикувати, старшi европеИцi все ж выдали перевагу робот на роботодавця» [20, с. 149]. Отже, конкурентоспроможносп молодих заробгт-чан з Украши явно недостатньо для статусу «мюю-нерiв ринкових вдеИ». Бiльш того, «небажання ризикувати, боязнь приватно! поразки (замiсть яко!
може бути тiльки поразка загальна) - мабуть, головне джерело опору ринку» [21, с. 38]. Ввдмова ввд ризик1в само по собi представляе наИнебезпечнеИ-шиИ ризик, побудову неринково! Украши.
Ретельне вивчення готовностi до ризикiв було здшснено у 2010 р. фахiвцями ввддалу мiграцiИних дослiджень 1нституту демографп та сощальних до-слiджень iм. М. В. Птухи на замовлення Мiжнарод-но! оргашзацп з мiграцiИ. «Дослщження складалося з двох етапiв: на першому проведено анкету вання 345 молодих оаб (ввд 18 до 27 рошв) iз захвдно! ча-стини Украши (1вано-Франк1вська, Львiвська, Тер-нопшьська, Чернiвецька областi), як1 мають бать-к1в, працюючих за кордоном, з метою виявлення !х особистiсних якостеИ, що сприяють шдприемниць-к1И дiяльностi, та бажання вiдкрити власниИ бiзнес; на другому етапi було проведено 43 поглиблених штерв'ю з експертами (пвдприемцями та представ-никами мюцевих органiв влади) стосовно шдприе-мницького потенщалу дiтеИ трудових мiгрантiв» [22, с. 131]. Готовшсть до ризишв було редуковано до оцшки рiвню зниження острахiв пвд час приИ-няття рiшення. У процесi дослвдження, дiти трудових мiгрантiв ощнювали сво! можливостi такого «керування» ризиками, в результата чого у них зни-жуються острахи стосовно приИняття рiшень у сферi розвитку бiзнесу. Оцiнка вiдбувалося за п'ятибальною шкалою, де 1 означае наИнижчиИ рь вень прояву готовностi до ризику, а 5 - наИвищиИ. Результати опитування показали, що власна готов-шсть до ризику е дещо вищою у хлопцiв - 3,8 балiв, та 3,7 - готовнiсть до ризику у дiвчат.
Разом з ощнкою власно! готовностi до ризишв ощнювалися наступнi якостi: впевненiсть у собц знання справи, якою заИмаюся; активнiсть та енер-гiИнiсть; умшня органiзовувати роботу iнших, са-мостшне приИняття рiшень та цiлеспрямованiсть. Незважаючи на доволi складне завдання, дни трудових мiгрантiв з Украши усшшно з ним впоро-лися. «Серед шших якостеИ, наявнiсть яких у себе чоловiки позначили вищими оцiнками, е впевне-нiсть у соб^ знання справи, якою заИмаються, акти-внiсть та енергiИнiсть. Самоощнка особистiсних характеристик ж1нок виявилася вищою стосовно вмiння органiзовувати роботу шших, самостшносп приИняття рiшень i цiлеспрямованостi» [23, с. 133134].
Таблиця1
Середня оцiнка респондентами особиспсних якостеИ, бали
Стать респондента Впевненiсть у собi Знання справи, якою заИмаюся а та ь л н н а •У '53 « « « В а те кн < (D Готовшсть ризикувати Умшня оргашзову-вати роботу шших Самостшне приИняття ршень ь т ва о S я пря с е Ч Э"
Чоловiки 4,0 3,7 4,3 3,8 3,6 4,1 4,2
Жiнки 3,9 3,5 4,2 3,7 3,7 4,2 4,3
Усього 3,9 3,6 4,2 3,7 3,7 4,2 4,3
Таблиця 1 показуе, що готовшсть до ризишв поступаеться вам шшим характеристикам, кpiм знання справи, якою займаюся та умiння оргашзу-вати роботу iнших. Зpозумiло, що щ справи мають бути найменш вiдомi дiтям трудових мiгpaнтiв. Отже, результати опитування переконливо п1дтвер-джують тезу про низький piвень готовносп до ри-зикiв у дггей трудових мiгpaнтiв з Украши.
