CC BY
628_Sciences of Europe # 52, (2020)
СОЦ1АЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ МЕХАН1ЗМ1В РОЗРОБКИ ТА РЕАЛ1ЗАЦП СОЦ1АЛЬНО-
ШФОРМАЩЙНОÏ ПОЛ1ТИКИ УКРАÏНИ
Лук'яненко О.М.
здобувач наукового ступеню, Кшвський нацгональний економ1чний утверситет 1мет Вадима Гетьмана,
Кшв
SOCIAL DESIGN OF MECHANISMS OF DEVELOPMENT AND IMPLEMENTATION OF SOCIAL
AND INFORMATION POLICY OF UKRAINE
Lukyanenko O.
Post-Graduate Student, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman,
Kiev
АНОТАЦ1Я
У статт здшснено сощально-фшософський анал1з феномену сощально-шформацшно1 полтики в умо-вах сощальних трансформацш укранського суспшьства та обгрунтовано пропозицй' щодо сощального проектування мехашзмГв розробки та реалГзацп вказано1 полггики.
Для виршення завдань дослгдження використовувалися загальнонауковГ та сощально-фшософсьш методи шзнання: лопко-семантичний метод, методи аналГзу та синтезу, дГагностичний метод та метод сощального проектування.
Обгрунтовуеться теза, що взаемодГя держави та шститупв громадянського суспшьства як суб'ектш розробки та реал1зацп сощально-шформацшно1 полггаки е результатом розвитку прозорост1 та вгдкрито-ctí, що в свою чергу е закономГрним проявом поширення процеав демократизацй' у свт, а також вщпо-вГддю на вимоги суспшьних оргашзацш, засобГв масово1 шформацп та мгжнародних кредитор1в.
З урахуванням принципу транспарентносп систему розробки та реал1заци сощально-шформацшно1 полггаки Украши в умовах транзитивного суспшьства представлено сукупшстю мехашзм1в розробки со-щально-шформацшно1 полггаки, партисипаторно1 взаемодп, шформацшно-аналп'ичного забезпечення та комплексного мехашзму реалГзаци сощально-шформацшно1 полггаки, що структурно включае в себе окрем1 мехашзми, якг об'еднаш в систему правових, шституцшних, оргашзацшних, фшансових та сощально-психолопчних засобГв.
ABSTRACT
The article provides a social-philosophical analysis of the phenomenon of social information policy in the context of social transformations of Ukrainian society and substantiates proposals for social design of mechanisms of developing and implementing this policy.
To solve the research problems, general scientific and social-philosophical methods of cognition were used: logical-semantic method, methods of analysis and synthesis, diagnostic method and method of social design.
The thesis is substantiated that the interaction of the state and civil society institutions as subjects of development and implementation of social information policy is the result of transparency and openness, which in its turn is a natural manifestation of the spread of the processes of democratization in the world, as well as responding to demands public organizations. media and international creditors.
Taking into account the principle of transparency, the system of development and implementation of social information policy of Ukraine in the conditions of a transitive society is represented by a set of mechanisms of developing of social information policy, participatory interaction, information and analytical support and a comprehensive mechanism of implementing of social information policy. which are structurally combined in itself separate mechanisms, which are united in a system of legal, institutional, organizational, financial and social-psychological means.
Ключовi слова: держава, шститути громадянського суспшьства, публГчна полггака, сощально-шформацшна полггака, партисипаторне управлшня, сощальне проектування, мехашзми розробки та реалГзацп полггаки.
Keywords: state, civil society institutions, public policy, social information policy, participatory management, social design, mechanisms of development and implementation policy.
Постановка проблеми. Найважлившим за-вданням сощально-фшософського дослщження у сфер1 публ1чно1 полггаки е: визначення сощальних штереав, конкретизацГя 1х зм1сту, характеру та прюритетностц формулювання проблеми у сфер1 публ1чно1 полггаки; визначення щльових груп, якг перебувають в основГ публ1чно1 проблеми, а також кгнцевих адресалв, для яких ця проблема виршу-еться; визначення задекларованих нашр1в цшьових
груп публ1чно1 полггаки; сощальне проектування полгтичних та управлшських ршень, мехашзм1в розробки та реал1зацп публ1чно1 полггаки, мехашзму партисипаторно1 взаемодп, мехашзм1в громадянського, публ1чного та шституцшного контролю результапв публ1чно1 полггаки.
