CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 1. С. 129-137.
УДК 340.111.5:316.774
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ДО державно! ШФОРМАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
Сотлко I. М.
Нащональний ав1ацшний утверситет, м. КиТв, УкраТна
У статп дослщжуються особливоси застосування системного тдходу до вивчення державно! шформацшно! полiтики. Доводиться необхщтсть формування розумiння концепту державно! шформацшно! полiтики з позицш фшософсько! гносеологй. Шдкреслюеться, що проблема неефекгивностi державно! шформацшно! полижи корiниться саме в методолопчнш площинi: вiдсутнi системнi засади державно! полижи в цшому i засади державно! шформацшно! полiтики зокрема. Вщповщно, вiдсутнi науково обrрунтованi та розроблеш вщповщно до рiзних життево важливих нацiональних iнтересiв напрями адекватно! державно! шформацшно! полижи. Законодавство у данш сферi е фрагментарним, несисте-матизованим, не об'еднаним единим кергвним задумом - побудови соборно! процвиаючо! незалежно! iнформацiйно розвинено! Укра!ни, в якш би ефективно функцiонували шститути як шформацшного, так i громадянського суспiльства, був високий р1вень шформацшно! взаемодп через органiзацiю шформацшно! функцi! держави.
Тому автор наголошуе, що саме системний пiдхiд мае претендувати на потужний методологiчний науковий напрям, в рамках якого знаходить свое пояснення формування, реалiзацi! та корегування державно! iнформацiйно! полижи.
Ключов1 слова: державна шформацшна полижа, гносеологiя, системний пiдхiд, система, шфор-мацiйно-правовий феномен, iнформацiйний простiр, шформацшна середовище, правове регулювання iнформацiйно! полижи, шформащя.
Актуальмсть.
Визначення i розроблення методолопчних основ будь-яко! науки, сфери д1яль-носп виступае важливою справою. Дана проблема також актуал1зуеться i через те, що в умовах актив1зац1! алгорипшв дестабшзацп державно! шформацшно! полпики, зокрема проведення з боку Росп проти Укра!ни масштабно! шформацшно! вшни, в Укра!ш бракуе як практичного досвщу, так i глибинних наукових розробок, присвя-чених безпосередньо питанням застосування системного тдходу, шших питань теоретичного характеру, як в цшому формують i задають горизонти шзнання складних i багатоальтернативних феномешв сучасно! дшсносп, яким, безперечно, виступае державна шформацшна полгшка.
Пщкреслю, що проблема неефективност! державно! шформацшно! полгшки (Д1П) коршиться саме в методолопчнш площиш: вщсутш системш засади державно! полпики в цшому i засади державно! шформацшно! полгшки зокрема. Вщповщно, вщсутш науково обгрунтоваш та розроблеш вщповщно до р!зних життево важливих нацюнальних iнтересiв напрями адекватно! державно! шформацшно! полпики. Законодавство у данш сферi е фрагментарним, несистематизованим, не об'еднаним еди-
ним керiвним задумом - побудови соборно! процвгаючо! незалежно! iнформацiйно розвинено! Укра!ни, в якш би ефективно функцiонували шститути як шформацш-ного, так i громадянського суспiльства, був високий рiвень шформацшно! взаемодп через органiзацiю шформацшно! функци держави.
Брутальнiсть та масштабшсть проведення Росieю проти Укра!ни спещальних ш-формацiйних операцiй пiдчас агресда в Криму на початку 2014 року засвщчили про помилковiсть, безперспектившсть та пряму небезпеку покладатися на чи-то амери-канськi, чи-то европейсью або взагалi захiднi, чи-то швшчш чи-то будь-яю iншi не-украгнськг теорп, якi займаються вивченням даних проблем. Встановлення шформа-цiйного контролю та шформацшно! асиметри виступають характерними сучасними трендами формування глобально! шформацшно! асиметри i визначають загальнi обрп юбербезпеково! полiтики, в якш немае мюце слабким та iнформацiйно нерозвиненим державам. За цих умов застосування системного пiдходу до Д1П е життево необхiдним.