Готовшсть до ризишв т1сно пов'язана зi став-ленням до невизнaченостi, яка е важливою рисою пращ м1гранпв у кранах !х тимчасового перебу-вання. Невизнaченостi можна уникати або бути то-лерантним до не!, сприймаючи !! як зaкономipний фон для ризишв. Невизначешсть соцiaльних стосу-нк1в мiгpaнтiв у кра!н1 перебування е набагато бiльш розгалуженою, н1ж економiчнa або правова невизнaченiсть. Ставлення трудових мiгpaнтiв до соцiaльноi невизначеносп у кранах перебування може бути iндикaтоpом !х готовностi до сощальних ризик1в п1д час пpaцi за межами власно! кра!ни. Pi-зномантш прояви толеpaнтнiсть до невизнaченостi корелюють з готовнiстю до соцiaльних ризишв i, навпаки, уникнення невизнaченостi сигнaлiзуе про неготовнiсть мiгpaнтiв до сощальних ризишв.
Уникнення невизначеносп (UAI) або «Uncertainty Avoidance» е одним з ключових вдек-сiв поpiвняльних досл1джень дiлових культур Герта Хофстеде (Geert Hofstede). Вперше вiн розробив емшричну модель «pозмipiв» наиюнально! куль-тури, таким чином, створення ново! парадигми з
урахуванням культурних елементiв в мlжнapоднiй економщ, зв'язку i спiвпpaцi. Пiзнiше вш також розробив модель оргашзацшних культур. «Уникнення невизнaченостi визначае стутнь, в як1й члени сустльства в1дчувають себе некомфортно з невизначешстю i неоднознaчнiстю. Основна проблема тут в тому, як суспшьство мае справу з тим, що майбутне школи не може бути вщоме: ми по-винн1 намагатися контролювати майбутне або просто дозволити цьому статися? Крани, як мають си-льний UAI будуть п1дтримувати жорстк коди пере-конань i поведiнки та проявляти нетерпим1сть до нетpaдицiйноi поведiнки або щей. Сустльства, яш мають слабшй UAI, будуть пщтримувати 61льш спошйне ставлення, в якому практика нaлiчуе 61ЛЬШ ПРИНЦИП1В» [23].
Значення iндексу уникнення/толерантносп до невизнaченостi е симетричними. Наприклад, висо-кому значенню iндексу UAI «Брати на себе пом1р-ний та ретельно прорахований ризик» протисто!ть низьке значення !ндексу «прид1ляти менше уваги на прийняття ризишв», сильний отр змiнaм проти-сто!ть пом1рному отру змшам (табл.2). Завдяки по-вно! симетрй' значень, «уникнення невизнaченостi -це шдекс, за допомогою якого визначаеться межа, до яко! суспшьство бачить себе таким, що знахо-диться пщ загрозою через невизначешсть або двоз-нaчнiсть ситуацИ» [24, с. 174].
Таблиця 2
Значення шдексу «уникнення невизначеност!»
Висок! значення iндексу Низьк! значення 1ндексу
• Пщтримка формальних в1дносин з шшими людьми; • Упорядковано i докладно все записувати; • Поклад1ться переважно на формал1зован1 правила i процедури; • Брати на себе пом1рний та ретельно прорахований ризик; • Оказувати сильний оп1р змшам. • Використання неформальних взаемин з ш-шими людьми; • Як можна менш упорядкованих запис1в; • Покладиъся на неформальн1 норми для б1ль-шост1 питань; • Прид1ляти менше уваги до ризишв; • Оказувати т1льки пом1рний оп1р зм1нам [139].
Джерело: Leadership Dimensions: Culture and Leadership
Дослщження украхнсько! дшово! культури через призму вдекав Герта Хофстеде надае нам максимально висок! значення уникнення невизначеносп (95 бaлiв 1з 100) та дистанцш влади (92 бала 1з 100). Це означае, що для укра!нсько! д1лово! культури притаманне прагнення брати на себе пом1рний та ретельно прорахований ризик ^аграма 1). На п1-дстаи вимipювaння можна припустити особливе
значення цього показнику для щентифшацп дшо-вих культур чи виконання функцп межи з 1ншими д1ловими культурами. Спростувати або довести це припущення можна за допомогою пор1вняння про-ф1л1в д1лових культур основних кра!н призначення трудових мiгpaнтiв 1з Укра!ни з проф1лями д1лових культур кра!н, як! не користуються значним попитом у трудових миранпв 1з Укра!ни.