Ця обставина й визначае зв'язок загально1 проблеми з найбшьш важливими науковими та практи-чними завданнями дослгдження проблем розробки
та реалТзацп публТчно1 полиики в умовах сощаль-них трансформацш украшського суспiльства. Цi за-вдання уявляються надзвичайно вiдповiдальними. Адже затримка у змiнi традицiйних пiдходiв до ро-зробки та реалТзаци публТчно1 полiтики гальмуе со-цiальнi реформи в Украш. Такий стан справ буде негативно впливати на ефектившсть системи уп-равлiння суспiльним розвитком Украши.
Анаш останнiх досл1джень i публiкацiй. На пiдставi аналiзу актуальних дослвджень i наукових публiкацiй, енциклопедично1 та доввдково1 лггера-тури [1-16] можна дiйти висновку, що проблеми ро-зробки та реалТзацп публТчно1 полiтики приверта-ють увагу фiлософiв та полiтологiв, фахiвцiв iз державного управлшня. Водночас, залишаються недостатньо вивченими проблеми, що спричинеш фундаментальними протирiччями: м1ж необхвдт-стю визначення нацiональних iнтересiв у рiзних сферах життя украшського суспiльства та знаниями реальних шляхiв та умов ошгашзацп цього процесу в ситуацп амбiвалентного суспiльства; мiж юную-чою системою умов та чиннишв формування публь чно! полiтики та необхiдними умовами i чинни-ками, що забезпечують прозорiсть та вiдкритiсть публТчно1 полпики; мiж потребою шформатизацп украшського суспшьства, и динамiкою та рiвнем розвитку шформацшно1 iнфраструктури суспшьс-тва. Тому актуальшсть дослiдження визначаеться важливiстю пошуку шляхiв оптимТзаци механiзмiв розробки та реалТзаци публТчно1 полiтики, що спри-ятиме розв'язанню актуальних проблем суспшь-ного розвитку Украши.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Актуальнiсть теми дослвдження зумовлена також ще й тим, що полиики, державнi службовцi та представники громадських об'еднань, як1 безпосередньо залученi до процесу формування та реалТзаци публ1чно! пол1тики в рiзних сферах життя украшського суспiльства, мають низький рь вень шновацшно1 управлшсько1 культури [15]. На-слвдком такого стану справ е низький науковий рь вень обгрунтованосп соцiального проектування, зокрема у сферi сощально-шформацшно1 пол1тики в транзитивному суспшьствт
Мета статтi. Саме тому метою статл е соща-льно-фшософських аналiз феномену сощально-ш-формацшно1 политики в умовах соцiальних трансформацш украшського суспiльства, а також обгру-нтування пропозицiй щодо соцiального проектування механiзмiв розробки та реалТзаци вказано! полiтики.
Для вирiшення завдань дослщження викорис-товувалися загальнонауковi та сощально-фшософ-ськ1 методи пiзнання. За допомогою лопко-семан-тичного методу визначено змют понять «сощально-iнформацiйна полгтика», «мехашзм розробки сощ-ально-шформацшно1 полиики» та «мехашзм реаль заци сощально-шформацшно1 полиики». Метод структурно-функцiонального анал1зу дозволили встановити взаемозв'язок мiж зовнiшнiми та внут-рiшнiми чинниками формування сощально-шфор-мацшно1 полiтики, метод факторного аналiзу дозволив визначити причини сощальних протирiч у
сферi взаемодп держави та шститупв громадянсь-кого суспiльства. За допомогою методiв анал1зу та синтезу було визначено мехашзми формування та реалТзаци сощально-шформацшно1 пол1тики. Ддаг-ностичний метод дозволив визначити актуальнi проблеми сощально-шформацшно1 полiтики в транзитивному сустльстш, метод соцiального проектування дозволив обгрунтувати механiзми формування та реалТзаци сощально-шформацшно1 поль тики.
