CC BY
22
УДК 351:331.101.262 JEL Classification: O15; H52; H51; P46; F02; E17
НАЦЮНАЛЬНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАНИЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
в умовах глобально)' конкуренци
Нацiональна модель державного регулювання розвитку людського капiталу в умовах глобально'!' конкуренци
Метою cmammi е дослдження рот держави та и впливу на процеси формування, в'дтворення та розвитку людського капталу в умовах гло-бал'ваци. Акцентовано увагу на тому, що людський каптал виступае ключовим фактором, що дозволить краЫ прискорити темпи штегрування у свтовий економнний прост'р. Визначено, що на сьогодт в УкраЫ, коли пр'юритетом i стратегiчним курсом виступае економка iнновацiйного розвитку, побудована на економц знань, склалися несприятливi умови для збереження i вдтворення конкурентоспроможного людського капталу. Авторами наведено визначення категори «людський каптал в умовах глобал'ваци». Обфунтовано, що державне регулювання розвитку людського капталу необхiдно розглядати в аспект'1 впливу глобалiзацiйних процеав i з урахуванням нацональних стратегш. Визначено 'тструменти впливу та принципи побудови системи державного регулювання розвитку людського капталу. Проанал'вовано обсяг фнансування та частку витрат Державного бюджету на освту, охорону здоров'я та духовний i фiзичний розвиток. Зазначено, що в'дбуваеться поступове зменшення витрат держави на розвиток людського капталу, що е негативною тенден^ею. Зазначено, що зниження р'вня життя людського капталу призводить до посилення м^рацшних процеав i вдпливу iнтелектуального капталу за кордон. Розроблено та запропоновано нацональну модель державного регулювання розвитку людського капталу в умовах глобальноi конкуренци. Для пiдвищення ефективностi зд'шснення державноi полтики та мiнiмiзацi¡ втрат в'дтоку iнтелектуального капталу за кордон запропоновано комплекс заход'в з боку держави щодо удосконалення регулювання процесами розвитку людського капталу крани. Перспективами подальших доМжень е визначення впливу iнновацiйних складових механiзмiв державного регулювання тих сфер д'тльност'!, як в майбутньому могли б стотно тдвищити яксть людського капталу та збльшити показник 'тдексу людського капталу крани.
Кпючов'1 слова: державне регулювання, людський каптал, швестицн, модель, глобалiзацiя. Рис.: 3. Табл.: 6. Ббл.: 10.
Кузьмн Олег Евгенович - доктор економiчних наук, професор, директор, Навчально-науковий шститут економки i менеджменту Нацонального утверситету «Льв'вська полтехтка» (вул. Митрополита Андрея, 5, Льв'в, 79013, Украна) E-mail: oleh.y.kuzmin@lpnu.ua
Шахно Альона ЮрП'вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки, органiзацi¡ та управлння тдприемствами, Криворiзький нацональний ушверситет (вул. В'тал'т Матусевича, 11, Кривий Р'г, 50027, Украна) E-mail: alyonashakhno@gmail.com
® 2018 КУЗЬМ1Н о. е., ШАХНО А. ю.
УДК 351:331.101.262
JEL Classification: O15; H52; H51; P46; F02; E17
Кузьмш О. С., Шахно А. Ю.
УДК 351:331.101.262 JEL Classification: O15; H52; H51; P46; F02; E17
UDC 351:331.101.262 JEL Classification: O15; H52; H51; P46; F02; E17
Кузьмин О. Е., Шахно А. Ю. Национальная модель государственного
регулирования развития человеческого капитала
в условиях глобальной конкуренции
Kuzmin O. Ye., Shakhno A. Yu. The National Model of State Regulation of Human Capital Development under Conditions of Global Competition
Целью данной статьи является исследование роли государства и его влияния на процессы формирования, воспроизводства и развития человеческого капитала в условиях глобализации. Акцентировано внимание на том, что человеческий капитал выступает ключевым фактором, который позволит стране ускорить темпы интеграции в мировое экономическое пространство. Определено, что на сегодня в Украине, когда приоритетом и стратегическим курсом выступает экономика инновационного развития, построенная на экономике знаний, сложились неблагоприятные условия для сохранения и воспроизводства конкурентоспособного человеческого капитала. Авторами представлено определение категории «человеческий капитал в условиях глобализации». Обосновано, что государственное регулирование развития человеческого капитала необходимо рассматривать в аспекте влияния глобализационных процессов и с учетом национальных стратегий. Определены инструменты влияния и принципы построения системы государственного регулирования развития человеческого капитала. Проанализированы объем финансирования и доля расходов Государственного бюджета на образование, здравоохранение и духовное и физическое развитие. Указано, что происходит постепенное уменьшение расходов государства на разви-
The aim of the article is to study the role of the state in and its influence on the processes of formation, reproduction and development of human capital in the context of globalization. Attention is focused on the fact that human capital is a key factor that will allow the country to accelerate the pace of integration into the world economic space. It is determined that currently in Ukraine, with the economy of innovative development, built on the knowledge economy, being the country's priority and strategic course, unfavorable conditions for the preservation and reproduction of competitive human capital have developed. The authors present the definition of the category «human capital in the context of globalization». It is substantiated that state regulation of human capital development should be considered in terms of the impact of globalization processes and taking into account national strategies. The instruments of influence and principles of building the system of state regulation of human capital development are determined. The volume of financing and share of the State budget expenditures on education, health care, and spiritual and physical development are analyzed. It is indicated that there is a gradual decrease in the state spending on the development of human capital, which is a negative trend. It is noted that the decline in the standard of living of human capital leads to intensification of migration processes and
тие человеческого капитала, что является негативной тенденцией. Отмечено, что снижение уровня жизни человеческого капитала приводит к усилению миграционных процессов и оттоку интеллектуального капитала за рубеж. Разработана и предложена национальная модель государственного регулирования развития человеческого капитала в условиях глобальной конкуренции. Для повышения эффективности осуществления государственной политики и минимизации потерь оттока интеллектуального капитала за границу предложен комплекс мер со стороны государства по совершенствованию регулирования процессами развития человеческого капитала страны. Перспективами дальнейших исследований является определение влияния инновационных составляющих механизмов государственного регулирования тех сфер деятельности, которые в будущем могли бы существенно повысить качество человеческого капитала и увеличить показатель индекса человеческого капитала страны. Ключевые слова: государственное регулирование, человеческий капитал, инвестиции, модель, глобализация. Рис.: 3. Табл.: 6. Библ.: 10.
