CC BY
9
УДК 334.78:330.341.4
СОЦ1АЛЬН1 ЕФЕКТИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РЕПОНАЛЬНИХ КЛАСТЕР1В В ЕКОНОМ1Ц1: МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА П1ДХОДИ ДО РОЗРАХУНКУ
© 2017 ПАЛИВОДА О. М., КАРПЕНКО О. О.
УДК 334.78:330.341.4
Паливода О. М., Карпенко О. О. Сощальж ефекти функцiонування регiональних кластерiв в економiцi: мехашзми
формування та пщходи до розрахунку
Стаття присвячена анал'ву соцальних результат1в фунщонування кластерних мереж (як важливих складових формування позитивного iMi-джу сукупностi компанiй), що спричиняють зб'шьшення прибутюв та покращення Ывестицшного клмату в рег'юнах. Вид'шено групи со^альних ефект'ю на Miкро-, макро- та регональному р'внях i запропоновано систему показнит для 1х розрахунку. Проанал'вовано мехашзми формування таких со^альних ефект'ю, як створення i модеркза^я додаткових та ¡снуючих робочих мсць, зростання зайнятостi та добробуту населення, тдтримання екологiчноiрiвноваги, покращення забезпечешстю пра^вниками необхiдних для ринку квалiфiкацiй, формування со^ального катта-лу. Акцентовано увагу на можливостi виникнення негативних со^альних ефектiв та важливостi передбачення заходiв для 1'х нейтрал'ваци. Запропоновано алгоритм проведення оцшювання со^альних ефектiв кластерноi взаемодИ Представлен дослiдження мають практичне значення для менеджерiв компанiй, а також представниюв мщевих та нацюнальних оргашв державноi влади при плануванн та оцiнюваннi результатiв функцюнування регональних кластер'ю.
Ключов'! слова: кластер, со^альний ефект, оцшювання со^альних ефектiв, показники со^альних ефектiв. Табл.: 1. Формул: 10. Б'бл.: 8.
Паливода Олена Михайтвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри управлтня та економки водного транспорту, Ки/вська державна академiя водного транспорту ¡м. Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (вул. Кирилiвська, 9, Ки1в, 04071, Украна) E-mail: Palyvoda_olena@ukr.net
Карпенко Оксана Олександрiвна - кандидат економ'нних наук, доцент, професор кафедри управлтня та економки водного транспорту, Кш'вська державна академiя водного транспорту ¡м. Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (вул. Кирил'вська, 9, Ки1в, 04071, Украна) E-mail: karpo_2004@ukr.net
УДК 334.78:330.341.4 Паливода Е. М., Карпенко О. А. Социальные эффекты функционирования региональных кластеров в экономике: механизмы формирования и подходы к расчету
Статья посвящена анализу социальных результатов функционирования кластерных сетей (как важных составляющих формирования положительного имиджа совокупности компаний), которые вызывают увеличение доходов и улучшение инвестиционного климата в регионах. Выделены группы социальных эффектов на микро-, макро- и региональном уровнях и предложена система показателей для их расчета. Проанализированы механизмы формирования таких социальных эффектов, как создание и модернизация дополнительных и существующих рабочих мест, рост занятости и благосостояния населения, поддержание экологического равновесия, улучшение обеспеченности работниками необходимых для рынка квалификаций, формирование социального капитала. Акцентировано внимание на возможности возникновения негативных социальных эффектов и важности предвидения мер по их нейтрализации. Предложен алгоритм проведения оценки социальных эффектов кластерного взаимодействия. Представленные исследования имеют практическое значение для менеджеров компаний, а также представителей местных и национальных органов государственной власти при планировании и оценке результатов функционирования региональных кластеров. Ключевые слова: кластер, социальный эффект, оценки социальных эффектов, показатели социальных эффектов. Табл.: 1. Формул: 10. Библ.: 8.
