CC BY
14
РЕГЮНАЛЬНА ЕКОНОМ1КА
УДК 316:338.45:332 DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.2019.2(37).56-62
К. В. Несвгт
астрант ORCID 0000-0003-0446-9685
e-mail: knesvyit@gmail.com,
Донецький нацюнальний утверситет iMeHi Василя Стуса, м. Втниця
СОЦ1АЛЬН1 ЧИННИКИ СТ1ЙКОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 РЕГ1ОНУ
Постановка проблеми. Активiзацiя процесiв роз-витку постiндустрiального типу економИчно! дiяльностi визначае сьогоднi напрями формування та оновлення промислового комплексу Укра!ни, стан якого i роль у забезпеченш основ високотехнологiчного зростання економiки залишаеться визначальною. Анапiз резуль-татiв дiяльностi укра!нських промислових пiдприемств пiдтверджуе вагоме значення промислового сектору у створенш додано! вартоста i наповненнi дохИдно! час-тини бюджету, при цьому досягнення економiчного зростання промисловостi Укра!ни обмежуеться дiею багатьох макроекономiчних чинниюв та iнституцiйних обмежень, таких як занадто вузький фiскапьний про-стар, вiдсутнiсть достатнього обсягу ресурсiв у фИнансовому та банювському секторах, наявшсть значного державного боргу, еколопчний тиск, регiональнi диспропорций розвитку тощо.
З iншого боку, економИка постiндустрiального типу вимагае вiд промисловоста поступового переходу до створення виробничих тдприемств ново! формацп, як дiятимуть як суспИльно значимi пiдприемства на основi застосування передових технологiй та Иннова-цiй, всебiчного використання людського потенцiалу. Найактуальнiшими проблемами забезпечення стИй-кого розвитку промисловостi в цьому контекста е низький рiвень ствпращ iнновацiйно активних промислових пщприемств з сектором науки, суттевий де-фiцит високопрофесiйно! зайнятостi, недостатнiй рИ-вень iнтеграцi! пiдприемств малого та середнього щд-приемництва у ланцюзИ додано! вартостi, недостатне використання промисловими пИдприемствами цифро-вих технологiй, посилення конкуренщ! мИж регiонами за ресурси та ринки збуту, зростання концентраций ре-гiональних виробниюв на власних iнтересах тощо. В таких умовах визначення можливостей використання потужного потенщалу соцiальних джерел розвитку промисловоста, що можуть розглядатись як факторнi чинники досягнення стшкого розвитку промисловоста на довготривалу перспективу, набувае особливо! актуальности.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Питанням пошуку джерел стшкого розвитку промисловоста в контекста подолання довготривалих кризових явищ та необхщноста технологичного оновлення i модифИкащ! виробництва придиляеться значна увага в роботах таких укра!нських та закордонних дослщниюв, як В.П. Антонюк [1], В.Ф. Васильева [2], В.М. Геець [3], Ю.В. КИндзерський, А.М. Колот, Е.М. ЛИбанова [4], О.С. Мартинюк [5], О.Ф. НовИкова, О.В. Пирог [6], Л.В. Шаульська [7], М. КолИнз [8], Р. Ханд [9], Р. Фат-хутдшов, Й. Шумпетер та багато Инших. СлИд вИдзна-
чити, з одного боку, глибокий та Грунтовний аналiз впливу соцiально-економiчних чинниюв, що мю-титься у роботах зазначених науковщв, наявнiсть роз-робленого науково-методичного шструментарда його оцiнки, а з шшого боку, недостаню юльюсть уваги до пошуку можливостей нарощення та використання со-цiальних джерел та потенщйних можливостей розвитку промисловоста, зокрема активiзацii i змщнення соцiальноI взаeмодii та довiри, зростання якоста сощ-ального потенцiалу тдприемств, розвитку людського катталу, партнерських вщносин, зниження гендер-ного тиску та нерiвностi на регiональному рiвнi.
Метою статп е аналiз соцiальних чинниюв стшкого розвитку промисловоси регюну та визначення напрямiв 1х подальшо! активiзацiI та використання в контекста динамiчних змiн та виклиюв економiки постiндустрiального характеру.
Виклад основного матерiалу. Можливостi сощаль-них ресурсiв промисловоста недооцiненi з огляду на постайну увагу до нарощення темпiв економiчного зростання. Звичайно ж, процеси стшкого розвитку ви-магають структурно1 перебудови промислово! сфери (переорieнтацiя матерiальних, фшансових та трудових ресурсiв на користь ресурсо- та енергоефективних технологiй, наукомютких галузей), зменшення частки сировинних галузей та пщвищення рiвня використання вторинно! сировини та вiдновлювальних ресур-сiв, збшьшення капiталовкладень у створення еко-ефективних технологiй [1; 2; 6; 8]. З шшого боку, со-щальний вимiр стiйкого розвитку потребуе забезпечення дотримання прав людини, гiдноI працi, рiзно-машття та рiвностi винагород, балансу режиму пращ i вщпочинку, безпеки та залучення робочо! сили у процеси суспшьного життя, активiзацiI зусиль на сприянш всебiчному розвитку i пщтримки штелектуа-льно! складово! людського потенщалу [7, с. 42].