Опрацьовашсть теми досл1дження в публикациях тших автор1в.
У даному контекст можу пiдтримати дослщниюв рiзних галузей правових наук, яю звертають увагу на загальну гносеологгчну кризу, яка вщбуваеться у наукових школах вивчення iнформацiйно!' полiтики, хоча багато !! принципiв, пiдходiв та ме-тодiв тим чи шшим чином описанi в рамках рiзних наук, натомiсть е роз'еднаними, незгуртованими i не можуть в цшому чинити дiевого системного впливу на шформа-цiйну полiтику як цшсний екзистенцiальний феномен.
Аналгз наукових дослгджень за темою статп дозволив дшти висновку про повну вiдсутнiсть напрацювань з iнформацiйно! гносеологi! [1-10]. Головними вадами сучас-но! iнформацiйно! полггики в Укра!нi е те, що не е сформованою методологiя !! до-слiдження. Така тенденцiя мае сталий характер, адже нехтування питаннями розгляду гносеологiчних проблем Д1П мае в укра!нськш науцi власну юторда. Зокрема, однiею з останнiх докторських дисертацiй е робота Степанова В. Ю., присвячена дослiдженню теоретико-методологiчних засад формування та реалiзацi! державно! шформацшно! полггики. Натомiсть, попри дуже гучно проголошену назву, а також мету - обгрунту-вання теоретико-методологiчних засад щодо змiсту, складових та принцишв функцю-нування механiзму формування та реалiзацi! Д1П в Укра!нi, на мш погляд, з позицiй системно! фшософсько! методологi! саме теоретико-методологiчний компонент дослщ-жений дуже слабо, а питання застосування системного пiдходу взагалi не розглянуто.
Так само питання застосування системного тдходу взагалi не розглянуто в докторських дисертащях Новицького А. М. [11] та Цимбалюка В. С. [12].
Виклад основного матер1алу.
Натомють одним iз небагатьох дослщжень застування системного тдходу до пра-вово! сфери е дисертащя Ганьби Б. П. «Системний шдхщ та його застосування в дослщженш Укра!ни як демократично!, сощально!, правово! держави», захищена аж у 2011 р. [13].
Зпдно з положеннями дано! роботи актуальним для мого дослщження е наступнi висновки:
• висновок про доцшьнють, природшсть i закономiрнiсть застосування системного тдходу щодо дослщження укра!нсько! держави на сучасному перехщному етапi розвитку i, насамперед, !! основних конституцшних ознак;
• положення про те, що системний шдхщ у дослщженш Украши як демократично!, сощально1, правово! держави грунтуеться на розглядi основных ознак нашо! держави як единого цшого, в якому кожна i3 зазначених сутностей мае свое самостшне вираження та суспшьне значення, проте в ^ct^î вони дають принципово значно складшшу та багатограннiшу якiсть, характеризуючи ïï на вищому рiвнi;
• положення про те, що демокрапя як головна яюсна риса вiдповiдних держав вщграе основну роль щодо характеристики суп держави взагалi, а також визначае загальну позитивну ощнку вшм iншим соцiально-правовим явищам;
• висновок про те, що складшсть украшського державотворення полягае в одно-часнш побудовi демократичноï, правовоï i соцiальноï держави, а це породжуе низку суттевих проблем i значно затягуе цей процес [13, с. 7-9].