Паливода Елена Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры управления и экономики водного транспорта, Киевская государственная академия водного транспорта им. Гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного (ул. Кирилловская, 9, Киев, 04071, Украина) E-mail: Palyvoda_olena@ukr.net
Карпенко Оксана Александровна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры управления и экономики водного транспорта, Киевская государственная академия водного транспорта им. Гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного (ул. Кирилловская, 9, Киев, 04071, Украина) E-mail: karpo_2004@ukr.net
UDC 334.78:330.341.4 Palyvoda O. M., Karpenko O. O. The Social Effects of Functioning of the Regional Clusters in the Economy: Mechanisms of Formation and Approaches to the Calculation
The article is concerned with analyzing the social results of functioning of the cluster networks as important components of forming positive image of the companies' totality in the opinion of consumer. These networks are also responsible for increasing incomes as well as improving the investment climate in the regions. Groups of social effects at the micro-, macro-, and regional levels have been allocated, a system of indicators for calculating them has been proposed. The article analyzes mechanisms of formation of such social effects as creation and modernization of both additional and existing jobs, growth of both the employment and the welfare of population, maintaining the ecological balance, improving the availability of workers with the necessary for the market qualifications, as well as formation of social capital. Special attention is paid to the possibility of emerging adverse social effects and importance of foreseeing measures in order to neutralize them. The algorithm for evaluation of the social effects of cluster interaction has been proposed. The presented studies have practical value for company managers along with representatives of both the local and the national authorities in the planning and evaluating the results of functioning of the regional clusters. Keywords: cluster, social effect, evaluation of social effects, indicators of social effects.
Tbl.: 1. Formulae: 10. Bibl.: 8.
Palyvoda Olena M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Economics of Water Transport, Kyiv State Maritime Academy named after Hetman Petro Konashevich-Sahay-dachniy (9 Kyrylivska Str., Kyiv, 04071, Ukraine) E-mail: Palyvoda_olena@ukr.net
Karpenko Oksana O. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Management and Economics of Water Transport, Kyiv State Maritime Academy named after Hetman Petro Konashevich-Sahaydachniy (9 Kyrylivska Str., Kyiv, 04071, Ukraine) E-mail: karpo_2004@ukr.net
Створення та ефективне функцюнування регю-нальних кластерiв спричиняе утворення цГлого ряду сощальних ефектiв, якi не лише сприяють формуванню позитивного iмiджу сукупност компа-нiй в очах споживачiв, але й приводять до збГльшення прибуткiв завдяки зростанню продуктивностi пращ та покращенню iнвестицiйного клiмату. Отже, очевидною е защкавлешсть учасникiв кластера у виршенш сощ-альних проблем як окремих компанш, так i регiонiв та держави загалом.
Синергетичш ефекти формування кластерних мереж дослджували: Семенов Г. А., Богма О. С. [1], Литов-ченко I. Л., Шкурупська I. О. [2], Ключенко А. В. [3], Чу-пайленко О. А. [4] та шшГ Бiльшiсть науковцiв зосеред-жуеться на загальних ефектах кластерно! взаемодГ!, роз-глядаючи соцiальнi ефекти на соцiальну ефективнiсть як !х складову. Проте, зважаючи на особливе значення сощ-альних взаемодГй та !х результатiв у дiяльностi сучасних органiзацiй, питання формування та забезпечення отри-мання соцiальних ефектiв потребують окремого ретель-ного опрацювання та розробки теоретичного шдгрунтя.
Метою представлено! стати е виявлення та кла-сифiкацiя джерел i видiв сощальних ефекпв, що можуть виникати в кластерних мережах на рiзних рiвнях, а та-кож розробка пiдходiв до !х розрахунку.
Соцiальний ефект функцюнування кластерно! ме-режi слГд розумiти як сукупнiсть соцiальних результат, якi отримуються вiд реалГзацГ! партнерсько! взаемодГ! пов'язаних мГж собою виробничих, транспортних, шф-раструктурних компанiй, науково-освГтнГх закладiв та органiв держави, що розташовуються в певному регю-нГ Важливо зазначити, що соцiальний ефект мае бути стшким, вiдтворюваним г представляти джерело для по-дальшого всебГчного розвитку творчих Г громадянських аспектГв особистостГ, а також вГдтворення суспГльного життя на якГсно вищому рГвнГ.
