CC BY
7Список литературы
1. Кострова Ю.Б. Повышение экономической эффективности функционирования регионального продовольственного рынка (на примере Рязанской области) диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук / Рязанский государственный агротехнологический университет им. П.А. Костычева. Рязань, 2005.
2. Кострова Ю.Б., Лящук Ю.О., Шибаршина О.Ю. Социально-экономические аспекты повышения региональной продовольственной безопасности (на материалах Рязанской области). - М. ЧОУВО «МУ. Им. С.Ю. Витте», 2018.
3. Лящук Ю.О. Специфические сельскохозяйственные риски, характеризующие кризисное состояние российского АПК // Материалы междуна-
родной научно-практической конференции «Актуальные вопросы экономики и управления АПК», -Рязань: ФГБОУ ВО РГАТУ им. П.А. Костычева, 2013. С. 308-317.
4. Шибаршина О.Ю. Государственное регулирование экономического роста // Сборник научных статей молодых преподавателей и аспирантов «Актуальные проблемы развития общества, экономики и права». - М.: ЧОУВО «МУ им. С.Ю. Витте», 2017. С. 93-99.
5. Официальный сайт Министерства сельского хозяйства Российской Федерации [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://mcx.ru/
6. Портал Федеральной службы государственной статистики [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gks.ru/
ТРУДОВА М1ГРАЦ1Я ТА ÏÏ СОЦ1АЛЬН1 АСПЕКТИ В УМОВАХ EKOHOMI4HOÏ
ГЛОБАЛ1ЗАЦП
Кудласевич О.М.
кандидат економ1чних наук, старший науковий ствробтник ДУ «1нститут економжи та прогнозування НАН Укра'ти»
LABOR MIGRATION AND ITS SOCIAL ASPECTS IN THE CONDITIONS OF ECONOMIC
GLOBALIZATION
Kudlasevych O.
Candidate of Economic Sciences, Senior Researcher.
Institute of Economics and Forecasting, National Academy of Sciences of Ukraine
Анотащя
У статп проведено дослщження миращю робочо! сили, аналiз тенденцш та специфжу сощальних ас-пекпв трудово! мираци в умовах eKOHOMi4HOi глобалiзащ!. Показано позитивш та негативш наслщки трудово! мираци; розкрито проблема соцiального забезпечення впчизняних трудових мiгрантiв.
Abstract
The article explores labor migration, analysis of trends and specifics of social aspects of labor migration in the context of economic globalization. Positive and negative consequences of labor migration are shown; the problem of social security of domestic labor migrants is revealed.
Ключов1 слова: Трудова шгращя, глобалiзацiя, сощальне забезпечення, ринок пращ, трудоресурсна безпека держави, теор1я мiжнародноi тграци.
Keywords: Labor migration, globalization, social security (social welfare), labor market, labor security of the state, theory of international migration.
В сучасних умовах дом^ючою тенденцieю в мiжнародних вщносинах е глобалiзацiя, одним iз проявiв яко! виступае мiжнародна мiграцiя робочо! сили. З усiх видiв млраци для економiчного досль дження найбшьший iнтерес становить трудова ми-ращя, тобто мiграцiя людей, що живуть за рахунок продажу свое! робочо! сили. Мiжнародна мiграцiя робочо! сили е формою мiжнародних економiчних вщносин, в основi яко! лежить перемщення факто-рiв виробництва. Це об'ективний процес, власти-вий ринковiй економщг Трудовi ресурси вщпо-вiдно до ринкових закошв шукають собi найб№ш вигiдне застосування, що дае максимальну ефекти-внiсть. Ринок працi мае низку вагомих вiдмiнностей вiд шших товарних ринкiв, на функцiонування ринку пращ мають вплив переважно демографiчний чинник, ступiнь економiчноi активносп рiзних груп працездатного населения, стан економiчноi
кон'юнктури, фаза економiчного циклу, а також процеси мiжиародноi' трудово! мпрацд.
