CC BY
34
УДК 351.9 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020A17
МО. ДУРМАН
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID:0000-0002-3775-205X
1НФОРМАЦ1ЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВНО1 1НФОРМАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ
В сmаmmi розглядаються питання формування та реалгзаци державноI iнформацiйноi nолiтики. Державна тформацшна полiтика е невiд'eмною складовою зовнiшньоi i внутрiшньоi полiтики держави. Зазначаеться, що новий iмпульс у розвитку державно'1' тформацшно'1' полтики виник остантм часом у зв 'язку з усвiдомленням необхiдностi побудови тформацшного суспшьства в Укра'ш як головно'1' умови И nолiтичного та соцiально-економiчного руху вперед i збереження статусу свiтовоi держави.
Формування тформацшного суспшьства спираеться на новiтнi iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи та тформацшт ресурси, а розробка дiевоi iнформацiйноi полiтики, використання И нових механiзмiв та iнструментiв значно розширюе можливостi використання тформацтних ресурав в державному управлiннi. У сферi державного управлiння реалгза^я державно'1' iнформацiйноi полiтики вiдкривае можливостi переходу до новоi якостi управлiння за рахунок забезпечення вах суб'ектiв системи управлiння своечасною, повною i достовiрною iнформацiею, а також iнструментами роботи з цiею iнформацiею.
Визначено, що iнформацiйний менеджмент е тструментом формування та реалгзаци державно'i iнформацiйноi полiтики. Держава, при и формуваннi, мае рiзнi iнтереси та важелi впливу на процеси ухвалення управлiнських ршень. Насамперед, як головний формувальник «правил гри» в iнформацiйному середовищi, вона встановлюе полтику iнформацiйноi взаемодП та обмiну iнформацiею мiж органами публiчно'i влади, а також мiж ними i громадянами. Мета i характер дiяльностi оргатв публiчно'i влади визначають шляхи запровадження iнформацiйного менеджменту в цю дiяльнiсть, а також вид iнформацiйного продукту, на основi якого ухвалюеться оптимальне управлiнське рiшення.
У висновку зазначаеться, що використання iнформацiйного менеджменту як iнструменту при формувант та реалгзацИ державно'i iнформацiйноi полтики дозволить вирiшити багато питань теорИ та практики державного управлiння, iнтегруючи органгзацшний пiдхiд, який розглядае iнформацiйнi технологи та Iхнш вплив на органiзацiйнi аспекти, i системний пiдхiд, який розглядае обробку iнформацi'i на основi цтсного, системно орiентованого та всеосяжного процесу.
Ключовi слова: iнформацiйне сустльство, державна iнформацiйна полiтика, iнструменти та мехамзми державно 'i iнформацiйноi полiтики, електронне урядування, iнформацiйний менеджмент.
НА. ДУРМАН
Херсонский национальный технический университет
ORCID:0000-0002-3775-205X
ИНФОРМАЦИОННЫЙ МЕНЕДЖМЕНТ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ ПОЛИТКИ
В статье рассматриваются вопросы формирования и реализации государственной информационной политики. Государственная информационная политика является неотъемлемой составляющей внешней и внутренней политики государства. Отмечается, что новый импульс в развитии государственной информационной политики возник в последнее время в связи с осознанием необходимости построения информационного общества в Украине как главного условия ее политического и социально-экономического движения вперед и сохранения статуса мировой державы.
Формирование информационного общества опирается на новейшие информационно -коммуникационные технологии и информационные ресурсы, а разработка действенной информационной политики, использования ее новых механизмов и инструментов значительно расширяет возможности использования информационных ресурсов в государственном управлении. В сфере государственного управления реализация государственной информационной политики открывает возможности перехода к новому качеству управления за счет обеспечения всех субъектов системы управления своевременной, полной и достоверной информацией, а также инструментами работы с этой информацией.
Определено, что информационный менеджмент является инструментом формирования и реализации государственной информационной политики. Государство, при формировании, имеет различные интересы и рычаги влияния на процессы принятия управленческих решений. Прежде всего,
как главный формовщик «правил игры» в информационной среде, она устанавливает политику информационного взаимодействия и обмена информацией между органами публичной власти, а также между ними и гражданами. Цель и характер деятельности органов публичной власти определяют пути введения информационного менеджмента в эту деятельность, а также вид информационного продукта, на основе которого принимается оптимальное управленческое решение.
В заключении отмечается, что использование информационного менеджмента как инструмента при формировании и реализации государственной информационной политики позволит решить многие вопросы теории и практики государственного управления, интегрируя организационный подход, который рассматривает информационные технологии и их влияние на организационные аспекты, и системный подход, который рассматривает обработку информации на основе целостного, системно ориентированного и всеобъемлющего процесса.
Ключевые слова: информационное общество, государственная информационная политика, инструменты и механизмы государственной информационной политики, электронное управление, информационный менеджмент.
M.DURMAN
Kherson National Technical University
ORCID:0000-0002-3775-205X
INFORMATION MANAGEMENT AS A COMPONENT OF STATE INFORMATION POLICY
The article considers the issues of formation and implementation of the state information policy. State information policy is an integral part of foreign and domestic policy. It is noted that a new impetus in the development of state information policy has emerged recently in connection with the awareness of the need to build an information society in Ukraine as the main condition for its political and socio-economic movement forward and maintaining world status.
