CC BY
26
6. Функщонування дозвiльних центрiв у Львiвськiй обласп. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.lvivbiz.com/article.php7id =5&article=401&.
7. Сдиний дозвшьний центр (офiс). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk. wikipedia.org/wiki/%D0 %84 %D0 %B4 %D0 %... )#cite_note-0.
8. Удосконалення дозвiльноi системи дiяльностi малих i середнiх пiдприeмств. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.old.niss.gov.Ua/Monitor/Juli08/17.htm#_ftn4.
9. Звгг Держкомшдприемництва про стан дерегуляци бiзнес-середовища. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=l62122& cat_id=33037.
Савчук О.Я., СавчукН.В., Савчук О.О. Механизм формирования налоговой стратегии региона
Раскрыта проблематика стратегии и политики системы местного налогообложения в контексте углубления процессов регионализации Украины. Разработана модель механизма формирования налоговой стратегии региона.
Ключевые слова: налоги, налоговая политика, местное налогообложение, механизм налоговой стратегии.
Savchouk О^а., SavchoukN.V., Savchouk O.O. The mechanism of forming of tax strategy in region
Explanation of problem of strategy and policy of local taxation is in the context of expansion of development of regions of Ukraine. The model of mechanism of forming of tax strategy of region is invented.
Keywords: taxes, tax policy, local taxation, mechanism of tax strategy.
УДК338.23:330.131.5(477) Здобувач А.Р. Стецик -Львыська КА
СОЦ1АЛЬНА ВВДПОВВДАЛЬШСТЬ П1ДПРИСМНИЦТВА: СУТЬ ПОНЯТТЯ
Проаналiзовано шдходи укра!нських та зарубiжних учених щодо сутност кате-гори "сощальна вщповщальшсть шдприемництва" i обгрунтовано на цш основi II власне бачення. Визначено роль та мюце держави у реалiзацiI' мехашзму сощально! вщповщальност шдприемництва.
Ключовг слова: сощальне пiдприемництво, об'ект сощально! вщповщальнос™, суб'ект соцiального шдприемництва, елементи сощального пiдприемництва, держава, сусшльство, пiдприемство.
Постановка проблеми. Одним 1з нових напрям1в, котрий набувае де-дал1 бшьшо! популярносп в економ1чно розвинених кра!нах св1ту, е так зване "сощальне тдприемництво". Посилення сощально! вщповщальност б1знесу, заохочення тдприемщв до сощально! активносп виступае необхщною умо-вою економ1чно! политики цих кра!н. Правильно впроваджена концепщя сощально! вщповщальносл може забезпечити низку переваг як для держави 1 суспшьства загалом, так 1 для компанп зокрема. Впровадження концепцп сощально! вщповщальносл сприятиме розбудов1 партнерства м1ж приватним та державним секторами в рамках реал1зацп загальнодержавних 1 регюнальних програм розвитку, забезпечить шдвищення життевого р1вня населення, га-рантуватиме покращення еколопчно! ситуацп, сформуе позитивний 1м1дж компанп, дасть змогу !й утримати кл1ент1в та пращвниюв.
Проблема сощально! вщповщальносл б1знесу останшми роками при-вертае дедал1 бшьше уваги представниюв економ1чно! науки. Серед в1тчизня-
них науковщв у цш царинi варто вщзначити Т.С. Смовженка [6], А.Я. Кузнецову [6], О.В. Зайчука [7], М.1. Мельник [9] та ш. Однак, незважа-ючи на значнi досягнення у вирiшеннi ще1 проблеми, потрiбно звернути ува-гу на те, що безлiч теоретико-методологiчних питань щодо сощально1 вщпо-вiдальностi бiзнесу розкрито не в повному обсязi та потребуе додаткового вивчення. Для бшьшосп украшщв поняття "соцiального пiдприемництва" е новим та недостатньо зрозумшим.
Методика дослщжень. Метою роботи е дослщження поглядiв учених щодо сутностi та природи сощального пiдприемництва й обгрунтування на цiй основi власного розумшня ща дефшщп.