Кузьмин Олег Евгеньевич - доктор экономических наук, профессор, директор, Учебно-научный институт экономики и менеджмента Национального университета «Львовская политехника» (ул. Митрополита Андрея, 5, Львов, 79013, Украина) E-mail: oleh.y.kuzmin@lpnu.ua
Шахно Алена Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики, организации и управления предприятиями, Криворожский национальный университет (ул. Виталия Матусевича, 11, Кривой Рог, 50027, Украина) E-mail: alyonashakhno@gmail.com
intellectual capital outflow abroad. A national model of state regulation of human capital development under conditions of global competition is developed and proposed. To improve the effectiveness of the implementation of the state policy and minimize losses related to intellectual capital outflow, there proposed a set of measures on the part of the state to improve the regulation of human capital development in the country Prospects for further research are to determine the impact of innovative components of state regulation mechanisms in the areas of activity that in the future could substantially improve the quality of human capital and increase the country's human capital index.
Keywords: state regulation, human capital, investment, model, globalization.
Fig.: 3. Tbl.: 6. Bibl.: 10.
Kuzmin Oleh Ye. - Doctor of Science (Economics), Professor, Director, Scientific-Educational Institute of Economics and Management of the Lviv Polytechnic National University (5 Mytropolyta Andreia Str., Lviv, 79013, Ukraine)
E-mail: oleh.y.kuzmin@lpnu.ua
Shakhno Alyona Yu. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics, Organization and Management of Enterprises, Kryvyi Rih National University i(11 Vitaliia Matusevycha Str., Kryvyi Rih, 50027, Ukraine) E-mail: alyonashakhno@gmail.com
Постановка проблеми, актуальнкть обрано! теми.
Сучаст глобалiзацшнi процеси мають всеохоплюючий i об'ективний характер, тдвищують вимоги до розвитку держав, змшюють умови розвитку економiчних, полiтич-них i сощальних в^носин. В умовах стрiмкого науково-техтчного прогресу, впровадження шновацшних техноло-гш головним акцентом розвитку е штелектуальна людина з И здаттстю швидко адаптуватись до нових вимог глоба-лiзацiйного свиу. Надзвичайно потужна роль у формувант та розвитку людського катталу належить державь Але на сьогодт в УкраШ, коли прюритетом i стратепчним курсом виступае економжа шновацшного розвитку, побудована на економщ знань, склалися несприятливi умови для збере-ження i в^творення конкурентоспроможного людського катталу.
Людський каттал як особливий вид стратепчних ресурйв розвитку нащонально! економжи виступае клю-човим фактором, що дозволить краШ прискорити темпи штегрування в свгговий економiчний проспр.
Для Украши пошук ново! моделi функцюнування системи державного регулювання розвитку людського катталу е актуальною та об'ективною потребою, яка дозволить змщнити конкурентт переваги краши в умовах глобальних виклиив i загроз ХХ1 ст.
Аналiз останнгх досмджень i публжацш. Досль дженню проблем формування, використання людського катталу та визначення ролi держави в забезпечент його розвитку присвячено багато праць як зарубiжних, так i вь тчизняних науковщв.
Важливi аспекти теорп людського катталу були роз-глянуп класиками економiчноí думки, такими як: К. Маркс, А. Маршал, Дж. Мкь, В. Петп, Д. Ршардо, А. Смгг та ш. У ХХ ст. зарубiжнi науковщ у сво!х працях акцентували увагу на людинi як особливому видi капiталу, а саме: Г. Бек-кер, М. Фрiдмен, Т. Шульц, С. Фiшер та iншi.
В УкраШ методолопчт питання формування, ви-користання та розвитку людського катталу до^джува-ли такi провiднi вченк В. Антонюк, С. Бандур, Д. Богиня, Б. Бородша, В. Близнюк, В. Воронкова, О. Грiшнова, М. До-лiшнiй, Т. Заяць, А. Колот, В. Куценко, В. Лагутш, Я. Ларша, Е. Лiбанова, В. Мандибура, Н. Ушенко та iншi автори.
Але, незважаючи на велику ккьисть наукових праць, присвячених цш проблемi, залишаеться мало дослiдженим питання ролi держави та впливу 'й механiзмiв на процес регулювання розвитку людського катталу краши в умовах глобалiзацil.