The formation of the information society is based on the latest information and communication technologies and information resources, and the development of effective information policy, the use of its new mechanisms and tools significantly expands the possibilities of using information resources in public administration. In the field of public administration, the implementation of state information policy opens up opportunities for the transition to a new quality of management by providing all actors in the management system with timely, complete and reliable information, as well as tools for working with this information.
It is determined that information management is a tool for the formation and implementation of state information policy. The state, in formation this policy, has different interests and levers of influence on management decision-making processes. First of all, as the main shaper of the "rules of the game" in the information environment, it establishes a policy of information interaction and exchange of information between public authorities, as well as between them and citizens. The purpose and nature of the activities of public authorities determine the ways of introducing information management in this activity, as well as the type of information product on the basis of which the optimal management decision is made.
In conclusion, it is noted that the use of information management as a tool in the formation and implementation of state information policy will address many issues of theory and practice of public administration, integrating an organizational approach that considers information technology and its impact on organizational aspects, and a systematic approach that considers information processing based on a holistic, system-oriented and comprehensive process.
Keywords: information society, state information policy, tools and mechanisms of state information policy, e-government, information management.
Постановка проблеми
Процеси, що вщбуваються в державному управлшш Украши на сучасному еташ, вимагають нових пiдходiв до нього: на перший план виходять критерп ефективносл, шдвищуються вимоги до гнучкосп. Оновлення методiв державного управлшня спричинило не тшьки перебудову оргашзаци процесу шформатизацп управлшсько1 дiяльностi, але й поширення нових форм реалiзацiï ще1 дiяльностi. Науково-техшчний прогрес i динашка зовшшнього середовища змушують державне управлшня перетворюватися у все бшьш складну систему, для дiяльностi яко1 необхщш новi методи забезпечення керованосп. В сучасних соцiально-економiчних умовах особливо важливою сферою стало шформацшне забезпечення процесу державного управлшня, яке полягае в зборi та обробщ шформацп, необхщно1 для прийняття обгрунтованих управлшських ршень. Стае очевидною зростаюча роль iнформацiйноï дiяльностi та шформацшно! политики в державному управлшш. Формування дiевоï шформацшно!
поливки, використання Н нових механiзмiв та шструменпв, значно розширюе можливостi використання шформацшних ресурсiв в державному управлшш.
В свою чергу, електронне урядування як нова концепцiя побудови системи державного управлшня, мае фундаментальне значення i дозволяе об'еднати iнформацiю, полиики та процеси в загальний шформацшний ресурс i побудувати ефективно дшчу iнформацiйну iнфраструктуру.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй Науковими розробками з проблем диджиталiзацi! суспiльства, шформатизацп державного управлшня та формування державно! шформацшно! полiтики в Укра!ш займаються I. Арютова [1], В. Богуш [2], Н. Грицяк [3], О. Григор [4], £. Макаренко [5], I. Лопушинський [6], О. Дурман, В. Клюцевський [7], А. Семенченко [8], П. Клiмушин, А. Серенок [9], О. Соснш [10] та шш. Кожен з цих авторiв висвилюе власнi пiдходи до вивчення означено! теми, визначаючи рiзнi аспекти використання шформацп в державному управлшш.
Розкриваючи змют державно! iнформацiйно! полiтики деяш автори розглядають !! як сукупшсть напрямiв i способiв дiяльностi держави з одержання, використання, поширення та збертання iнформацi!. Таке розумiння суп iнформацiйно! полiтики держави представлене науковцями, як1 працюють у галузi шформацшного права [11], юридично закрiпленого Законом Укра!ни «Про шформацш» (1992 р.) [12].
В. Пашкова розглядае шформацшну полiтику як сукупнiсть законiв i положень, присвячених створенню, виробництву, збиранню, зберiганню та органiзацi! розповсюдження шформацп i доступу до не!. На думку дослщнищ, основне значення шформацшно! полпики полягае в тому, що вона «впливае на шляхи, якими окрема особа i суспiльство в цшому робить полiтичний, економiчний та сощальний вибiр» [13]. У цьому визначеннi враховано важливий компонент державно! шформацшно! полпики -забезпечення права кожно! особи на iнформацiю, що е важливою ознакою правово! демократично! держави. В основу шформацшно! дiяльностi в демократичних державах покладено концепцш iнтелектуально! свободи.
Слiд вiдзначити, що держава, в особi сво!х оргашв й органiзацiй, залишаеться водночас i виробником, i найбiльшим споживачем шформацп [14]. Однак, актуальним залишаються питання пошуку ефективних iнструментiв використання ще! iнформацi! та формування вiдкрито! та прозоро! влади за наявних можливостей сучасних iнформацiйних технологiй та сучасних концепцiй державного управлiння, таких як електронне урядування. Сьогодш це питання набувае особливо! ваги, адже практика свщчить, що запровадження iнструментiв електронного урядування в органах публiчно! влади не завжди здiйснюеться неефективно. Тому першочергова увага державно! влади, полпичних об'еднань i науково! громадськостi повинна бути звернена до виршення проблеми розробки концептуальних основ державно! шформацшно! полгшки i формування iнформацiйного законодавства Укра!ни з урахуванням головних особливостей сучасного етапу розвитку укра!нсько! державносп.