Результати досл1дження. Сощальне пiдприемництво як явище виник-ло та набуло популярносп у 50-х роках минулого столтя, однак частиною щоденного лексикону та предметом наукових дискусш стало нещодавно -приблизно 15-20 роюв тому. На початку свого юнування соцiальне тд-приемництво розглядалося як дiяльнiсть соцiальних шдприемщв, тобто ошб, якi самостiйно визначають соцiальнi проблеми i використовують традицшш принципи пiдприемництва для оргашзацп, створення та управлшня шд-приемством задля досягнення сощальних змiн i виршення проблем окремих територiальних громад [1]. Однак з часом це поняття еволющонувало. На сьогодш iснуе безлiч пiдходiв щодо його визначення, що обумовлено юто-ричними, полiтичними та культурними особливостями кра1н, проте у вшх трактуваннях е спiльна основа: сощальними пiдприемствами вважаються компанп, як керують комерцiйною дiяльнiстю задля створення позитивного впливу на суспшьство. Вщмшнють полягае у ступеш, в якому компанп штег-рують соцiальну вщповщальнють у свою практику та визначаеться особливостями взаемовщносин пiдприемство-держава.
У кра1нах Швшчно1 та Двденно1 Америки сощальним тдприемниц-твом вважаються неприбутковi оргашзацп, дохiд яких спрямовуеться на вирь шення статутних цшей, зорiентованих на вирiшення соцiальних проблем. Дь яльнiсть таких органiзацiй визначають 1х власники та керiвники. В евро-пейських кра1нах соцiальне пiдприемництво розглядаеться як "бiзнес iз сощ-альною мiсiею". При цьому на перший план виходить сощальний аспект, а вже попм - фiнансовий. Дiяльнiсть европейських пiдприемств зазнае значно-го впливу з боку державних оргашв влади та професшних об'еднань, що надь ленi правами визначення мшмальних вимог до сощально1 вiдповiдальностi суб'екпв господарювання.
Проаналiзувавши рiзнi пiдходи до трактування сутност соцiального пiдприемництва в американськш та европейськiй економiчнiй лггератур^ ми виявили, що мiж ними юнуе низка розбiжностей (табл.).
Зазначеш розбiжностi вiдображенi у широкому дiапазонi наукових пiдходiв до сутi, ролi та значення сощально1 вiдповiдальностi тдприемниц-тва, якi доповнюють або ж заперечують один одного. В основi кожного з них лежить щея аналiзу суб'екта господарювання як комплексу взаемопов'язаних та взаемозалежних частин, що продукують едине цше [4]. Рiзниця полягае лише у тому, чи сприймати суб'екта тдприемництва як вщкриту, чи як закри-ту систему.
Табл. Розбжност1 у трактувант сут1 поняття "сощальна в1дпов1дальтсть _п1дприемництва " у США та Сврот (складено за даними [2, 3])_
Ознаки розб1жностей США Краши Свропи
Мета дяльносп суб'екта господарювання Максим1защя доход1в акцюнер1в Досягнення стратепчних цшей з врахуванням штереив защкавлених сторш
Спонукальш мотиви Особисте бажання кершни-ка (власника) тдприемства, який керуеться власними моральними принципами Сощальш вимоги суспшьства
Головшучасники Суб'екти тдприемницько! д1яльносл Суб'екти тдприемництва, дер-жавш органи влади, профспш-ки та професшш об'еднання
Документи, якими керуються Кодекс суб'екта тдприемництва Законш та регуляторш акти, закршлеш на р1вш держави
Як закрита система тдприемство не зазнае впливу з боку зовшшнього середовища i не взаемодiе з ним. Натомють, як вiдкрита система, воно дина-мiчно взаемодiе зi сво1м оточенням. Якщо аналiзувати суб'екта шдприемниц-тва як закриту систему, то щея сощально1 вiдповiдальностi звужуеться i пе-редбачае лише вiдповiдальнiсть перед власниками та пращвниками шд-приемства. Як вщкрита система, соцiальне тдприемництво розглядаеться як своерiдна "пiрамiда", яка складаеться з економiчноl, правово1, етично! та дис-крецшно1 (фшантротчно1) вщповщальносл перед суспiльством. В основi "т-рамiди" лежить економiчна вiдповiдальнiсть, оскшьки iсторично тд-приемства створювалися як виробники товарiв та послуг, що давало змогу за-безпечувати потреби сустльства й отримувати прибуток. Правова вщповь дальнiсть передбачае необхiднiсть дотримуватися iснуючих правових норм, пiдпорядковуючи свою економiчну дiяльнiсть законодавчим вимогам. Етична вщповщальтсть потребуе вiд пiдприемства дiяти вiдповiдно до суспiльних очiкувань, як базуються на iснуючих нормах моралi зацiкавлених сторiн. Дискрецiйна вiдповiдальнiсть передбачае, що тдприемство добровшьно вщ-повщае на очiкування суспiльства та спрямовуе свою дiяльнiсть на пiдтримку i розвиток соцiальних програм [5]. Варто зазначити, що дотримання еконо-мiчноl, правово1 та етично1 вiдповiдальностi е невщ'емною умовою забезпе-чення життездатносп будь-якого пiдприемства, тодi як дискрецшна вщповь дальнiсть дiйсно може бути свщченням вiдповiдального ставлення керiвникiв та власниюв пiдприемств до потреб середовища, у якому вони функцiонують.