Метою щё статтi е досл^ження ролi держави у фор-муваннi ново'1 моделi розвитку людського катталу в умовах глобалiзацil, визначення комплексу заходш з боку держави щодо удосконалення регулювання процесами розвитку людського катталу краши.
Виклад основного матерiалу й отриманi результа-ти. В сучасному постiндустрiальному суспiльствi, де в^бу-ваються процеси глобалiзацil свггу, розвиток нацюнально1 економiки пов'язаний з виршенням актуальних проблем, однiею з яких е визначення ролi держави та ц впливу на процеси формування, вiдтворення та розвитку людського катталу.
Глобалiзацiя являе собою складний процес штегра-ци економiк кра'1н iз метою формування единого светового простору.
Початок ХХ1 ст. охарактеризувався новими законо-мiрностями:
■ стрiмке зростання масштабш i прискорення про-цесiв глобамзаци;
■ поглиблення i посилення процесiв глобально: ш-теграцЦ [1, с. 13-14].
В^буваеться глобальна iнформатизацiя та формування ново'! сощально'1 людини. На сьогодш формуеться новий етап науково-техшчно'1 революци, основним екс-портним товаром яко'1 стае iнформацiя (патенти, лщен-зц, ноу-хау), яка е результатом нащонального iнтелекту. Держави-лiдери свiту (США, Канада, Шмеччина, Японiя, Китай та ш.) усвiдомили, що якiсть людського катталу е
головною i вищою метою у системi нащональних штересш [1, с. 77].
Глобальнi трансформацп е важливим фактором зростання взаемозалежност краш. В умовах побудови ш-новацiйноï економiки та економiки знань актуальним за-вданням для Украши е формування нового типу людського катталу. Передумовою такого формування е створення високопродуктивних робочих мiсць, де будуть працювати iнновацiйно орiентованi висококвалiфiкованi працшники, тим самим пiдвищуючи конкурентоспроможшсть нащо-нально'1 економiки [2, с. 157].
Як св^чать данi Всесвггнього економiчного форуму, Украша в 2017-2018 рр. за 1ндексом глобально'1 конкуренто-спроможностi (The Global Competitiveness Index) поска 81 мiсце (серед 137 краш свiту), покращивши сво'1 позицп на чо-тири пункти порiвняно з попереднiм роком (табл. 1), (рис. 1).
Таблиця 1
1ндекс глобально'!' конкурентоспроможностi деяких краш CBiTy за перiод 2012-2018 рр.
Позищя краш св1ту за 1ндексом глобально! конкурентоспроможност Роки
2012-2013 (з1 144 краш) 2013-2014 (3i 148 краш) 2014-2015 (3i 144 краш) 2015-2016 (3i 140 краш) 2016-2017 (3i 138 краш) 2017-2018 (3i 137 краш)
Украша 73 84 76 79 85 81
Грузiя 77 72 69 66 59 67
Туреччина 43 44 45 51 55 53
Роая 67 64 53 45 43 38
Польща 41 42 43 41 36 39
Джерело: сформовано авторами на основ1 [3]
В першу п'япрку краiн-лiдерiв за 1ндексом гло бально'1 конкурентоспроможностi в 2017-2018 рр. увшшли Швей-царiя, США, Сiнгапур, Нiдерланди, Нiмеччина. Останне мкце займае бмен.
1ндекс глобально'! конкурентоспроможност склада-еться з 12 контрольних показникш, до яких входять бкьш нiж 100 змiнних («1нституци», «1нфраструктура», «Макро-економiчне середовище», «Охорона здоров'я та початкова освiта», «Вища освiта i професiйна пiдготовка», «Ефектив-нiсть ринку товарiв», «Ефективнiсть ринку пращ», «Розви-ток фiнансового ринку», «Технолопчна готовнiсть», «Роз-мiр ринку», «В^пов^тсть бiзнесу сучасним вимогам» та «1нновацшний потенцiал») (табл. 2) [3].
З даних табл. 2 видно, що в 2017-2018 рр. Украша по-пршила сво'1 позицп у 4 з 12 основних показникш: Инфраструктура» («мшус» 3 пункти), «Вища освгта i професiйна тдготовка» («мiнус» 2 пункти), «Ефективнiсть ринку пра-цi» («мiнус» 13 пунктш) та «1нноваци» («мiнус» 9 пунктш), що е негативною тенденцiею.
Найбкьше Укра'на зазнала втрат за оцшкою «Ефек-тивнiсть ринку працi» за такими складовими шдексу:
■ гнучисть визначення заробiтноi плати - 126 по-зицiя в рейтингу (мшус 45 пунктш поршняно з по-переднiм роком);
■ здатнiсть краши утримувати таланти - 129 пози-щя в рейтингу серед кра'1н свiту (мiнус 13 пунктiв поршняно з попередшм роком).
Також кожного року експертами Всесвгтнього еконо-мiчного форуму опублiковуеться Глобальний iндекс люд-
ського катталу (The Human Capital Index), де визначаеться рiвень розвитку людського катталу як головного фактора розвитку краши.
