Загальна характеристика правовідносин у сфері забезпечення інформаційної безпеки в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 342. 9

Тарас Перун

Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету '^bBÎBCb^ полггехшка" аспiрант кафедри адмшютративного та iнформацiйного права

peruntarass@gmail.com

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВ1ДНОСИН У СФЕР1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ IНФОРМАЦIЙНОÏ БЕЗПЕКИ В УКРАШ1

© Перун Т., 2017

Дослщжено питання правов1дносин у сферi забезпечення шформацшноУ безпеки в УкраУнь Розглянуто суб'екти та об'екти правов1дносин у сферi забезпечення iнформацiйноï безпеки. Доведено, що найважливiшим завданням забезпечення шформацшноУ безпеки е забезпечення збалансованостi штереыв особистостi, суспiльства i держави та УхньоУ ефективно'1 спiвпрацi в межах глобального шформацшного простору. Цей баланс повинен бути узгоджений з державною полггикою у сферi безпеки загалом.

Ключовi слова: iнформацiя; шформацшш правовщносини; шформацшна безпека; правовiдносини у сфер1 забезпечення iнформацiйноï безпеки.

Тарас Перун

ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВООТНОШЕНИЙ В СФЕРЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В УКРАИНЕ

В статье исследуются вопросы правоотношений в сфере обеспечения информационной безопасности в Украине. Рассмотрены субъектов и объектов правоотношений в сфере обеспечения информационной безопасности. Доказано, что важнейшей задачей обеспечения информационной безопасности является обеспечение сбалансированности интересов личности, общества и государства и их эффективного сотрудничества в рамках глобального информационного пространства. Этот баланс должен быть согласован с государственной политикой в сфере безопасности в целом.

Ключевые слова: информация; информационные правоотношения; информационная безопасность; правоотношения в сфере обеспечения информационной безопасности.

Taras Perun

Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Informational Law

A GENERAL DESCRIPTION OF THE LEGAL RELATIONS IN THE SPHERE OF INFORMATION SECURITY IN UKRAINE

The article discusses the issue of legal relations in the sphere of information security in Ukraine. The subjects and objects of legal relations in the sphere of information security have

been considered. It has been proved that the main aim of information security is to unsure the balance of the interests of the individual, of society and of the State and their effective cooperation within the sphere of global information. It should be coordinated with the state policy in the sphere of security in general.

Key words: information; information legal relations; information security; legal relations in the sphere of information security.

Постановка проблеми. 1нформащя e одшею з тих категорш, яю найтюшше повязан i3 становленням та розвитком суспшьства, явищами та процесами, яю вiдбувалися протягом багатовшово1 iсторiï людства. Та чи шша iнформацiя не тiльки визначала поведшку людини в конкретних життевих ситуащях, а i визначала iсторичну долю держав i нацiй. Сьогоднi вщносини, якi виникають пiд час об^у iнформацiï, пiдлягають правовому регулюванню та захисту. Особливо це стосуеться правовщносин у сферi забезпеченнi iнформацiйноï безпеки.

AHanÏ3 дослiдження проблеми. На вказат питання тieï чи iншою мiрою звертали увагу М. Бургiн, Л. Кураков, Г. Сащук, С. Смiрнов та iншi. Водночас актуальними залишаються питання дослiдження правовiдносин у сферi iнформацiйноï безпеки в Украïнi сьогодш.

Метою цieï роботи е дослщження загально1' характеристики правовiдносин у сферi забезпе-чення iнформацiйноï безпеки в Украш.

Виклад основного матерiалу. 1нформащя завжди вiдiгравала вирiшальну роль у дiяльностi людини. На вiдмiну вщ вищих тварин, якi здiйснювали iнодi доволi складну дiяльнiсть на основi iнформацiï, яка зберiгалася, вироблялася та передавалася переважно за допомогою бiофiзичних структур, дiяльнiсть людини у мiру ïï розвитку бiльшою мiрою регулюеться знаннями - особливою, небiологiчною формою шформацп. Вони зберiгаються, виробляються i передаються за допомогою символiчних мовних систем, у формi абстракцiй, дескрипцш, приписiв, норм i правил, тобто в структурах культури цивiлiзацiï. У разi досягнення певного об'ему та рiвня знання виконують функцiï директивних матриць дiяльностi та вiдiграють роль ïï регуляторiв.