Формулювання мети дослiдження Формуючи укра!нський iнформацiйний простiр, ми повиннi спиратися на стратегiчнi прiоритети, один з яких - формування державно! шформацшно! полиики. Метою статтi е вивчення рiзних аспектiв державно! iнформацiйно! полгшки, а також визначення механiзмiв !! формування з врахуванням зарубiжного досвщу та евроiнтеграцiйного шляху розвитку Укра!ни. Також будуть розглядатися рекомендацi! щодо впровадження iнформацiйного менеджменту як шструменту формування та реалiзацi! державно! шформацшно! полгшки у вiтчизнянiй державно--управлшськш практицi.
Викладення основного матерiалу дослвдження Новий iмпульс у розвитку державно! шформацшно! полгшки виник останнiм часом у зв'язку з усвiдомленням необхшносп побудови iнформацiйного суспiльства в Укрш'ш як головно! умови !! полпичного та соцiально-економiчного руху вперед i збереження статусу свiтово! держави [15].
Виняткове значення для вироблення адекватного часу уявлень про шформатизацш, полгшки iнформатизацi! та Д1П в цшому мають процеси формування i розвитку светового iнформацiйного спiвтовариства i поступальний рух розвинених кра!н вiд iндустрiального до постiндустрiального (iнформацiйного) суспiльства.
Формування шформацшного суспшьства спираеться на новпш iнформацiйнi, телекомунiкацiйнi технологi! i технологи зв'язку. Саме новi технологi! привели до бурхливого поширення глобальних шформацшних мереж, насамперед 1нтернету, що вшкривае принципово новi можливостi мiжнародного шформацшного обмiну. Перспективнi iнформацiйнi та телекомушкацшш технологi! багаторазово пiдсилюють вплив електронних ЗМ1 на соцiально-полiтичне та культурне життя мiльйонiв людей на вах континентах. Формування iнформацiйного суспiльства концептуально i практично означае формування свпового iнформацiйного простору.
В рамках державно! шформацшно! полгшки мають бути закладеш основи для вирiшення таких великих завдань, як формування единого шформацшного простору Укра!ни та !! входження у свiтовий iнформацiйний простiр, забезпечення шформацшно! безпеки особистостi, суспiльства i держави, формування демократично-орiентовано! масово! свшомосп, становления галузi iнформацiйних послуг,
розширення правового поля регулювання суспшьних ввдносин, у тому числ1 пов'язаних з отриманням, розповсюдженням 1 використанням шформацп. Д1П повинна сприяти змщненню зв'язку Центру 1 регюшв, змщнення децентрал1зацп 1 цшсносп кра!ни.
1нформацшна полтика анал1зуе оргашзацш шформацшного простору, типи споживання шформацшного продукту на певнш територп, шформацшш уподобання населення. I! також щкавить використання шформацшного ресурсу для р1зних сустльних цшей. 1нформацшна полтика може допомагати у виршенш економ1чних, сощальних, вшськових завдань, осшльки сучасш суспшьства значною м1рою побудоваш на сво!й шформацшнш складовш [16].
1нформацшне суспшьство висувае сво! власш вимоги до оргашв державно! влади 1 м1сцевого самоврядування. В1дбуваеться змша вар1анпв функцюнування: в1д адшшстративно-командного, коли роль громадськосп мш1м1зована, до демократичного, коли роль громадськосп е найбшьшою за всю гсторгю юнування людства. На розвиток 1 захист свого тформацшного середовища та створення позитивного 1м1джу сво!х кра!н у свт розвинеш держави вид1ляють чимал1 кошти. У нас же ця галузь значною м1рою перебувае на периферп сустльного розвитку. Ниш, як школи, потр1бно не тшьки дослщжувати й вивчати шформацшну галузь Укра!ни, а й вживати конкретних заход1в щодо вщновлення та розбудови шформацшного середовища та приведення нацюнального законодавства у в1дпов1дшсть з1 свгговими нормами.
Державна шформацшна полтика (дал1 - Д1П) е невщ'емною складовою зовшшньо! 1 внутршньо! полтики держави. Досягнення чи провали шформацшно! пол1тики будуть надавати безпосереднш 1 сильний вплив на ва сфери життя суспшьства 1 держави.
Головним суб'ектом державно! шформацшно! полтики е держава (органи державно! влади) та м1сцеве самоврядування. Ми зосередимося на процесах формування державно! шформацшно! полтики та !! шструменпв, оск1льки саме органи державного управлшня е практично единим осередком ухвалення полггачних ршень в Укра!ш. До числа суб'екпв державно! шформацшно! полгшки включаються також 1 органи м1сцевого самоврядування, як1, на думку Л. Бойко-Бойчук, хоча й «не належать до системи оргашв державно! влади, але де-факто е 1 повинш бути, поряд з державою, суб'ектом ще! полижки» [17]. Саме на них покладаеться завдання реал1зовувати цш шформацшно! полижки на м1сцевому р1вш.