Аналiз мiграцiйних процесiв та дослщження !х соцiальних аспектiв набувають особливого зна-чення в контексп сучасних економiчних реалiй та, вщповщно, наукових дослiджень. Проблема соща-льних аспекпв трудово! мiграцi!потребуе пошуку ефективних шляхiв вирiшення. Трудова мiграцiя мютить загрозу послаблення соцiального захисту пращвнишв, а, отже, вимагае нових, нестандартних пiдходiв до оргаиiзацi! соцiального забезпечення. Наразi особливо! актуальностi набувае ощнка сощ-ально-економiчних наслiдкiв трудово! мираци, як для самих мiграитiв, так i для кра!ни в цшому.
Проблемi аиалiзу мiграцiйно! ситуацi! на тере-нах Укра!ни, дослiдженню питань теоретичного та прикладного аспектiв трудово! тграци, оцiнцi впливу мiграцi! на демографiчний та соцiально-еко-
The scientific heritage No 39 (2019) номiчний розвиток, прогнозуванню мираци насе-лення присвяченi працi Е. Л!баново1 [4], О. Мали-новсько1 [5], С. Пирожкова [3],М. Романюка [8], Л. Дддк1всько1 [1]. Разом з тим сощальш аспекти тру-дово1 м!граци в умовах економ!чно1 глобал!заци у вiтчизнянiй науковiй лiтературi вивчають i аиал!зу-ють на недостатньому рiвнi.
Мета цього дослiдження полягае у вивченнi мь граци робочо1 сили, аналiзi тенденцiй та специфiки соцiальних аспектiв трудово1 мираци в умовах еко-ном!чно1 глобал!заци.
Так юторично склалося, що мiграцiйнi процеси завжди вiдiгравали значну роль у демографiчному розвитку Укра1ни. На початку ХХ1 ст. мобiльнiсть населения обумовлюеться наявнiстю полпично! стабiльностi, рiзницею в рiвнi доходiв у крашах по-ходження i приймаючих державах, потреба у вико-ристанш дешевшо1 працi пiдприемцями приймаю-чих краíн, екологiчними проблемами тощо.
Сучаснi тенденци розвитку м!жнародно1 тру-дово! м!граци проявляються: у поширенш м!грацш-них процесiв робочо1 сили практично на вс краíни свггу; у головному напрямку м!граци робочо1 сили - iз краíн, що розвиваються, та з краíн з перехщ-ними економiками в розвинуп краíни; актив!зацй мiграцiйних процесiв з одше1 розвинуто1 краíни в шшу; у посиленнi м1ждержавних переселень у межах краш, що розвиваються; у пожвавленш маятни-ково1 м!граци мiж кра1нами з перех1дними економь ками; у виникненнi ново1 форми м!граци робочо1 сили - мираци науково-технiчних кадрiв; у поси-ленш тенденци вiдпливу iнтелекту з краши з пере-х1дними економiками та краш, що розвиваються, у розвинуп краши; у зростанш частки мираци мо-лодi; у збiльшеннi обсяпв нелегально1 м!граци.
1нтереси краíн експортерiв та iмпортерiв робо-чо! сили псно переплетенi у багатьох аспектах. Ва-жливою особливiстю е те, що регулювания м1жиа-родно1 мираци робочо1 сили здiйснюеться, принай-мш, не менш н1ж мiж двома суб'ектами, як1 впливають на рiзнi стади перемiщения робочо1 сили i часто ставлять за мету протилежш або так1, що не зб^аються, iнтереси.