У такому разi об'ем знань, необхiдних для реалiзацiï людськоï дiяльностi, рiзко пiдвищуeться у мiру ïï ускладнення. У суспшьствах з повiльною змiною технiки та технологи порiвняно невеликий об'ем знань, який забезпечуе безперебшну вiдповiдну дiяльнiсть, транслюеться з поколiння в поколшня без iстотних змiн. У разi переходу до сучасноï стадiï розвитку, яка характеризуеться тдвищенням темпу техшчних i технологiчних iнновацiй, об'ем знань, необхщних для ïx обгрунтування, розроблення, реалiзацiï та поширення, повинен зростати експоненщально [2, с. 19].

У сучасних умовах всебiчна, повна i своечасна шформащя допомагае знаходженню нових сощальних "енергетичних" ресурсiв суспiльства, ïxньому використанню. Система iнформацiï "обслуговуе" спшкування людей, соцiальниx груп, класiв, нацш i держав, сприяе оволодiнню людьми науковим свггоглядом, допомагае 1'м розiбратися у рiзниx явищах та процесах суспшьного життя, пiдвищити рiвень своeï культури та освiченостi, засвоювати та виконувати закони та моральш принципи [1, с. 4-5].

У свш час Н. Вшер цiлком справедливо звертав увагу на те, що шформащя позначае "ввщний iмпульс", що його отримуе система iз зовшшнього свiту [4, с. 41]. Поняття iнформацiï е одним з найзначущших практично в усix науках. У тому чи шшому ступенi категорда iнформацiï дослiджували представники правовоï науки, фшософи, економiки, соцiологiï та шших наук. На всеоxопнiсть iнформацiï звертав увагу В. М. Глушков, на думку якого, шформащя у найзагальшшому ïï розумшш е мiрою неоднорщносп розподiлу матерiï та енергiï у просторi та часi, мiрою змш, якими супроводжуються всi процеси, яю протiкають у свiтi...

1нформащю несуть у собi не тшьки листи книги чи людська мова, але i сонячне свiтло, шум водоспаду, шелест листя тощо [5, с. 7].

Як зазначають А. О. Корюкова та В. Г. Дера, спочатку тд iнформацieю розумши вiдомостi, якi передавалися одними людьми шшим людям усним, письмовим або будь-яким шшим способом, наприклад, за допомогою умовних сигналiв, а також саме передання чи отримання цих ведомостей. Така шформащя вiдiграe значну роль у житп людини. Водночас зi середини ХХ ст. у результат соцiального прогресу i бурхливого розвитку науки i технiки, об'еми шформацп надзвичайно зросли. Поняття шформацп було розширено. Пiд iнформацieю стали розумгги обмiн вiдомостями не тшьки мiж людьми, але також i мiж людиною та автоматом, автоматом та автоматом, обмш сигналами у тваринному та рослинному свт [7, с. 5]. Так, шформащя у природi та людському суспiльствi становить рiч не менш фундаментальну та всюдисущу, нiж матерiя та енерпя i всi ми зараз живемо в iнформацiйному суспiльствi [3, с. 243].

У сучасних умовах можемо говорити про юнування шформацшно! сфери, яка становить сукупшсть iнформацiйних ресуршв, шформацшно! iнфраструктури, системи формування, розповсюдження, використання шформацп та регулювання суспшьних вщносин, якi у такому разi виникають. Iнформацiйна сфера е системоутворювальним фактором життя суспiльства, активно впливае на стан полгшчно!, економiчно!, оборонно! та шших складових безпеки держави [8, с. 3]. Одним iз найважливших напрямiв впливу шформацшно! сфери слщ визнати безпеку особистостi вщ широкого кола негативних факторiв, як впливають на життя, здоров'я людини, на рiвень И життедiяльностi загалом. Не випадково, що в "Основних засадах розвитку iнформацiйного суспiльства в Украш на 2007-2015 роки" зазначено, що одним iз основних прюршепв Украши е прагнення побудувати орiентоване на iнтереси людей, вiдкрите для вшх i спрямоване на розвиток шформацшне суспiльство, в якому кожен мп- би створювати i накопичувати шформащю та знання, мати до них вшьний доступ, користуватися та обмшюватися ними, щоб надати можливють кожнiй людинi повною мiрою реалiзовувати свiй потенцiал, сприяючи суспiльному i особистому розвитковi та пiдвищуючи яюсть життя [10].