Зпдно зi звггом Украша в 2017 роцi в глобальному рейтингу розвитку людського катталу зайняла 24 позищю серед 130 краш свиу, випередивши сво'1х сус^в, крiм Роса, яка зайняла 16 позищю в рейтингу (в 2016 рощ - Украша зайняла 26 мюце серед 130 краш, в 2015 рощ - 31 мюце серед 124 краш свиу). Першi позицп за шдексом людського катталу зайняли краïни-лiдери: Норвепя, Фiнляндiя, Швейца-рiя, США, Датя, Нiмеччина, Нова Зеландiя. Остання по-зицiя - краша бмен, шдекс людського капiталу яко'1 склав 35,48 (рис. 2) [4].
Глобальний шдекс людського катталу ощнюеться за шкалою в^ 0 (найпрший) до 100 (найкращий) балш, при визначенi якого враховуються чотири тематичнi вимiри i п'ять рiзних вiкових груп [4].
Отже, узагальнюючи визначення науковцiв щодо ка-тегорп «людський капiтал», з нашо'1 точки зору, людський каттал в умовах глобалiзацiï являе собою запас знань, умшь, навичок, компетенщй, досвiду, здоров'я, який на-копичуеться шляхом швестування в людину як державою, тдприемством, так i самою особистютю, та дае можливiсть шдив^у до самовдосконалення i самореалiзацiï, тим самим тдвищуючи рiвень конкурентоспроможностi краши та створюючи щнност в глобальнш економiчнiй системi.
Велике значення та пров^ну роль у розвитку людського катталу та тдвищенш його якост вiдiграе держава, використовуючи шструменти державного регулювання ш-
Кра'на Емен Чад Нiгерiя Ефiопiя Египет Камбоджа Молдова ШрнЛанка Укра'на Чорногорiя Грузiя Казахстан Туреччина Бахрейн lндiя Польща Росiя Азербайджан Китай Францiя 1зра'''ль Фiнляндiя Японiя Великобританiя
Швецiя Гонконг
Ымеччина Нiдерланди Сiнгапур США Швейцарiя
кххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх1137
кУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ1135
^УУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ^^ 125
1ахахахахахахахахахахахахахахахахахахахаХХХ194 ^хххххххххххххххххххххххххххххххххххххх! 85
81
Ь<УУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ^ 67
КАХЛЛХАХАХЛЛЛАХ,х,х,х,х,х,х,хА>уу<|57 КЛХАХЛЛХЛХЛХЛЛХАХА>У<ХХХ^53 кххххххххххххххххххх! 44 кухххххххууууухххх! 40
35
1ДЛЛЛЛЛДЛДХ7^1 27 1ххххххххх>1 22 гххххххх116 10
Ш8 ^7
6
5
1
Рис. 1. Рейтинг кра'н за 1ндексом глобально!' конкурентоспроможност у 2017-2018 рр.
Джерело: сформовано авторами на основi [3]
Таблиця 2
1ндекс глобально'!' конкурентоспроможност Укра'ни
4
3
2
1ндекс глобально''' конкурентоспроможност Укра'ни М1сце в рейтингу серед кра'н св1ту
Роки
2015-2016 (140 кра'н) 2016-2017 (138 кра'н) 2017-2018 (137 кра'н)
1 2 3 4
Укра'на 79 85 81 Значення шдексу*
1. Основн вимоги 101 102 96 4,2
1 1нституцп 130 129 118 3,2
2 1нфраструктура 69 75 78 3,9
3 Макроекономичне середовище 134 128 121 3,5
4 Охорона здоров'я та початкова освгга 45 54 53 6,0
II. П'дсилююч'1 продуктивной 65 74 70 4,1
5 Вища освгга i професiйна пiдготовка 34 33 35 5,1
6 Ефективысть ринку товарiв 106 108 101 4,0
7 Eфективнiсть ринку прац 56 73 86 4,0
8 Розвиток фiнансового ринку 121 130 120 3,1
Закшчення табл. 2
1 2 3 4
9 Технолопчна готовшсть 86 85 81 3,8
10 Розмф ринку 45 47 47 4,5
Ill. Нновацй та фактори вдосконалення 72 73 77 3,5
11 Вщповщшсть 6i3Hecy сучасним вимогам 91 98 90 3,7
12 1нновацп 54 52 61 3,4
77,07
КЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛ^^ 76,48
IVSAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA^^ 74,84
toxVxWyYxYxmVxYxmYxYxWyYxYxWyYxYxWa 74,40
"Значения iндексу глобально'1 конкурентоспроможноси оцiнюeться за шкалою в^ 0 до 7. Джерело: сформовано авторами на основi [3]
Кража Норвепя Фiнляндiя Швейцарiя США Даыя Нiмеччина Нова Зеландiя Росiя Украша Польща Словакiя Угорщина Румунiя Молдова £мен
74,30
IxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxXI 74,14
1АЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛ^^ 72,16
71,27
69,61
kxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxj 67,14 Кллллллллллллллл^^ 66,40
kXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXl 66,12
62,29
КЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛ/vl 35,48
Загальний бал 1ЛК
Рис. 2. Глобальний шдекс людського капiталу деяких краТн CBiTy в 2017 роцi
Джерело: сформовано авторами на оснож [4; 5]
ституцюнально' економжи. Зниження основних показни-ив в1дтворення та розвитку людського катталу створюе реальну загрозу нацюнальнш безпець Саме тому державне регулювання розвитку людського катталу нео6х1дно роз-глядати в аспект впливу глобал1зацшних процеав i з ура-хуванням нацiональних стратегiй, враховуючи особливост соцiально-економiчного розвитку кра'ни.