Для сучасно1 мирацшно1 ситуаци у свiтi хара-ктерним е формування взаемозалежиостi мiж про-мислово розвиненими кранами та краíнами, що розвиваються, коли першi надають другим робочi мь сця i можливiсть заробiтку у сво1х крашах, а iншi служать постачальником робочо1 сили, яко1 потре-бують розвинеш краíни. 1стотний вплив на потоки м!жнародно1 м!граци та грошових переказiв надавали так! фактори: нерiвномiрне ввдновления еко-номiчного зростания в розвинених крашах; зниження щн на нафту та змiцнения долара по вщно-шенню до деяких нацiональних валют; посиления мiграцiйного контролю в крашах, з яких вщправля-ються значш обсяги грошових переказiв мiграитiв; конфлшти, що призвели до формування потоков ви-мушено1 мираци.
Державна м^ацшна полiтика мае бути спря-мована на забезпечення ефективного розвитку ринку працi, усшшну штеграцш мiграитiв на внутрь шньому ринку пращ i включати: шформуваиия
iммiгрантiв та роботодавцiв про сучасний стан ринку пращ; реалiзацiю державних програм щодо зай-нятосп тимчасових мiгрантiв; створення можливо-стей отримання освiти та проходження професшно! перепiдготовки мiгрантiв; зниження ризику соща-льно! iзоляцil за рахунок реалiзацu житлово! поль тики; розширення доступу до фшансових послуг; державну пвдтримку пiдприeмцiв-мiгрантiв з метою шновацшно-технолопчного розвитку; полш-шення бiзнес-клiмату за рахунок зниження бюрок-ратичних бар'eрiв [9, 10]. На мiкроекономiчному (особистому) рiвнi першою умовою сприяння усш-шнiй трудовiй м^аци та поверненню е пiдтримка трудових мiгрантiв у досягненш ними сво!х м^ра-цшних цiлей та забезпечення належних умов пове-рнення та рештеграци [2, с.16].
Фундаментом регулювання мiграцiйних про-цесiв виступають ефективнi дипломатичнi вщно-сини мiж кранами, полiтичний дiалог та сшвробгт-ництво з метою мiнiмiзацil негативних сторiн ми--рацшних процесiв не тiльки в межах внутршшх ринкiв працi, але й виршення питания мiграцiйного транзитного навантаження на певну кра1ну [9].
Суттевим кроком до впровадження сучасних ставдарпв соцiального захисту трудових м^анпв вважаемо приеднання Украши у 2007 рощ до £вро-пейсько1 конвенци про правовий статус трудових миранпв [6 ]. Державна полiтика Украши спрямо-вана, в першу чергу, на задоволення потреб вичиз-няно1 економiки в робочiй силi. Для досягнення ще1 мети Кабiнет Мiнiстрiв Укра1ни схвалив Стратегш державно1 м^ацшно1 полiтики Украíни на перiод до 2025 року [7]. Стратепя передбачае зниження адмшютративних бар'ерiв для свободи пересу-вання населення Укра1ни, зменшення негативних наслiдкiв ем^аци Укра1ни та зб№шення И позитивного впливу на розвиток держави, створення не-обхвдних умов для повернення та рештеграци укра-шських мiграитiв у впчизняне суспiльство; сприяння легальнш мираци та iнших. . 1нвестування в соцiальний захист як стратепя виршення економь чних i сощальних проблем стало важливою части-ною розвитку Украши.
В Украш трудова мiграцiя обумовлюеться по-еднанням зовшшшх чинник1в з боку краш-рецише-нпв та внутрiшнiх чинник1в соцiально-економiч-ного розвитку Украши. Зовшшшми чинниками виступають привабливий i мiсткий ринок пращ розвинутих краíн з вищим, н1ж в середньому по Украш рiвнем зароб^но^' плати. Внутршшми причинами трудовое' м^аци украшських громадян е не-задоволений попит на робочу силу всерединi краши та низький рiвень зароб^но^' плати на нащональ-ному ринку пращ.
