Людський капітал в економічній системі сучасного суспільства: механізм формування, інвестиції та перспективи розвитку в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 331.101.3:330.322(477) DOI: ЪПрг.//доиот2/10.37405/1729-720б.2019.2(37)Л05-109

С. А. Жуков

д-р екон. наук,

В. В. Зелiч

канд. екон. наук,

С. Ю. Сойма

канд. екон. наук,

ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний утверситет», м. Ужгород

ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ В ЕКОНОМ1ЧН1Й СИСТЕМ1 СУЧАСНОГО СУСП1ЛЬСТВА: МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ, 1НВЕСТИЩ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРА1Н1

Постановка проблеми. Практика провiдних краш свiту показала, що ефективнiсть економiчноí та соща-льно! систем не в малому ступеш залежить вщ люц-ського катталу та його вiцтворення. На сьогоцш, по-ряц з прагненням до отримання прибутку та пщви-щенням капиатзацп пiцприeмств, прiоритетними на-прямами стратегiчного розвитку е збереження та роз-ширення частки ринку збуту продукцп, вцосконалення внутрiшнiх бiзнес-процесiв, яю цосягаються за цопо-могою ефективного управлiння труцовими ресурсами. Незацовшьний стан для створення та застосування такого ресурсу як людський каттал в Укра'ш пiцвищуe актуальшсть визначення його склацових. Оцiнювання людського капiталу в Укра'ш на регюнальному рiвнi цопоможе врахувати потенцiал окремих територш, окреслити коло проблем i перспектив поцальшого його розвитку, що цасть можливють вплинути цьому катталу на економiчний розвиток регiонiв i кра!ни в цiлому.

Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. У працях багатьох авторiв труцовi ресурси все частше розгляца-ються як люцський капiтал, який являе собою най-бшьш цiннi активи та згщно зi стратегiчними целями пiцприeмства забезпечуе бажаний цохiц i створюе конкуренты переваги. Теоретичним аспектам розвитку люцського капiталу в економiчнiй системi сучасного суспшьства присвячено працi вгтчизняних i зарубш-них вчених: О. Амошi [1], Д. Богинi [2], О. Гршново! [3] та ш. Проблеми iнвестування в люцський каттал цослщжують О. Захарова [5], З. Шчкурова [10] та iншi.

Метою статп е розгляц проблем розвитку люцського катталу та визначення перецумов забезпечення його конкурентоспроможность

Виклад основного матер1алу дослщження. Невраху-вання ролi робiтника, його знань, вмшь i зцiбностей безпосерецньо впливае на яюсть продукцп, знарядця працi та технологи виробничого процесу. В свою чергу велика енергомiсткiсть виробництва спонукае пщпри-емства зменшувати оплату пращ з метою встановлення конкурентно! цши продукцп. 1нша проблема — це по-ява на ринку шоземних пiцприeмств, що призвеце цо ще найбшьшого вiцтоку квалiфiкованих працiвникiв з украшських пiцприeмств.

Отже, в умовах ринково! економiки труцовi ресурси перетворюються на люцський капiтал цля щд-приемницьких структур, що змусить !х звернутися цо ринку пращ цля власного забезпечення.

Формуеться люцський каттал пщ впливом багатьох фактс^в, згрупованих у три групи (рис. 1).

Загальновщомим е те, що важливою умовою розвитку люцського катталу е швестицп (каттал в каттал) в уах його вицах.

На вщмшу вiц розвинених нацiональних еконо-мiк свiту, проблемою таких краш пострацянського простору, як Укра!на, е вкрай незацовшьний рiвень люцського катталу, а вш являеться основою розвитку економiки кра!ни та зростання нащонального багат-ства.

