CC BY
9
СВШАИВНЙВЯРМОШ
^■■шШБшВШШВН
О.А. АТАБВА,
к.е.н, доцент, Навчально-науковий професйно-педагогмний \нститут
Укрансьш iнженерно-педагогчноi академИ
Соцiальна спрямовашсть перетворення методологи eKOHOMÍ4HMX дослiджень в YKpaiHÍ
Розкрито залежнсть методологи економ'чних дослджень в'щ економ1чно1 дйсност господарю-вання в Укра'1'н1, в1дповщно до зм'1ни якоi виникае необхднсть ii перетворень за соц1альною спря-мованстю та пр'юритетн'стю.
Ключовi слова: економ'мна дйснсть, методи досл'щжень, перетворення, кльксне визначення, социальна спрямован'1сть, пр'юритетн'сть.
Е.А. АТАЕВА,
к.э.н, доцент, Учебно-научный профессионально-педагогический институт
Украинской инженерно-педагогической академии
Социальная направленность преобразования методологии экономических исследований в Украине
Раскрыта зависимость методологии экономических исследований от экономической действительности хозяйствования в Украине, соответственно изменениям которой, возникает необходимость её преобразований по социальной направленности и приоритетности.
Ключевые слова: экономическая действительность, методы исследований, преобразования, количественное определение, социальная направленность, приоритетность.
E. ATAEVA,
Assistant Professor, Candidate of Economic Sciences, Educational Scientific Professional Pedagogical Institute of Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy
Social direction of the transformation of the methodology of economic research in Ukraine
The dependence of the methodology of economic researches on the economic reality of management in Ukraine is exposed, according to which changes, there is a need for its transformations in terms of a social orientation and priority.
Key words: economic reality, methods of researches, transformations, quantitative determination, social orientation, priority.
Постановка проблеми. Як вщомо, пюля переходу УкраТни на ринков1 методи господарювання за досвщом Евросоюзу виникли передумови не лише економ1чного перетворення господарськоТ сфери краТни, але вщповщноТ методологи економ1чних до-сл1джень. Перетворювальний процес первинно за-д1яв пануюч1 до цього методи планово-адмУстра-тивного управл1ння господарськими суб'ектами , зм1нивши тх на методи економ1чн1, спрямован1 на досягнення основноТ мети пщприемницькоТ д1яль-ност1 - отримання максимального прибутку. Та в той же час п1клування про благополуччя найманих прац1вник1в було вщсунуто у другу чергу.
Отже основними категор1ями оц1нки виробни-чоТ д1яльност1 стали: обсяг виробництва та реа-л1зацп продукцп, ф1нансов1 результати д1яльнос-т1 п1дприемств, соб1варт1сть, платоспроможн1сть, конкурентоспроможнють, ц1на та 1нш1 категорп, як1 зг1дно своеТ економ1чноТ природи бтьш вщ-пов1дають 1нтересам б1знесу, н1ж соц1альним мотивам найманоТ прац1. Тому останн1м часом стало наявним зниження мотивац1йноТ складовоТ не лише з мехаызму управл1ння персоналом, а I з господарськоТ' сфери взагал1.
Пщтвердженням ц1еТ 1стини спочатку стала епг зодична проява ф1нансово-економ1чних криз, а пот1м затяжноТ загальнолюдськоТ кризи. Тому вже настав час зрозум1ти, що основною причиною прояву економ1чних криз стали пост1йно д1юч1 чинники нев1дпов1дност1 соц1ально-еко-ном1чноТ системи управл1ння сусп1льством з ТТ класовою сутн1стю та структурою р1вню I якос-т1 глобального розвитку продуктивних сил у свт.