Основний тягар сощального забезпечення трудових м^анпв несе Украíна: зб№шуеться навантаження на соцiальнi фонди, до яких пiд час роботи за кордоном миранти не роблять жодних внесшв; втрачаються соцiальнi внески, яш мiгранти сплачу-ють у крашах працевлаштування, проте скориста-тися з них у б№шосп випадшв не можуть; обмежу-еться сощальний захист мiграитiв через врахування
!хнього страхового стажу, набутого в Укрш'ш. Зна-чною проблемою для реалiзацii соцiальних прав ук-рашщв за кордоном е поширення нелегальних та напiвлегальних форм трудово! мираци, тому що со-цiальне забезпечення гарантуватиметься лише за умови повного оформлення зайиятостi ввдповвдно до чинного законодавства краши-решщента.
Трудовi мiграити потерпають через рiзнi ри-зики, особливо вщ тих ризик1в, що пов'язан з сощ-альним захистом. До них належать: тимчасовi ри-зики, що виникають на рiзних етапах в процес шг-рацп; просторовi ризики дислокацii та вiддаленостi (особливо актуальн для транзитно! мiграцii); сощ-ально-культурнi ризики, що випливають з норм i цiнностей мiграитiв, вщмшних вiд загальноприйня-то! поведiнки населення краши-рецишента; соща-льно-полiтичнi (ризики шституцшних обмежень доступу мiгрантiв до учасп в полiтичному житгi в приймаючш краíнi).
У контекстi теорп мiжнародноl мiграцii забезпечення соцiальним захистом можна розглядати як спосiб максимального використання можливостей та усунення ризишв i факторiв невизначеностi, з якими стикаються трудовi мiгранти. Державнi гарант повиннi забезпечувати, як мшмум, можливiсть користуватися базовими послугами охорони здо-ров'я i мати основний дохвд, що, у свою чергу, за-безпечуе ефективний доступ до товарiв i послуг, ви-значених як необхвдш стандарти життя на нащона-льному рiвнi.
Соцiальний захист трудових мiгрантiв спрямо-ваний на фшансову стабiльнiсть у кра!ш, на прис-корення встановлення рiвностi та на розвиток люд-ського потенщалу. Соцiальний захист можна розглядати i як стратегш максимiзацii можливостей та мiнiмiзацií' економiчних i сощальних ризик1в, пов'язаних з мiграцiею молодо Для забезпечення соцiального захисту трудових мнранпв необх1дно, як мiнiмум, розглядати так аспекти, як: запрова-дження соцiальних програм та надання пшьг; мобь льнiсть соцiальноi допомоги; розвиток неформаль-них мереж пiдтримки; формування ново! полiтики щодо ринку пращ i працевлаштування. Доступ до програм сощального захисту (у т. ч. доступ до сощ-ального страхування та/або програм щдтримки зай-нятосл) може безпосередньо мiнiмiзувати деяк1 ризики, з якими стикаються м^анти. Така можли-вiсть забезпечуе бшьш плавну адаптащю молодi як мiжнародних мiграитiв, що сприяе !х економiчнiй та соцiальнiй iнтеграцii. Реалiзацiя заходiв сощаль-ного захисту може виршити проблему економiч-них та сощальних бар'ерiв доступу до послуг. Формування мехашзму доступу для найбшьш вразли-вих категорiй населення е метою досягнення бiльш справедливого розподшу ресурсiв i благ. Таким чином, вони допомагають вирiвияти поле шдтримки як для дiтей, так i для дорослих щодо реалiзацii свого потенцiалу. Для трудових мнранпв цi пос-луги можуть допомогти у подоланнi економiчних чи сощально-культурних бар'ерiв.