Вартiсть люцського капiталу в структурi нащо-нального багатства у США та розвинутих кра!нах 6в-ропи склацае бшя 85%. В Укра!ш за роки 11 незалеж-ностi цей показник зменшився на 10% — починаючи з 90-х роив у структурi нащонального багатства Укра!ни люцський каттал займав 57%, а сьогоцш вш займае 47%. Це не просто вщображення того, що ми маемо яскраво виражену сировинну моцель розвитку кра!ни, але свiцчить про проблеми в багатьох сферах, зокрема i сферах освiти i науки, охорони зцоров'я тощо. Рiвень розвитку люцського капiталу, за словами О. Стваков-ського, визначаеться трьома компонентами: «Ключовi його контексти, шструментарп: перше — це освгта, яюсна освiта, освiта масова, а не елтарна. Друге — це охорона зцоров'я, яюсш мецичнi послуги. I третш компонент — це шфраструктура цобробуту, включаючи робочi мiсця, високооплачуванi та ацмiнiстративнi послуги. Тшьки за умови цих трьох компонентiв ми мо-жемо говорити про те, що ми буцемо мати ключовим елементом регюнального розвитку люцський капiтал. Украша нiколи не зможе пщтримувати високий рiвень свого економiчного та сощального розвитку, якщо буце мати такий слабкий розвиток люцського капi-талу» [13].

1нвестицп у люцський капiтал можна класифiку-вати за цекшькома ознаками.

1. Так, за напрямами швестування у люцський каттал вицшяють витрати:

— на освгту (загальну або спещальну) i науку;

— на професшну пiцготовку;

— на профорieнтацiю;

— на тцвищення квалiфiкацil;

— на п^^р кацрiв;

— на пошук роботи;

— на мiграцiю;

— на охорону зцоров'я тощо.

2. За цжерелами швестицш, тобто за суб'ектами швестування у люцський каттал вицшяють люцський каттал, сформований за рахунок:

— шцивщуальних витрат;

— витрат цомогоспоцарств;

— витрат суб'екпв госпоцарювання;

— освгтшх установ;

— цержавних (уряцових) швестицш;

— громацських фондiв i органiзацiй, регiональних оргашв управлiння;

Бюфгзичний капитал

1нтелектуальний каттал

Сошалъний каттал

Фiзичний погенщал Психолопчний погенцiал

Стан здоров'я Швидкiсгь реакцií

Спосiб жиггя Особливосгi пам'ят!

Явш знання

Рiвень освiги

Неявш знання

Сощальний статус

Суб'ективне розумшня

Квалiфiкацiя

^мейний стан

Iнгуíцiя

Жигловi умови

Рис. 1. Мехатзм формування людського капталу (авторська розробка)

— м1жнародних оргашзащй 1 фонд1в [14, с. 275].

1нвестищ! у людський каттал найчастше реал1-

зуються у грошовш форм1 та на трьох р1внях, кожному з яких вщповщають конкретш види швестищй (рис. 2):

— шдивщуальному — включае власш витрати носив людського катталу;

— м1крор1вш — здшснюються тдприемствами, оргашзащями тощо;

— макрор1вт — державне фшансування багатьох сфер розвитку людського капиталу, ефект вщ якого мож-ливий лише за умови спшьних зусиль суб'екпв на вск р1внях [14, с. 276].

Важливим показником економ1чного розвитку кра!ни е показник конкурентоспроможность В Укра-!ш, на жаль, спостер1гаеться попршення цього показ-ника. Якщо в 2001 р. наша кра!на за шдексом конку-рентоспроможноси посщала 69 мюце, то в 2015 р. — уже 79. Все це негативно позначаеться на фшансовому забезпеченш, насамперед, галузей сощально! сфери, на формуванш та використанш головно'1 продуктивно! сили суспшьства — людського катталу (табл. 1) [8, ^ 4].

Щоб полшшити економ1чну ситуащю в Укра!ш та забезпечити розвиток людського катталу, необ-хщно:

— удосконалити державну пол1тику зайнятоси;

— впроваджувати нов1 тдходи в систем! профшю-вання безробггних;

— врегулювати законодавч1 акти з пращ, стиму-лювання зростання зарплат;

— тдвищити гарантований р1вень мшмальних доход1в пращвниюв, середньо! заробггно! плати до 10 тис. грн;

— посилити ефектившсть полггики з погашення заборгованоси по заробггнш плата;

— покращити атмосферу сощального д1алогу на державному та регюнальних р1внях, посилити роль професшних спилок у захиси прав пращвниюв.