Виклад основного матерiалу. Держава як по-лiтичний iнститут функцiонально через систему ре-гулювання задовольняе потреби суспшьства в ште-грованостi й оргашзованосп впливаючи на рiзнi сторони життя сустльства [13, с. 150]. Вказана мь сiя держави охоплюе внутрiшнi та зовнiшнi за-вдання дiяльностi та управлiння держави, а також визначае подальшу конкретизацш цшей, стратегiй та полiтик у рiзних сферах суспiльного життя. При цьому держава здiйснюе:
зовнiшнi функцп - захист державного суверенитету, недоторканносп кордонiв та цiлiсностi те-риторп, а також сприяння розвитку спiвпрацi та взаемодп з iншими кранами у рiзних галузях;
внутрiшнi функцп - законодавчу, полiтичну, органiзацiйну, економiчну, соцiальну, культурно-освiтню;
специфiчнi функци - регулювання у рiзних сферах життя суспшьства [5, с. 361]. Зазначимо, що при оргашзацп держаного регулювання сощальних ввдносин перш за все мае бути визначено «стри-жень» цшей, а саме:
цшь № 1 для держави як оргашзацшно1 системи - це шдвищення якосп життя населення кра-1ни до свiтових стандартiв;
цшь № 2 для влади як суб'екта управлiння - це створення умов для максимального розкриття духо-вних i фiзичних здiбностей населення краши для досягнення цiлей держави;
цшь № 3 для шдиввда i суспiльства як об'ектiв управлшня - це гармошзащя розвитку особистосп, який би поеднував права i обов'язки людини та гро-мадянина [8, с. 180].
Публiчна полиика як «курс дiй органiв публ1-чного управлiння та суспшьних шститупв, що ба-зуеться на узгодженш та зближеннi позицш заште-ресованих сторш Т спрямований на досягнення сус-шльно значимих цшей та виконання пов'язаних з ними завдань» [11, с. 138] може реалТзовуватися у рТзних сферах суспшьного життя. На нашу думку, одним Тз рТзновидТв публТчно1 пол1тики е сощально-шформацшна полпика.
В широкому розумшш пТд поняттям «соща-льно-шформацшна полпика» пропонуемо розумии дТяльшсть И суб'екттв по регулюванню сощально-шформацшних вщносин мТж рТзними сощальними та шституцюнальними силами в середиш держави та на м1жнароднш арент
У вузькому розумшт сощально-шформацшна полиика пропонуемо розумии дТяльшсть держави та громадянського суспшьства по формуванню системи сощально1 шформацп Т сприятливих умов и
використання для задоволення сощально-шформа-цiйних потреб людини, суспiльства, держави.
Використовуючи результата наукових досль джень В.1. Абрамова [1; 2], О.Л. Валевського [3], М.М. Шевченка [14] систему розробки та реалГзаци сощально-шформацшно1 полiтики пропонуемо умовно представити сукупшстю механiзмiв розробки i реалГзацп вказано! полiтики та визначити li через поняття «цикл полгшки», що мiстить так1 фази:
1. Визначення проблеми.
2. Формування полiтики.
3. Вибiр найприйнятшшого варiанта полiтики.
4. Проектування полгшки.
5. Впровадження полiтики та мониторинг про-цесу ii здiйснення.
6. Ощнювання полiтики [3, с. 42].
ПГд механiзмом розробки сощально-шформа-цшно! полiтики пропонуемо розумiти:
а) на сощально-полгшчному рiвнi - систему полггачно1 дiяльностi у соцiальнiй та шформацш-нiй сферах суспiльства, яка спрямована на вироб-лення цiлей, напрямiв, принципiв розв'язання проблем сощально- iнформацiйноi полiтики;
б) на структурно-оргашзацшному рiвнi - систему оргашзацш, що виробляють цiлi, напрями, принципи розв'язання проблем сощально-шформа-цiйноi полгшки;
в) на технологiчному рiвнi - сукупшсть прин-ципiв, форм i методiв державно-управлiнського впливу та технологш, що застосовуються з метою вироблення цiлей, напрямiв розв'язання проблем сощально-шформацшно! полгшки.