На думку Ганьби Б. П., основною заслугою системного тдходу е те, що вш дае змогу зберегти принцип цшсносп у вивченш суттевих державних ознак, охопити не тшьки основш, але й ус супровщш явища i таким чином установити та проа-налiзувати всю систему яюсних ознак укра1'нсько1' держави в ix неподiльнiй едностi, встановити глибиннi зв'язки мiж ними, зони впливу тощо. Адже кожна з наведених ознак держави мае не тшьки самостшне значення, а й оргашчно пов'язана з шшими ïï рисами, доповнюе, розвивае, забезпечуе глибше ïx дiалектичне розумiння. Тому системний пiдxiд збагачуе сприйняття кожноï конкретно].' з названих Конституцiею Украïни ознак, поглиблюе знання про них, доводить едшсть свiту не тiльки взагал^ а й у стосунку до конкретних явищ. В цiлому при здшсненш системного дослщжен-ня основних ознак украïнськоï держави, як i будь-якоï соцiальноï системи, доцiльно дотримуватися схеми, запропонованоï Каганом М. С., який пропонуе аналiзувати со-щальну систему в трьох аспектах: предметному, функцюнальному та iсторичному [14, с. 7].
Особлива увага Ганьбою Б. П. звертаеться на категори, що описують з позицiй системного тдходу державно-правовi явища. Висвiтлюючи роль категорш системного пiдxоду у дослщженш державно-правових явищ, автор наголошуе, що вщ правильного ïx визначення залежить якiсть, повнота i загалом кшцевий результат системного дослiдження будь-яких сощальних систем, у тому чи^ i основних ознак украïнськоï держави.
У теори управлiння i системних дослщжень панiвною е думка про рiзноманiтнiсть категорiй, ïx динамiзм та пластичшсть. Вибiр категорiй системного пiдxоду у бшь-шостi випадкiв залежить саме вщ конкретноï ситуаци, вiд мети дослщження та тих об'ектiв, яю е предметом наукового аналiзу [14, с. 8].
Натомють я не можу погодитись iз тезою даного дослщника про те, що визначення категорiального набору в цшому носить довшьний характер i е безпосередшм правом дослiдника, хоча це не означае, що вш е повшстю вiльним у такому виборi [14, с. 7]. Таким чином, автор припускаеться помилки гносеологiчного рiвня: слiд чiтко порiзнювати поняття «наукове тзнання» i «наукове дослгдження». Якщо перше становить собою суспшьно-юторичний процес i становить предмет гносеологи, то наукове дослщження розглядаеться виключно як суб'ективний процес - дiяльнiсть iз отримання нових наукових знань окремим iндивiдом - вченим, дослiдником, групою дослщниюв, що е предметом методологи науки.
Дана теза слугуе додатковим аргументом на користь актуальносп звернення мое! уваги до питань шформацшно! гносеологи та методологи.
На цьому шляху меш бшьше пасуе думка Сурмша Ю. П. [15], який пропонуе кла-сифшащю основних категорiй системного тдходу:
1) базисш категорИ, на яких грунтуеться вся решта категорiй;
2) категори системи;
3) категорi! складових системи;
4) категори, що характеризують властивосп;
5) категорi! сташв системи;
6) категори оточення системи;
7) категори процеав;
8) в1ддзеркалення системи;
9) категори, що характеризують ефективтсть системи;
10) категори системного анал1зу.
Узагальнюючи даний шдхщ, а також думки шших дослщниюв [16-19], можна сформулювати вимоги до дослщження шформацшно! полтики з позицш системного тдходу.
1. Базов^ фундаментальш категори, що описують державну шформацшну полiтику як феномен, за якого Д1П е цшим, цшсним, що володiе множиною еле-ментiв, об'еднаних корелятивними зв'язками, оргашчними сукупностями, оргашза-цшним феноменом.
2. Категорн, якi дають розумiння Д1П як системи:
Державна тформацшна пол1тика - це: система - оргашчна сукупшсть взаемо-пов'язаних елементiв, як у сво!й едностi утворюють нову яюсть, а сума складових елеменпв не перевищуе потенцiалу уше! системи; що складаеться з пiдсистем, як виступають елементами системи, який при докладному розгщщ виявляетьсясисте-мою. Будь-яка система складаеться з декшькох р1вшв пiдсистем. Допом1жш категорi! системного тдходу: елемент, властивiсть, зв'язок, структура, гомеостаз, функщя, функцiонування, iнтеграцiя, iнтегральний ефект, адаптивнiсть i ш.