В результатi проведеного дослщження про-блеми мiграцii в цшому та аналiзi тенденцiй та спе-
цифiки соцiальних acneKTiB трудово! мнрацн в умо-вах eK0H0Mi4H0! глобалiзацi! зокрема можна сфор-мувати наступнi висновки. У короткостроковiй пе-рспективi мiграцiя мае навiть позитивш насл1дки: скорочуеться безробiття, пiдвищуеться рiвень до-ходiв i покращуеться добробут родин за рахунок грошових переказiв iз-за кордону, з'являються на-дшш джерела iноземно! валюти в держав^ залуча-ються висококвалiфiкованi працiвники до мiжнаро-дних наукових та бiзнесових проектiв, передаються сучаснi знання, навички i технолог^' колишнiм спiв-вггчизникам, поширюеться iнформацiя про кра!ну походження у свiтi, посилюеться !! авторитет за-вдяки активнiй громадськiй дiяльностi дiаспор. Од-нак внаслiдок м^ащ! у довгостроковiй перспек-тивi накопичуеться низка системних проблем, зда-тних негативно впливати на нащональну безпеку, оскшьки поглиблюеться демографiчна криза, змен-шуеться кiлькiсть квалiфiкованих спецiалiстiв, зро-стають втрати перспективно! здiбно! молод^ посилюеться фiскальне навантаження на працездатне населення та погiршуеться яшсть соцiальних програм, втрачаеться впчизняний iнтелектуальний по-тенцiал для впровадження iнновацiй та високих те-хнологш у виробництво, знижуються можливостi щодо сталого економiчного розвитку кра!ни. Серед негативних наслщшв сл1д окремо закцентувати увагу на створеннi загроз у трудоресурснш безпецi держави, що пов'язано з вiдтоком квалiфiковано!' робочо! сили з кра!ни та з недостатшм соцiальним i правовим захистом трудових м^анпв й ризиками в страховому (пенсшному) забезпеченнi трудових мiгрантiв.
Проблеми сощального забезпечення вiтчизня-них трудових м^анпв пов'язанi з невеликою шль-к1стю укладених Укра!ною двостороннiх угод у сферi соцiального забезпечення, заснованих на про-порцiйному принципi урахування та накопичення страхового ста^. Поширешсть нелегальних та на-пiвлегальних трудових м^ацш унеможливлюе або суттево обмежуе адекватний соцiальний захист працiвникiв-мiгрантiв та члешв !хнiх родин як тд час роботи за кордоном, так i пiсля повернення на батьшвщину. Для вирiшення окреслених проблем потрiбна сильна позицiя уряду на мiжнародному рi-внi з питань трудово! мнрацн. Також iстотне зна-чення мае посилення мотивац^ населення до залу-чення у систему сощального страхування.
Список лггератури
1. Дддшвська Л.В. Емiграцiя укра!'нцiв в умо-вах становлення економiки знань. Теоретико-мето-дологiчнi трансформацй' економiчно! науки у ХХ1 ст.: перспективи ново! парадигми: матерiали кон-ференц^. Ки!в, 28-29 трав. 2019 р. С. 130-133.
2. Дослщження та дiалог щодо полгшки у сферi мiграцi!' i грошових переказiв в Укра!нi / Мiжнародна органiзацiя з мiграцi!' (МОМ), Пред-ставництво в Укра!нi. 2016. URL:http://iom.vh.lucky.net/sites/default/files/ mom_migraciya_yak_chynnyk_rozvytku _v_ukrayini.pdf.
3. Зовтшия Mirpauia в Укрш'ш: причини, наслщки, стратеги / С. Пирожков та iH. Свропей-ська eKOHOMi4Ha комiсiя Оргашзаци Об'еднаних нацш, Нaцiонaльний iH-т стрaтегiчних дослiджень. К.: [б.в.], 1997. 127 с.
4. Людський розвиток в Укрaíнi: шновацш-ний вимiр (колективна моногрaфiя) / за ред. Е.М. Лiбaновоí. К.: 1ДСД НАН Украни, 2008. 316 с.
5. Малиновська О.А. Мираци населення кра!н Центрально! Свропи та Балти тсля розши-рення £С. Демогрaфiя та соцiaльнa полiтикa. 2007. № 2. С. 56-68.