Д\аграма 1
Ukraine*
25
27
95
55
18
Power Distance
Individualism Masculinity
Uncertainty Avoidance
Long Term Orientation
Ukraine*
Indulgence
Джерело: https://geert-hofstede. com/ukraine.html
Географiчна спрямовашсть трудових млрантш i3 Украши часто пояснюеться «близьшстю до дер-жавних кордошв» та «iсторичними зв'язками». На-приклад, «лiдером за кiлькiстю трудових мцранпв е Закарпатська область. Найбшьша краша-рециш-ент зaкaрпaтцiв - Чеська Республжа» [25, с.177]. При такому поясненш не звертаеться уваги на 1та-лiю, яка не вкладаеться в концепт пояснення. 1снуе пояснення геогрaфiчноï спрямовaностi трудових мiгрaнтiв i3 Укрaïни, згiдно якого, «укрaïнськi тру-довi мiгрaнти обирають в основному таю краши мь грaцiï: Польща та Росiйськa Федерaцiя через те, що там великий ринок пращ, ввдносна свобода пересу-вання, велика шльшсть зв'язк1в, друзiв як1 вже там перебувають» [26, с.122]. При цьому, наприклад, визнаеться факт зниження мiгрaцiйного потоку ро-бочо1' сили до США та шших розвинених краш, де
ринок прaцi та свобода пересування набагато бь льше, н1ж у Польщi та Росшсько1' Федерацй.
Порiвняльний aнaлiз дiловоï культури украш-цiв з дiловими культурами основних краш призна-чення трудових млрантш з Укрaïни (Польщi, Росш-ська Федерaцiя), показуе максимальну наближе-нiсть 1х культурних профiлiв по шдексу уникнення невизнaченостi «Uncertainty Avoidance» (95 - Укра-ша, 93 - Польща, 95 - Ро^). Дшова культура гро-мадян Украши по шдексу дистанцл влади «Power Distance» сшвпадае з дiловою культурою громадян Росiйськоï Федерaцiï, але дещо вiдрiзняеться ввд по-казника громадян Польщi (дiaгрaмa 2). Проте, деяш розбiжностi покaзникiв дiлових культур громадян Украши, Польщi та Росiйськоï Федерацй лише пвд-креслюють 1х схожють.
ffiаграма 2
ffwepeno: Geert Hofstede. Dimensions of national culture
Ha e$eKT gonoBHeHHa pu3uKiB rnmuMH noKa3Hu-KaMu 3BepHynu yBary 3aKopgoHi gocnigHuKu T. flin (Terrence E. Deal) i A. KeHHegi (Allan A. Kennedy). y Mogeni ginoBoi KynbTypu T. flina i A. KeHHegi, craB-neHHa go pu3UKiB Mae 3HaueHHa He TinbKu Me®, ma po3ginae ginoBi KynbTypu, ane u npu3HaKy ix Tuni3a-mi'. ^oro 3HaneHHH pu3uku Ha6yBaMTb 3a paxyHOK gonoBHeHHa mBugKOCTi 3BopoTHoro 3B'a3Ky a6o pea-Kqii BigryKy. TaKUM huhom, Mo®nuBo icHyBaHHa uo-Tupbox TuniB Mogeneu opram3auiÜHoi KynbTypu: KynbTypu «Kpyrux xnon^B», KynbTypu «npauroü go ynagy - BignouuBau go ynagy», KynbTypu «po6u cra-BKy Ha cbom ycTaHoBy» Ta KynbTypu «пpoцeсy» [27, c. 18-19]. KynbTypa «KpyTux xnoпцiв» - цe noeg-HaHHH b gianbHocTi BucoKoro pu3uKy Ta mBugKoro 3BopoTHoro 3B'a3Ky. Buxogauu 3 Toro, mo TpygoBi Mi-rpaHTu 3 yKpaiHu HanamTOBaHi Ha noMipHi pu3uKu Ta peTenbHuu Kourponb 3a iH^opMamero, - цe uy®a gna hux ginoBa KynbTypa. Cnoci6 gianbHocri, aKuu cnupa-eTbca Ha BucoKi pu3uKu Ta mBugKy BignoBigb 6inbm npuTaMaHHuu iHguBigyanicTaM, aKux gy®e 6araTo b ginoBux KynbTypax BenuKo6puTaHii Ta CfflA. Цe KynbTypa nepMaHeHTHoro 3MaraHHa, HeBenuKoi uyTnu-BocTi Ta npuxoBaHoi eMomÜHocri. noTpannaHHa Tpy-goBux MirpaHTiB 3 yKpaiHu b TaKy KynbTypy 6yge cTBopMBaTu iM gogaTKoBuu gucKoM^opT Ta gogaT-KoBi pu3uKu.