Вiдповiдно до Закону Украши "Про шформащю", остання визначаеться як будь-яю вiдомостi та/або даш, якi можуть бути збереженi на матерiальних носiях або вiдображенi в електронному виглядi (ст. 1 Закону). Закон також деталiзуе види шформацп. Так, на законодавчому рiвнi видшяють такi види шформацп за змютом: iнформацiя про фiзичну особу, довщково-енциклопедичного iнформацiя, iнформацiя про стан довкшля (екологiчна iнформацiя), iнформацiя про товар (роботу, послугу), науково-техшчна шформащя, податкова шформащя, правова шформащя, статистична шформащя, сощолопчна шформащя, iншi види шформацп.

Своею чергою, шформацшна безпека - це стан захищеносп шформацшного середовища, захист шформацп становить дiяльнiсть щодо запобiгання витоку шформацп, що захищаеться, несанкцiонованих i ненавмисних впливiв на iнформацiю, що захищаеться, тобто процес, спрямований на досягнення цього стану [6, с. 101]. Необхщний рiвень шформацшно! безпеки гарантуеться сукупшстю полiтичних, економiчних, органiзацiйних заходiв, спрямованих на запобтання, виявлення й нейтралiзацiю тих обставин, факторiв i дш, якi можуть завдати збиткiв чи зашкодити реалiзацil iнформацiйних прав, потреб та штерешв кра!ни i И громадян. Отже, шформацшна безпека держави е станом захищеносп шформацшного середовища, що забезпечуе умови функщонування незалежно вщ ймовiрних i реальних внутршшх i зовнiшнiх загроз [11].

У Закош Укра!ни "Про основнi засади розвитку шформацшного суспшьства в Украш на 2007-2015 рр." цей термш набувае такого трактування: "iнформацiйна безпека - стан захищеносп життево важливих iнтересiв людини, суспiльства i держави, при якому запобтаеться нанесення шкоди через: неповноту, невчаснiсть та невiрогiднiсть iнформацil, що використовуеться; негативний шформацшний вплив; негативнi наслiдки застосування шформацшних технологiй; несанкцiоноване розповсюдження, використання i порушення цiлiсностi, конфiденцiйностi та доступносп iнформацil" [10].

Iнформацiйна безпека е одшею iз складових стiйкого розвитку вше! держави, а забезпечення шформацшно! безпеки необхщно розумгги як: "...одне з глобальних i прiоритетних завдань оргашв

державного управлшня, виршенню якого мають бути шдпорядковаш полiтична, економiчна, военна, культурна та iншi види дiяльностi системи державного управлшня" [9, с. 104].

Основними об'ектами правовщносин, що складаються в сферi забезпечення шформацшно! безпеки, е права i свободи особистосп в iнформацiйнiй сферi, такi як право на доступ до шформацп, право на освггу, право на доступ до культурних щнностей, а також право штелектуально! власностi; моральш та культурнi цiнностi суспiльства; конституцшний лад, демократiя i територiальна цшсшсть держави.

Суб'ектами правовiдносин у сферi забезпечення шформацшно! безпеки е громадяни Укра!ни, iноземнi громадяни, особи без громадянства, посадовi особи органiв державно! влади та оргашв мiсцевого самоврядування, а також держава залом.