Цей механiзм включае в себе пакет концептуально-настановчих докуменпв у сощальнш та шфо-рмацшнш сферах, нормативно-правову базу розробки та реалГзаци сощально-iнформацiйно! поль тики, систему прийняття полiтичних та державно-управлiнських рiшень, систему програмно-цшьо-вого планування соцiально-iнформацiйноi полi-тики.
Враховуючи те, що складовими елементами пу6лГчно! полгшки е: «публГчна проблема; Гсну-вання як щльових груп, яш перебувають в основГ пу6лГчно! проблеми, так i к1нцевих адресатiв, для яких ця проблема вирiшуеться; наявнiсть задекла-рованих намiрiв; наявнiсть певно1 кшькосп рiшень та дш; шституцшно формалiзована програма дш Гз залученням заштересованих сторш; Гснування фор-малГзованих акпв упровадження; громадський, пу-блГчний та шституцшний контроль за результатами вадповаднох дГяльносл» [11, с. 138] до суб'еклв розробки соцiально-iнформацiйно! полгшки пропонуемо вщнести: органи законодавчо1 та виконавчо1 влади; суб'екти полтшчного процесу, а саме: партп, громадсьш об'еднання, групи штереав та лобГст-ськ1 структури впливу; бГзнес. При цьому кожен суб'ект розробки соцiально-iнформацiйно! поль тики на рГзних етапах розробки та впровадження в^зано^' полгшки вщграе певну роль щодо досяг-нення взаемоприйнятного компромГсу та реалГзаци як корпоративних, так i загальносощальних цшей.
Зовшшшми чинниками формування соща-
льно-iнформацiйно! полгшки пропонуемо визначити:
а) чинники прямого впливу: нащональне зако-нодавство; структура нацюнального шформацш-ного простору; державна полгшка в шших сферах; гравщ полгшки; споживачГ iнформацiйно! продукций
б) чинники непрямого впливу: економГчш чинники; рГвень розвитку науково-техшчного про-гресу; сощокультурш чинники; полгшчш чинники; геополтшчш чинники.
Внутршшми чинниками формування сощально-iнформацiйно! полгшки пропонуемо визначити: проблеми; цш; ресурси; шструменти; впро-ваджувачi полгшки.
Варто зазначити, що формування державное' соцiально-iнформацiйно! полгшки здiйснюеться Гз використанням чотирьох груп ресурсiв: ресурси влади; фiнансовi ресурси; соцiально-технологiчнi ресурси; ресурси сусшльно! шдтримки. Як шстру-менти соцiально-iнформацiйно! полгшки можуть бути використанi: регулювання, економiчнi шстру-менти, iнформацiйний вплив.
У функциональному планi методологiчними засадами, на яш повинш орiентуватися розробники соцiально-iнформацiйно! полгшки, мають бути таш:
iнструментарiй розробки сощально-шформа-цшно! полгшки мае оперативно реагувати на змши, що вiдбуваються в глобальному шформацшному простор^ в сусшльствГ та держаи, сощально-еконо-мГчному та суспшьно-полгшчному середовищц
фактолопчний i методичний базис розробки соцiально-iнформацiйно! полгшки повинен мати комплексний характер i розглядати проблеми сощ-ально! та iнформацiйно! полгшки, национальное' безпеки, розв'язання яких потребуе втручання дер-жави, бГзнесу та шститулв громадянського суспшь-ства у взаемозв'язку з шшими проблемами суспшь-ного розвитку;
проект соцiально-iнформацiйно! полгшки мае орГентуватися на досягнення чгтких результата щодо штеграци суспшьства, а також досягнення взаемоприйнятного компромГсу у сферГ сусшльних вГдносин. При цьому переважна к1льк1сть защкавлених учасник1в процесу розробки та впровадження соцiально-iнформацiйно! полгшки мають отримати беззаперечш докази того, що проект полгшки користуеться довГрою населения.