3HauHuu gucKoM^opT 6ygyTb BiguyBaTu TpygoBi MirpaHTu, opieHToBHi Ha He3HauHi pu3uKu, b ginoBux KynbTypax, aKu po6naTb craBKy Ha BnacHy ycTaHoBy.
Цe KynbTypa 3HauHoro pu3uKy Ta noBinbHoro 3BopoT-Horo 3B'a3Ky, aKa xapaKTepu3yeTbca Bupa®eHoro opi-euramero Ha Mau6yTHe. Hocii цiei KynbTypu po3Ba®-nuBi, Tennauu He TinbKu gpyr gna gpyra ane u gna Kni-eHTiB. Bohu 3gaTHi 3HaxoguTbca 3HauHuu nepiog uacy B cuтyaцii HeBu3HaueHocTi, MiHiManbHoro 3BopoTHoro 3B'a3Ky a6o uoro noBHoi BigcyTHocTi. negauruHHicrb HociiB цiei KynbTypu 6inbm xapaKTepHa gna ginoBoi KynbTypu KoHTuHeHTanbHoi GBponu, aKi He 3garai po-6utu 6ygb-mo 3a 6ygb-aKy цiнy. OriÜKo yTpuMyBa-Tuca Big KoMnpoMicy Ta geMniHry - ^ Te, hum TaKo® He Mo®yTb noxBanuTuca TpygoBi MirpaHTu 3 yKpaiHu. Im 6yge cKnagHo npucTocyBaTuca go npaBun Hecnim-Horo ane aKicHoro 6i3Hecy.
Ha6araTo 6nu®ue gna TpygoBux MirpaHTiB 3 yKpaiHu KynbTypu He3HaHHoro pu3uKy Ta mBugKoro a6o He3HaHHoro 3BopoTHoro 3B'a3Ky. 3HauHa uacruHa TpygoBux MirpaHTiB 3 yKpaiHu oxoue noginae geBi3 «npa-umü go ynagy - BignouuBau go ynagy». Mo®nuBicTb nigTpuMyBaTu BucoKiu piBeHb aKTuBHocTi 3 BigHocHo He3HauHuMu pu3uKaMu - e kom^opthom gna tux, xto MaKcuManbHo opieHTyeTbca Ha cno®uBaua. fly®e ko-m^opthum acneKToM ^oro Tuny KynbTypu e Bu3Ha-ueHHa ycnixy He cTinbKu aKic™ nocnyr, cKinbKu ix o6caroM. TaKuu Bug gianbHocTi opieuroBaHuü Ha 3Ha-HHy KinbKicTb gpi6Hux cnpaB, mBugKicTb ix buko-HaHHa Ta po3paxyHKiB 3a nocnyru. flo цboro Tuny KynbTypu rapMoHiuHo npuMuKae KynbTypa «npo^cy», aKa opieHToBaHa Ha He3HauHi pu3uKu Ta noBinbHuu
зворотниИ зв'язок iз замовником. Це типова культура маИстра-виконавця, орiентованого на вдоско-налення процесу пращ. Зосереджуючи сво! зусилля на процеа прaцi, маИстер-виконавець ретельно фь ксуе процес дiяльностi, пвдстраховуючи И з рiзних бок1в. НaИбiльшим ризиком цього типу дшово! ку-льтури е вщсутшсть нaдiИного зв'язку мiж результатом та винагородою.
У свищ поглибленого aнaлiзу дшово! культури трудових мiгрaнтiв з Украши становляться очевид-ними не тшьки мiфи, якi приписують мiгрaнтaм шдвищену готовнiсть до ризик1в, але И по шшому подивитися на сощальш ризики мaргiнaлiзaцi!. Пи-тання про ризики мaргiнaлiзaцil дуже часто поедну-еться з демогрaфiчними проблемами як аргумент щдсилення сощально! проблеми. МпращИн про-цеси, якi розгортаються в Укра!щ разом iз демогра-фiчними процесами несуть у собi серИозн ризики для маИбутнього суспiльствa, насамперед загрозу подальшо! втрати нaИбiльш активно! частини укра-!нських громадян, формування i збереження нацю-нально! щентичносп.