Поняття «шформацшна полижка» трактуеться 1 як споаб поводження з наявними шформацшними потоками 1 ресурсами з боку р1зних шституцюнальних суб'екпв (наприклад, держави, державних оргашв, окремих оргашзацш 1 заклад1в, як1 можуть мати сво! уявлення та штереси при робот1 з шформащею). У межах цього тдходу шформащя виконуе суто техшчну функцш поряд з шшими ресурсами д1яльносп. У цьому контекст шформацшна полгшка зводиться, по сут1, до к1льк1сного контролю за рухом шформацшних потоков i/або контролю за розподшом потоков шформацп для того, щоб шформащя доходила до певно! цшьово! групи 1 давала запланований ефект [18].
В обласп геополпики, безпеки 1 мгжнародних ввдносин рацюнальна та д1ева державна шформацшна полгшка повинна сприяти ввдновленню рол1 Укра!ни як повноцшного учасника свпового шформацшного сшвтовариства, як провщно! свггово! держави, що волод1е розвиненими шформацшними ресурсами 1 використовуе сучасш шформацшно-комушкацшш технолог!!. Саме ця роль дозволить Укра!ш опинитися в числ1 держав, здатних захистити сво! нацюнальт штереси 1 безпеку в безперервно! боротьби за економ1чну та вшськову перевагу, за полггачний 1 культурний вплив в який складаеться багатополярному свт [19].
У галуз1 економ1ки здшснення державно! шформацшно! полгшки дозволить швидше 1 точшше будувати стратепю сощально-економ1чного розвитку кра!н [20].
Ця стратепя повинна спиратися на:
- постшне збшьшення швестицш в шформацшне середовище суспшьства;
- використання переваг, яш дае володшня необхшно! сощально! та економ1чною шформащею;
- ефективш та гнучш мехашзми управлшня економ1чною д1яльшстю 1 громадським життям в
цшому;
- р1зке зростання числа споживач1в комерцшно! шформацп, що циркулюе у вшкритих 1нформац1йних мережах, 1 перебудову у зв'язку з цим вае! торговельно! системи;
- розвиток в перспектив! едино! шформацшно-фшансово! 1нфраструктури та електронно! комерц1!.
Державна 1нформац1йна полгшка повинна бути ор1ентована на зростання шформацшних потреб населення, на випереджаюч1 темпи створення, поширення, пост1йного оновлення 1 використання 1нформац1! як важливо! умови структурно! перебудови економ1ки кра!ни в коротка терм1ни, усп1шного завершення нин1шнього етапу економ1чних реформ, переходу до новим вищим типам технолопчних уклад1в, в концевому рахунку, на ютотне п1двищення р1вня життя населення.
У сфер1 державного управл1ння реал1защя Д1П в1дкривае можливост1 переходу до ново! якосп управл1ння за рахунок забезпечення вс1х суб'ект1в системи управлшня своечасною, повною 1
достовiрною шформащею на 6a3i сучасних шформацшних i телекомушкацшних технологiй i технологш зв'язку [21].
В iнформацiйному сустльстш полiтика та iнформацiя - це взаемозалежш явища, що впливають одне на одне в процеа державного управлшня. Дшсно, як1сть iнформацiï та ïï доступнiсть, сучаснi iнформацiйнi технологи, що радикально збшьшують обсяг i швидшсть поширення шформацп, викликають глибош змiни в полiтицi конкретноï держави, роблять суттевий вплив на характер i системи владарювання (точна шформащя пiдвищуе ефективнiсть влади, дозволяе вчасно скоригувати обраний напрямок дiй, вщреагувати на обставини, що знову з'явилися). Водночас i полггичш структури впливають на шформацш, ступiнь ïï вшкритосп, процеси доставки, характер передачi споживачу [22].
По-перше, на сьогоднi в УкраМ здiйснюються глибок1 соцiально-економiчнi i поттичт перетворення з метою переходу вш тоталiтарноï держави з адмшстративно-плановим управлiнням економiкою до демократично^ сощально^ правовоï держави з ринковою економжою, що не може бути устшно реалiзовано без одночасноï' якiсноï' змши iнформацiйного середовища, переходу до шформацшно вшкритого суспiльства i iнформацiйно прозороï державноï влади.
По-друге, кардинальне реформування конституцiйних, полiтичних, соцiально-економiчних основ украюсь^' державностi без соцiальних, нацiональних та релтйних конфлiктiв, як1 спроможнi породити реальну загрозу територiальнiй цiлiсностi краши, можливе тiльки за умови постiйноï тiсноï взаемодiï влади i суспшьства на основi порозумiння, взаемоповаги i дшового партнерства. Для забезпечення такоï взаемодп, насамперед, необхiднi постiйна шформацшна взаемодiя мiж владою i суспшьством, створення вiдкритого iнформацiйного простору, без якого неможливо формування демократичного громадянського суспiльства.