Детальне вивчення праць вiтчизняних та зарубiжних учених дае тд-стави стверджувати про вiдсутнiсть едностi думок щодо рiвнiв, сутностi поняття та навпъ напрямiв дослiдження сощально1 вщповщальносл в наукових колах. Так, Л. Бшецька визначае соцiальну вiдповiдальнiсть як обов'язок особи ощнити власш намiри та здiйснювати вибiр поведшки вiдповiдно до норм, що вщображають iнтереси суспiльного розвитку, а у випадку порушення 1х -обов'язок звпувати перед суспiльством i нести покарання [6]. Тако1 ж думки дотримуються й Р. Хачатуров та Р. Ягутян, якi вважають, що сощальна вщпо-вiдальнiсть - це дотримання суб'ектами суспшьних вiдносин вимог сощаль-
них норм, а у випадках безвщповщально! поведшки, що не вiдповiдаe цим нормам чи порушуе суспiльний порядок, вони зобов'язаш нести доповнюваль-ний обов'язок особистого чи майнового характеру [6]. Проте О. Плахотний стверджуе, що поняття сощально! вiдповiдальностi поеднуе двi форми, два види: 1) вщповщальнють як реакцiю суспiльства на поведшку вдивща; 2) вщ-повiдальнiсть як систему вщповщей iндивiда на вимоги суспшьства. Вiн вва-жае, що мiж суспiльством та iндивiдом юнуе взаемозв'язок, який полягае в тому, що суспшьство покладае на щдивща обов'язок вчиняти соцiально корисш вчинки, але й воно зобов'язане сприяти йому в реалiзащl власних прав i також несе за це вщповщальнють. Таким чином, сощальна вiдповiдальнiсть вщобра-жае певне стввщношення мiж особистiстю та суспiльством штегрально.
Зайчук О., узагальнивши пiдходи до встановлення концептуальних основ сощально! вщповщальносл, визначае соцiальну вiдповiдальнiсть як дь алектичний взаемозв'язок мiж особою та суспшьством, що характеризуеться взаемними правами та обов'язками з виконання припишв сощальних норм i використанням рiзноманiтних засобiв впливу в разi !! порушення [7].
Задiрака Д., проаналiзувавши погляди росiйських учених з обрано! проблеми, дшшов висновку, що поняття сощально! вщповщальносп характе-ризуе добровшьний внесок приватного сектору в суспшьний розвиток, який здiйснюеться через мехашзм внутрiшнiх та зовнiшнiх сощальних швестищй [8, с. 11]. Ми вважаемо, що цей тдхщ е неповним, оскшьки повноцiнно не вщповщае загальновизнанiй теорп А. Керолла, зпдно з якою в основi поняття вщповщальносп лежить не лише дискрецшна функцiя, але й правова та етич-на. Ввiвши в поняття сощально! вщповщальносп лише аспект добровшьнос-тi, Д. Задiрака неправомiрно звузив поле дослщження ще! категорп. Це е сум-нiвним, оскiльки, наприклад, дiяльнiсть пiдприемства в тiньовому чи необль кованому секторах економiки нерщко призводить до утворення таких умов пращ, як не вiдповiдають нормам трудового законодавства чи е несприятли-вими для ефективно! пращ та вщтворення трудових ресурав. Вiдповiдно, дь яльнiсть такого економiчного агента навиь за умови, якщо вiн школи й ске-ровуе частину фшансових ресурсiв на добровiльнi швестицп в персонал чи суспшьний розвиток, визнати сощально вщповщальною важко.