ОцГнюючи соцГальнГ ефекти функцюнування ре-гГонального кластера, необхГдно розрГзняти його прямГ та непрямГ результати. Шд прямим розумГють ефект, що безпосередньо пов'язаний з реалГзащею кластерно! партнерсько! взаемодГ! у певнш сферГ Непрямий ефект виникае в результат додаткових ГнвестицГй, розвитку додаткових послуг, що шщшються паралельно з реалГзащею основних кластерних взаемодГй (проектГв). На-приклад, у результатГ реалГзацГ! спГльного ГнновацГйного проекту групи шдприемств кластера додатково може ГнГцГюватися прирют ГнвестицГй у сумГжнГ галузГ, як можуть бути розташованГ як в регюш, так Г поза його межами. При цьому непрямий сощальний ефект носить мультиплжативний характер, оскГльки отриманий у результатГ реалГзацГ! кластерного проекту прибуток може знову реГнвестуватися, що приводитиме до зростання кГлькостГ нових робочих мГсць та платоспроможност населення загалом. ЦГ чинники, своею чергою, посилю-ватимуть швестицшну привабливГсть регГону та компанш кластера Г сприятимуть подальшому збГльшенню за-йнятостГ та рГвня заробГтних плат. Джерелом непрямого ефекту е також податки, яю сплачують суб'екти господа-рювання, оскГльки частина !х перерозподГляеться через державний бюджет на сощальш потреби населення.
СоцГальнГ ефекти кластера можуть бути як ушвер-сальними (тобто такими, що можуть виникати й при ре-алГзацГ! Гнших, зокрема ГнвестицГйних чи штеграцшних проектГв), так Г специфГчними (такими, що виникають виключно лише в результатГ кластерного партнерства). До специфГчних сощальних кластерних ефектГв можна вГднести формування соцГального капГталу та кластерного свггогляду [5].
СоцГальнГ результати вГд дГяльностГ кластера можуть виникати на трьох рГвнях: + пГдприемницькому; + регГональному; + загальнодержавному. Джерелами отримання соцГального ефекту для пращвниюв на тдприемницькому рiвнi е: + зростання рГвня заробГтно! плати; + покращення умов пращ;
+ пГдвищення квалГфГкацГ! в результатГ залучення
до ГнновацГйних проектГв; + зростання кГлькостГ та якостГ соцГальних кому-нГкацГй;
+ зростання соцГального статусу та можливостей для професшно! та сощально! самореалГзацГ!. Джерелами отримання соцГального ефекту для населення на рiвнi регюну е:
+ створення додаткових робочих мГсць; + зростання можливостей соцГально! мобГльностц + зростання можливостей працевлаштування та престижност професГй пГдприемств кластера; + вдосконалення якостГ та доступностГ транспортних послуг; + зростання добробуту та платоспроможностГ; + пГдвищення рГвня професшно! освГти населення; + покращення еколопчних умов Гснування; + покращення мГжгрупово! довГри та культури партнерства. Джерелами отримання соцГального ефекту на загальнодержавному рiвнi е:
+ покращення загально! соцГально-економГчно!
ситуацГ!; + зменшення рГвня безробГття; + зменшення кГлькостГ соцГально депресивних територГй;
+ створення умов для розвитку людського кат-талу;
+ формування та розвиток соцГального капГталу; + зменшення соцГально! напруги в суспГльствГ
Зпогляду можливостей оцГнювання соцГального ефекту варто зазначити, що бГльшють показниюв можуть бути вимГрянГ кГльюсно у вартГсних чи на-туральних одиницях. Проте Гснують соцГальнГ ефекти, розрахувати яю за допомогою кГльюсних показникГв неможливо, оскГльки не вдаеться !х повнГстю форма-лГзувати. У такому випадку !х оцГнюють лише яюсно на основГ експертних висновюв. Зокрема, до таких показникГв можна вГднести рГвень розвитку довГри, соцГального та людського капГталу, зменшення соцГально! напруги, оптимГзацГ! мГграцшних потокГв тощо. Кожен вид подГбного соцГального ефекту доцГльно оцшювати за
такими критершми: напрям впливу (позитивний - не-гативний); ступшь вираження ефекту (слабкий, помГр-ний, значний); масштаб охоплення населення (слабкий, помГрний, значний).
ОкремГ соцГальнГ ефекти оцГнюються за бальною шкалою. ПГсля пГдрахунку балГв виводиться штегральна оцГнка соцГального ефекту.
ПГдходи до розрахунку окремих показникГв сощ-альних ефектГв функцГонування кластерГв представлено в табл. 1. Значна ккьюсть сощальних результатГв можуть бути вимГряш лише з певним ступе-нем вГрогГдностГ, проте навГть це дозволяе менеджерам компанш, а також представникам оргашв влади оцГнити корисшсть або, навпаки, шкоду певних дш стосовно соцГального середовища.