По-трете, йдуть складнi процеси формування вшносин у державi за новими для посттоталiтарноï' Украïни демократичними принципами - дотримання прав людини, ï\ прiоритет над правами держави; конституцшне обмеження влади бiльшостi над меншютю; повага прав меншостi на власну думку, ïï вiльне вираження; верховенство закону; розподiл влади на законодавчу, виконавчу i судову; вщдшення мiсцевого самоврядування вiд державноï влади; плюралiзм думок, партiй, громадських об'еднань iз рiзноманiтними програмами i статутами, що дшть у рамках Конституцп Украïни. В цих умовах збертання державноï i територiальноï цiлiсностi Украши, ïï державностi у вирiшальнiй мiрi обумовлено усталенiстю iнформацiйного впливу мiж центром i регiонами, мiж уйма гшками i рiвнями влади, виключенням будь-яких проявiв "шформацшного сепаратизму", будь-яких спроб зруйнувати единий iнформацiйний проспр краши, загальнодержавну iнфраструктуру й систему нацюнальних iнформацiйних ресурсiв.
По-четверте, новi соцiально-економiчнi умови i вiдносини в суспшьсга, що реально формуються в процеа реформ, обумовлюють необхiднiсть aдеквaтноï змiни методiв, форм i технологш державного управлшня, у цшому всiеï системи державного управлшня. Принципово новим для Украши методолопчним тдходом до реформування системи державного управлшня i виршення проблеми взaемодiï (в першу чергу, шформацшно1) мiж громадянським суспшьством i владою повинно стати визначення стрaтегiчноï цiлi тaкоï' реформи: формування влади демократичного типу, що орiентовaнa на суспшьство як споживача ïï послуг [23].
Необхiднiсть вирiшення таких масштабних завдань вимагае ефективного управлшня вама видами iнформaцiйних ресурсiв, елементами iнформaцiйно-телекомунiкaцiйноï iнфрaструктури, держaвноï пiдтримки вичизняного iнформaцiйного виробництва, ринку iнформaцiйних технологш, зaсобiв, продуктiв i послуг, регулювання дiяльностi державних електронних i друкованих ЗМ1. Практична реaлiзaцiя Д1П в сучасних украшських умовах потребуе широ^' психологiчноï кaмпaнiï' з пiдтримки ïï основних положень в громадськш думщ, роз'яснень ïï соцiaльноï спрямовaностi, докази ïï обгрунтованосп.
I тут не обштися без iнформaцiйного менеджменту як шструменту формування та реaлiзaцiï' держaвноï iнформaцiйноï полiтики. Оск1льки цшьове спрямування iнформaцiйного менеджменту -створення нового шформацшного суспшьства, то держава, при створенш умов для такого суспшьства, мае рiзнi штереси та вaжелi впливу на процеси формування управлшських рiшень. Насамперед, як головний формувальник «правил гри» в шформацшному середовищi, вона встановлю полiтику iнформaцiйноï взaемодiï' та обмiну iнформaцiею. З шшого боку, розвиток iнформaцiйноï дiяльностi впливае на державу через розширення доступу суб'ектiв господарювання i переачних громадян до поточноï або стрaтегiчноï' iнформaцiï', якою користуються посaдовцi при прийняття упрaвлiнських рiшень. Таким чином, тд вимогами часу, зовнiшнiми та внутршшми чинниками формуеться полiтикa держави по впливу на розвиток iнформaцiйноï дiяльностi.
Враховуючи, що процеси державного управлшня, в першу чергу, е процесами шформацшними, одним з напрямшв ï^ вдосконалення е iнформaтизaцiя державного управлшня. 1нформацшш ресурси, що виробляються в процесi функцiонувaння iнформaцiйного менеджменту, - це повна сукупшсть ведомостей, що формуються в процеа життедiяльностi сустльства в цiлому. Вони можуть
використовуватися 1 як засоби, що сприяють розвитку суспшьства, 1 як продукт державного управлшня, фактор шдвищення його ефективносп. У свил цього головна проблема управлшня - це, насамперед, проблема шформацшних взаемодш (вшносин) м1ж суб'ектами, яш управляють функцюнуванням 1 розвитком складних сощально-економ!чних систем 1 шдсистем.
Найважлившою вщмшною рисою процеав державного управлшня е неодмшна наявшсть в систем! державного управлшня зворотного зв'язку. Вона може функцюнувати як система звернень громадян, або як анал1з виконання тих чи шших державних, регюнальних чи комунальних цшьових програм Вироблення управлшських ршень (вплив1в) вимагае шформацп про результат попереднього впливу на об'ект управлшня, шформацп про досягнення деяко! задано! на попередньому еташ управл1ння мети. В той же час, здшснення управлшсько! д1яльност1 забезпечуеться не т1лькн наявною шформащею та шформацшними процесами, але й в1дпов1дними 1нформац1йними зв'язками (потоками), що виникають в 1нформац1йних процесах. Все це разом 1з вшповшним програмно-технолог1чним обладнанням становить 1нформац1йне забезпечення орган1в державно! влади та оргашв м1сцевого самоврядування.
Оск1лькн державне управлшня по суп е шформацшним управлшням, де р1шення приймаються на основ1 наявних 1нформац1йних ресурс1в та шформацшних потоков 1 процес1в. Особлив1сть державного управлшня в сучасних умовах - це необхшшсть комплексного застосування сучасних форм 1 метод1в 1нформац1йно-документального забезпечення д1яльносп орган1в державного управл1ння. Передуам, це застосування нов1тн1х 1нформац1йних технологш для шдтримки прийняття р1шень з метою забезпечення ефективного функцюнування системи.