Вщносно ощнки квал1ф1кащ! пращвниюв Державна служба зайнятоси Укра!ни констатуе, що в 2017-2018 рр. найбшьшим попитом користуються представники найпростших професш, в сфер1 торпвл1 та послуг, обслуговування, експлуатащ! технолопч-ного обладнання. Серед найпростших професш най-бшьш затребуваш тдсобш робггники, сторож, приби-ральники, ком1рники, дв1рники [12].

Негативними явищами 1 наслщками сьогоднш-ньо! недолуго! сощально-економ1чно! полггики в Ук-ра!ш е трудова ем1гращя за кордон, а також дисбаланс у систем! подготовки квал1ф1кованих кадр1в — вищ1 навчальш заклади готують спещал1ст1в за напрямками, за якими перенасичено ринок пращ (юристи, еконо-мюти, менеджери, тощо). З шшого боку, на ринку пращ не вистачае спещалютав техшчних професш, безпосередньо зайнятих у виробнищта промислово! та сшьськогосподарсько! корисно! продукщ! (шженери, мехашки, електрики, х1м1ки тощо).

З метою збереження людського катталу, покра-щення його стану та ефективносп використання, укра-!нським урядом щор1чно впроваджуються заходи щодо тдвищення доход1в громадян. Результатом урядово! политики е поступове тдвищення заробггно! плати. Так, статистика Укра!ни оприлюднила дат про зростання середньо! зарплати в грудш 2017 р. на 35,5% пор1вняно з груднем 2016 р. Проте, враховуючи шфлящю прирют реально! середньо! зарплати за щей перюд становив 18,9% [9].

Незважаючи на щор1чне зростання середньо! заробггно! плати в Укра!ш, !! р1вень залишаеться най-нижчим серед европейських кра!н. Якщо розглянути доходи пращвниюв захщноевропейських кра!н, то

106

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф

Витрати на: ocBiTy та самоосв^у; сощальне та медичне страхування; спортивне виховання; житлове забезпечення; пошук мicця роботи; пiдвищення квaлiфiкaцii

Витрати на: прoфеciйнy пiдгoтoвкy; пiдвищення квал^ фжацп та перешд-готовку персоналу; профшактичш заходи з охорони здоров'я та прaцi; coцiaльне та медичне страхування пращвниюв; шдготовка кадрового резерву

Витрати на:

coцiaльний

захист;

ocвiтy;

науку;

забезпечення

зайнятосп

населення;

навколишне

середовище

Витрати на: coцiaльнi програми; coцiaльне страхування; осв^ш послуги; медичнi послуги; oздoрoвчi послуги

Витрати на: технiчнy допомогу; фiнaнcyвaння наукових, ocвiтнiх, оздоровчих, екoлoгiчних прoектiв; пiдтримкy висококвашфж ованих кaдрiв

Рис. 2. Види швестицш у людський каттал за р1внями та суб'ектами швестування (удосконалено авторами на 0CH0Bi джерела [14, с. 276-278])

Таблиця 1

Динамка видатюв на розвиток освгги та охорону здоров'я бюджету Украши, % ВВП

_(складено на QCHQBi джерела [8, c. 14-15])___

Показник 2000 р. 2005 р. 2010 р. 2015 р. 2000 — 2015 (+, -)

Обсяг видаттав зведеного бюджету на охорону здоров'я 3,4 3,5 4,1 3,6 +0,2

Обсяг видаттав зведеного бюджету на освгту 4,2 6,1 7,4 5,5 + 1,3

першу позицiю займае Шмеччина. У 2017 р. середня зарплата в Шмеччиш склала 3703 евро на мюяць цо сплати поцатюв. Середня зарплата у Францп в 2017 р. склала 2900 евро на мюяць, а тсля сплати поцатюв та соцiальних внесюв — 2200 евро. Середня зарплата в Гтали в 2017 р. склала 2415 евро. На податки вирахо-вують — вiц 23 цо 43%. Що стосуеться Польщ^ то мь нiмальна заробiтна плата в цш краш склацае 2000 зло-тих (близько 16 тис. грн) [11].