Оцшюючи соцГальнГ ефекти дшльност кластерГв, варто усвГдомлювати, що вони можуть мати й негатив-ний характер. З одного боку, штеграцш компанГй, здгй-снення спкьних проектГв у межах кластера сприяють розширенню ринкГв збуту, зростанню прибутковостГ компанГй Г, як наслГдок, приводять до зростання ви-робництва, зайнятостГ та оплати пращ, шдтримки еко-логГчно! рГвноваги внаслГдок модернГзацГ! виробництва та проведення природоохоронних заходГв, пГдвищення освГтнього Г культурного рГвня, зниження соцГально! на-пруженостГ. Але, з Гншого боку, можна спостерГгати прямо протилежний результат - скорочення робочих мГсць (внаслГдок модернГзацГ! виробництва) Г зростання без-робГття, зниження рГвня життя населення, виникнення соцГально! напруженостГ та сощальних конфлжтГв через зростання мГграцГйних потокГв.
Таблиця 1
Система показникiв для розрахунку сощальних ефектiв дiяльностi регiональних кластерiв
Показник
Пiдхiд до розрахунку показника
2
П1дприемницький р1вень
Зменшення чисельносп працiвникiв, якi працюють в умовах, що не вщпо-вщають сучасним санiтарним нормам (ефект покращення умов працО
Ч —Ч
ДЧ = —-- -100%,
Ч
де Ч1 - кiлькiсть робочих мкць, що не вiдповiдають санггарним вимогам на пщпри£м-ствах до формування кластера за дошджуваний перюд;
Ч2 - кiлькiсть робочих мкць, що не вiдповiдають санiтарним нормам на пщпри£мствах пiсля формування кластера за дошджуваний перiод;
Ч - шьюсь робочих мiсць на пщпри£мствах кластера за дослiджуваний перiод
Прирiст робочих мiсць для пра^в-ниш високо! квалiфiкацií в результат пiдвищення iнновацiйного рiвня виробництва та надання послуг
РМ2 — РМ1
ДРМ =-2-1 -100%,
РМ
де РМ1 - кiлькiсть робочих мiсць для квалiфiкованих працiвникiв та спецiалiстiв вищо! та середньо! квалiфiкацíí на пщпри£мствах до формування кластера за дошджуваний перюд;
РМ2 - кiлькiсть робочих мкць для квалiфiкованих працiвникiв та спецiалiстiв вищо! та середньо! квалiфiкацií на пiдпри£мствах пiсля формування кластера за дошджуваний перюд;
РМ - загальна шьюсть робочих мiсць на пщпри£мствах кластера за дослiджуваний перюд
<С
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
ДДК = ДК-2 -100%, ДК- '
де ДК1 - кiлькiсть дiлових трансакцiй тдпри£мств до формування кластера за дошджуваний перюд;
ДК2 - шьюсть дiлових трансакцiй пiдпри£мств пiсля формування кластера за дошджуваний перюд
Зростання ктькосп та якосп сощальних та дiлових комунiкацiй
ДСК =
СК2 СК1
-100%,
де СК1 - кiлькiсть соцiальних заходiв (форумiв, семiнарiв, конференцiй, виставок, тренiнгiв), в яких пщпри£мства брали участь до формування кластера за дошджуваний перюд;
СК2 - кты^сть сощальних заходiв (форумiв, семiнарiв, конференцiй, виставок, треншпв), в яких пiдпри£мства брали участь пкля формування кластера за дошджуваний перюд.