У зв'язку з цим побудова системи державного регулювання розвитку людського катталу неможлива без визначення шструменпв впливу:
■ в першу чергу, система правових шструменпв (за-конодавчi акти, нормативно-правовi документи, соцiальнi й освггт програми тощо);
■ шструменти iнвестицiйноï та iнновацiйноï полiти-ки, яи мають вплив на яисний та кiлькiсний склад людського катталу кра'ни;
■ iнструменти фiнансово-кредитноï та податково' полiтики, що створюють певн умови для робото-давцiв, спрямован на реалiзацiю програм зайня-тосп, пiдвищення продуктивностi;
■ iнструменти соцiально-економiчноï полiтики, якi повиннi забезпечувати тдвищення якостi життя населення;
■ засоби мюько' системи органiзацiï пiдготовки, пе-ретдготовки, пiдвищення квалiфiкацiï та працев-лаштування;
■ шструменти державного контролю за виконанням i дотриманням прийнятих чинних законодавчих акпв, програм, норм та правил тощо.
В умовах посилення глобамзацшних процеав для тдвищення ефективност державного регулювання до-цкьно застосування таких основних принцитв, на яких повинна будуватися державна полiтика у сферi формуван-ня, вiдтворення та розвитку людського катталу, а саме принципи: науково' обгрунтованосп, системностi, цке-спрямованосп, погодження iнтересiв, прiоритетностi, комплексностi, збалансованосп, соцiальноï орieнтацiï та перспективностi [6, с. 218].
Заснована на цих принципах нацюнальна модель державного регулювання розвитку людського катталу повинна поеднувати методи й шструменти державного регулювання, функцп, стратеги розвитку людського катталу, трансформащю старих i виникнення нових ^статута з урахуванням нових економiчних закономiрностей i цшшсних соцiокультурних факторiв, враховуючи вплив i можливост глобального ринкового механiзму.
Розвиток концепцп людського капiталу передбачае передуам iнвестування в людину (освiту, професшну тд-готовку та пiдвищення квалiфiкацiï, охорону здоров'я, мо-бiльнiсть, духовний та фiзичний розвиток людини тощо), що сприяе тдвищенню продуктивностi пращ та доходу, е основною передумовою сталого людського розвитку.
Значний вплив на рiвень розвитку людського катталу е защкавлетсть держави у його збкьшеннь Залежно вiд того, як держава буде фшансувати та створювати умови для розвитку нащонального людського катталу (в першу
чергу, фшансуючи таи сфери, як: освгга i наука, охорона здоров'я, духовний та фiзичний розвитку населення), зале-жить соцiально-економiчний, шноващйний та культурний розвиток краши у майбутньому та визначення мкця краши в глобалiзованому свт.
За даними Державно'1 служби статистики Укра'1-ни (Статистичний щорiчник), в табл. 3 наведет дат про обсяги фшансування в людський каттал за певними на-прямками та 1х частка у видатках Державного бюджету Украши.
Таблиця 3
Державне фшансування людського кашталу за перюд 2006-2016 рр., млн грн
Показники Роки
2006 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Видатки з Державного бюджету Украши, всього 175512,2 377842,8 416853,6 492454,7 505843,8 523125,7 679871,4 835832,1
у % 100 100 100 100 100 100 100 100
в тому чиш:
■ освта 3378,5 79826 86253,6 101560,9 105538,7 100109,5 114193,5 129437,7
у % до видаткв Державного бюджету 1,92 21,13 20,69 20,62 20,86 19,14 16,8 15,49
■ охорона здоров'я 19737,7 44745,4 48961,6 58453,9 61568,8 57150,1 71001,1 75503,4
у % до видаткв Державного бюджету 11,25 11,84 11,75 11,87 12,17 10,92 10,44 9,03
■ духовний та фiзичний розвиток 4328,4 11525,4 10754,9 13639,6 13661,2 13857,7 16228,3 16897,8
у % до видаткв Державного бюджету 2,47 3,05 2,58 2,77 2,70 2,65 2,39 2,02
Джерело: сформовано авторами на основi [7]
На основi даних табл. 3 найвищою серед напрямив фiнансування людського розвитку е частка державних ви-трат на освиу. За перюд 2006-2016 рр. найбкьша частка витрат на освггу була у 2010 р. та склала 21,13 % видатив Державного бюджету. У 2011-2016 рр. зменшуеться частка видатив на освиу з 20,69 % до 15,49 %, що свкчить про зменшення iнвестицiй краши у сферу освiти.
Своею чергою, за аналiзований перiод зменшуеться высоток видаткiв Державного бюджету на охорону здоров'я з 11,25 % до 9,03 %. Найбкьший высоток видатив Державного бюджету на духовний i фiзичний розвиток був у 2012 р. та склав 2,77 %, що на 0,75 % бкьше, шж у 2016 р.
Розглянувши динамку витрат Державного бюджету Украши за 2006-2016 рр., можна зробити висновок, що краша зменшуе частку витрат на розвиток людського катталу, своею чергою, це е негативною тенденщею економiч-ного розвитку краши. Збереження й розвиток людського катталу е стратепчним завданням i необхкною передумо-вою шноващйного розвитку краши.
Динамку показникш по загальноосвггнк i вищих на-вчальних закладах наведено в табл. 4.