Найважлившими штересами особистостi в iнформацiйнiй сферi е: реалiзацiя в повному обсязi права на доступ до шформацп та вшьне використання шформацп в разi здiйснення дiяльностi, не заборонено! законом, використання шформацп з метою штелектуального i культурного розвитку, захист персональних даних, захист особисто! та шмейно! таемницi. 1нтереси суспiльства в шформацшнш сферi тiсно взаемопов'язанi з штересами особистосп, головним iнтересом суспшьства в цш сферi е тдтримка суспiльно! злагоди i добросусiдських вщносин мiж членами суспiльства, недопущення будь-яких форм дискримшацп.

Державнi iнтереси в шформацшнш сферi представленi у виглядi таких положень:

- розвиток шформацшно! шфраструктури з метою змiцнення суверештету, конституцiйного ладу i територiально! цшсносп Укра!ни;

- розвиток мiжнародно! сшвпращ в iнформацiйнiй сферi.

Можна видшити такi види загроз iнформацiйнiй безпещ Укра!ни:

- загрози iнформацiйним правам i свободам людини i громадянина;

- загрози суспшьнш свiдомостi громадян Укра!ни;

- загрози iнформацiйного забезпечення державно! полггики Укра!ни;

- загрози шформацшного розвитку Укра!ни, враховуючи загрози розвитку шформацшних технологiй;

- загрози безпещ засобiв зв'язку i комушкацп.

Найбiльш схильною до iнформацiйних загроз е сфера економши, оскiльки ринок створюе рiзнi органiзацi!, якi займаються збором та поширенням iнформацi!, що стосуеться зовнiшньоекономiчно!, бiржово!, комерцiйно!, фшансово!, податково! та митно! дiяльностi, для подальшого !! використання з метою дезшформацп суб'ектiв господарювання i оргашв державно! влади. 1стотно! шкоди також завдае економщ дiяльнiсть iноземних фiрм, якi займаються збиранням i обробленням економiчно! iнформацi!, оскiльки в такому разi створюються сприятливi умови для несанкщонованого доступу до iнформацi! з обмеженим доступом.

Так, найважлившим завданням забезпечення шформацшно! безпеки е забезпечення збалансованосп штереив особистостi, суспiльства i держави та !хньо! ефективно! сшвпращ в межах глобального шформацшного простору. Цей баланс повинен бути узгоджений з державною полггикою у сферi безпеки загалом. В умовах глобалiзацi! стае необхщнютю аналiзувати змiни у зовшшнш i внутрiшнiй полiтицi шших держав, а також !х законодавство i правозастосовчу практику. Все вищесказане е найважливiшими умовами ефективного функщонування системи iнформацiйно! безпеки та захисту iнформацi! в Укра!нi.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом / В. Г. Афанасьев. - М. : Политиздат, 1975. - 408 с. 2. Беляков К. И. Управление и право в период информатизации. Монография / К. И. Беляков. - К. : Издательство "КВ1Ц", 2001. - 308 с. 3. Бург1н М. С. 1нформацШт тр1ади / М. С. Бург1н // Фыософська 7 соц1олог1чна думка. Украгнський науково-теоретичнй часопис. - 1993. - № 7-8. - С. 243-246. 4. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине / Пер. с англ. И. В. Соловьева и Г. Н. Пивоварова. - М. : Сов. Радио, 1968. - 326 с. 5. Готт В. С. Социальная роль ифнорматики / В. С. Готт, Э. П. Семенюк,

A. Д. Урсул. - М., 1987. - 284 с. 6. Кавун С. В. Хнформацтна безпека : навч. noci6. Ч. 1 / С. В. Кавун,

B. В. Носов, О. В. Мажай. - Харюв : Вид. ХНЕУ, 2008. - 352 с. 7. Корюкова А. А. Основы научно-технической информации / А. А. Корюкова, В. Г. Дера. Учеб. пособие для студ. вузов по спец. "Автоматизация и механизация процессов обработки и выдачи информации ". - М. : Высш. школа, 1985. - 224 с. 8. Кураков Л. П. Информация как объект правовой защиты / Л. П. Кураков,