Яюсть дiлових та сощальних комунiкацiй може бути оцшена експертним шляхом з використанням бально! шкали
<
О ш
1
Закшчення табл. 1
1 2
Регональний р1вень
ЗП2 - ЗП ДЗП =-2-1 • 100%, ЗП
Приркт зaйнятостi населення в регюы де ЗП, - кшьюсть зайнятих пра^вниш на пiдпри£мствах до формування кластера за дошджуваний перiод; ЗП2 - кшьмсть зайнятих працiвникiв на пщпри£мствах пiсля формування кластера за дошджуваний перюд; ЗП - загальна кшьюсть зайнятих працiвникiв на пiдпри£мствах регюну за дошджу-ваний перiод
СГ2 -СГ, ДСГ = —2-1 • 100%, СГ
Зростання можливостей со^альноТ мобiльностi де СГ, - кiлькiсть залучених до сшвпрац з пiдпри£мствами стейкхолдерiв до формування кластера за дошджуваний перюд; СГ2 - кшьюсть залучених до швпрац з пiдпри£мствами стейкхолдерiв пiсля формування кластера за дошджуваний перюд; СГ - загальна кшьюсть виявлених стейкхолдерiв, що зацкавлеы у спiвпрацi з дош-джуваними пщпри£мствами за дослiджуваний перiод
ЗПл2 -Ч2 - ЗПл, •Ч, ДД = 22 1 1 • 100%, ЗПл-Ч
Прирiст добробуту та плато-спроможностi населення регiону де ЗПл, - середньорiчна заробiтна плата пра^вниюв на пiдпри£мствах до формування кластера; ЗПл2 - середньорiчна заробiтна плата на пiдпри£мствах пiсля формування кластера; ЗПл - середньорiчна заробiтна плата працiвникiв на пiдпри£мствах регюну; Ч,, Ч2 - чисельнiсть зайнятих працiвникiв до i пiсля формування кластера вщповщно; Ч - чисельшсть зайнятих працiвникiв на пiдпри£мствах регюну
Покращення еколопчних умов iснування за рахунок збтьшення природоохоронних витрат пiдпри£мств ПВ2 - ПВ} ДПВ =-2-1 • 100%, ПВ де ПВ, - обсяг природоохоронних витрат пщпри£мств - учасниюв кластера до його формування за дошджуваний перюд; ПВ2 - обсяг природоохоронних витрат тдпри£мств - учасниюв кластера пiсля його формування за дошджуваний перюд; ПВ - загальний обсяг природоохоронних витрат пщпри£мств регюну за дошджуваний перюд
Покращення мiжгруповоТ довiри (зменшення трансакцiйних витрат) i культури партнерства завдяки впровадженню нових технологш со^альноТ вза£модГТ з прямими дтовими партнерами та стейкхол-дерами ТВ ДТВ = —2 • 100%, ТВ1 де ТВ, - обсяг трансакцшних витрат пщпри£мств -учасниш кластера до його формування за дошджуваний перюд; ТВ2 - обсяг трансакцшних витрат пщпри£мств - учасниюв кластера пкля його формування за дошджуваний перюд. Я^сть зростання мiжгруповоТ довiри та культури партнерства може бути оцшена експертним шляхом з використанням бальноТ шкали
Загальнодержавний р1вень
АДР = ДР2 ДР -100%, ДР
Зменшення кшькосп соцiально депресивних територш де ДР1 - кiлькiсть депресивних регiонiв до формування кластерiв за дошджуваний перюд; ДР2 - кшьюсть депресивних регiонiв пiсля формування кланов за дослiджуваний перiод; ДР - загальна кшьмсть регiонiв краши
Створення умов для розвитку людського капiталу Мiра покращення умов для розвитку людського капралу може бути оцшена експерта-ми на основi розрахунку штегральних iндексiв людського розвитку краши
Формування та розвиток гадального капiталу Мiра покращення умов для розвитку гадального капiталу передбачав експертну оцiнку штенсивносп та якостi партнерськоТ вза£модiй, що включав оцшку радiуса партнерськоТ довiри, правових умов забезпечення дiлового партнерства, мiри розвитку етично-культурних (свггоглядних) основ кластерного партнерства
<С
О ^
LU <
=п
_а <
=п о
<
s
Ш
Враховуючи зазначеш особливостГ, оцГнювання соцГальних ефектГв функцГонування кластерГв варто бу-дувати на зктавленш позитивних Г негативних резуль-татГв дшльносп кластерГв як на регюнальному, так Г на загальнодержавному рГвнях.
Розглянемо механГзми виникнення найбГльш важ-ливих позитивних соцГальних ефектГв функцГонування кластера.
Створення Г модершзацш додаткових та Гснуючих робочих мкць на пГдприемствах кластерГв вГдбу-ваеться в результата зростання виробництва, що спричинене розширенням ринкГв збуту за рахунок двох головних чинникГв: зменшення всГх видГв операцГйних витрат Г шдвищення рГвня шновацшностГ виробництва. Продукцш та послуги шдприемств кластера стають бГльш привабливими для споживача завдяки нижчим цГнам та безперервному оновленню. Зниження витрат Г активГзацш шновацшно! дшльносп на пГдприемствах кластерГв стають можливими завдяки поглибленню ко-операцГйно! взаемодГ! у сферах спГльних ГнтересГв парт-нерГв, а також реалГзацГ! спГльних ГнновацГйних проек-тГв тощо. Позитивний ефект створення робочих мкць виражаеться передусГм у розширеннГ зайнятостГ, ско-роченнГ безробГття. Ефект модернГзацГ! робочих мкць проявляеться в полГпшеннГ умов працГ Г, як наслГдок, -полГпшеннГ здоров'я, зменшеннГ випадкГв загально! та професГйно! захворюваностГ, виробничого травматизму, передчасно! смертностГ, зростаннГ тривалостГ життя.