За 2010-2018 рр. ккьисть учшв у загальноосвггтх навчальних закладах зменшилась на 377 тис. оаб, що скла-дае 8,8 %. Своею чергою, зменшилась ккьисть студенпв у вищих навчальних закладах I—II ршнш акредитацп на
152,9 тис. оаб, а у вищих навчальних закладах III—IV ршнш акредитацп зменшення складае 799,8 тис. оаб, або на 37,6 %, що е негативною тенденщею розвитку освiти.
Проаналiзуемо основт показники охорони здоров'я населення Украши за перюд 2010-2017 рр. (табл. 5).
Даш табл. 5 свкчать, що за вама показниками охорони здоров'я населення Украши за перюд 2010-2017 рр. вкбуваеться попршення ситуаци. За аналiзований перь од вкбулося зменшення ккькоси лкарняних закладiв на
39.3 %, а ккьисть лiкарiв уах спецiальностей - на 17,3 %, що е негативною тенденщею i свкчить про попршення умов у краш щодо вктворення людського катталу.
Остантм часом загрозливих масштабш для Украши набувають мiграцiйнi процеси. Втрата людського катталу е загрозою розвитку швестицшно-шновацшно'1 моделi розвитку краши, зниження ршня ïï конкурентоспроможность Го-ловний фактор, що спонукае укра'1нц1в ви'1жджати за кордон в пошуках роботи, - це низький ршень доходш [8]. Динамiку доходш i витрат людського капiталу наведено в табл. 6.
За даними табл. 6 доходи i витрати населення за 2010-2015 рр. збкьшились на 634683 млн грн, або на 57,64 %. Своею чергою, наявний дохк збкьшився на 482140 млн грн. Але реальний наявний дохк у 2016 р. по-рiвняно з 2010 р. зменшився з 117,1 % до 77,7 %, або на
39.4 %, що е негативним явищем в житп населення.
Таблиця 4
Показники по загальноосвггшх i вищих навчальних закладах
Роки Загальноосв1тн1 навчальш заклади Вищ1 навчальш заклади
1-11 р1вн1в акредитацп 111-№ р1вн1в акредитацп
усього, тис. в них учшв, тис. усього в них студенлв, тис. усього в них студент1в, тис.
2010/11 20,3 4299 505 361,5 349 2129,8
2011/12 19,9 4292 501 356,8 345 1954,8
2012/13 19,7 4222 489 345,2 334 1824,9
2013/14 19,3 4204 478 329,0 325 1723,7
2014/15 17,6 3757 387 251,3 277 1438,0
2015/16 17,3 3783 371 230,1 288 1375,2
2016/17 16,9 3846 370 217,3 287 1369,4
2017/18 16,2 3922 372 208,6 289 1330,0
2017/18 /2010/11, +/- -4,1 -377 -133 -152,9 -60 -799,8
2017/18 /2010/11, % -20,2 -8,8 -26,3 -42,3 -17,2 -37,6
Джерело: сформовано авторами на основ1 [7]
Таблиця 5
Основн показники охорони здоров'я населення Украши
Роки Вщхилення
Показники 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2017/ 2010, +/- 2017/ 2010, %
Ктьгасть лiкарiв уах спе^аль-ностей, тис. 225 224 217 217 186 186 187 186 -39 -17,3
Ктьгасть середнього медич-ного персоналу, тис. 467 459 441 441 379 372 367 360 -107 -22,9
Ктьгасть лтарняних закладiв, тис. 2,8 2,5 2,4 2,2 1,8 1,8 1,7 1,7 -1,1 -39,3
Ктьгасть лтарняних лiжок, тис. 429 412 404 398 336 332 315 309 -120 -28,0
Ктьгасть лтарських амбулаторно-полтлЫчних за- 9,0 8,2 8,3 10,8 9,8 10,0 10,2 10,4 1,4 15,6
клад1в, тис.
Планова вмшсть амбулаторно-полiклiнiчних закладiв, шь- 993 999 1023 1037 912 912 915 923 -70 -7,0
кiсть вiдвiдувань за змiну, тис.
Джерело: сформовано авторами на основ1 [7]
Таблиця 6
Доходи i витрати людського кашталу за 2010-2015 рр., млн грн
Показники Роки
2010 2011 2012 2013 2014 2015
1 2 3 4 5 6 7
Доходи 1101175 1266753 1457864 1548733 156768 1735858
у тому чиш
заробiтна плата 449553 529133 609394 630734 615022 677003
прибуток i змшаний дохщ 160025 200230 224920 243668 254307 323506
Закшчення табл. 6
1 2 3 4 5 6 7
доходи вщ власностi (одержат) 67856 68004 80769 87952 85114 80035
со^альт допомоги й iншi одержат поточт трансферти 423741 469386 542781 586379 562325 655314
Витрати та заощадження 1101175 1266753 1457864 1548733 1516768 1735858
Наявний дохщ 847949 988983 1149244 1215457 1151656 1330089
Реальний наявний дохщ, % до попе-реднього року 117,1 108,0 113,9 106,1 88,5 77,7
Джерело: сформовано авторами на основi [7]
Тривалий час в^буваеться зменшення людського капiталу внасл^ок значних обсягш трудово' мiграцiï пра-цездатного населення за межi Укра'ни. Спостерiгаеться тенденцiя масового вiд'ïзду украшцш до Польщi в пошуках роботи (40,15 % до загально' илькосй всiх украïнцiв, якi ви'жджали в 2016 рощ за кордон). Збкьшилась ккьисть ви'здш до таких кра'н, як: Туреччина, Угорщина, Румунiя, Словаччина та ш. [8].