Стшкий розвиток промисловоста регюну вимагае досягнення зростання ефективноста з урахуванням сощальних обмежень i можливостей технологiчного удосконалення, максимiзацiI розумiння трьох стовпiв стiйкостi (економiчного, соцiального та екологiчного) i вiдповiдноI трансформацiI бачення та загальних цшей розвитку iснуючих та майбутнiх тдприемств. Узагаль-нюючи теоретичнi уявлення про наявш соцiальнi дже-рела стшкого розвитку промисловоста, вщзначимо, що вони можуть бути визначеш як агреговаш можливостi людського i соцiального потенщалу, що реатзуються на iндивiдуальному, груповому, кластерному та суст-льно-значущому рiвнi [10].
У структурi валовоI доданоI вартостi УкраIни за уточненими даними 2018 року промисловють виступае
основним джерелом 11 створення (рис. 1) разом iз сферою торгiвлi (15,6%) та сшьського господарства (11,9%).
Загалом промисловють нараховуе близько 71 тис. пщприемств рiзних форм власностi, з них 63,3 тис. пщприемств переробно'1 промисловоси, забезпечуе
37,5
Складено автором на основ1 джерела [11].
У той же час, основним джерелом формування додано'1 вартосп в промисловостi Укра!ни виступають низькотехнологiчнi галузi (добувна промисловють, хь мiчна, харчова та прничо-металургшний комплекс), а от машинобудування за внеском до економiки вiдстае вщ бiльшостi краlн-лiдерiв промислового вироб-ництва, наближаючись за показниками до рiвня невеликих европейських кра'1н. Частка технологiчних та високотехнологiчних галузей у переробнш промисло-востi Укра'1ни за ощнками Свiтового економiчного форуму станом на 2018 рж складае 30,4%, для порiв-няння у Шмеччиш — 61,4%, Франц!! — 49,4, США — 47,4, Польщi — 35,4% [13]. Водночас населення Украши характеризуемся високим рiвнем оволодiння цифровими навичками, що впливае на зростання рiвня експорту штелектуального продукту та обсяг ви-користання 1КТ в процесi виробництва [14].
Розглядаючи загальний рiвень готовностi проми-словостi до виклиюв майбутнього, слщ вiдзначити 11 положення у сектс^ архетипу «Зародження» iз загаль-ним рейтингом 5,4 з 10 можливих. Серед ключових драйверiв нарощення продуктивности найвищу оцiнку отримав показник розвитку людського капiталу — 5,8 (34 мюце у загальному свiтовому рейтингу), що дося-гаеться завдяки високим ощнкам якостi унiверситетiв (6,0), якоси викладання природничо-наукових дисци-плiн (4,8), наявносп вчених та iнженерiв (4,7) та розвитку роботи з цифровими навичками у населення (4,7). Найпршу ощнку отримала здатнiсть залучати та утримувати таланти (2,4) та здшснювати пiдвищення квалiфiкацil на робочих мюцях (4,0). Поточне положення кадрового забезпечення промисловоси також ощнюеться як доволi високе — близько 12,6% населення зайнято у цьому сектор^ зi значним рiвнем пра-цевлаштування жшок (41%) та наукомютко! зайнято -стi (37,6%) [13].
Розглядаючи динам^ розвитку промисловостi в регюнальному розрiзi, вiдзначимо збереження рiзно-
2,1 млн оаб робочими мiсцями, а також сприяе поси-ленню зайнятостi у сум1жних сферах, передусiм це транспорт i торгiвля. На сьогоднi одне робоче мiсце в переробнiй промисловостi Укра!ни веде до створення до 2 робочих мюць в iнших секторах [12].
спрямованих тенденцш, поступове й нерiвномiрне вщ-новлення сво!х докризових позицш. Так, у 2018 рощ у 15 регюнах зафiксовано прирют виробництва промис-ловостi, водночас у 9 регюнах обсяги промислово! продукщ! продовжували зменшуватися [15; 16].
Загалом, регюни промислового спрямування продовжують збертати лiдерство у створеннi валового регюнального продукту та характеризуються найбшь-шим рiвнем зайнятостi населення, разом iз Ки!вською, Полтавською, Одеською, Львiвською, Запорiзькою та Вiнницькою областями. В той же час лише на 5 регю-шв (Днiпропетровська, Донецька, Харювська, Запорь зька областi, м. Ки!в) припадае понад 50% валово! додано! вартосп переробно! промисловостi, а сукупна валова додана вартiсть переробно! промисловоси таких регiонiв, як Закарпатська, Тернопшьська, Луган-ська, Херсонська та Чернiвецька областi, не переви-щуе 5,5% [16].
Рiвень економiчно! активностi також е вищим для регiонiв промислового спрямування, що проявля-еться у посиленш руху робочо! сили одночасно iз на-явнiстю стагнащ! ринку пращ та шдвищенням рiвня зареестрованого безробггтя, викликаних поступовим зменшенням ролi шдус^ально-аграрних регiонiв на користь переважно аграрних та переважно iндустрiа-льних, видшенням бшьш спецiалiзованих регiонiв за темпами та за яюстю розвитку [5].
Методом графiчно1 кластеризащ! регiони Укра!ни можна умовно подшити на три кластери за ознакою концентраций активних пщприемств та зайнятого населення в сферi промисловостi: перший кластер — об'ед-нання Вiнницько!, Волинсько!, Житомирсько!, Закар-патсько!, 1вано-Франювсько1, Микола!всько1, Луган-сько!, Юровоградсько'!, Рiвненсько!, Тернопшьсько!, Полтавсько!, Хмельницько!, Херсонсько!, Чершвець-ко!, Черкасько!, Чернiгiвсько! та Сумсько! областей; другий кластер — об'еднання Ки!всько!, Одесько!, Львiвсько1, Запорiзько!, Донецько! областей, третш
11,9
24,8
Н Сшьське господарство
□ Промисловють
□ Буд1вництво И Торгаля
□ Транспорт Шнш1
7,5 15,6
Рис. 1. Структура ВВП Украши за видами дiяльностi у 2018 рощ
кластер — об'еднання Дшпропетровсько1 та Харюв-сько'1 областей (рис. 2).