Важливо акцентувати увагу на тому, що ефект зростання зайнятостГ у кластерГ досягаеться не лише за рахунок створення робочих мГсць для найманого персоналу. Кластерш мережГ значною мГрою формуються задля шдтримки шдприемств малого та середнього бГз-несу. Отже, успГшний розвиток кластера завжди сво!м наслГдком мае зростання самозайнятостГ. Проте, крГм цього, соцГальнГ наслГдки розвитку малого бГзнесу по-лягають у такому:
+ створення трудомГстких робочих мГсць, обу-мовлених орГентацГею малого бГзнесу на виго-товлення ГндивГдуалГзованого продукту; + створення системи робочих мГсць з гнучким режимом оплати Г роботи, що дозволяе отри-мувати дохГд соцГально вразливим групам насе-лення: студентам, жГнкам з маленькими дГтьми, ГнвалГдам тощо; + змГцнення та використання рГзних типГв соцГ-альних зв'язкГв (родинних, дружнГх, сусГдських тощо) з метою мобшзацГ! ресурсГв; + створення умов для придбання та закршлення
навичок пГдприемництва та управлГння; + зменшення диспропорцш у доходах рГзних со-
цГальних груп; + забезпечення бГльш повного задоволення спо-живчого попиту [6].
Зростання середнього рГвня оплати працГ на пГд-приемствах кластера пов'язано, з одного боку, зГ зрос-танням доходГв пГдприемств внаслГдок пГдвищення ефек-тивностГ !х дГяльностГ на основГ спГвпрацГ з кластерними партнерами, з Гншого боку, - з бажанням залучати квалГ-
фГкованих спецГалГстГв, здатних до дГлових та соцГальних комунГкацГй. Позитивний соцГальний ефект зростання заробГтних плат виражаеться, насамперед, у зростаннГ добробуту населення та розширеннГ платоспроможного попиту. КрГм того, зростання оплати працГ працГвникГв на пГдприемствах дае можливГсть пГдвищити доступнГсть Г якГсть послуг освГти, охорони здоров'я, культури тощо, що вГдбиваеться на рГвнГ та якостГ життя населення. Зро-стае сощальна стабГльшсть та довГра в суспкьствЬ
ПолГпшення екологГчно! ситуацГ! внаслГдок модернГзацГ! виробництва, впровадження природоохоронних технологГй на пГдприемствах кластера забезпечуеть-ся завдяки додатковим фГнансовим та шновацшно-технологГчним можливостям, що е результатом партнерства мГж компанГями та науковими органГзацГями в ГнновацГйнГй сферГ. Це зумовлюе соцГальний ефект зростання якостГ середовища проживання, який приводить до полГпшення здоров'я населення та загально! демографГчно! ситуацГ!, що проявляеться в скороченнГ передчасно! смертностГ, збГльшеннГ тривалостГ життя.
Поеднання ефектГв зростання рГвня доходГв населення, полГпшення умов пращ та екологГчно! ситуацГ! сумарно приводять до зростання загального рГвня жит-тя населення регГону та кра!ни Г стають спонукальним мотивом для подальшого розвитку сощально! Гнфра-структури та впровадження ГнновацГй в системГ охоро-ни здоров'я, освГти, культури.
Важливим наслГдком функцГонування кластера е також зростання освГтнього та квалГфГкацГйного рГвшв персоналу, скорочення масштабГв застосу-вання неквалГфГковано! пращ. Цей сощальний ефект особливо яскраво проявляеться при реалГзацГ! ГнновацГйних проекпв, спрямованих на створення нових технологГй та продукцГ!, впровадження ГнновацГйних технологГй управлГння. ПГдвищення професГйно-квалГфГкацГйних вимог до працГвникГв е стимулом для розвитку систе-ми професГйно! освГти, яка забезпечуеться в кластерах освГтнГми закладами, якГ до нього входять. Кластерне середовище сприяе встановленню мГцних зв'язкГв мГж освГтнГми установами та пГдприемствами у пГдготовцГ адекватних вимогам часу спецГалГстГв.