Процес прийняття управлшських ршень розглядаеться як основний вид управл1нсько! д1яльност1, тобто як сукупн1сть взаемопов'язаних, цшеспрямованих 1 посл1довних управл1нськнх д1й, яш забезпечують реал1зац1ю управл1нськнх завдань.
Мета 1 характер д1яльносп державно! установи чи оргашзацл визначають шляхи запровадження 1нформац1йного менеджменту в цю д1яльшсть, а також вид 1нформац1йного продукту, на основ1 якого приймаеться оптимальне управлшське р1шення.
Ефективн1сть ухвалення управлшських ршень в умовах функц1онування шформацшних технологш обумовлена р1зномаштшстю функц1онально-орган1зац1йно! структури орган1в державно! влади та оргашв мюцевого самоврядування, !х ф1нансово-господарсько! д1яльносп, а також в1дпов1дно! управл1нсько! концепцп - у нашому випадку це електронне урядування.
Будь-який орган державно! влади в сво!й д1яльност1 вир1шуе певне коло завдань, основн1 з яких перерахован1 нижче:
1. Перше коло завдань ор1ентоване на надання економ1чно! 1нформац1! щодо свое! д1яльносп зовн1шн1м користувачам - кер1вним органам, податковим службам, громадськосп тощо. У даному випадку для анал1зу використовуються показники, що одержуються на основ1 даних стандартно! бухгалтерсько! та статистично! зв1тност1, а також 1нших джерел 1нформац1!.
2. Друге коло пов'язане 1з завданнями анал1зу, призначеними для вироблення стратепчних управл1нських р1шень розвитку установи чи галуз1 управл1ння. У цьому випадку шформацшна база повинна бути ширшою, але в рамках досить високоагрегованих показнишв, що характеризують основн1 тенденц1! розвитку сфери д1яльност1 установи.
3. Трете коло завдань ор1ентоване на вироблення тактичних ршень. Його 1нформац1йна база надзвичайно широка 1 вимагае охоплення велико! юлькосп частково детал1зованих показник1в, що характеризують р1зш сторони функц1онування об'екта управлшня.
4. Четверте коло завдань пов'язаний 1з завданнями оперативного управлшня вшповшно до функцюнальних п1дсистем об'екта управлшня. Для виршення цих завдань використовуеться поточна оперативна шформащя про стан об'екта управлшня, стан зовшшнього середовища та чинники, що безпосередньо впливають на функцюнування об'екту управлшня.
Основними функщями управлшського апарату е анал1з ситуац1й в оргашзацл 1 зовшшньому середовищ1 1 прийняття р1шень з1 стратег1чного та короткострокового планування !! д1яльност1. Реал1зац1я цих функц1й в сучасних умовах неможлива без застосування сучасних шформацшних технологш, принцишв електронного урядування та 1нструмент1в 1нформац1йного менеджменту. Таким чином, юнуе проблема формування оптимальних 1нформац1йно-технолог1чних структур орган1в державно! влади в загальнш структур! державного управлшня та особливого мюця структурних п!дрозд!л!в орган!в державно! влади та самих установ, як шдсистем, де безпосередньо формуеться та використовуеться шформащя, а також формуються передумови використання шдготовлено! шформацп для прийняття управлшських ршень в шших шдроздшах та на шших р!внях державного управлшня.
Висновки
В!льне створення, розповсюдження ! споживання !нформац!!, як найважлив!ше конституцшне право громадян, перебувае у фокус! суспшьно! уваги ! саме тому державну !нформац!йну пол!тику сл!д розглядати як серйозну руш!йну си^ проведения в Укра!н! демократичних перетворень суспшьства ! держави. Хоча попереду ще довгий шлях до громадянського суспшьства, до правово! держави, вже
можна говорити про формування в Укра!ш ново! шформацшно! реальносп, що базуеться на принцип вiдкритостi шформацп, та вшповшно! дiево! державно! шформацшно! полггики.
Загалом державна iнформацiйна полiтика - це вираження полгшчно! волi держави. Вона буде устшною й не залишиться декларацiею про намiри в тому випадку, якщо ця воля буде недвозначною. При цьому впровадження механiзмiв та iнструментiв шформацшно! полгшки в органах державно! влади можливо лише при створеннi !х оптимальних шформацшно-технолопчних структур в умовах електронного урядування. Це можливо забезпечити при використанш iнформацiйного менеджменту на вйх рiвнях державного управлiння, який забезпечений ввдповшною науково-технiчною пiдтримкою. У зв'язку з цим, питаниям розробки вшповшного забезпечення систем iнформацiйного менеджменту, що використовуються в державному управлiннi, повинна придмтися першочергова увага при створенш ефективно функцiонуючо! системи державного управлшня.