Лiтература
1. Пелiн О. Етнчна iдентичнiсть як складова частина вдентичносп соцiетaльно!. Нaуковi прaцi [Чорноморського державного ушверситету iменi Петра Могили]. Сер. : Соцюлопя. - 2012. - Т. 201, Вип. 189. С. 23 - 26. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_2012_201_189_ 6. (дата звернення 18 счня 2018 року).
2. Пермякова Л. Шдходи до класифшаци та структури оргашзацшно! культури публiчних уста-нов. Актуальн проблеми державного упрaвлiння. 2012. Вип. 2. С. 16 - 19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2012_2_7 (дата звернення 21.01.2018).
3. ПилинськиИ Я. Освиа iммiгрaнтiв та проблема !хнього працевлаштування (досввд США). Збiрник наукових праць Уманського державного педагопчного унiверситету iменi Павла Тичини. Умань. 2010. Ч. 1. C. 235 - 244.
4. Ппкенен П. Досягнення м1жкультурно! компетентностi в транснащональному просторо-вому вимiрi. Нaродознaвчi зошити. № 6 (126), 2015. C. 1304 - 1312.
5. Позняк О. Сощальш наслвдки евроштегра-ци Укра!ни. М1жнародна мiгрaцiя. URL: http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/Mizhnarodna% 20migrazija.pdf (дата звернення 24.01.2018).
6. Позняк О. Теоретичн засади м^ацшних та етнодемогрaфiчних дослвджень. МiгрaцiИнi про-цеси в Укрa!нi: сучасниИ стан i перспективи / ред. О.В. Позняка. Умань, 2007. С. 5 - 41.
7. Позняк О. Ощнювання наслщшв зовшш-ньо! трудово! мiгрaцi! в Укрa!нi. Демогрaфiя та со-цiaльнa економiкa. 2016. № 2 (27). С. 169 - 182.
8. Полторак В. А. СощальниИ маркетинг: су-чaснi проблеми розвитку та застосування в осви-нiИ, медичнiИ, культурнiИ, територiaльнiИ, добро-чиннiИ, iдеологiчнiИ сферах укра!нського суспшьс-тва. „Перспективи". Соцiaльно-полiтичниИ журнал. фiлософiя, полiтологiя, соцiологiя. 2015. № 1. С. 97
- 106. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Perspekt_2015_1_18 (дата звернення 26.01.2018).
9. Помитшна Л. Теоретико-методолопчниИ aнaлiз проблеми приИняття рiшень у дiяльностi суб'екта прaцi. Вiсник 1нституту розвитку дитини. Сер.: Фiлософiя, педагопка, психологiя. - 2014. Вип. 36. С. 140-146. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vird_2014_36_25. (дата звернення 27.01.2018).
10. Посохов I. Анaлiз змюту поняття ризик i нaуковi пiдходи щодо визначення сутносп ризику. Сборник научных трудов. Вестник НТУ «ХПИ». № 5. 2012. С. 101 - 108.
11. Потапов I. Концептуальн засади досягнення сощального добробуту в умовах сощально! правово! держави. Актуaльнi проблеми державного управлшня. 2010. Вип. 4. С. 140-144. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2010_4_45 (дата звернення 27.01.2018).
12. Прес-конференщя з приводу оголошення результaтiв опитування «Мцрацшш настро! насе-лення Укра!ни». URL: https://www.youtube.com/watch?v=LLJ45WKYMPM (дата звернення 27.01.2018).
13. Прибиткова I. Трудовi мпранти у соцiaль-нiИ iерaрхi! укра!нського суспiльствa: стaтуснi по-зицп, цiнностi, життевi стратегй', стиль i спосiб життя. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2002. № 4. С. 156 - 167.
14. Прибиткова I.M. Вплив свпово! фшансово-економiчно! кризи на зaрубiжну трудову м^ацш з Укра!ни. Регiонaльнa економiкa. 2010. № 1. С. 148
- 155. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2010_1_21 (дата звернення 12.02.2018).
15. Прибиткова I.M. Сучасш м^ацшш про-цеси в Укра!щ Безпека документiв та м^ацшна полiтикa: висновки та рекомендацй' м1жнародних робочих груп для Укра!ни. К.: Европа без бaр'ерiв, 2011. С. 9 - 30.
16. Про мшмальш норми сощального забезпе-чення: конвенцiя МОП вiд 28.06.1952 р., № 102. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1024-19 (дата звернення 15.02.2018).