Отже, усв^омлення того, що саме людина знахо-диться в центрi будь-яко' системи, е головним ресурсом розвитку держави та ключовим фактором тдвищення кон-курентних переваг кра'ни в глобалiзованому свiтi, необх^-нi новi тдходи до створення виважено' державно' полiти-ки щодо формування, вiдтворення та розвитку людського катталу Укра'ни. Прюритетами функцiонування шнова-цiйноï економiки е наявшсть високоосвiчених працшниюв, здатних до шновацшно' працi [9, с. 124]. На рис. 3 наведено нацюнальну модель державного регулювання розвитку людського катталу в умовах гло6алiзацiï.
Висновки та перспективи подальших досл^жень у цьому напрямку. Отже, в умовах глобальних викликш стратегiчними цкями Укра'ни е побудова конкуренто-спроможно' iнновацiйноï моделi соцiально-економiчного розвитку та штегращя кра'ни в европейський i свгговий простiр, що можливо лише за умови створення ефективно' системи державного управлшня. Тому серед прюритетних завдань нашо' кра'ни е реалiзацiя ефективно' полiтики державного регулювання розвитком людського катталу. Але концепщя його розвитку ще мало усв^омлена й досл^же-на не ткьки на осо6истiсному рiвнi та мжроршш, але й на рiвнi держави. Тому, з нашо' точки зору, для тдвищення ефективност використання та розвитку нацюнального людського капiталу необх^но вжити таких заходш з боку держави, а саме:
■ удосконалення законодавчо' бази в аспект розвитку людського катталу як основи розбудови со-щально' держави;
■ впровадження ново' моделi сощально' полiтики, де акценти будуть не на потребах конкретних со-цiальних груп, а на кожнш людинi;
■ переорiентацiя на продуктивну зайнятiсть i створення високотехнолопчних робочих мiсць в умовах застосування шновацшно' моделi розвитку виробництва;
■ модернiзацiя iнституту освiти та пiдвищення ква-лiфiкацiï з урахуванням вимог економiки знань;
■ впровадження моделi «держава - бiзнес-структури - заклади вищо' освiти - розвиток людського капiталу», яка надасть можливють на-бувати знання i досв^ протягом життя, а отже, тдвищувати якiсть людського катталу;
■ тдтримка розвитку пiдприемництва, що сприя-тиме створенню робочих мкць i самозайнятостi;
■ впровадження швестицшного партнерства (державно-приватного, 6анкiвського) для забезпечен-ня iнновацiйного вiдтворення людського катталу [10, с. 349];
■ розробка та впровадження мотивацшних програм задля зменшення мцрацшних потокiв за кордон i в^пливу iнтелектуального катталу.
Таким чином, в умовах гло6алiзацiï змшюеться парадигма державного регулювання розвитком людського катталу, основним акцентом яко' повинно стати швестування в людину та нарощування ïï штелектуального потенцiалу. Гло6алiзацiйнi процеси впливають на визначення стратеги розвитку Укра'ни й зумовлюють формувати нову модель шновацшного людського катталу, що забезпечить потуж-ний i динамiчний розвиток нашо' держави.
Перспективами подальших дослiджень е визначення впливу шновацшних складових механiзмiв державного регулювання тих сфер дiяльностi, яи в майбутньому могли 6 ютотно пiдвищити якiсть людського катталу та збкьшити показник iндексу людського катталу кра'ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Глобалiзацiя i безпека розвитку : монографiя / кер. авт. колективу i наук. ред. О. Г. Бторус. КиТв : КНЕУ, 2001. 733 с.
2. Мартинова Л. Б. Проблеми забезпечення конкуренто-спроможностi людського катталу УкраТни. Всник ЖДТУ. 2017. № 1 (79). С. 157-160. URL: http://ven.ztu.edu.ua/article/view/ 96693
3. Пози^я УкраТни в рейтингу краТн свпу за Ыдексом глобально'!' конкурентоспроможност 2017-2018 // Економiчний дискусiйний клуб. URL: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi konkurentospromozhnosti-2
4. The Human Capital Index 2017: Украина обогнала всех соседей, кроме РФ // Л^а^ (26.09.2017). URL: http://www.liga. net/all/infografica/the-human-capital-index-ukraina-obognala-vsekh-sosedey-krome-rf
ю О!