Анал'1з останшх досл'!джень та публ^ацт. Як вже стало цтком очевидним, у св1тов1й прак-тиц1 та науков1й сфер1 взагал1, що економ1чну науку п1дштовхують до розвитку не каб1нетн1 теорп, а економ1чна д1йсн1сть та забезпечен1сть зрос-таючих соц1альних потреб сусп1льства. Найб1льш пом1тна ця залежн1сть виявлялась в УкраТы, яка вийшла з1 складу СРСР пюля його руйнування. Зокрема, основы передумови сусптьних пере-творень в краТн1 були задекларован1 новою Кон-ституц1ею УкраТни, що виявились в такому:
Замють соц1алютичноТ модел1 управл1ння еко-ном1кою краТни, заснован1й на державый влас-ност1 на засоби виробництва I планово-адмг н1стративн1й форм1 управл1ння нац1ональним господарствам, була вщтворена ол1гарх1чно-мо-нопол1стична система управл1ння економкою,
яка заснована на р1зних формах власност1 I рин-кових формах господарювання, для чого було проведено роздержавлення власност1 методом так званоТ приватизации
Зг1дно з Конституц1ею зад1яно курс на самост1й-н1сть та незалежнють краТни в1д 1нших держав.
Об'ективно склалися умови для виникнення нового основного економ1чного закону украТнсько-го сусп1льства, головною ознакою якого ставала максим1зац1я надприбутку та прюритетнють еконо-м1чних ц1лей сусптьства зам1сть соц1альних ц1лей.
Також була задекларована економ1чна реформа шляхом модерызацм економ1ки з ор1ентац1ею на Евросоюз, та яка не була всеб1чно осмислена та обгрунтована. Тому фактично замють нам1чено-го господарського стрибка, починаючи з 2008 року, УкраТна ступила в смугу безперервноТ економ1ч-ноТ кризи, розвалу нацюнальноТ економ1ки, а разом з1 св1товим товариством - в загально людську кризу та смугу соц1альних I вйськових конфл1кт1в, зокрема, на П1вденному Сход1, майданних та кольорових революц1й, масовоТ корупцИ у власый краТ'н1. Отже, така реальна д1йсн1сть не могла не вплинути на роз-виток економ1чноТ науки та ТТ метод1в досл1дження.
Ось як, наприклад, оц1нив ситуац1ю, що склала-ся в УкраТн1, учений-економют професор М.Г. Б1-лопольский у 2014р. [1]:
Замють самост1йност1 I незалежност1 УкраТна опинилась у позиков1й залежност1 м1жнародно-го та корпоративного фонду. Зокрема, за станом на 2014р. сума боргу УкраТни склала бтьш 40 млрд. долар1в США.
Знос основних засоб1в у промисловост1 стано-вив бтьш 30%, у стьському господарств1 - 95%, на вщновлення яких потр1бен був один трильйон долар1в, та таких кошт1в у держав! бракуе.
Населення краТни скоротилось на 14 млн. ос1б I продовжуе стр1мко скорочуватись через ем1гра-ц1ю та природну смертнють.
Встановлено негативне торг1вельне сальдо. Додамо, що держава втратила своТ функцм I усу-нулась в1д управл1ння соц1альною сферою I ц1но-утворенням. Тому г1пер1нфляц1я знец1нила зарплату I пенсп, здорожчила комунальн1 послуги, довела до скрутного становища переважну час-тину населення. Посилено безроб1ття.
Економ1чна наука звела на н1вець дослщжен-ня в соц1альн1й сфер1, втратила зац1кавлен1сть до пад1ння духовност1 людства, шлях1в усунення його соц1альних протир1ч.
Таку ж зaнeпоко8нicть до втрат держави вислов-люють i iншi укра[нськ вчeнi eкономiсти як, зо-крема, В. Геець [2], I. Булеев i Н. Брюховецька [3], О. Амоша [4], В. Ковальов [5] i iншi, як пропонують рaдикaльнi заходи з оздоровлення укра[нського суспiльствa на нaцiонaльних пщвалинах. Та кeрiв-ництво кра'(ни кы пропозицм не приймае до уваги. Стае надто очевидним, що кризовий етап кра'(ни посилюеться загостренням полiтично'í нестабть-ностi, затяжним вiйськовим конфлктом на Пвден-ному Сходi Укра1'ни на протязi вже чотирьох роюв.