Окрiм низького рiвня зароб^но1 плати актуальною проблемою залишаеться своeчаснiсть И виплати. На рис. 3 наведено данш про заборговашсть iз виплати зароб^но1 плати по Укра1ш за 2015-2018 рр. [9].

Протягом 2017 р. заборговашсть iз заробггао1 плати збшьшилась у 14 регюнах Укра1ни, зокрема, в Рiвненськiй (в 10,3 раза), Черкаськш (в 5,3 раза), Во-линськш (в 4,4 раза), 1вано-Франювськш (в 3,6 раза), Хмельницькш (в 3,1 раза), Запорiзькiй (на 85,3%), До-нецькш (на 72,2%) областях. На 1 ачня 2018 р. заборговашсть iз заробгтно1 плати зросла на 577,4 млн грн (або 32,2%) в порiвняннi попередшм роком. Зростання суми невиплачено1 заробгтно1 плати спостер^аеться больше нгж у половиш вицiв економiчноl цiяльностi. Зокрема найвагомше збшьшення суми невиплаче-но! зароб^но1 плати характерно цля промисловостi (близько 70% загально1 заборгованостi) [4].

1снуючий яюсний стан людського капiталу в Ук-ра!ш можна проiлюструвати за допомогою наступних факгорiв:

— високий рiвень виплат соцiальних трансферiв, динам^ яких не залежить безпосередньо вщ рiвня економiчноl активностi !х одержувачiв, що знижуе мо-тивацiйнi стимули до пращ (питома вага зароб^но! плати в структурi доxодiв населення за ачень-кштень нинiшнього року становила 39%, а соцiальнi допо-моги — 37,8% [6];

— за 1ндексом людського капiталу Всесвгтнього економiчного форуму (World Economic Forum) Укра-!на у 2016 р. посша 26 мiсце серед 130 кра!н свiту [4];

— у струкгурi витрат населення 85-90% припадае на оплату продуктiв харчування та комунальш послуги, що свщчить про абсолютну неспроможнiсть бiльшостi украшських громадян забезпечувати належ-ний рiвень свого життя;

— купiвельна спроможшсть та рiвень життя населення протягом 2008-2015 рр. зменшилися вщ 1,5 до 2,5 раза внаслщок значно! розбалансованостi мгж ди-намжою зростання цiн на товари, комунальш послуги та заробгтних плат;

— у загальному рейтингу укра!нська вища освiта з 25 мiсця спустилася на 42 за рейтингом «Universitas 21», який розроблюеться провiдними академiчними унiверситетами свiту для визначення та порiвняння якостi нацiональниx систем вищо! освiти [16];

Рис. 3. Динамжа заборгованоси i3 заробино! плати, млн грн (удосконалено авторами на основi джерела [9])

— за 25 роив, починаючи ¿з 1990 р. значення 1н-дексу людського розвитку (1ЛР) Укра!ни (штеграль-ний показник м1ждержавного пор1вняння 1 вим1рю-вання р1вня життя, грамотносп, осв1ченосп 1 довго-литя) зросло на 6%, однак свгговий показник 1ЛР втрич1 больший, тж в Укра!ш;

— параметри оч1кувано! тривалоси життя насе-лення Укра!ни не вщповщають вимогам цивМзащй-ного розвитку 1 е проявом деградаци, оскльки за пе-рюд незалежноси вона зросла тшьки на один рж — з 70 до 71 року (за даними Свггово! статистики охорони здоров'я ), при тому, що свгговий показник становить 6 роив.