ПГд поняттям «мехашзм реалГзаци сощально-шформацшно1 полгшки» пропонуемо розумти сукупшсть процеав, як1 шщшоваш та реалГзоваш органами пу6лгчно! влади сшльно Гз бГзнесом та шститутами громадянського сустльства за допомогою наявних шструменпв публГчного управлшня. Цей мехашзм включае в себе комплекс оргашв пу6лгчно! влади та посадових оаб, бГзнес, шститути громадянського суспшьства, дГяльшсть яких спрямована на досягнення цшей визначених у програш сощально-шформацшно1 полгшки.
Комплексний мехашзм реалГзаци сощально -ГнформацГйно1 полГтики структурно включае в себе окремГ мехашзми, як1 об'еднанГ в систему
правових, шституцшних, оргашзацшних, фшансових та соцiально-психологiчних 3aco6iB, що, в свою чергу, забезпечить досягнення цшей сощально-шформацшно1' полiтики та сприятиме щдвищенню ïï ефективностi.
Правовий мехaнiзм соцiaльно-iнформaцiйноï полiтики формуеться пiд впливом рiзномaнiтних чинник1в, а саме:
особливостей правового поля Украшсько1' держави;
рiвня розвитку трaдицiй держaвностi суверенно!' Укрaïни;
особливостей суспiльно-полiтичних та соща-льно-економiчних умов Укрaïни в цшому;
розширення мiжнaродноï спiвпрaцi у рiзних сферах та прагнення Украши до £вропейсько1' ште-грaцiï тощо.
1нституцшний мехaнiзм сощально-шформа-цiйноï полiтики охоплюе дiяльнiсть шституцюна-льних елементiв, яш представляють суб'ектiв вка-зано1' полиики. Остaннi мають вiдмiнний статус з рiзним призначенням та роллю у процесах розробки та реaлiзaцiï соцiaльно-iнформaцiйноï полi-тики:
суб'екти державного управлшня - Президент Украши, органи виконавчо1' влади та уповновaженi органи з питань полпики у соцiaльнiй, гумаштар-нiй та iнформaцiйнiй сферах;
органи та посaдовi особи мiсцевого самовряду-вання;
суспiльно-полiтичнi групи, пaртiï, громадськ1 оргашзацп та iншi об'еднання громадян; бiзнес.
Оргaнiзaцiйний мехaнiзм реaлiзaцiï сощально-шформацшно1' полiтики покликаний забезпечити функцiонувaння суб'екпв вказано1' полiтики i являе собою сукупшсть правил i процедур щодо:
оргaнiзaцiï iнформaцiйного супроводження ви-конання органами виконавчо1' влади програм сусш-льного розвитку та стрaтегiï забезпечення нацюна-льно1' безпеки;
оргaнiзaцiï мониторингу та прогнозування за-гроз сталому розвитку Укрaïни в умовах сощальних трансформацш;
оргашзацп виконання функцiонaльних завдань системою вищо1' освiти та науки щодо шдготовки фaхiвцiв у сферi соцiaльно-iнформaцiйноï полi-тики, розробки науково-методичного забезпечення розробки та реал1зацп вказано1' полiтики;
оргaнiзaцiï взаемодй' м1ж державою та полии-чними парпями, громадськими рухами, бiзнесом з питань розробки та реaлiзaцiï сощально-шформа-цшно1' полiтики;
оргaнiзaцiï контролю результaтiв реaлiзaцiï со-цiaльно-iнформaцiйноï полiтики.
Фiнaнсовий мехашзм реал1зацп сощально-ш-формaцiйноï полiтики держави забезпечуе формування системи багатоканального фiнaнсувaння процедур розробки та зaходiв реaлiзaцiï вказано1' полi-тики.