Таким чином, оцiнюючи господарський i за-гальнолюдський стан Укра1'ни, стае зрозумтим, що i и eкономiчнa наука, слiдкуючи за метою спа-сiння держави вiд господарського краху, основну свою спрямованють концентруе на прюритетах зменшення збитковостi виробництва, ^норуючи проблеми соцiaльних прiоритeтiв вiдповiдно до об'ективного закону людсько!' еволюцм.
Тому eкономiчнa наука концентруе свою ува-гу переважно на виявлeннi джерел досягнення прибутку виробництва, тобто джерела укртлен-ня eкономiчного потeнцiaлу, розглядаючи, на-приклад, зарплату найманих пра^вниюв не як форму виявлення вартост робочо!' сили, тобто соцiaльну категорш кiлькiсного вираження ви-робничих вщносин, а як джерело зростання при-бутковостi за рахунок економм и фонду.
Метою статп е виявлення зaлeжностi мiж еко-номiчним становищем кра'(ни i теоретичними на-становами його перетворення на пiдстaвi со^аль-них прiоритeтiв та вiдповiдних мeтодiв дослiджeння.
Виклад основного мaтеpiaлу. Вже стало зрозумтим, що прийшов час розширити мeжi eкономiчноí науки, звернувши основну увагу на соцiaльнi потреби сусптьства.
Такий пiдхiд буде свщчити про комплeкснiсть та нeрозривнiсть двох аспек^в одые[ проблеми - забезпечення софальност i eфeктивностi жит-тeдiяльностi населення i держави. Тому i методи eкономiчноí науки повиннi одержати статус соцг aльно-eкономiчних в мiждисциплiнaрному поед-нaннi eкономiки прaцi i соцiaльно-трудових вщ-носин з галузевою економкою, оргaнiзaцi8ю i упрaвлiнням виробництвом, визначаючи прюри-тeтнiсть в такому тaндeмi соцюлогп, як носiя ви-робничих вiдносин, якi i ттьки вони можуть ква-лiфiкувaтись як eкономiчнa кaтeгорiя.
Слiд, однаково, звернути увагу i на те, що в сучас-нiй eкономiчнiй лп"ерат^ пануе погляд про немож-
ливють кiлькiсного визначення виробничих вщно-син людей, тому вони практично не до^джуються, що не може не визивати здивування особливо вщ-носно капп"алютично'( eкономiчноí формацм, якою охоплено весь свгтовий простiр i в тому чи^ су-часна Укра'(на. Тим бiльш дивно, що eкономiчнa наука зосередила увагу на категорм продуктив-них сил i ефективност 1х використання, вважаючи головним сво'(м завданням розвивати цю сферу, возвеличуючи и як eкономiчну кaтeгорiю, замов-чуючи проблеми виробничих вiдносин, що саме як i з'являються прюритетом eкономiчноí науки. От-же, якщо К. Маркс в своему «Капп"алЬ> кiлькiсно визначав мiру виробничих вщносин через ступЫь експлуатацм наймано!' пращ то в сучасних умовах така оцЫка можлива за показником частки дода-но( вaртостi обох власниюв (найманих прaцiвникiв i роботодaвцiв) через структуру трудового потен-цiaлу згщно новiй соцiaльно-eкономiчнiй концепцм його формування [6] та методологи оцЫки рeзeрвiв пiдвищeння середньо( зароб^но[ плати, наведеый в нaшiй публкацм [7].