6. Офщшний веб-сайт Верховно! Ради Украши. URL: http:// zakon.rada.gov.ua.
7. Розпорядження Уряду ввд 12.07.2017 № 428.URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2017-%D1%80.
8. Романюк М.Д. Закордонна трудова Mirpa-цiя та реемира^ в контекстi нaцiонaльноï безпеки Украши. Репональна економiкa. 2016. № 4. С. 2230.
9. International migration: recenttrends, economic impacts, and policy implications [Електрон-ний ресурс] // IMF - 2015. - Режим доступу до ресурсу:
https://www.imf.org/external/np/g20/pdf/2015/111515 background.pdf
10. Migration and Remittances: Recent Developments and Outlook [Електронний ресурс] // The World Bank. - 2014. - Режим доступу до ресурсу:
https://siteresources.worldbank.org/INTPROSPECTS/ Resources/334934- 1288990760745/Migration and Developmen tBrief 22.pdf
МЕТОДИКА ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА НА ПРЕДПРИЯТИЯХ АПК НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ СТАНДАРТОВ ИСО 22 000 (ХАССП) КАК ИНСТРУМЕНТА
УПРАВЛЕНИЯ РИСКАМИ
Лящук Ю.О.
доцент кафедры бизнеса и управления Филиал ЧОУВО «МУ им. С.Ю. Витте» в г. Рязани TECHNIQUE OF FORMATION OF THE SYSTEM OF MANAGEMENT AT THE AGRARIAN AND INDUSTRIAL COMPLEX ENTERPRISES ON THE BASIS OF THE SYSTEM OF ISO 22 000 (HASSP)
AS INSTRUMENT OF RISK MANAGEMENT
Lyashyuk Yu.
Associate Professor of the Department of Business and Management Ryazan branch of the «Moscow University the name of S. Y. Witte»
Аннотация
В статье рассматриваются ключевые проблемы внедрения ХАССП в целях формирования системы менеджмента качества в отечественном агропромышленном комплексе. Автор указывает на необходимость комплексного внедрения стандартов ИСО на предприятиях АПК в целях повышения эффективности управления рисками. Обосновывается Предлагается алгоритм определения оптимальной величины затрат на качество и безопасность продукции.
Abstract
The article deals with the key problems of HACCP implementation in order to form a quality management system in the domestic agro-industrial complex. The author points to the need for a comprehensive implementation of ISO standards in agricultural enterprises in order to improve the efficiency of risk management. An algorithm for determining the optimal value of the cost of quality and safety of products is proposed.
Ключевые слова: ИСО 9000, ИСО 14000, ХАССП, предприятия АПК, система менеджмента качества, управление рисками, безопасность продукции.
Keywords: ISO 9000, ISO 14000, HASSP, agrarian and industrial complex enterprises, quality management system, risk management, safety of products.
Системы ИСО являются набором стандартов, на основе которых каждое предприятие разрабатывает СМК, СЭМ или ХАССП индивидуально, с учётом особенностей отрасли, в которой функционирует компания. Системы стандартов ИСО 9000 и ИСО 14000 за последние годы были адаптированы к российским условиям и успешно внедряются, в том числе и на предприятиях АПК, то сертификация на основе системы ХАССП столкнулась с рядом проблем по внедрению, связанных с особенностями российского АПК и требует адаптации (именно поэтому предприятий, прошедших сертификацию ХАССП в нашей стране крайне мало) [2].
К проблемам внедрения ХАССП на предприятиях АПК относятся:
- качественный состав участников рабочей группы ХАССП (желательно, чтобы в группу входили специалисты, прошедшие обучение принципам построения систем ХАССП, а таких на сегодняшний день немного);
- зависимость порядка составления исходной информации от вида выпускаемой продукции, технологических методов и т.д.;
- зависимость результатов внедрения ХАССП от системы менеджмента качества (результативнее для предприятий применение в комплексе системы ХАССП и системы качества ИСО 9001);