C. Н. Смирнов. - М. : Гелиос, 1998. - 240 с. 9. Лткан В. А. 1нформацШна безпека Украгни в умовах eвроiнтеграцiï / В.А. Лткан, Ю.С. Максименко, В. М. Желiховський : [навч. поабник]. - К. : КНТ, 2006. - 280 с. 10. Про основт засади розвитку Шформацшного сустльства в Украш на 2007-2015 рр. Закон Украгни: офщ. текст: за станом на 9 ачня 2007р. // Вiдомостi Верховног Ради Украгни (ВВР). - 2007. - № 12. - Ст. 102. 11. Сащук Г. 1нформацШна безпека в системi забезпечення нащональног безпеки [Електронний ресурс] / Г. Сащук. - Режим доступу: http://search. ukr. net/?go =http%3A %2F%2Fjourn. univ. kiev. ua%2Ftrk%2Fpublikac

ii%2Fsatshuk j>ubl.php. - Заголовок з екрана.

REFERENCES

1. Afanas'ev V. H. Sotsial'naya informatsiya i upravlenie obshchestvom [Social Information and Management society]. Moscow: Polytyzdat Publ, 1975. 08 p. 2. Belyakov K.I. Upravlenie ipravo vperiod informatizatsii. Monografiya [Management and the right to information of the period. Monograph]. Kiev: Yzdatel'stvo "KVITs" Publ, 2001. 308 p. 3. Burhin M.S. Informatsiyni triady [Information triad]. Philosophical and sociological thought. Ukrainian scientific-theoretical journal. 1993. No 7-8. pp. 243-246. 4. Viner N. Kibernetika ili upravlenie i svyaz' v zhivotnom i mashine [Cybernetics or Control and Communication in the Animal and the Machine]. / Per. s anhl. Y.V. Solov'eva y H.N. Pyvovarova. Moscow: Sov. Radyo Publ, 1968. 326 p. 5. Hott V. S. Sotsyal'naya rol'yfnormatyky [The social role of informatics]. V. S. Hott, Э. P. Semenyuk, A. D. Ursul. Moscow, 1987. 284 p. 6. Kavun S. V. Informatsiyna bezpeka. Navchal'nyy posibnyk. Vol. 1 [Informatsiyna bezpeka. The Teaching posibnik. Part 1]. S.V. Kavun, V. V. Nosov, O. V. Mazhay. Kharkiv: Vyd. KhNEU Publ, 2008. 352 p. 7. Koryukova A. A. Osnovy nauchno-tekhnicheskoi informatsii [Fundamentals of scientific and technical information]. A. A Koryukova, V. G. Dera. Proc. allowance for students. universities on spec. "Automation and mechanization of the processing and delivery of information." Moscow: Executive. School, 1985. 224 p. 8. Kurakov L. P. Informatsiya kak ob"ekt pravovoi zashchity [Information as an object of legal protection]. L. P. Kurakov, S. N. Smirnov. Moscow: Gelios, 1998. 240 p. 9. Lipkan V. A. Informatsiyna bezpeka Ukrayiny v umovakh yevrointehratsiyi [Information security Ukraine in terms of European integration]. V. A. Lipkan, Yu.Ye. Maksymenko, V.M. Zhelikhovs'kyy: [navch. posibnyk]. Kiev: KNT Publ, 2006. 280 p. 10. Pro osnovni zasady rozvytku informatsiynoho suspil'stva v Ukrayini na 20072015 r.r. Zakon Ukrayiny: ofits. tekst: za stanom na 9 sichnya 2007 r. [On Basic Principles of Information Society in Ukraine in 2007-2015 GG Law of Ukraine: official. text as of January 9, 2007]. Supreme Council of Ukraine (VVR). 2007. No 12. Art. 102. 11. Sashchuk H. Informatsiyna bezpeka v systemi zabezpechennya natsional'noyi bezpeky. [Information security in the national security system]/ Availableat: http://search.ukr.net/?go=http%3A%2F%2Fjourn.univ.kiev.ua%2Ftrk%2Fpublikac

ii%2Fsatshuk_publ.php.

Дата надходження: 05.01.2017р.