17. Процесне та сощально-компетентне управлшня шновацшним розвитком пвдприемницьких систем: моногрaфiя / ред. д-ра екон. наук, проф. О.М. Полшкевич. Луцьк: Вежа-Друк, 2017. 368 с.
18. Пурипна О., Сардак С. М1жнародна мiгрa-цiя: навч. поаб. Донецьк. Видавництво ДНУ, 2009. 352 с.
19. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация. М.: Когито-Центр, 2002. 396 с.
20. Радюнова-Водяницька В. Щодо окремих сощальних ризик1в у трудовому правг Актуaльнi проблеми права: теорiя i практика. 2013. № 27. С. 444 - 452.
21. Радул С.Г. Теоретичш аспекти досль дження мiжкультурно! компетентностi. Нaуковi записки КДПУ. Серiя: Педaгогiчнi науки. Юровоград : КДПУ, 2014. Вип. 134. С. 188 - 192.
22. Результати дослщження соцюлопчно! групи «Рейтинг» «Млрацшт настро! населенна Укра!ни» URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/migracionnye_n astroeniya_naseleniya_ukrainy.html (дата звернення 18.02.2018).
23. Рекун Г.П., Богуш А.С., Ключка А.Ю. 1н-ститут позаштатно! зaйнятостi в сучаснш моделi ринку прaцi Укра!ни. Социальная экономика. 2016. № 2. С. 39-45. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/se_2016_2_8 (дата звернення 21.02.2018).
24. Риндзак О. Мирацшний потенщал незай-нятого населения в CTcreMi eвроiнтеrрaцiйних пере-
творень репональних ринкiв працi Укра1ни (на при-кладi м. Львова). Регюнальна економiка. 2015. № 2. С. 83 - 89.
25. Розанвалон П. Утотчний капiталiзм. 1сто-рiя iдеi ринку. К. : Видавничий дiм «Киево-Могиля-нська академiя», 2006. 248 с.
26. Романенко В.В., Бородкина О.И. Социальная напряженность и социальные риски в контексте международной трудовой миграции. Вестник Пермского университета Философия. Психология. Социология. Випуск 1. 2018. С. 109 - 124.
27. Свириденко Д. Академiчна моб№нють: вь дповщь на виклики глобалiзацii: монографiя. К.: Вид-во НПУ iменi М.П. Драгоманова, 2014. 279 с.
ФОРМУВАННЯ СУСПШЬСТВА ЗНАНЬ. ВИПРОБУВАННЯ КАРАНТИНОМ
Салюк О.Ю.,
Кандидат фiз. - мат. наук, доцент 1нститут магнетизму НАН Украши та МОН Украши
Кшв, Украша Голуб В.О.,
Доктор фiз. - мат. наук, професор 1нститут магнетизму НАН Украши та МОН Украши
Кшв, Украша Тартатвська О.В. Доктор фiз. - мат. наук, професор 1нститут високих технологш КНУ iм. Тараса Шевченка Кшв, Украша
FORMATION OF THE KNOWLEDGE SOCIETY. QUARANTINE EXAMINATION
Salyuk O.,
PhD, Associate Professor Institute of Magnetism NASU and MESU
Kyiv, Ukraine Golub V.,
Doctor of Sciences, Professor Institute of Magnetism NASU and MESU
Kyiv, Ukraine Tartakovskaya E. Doctor of Sciences, Professor Institute of High Technologies Taras Shevchenko National University Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Обгрунтовано необх1дшсть модершзацп природничо-математично! освгти як ключового напряму державно! полгтики щодо змщнення конкурентоздатност1 економ1ки кра!ни. Наведений огляд проблем з ви-кладанням природничих дисциплш в освгтнш систем! Укра!ни. Зокрема анал1зуються проблеми тдгото-вки 1нженерних та досл1дницьких кадр1в в умовах карантину.
ABSTRACT
The request for the modernization of natural and mathematical education as a key direction of the state policy to increase the competitiveness of Ukrainian economy is discussed. An overview of problems with the education in natural sciences in Ukraine is given. In particular, the problems of engineering and research personnel training under the quarantine conditions are analyzed.
Ключовi слова: природничо-математична осв1та, шновацшний розвиток освгга, проблеми розробки сучасних знань та новгтшх технологш.
Keywords: dynamical systems, self-assembling, lecturing methodology.