Як бачимо, регюни з розвиненим промисловим комплексом характеризуются високим рiвнем концентраций активних тдприемств та рiвнем зайнятостi населення, з шшого боку, другий кластер областей не мае теритс^ально! близькосп, зменшуючи можливо-стi крос-секторального та м1жрегюнального спiвробiт-ництва.
Порiвнюючи м1ж собою показники економiчного добробуту населення регюшв iндустрiального та неш-дустрiального спрямування вщзначимо, що незважа-ючи на кризу, викликану подiями 2014-2015 роив,
Таке положення дозволяе регюнам промислового спрямування тривалий час утримувати висою показники регiонального розвитку та швидше вщновлюва-тись пiсля тривалих криз, несприятливих умов розвитку, дп iнших негативних чинниюв.
За результатами мониторингу сощально-еконо-мiчного розвитку регюшв, Харювська та Дшпропет-ровська областi увiйшли у Топ-5 завдяки показникам доступностi та якостi сфери освгги, економiчноï ефек-тивностi та фшансово'1 самодостатностi, ефективностi ринку пращ, вщновлювано1 енергетики та енерго-ефективноси, соцiального захисту та безпеки. Щодо рiвня економiчноï i соцiальноï згуртованосп у 2018 ро-цi лщерами е Днiпропетровська (3 мiсце в рейтингу), Запорiзька (4 мiсце) обласп поряд iз Закарпатською (2 мюце), Одеською (5 мiсце) областями та мютом Ктв (1 мiсце) [15].
Регюни промислового спрямування входять у п'ятарку регюшв за рiвнем освгти населення (Харюв-ська — 0,8704, Дншропетровська — 0,8629, Запорь зька — 0,8438), також доволi високими е показники добробуту населення (Запорiзька — 0,7989, Дншро-петровська — 0,7267, Харювська — 0,6501) i гщно1 пращ. В той же час, шдекс вщтворення населення, со-
промисловi регiони виявляють бшьш мщш резерви економiчноï стiйкостi та спроможшсть при правильному регулюваннi забезпечувати високий рiвень якостi суспшьного та трудового життя.
Це обумовлено дiею багатьох факторiв (наявнiсть та доступшсть ресурсiв i сировини, розвиток сощаль-но1 iнфраструктури, сфери послуг, високий рiвень ур-банiзацiï, низька м^рацшна активнiсть), ефектом «те-риторiальноï централiзацiï виробництва» (концентраций економiчноï активноси та економiчноï дiяльностi), а також накопиченим внаслщок цього мiцним соща-льно-економiчним потенцiалом [4, с. 141-146].
щального середовища i комфорту життя ледве досяга-ють середнього показника у рейтингу регiонального розвитку. Одночасно з тим штегральний показник навколишнього природнього середовища е для цих регюшв найнижчим (Донецька — 0,077, Запорiзька — 0,154, Дншропетровська — 0,189, Харювська — 0,389) [4, с. 17; 17].
Рiвень розвитку регюнального людського потен-щалу визначае яюсть соцiального потенцiалу тдприемств промисловоси та ïï забезпечешсть людськими ресурсами. Аналiз розподшу професшних груп, зайня-тих за видами промислово'1 дiяльностi демонструе високий рiвень концентраций висококвалiфiкованих пра-щвниюв (керiвникiв, професiоналiв, фахiвцiв) на щд-приемствах великих промислових комплексiв, а попит на них до 2025 року тшьки зростатиме (+9,3% впро-довж 5 роюв), так само як i на квалiфiкованих профе-сiоналiв високого рiвня (+7,0%), техшчних службовцiв (+6,3%), представниюв базових професш (+5,2%) [18, с. 20-24].
Проблемою кадрового забезпечення залишаеться нествпадшня освiтнього рiвня працiвникiв та кваль фiкацiï виконуваних ними робiт, низький рiвень розвитку систем професшно! пiдготовки та пiдвищення
s а с
.15 с и s я в s
H
a «
-
H cj
'S -
.5 «
-50
4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
-500
Вшницька 3anopi3bKa Микола1вська Харювська
Q
50 100 150 200 250
Юльккть зайнятого населення
300
Волинська 1вано-Франювська Одеська Хмельницька
Днiпропетровська Кшвська Полтавська Черкаська
Донецька Кiровоградська PiBHeHCbKa Чершвецька
Житомирська Луганська Сумська Чернiгiвська
Рис. 2. Кластеризация областей в межах npoMucnoeocmi Складено автором на основi статистичних даних.
350
400
Закарпатська Львiвська Терноптьська Херсонська
0
квалiфiкащI на пщприемствах, що не вщповщае зрос-таючим компетентнiстним вимогам ринку працi. В той же час, регюнальш ринки пращ великих промислових комплекетв е активними, з високим рiвнем затребува-ностi технiчних фахiвцiв, та саме тут виникае потреба у нових видах промислових професш, таких як фахь вець з агромоделювання, оператор дрона, шженер-ме-ханiзатор, геолог з 3В-моделювання родовищ природ-них ресурав, ОР8-менеджер, менеджер проектiв вщ-новлюваноI енергетики, енергоаудитор, iнженер со-нячноI електростанцiI, менеджер з експертизи швес-тицiйних проектiв [19; 20].