УспГшно працюючГ кластери часто стають точкою притягання робочо! сили з Гнших регГонГв. Створення робочих мГсць Г пГдвищення рГвня життя в регГонГ сти-мулюють додатковий мГграцГйний приплив населення, передусГм з регюшв, в яких е Г! надлишок. Таким чином, кластери сприяють формуванню позитивного соцГаль-ного ефекту пов'язаного з рацГональним перерозподГ-лом мГграцГйних потокГв у кра!нГ.
НарештГ, надзвичайно важливим соцГальним ефек-том формування та функцГонування кластера е розвиток сощального кашталу та кластерного свГтогляду. СоцГаль-ний капГтал являе собою сощальш зв'язки, якГ виника-ють в результатГ взаемодГ! органГзацш Г можуть виступа-ти ресурсом для отримання подальших вигГд, зокрема, економГчних. Основою його формування виступае до-вГра господарських суб'ектГв один до одного [7]. За своею структурою сощальний каштал е сукупшстю знань,
умгнь, навичок, традицш, а також мотивацш конкретних людей, що сприймаються суспкьством як соц1ально зна-чущ1 та щнш. Саме кластерн1 мереж1 стають тим середо-вищем, в якому технологи формування партнерських взаемозв'язк1в на основ1 дов1ри д1стають можлив1сть розвиватися та вдосконалюватися. Усп1шно д1юч1 класте-ри - це, насамперед, осередки формування взаемов1дно-син, як1 будуються на вм1нн1 знаходити спкьш штереси та на основ1 !х спкьно! реал1защ! отримувати додатков1 економ1чн1 вигоди. Соц1альними результатами розвитку кластерного св1тогляду та нагромадження соц1ального кап1талу е зростання дов1ри економ1чних суб'ект1в один до одного та держави, а також формування яюсно ново! етики шдприемницьких в1дносин.
Оц1нювання соц1альних ефекпв кластерно! вза-емоди передбачае дотримання тако! посл1довност1 д1й: + анал1з вих1дного стану сощально! сфери та ринку пращ у в1дпов1дному регюш та прогноз тен-денщй його розвитку без урахування впливу кластерного об'еднання; + визначення перел1ку соц1альних ефект1в, отри-мання яких оч1куеться в ход1 кластерно! вза-емоди економ1чних суб'ект1в; + установлення ефекпв з позитивними та нега-тивними насл1дками на соц1альне середовище; + визначення сп1вв1дношення ефект1в, яю будуть проявлятися на п1дприемницькому, регюналь-ному та загальнодержавному р1внях; + проведення розрахунк1в (за !х неможливост1 -як1сних оц1нок) за видами сощального ефекту; + пор1вняння позитивних 1 негативних ефект1в, що проявляються на загальнодержавному 1 рег1ональному р1внях, виведення штегрально! оц1нки соц1ального ефекту; + пор1вняння отриманих даних з прогнозними та плановими рег1ональними та загальнодержав-ними показниками, що мштяться у програмах та стратег1ях розвитку регюну та держави загалом; + розробка заход1в з нейтргшзаци негативних со-ц1альних ефект1в.
Аля забезпечення отримання ктотних сощаль-них ефекпв кластерн1 оргашзаци у сво!х програмах розвитку обов'язково мають розробляти ш заходи та передбачати насл1дки !х впливу на соц1альну ситуащю. На наш погляд, основн1 сощальш заходи, як1 доцкьно зд1йснювати кластернш оргашзаци, мають бути спрямоваш на розвиток соц1ального та людського кап1талу. При розробц1 програми розвитку кластера спещалкти рекомендують обов'язково про-водити: а) анал1з демограф1чно! ситуаци в рег1он1, що дозволить прогнозувати як1сний та ккьюсний склад трудових ресурйв кластера, а також, за необх1дност1, побудувати пр1оритети м1гращйно! пол1тики в поед-нанн1 з планами розвитку кластера; б) анал1з ключових соц1альних груп - стейкхолдер1в кластера, опис !х ш-терейв та розробка програми сшвпращ з ними; в) про-ектування модел1 сощально! мобкьност1 («соц1альних л1фт1в»), завдяки якш кластер буде забезпечений сощ-альним 1 людським кап1талом [8, с. 155].