Окр1м того, розвиток людського катталу в держав! призв1в до формування ряду парадокав:

— невщповщшсть доход1в працюючого населення належному р1вню життя, внаслщок чого значна його частина перебувае на меж! бщносп;

— зменшення юлькосп людей ¿з середшм р1внем доход1в, перехщ !х до категорп «бщних», що свщчить про те, що зароб1тна плата не виконуе вщтворювальну функщю населення Укра!ни;

— втрата штелектуального потенщалу (внаслщок обмеженосп можливостей для самореал1зацп молодих людей значна !х кшьюсть не може знайти роботу у сво!й кра!ш), що призводить до м1грацшних процеав;

— суперечноси, що виникають м!ж р1внем про-фесшних знань фах1вщв в отриманих ними дипломах про освиу та реальним практичним досвщом, внасль док чого не можуть працевлаштуватися за фахом як молод! кадри (оскльки роботодавець вимагае стажу роботи), так 1 спещалюти старше 40-45 роив (через вщсутшсть навичок ускладнених вид1в д1яльносп).

Для укра!нсько! модел1 також характерно скоро-чення частки державного фшансування на науку, на-слщком чого е знещнення людського катталу за одно-часно! нестач1 висококвал1ф1ковано! робочо! сили. Так, бюджетш витрати у 2016 р. мають становити менше н1ж 0,4% загальних витрат (або приблизно 0,15% ВВП) 1 значення цього показника в остант роки постшно зменшувалося [4]. За даними Т. Лебеди, якщо частка витрат на науку менша 0,4% ВВП, то наука в кра!ш виконуе лише сощокультурну функщю; до 0,9% — вона спроможна на незначш науков1 результати та здшснюе тзнавальну функщю в суспшьсты; 1 лише тод1, коли вони перевищують цю межу, виконуеться !! економ1чна функщя [7, с. 4-5]. Ще вщомий радянський науковець С. Струмилш у сво!х дослщженнях визначив прирют нащонального доходу за рахунок освггаього фактору.

Зокрема, вiн стверджував, що витрати на осв!ту окупа-ються уже в першi пiвтора року, а протягом наступного перiоду пращ людини держава одержуе доходи на цей каттал у розмiрi 73% рiчних [13]. Отже, швестищ! в людський капiтал, як джерела майбутньо! економ!чно! динамiки, мають стати стратепчним напрямом державно! полiтики.

Визначеш результати вказують на те, що форму-ванню людського капiталу перешкоджае низький рь вень життя та охорони здоров'я, вщсутшсть зв'язку м!ж як!стю робочо! сили та оплатою пращ, невщповщшсть кшьюсних показник!в освiченостi населення яюсним, повiльнi темпи адаптащ! ринку працi до змш економiчно! кон'юнктури, що, з одного боку, гальмуе зростання потреби в людському каттал!, а з шшого — не створюе фундаменту його формування.

Висновки. Для стратегiчного розвитку людського катталу Укра!ни та досягнення рiвноваги i збалансо-ваностi економiки в умовах глобалiзацi! необхiдне ефективне впровадження философ!! корпоративно! со-щально! вiдповiдальностi та модернiзацiя державно! политики в галузi осв!ти, а саме, створення системи осв!ти, орiентовано! на формування та розвиток навичок i компетенцш людини, необхiдних для шновацш-но! д!яльность

Таким чином, людський каттал в умовах глоба-лiзацi! виступае основним чинником зростання еконо-м!ки Укра!ни, радикальних структурних змш i сталого високого р!вня конкурентоспроможностi, оск!льки вш формуеться завдяки iнвестицiям i накопичуеться лю-диною для зростання продуктивносп працi та ефек-тивноси виробництва. Саме тому даш аспекти потре-бують подальшого наукового дослщження в майбут-ньому та пошуку найб!льш актуальних ршень.