В цьому рaзi методи кiлькiсноí оцЫки мiри вираження виробничих вщносин через частку роз-подiлeння додано( вaртостi мiж роботодавцями i найманими пра^вниками, як контрагентами соцiaльного партнерства, з'являеться не тiльки свiдчeнням можливост i рeaльностi регулювання пропорцiй мiж виробництвом i споживанням на справедлив^ основi, та i встановлення со^аль-них нормaтивiв та стaндaртiв регулювання соцг ального партнерства в сусптьства що дозволяе реально оцiнювaти шляхи соцiaлiзaцií катталю-тичного виробництва еволюц^ним шляхом. I не тiльки, бо при цьому виникае нeобхiднiсть у за-бeзпeчeннi со^ально[ спрямовaностi перетво-рень не тiльки людського ствтовариства, а також i методологи eкономiчно! науки. 1ншим чином, виникае необхщнють вже в сьогодeннi в перетворены пануючих чисто eкономiчних мeтодiв, прг оритетом яких з'являються eкономiчнi потреби виробництва i зростання прибутку, у со^ально-eкономiчнi методи, прюритетом яких з'являються со^альы потреби сусптьства. I треба розумiти, що таю перетворення в науц неминуч^ як i неми-нучi перетворення сусптьних систем.
Сутнiсть пропонованого нами методу ктькюно-го визначення сусптьних вщносин, який обгрун-товуе необхщнють перетворення eкономiчних ме-тодiв aнaлiзу у соцiaльно-eкономiчнi, розкрито в
наш1й сусп1льн1й прац1 з проф. В.М. Ковальовим [6]. Зокрема, в якост1 критерш оц1нки р1вня вироб-ничих в1дносин прийнято показник частки додано! вартост1, яка належить найманому прац1вников1 та п1дприемницькому кап1талу (Чдс), що рекомендовано нами визначати за такою формулою:
Ч = Д х I / 100, (1)
дс 1 'в чв
де Дв - додана вартють, млн. грн.;
1чв - 1ндекс частки власниюв трудового потен-ц1алу, %.
Спос1б розрахунку розкрито на такому умовно-му приклад1, наближеному до украТнськоТ д1йснос-т1, вих1дн1 показники до якого наведены в таблиц!.
Отже, за формулою 1 частка доданоТ вартос-т1 найманих прац1вник1в визначаеться вартю-тю людського кап1талу, роботодавц1в - варт1стю ф1зичного кап1талу або амортизац1йних вщраху-вань на засоби виробництва та витрат на техно-голопчну енерг1ю, як1 формуються згщно струк-тури трудового потенц1алу. Таким чином, р1вень та структуру трудового потенц1алу I методи кть-кюноТ оц1нки у середньор1чному варт1сному ви-значенн1 для даного випадку (£Втп) нами пропо-нуеться розрахувати за такою формулою:
1 Вт = ^ + А ВЛКП+ I Ва.овф+ 1ВеР, (2)
де Вдвф - витрати на довиробниче формування людського кап1талу (до розрахунку приймаеться на-явний дох1д на одного мешканця краТни), тис. грн.;
Т - середня ктькють рок1в довиробного фор-мування людського кап1талу;
Влкп - середньор1чн1 в1дтворювальн1 витрати на людський кап1тал (приймаються на р1вн1 серед-ньор1чноТ зарплати одного працюючого, вклю-чаючи в1драхування на соц1альн1 потреби та ¡нш1 доходи), тис. грн.;
I - 1ндекс споживчих ц1н;
ЛВлкп - середньор1чн1 Ывестицм в людський ка-п1тал на Ыновац1йному етап1 виробного середо-вища, зд1йснюван1 самим прац1вником або робо-тодавцем на профес1йне навчання, тис. грн.;
ЕВаовф - середньор1чн1 амортизац1йн1 вщраху-вання за основн1 виробнич1 фонди, як1 припада-ють на одного прац1вника, тис. грн.;
ЕВер - середньор1чн1 витрати на енергетичн1 ресурси для технолопчних ц1лей, як1 припадають на одного прац1вника, тис. грн.