Мельник М. аналiзуе сощальну вiдповiдальнiсть як об'ект державно! политики. Вона вводить поняття сощально орiентованого бiзнес-середовища, пiд яким пропонуе розумiти сукупнiсть iнституцiйних передумов, факторiв, цiннiсних орiентацiй та механiзмiв правового, полiтичного, економiчного, со-щокультурного характеру, що сприяють реалiзацil сощально вщповщально! поведiнки суб'ектiв бiзнесу та тдвищенню рiвня згуртованостi (мiцностi та консолщацп) !х взаемозв'язкiв навколо суспшьного iнтересу [9]. Погоджу-ючись з щеолопею характеру пiдходу до дослщження аналiзованоl проблеми (маеться на увазi усвiдомлення того, що стимулювання сощально! вщповь дальностi пiдприемництва дiйсно потребуе створення сприятливого середо-вища), вважаемо, що подане визначення досить вдало характеризуе сутнють соцiально вiдповiдального тдприемницького середовища, проте не характеризуе безпосередньо поняття сощально! вщповщальносп бiзнесу.
Спробуемо сформувати загальне уявлення самих пiдприeмцiв щодо трактування сутност соцiальноï вiдповiдальностi. Зпдно з опитуванням "Глобального бiзнес-барометра", суб'екти пiдприемництва визначили, що суттсть корпоративноï соцiальноï вiдповiдальностi полягае у: врахувант iнтересiв за-цiкавлених представниюв суспiльства пiд час прийняття бiзнес-рiшень (38,4 % респондента); максимiзацiï прибутку та дiяльностi в iнтересах акщ-онерiв (31,4 %); добровiльнiй вiдмовi вiд певноï суми доходу на користь праг-нення зробити "правильт речi" (16,4 %); покращеннi добробуту населення завдяки працевлаштуванню та виплат податюв (7,2 %); пiдтримцi шщатив, якi приносять користь суспiльству, але не завжди е прибутковими (6,6 %) [10].
Вивчення та узагальнення пiдходiв до визначення сутностi поняття со-цiальноï вiдповiдальностi дае змогу дiйти висновку, що всi дослщники схо-дяться до переконання, що в основi "вiдповiдальностi" лежать обов'язки i права. Тому, на нашу думку, закономiрним е висновок про те, що дотримання правил i обов'язюв необхщно закладати i в обгрунтування сутi поняття сощ-альноï вiдповiдальностi пiдприемництва, не упускаючи при цьому таких еле-ментiв: корпоративну етику, корпоративну соцiальну полiтику стосовно суспшьства, корпоративну полiтику у сферi охорони навколишнього середовища, принципи i тдходи до корпоративного управлшня та корпоративноï по-ведшки, питання з дотримання прав людини тощо. Вiдповiдно до цього вва-жаемо за доцiльне сформулювати таке авторське визначення суп поняття со-цiальноï вiдповiдальностi пiдприемництва, як сукупнють добровiльних фор-мальних i неформальних прав i обов'язкiв суб'ектiв тдприемницького сектору нацiональноï економiки перед персоналом та суспшьством щодо: 1) дотримання законодавства у сферах соцiальноï полиики, зайнятостi, умов та оплати пращ, екологп, оподаткування; 2) забезпечення збереження та розвитку людського капiталу; 3) ефективностi виконання сощальних i суспiльних фун-кцш; 4) здатностi задовольняти поточнi потреби та створювати передумови для задоволення перспективних цшей. Реалiзуючими соцiальну вщповщаль-нiсть суб'ектами е економiчнi агенти, а вщповщальною за створення сприят-ливого соцiально орiентованого бiзнес-середовища - держава; об'ектом - як персонал тдприемств, так i суспшьство загалом. Подане визначення формуе усвiдомлення системного тдходу до розвитку соцiальноï вщповщальносл в державi. Йдеться про те, що дiяльнiсть суб'ектiв пiдприемництва в аналiзова-нiй сферi мае стосуватися не лише персоналу, але