Сощально-психолопчний мехaнiзм реaлiзaцiï соцiaльно-iнформaцiйноï полiтики передбачае сукупшсть дш та зaходiв за двома напрямами:
перший - створення умов для рефлексй' проблематики реал1зацп соцiaльно-iнформaцiйноï полиики;
другий - створення умов для готовносп сусш-льства до пвдтримки офiцiйно визначених цiлей со-щально-шформацшно1' полiтики.
Мехaнiзм iнформaцiйно-aнaлiтичного
забезпечення - це комплекс оргашв, що оргашзовують та проводять монiторинг, aнaлiз шформацшного середовища краши в контекстi досягнення цшей визначених у програш сощально-iнформaцiйноï полiтики.
Зазначимо, що зaкономiрним проявом поши-рення процесiв демократизацп у свiтi в контекстi вимог зi сторони суспiльних оргaнiзaцiй, зaсобiв масово1' iнформaцiï та м1жнародних кредиторiв е розвиток прозоростi та вщкритосл [1-4; 6; 7; 9; 10; 12; 14; 16]. Власне транспарентшсть характеризуе зростання впливу iнформaцiï та медia на мехaнiзми соцiaльноï самооргашзацп. Вiдповiдно принцип трaнспaрентностi реaлiзовуеться в модел1 «парти-сипаторного» упрaвлiння.
Враховуючи зазначене пропонуемо в структурi системи розробки та реaлiзaцiï сощально-шформа-цшно1' полiтики виокремити партисипаторний мехашзм, що функцiонуе паралельно з формальними структурами держави в рамках моделi «партисипа-торного» упрaвлiння. Ця модель передбачае вста-новлення двостороннього спшкування мiж органами державно1' влади i суспшьством як консен-сусно1' комунiкaцiï, що зумовлюе потребу:
для оргашв державно1' влади: досягнути позитивного ставлення до себе з боку громадськосп за допомогою активно1' iнформaцiйно-роз'ясувaльноï роботи;
для громaдськостi: добитися права знати все, що стосуеться суспшьно1' життед1яльносп та дiяль-ностi держави [12, с. 148-168].
Украшський дослвдник С.О. Зозуля в [6] для визначення рiвня впливовостi iнститутiв громадян-ського суспiльствa на прийняття полиичних рiшень у iнформaцiйнiй сферi пропонуе використовувати клaсифiкaцiю запропоновану Ш. Арнштайном, в як1й виокремлено вiсiм рiвнiв громадсько1' учaстi (табл. 1).
Таблиця 1
Класифжащя р1вн1в впливу шститут1в громадянського сусшльства на прийняття управл1нських р1шень
Рiвнi громадськоТ участi Рiвень участi (впливовостГ)
1. Машпулювання Вiдсутнiсть участi (впливовост1)
2. «ТерапГя» Вiдсутнiсть участi (ввпливовост1)
3. 1нформування Обмежена участь (впливовють)
4. Консультащя Обмежена участь (впливовють)
5. Врахування думки Обмежена участь (впливовють)
6. Партнерство Реальна (д1ева) участь (впливовкть)
7. Делегування повноважень Реальна (д1ева) участь (впливовкть)
8. Громадське керування Реальна (д1ева) участь (впливовкть)
Джерело: [6, с. 119-120].
ПершГ два рГвш характеризуються гштащею громадсько1 учасп в прийняп пол1тичних ршень, що породжуе конфлшти м1ж владою та громадськь стю.
Третш Г четвертий рГвш характеризуються си-туащею обмеженою участю шститутГв громадянського суспшьства в прийнятп полггачних ршень, за яко! громадяни пошформоваш з актуальних проблем суспшьного розвитку й мають змогу вислов-лювати сво! думки щодо можливих шляхГв !х вирь шення. За тако1 ситуацп, громадськ1сть не мае на-дшних гарантш щодо врахування громадсько1 думки шд час ухвалення полггачних ршень пред-ставниками влади.