Нацюнальна модель державного регулювання розвитку людського капггалу в умовах глобально! конкуренцм
Оптимвацт методш державного регулювання розвитком людського кашталу
Стратепчш цш1 та принципи державного регулювання розвитку людського кашталу
Модершзацт функций державного регулювання
1нститути державного регулювання процесу формування, використання та розвитку людського капггалу
=1 "О
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о
г
5"
5
со СП
ю о
Правовий ¡нститут (законодавч1 акти,
Державш программ тощо)
Пол1тичний ¡нститут (визначення загального полпичного курсу держави)
I нститут осв™ та профеайного
навчання (реформування)
1нститут
охорони здоров'я населения
Державний ¡нститут соцшьноТ пол^ики (активна, пасивна)
Державний ¡нститут демографтноТ пол^ики
Державний
¡нститут регулювання доходш та зароб1тноТ плати
Державний
¡нститут имграфйноТ пол^ики
>
Соц1альн1 ¡нститути: корпоративно! соцшьноТвщповщальносп та культури, соцшьноТзв1тносп, соцшьноТзгуртованост, соцшьного _аудиту тощо_
Державна политика регулювання та вдосконалення процеав формування, вщтворення та розвитку людського капггалу в УкраТш
Вплив глобалвацмних процеав
Т"
1нновацшна система управлшня людським капралом: 1) формування ЛК; 2) використання ЛК; 3) в1дтворення ЛК; 4) розвиток ЛК
Макроршень (загальнодержавний)
М1крор1вень (р1вень корпорацм, пщприсмства, оргашзаци)
Т"
¡ндивщуальний ршень
Джерела ¡нвестування
¡нвестування влюдський каштал
Оцшка людського Система показниш
кашталу людського кашталу
Ризики в1д глобалвацм
Самореал1зац1я та самовдосконалення особистосп
Оптилшафя модел1 ¡з застосуванням економжо-математичних метод1в
Нова модель соцшьноТ пол^ики
Модершзацт осв1тньоТсфери (пщвищення наукомкткостй
Модель реформування охорони здоров'я
Формування ново! модел1 трудового життя, впровадження ¡нновацшноГ прац1
Модель ефективного ринкового механвму
Оптимвацт модел1 стимул ¡в до високоефективноТ прац1 та отримання доходш
Формування ново! модел1 ¡нвестицмного партнерства
Нов1 державш програми розвитку людського капггалу зурахуванням заруб1жного досвщу
>
ГИдвищення якосп людського капралу та його ефективного використання
Змщнення конкурентних позицш Укра'ши в умовах глобально! конкуренцн
Рис. 3. Нацюнальна модель державного регулювання розвитку людського кашталу в умовах глобально'!' конкуренцм
Джерело: розроблено авторами
о г
=1 ■о
а х
ш
ш а т
г -1
о
о
13 ш ■с
г» н га о г
5. The Global Human Capital Report 2017 // World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ Global_Human_Capital_Report_2017.pdf
6. Скиба С. А. Теоретико-методолопчш аспекти державного регулювання розвитку людського потен^алу. Зб'рник науко-вих праць Тавр'шського державного агротехнолог'чного унвер-ситету (Економ1чн1 науки). 2014. № 4 (28). С. 213-221. URL: http:// journal.tsatu.edu.ua/index.php/econ/article/viewFile/188/185
7. Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua
8. Кузьмш О. £., Шахно А. Ю. Державне регулювання мн грацшних процеав людського капралу в умовах глобалiзацiï. Банес 1нформ. 2018. № 5. С. 26-35.
9. Кравченко Н. В. 1нновацшна праця: соцюргаызацмш основи формування i розвитку. Молодий вчений. 2015. № 2 (17). С. 124-128.
10. Носик О. М. Людський каттал Ыновацмного розвитку: економiчнi основи вщтворення : монографiя. Харгав : Вид-во НФаУ, 2016. 490 с.
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.
gov.ua
Hlobalizatsiiaibezpekarozvytku [Globalization and development security]. Kyiv: KNEU, 2001.
Kravchenko, N. V. "Innovatsiina pratsia: sotsiorhanizatsiini osnovy formuvannia i rozvytku" [Innovative work: socio-organiza-tional foundations of formation and development]. Molodyi vche-nyi, no. 2 (17) (2015): 124-128.
Kuzmin, O. Ye., and Shakhno, A. Yu. "Derzhavne rehuliuvan-nia mihratsiinykh protsesiv liudskoho kapitalu v umovakh hlobal-
izatsii" [State regulation of migration processes of human capital in the conditions of globalization]. Biznes Inform, no. 5 (2018): 26-35.
Martynova, L. B. "Problemy zabezpechennia konkuren-tospromozhnosti liudskoho kapitalu Ukrainy" [Problems of ensuring the competitiveness of Ukraine's human capital]. Visnyk ZhDTU. 2017. http://ven.ztu.edu.ua/article/view/96693
Nosyk, O. M. Liudskyi kapital innovatsiinoho rozvytku: ekono-michniosnovy vidtvorennia [Human Capital of Innovation Development: The Economic Basis of Reproduction]. Kharkiv: Vyd-vo NFaU, 2016.
"Pozytsiia Ukrainy v reitynhu krain svitu za indeksom hlobal-noi konkurentospromozhnosti 2017-2018" [The position of Ukraine in the world ranking according to the Global Competitiveness Index 2017-2018]. Ekonomichnyi dyskusiinyi klub. http://edclub. com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi konkurentospromozhnosti-2
Skyba, S. A. "Teoretyko-metodolohichni aspekty der-zhavnoho rehuliuvannia rozvytku liudskoho potentsialu" [Theoretical and methodological aspects of state regulation of human potential development]. Zbirnyk naukovykh prats Tavriiskoho derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu (Ekonomichni nauky). 2014. http://journal.tsatu.edu.ua/index.php/econ/article/ viewFile/188/185
"The Global Human Capital Report 2017" World Economic Forum. http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_Human_ Capital_Report_2017.pdf
"The Human Capital Index 2017: Ukraina obognala vsekh sosedey, krome RF" [The Human Capital Index 2017: Ukraine overtook all its neighbors, except the Russian Federation]. Liha. net (26.09. 2017). http://www.liga.net/all/infografica/the-human-cap-ital-index-ukraina-obognala-vsekh-sosedey-krome-rf