Важливий внесок у розвиток економiчного та со-цiального розвитку регiону мае реалiзацiя швестицш-них проектiв та програм [21], основними джерелами яких виступають держаний бюджет (державний фонд регюнального розвитку, субвенцiя з державного бюджету мюцевим бюджетам на здiйснення заходiв щодо соцiально-економiчного розвитку окремих тери-торiй та субвенцiя з державного бюджету мюцевим бюджетам на формування шфраструктури об'еднаних територiальних громад) — 32,52%; мiсцевi бюджети — 50,66; кредитш ресурси — 1,44; державно-приватне партнерство — 0,12; iншi джерела — 15,38%. Як ба-чимо, вщсоток державно-приватного партнерства поки що дуже низький, що обумовлюеться недостат-нiм використанням юнуючих механiзмiв акумулю-вання фшансових ресуретв з приватних джерел, вщ-сутнiстю достатнього досвiду та знань щодо застосу-вання механiзму приватно-державного партнерства [22].
РеалИзащя швестицшних проекпв створюе передумови для оновлення i розвитку сощально! Ин-фраструктури регюшв, оптимИзащ! базово! комуналь-но! i сощально-культурно! Инфраструктури (насампе-ред, у рамках комплексно! дИяльноста з пожвавлення процесИв кластеризащ! сфери обслуговування насе-лення i суб'екпв господарювання, стимулювання Ин-дустрИ! високотехнологИчних послуг та каттатзащ! шновацшних активИв, туризму i рекреащ!) [23]. Вико-нання проекив спгльно Из промисловими пИдприем-ствами регюну дозволяе пИдвищити рИвень довИри до бренду роботодавця, збИльшити защкавлешсть у пра-цевлаштуваннИ в галузИ промисловоста, покращити со-щальну та економИчну стабшьшсть на локальному рИвнИ.
ЗбИльшенню ефективноста впровадження регюна-льних стратегш розвитку сприяе такий показник, як сощальна згуртовашсть, що вимИрюеться у горизонтальному та вертикальному вимИрах. Розрахований для схИдних регюшв Укра!ни 1ндекс сощально! згуртова-носта та примирення ООН (USE) за 2018 рИк показав, що по всИх областях спостерИгаеться показник вище се-реднього, а також низький рИвень вИдчуття сощального не сприйняття [24; 25].
Як було вИдзначено вище, сощальнИ джерела розвитку промисловоста можуть розглядатись як факторш чинники досягнення стшкого розвитку промисловоста Индивидуального, групового, кластерного та суспшьно-значущого рИвня. Узагальнена дИя чинникИв за результатами проведеного аналИзу наведена у таблищ.
Таблиця
Вплив чинник1в соцiального потенцiалу на досягнення стiйкого розвитку промисловостi perioHy_
Чинник Причини виникнення Результат впливу загальний Вплив чинниюв сощального потенцiалу
1 2 3 4
Сустльно -значущi
Стагнацш промисловоси Тривала криза, вшськова агресИя Послаблення нацИонально! економИки, втрата конкурентних позицИй Створення умов неминучоси змщ-нення соцiальноï взаемоди для подо-лання кризових явищ, пошуку нових напрямшв розвитку, необх1дност1 досягнення високого рiвня згуртованостi та довiри, що приведе до зменшення трансакцiйних витрат i пщвищення конкуренто-спроможноси промисло-вого комплексу
ПогИршення технологИчно! структури промисловоси ЗбИльшення частки низькотехноло-гИчних виробництв при суттевому зменшеннИ середньо- та помИр-ному — високотехнологИчних Втрата конкурентоздат-ностИ та позицИй у свИто-вих i нацИональних рейтингах
Низька продуктившсть промисловоси ЗношенИсть обладнання, неефек-тивнИсть програм технологИчного оновлення, неспроможнИсть по-кривати витрати власними доходами Незначний рИвень приросту ВДВ та ВВП, падИння обсяпв виробництва
Висока залежшсть вщ Импорту засобИв вироб-ництва Загальна залежнИсть економИки кра!ни вщ Импорту, вщсутшсть внутрИшньо! пропозицИ! засобИв ви-робництва Гальмування шновацш-них процесИв, стриму-вання розвитку машино-будування, економИчна нестабшьшсть Розвиток мiжгалузевоï регiональноï взаемодй на основi утворення стiйких в^дносин довiри, пщвищення якосп продуктiв за рахунок зростання рiвня професiйноï компетентностi фахiвцiв
МалИ обсяги витрат на науку та шновацй Брак фшансування шновацшно! дИяльностИ Низька шновацшна активнИсть промислових пщприемств i нестача по-питу на здобутки науки Стимулювання розвитку шновацшних центрiв та хабш у промислових регiо-нах з метою розробки передових тех-нологш та продуктiв
Високий рИвень освИче-ностИ населення, доступу до професшних знань РозвиненИсть сфери вищо! та про-фесшно-техшчно! освИти, високий рИвень охоплення населення закладами освИти, промислова орИентацИя подготовки фахИвцИв Високий рИвень знань, умИнь, навичок та креативности, Интелектуальна розвиненИсть робочо! сили Стiйкi конкурентнi переваги фахiвцiв на ринку працi, наявшсть знань, умшь, навичок та компетенцш базового та професiйного рiвня, спромож-нiсть п1двищувати рiвень продуктив-ностi працi та швидко навчатись
Розвиток системи державно-приватного партнерства Реформа децентралИзацй, спри-яння розвитку вщносин соцИального партнерства Розвиток взаемовщносин довИри, зростання обсягИв ресурсного забезпечення виробництва, зростання обсягу територИальних та громадських об'еднань Сприяння розвитку сощальних мереж та утворення б!знес-асощацш, нала-годження сшвпращ, партнерських вод-носин, змiцнення сощально! iнфра-структури