П'ятий рГвень характеризуеться також ситуа-щею обмеженою участю шститулв громадянського суспшьства в прийнятп полггачних ршень, за яко1 е гаранта часткового врахування громадсько1 думки при ухваленш полггачних ршень представни-ками влади.
Шостий, сьомий Г восьмий рГвш характеризуються ситуащею реально1 учасл громадян в ухваленш полгтичних ршень та проектуванш полпики. Ця участь може мати дГапазон взаемоди: вгд парт-нерсько1 учасп в переговорному процеа з метою досягнення компромюу Гз владою - до ухвалення важливих полгтичних ршень через референдум.
Характерною особливютю сучасного процесу активГзацп громадського суспшьства в Укрш'ш е становлення нових форм громадсько1 самооргашза-ци, що суттево, а й школи визначальним чином сприяе формуванню прозоросп та вщкритосп влади.
Зазначимо, що участь громадськосп у розро-бщ та реалГзаци сощально-шформацшно1 полиики мае не тГльки практичну значимють забезпечення лептимносп ршень оргашв публГчно1 влади, а й Гдеолопчне пгдгрунтя. По-перше, це дозволяе фор-мувати громадську думку з тих чи шших актуальних проблем суспшьного розвитку, штегрувати су-спшьство навколо нацюнальних штереав. Подруге, участь громадськосп у розробщ та реалГзаци сощально-шформацшно1 полпики забезпечуе про-зорють дГяльносп оргашв публГчно1 влади та ство-рення мехашзму громадського контролю за !х дГя-льшстю.
Отже, шея виокремлення мехашзму партиси-паторно1 взаемоди як окремого чинника розробки та реалГзаци сощально-шформацшно1 пол1тики Ук-раши мае значний евристичний потенщал для по-будови цшсно1 системи творення вказано1 пол1-тики.
Висновки та пропозицп.
1. Показано, що взаемод1я держави та шститу-пв громадянського суспшьства як суб'еклв розробки та реалГзацп сощально-шформацшно1 полиики е результатом розвитку прозоросп та вщкритосп, що в свою чергу е закономГрним проявом поши-рення процеав демократизаци у свт, а також вщ-повгддю на вимоги суспшьних оргашзацш, засобГв масово1 шформацп та м1жнародних кредиторГв. Транспарентшсть як сощальний феномен характе-ризуе вплив шформацп та медГа на мехашзми сощ-ально1 оргашзацп, стан пошформованосп (наяв-шсть повного, достатнього, достовГрного знання) щодо того чи шшого виду дГяльносп (И об'екпв чи результапв).
2. Встановлено, що в ходГ встановлення двос-тороннього спшкування м1ж органами державное' влади Г сусшльством як консенсусно1 комушкаци зумовлюються потреби: для оргашв державно1 влади - досягнути сприятливого ставлення до себе з боку громадськосп за допомогою активно1 шфор-мацшно-роз'ясувально1 роботи; для громадськосп - добитися права знати все, що стосуеться суспшь-но! життед1яльносп та д1яльносп держави.
3. З урахуванням принципу транспарентносп систему розробки та реалГзаци сощально-шформа-цшно1 полиики представлено сукупшстю мехашз-мГв розробки сощально-шформацшно1 полпики, партисипаторно1 взаемоди, шформацшно-аналии-чного забезпечення та комплексного мехашзму реалГзаци сощально-шформацшно1 полиики, що структурно включае в себе окремГ мехашзми, яш об'еднаш в систему правових, шституцшних, органГзацГйних, фГнансових та соцГально-психолопчних засобГв.
Перспективним напрямом подальших досль джень вбачаеться у розробцГ штегровано1 моделГ формування соцГально-ГнформацГйно1 полГтики держави.
Лггература
1. Абрамов В.1. Мережева архитектура публь чного управлшня: проблеми концептуалiзацiï i практики забезпечення нацiональноï безпеки. Державна служба та публiчна полiтика: проблеми i пе-рспективи розвитку : матерiали щорiч. всеукр. наук.-практ. конф. за мгжнар. участю, м. Кив, 27 трав. 2016 р. / за заг. ред. А.П. Савкова, М.М. Бшин-сько1', С.В. Загороднюка. К.: НАДУ, 2016. С. 241243.