Виходячи з зазначеноТ у формул! 2 сукупнос-т1 елемент1в трудового потенц1алу I його структу-ри стае можливим ктькюне визначення частки доданоТ вартост1, яка належить прац1вникам чи роботодавцям. Зокрема, для визначення ТТ р1вня (Ч в) пропонуемо таку формулу:
Ч = Д х I / 100, (3)
дв в чв
де Дв - додана вартють, млн. грн.;
1чв - 1ндекс частки власник1в у трудовому потенц1ал1.
Зв1дси, за розрахунком частка найманих пра-ц1вник1в (Чнп) складе:
Чнп =1316600х82, 84/100=1090671,44 млн. грн.;
Частка роботодавц1в (Ч ) дор1внюе:
Чр = 1316600х 17,16/100=225928,56 млн. грн.
Розрахунок додаткового фонду оплати прац1 (А ФОП) ми пропонуемо зд1йснювати за формулою:
ДФОП=Ч -ФОП
(4)
де ФОПф - фактичний фонд оплати прац1 у зв1т-ному перюд1, млн. грн.
Тод1: ЛФОП = 1090671,44 - 863652,6 = 227018,84 млн. грн.
Розрахунок частки валового прибутку, як влас-ност1 роботодавц1в, яка використовуеться для виробничого розподту (ДЧвпр), може бути проведений за такою пропонованою нами формулою: ДЧвпр = Пвал - Чр. (5)
ДЧвпр = 502422 - 225928,56 = 276493,44 млн. грн.
Зокрема, сума 276,5 млрд. грн. призначена для виробничого розподту новоствореного продукту I використовуеться для сплати податюв, утворення Ыновац1йного фонду та Ыших канал1в розпод1лу. Тод1 сума 225,9 млрд. грн. може бути використана для додаткового соц1ального розподту м1ж персоналом пщприемства I робото-
Передбачуваний розподiл додано! вартостi вiдповiдно до структури трудового потенцiалу
Показники Значення
1. Додана вартють, млн. грн. 1416600,00
2. Фонд оплати прац1 1з соц1альними в1драхунками у розм1р1 (37,5%), млн. грн. 863652,00
3. Валовий прибуток пщприемства, млн. грн. 502422,00
4. Частка людського кап1талу в структур! трудового потенц1алу, % 82,84
5. Частка ф1зичного кап1талу в структур! трудового потенц1алу, % 17,16
6. Середня зароб1тна плата одного прац1вника, грн./мюяць 2633,00
давцями за влacнicтю у виглядi дивiдeндiв, опцг оыв, прем^.
Отже, виходячи з реально! можливост ктькюно-го визначення соцiaпьних napaMeTpiB виробничих вiдносин, стае зрозумiпим, що со^альна скпадова eкономiчних мeтодiв aнaлiзу та упрaвпiння суспть-ством проявляться також у визнaчeннi i управлЫ-нi рiвнeм оплати прaцi, яка у класовому сyспiпьствi початково стала пeрeпоною виробничих вщно-шeнь. На повeрхнi явищ ця кaтeгорiя висвплюеть-ся сeрeднiм рiвнeм заробп"но'( плати.
Принциповим питанням рeгyлювaння и рiвня стае вияв можпивостeй i рeзeрвiв ii пiдвищeння. Пропо-новaнi мeтоди !х оцiнки були розкритi нами в пу-блкацп [7], як враховують тaкi показники: iндeкс eтaлонного i фактичного тeмпiв зростання номг нально! заробп"но'( плати на один вщсоток зростання продyктивностi пращ ^erc зростання спо-живчих цн нормовану i фактичну частку заробп"но'( плати в сукупному валовому продукту можпивi рe-зeрви зростання продуктивност прaцi, якi визна-чаються вiдношeнням фактичного спiввiдношeння тeмпiв зростання зарплати до eтaлонного !х рiвня.