Зактнення таблищ
1 1 2 | 3 | 4
Кластерт
Нестача доход1в пщ-приемств промислово-сп Кризовий фшансовий стан бага-тьох великих пщприемств, скоро-чення ринкiв збуту, неприбутко-вiсть Обмеження у забезпе-ченш власним швести-цшним ресурсом Сприяння зростанню прибутку пщ-приемств комплексу, вщтворення ви-робничого потенц1алу
Низький р1вень про-дуктивност1 пращ Низька заробiтна плата, незадо-вiльнi умови працi, скорочення чи-сельностi зайнятих Посилення ризик1в трудово! емпрац!!, дефщит робочо! сили на ринку пращ, низька мотивац1я та як1сть пращ Зростання р1вня продуктивност1 прац1 через групову та сощальну взаемод1ю, зниження темп1в трудово! мпраци
Несприятливий швес-тицшний кл1мат Незадов1льний стан фшансового ринку та обмежена доступшсть кредитних ресурсгв для позичаль-нишв Гальмування розвитку 1н-дустр1ального б1знесу, нестача ресурс1в на техно-лог1чн1 трансформац!! П1двищення швестицшно! привабли-вост1 рег1ону, зростання обсяг1в при-ватних швестицш, б1знес-партнерства
Невщповщшсть кадрового забезпечення потребам промисловосп Структурний дисбаланс ринку працi, невщповщшсть кватфжаци та професшних навичок вимогам робочих м1сць, низький попит на зайнятпсть в промисловост1 Зниження продуктивно-ст1, втрата конкурентних позицш на ринку, попр-шення якост1 бренду ро-ботодавця Забезпечення потреби у високопрофе-сшних фах1вцях, зокрема за рахунок розвитку системи безперервного про-фес1йного навчання, сприяння наро-щенню попиту на промислов1 ваканс!!
Незадовiльний стан виробничо! шфраструк-тури Суттева зношешсть обладнання та засобiв виробництва, низький р1-вень фiнансування програм онов-лення виробничо! iнфраструктури Зниження продуктивно-ст1 пращ, незадоволешсть умовами прац1, зростання р1вня небезпеки прац1 Пщвищення комфорту та якостп умов пращ, впровадження гнучких режим1в прац1, удосконалення виробничо! 1н-фраструктури на засадах партисипа-тизму
Як1сть соц1ального капталу пщприемств промисловост1 Розвиток сощального капiталу пщ-приемств промисловост1, удоско-налення систем управлiння персоналом, ефективна кадрова пол1-тика, зростання обсяпв швестицш у людський каптал Пщвищення р1вня гщно! прац1, комфорту життя та добробуту населення промислового рег1ону Усв1домлення значущост1 прац1 в га-луз1 промисловост1, покращення трудово! поведшки та результат1в пращ, зростання показника гщно! прац1, р1в-ня задоволеност1 працею, мотивацй пращ, покращення бренда роботодав-ця, зниження плинносп промислового персоналу, покращення якостп корпоративно! культури
Пщвищення обсяпв соц1ального забезпе-чення Усвщомлення провщно! рол1 розвитку людського капталу у забез-печенш конкурентоспроможностi Зростання р1вня задово-леност1 працею, лояльно-ст1, вмотивованост1
Високий р1вень ште-грального шдексу люд-ського розвитку Ефект «територ1ально! централ1за-цй виробництва», м1цний соща-льно-економiчний потенщал Соц1ально-економ1чна ст1йк1сть п1дприемств промислового комплексу, розвиток людського по-тенщалу Формування майбутшх можливостей розвитку промисловост1 та репону, на-буття ст1йких конкурентних переваг
Активш рег1ональн1 ринки прац1 великих промислових комплек-с1в Наявнiсть пост1йного руху сфери зайнятостп в промисловому секторi Доступн1сть ресурс1в пра-ц1 промислового спряму-вання з р1зною як1стю подготовки та квал1ф1кацй П1двищення якост1 прац1, оновлення професшних компетенц1й та навичок, розширення проф1лю посад, м1ж-суб'ектний аутосрсинг
Розвиток сощально! та оптимiзацiя базово! ко-мунально! i сощально -культурно! iнфраструк-тури Реалiзац1я програм стратепчного розвитку регiонiв, перерозпод1л ре-сурйв, наявн1сть грантового та партнерського фшансування Пщвищення якост1 життя та добробуту населення, комфорту проживання, р1вня громадянсько! св1-домост1 та дов1ри Змщнення партнерських вщносин, зростання показника стабшьносп, зниження р1вня м1грац1!, п1двищення комфорту та якост1 життя
Групов11 тдив1дуальт
Рiвень сощально! згур-тованостi i сшвпричет-ностi Розвиток соц1ального патернал1-зму, утворення т1сних соц1альних зв'язк1в, трудово! 1 сощально! згур-тованост1 Змщнення сощальних зв'язк1в, зростання р1вня дов1рчих в1дносин, групо-во! та громадянсько! вщ-пов1дальност1, готовн1сть до д1алогу Зниження показник1в сощально! та гендерно! нер1вност1, покращення со-ц1ально-психолог1чного кл1мату, вста-новлення дружн1х в1дносин, зниження показникгв само1золяцй та в1дторг-нення
Зростання рiвня само-освiти та запитпв на професiйне удоскона-лення Розвиток цифрових технологш та доступност1 метод1в дистанцшно! осв1ти, зростання запиту на яшсш знання та практикоор1ентоване на-вчання Розвиток малого та се-реднього пщприемни-цтва, зростання р1вня до-ход1в, п1двищення р1вня креативност1, удоскона-лення 1снуючих техноло-г1й та створення нових продукт1в Зростання р1вня та якост1 соц1ального кап1талу п1дприемств, змщнення ште-лектуального р1вня, зб1льшення про-позицй висококвал1ф1ковано! робочо! сили для високотехнолопчних галузей
Складено автором.