й суспшьства; не тшьки на дискрецшнш основу але й на етичнш, правовiй та економiчнiй; обов'язково шддаватися оцiнцi на предмет ïï ефективностц мати на метi розвиток людського катталу та задоволення поточних i перспективних потреб найманих пращвниюв i суспшьства. При цьому важливо, щоб державна активнiсть щодо використання мехашзму соцiальноï вiдповiдальностi тдприемництва ди-ференцiювалася залежно вiд ступеня соцiально-економiчного розвитку та вiдповiдно фшансових i ресурсних можливостей держави. Зокрема, за мiрою розвитку економiки, державi необхiдно брати на себе бшьшу частину фун-кцiй i повноважень у сферi соцiальноï безпеки та посилювати аспект добро-вiльностi та^ роботи для суб'ектiв пiдприемництва i навпаки - в перюди
економiчного спаду доцiльно збiльшyвaти перелiк економiчних стимyлiв ак-тивiзaцiï соцiaльноï вiдповiдaльностi пiдприeмництвa. Разом iз тим, державна полиика в aнaлiзовaнiй сферi нiколи не повинна 6ути змушуючою та адмшю-тративною.
Висновки. Cоцiaльнa вiдповiдaльнiсть пiдприeмництвa e сyкyпнiстю добровiльних формальних i неформальних прав i обов'язкiв сyб'eктiв тд-приeмницького сектору нaцiонaльноï економiки перед персоналом та сус-пiльством щодо дотримання законодавства у сферах соцiaльноï полиики, зайнятосп, умов та оплати пращ, екологл, оподаткування; забезпечення збе-реження та розвитку людського катталу; ефективностi виконання соцiaльних i суспшьних фyнкцiй; здaтностi задовольняти поточнi та створювати переду-мови для задоволення перспективних потреб. Реaлiзyючими соцiaльнy вщпо-вiдaльнiсть сyб'eктaми e економiчнi агенти, об^ктом - персонал пiдприeмств i суспшьство загалом, а вiдповiдaльною за створення сприятливого сощально орieнтовaного бiзнес-середовищa - держава. Державна aктивнiсть щодо вико-ристання мехaнiзмy соцiaльноï вщповщальносп пiдприeмництвa повинна ди-ференцiювaтися залежно вiд стану соцiaльно-економiчного розвитку та фь нансових i ресурсних можливостей держави i не мae бути змушуючою та ад-мiнiстрaтивною.
Л1тература
1. Орел Ю.Л. ^шальне шдприбмництво: сучасний стан та перспективи розвитку / Ю.Л. Орел // Державне регулювювання сощального шдприбмництва та сощально-вщповщального б1знесу : матер. Першоï Miжнaр. наук.-практ. конф. грудня року / за заг. ред. О.Ю. Амосова. -Харгав : Bto-во ХОMО Cоюз молодих шдприбмщв, 200S. - 152 с. - C. S7-93.
2. Davide Secchi Corporate Social Responsibility in Europe: Analyzing Business in Transnational Contexts Working paper, 2004/34, Department of Economic, Università degli Studi dell'Insub-ria. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.eco.uninsubria.it
3. Dirk Matten, Jeremy Moon "Corporate social responsibility in Europe -state-of-the-art and future perspectives in a globalizing economy", at Academy of Management Annual Conference, August 2003, Seattle.
4. Огефан П. Робшс. Основи менеджменту : пер. з англ. / П. Робшс, Девщ А. Де Ченцо. -К. : Bид-во "Основи", 2007. - б70 с.
5. Carroll Archie B. The Pyramid of Corporate Social Responsibility: Toward the Moral Management of Organizational Stakeholders / B. Carroll Archie // Business Horizons, July-August 200б.
6. Корпоративна сощальна вщповщальшсть : тдручник / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. T.C. Cмовженко, д-ра екон. наук, проф. А.Я. Kyзнeцовоï. - К. : Bto-во УБC НБУ, 2009. - 25S с.
7. Зайчук О£. Теор1я держави i права : тдручник / ОЗ. Зайчук, H.M. Онщенко. - К. : Уршком 1нтер, 200б. - б88 с.