2. Абрамов В.1., Лук'яненко О.М. Принцип тран-спарентносп в державному управлшт нац1ональною безпекою в контексп реалзаци евроштеграцгйних праг-нень Украгни. £вропейська штегращя в контексп свпо-вих глобалiзацiйних процеав: матерiали наук.-практ. конференций м. Одеса, 24 грудня 2015 р). Одеса. 2016. С. 312-313.
3. Валевський О.Л. Держава i реформи в Ук-раïнi: аналiз державно! полiтики в умовах трансфо-рмацiï суспiльства : монограф1я. К.: НАДУ, 2007. 316 с.
4. Губерський Л., Андрущенко В., Михальче-нко М. Культура. Iдеологiя. Особистють: Методо-лого-свгтоглядний аналiз. К.: Знання Украïни, 2002. 580 с.
5. Енциклопед1я державного управлiння: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президеш^ Украши; наук.-ред. колепя: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ш. К.: НАДУ, 2011. Т.1: Теорiя державного управлiння / наук.-ред. колепя: В. М. Князев (ствголова), I. В. Розпутенко (спiвголова) та ш 2011. 748 с.
6. Зозуля О.С. Державне управлшня забезпе-ченням шформацшно1' безпеки Украïни в умовах ш-формацiйно-психологiчного протиборства: дис. ... канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01. / НАДУ. К., 2017. 261 с.
7. 1нформацшна складова державно1 полпики та управлшня : монографш / Соловйов С.Г., та ш; заг. ред. Грицяк Н.В. К.: К.1.С., 2015. 320 с.
8. Куриц С.Я. Воробьев В.П. Болезни государства. Диагностика патологий системы государственного управления и права: монография. М.: МГИМО(У) МИД России, 2009. 472 с.
9. Нестеряк Ю.В. Державна полтика у сферi за-собiв масово1 комушкацл в умовах суспiльних транс-формацiй в Украïнi: дис. ... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01 / НАДУ. К., 2016. 404 с.
10. Ожеван М.А., Дубов Д.В. Homo ex Machina. Фшософсьш, культуролопчш та полгтичш передумови формування конвергентного суспшьства : монографiя. К.: Н1СД, 2017. 272 с.
11. Публiчне управлiння: термшол. слов. / уклад.: В.С. Куйбвда, М.М. Бiлинська, О.М. Петрое та iн.; за заг. ред. В.С. Куйбвди, М.М. Бiлинськоï, О. М. Петрое. К. : НАДУ, 2018. 224 с.
12. Теоретичш та методолопчш проблеми розробки i реалiзацiï управлшських стратегiй: моног-рафiя / за заг. ред. В.М. Князева. К.: НАДУ, 2008. 240 с.
13. Фшософський енциклопедичний словник / шд заг. ред. В.1. Шинкарука К.: Абрис, 2002. 742 с.
14. Шевченко М.М. Державна политика нацю-нально1 безпеки Украши та мехашзми ïï реалiзацiï. Нацiональнi штереси Украши: ступiнь реалiзацiï та загрози: матерiали круглого столу, м. Кшв, 27 листопада 2013 р.: у 2 частинах / за ред. Г.П. Ситника, Л.М. Шишлово! К.: НАДУ, 2013. Ч.2. С.38-47.
15. Шевченко М.М. Сощально-фшософська концепц1я науково-освгтнього забезпечення публь чного управлшня у сферi нацiональноï безпеки Украши. Гшея. 2018. Вип. 134. С. 320-325.
16. Шевченко М.М. Специфша сфери безпеки украшського суспшьства. Державна политика забезпечення нацюнально1' безпеки Украши: актуальнi проблеми та шляхи 1'х розв'язання: матерiали круглого столу, м. Кшв, 19 лютого 2013 р. / за заг. ред. Г.П. Ситника, Л.М. Шипшовог К.: НАДУ, 2013. С. 99-106.