Як бачимо, використання сощальних джерел та можливостей розвитку дозволяе досягти змщнення со-цiально! взаемодн для подолання кризових явищ та пошуку нових напрямюв розвитку, розумiння необх1д-носи досягнення високого рiвня згуртованостi та до-вiри, що приведе до зменшення трансакцiйних витрат i пщвищення конкурентоспроможностi промисловостi регiону, зростання рiвня прибутку, нарощення про-
дуктивностi пращ та змщнення можливостей сощаль-ного партнерства, усвщомлення значущостi працi в га-лузi промисловостi, покращення трудово! поведiнки та результатiв працi, зростання показника гiдно! працi, рiвня задоволеноси працею тощо.
Висновки. Аналiз регюнального розвитку сфери промисловостi дозволив визначити, що регюнальна структура економiки в Укра!н1 пройшла тривалий
шлях формування та м1ж 1снуючими територ!альними одиницями утворились ст1йк1 форми взаемодп. Наяв-ний природньо-ресурсний та аграрний потенц1али, геостратепчне розташування, потужний людський ка-п1тал та високий р1вень економ1чноï ефективносп дозволили сформувати м1цну базу розвитку промислового комплексу економ1чно активних регюшв, спро-можних утримувати сво'1 л1дерськ1 позицИ тривалий перюд та на перспективу. З шшого боку, проблемою залишаеться неспроможн1сть конвертувати наявн1 ре-сурси та переваги у можливоси збалансованого розвитку, незважаючи на реформу децентрал1зацп, роз-ширення автоном1й локальних та регюнальних 1нсти-тут1в, перерозпод1л ресурсного забезпечення, поси-лення конкурентного середовища та доступу до м1ж-народних ринюв, що зм1щуе увагу до можливостей використання сощальних джерел розвитку промислово-ст1 за рахунок сприяння виникненню 1 формуванню взаемовщносин дов1ри, 1нтенсиф1кацп соц1альних зв'язюв, розум1ння, тдтримки 1 досягнення сп1льних ц1лей, розвитку соц1ально-економ1чних в1дносин ок-ремих б1знес-систем на засадах дов1ри, сп1впрац1 1 вза-емодопомоги.
Список використаних джерел
1. Антонюк В.П. Сощальний потенц1ал сталого розвитку та вимоги до особистого чинника виробниц-тва. URL: https://core.ac.uk/reader/32607452.
2. Васильева Н.Ф., Кавура В.Л. Машинобуду-вання як матер1ально-техн1чна основа нео1ндустр1аль-но1 економ1ки Украши. ЕкономКа промисловость 2014. № 4(68). С. 88-96.
3. Геець В.М. 1нституц1йна обумовлешсть ендоге-н1зацп економ1чного розвитку. Журнал бвропейськог економки. 2018. Том 17. №2(65). С. 155-166.
4. Людський розвиток в Украш1. Модершзащя соц1ально1 пол1тики: рег1ональний аспект (колект. монограф.) / за ред. Е.М. Л1баново1 ; 1н-т демографп та сощальних досл1джень 1м. М.В. Птухи НАН Украши. К., 2015. 356 с.
5. Мартинюк О. С. Стан 1 перспективи розвитку промислового комплексу Украши. Фшанси, банки, iн-вестици. 2013. №5. С. 134-138.
6. Пирог О.В. Адаптащя структури нацюнально1 економ1ки Украши до вимог пост1ндустр1ального сус-п1льства. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/.
7. Шаульська Л. В., Карпенко А.В. Сощальна политика як передумова розвитку 1нтелектуальних скла-дових людського потенщалу. Менеджмент та тдприе-мництво: тренди розвитку. 2018. Вип. 2. С. 33-44. doi: https://doi.org/10.26661/2522-1566-2018-2/04-04
8. Michael Collins (2015). Debunking the Post-Industrial Myth. URL: https://www.industryweek.com/pub-lic-policy/debunking-post-industrial-myth.
9. Rob Hand, Ruediger Eichin, Reiner Bildmayer, and Stephanie Overby (2015). A New Industrial Revolution: The Innovation Economy and Manufacturing. Digitalist magazine. URL: https://www.digitalistmag.com/ex-ecutive-research/new-industrial-revolution-innovation-economy-manufacturing.
10. Kostyantyn Nesvit (2019). The social potential of industry as a dominant factor in achieving economic sus-tainability. Social and labour relations: theory and practice, 9(1), 59-70. doi: 10.21511/slrtp.9(1).2019.06
11. Украша в цифрах 2018. Державний комтет статистики Украши, 2019. 45 с.