Список використаних джерел

1. Амоша О.1., Шам!лева Л.Л. Розвиток трудового потенщалу промисловоси на засадах сощально! вщпо-вщальносп: концептуальне та науково-методичне за-безпечення. Всник економтног науки Укра'ти. 2016. № 2 (31). С. 3-8.

2. Богиня Д.П., Гршнова О.А. Основи економжи пращ: навч. поетб. Ки!в: Знання-Прес, 2000. 313 с.

3. Гршнова О.А. Людський каттал: формування в систем! осв!ти i професшно! пщготовки. Ки!в: Знання, 2001. 254 с.

4. Економ!чний дискусшний клуб. URL: http: //edclub.com.ua/analityka/reytyngovi-ocinky-rozvytku-lyudskog o- kapitalu-2 016.

108

В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф

com.ua/analityka/reytyngovi-ocinky-rozvytku-lyudskogo-kapitalu-2016 [in Ukrainian].

5. Zakharova O.V. (2010). Upravlinnia investuvan-niam u liudskyi kapital: metodolohiia, otsinka, planuvannia [Human capital investment management: methodology, evaluation, planning]. Donetsk, DonNTU [in Ukrainian].

6. Kvitka H. (2016). Aifon yak odynytsia vymiru nashykh dokhodiv... [iPhones as a unit of measurement of our income ....]. Holos Ukrainy — Voice of Ukraine, June 07. Retrieved from_http: //www.golos.com.ua/article/270338 [in Ukrainian].

7. Lebeda T.B. (2012). Stan finansuvannia naukovykh i naukovo-tekhnichnykh robit v Ukraini: statystychnyi rozriz [State of financing of scientific and technical works in Ukraine: statistical section]. Problemy nauki — Science issues, 12, рр. 4-8 [in Ukrainian].

8. Osnovni pokaznyky diialnosti vyshchykh navchal-nykh zakladiv Ukrainy na pochatok 2015/16 navchalnoho roku: statystychnyi biuleten [Key Performance Indicators of Higher Educational Institutions of Ukraine at the Beginning of the 2015/16 Academic Year: Statistical Bulletin]. (2016). Kyiv, Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].

9. Osnovni pokaznyky rynku pratsi (richni dani) [Key labor market indicators (annual data)]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy — State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http: //www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/2018/bl_ztmz-2018.zip [in Ukrainian].

10. Pichkurova Z.V. (2014). Investytsii v liudskyi kapital yak vyznachalnyi chynnyk zabezpechennia konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky [Investments in human capital as a determining factor in ensuring the competitiveness of the national economy]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini — Formation of market relations in Ukraine, 6, рр. 229-233. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2014_6_50 [in Ukrainian].

11. Porivnialy zarplaty v riznykh krainakh [Wages in different countries were compared]. (n.d.). Retrieved from https://www.06277.com.ua/news/1921574/porivnali-zarplati-v-riznih-krainah [in Ukrainian].

12. Real'noye bogatstvo narodov: puti k razvitiyu cheloveka: Doklad o razvitii cheloveka 2010 [The Real Wealth of Nations: Pathways to Human Development: Human Development Report 2010]. 20th Anniversary. ed. Retrieved from http:// www.hdr.undp.org [in Russian].

13. Spivakovskyi O.V. (2018). Liudskyi kapital Ukrainy znetsinyvsia na 10% [Ukraine's human capital depreciated by 10%.]. Ukrinform. Multimedia platform of foreign language of Ukraine, December 13. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2591823-ludskij-kapital-v-ukraini-znecinivsa-na-10-spivakovskij.html [in Ukrainian].

14. Kendiukhov O.V. (Eds.). (2013). Stratehichne upravlinnia natsionalnym ekonomichnym rozvytkom [Strategic Management of National Economic Development]. 2 volumes. Donetsk, DonNTU. Vol. 2. 392 p. [in Ukrainian].