Використання шформацшного менеджменту як шструменту при формуванш та реатзацп державно! шформацшно! полгшки дозволить вирiшити багато питань теорп та практики державного управлшня, штегруючи органiзацiйний пiдхiд, який розглядае iнформацiйнi технологi! та !хнш вплив на органiзацiйнi аспекти, i системний пiдхiд, який розглядае обробку шформацп на основi цiлiсного, системно орiентованого, всеосяжного процесу обробки шформацп в оргашзацп i придiляе особливу увагу ошгашзацп комунiкацiйних каналiв, шформацп, методiв роботи.
Список використаиоТ л^ератури
1. Арiстова I. В. Державна шформацшна полгшка: органiзацiйно-правовi аспекти: монографiя. Харк1в: Вид-во Ун-ту внутр. справ. 2000. 368 с.
2. Богуш В. М., Юдiн О. К. Шформацшна безпека держави К.: МК-Прес, 2005. 432 с.
3. Шформацшна складова державно! полiтики та управлшня: монографiя. Нац. Акад. держ. Упр. При Президент Укра!ни. Ки!в. К.1.С. 2015. 320 с.
4. Григор. О. Формування шформацшного суспшьства в Укра!ш в контекст iнтеграцi! в £вропейський Союз (державно-управлiнський аспект). Автореф. Дис. На здоб. Наук. Ступ. Канд. Держ. Упр. За спец.25.00.01 - теорiя та iсторiя державного управлшня. Львiв, 2003. 32 с.
5. Макаренко £. А. £вропейська iнформацiйна полiтика: Монографiя. К. 2000. 368 с.
6. Лопушинський I. П. Упровадження електронного урядування в роботу оргашв виконавчо! влади Укра!ни як вагома складова реформування державно! служби. Публiчне управлiння: теорiя та практика. 2010. № 2 С. 194-198.
7. Дурман О. Л., Клюцевський В. I Диджш^защя як процес цифрово! трансформацi! суспiльства Information and Innovation Technologies in the Life of Society. Series of monographs Faculty of Architecture, Civil Engineering and Applied Arts. Katowice School of Technology. Monogra ph 28. 2019. Р. 169-175
8. Семенченко А. Мехашзми державного управлшня у сферi електронного урядування. Студп з архiвно! справи та документознавства. 2012. Т. 20. С. 109-113. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sasd_2012_20_17
9. Клiмушин П. С. Електронне урядування в шформацшному суспшьства монографiя. Харшв. Вид-во ХарР1 НАДУ "Мапстр". 2010. 312 с., 2010. ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1020-9399
10. Соснш О. В. Проблеми державного управлшня системою нацюнальних iнформацiйних ресурсiв з наукового потенщалу Укра!ни: Монографiя. К. 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Укра!ни, 2003. 572 с.
11. Закон Укра!ни про друкованi засоби масово! iнформацi! (пресу) в Укра!нi. Укра!на: iнформацiя i свобода слова: Зб. законод. акпв, нормат. док. та ст. фахiвцiв. Упоряд. А .М. Задворний. К. Молодь,1997. С. 92-110.
12. Про шформацш: Закон Укра!ни. Вшом. Верховно! Ради Укра!ни. 1992. № 48. Ст. 650.
13. Марущак А. I. 1нформацшне право: Доступ до шформацп: Навч. поаб. К. КНТ, 2007. 82 с.
14. Токар О. Державна шформацшна полгшка: проблеми визначення концепту. Полгшчний менеджмент. №5. 2009. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/71089/14-Tokar.pdf?sequence=1
15. Войтович Р. Основш критерп формування та реалiзацi! iнформацiйно! полгшки в умовах евроатлантичного вибору Укра!ни. Вкник УАДУ при Президентовi Укра!ни. 2005. Вип. 1. С. 3-15.
16. Формування шформацшно! полгшки Ради £вропи. URL: http://otherreferats.allbest.ru/political/00216866_0.html
17. Гнатюк С. Л. Медiа-простiр Укра!ни в умовах глобалiзацi!. Стратегiчна панорама. 2007. № 1. С. 184-190.
18. Арютова. I. В. Державна шформацшна полгшка та !! реалiзацiя в дГяльносп оргашв внутршшх справ Укра!ни: органiзацiйно-правовi засади: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07. Нац. ун-т внутр. справ. Харшв, 2002. 40 с.
19. 1нновацшний потенщал Укра!ни в мiжнародних ввдносинах. Монографiя. К. Центр вшьно! преси. 2014. 284 с.
20. 1нформацшна полiтика держави: стан i стратегiя розвитку. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article= 1341
21. Нестеряк Ю. Державна шформацшна полгшка та управлiння нацiональними шформацшними ресурсами Украши. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2013/2013_01(16)/14.pdf
22. Роль державно! шформацшно! полггики у формуванш шформацшного суспшьства. URL: http://mego.info/матерiаЛроль-державноi-iнформацшноi-полiтики-у-формуваннi-iнформацшноro-суспшьства
23. Арiстова I. В. Державна шформацшна полгшка. URL: http://mego.info/матерiал/роль-державноi-iнформацiйноi-полiтики-у-формуваннi-iнформацiйного-суспiльства?page=2
References
1. Aristova I. V. Derzhavna informatsiyna polityka: orhanizatsiyno-pravovi aspekty: monohrafiya. Kharkiv: Vyd-vo Un-tu vnutr. sprav. 2000. 368 p.