12. Зб1рник статистики п1дприемництва в Укра-ш1: 2018. ОЕСР, 2019. 42 с.
13. The Readiness for the Future of Production Report 2018 / World Economic Forum. 91-93 route de la Capite CH-1223 Cologny. Geneva, Switzerland. URL: http://www3.weforum.org/docs/FOP_Readiness_Report_ 2018.pdf.
14. Впровадження шноващй на промислових щд-приемствах. Державний комггет статистики Украши. 2019. 28 c.
15. Мошторинг соцiально-економiчного розвитку регюшв за 2018 рж. Мшстерство регюнального розвитку, бущвництва та житлово-комунального госпо-дарства Украши. 2019. 89 с.
16. Статистичний збiрник «Регюни Украши» 2018. Державний комитет статистики Украши. 2018. Ч.2. 682 с.
17. Регюнальний людський розвиток. Статистичний збiрник. Державний комггет статистики Украши. 2018. 72 с.
28. Аналгтичний звгт щодо професiйно-квалiфiка-цшного прогнозування в Украïнi: робочий проект для обговорення. ETF, Ктв, 2017. 62 с.
19. Ощнка попиту на профес!!, як1 затребуванi на ринку пращ. Результати дослщження в рамках проекту «Економiчне та сощальне вiдновлення Донбасу». Ки1в, 2015. URL: http://kiis.com.ua/materials/pr/ 20151230_ PROON/ Report_Employment_KIIS_final_ukr.pdf.
20. Т0П-10 новых профессий в украинской промышленности. URL: https://job.gorod.dp.ua/news/ 136871.
21. Вишневський В. П., бгоров I. Ю., Ляшенко В. I., Антонюк В. П., Князев С. I., Пдоричева I. Ю., Ковчуга Л. I. До питання про стратепю шновацшного розвитку укра'1ни або якою мае бути стратегiя iннова-цшного розвитку Укра'1ни. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2018. №2(32). С. 183-197.
22. Звгт про результати мошторингу та ощнки ре-зультативностi реатзацп державно'1 регiональноï полi-тики у 2018 рощ. Мшстерство розвитку громад та те-риторiй Укра'1ни, 2019. 59 с.
23. Лариса Г. Богуш. Сощальна шфраструктура об'еднаних громад Украши: пщходи до розвитку. Ак-тальт проблеми економки. 2016. №9 (183). С. 172-183.
24. Бондаренко М., Бабенко С., Боровський С. Сощальна згуртовашсть в Украш (досвщ аплiкацiï методики Bertelsmann Stiftung до даних европейського соцiального дослщження). Вкник Кшвського нацюналь-ного утверситету iMemi Тараса Шевненка. СоцюлогЯ. 1(8). 2017. С.58-65. doi: http://dx.doi.org/10.17721/2413-7979/8.10
25. Шдекс соцiальноï згуртованостi i примирення ООН для схщно1 Украши. Сощальна згуртовашсть i почуття ствпричетноси. URL: https://www.scoref-orpeace.org/files/publication/pub_file/13/SocialConnect-ednessAndBelonging_UKR.pdf.
References
1. Antonyuk V.P. (2012). Socialnyj potencial stalogo rozvytku ta vymogy do osobystogo chynnyka vyrobnycztva [Social potential of sustainable development and requirements to personal factor of production]. Retrieved from https://core.ac.uk/reader/32607452 [in Ukrainian].
2. Vasylieva N.F., Kavura V.L. (2014). Mashyno-buduvannia yak materialno-tekhnichna osnova neoindus-trialnoi ekonomiky Ukrainy [Mechanical engineering as a material and technical basis of the neo-industrial economy of Ukraine]. Ekonomika promyslovosti, no. 4(68), pp. 88— 96 [in Ukrainian].
3. Heiets V.M. (2018). Instytutsiina obumovlenist en-dohenizatsii ekonomichnoho rozvytku [Institutional sum-
mation of the endogenization of economic development]. Zhurnal Yevropeiskoi ekonomiky, no. 2(65), pp. 155-166 [in Ukrainian].
4. Libanova E.M. ta in. (2015). Liudskyi rozvytok v Ukraini. Modernizatsiia sotsialnoi polityky: rehionalnyi aspekt (kolektyvna monohrafiia) [Human development in Ukraine. Modernization of social policy: regional dimension]. Kyiv: In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M.V. Ptukhy NAN Ukrainy [in Ukrainian].
5. Martyniuk O.S. (2013). Stan i perspektyvy rozvytku promyslovoho kompleksu Ukrainy [State and prospects of development of the industrial complex of Ukraine]. Fi-nansy, banky, investytsii, no. 5, pp. 134-138 [in Ukrainian].
6. Pyroh O.V. Adaptatsiia struktury natsionalnoi ekonomiky Ukrainy do vymoh postindustrialnoho suspilstva [Adaptation of the structure of the national economy of Ukraine to the requirements of post-industrial society]. Retrieved from http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ [in Ukrainian]
7. Shaulska L. V., Karpenko A.V. (2018). Sotsialna polityka yak peredumova rozvytku intelektualnykh sklado-vykh liudskoho potentsialu [Social policy as a prerequisite for the development of the intellectual dimensions of human development]. Menedzhment ta pidpryiemnytstvo: trendy rozvytku, no. 2, pp. 33-44 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.26661/2522-1566-2018-2/04-04
8. Michael Collins (2015). Debunking the Post-Industrial Myth. Retrieved from https://www.industry-week.com/public-policy/debunking-post-industrial-myth
9. Rob Hand, Ruediger Eichin, Reiner Bildmayer, and Stephanie Overby (2015). A New Industrial Revolution: The Innovation Economy and Manufacturing. Digitalist magazine. Retrieved from https://www.digitalist-mag.com/executive-research/new-industrial-revolution-innovation-economy-manufacturing
10. Kostyantyn Nesvit (2019). The social potential of industry as a dominant factor in achieving economic sus-tainability. Social and labour relations: theory and practice, no. 9(1), pp. 59-70. doi: 10.21511/slrtp.9(1).2019.06
11. Ukraina v tsyfrakh 2018 [Ukraine in figures 2018]. Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. 2019. 45 p. [in Ukrainian].