3. Найбшьш важливжатегорп, що визначають будовудержавно"! шформацш-ноТ полiтики.
Державна iнформацiйна полгшка складаеться !з елемент1в - дат нерозкладних одиниць при даному спосо61 розчленовування. Зв'язки м1ж елементами ведуть до по-яви в цшснш системi нових властивостей (емерджентнiсть), не властивих елементам окремоЧерез цю тдмножину елементiв системи можуть розглядатися як тдсистеми (компоненти), що залежить вщ цiлей дослiдження; данi елементи об'еднаш м1ж собою особливою формою зв'язку - взаемного обмеження на поведшку об'ектiв, що створюе обмеження на поведшку об'екпв i залежшсть м1ж ними; даний зв'язок може бути як прямим - безпосередня д1я об'екпв одного на шшш; так i зворотшм - д1я результатiв функцiонування системи на характер цього функцюнування. Вщмшшсть або тотожшсть iнформацiйних дш в iнформацiйному середовищ^ тотожних в шшому iнформацiйному середовищi визначаеться поняття вiдношення. Д1П володiе структурою - впорядкованiстю вщносин, що зв'язують елементи системи i забезпечують !! рiвновагу, спошб оргашзаци системи, тип зв'язюв; критерiем упорядкованосн
виступае юнування системоутворюючого чинника - ознака, яка об'еднуе об'екти до системи.
4. Категори, що характеризують властивосп державно'1 шформащйноУ полiтики як системи.
Державна шформацшна полггика як система характеризуеться метою системи - передбачення в свщомосн суб'екта шжишринга системи державно! влади або алгоритму державного управлшня (вш не завжди спiвпадае i3 державними) того стану системи, на який спрямовуеться дiяльнiсть системи; зазвичай виражають у виглядi цiльовоï функцп iз обов'язковим закрiпленням в основоположних документах: Кон-ституцiя - Засади внутрiшньоï та зовнiшньоï полiтики - Концепщя iнформацiйноï полiтики - Стратепя нацiональноï безпеки Украïни - Доктрина iнформацiйноï безпе-ки Украши - Закон Украши «Про шформащю». Зважаючи на багатофункцiональнiсть системи, ïï полютруктуршсть формуеться дерево цiлей, iз подальшим розробленням алгоритму визначення прiоритету у ïx досягненнi, формуваннi iерархiï.
Д1П як система характеризуеться емердженттстю -незводимютю потенща-лу системи до потенщалу елементiв системи, тобто рiвень шформацшно1' безпеки впливае на рiвень реатзаци iнформацiйноï полiтики, натомiсть не повшстю визна-чае ïï, так само як i слабкий рiвень реалiзацiï iнформацiйниx прав i свобод людини не завжди свiдчить про неефектившсть державноï iнформацiйноï полiтики в цшому. Для визначення умов ефективносн функщонування системи послуговуються понят-тям гомеостазис (грецьк. homeo - подiбний + stasis - нерухомють) - тип динамiчноï рiвноваги, притаманний для державноï iнформацiйноï полiтики, який полягае у шд-триманнi суттево важливих для збереження системи параметрiв у допустимих межах через меxанiзм зворотного зв'язку. Д1П е складною, вщкритою системою, що за певних умов може досягати рiвня ентропИ' (вщ грецьк. en - у, i trope - поворот, перевтшення) - мiра хаосу в системi, кшьюсна мiра невизначеностi деякоï видiленоï сукупносн характеристик системи. Чим вищим е стутнь органiзованостi Д1П, тим вищою е негентротя системи - стутнь оргатзованосн системи, пов'язана з шфор-мацiею, величина, зворотна ентропiï, i нижча за ентропiю.
5. Категори, що характеризують стан Д1П як системи.