S. Задирака Д.B. Развитие социальной ответственности иностранной корпорации в нефтедобывающем регионе : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 0S.00.05 - Экономика и управление народным хазяйством (экономика труда) / Денис Bлaди-мирович Задирака; Российская академ1я государственного управления. - M., 2007. - 27 с.
9. Mельник M.I. Огановлення ш-ту сощально ор1бнтованого б1знес-середовища в Укра-ïrn: анашз проблем та пошук ефективних шструменпв : наукова доповщь / M.I. Mельник; НАН Украши. 1н-т регюнальних дослщжень. - Льв1в, 2010. - 39 с.
10. Пошбник з корпорaтивноï соцiaльноï вщповщальнос™. Базова шформащя з корпора-тивноï соцiaльноï вщповщальност / кол. автор.: О. Лазоренко, Р. Колишко та ш. - К. : Bto-во "Енерпя", 2008-9б с.
Стецик А.Р. Социальная ответственность предпринимательства: сущность понятия
Проанализированы подходы украинских и зарубежных ученых относительно сущности категории "социальная ответственность предпринимательства" и обосновано на этой основе ее собственное виденье. Определена роль и место государства в реализации механизма социальной ответственности предпринимательства.
Ключевые слова: социальное предпринимательство, объект социальной ответственности, субъект социального предпринимательства, элементы социального предпринимательства, государство, общество, предприятие.
StecikA.R. Social responsibility of enterprise: essence of concept
Analysed approaches of the Ukrainian and foreign scientists in relation to essence of category "social responsibility of enterprise" and grounded on this basis it own vision. Certainly role and place of the state in realization of mechanism of social responsibility of enterprise.
Keywords: social enterprise, object of social responsibility, social business entity, elements of social enterprise, state, society, enterprise.
УДК 336.72 (477) Доц. Л.С. Томашик, канд. екон. наук - Льв1вська КА
НАПРЯМИ ЗБ1ЛЬШЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ В УКРА1Н1: ТЕОРЕТИЧН1 ТА ЕМП1РИЧН1 ОЦ1НКИ
Проаналiзовано динамжу заощаджень в Укра1ш у докризовий перюд i перюд вщновлення економжи. Здшснено Грунтовний аналiз впливу фюкально! та грошово-кредитно! политики на динамжу заощаджень вгтчизняних домогосподарств. Надано рекомендаци для збшьшення заощаджень населення в умовах посткризового вщновлення економжи.
Ключовг слова: ВВП, фшансова криза, заощадження домогосподарств, подат-кова система, вiдсотковi ставки, грошово-кредитна пол^ика.
Вступ. Проблема формування та збшьшення заощаджень домогосподарств е вкрай актуальною, особливо з огляду на необхщнють залучення фь нансових актив1в населення тд час посткризового вщновлення економжи. За низького р1вня шоземних швестицш саме заощадження населення стають ос-новним джерелом швестицшних кошпв, необхщних для забезпечення стало-го економ1чного розвитку держави. Це, своею чергою, й обумовлюе необхвд-нють актив1зац1! в1тчизняних дослщжень механ1зм1в дп ключових визначни-юв особистих заощаджень у ринковш економщ!
Р1зн аспекти зазначено! проблеми дослщжували в1дом1 захщш (А. Смгт, Дж. М. Кейнс, I. Ф1шер, Ф. Модшьят, М. Фрщман), росшсью (Ю. Мелехш, К. Чабану, Л. Стахович, А. Столярова) та украшсью (О. Вата-манюк, М. Савлук, С. Панчишин, В. Рисш) науковщ. Проте, попри значну кшьюсть теоретичних розробок та моделей поведшки домогосподарств, бра-куе емтричних шдтверджень теоретичних гшотез, що зумовлюе актуаль-нють та необхщтсть цього дослщження з погляду сучасно! макроекономжи.
Мета дослщження. Виявити вплив макроеконом1чних показниюв Украши до 1 тд час кризи на динам1ку заощаджень, дослщити значущють цього впливу та обгрунтувати напрями збiльшення заощаджень домогосподарств за допомогою зважено! економ!чно! политики.