2. Bohush V. M., Yudin O. K. Informatsiyna bezpeka derzhavy K.: MK-Pres, 2005. 432 p.
3. Informatsiyna skladova derzhavnoyi polityky ta upravlinnya: monohrafiya. Nats. Akad. derzh. Upr. Pry Prezydentovi Ukrayiny. Kyyiv. K.I.S. 2015. 320 p.
4. Hryhor. O. Formuvannya informatsiynoho suspil'stva v Ukrayini v konteksti intehratsiyi v Yevropeys'kyy Soyuz (derzhavno-upravlins'kyy aspekt). Avtoref. Dys. Na zdob. Nauk. Stup. Kand. Derzh. Upr. Za spets.25.00.01 - teoriya ta istoriya derzhavnoho upravlinnya. L'viv, 2003. 32 p.
5. Makarenko YE. A. Yevropeys'ka informatsiyna polityka: Monohrafiya. K. 2000. 368 p.
6. Lopushyns'kyy I. P. Uprovadzhennya elektronnoho uryaduvannya v robotu orhaniv vykonavchoyi vlady Ukrayiny yak vahoma skladova reformuvannya derzhavnoyi sluzhby. Publichne upravlinnya: teoriya ta praktyka. 2010. № 2 pp. 194-198.
7. Durman O. L., Klyutsevs'kyy V. I Dydzhytalizatsiya yak protses tsyfrovoyi transformatsiyi suspil'stva Information and Innovation Technologies in the Life of Society. Series of monographs Faculty of Architecture, Civil Engineering and Applied Arts. Katowice School of Technology. Monograph 28. 2019. pp. 169-175
8. Semenchenko A. Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya u sferi elektronnoho uryaduvannya. Studiyi z arkhivnoyi spravy ta dokumentoznavstva. 2012. T. 20. S. 109-113. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sasd_2012_20_17
9. Klimushyn P. S. Elektronne uryaduvannya v informatsiynomu suspil'stvi: monohrafiya. Kharkiv. Vyd-vo KharRI NADU "Mahistr". 2010. 312 p., 2010. ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1020-9399
10. Sosnin O. V. Problemy derzhavnoho upravlinnya systemoyu natsional'nykh informatsiynykh resursiv z naukovoho potentsialu Ukrayiny: Monohrafiya. K. Instytut derzhavy i prava im. V. M. Korets'koho NAN Ukrayiny, 2003. 572 p.
11. Zakon Ukrayiny pro drukovani zasoby masovoyi informatsiyi (presu) v Ukrayini. Ukrayina: informatsiya i svoboda slova: Zb. zakonod. aktiv, normat. dok. ta st. fakhivtsiv. Uporyad. A .M. Zadvornyy. K. Molod',1997. pp. 92-110.
12. Pro informatsiyu: Zakon Ukrayiny. Vidom. Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 1992. № 48. p. 650.
13. Marushchak A. I. Informatsiyne pravo: Dostup do informatsiyi: Navch. posib. K. KNT, 2007. 82 p.
14. Tokar O. Derzhavna informatsiyna polityka: problemy vyznachennya kontseptu. Politychnyy menedzhment. №5. 2009. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/71089/14-Tokar.pdf?sequence= 1
15. Voytovych R. Osnovni kryteriyi formuvannya ta realizatsiyi informatsiynoyi polityky v umovakh yevroatlantychnoho vyboru Ukrayiny. Visnyk UADU pry Prezydentovi Ukrayiny. 2005. Vyp. 1. pp. 3-15.
16. Formuvannya informatsiynoyi polityky Rady Yevropy. URL: http://otherreferats.allbest.ru/political/00216866_0.html
17. Hnatyuk S. L. Media-prostir Ukrayiny v umovakh hlobalizatsiyi. Stratehichna panorama. 2007. № 1. pp. 184-190.
18. Aristova. I. V. Derzhavna informatsiyna polityka ta yiyi realizatsiya v diyal'nosti orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrayiny: orhanizatsiyno-pravovi zasady: avtoref. dys. ... d-ra yuryd. nauk: 12.00.07. Nats. un-t vnutr. sprav. Kharkiv, 2002. 40 p.
19. Innovatsiynyy potentsial Ukrayiny v mizhnarodnykh vidnosynakh. Monohrafiya. K. Tsentr vil'noyi presy. 2014. 284 pp.
20. Informatsiyna polityka derzhavy: stan i stratehiya rozvytku. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article= 1341
21. Nesteryak YU. Derzhavna informatsiyna polityka ta upravlinnya natsional'nymy informatsiynymy resursamy Ukrayiny. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2013/2013_01(16)/14.pdf
22. Rol' derzhavnoyi informatsiynoyi polityky u formuvanni informatsiynoho suspil'stva. URL: http://mego.info/material/rol'-derzhavnoyi-informatsiynoyi-polityky-u-formuvanni-informatsiynoho-suspil'stva
23. Aristova I. V. Derzhavna informatsiyna polityka. URL: http://mego.info/material/ror-derzhavnoyi-informatsiynoyi-polityky-u-formuvanni-informatsiynoho-suspil'stva?page=2