Д1П характеризуеться як процес - змши безлiчi статв системи - одночасно юну-ючих властивостей об'екту або системи - шформацшних вiдносин з метою створен-ня сприятливих умов для реалiзацiï шформацшних прав i свобод людини.
Д1П як система становить оргатзацт - впорядковашсть системи вщповщно до системоутворюючого чинника, мiра упорядкованостi системи залежить вщ стану неврегульованостi, де визначальним е не лише руйнування, а й народження систем (хаос). Пщ час власноï реалiзацiï можлива трансформащя рiзниx станiв системи, тобто ïx змiна, одним iз таких сташв виступае стан невизначеносп - пeрeхiдний стан -стан системи, що перебувае в процес^ на штерват невизначеносп мiж двома станами: реальним i бажаним. Ефективтсть реалiзацiï Д1П свiдчить про стабiльний стан системи - збереження системою, за умови впливу рiзноманiтниx чинниюв, суттево важливих для ефективного функщонування та розвитку характеристик. Неефективна Д1П свщчить про кризовий стану системи, внаслщок якого вона не здатна досягти початковоï мети свого функщонування.
6. Важливим виступають категорп оточення Д1П як системи.
Д1П реалiзуеться в гнформацШному середовищг- яке е тим, що вщмежоване вщ системи, не належить !й, це сукупнiсть об'ектiв, змша яких впливае на систему, а також тих об'екпв, чи! властивост змiнюються внаслiдок поведiнки системи. Дане середовище може бути навколишнiм i внутрiшнiм.
7. Оскiльки державна шформацшна полiтика становить собою процес, то Д1П як процес описуеться наступним чином.
Д1П - виступае функцгею - основним напрямом дiяльностi державних i недержав-них iнституцiй щодо забезпечення шформацшного суверенiтету, формування переду-мов та гарантiй реалiзацi! шформацшних прав i свобод людини. Здшснення функцiй вiдбуваються в процесi функцюнування - ди системи в чаш, але дане функцюнування мае носити цшеспрямований та упорядковуючий характер на суспшьш вiдносини, тобто мае бути здшснене управлгння - приведення системи в стан рiвноваги або до-сягнення мети, у вiдповiднiсть з об'ективними закономiрностями та тенденцiями, що дiють у даному середовищi [20, с. 25].
Зважаючи на багатофункцюнальшсть систем Д1П, важливим етапом на шляху !! ефективного функцiонування виступае гнтеграцгя - процес i мехашзм об'еднання i пов'язностi елементiв; характеризуеться штегратившстю, системостворюючими змiнними, чинниками, зв'язками i т.д. Пiд час входження до глобального шформацш-ного суспшьства, спроби нав'язати i сформувати ушверсальш iдентичностi як кон-цепцiя космопол^изму в рiзних просторах важливою ознакою Д1П виступае адапта-цгя - рiвень пристосування системи до навколишнього iнформацiйного, полiтичного, правового, безпекового та шшого середовища без втрати власно! iдентичностi (загальнонацiонально!, iнформацiйно!).
За умови слабкосп та непродуманостi iнформацiйно! полтики, вiдсутностi або непослiдовностi вжиття дiевих заходiв з формування та розвитку Д1П вiдбуваеться деградацгя - попршення характеристик системи, аж до !!руйнування - приведення до неврегульованосп, пiдвищення ентропiйностi аж до досягнення хаосу. Причинами деградацi! системи можуть бути зростання - неконтрольоване збшьшення кшьюс-них характеристик системи, яю експоненцiйно зменшують якiсть дано! системи. На-приклад, в Укра!нi юнуе значна кiлькiсть нормативних актiв, що регулюють суспiльнi вiдносини в шформацш сферi - понад 4000, натомють рiвень реалiзацi! iнформацiй-них прав, ефектившсть функцiонування системи Д1П е гранично низькою. Чим бiль-ше ухвалюватиметься нормативних актiв в Укра!ш, тим дедалi збiльшуватиметься рiвень правово! ентропi! i, вiдповiдно, зростатиме швидюсть наближення до ентропi! та хаосу дано! системи.