12. Zbirnyk statystyky pidpryiemnytstva v Ukraini: 2018 [Collection of business statistics in Ukraine: 2018]. OESR, 2019, 42 p. [in Ukrainian].
13. The Readiness for the Future of Production Report 2018 / World Economic Forum. 91-93 route de la Capite CH-1223 Cologny. Geneva, Switzerland. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/FOP_Readiness_ Report_2018.pdf.
14. Vprovadzhennia innovatsii na promyslovykh pidpryiemstvakh [Introduction of innovations at industrial enterprises]. Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy, 2019. 28 p. [in Ukrainian].
15. Monitorynh sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv za 2018 rik [Monitoring of socio-economic development of regions for 2018.]. Ministerstvo rehionalnoho rozvytku, budivnytstva ta zhytlovo-komunalnoho hospo-darstva Ukrainy. 2019. 89 p. [in Ukrainian].
16. Statystychnyi zbirnyk «Rehiony Ukrainy» 2018 [Statistical collection «Regions of Ukraine» 2018].
Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. 2018. 682 p. [in Ukrainian].
17. Rehionalnyi liudskyi rozvytok. Statystychnyi zbirnyk [Regional human development. Statistical collection]. Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy, 2018. 72 p.
18. Analitychnyj zvit shhodo profesijno-kvalif-ikacijnogo prognozuvannya v Ukrayini: robochyj proekt dlya obgovorennya [Analytical report on vocational qualification forecasting in Ukraine: working draft for discussion]. ETF, Kyiv, 2017. 62 p.
19. Otsinka popytu na profesii, yaki zatrebuvani na rynku pratsi. Rezultaty doslidzhennia v ramkakh proektu «Ekonomichne ta sotsialne vidnovlennia Donbasu» [Estimation of demand for professions in demand in the labor market. Results of the research within the framework of the project "Economic and Social Recovery of Donbass"]. Retrieved from http://kiis.com.ua/materials/pr/ 20151230 _PROON/ Report_Employment_KIIS_final_ukr.pdf [in Ukrainian].
20. TOP-10 novyh profesij v ukrainskoj promishlen-nosti [Top 10 new professions in the Ukrainian industry]. Retrieved from https://job.gorod.dp.ua/news/136871 [in Russian].
21. Vyshnevskyi V. P., Yehorov I. Yu., Liashenko V. I., Antoniuk V. P., Kniaziev S. I., Pidorycheva I. Yu., Kovchuha L. I. (2018). Do pytannia pro stratehiiu inno-vatsiinoho rozvytku ukrainy abo Yakoiu maie buty stratehiia innovatsiinoho rozvytku Ukrainy [To the question of the strategy of innovative development of Ukraine or What the strategy of innovative development of Ukraine should be]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, no. 2(32), pp. 183-197 [in Ukrainian].
22. Zvit pro rezultaty monitorynhu ta otsinky re-zultatyvnosti realizatsii derzhavnoi rehionalnoi polityky u 2018 rotsi [Report on the results of monitoring and evaluation of the performance of the implementation of national regional policy in 2018.]. Ministerstvo rozvytku hromad ta terytorii Ukrainy, 2019. 59 p. [in Ukrainian].
23. Larysa H. Bohush. (2016). Sotsialna infrastruktura obiednanykh hromad Ukrainy: pidkhody do rozvytku [Social Infrastructure of the United Communities of Ukraine: Approaches to Development]. Aktalni problemy ekonomiky, 9(183), pp. 172-183 [in Ukrainian].
24. Bondarenko M., Babenko S., Borovskyi S. (2017). Sotsialna zghurtovanist v Ukraini (dosvid aplikatsii meto-dyky Bertelsmann Stiftung do danykh yevropeiskoho sotsi-alnoho doslidzhennia) [Social cohesion in Ukraine (experience of applying the Bertelsmann Stiftung method to European social survey data)]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Sotsiolohiia, no. 1(18), pp. 58-65 [in Ukrainian]. doi: http://dx.doi.org/ 10.17721/2413-7979/8.10
25. Indeks sotsialnoi zghurtovanosti i prymyrennia OON dlia skhidnoi Ukrainy. Sotsialna zghurtovanist i po-chuttia spivprychetnosti [UN Cohesion and Reconciliation Index for Eastern Ukraine. Social cohesion and sense of ownership]. Retrieved from https://www.scoreforpeace. org/files/publication/pub_file/13/SocialConnectednessAn dBelonging_UKR.pdf [in Ukrainian].
QraTra Hagiftmna go pegaK^i 22.11.2019 npHHHOTo go gpyKy 19.12.2019
Формат цитування:
Несвгг К. В. Сощальш чинники стшкого розвитку промисловосп регюну. Вкник економтног науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 56-62. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).56-62
Nesvit K. V. (2019). Social factors of sustainable development of the industrial area. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 56-62. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).56-62