Висновки
Дослiджeннями виявлeно, що рeформyвaння eкономiки Укра'(ни шляхом !х модeрнiзaцií нe до-сягло свое! мeти. Навпаки, основы eкономiчнi показники свщчать про виникнeння бeзпeрeрвноí eкономiчноí кризи в^е! господарсько! систeми, яка розвивалась з порyшeнням зaдeклaровaного конститyцi8ю принципу самослйност i нeзaлeж-ностi нацюнально! eкономiки вiд iнших кра'(н.
Нaспрaвдi ж, кeрiвництво дeржaви стало на шлях позиково! зaлeжностi eкономiки вщ мiжнa-родного валютного фонду. Такий тдхщ продукуе як основну мeтy сyспiльствa - одeржaння максимального прибутку для покриття заборгова-ност та потрeб олiгaрхiчного осeрeдкy, ^норую-чи соцiaльнi потрeби бeзпосeрeднiх пра^вниюв i основно! маси нaсeлeння. Тому в кра!ы виникла нe лишe соцiaльнa, a i полiтичнa нeстaбiльнiсть, про яку замовчуе офiцiйнa eкономiчнa наука, яка
до сьогодeння слщкуе за подiями, що вщбува-ються, а нe пeрeдбaчa8 !х.
Алe вжe трeбa зрозyмiти, що настав час змЫ нe лишe в господарському сeкторi, a i в мeтодоло-гп наукових дослiджeнь, змЫ eкономiчних мeто-дiв виявлeння рeзeрвiв мaксимiзaцií прибyткiв за рахунок знeцiнeння соцiaльних потрeб нaсeлeн-ня, тобто змЫи eкономiчних мeтодiв на со^аль-но-eкономiчнi мeтоди, прiоритeтом яких повинна бути со^альна спрямовaнiсть, бо бeз софально! зaцiкaвлeностi найманих прaцiвникiв на одному жeбрaцтвi eкономiкy Укра!ни нe побудувати.
Розкрита мeтодологiя кiлькiсного визнaчeн-ня сyспiльних вiдносин i виявлeння рeзeрвiв пщ-вищeння заробто! плати свщчить про рeaльнy можливiсть соцiaльно-eкономiчних пeрeтворeнь в кра'[ы при yмовi нaявностi добро! волi.
Список використаних джерел
1. Бeлопольский Н.Г. Bнyтрeнниe рeзeрвы для спа-сeния Украины / Н.Г. Бeлопольский // Theoretical and Practical Aspects of Economics and Intellectual Property, 2014. - Issue 1 (10), Volume 1. P. 12-19.
2. ^ець B.M. Особливост взаемозв'язюв eконо-мiчних i полiтичних трaнсформaцiй на шляху до рe-конструктивного розвитку eкономiки / В.М. Гeeць // Eкономiкa Укра!ни. - №10, 2017. - С. 3-17.
3. Булеев 1.П. Шляхи вiдновлeння eкономiки Укра!ни та Донбасу / 1.П. Булеев, Н.Ю. Брюховeцькa // Еконо-мiчний вiсник Донбасу. - №1 (№39), 2015. - С.4-11.
4. Амоша А.И. Инновaционноe рaзвитиe промышлeнных прeдприятий в рeгионaх : проблeмы и пeрспeктивы / А.И. Амоша, Л.Н. Саломатина // Экономика Украины. - №3, 2017. - С. 20-34.
5. Ковальов В.М. Труд и e^ социальные послeд-ствия : монография / В.М. Ковальов, Харьков: 1здат. «Смугаста типогрaфiя - 61002», 2017. - 218 с.
6. Атаева О.А. Со^альы наслщки розвитку людсько! прац \ О.А. Атаева, В.М. Ковальв // Економка Укра-!ни. - №11, 2016. - С. 19-33.
7. Атаева О.А. Нayковi тдходи до визнaчeння рiвня оплати прац в Укрaíнi / О.А. Атаева, В.М. Ковальов // Економка УкраТни. - №4, 2017. - С. 67-79.