Одним iз чинникiв деградацi! системи може бути агрешя - придушення деяких характеристик системи в цшях !! знищення, руйнування або насильницько! штеграци. Наслiдком тако! iнтеграцi! може бути поглинання - насильницька штегращя одше! iнформацiйно! системи iншою.
8. Категорн, що характеризують в1дображення Д1П як системи.
Д1П виробляе, продукуе гнформацгю - вщомосп, знання спостерiгача про систему, вщдзеркалення мiри !! рiзноманiтностi. За таких умов, а також шформацп про навколишне середовище, власш ресурси, спiввiдношення бажано! мети i реальних
можливостей з ïï досягнення формуеться модель Д1Пяк системи - об'ект, який може замщати ïï в дослщницькому або практичному процес^ а отримаш результати мо-жуть бути екстрапольованi на саму систему. Прикладом застосування метсдов мо-делювання слугують проведення юбернавчань з протиди кiберзагрозам в шформа-цiйному середовищi. Одним iз технолопчних етапiв конструювання такоï системи виступае ïï проект - модель Д1П як засГб конструювання бiльш досконалоï системи.
9. Державна iнформацiйна полГтика характеризуеться рiзноманiтними ефектами; найбiльш важливими категорiями, що характеризують ефекти системной Д1П, виступають:
в умовах перманентного впливу дестабшзуючих чинникiв важливих ефектом виступае ефект цiлiсностi - здатшсть Д1П як системи зберiгати суттево важливi характеристики свого функцюнування та устшного розвитку за умови дп чинникiв рiзноï природи. На шляху розвитку важливих ефектом виступае адаптившсть - вла-стивють системи зберГгати свою iдентичнiсть в умовах мшливосп зовнiшнього се-редовища. Адаптившсть тюно пов'язана iз iнтеграцiйним ефектом - появою нових якостей, властивих системГ як цiлому. Наслiдки даного ефекту можуть мати наслщ-ком появу ефекпв емерджентностi - наявнють у системи таких властивостей, яких немае у ïï окремих елеменпв, а також синергетичностi - ефект множення результату функцiонування системи, який перевищуе суму результапв функцiонування ïï окре-мих складових.
Висновки.
Таким чином, в якост висновку стосовно застування системного тдходу можу вщзначити, що системний шдхщ мае претендувати на потужний методологiчний на-уковий напрям, в рамках якого знаходить свое пояснення формування, реалiзацiï та корегування державноï iнформацiйноï полiтики. На мiй погляд, мають тривати спро-би сформувати метатеорт - теорда, що аналiзуе структури, методи, властивостi i способи побудови наукових теорш в якш-небудь визначенiй галузi наукового знання; вона мае виступати формою оргашзаци наукового знання.
На жаль, ниш реальний розвиток системного тдходу не nprnBÏB до його кон-цептуалiзацiï i уконституювання у вшгщщ жорстко обкресленого наукового на-пряму, iз строго певною системою понять, процедур i методiв дослщження. У свою чергу, це спричинило неможливють його операцiоналiзацiï в галузевих дослiджен-нях, у тому чи^ i щодо формування моделi системи державноï iнформацiйноï полггики.
Таке наукове безплщдя системного тдходу також виразилося i у тому, що фактич-но його застосування лише фрагментарно i бшьшою мГрою декларативно вщбуваеть-ся в рамках його як одного ¡з мете^в, окреслених в Гнших моïx публшащях.
Системний же пГдхГд, претендуючи на утверсальшсть особливого роду, на вщ-мГну вГд кибернетики, в надрах якоï поняття системи також вадграе визначальну роль, натомiсть головним предметом системного розгляду вважаються зв'язки i процеси управлшня, ототожнюе системнГсть об'екта вивчення ¡з його цГлГсностГ, незалежно вГд того. Важливим акцентом, на який я хотша звернути увагу, е той, що системний шдхщ сам по собГ як такий не дае ршення проблеми безпосередньо, а виступае зна-ряддям новоï постановки проблеми.