15. Strumilin S.G. (1982). Problemy ekonomiki truda [Problems of labor economics]. Moscow, Nauka [in Russian].

16. U21 Rankings of National Higher Education Systems 2013. Retrieved from http://ncepa.kz/multimedia/ document/ B9.pdf.

Стаття надшшла до редакцп 20.02.2019 Прийнято до друку 19.12.2019

Формат цитування:

Жуков С. А., Зелiч В. В., Сойма С. Ю. Людський каттал в eKOHOMÍ4Hrn ^creMÍ сучасного суспшьства: мехашзм формування, швестицп та перспективи розвитку в Украшь Bíchuk eKOHOMÍHHOi науки Украши. 2019. № 2 (37). С. 105-109. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).105-109

Zhukov S. А., Zelic V. V., Soima S. Yu. (2019). Human capital in the economic system of modern society: the mechanism of formation, investment and development prospects in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 105-109. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37). 105-109

5. Захарова О. В. Управлшня швестуванням у людський каттал: методолопя, ощнка, планування: моно-графiя. Донецьк «ДВНЗ ДонНТУ», 2010. 378 с.

6. Квггка Г. Айфон як одиниця вимiру наших дохо-дiв... . Голос Украши. 2016. 07 червня. URL: http: //www.golos.com.ua/article/270338.

7. Лебеда Т. Б. Стан фшансування наукових i на-уково-техшчних робгт в Укра!ш: статистичний розрiз. Проблемы науки. 2012. № 12. С. 4-8.

8. Основш показники дiяльностi вищих навчаль-них закладiв Украши на початок 2015/16 навчального року: статистичний бюлетень. Ки1в: Державна служба статистики Украши, 2016. 171 с.

9. Основш показники ринку пращ фчш даш). / Державна служба статистики Украши. URL: http: //www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/2018/bl_ztmz-2018.zip.

10. Шчкурова З.В. 1нвестищ! в людський каттал як визначальний чинник забезпечення конкуренто-спроможноси нащонально! економiки. Формування ринкових вiдносин в Укра'т. 2014. № 6. С. 229-233. URL: http://nbuv.gov.ua/ujRN/frvu_2014_6_50.

11. Порiвняли зарплати в рiзних крашах. URL: https: //www. 06277.com.ua/news/1921574/porivnali-zarplati-v-riznih-krainah.

12. Реальное богатство народов: пути к развитию человека: Доклад о развитии человека 2010. — 20 юбил. изд. URL: http:// www.hdr.undp.org.

13. Стваковський О.В. Людский каттал Украши знещнився на 10%. Укрнформ. Мультимедшна платформа шомовлення Украши. 2018. 13 грудня. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2591823-ludskij-kapital-v-ukraini- znecinivsa-na -10-spivakovskij. html.

14. Стратепчне управлшня нащональним еконо-мiчним розвитком: монографiя: в 2 т. / За ред. О.В. Кендюхова. Донецьк: ДВНЗ ДонНТУ». 2013. Т. 2. 392 с.

15. Струмилин С. Г. Проблемы экономики труда. Москва: Наука, 1982. 472 с.

16. U21 Rankings of National Higher Education Systems 2013. URL: http://ncepa.kz/multimedia/ document/B9.pdf.

References

1. Amosha O.I., Shamileva L.L. (2016). Rozvytok trudovoho potentsialu promyslovosti na zasadakh sotsialnoi vidpovidalnosti: kontseptualne ta naukovo-metodychne zabezpechennia [Development of labour potential of industry on principles of social responsibility: conceptual and scientifically-methodical providing]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (31), рр. 3-8 [in Ukrainian].

2. Bohynia D.P., Hrishnova O.A. (2000). Osnovy ekonomiky pratsi [Fundamentals of labor economics]. Kyiv, Znannia-Pres [in Ukrainian].

3. Hrishnova O.A. (2001). Liudskyi kapital: formuvannia v systemi osvity i profesiinoi pidhotovky [Human capital: formation in the system of education and training]. Kyiv, Znannia [in Ukrainian].

4. Ekonomichnyi dyskusiinyi klub [Economic Discussion Club]. (n.d.). Retrieved from http: //edclub.