ВИСНОВКИ
Необхцно враховувати, що сощальш ефекти дь яльностi репональних кластерних об'еднань шдпри-емств безпосередньо сприяють збкьшенню eKOHOMi4-hoï ефекгивносп, осккьки зростання доходiв населення приводить до зростання платоспроможного попиту, що, своею чергою, стимулюе розвиток виробництва не лише в окремих регюнах, а i в краïнi в цкому. Загалом, збкь-шення кiлькостi позитивних сощальних ефектiв вiд дь яльностi кластерiв пiдприемств сприяе iнтенсивнiшому економiчному зростанню та посиленню конкуренто-спроможностi нащонально! економiки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Семенов Г. А., Богма О. С. Створення кластерних об'еднань в умовах ново! економ^и. Запорiжжя: КПУ, 2008. 244 с.
2. Литовченко I. Л., Шкурупська I. О. Оцiнка синергетич-ного ефекту вщ застосування iнтегрованих маркетингових кому-ншацш. Економ'ша Украни. 2015. № 5. С. 29-39.
3. Ключенко А. В. 1нтегральна оцiнка синергетично-го ефекту як показник ефективносп рекреацшного кластеру. Глобальш та нацюнальш проблеми економши. 2016. № 6. С. 542-546.
4. Чупайленко О. А. Складовi синергетичного ефекту в ш-новацмних кластерах. Економ'ш i менеджмент культури. 2013. № 1. С. 52-55.
5. Карпенко О. О. Кластерна со^альна вщповщальнкть як основа розвитку класт^в. Б'внес 1нформ. 2015. № 8. С. 47-52.
6. Ханова А. Социальный эффект: практика измерения. URL: http://www.cloudwatcher.rU/analytics/1/view/36/
7. Паливода О. М. Формування економiчноï довiри в регюнальних партнерствах оргаызацш. Формування ринково'1 еко-ном'ши: зб. наук. пр. ДВНЗ «КиУв. нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана». 2011. Спец. вип.: Регюнальний розвиток УкраУни: проблеми та перспективи: у 2 ч. Ч. 2. С. 33-42.
8. Тарасенко В. Территориальные кластеры: семь инструментов управления. М.: Альпина Паблишер, 2015. 201 с.
REFERENCES
Chupailenko, O. A. "Skladovi synerhetychnoho efektu v inno-vatsiinykh klasterakh" [The components of the synergistic effect in innovation clusters]. Ekonomika i menedzhment kultury, no. 1 (2013): 52-55.
Kliuchenko, A. V. "Intehralna otsinka synerhetychnoho efektu yak pokaznyk efektyvnosti rekreatsiinoho klasteru" [Integral evaluation of the synergistic effect as a performance indicator recreation cluster]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 6 (2016): 542-546.
Karpenko, O. O. "Klasterna sotsialna vidpovidalnist yak osno-va rozvytku klasteriv" [Cluster social responsibility as a basis for the development of clusters]. Biznes Inform, no. 8 (2015): 47-52.
Khanova, A. "Sotsialnyy effekt: praktika izmereniya" [Social effects: the practice of measurement]. http://www.cloudwatcher.ru/ analytics/1/view/36/
Lytovchenko, I. L., and Shkurupska, I. O. "Otsinka synerhet-ychnoho efektu vid zastosuvannia intehrovanykh marketynhovykh komunikatsii" [Evaluation of the synergistic effect of the use of integrated marketing communications]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2015): 29-39.
Palyvoda, O. M. "Formuvannia ekonomichnoi doviry v rehion-alnykh partnerstvakh orhanizatsii" [The formation of economic confidence regional partnerships organizations]. In Formuvannia rynko-voi ekonomiky. Spetsialnyi vypusk: Rehionalnyi rozvytok Ukrainy: problemy ta perspektyvy Part 2. 33-42. Kyiv: KNEU, 2011.
Semenov, H. A., and Bohma, O. S. Stvorennia klasternykh obiednan vumovakh novoiekonomiky [The creation of cluster unions in the new economy]. Zaporizhzhia: KPU, 2008.
Tarasenko, V. Territorialnyye klastery: Sem instrumentov uprav-leniya [Territorial clusters: the Seven management tools]. Moscow: Alpina Pablisher, 2015.