Список лггератури:
1. Арютова I. В. Державна шформацшна полпика: органiзацiйно-правовi аспекти : монографiя / I. В. Арютова ; за заг. ред. О. М. Бандурки. - Х. : Ун-т внутршшх справ, 2000. - 368 с.
2. Бачило И. Л. Информационное право : учебник / И. Л. Бачило. - М. : Издательство Юрайт ; ИД Юрайт, 2010. - 454 с.
3. Гурковський В. I. Органiзацiйно-правовi питання взаемодй органiв державно! влади у сферi национально! iнформацiйно! безпеки : дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 25.00.02 «Мехашзми державного управлшня» / В. I. Гурковський ; Национальна академш державного управлiння при Прези-дентовi Укра!ни. - К., 2004. - 225 с.
4. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. - М. : Юристъ, 2005. - 512 с.
5. Кормич Б. А. йформацшне право : тдручник / Ю. А. Кормич. - Х. : БУРУН i К., 2011. - 334 с.
6. Марущак А. I. Ьформацшне право: регулювання шформацшно! д1яльност1 : навч. поаб. /
A. I. Марущак. - К. : Видавничий д1м «Сюф», КНТ, 2008. - 344 с.
7. Основи шформацшного права Укра!ни : навч. поиб. / [Цимбалюк В.С., Гавловський В.Д., Гриценко В.В. та ш] ; за ред. Швеця М. Я., Калюжного Р. А., Мельника П. В. - К. : Знання, 2004. - 274 с.
8. Степанов В. Ю. Теоретико-методолопчш засади формування та реалiзацi! державно! шформацшно! полпики : дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з державного управлшня : спец. 25.00.02 «Мехашзми державного управлшня» / Вштор Юршович Степанов. - 454 с.
9. Цимбалюк В. С. Ьформацшне право: концептуальш положення до кодифжацп шформацшного законодавства / В. С. Цимбалюк. - К. : «Освгга Укра!ни», 2011. - 426 с.
10. Шпкан В. А., Д1мчогло М. I. Консолщащя шформацшного законодавства Укра!ни : монографiя /
B. А. Лшкан, М. I. Д1мчогло ; за заг. ред. В. А. Лшкана. - К. : ФОП О.С. Шпкан, 2014. - 416 с.
11. Новицький А. М. Правове регулювання iнституцiоналiзацi! шформацшного сустльства в Укра!ш : монографiя / А. М. Новицький. - !ртнь : НУ ДПС Украши, 2011. - 444 с.
12. Цимбалюк В. С. Кодифжащя шформацшного законодавства Укра!ни : дис. на здобуття наук. ступеня д.ю.н. : спец. 12.00.07 «Адмшстративне право i процес ; фшансове право ; шформацшне право» / В. С. Цимбалюк ; Нацюнальний утверситет «Юридична академiя Укра!ни iменi Ярослава Мудрого» Мшстерства освпи i науки Украши. - Харкв, 2013. - 435 с.
13. Ганьба Б. П. Системний тдмд та його застосування в дослвдженш Укра!ни як демократично!, сощально!, правово! держави : дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 12.00.01 «Теорш та кторш держави i права ; юторш полгшчних i правових вчень» / Б. П. Ганьба ; Нацюнальний унiверситет вну-трш^х справ МВС Украши. - Х., 2001. - 172 с.
14. Ганьба Б. П. Системний тдмд та його застосування в дослвдженш Укра!ни як демократично!, сощально!, правово! держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 12.00.01 «Теорш та гсторш держави i права ; гсторш полгшчних i правових вчень» / Б.П. Ганьба ; Нацюнальний унiверситет внутрш^х справ МВС Укра!ни. - Х., 2001. - 19 с.
15. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ : учеб. пособие / Ю. П. Сурмин. - К. : МАУП, 2003. - 368 с.
16. Теорш управлшня в органах внутршшх справ : навчальний поабник / за ред. В. А. Лшкана. - К. : КНТ, 2007. - 884 с.
17. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс. - М. : Аспект-Пресс, 1997. - 564 с.
18. Ошщенко Н. М. Правова система: проблеми теорп : монографш / Н. М. Ошщенко. - К. : !н-т держави i права !м. В. М.Корецького НАН Укра!ни, 2002. - 352 с.
19. Онщенко Н. М. Теоретико-методолопчш засади формування та розвитку правово! системи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.ю.н. : спец. 12.00.01 «Теорш та юторш держави i права ; гсторш полпичних i правових вчень» / Н. М. Онщенко ; !н-т держави i права !м. В.М. Корецького НАН Укра!ни. - К., 2002. - 32 с.
20. Новик И. Б. Кибернетика. Философские и социологические проблемы / И. Б. Новик. - М. : Госполитиздат, 1963. - 207 с.
Сопилко И. М. Системный подход к государственной информационной политике Украины / И. М. Сопилко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т. 27 (66). № 1. - С. 129-137.
В работе исследуются особенности применения системного подхода к изучению государственной информационной политики. Обосновывается необходимость понимания концепта государственной ин-
формационной политики с позиций философской гносеологии, в частности системного подхода. Подчеркивается , что проблема неэффективности государственной информационной политики коренится именно в методологической плоскости: отсутствуют системные принципы государственной политики в целом, и принципы государственной информационной политики в частности. Соответственно, отсутствуют научно обоснованные и разработанные в соответствии с различными жизненно важными национальными интересами направления адекватной государственной информационной политики. Законодательство в данной сфере является фрагментарным, несистематизированным, не объединённым единым руководящим замыслом - построением соборной, процветающей, независимой, информационно развитой Украины, в которой бы эффективно функционировали институты как информационного, так и гражданского общества, был высокий уровень информационного взаимодействия через организацию информационной функции государства.
Поэтому автор подчёркивает, что именно системный подход претендует на мощное методологическое научное направление, в рамках которого находит свое объяснение формирование, реализация и корректировка государственной информационной политики.
Ключевые слова: государственная информационная политика, гносеология, системный подход, методология, феномен, информационно-правовой феномен, информационное пространство, информационная среда, правовое регулирование информационной политики, информация.
SYSTEMATIC APPROACH TO THE STATE INFORMATION POLICY OF UKRAINE
Sopilko I. M.
National Aviation University, Kyiv, Ukraine
In the article author searched a basis to undermining of system approach to research a state information policy. Is proved than the concept of state information police have to researched due to philosophy gnoseology, such as system approach.
Systematic approach is to apply a strong methodological research area, in which is explained the formation, implementation and adjustment of state politics. Is determined that efforts to form a meta-theory should continue - a theory that examines the structure, methods, properties, and methods of constructing scientific theories in any designated branch of science, it must act as a form of scientific knowledge.
Is underlined that now the actual development of a systematic approach has not led to its conceptualization and legitimization as rigidly delineated scientific field, with well-defined system of concepts, procedures and methods. In turn, this resulted in the impossibility to operationalize sectorial studies, including on the formation model of state politics.
This scientific sterility system approach is also reflected in the fact that it actually use only fragmentary and more declarative happening within him as one of the methods outlined in my another publications.
Systemic same approach, claiming the universality of some kind, as opposed to cybernetics, which is in the bosom of the concept also plays a crucial role, while the main subject of a systematic review considered the communication and management processes, identifies systematic study of the object of his integrity, regardless of that. An important focus for which I would like to draw attention is that the systems approach itself as such does not solve the problem directly, but acts as an instrument of a new formulation of the problem.
Key words: state information policy, gnoseology, system approach, system, information-law phenomenon, information space, information sphere, information field, law regulation of information policy, information.
