CC BY
143
- розвивати комуткативну культуру та навички спiлкування;
- проводити спецiальнi тренiнги для щдвищення згуртованосп колективу та виробiтку навичок пращ у команда.
СПИСОК ЛГГЕРАТУРИ
1. Парыгин Б.Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории. [Текст] / Б.Д. Парыгин -СПб.: ИГУП. - 2009. - 592 с.
2. Шакуров Р.Х. Мир человеческих отношений и образование [Текст] / Р.Х. Шакуров. - Казань: КГТУ. -2006. - 339 с.
3. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп [Текст] / Н.П. Фетискин. - М: Институт психотерапии. - 2002. - 215 с.
4. Жданов О.И. Социально-психологический климат в коллективе [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.elitaiium.ru/2007/ 11/14Мша^у_коИе1к№е.Йш1
5. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство. Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта [Текст] / Д. Гоулман. - М.: Альпина. - 2010. -302 с.
6. Волкова Н. П. Сощально-психолопчний климат у педагопчному колект™ [Текст] / Н. П. Волкова. - К.: Академш. - 2001. - 460 с.
7. Щёкин Г. В. Психология работы с людьми: Советы руководителю. [Текст] / Н. Н. Обозов, Г. В. Щёкин - К.: МАУП. - 2007. - 591 с.
8. Андреева Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М.Андреева. - М.: МГУ. - 2005. - 414 с.
9. Молочко М. Ф. Формування сощально-психолопчного кшмату в педагопчному колект™ [Текст] / М. Ф. Молочко // Кдна школа. - К.: 2004. - № 4. - С. 52-53.
Аннотация. В статье приведены важнейшие, субъективные и объективные признаки социально-психологического климата коллектива. Проанализированы основные факторы формирования макро- и микросреды социально-психологического климата и его внешние проявления, представлена диагностика социально-психологического климата коллектива.
Ключевые слова социально-психологический климат, макросреда, микросреда, диагностика социально-психологического климата.
Summary. The article decides the top, subjective and objective evidence of socio-psychological climate group. Analyses the main factors of macro and micro socio-psychological climate and its external manifestations, diagnosis provided socio-psychological climate team.
Keywords: socio-psychological climate, macro, micro, diagnosis socio-psychological climate.
Рецензент д.е.н., професор ДЕТУТБакаев Л.О. Експерт редащшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Сухорукова Т.Г.
УДК 332.8
СОЦИАЛЬНА СФЕРА I СОЦ1АЛЬН1Й КОМПЛЕКС В ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЕФЕКТИВНО1 СОЦ1АЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ РЕГ1ОНУ
Пакулша А.А., к.е.н, доцент (УкрДАЗТ)
У статтi виявлеш чинники, яю найсуттeвiше впливають на формування регюнально! сощально! полтики. Проведений комплексний розгляд структуры сощально! полтики на основi детлькох принципово вiдмiнних пiдходiв, але в той же час, що досить ткно переплтаються. Доведена доцтьтсть використання авторського поняття «соцшльний комплекс» при визначеню напрямгв тдвищеннярезультативностi сощально! полтики регюну.
Ключовi слова сощальна сфера, соцшльний комплекс, сощальна полтика, регюн, ефективтсть, результативтсть
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими та практичними завданнями. Сучаст господарюючi суб'екги сощально! сфери е складними оргатзащями, устх даяльносп в яких залежигь ввд зусиль ycix пращвниюв, спрямованих на досягнення стльно! меги [2, с. 18]. Управлшня сгалим розвигком господарюючих суб'екпв сощально! сфери дикгуе необхвдтсгь як кшьюсного, гак i яюсного формування ix шфрасхрукгури, що включае не лише основу сгановлення ринку сощальних послуг, його шерщйно-послвдовний розвигок, але розвиток i розширення даяльносп тдприемницьких оргатзацшно-правових сгрукхур у склада усганов
сощально! сфери. Визначальний вплив на ефективтсть сощально! податики регюну робить правильне визначення об'екту управлшня i регулювання, ращональне використання обмежених ресурав територи, адрестсть швестицш Цим визначаеться актуальтсть проведеного дослвдження, присвяченого важливим методолопчним аспектам використання понять «сощальна сфера» i «сощальний комплекс» при визначент напрямiв тдвищення результативносгi соц1ально! полиики региону.
Аналiз остантх до^джень i публтацш, на ят спираеться автор з посиланням на джерела.
Проблеми сощального розвитку знайшли ввдображення в наукових працях багатьох провщних укра!нських учених. Однак анал1з наявних дослвджень сввдчить, що у бшьшосп з них немае комплексного бачення концептуально! модел державного регулювання розвитку сощально! сфер1. Без цього неможливе обгрунтування адекватно! до умов нашо! держави стратеги сталого сощального розвитку [3, с. 54].
Видтення невиршених частин загальног проблеми, котрим присвячуеться стаття. Стаття присвячена обгрунтуванню авторського трактування наукового термшу «сощальний комплекс региону» у зв'язку з набуттям чинност затвердженого Держспоживстандартом (наказ ввд 11 жовтня 2010 р. № 457 1з змшами ввд 29 листопада 2010 року № 530) нащонального класифшатора Укра!ни ДК 009:2010 «Класифшащя вида економ1чно! даяльносп» (КВЕД)
Формулювання цтей статтi (постановка завдання). Цшями проведеного дослвдження е: (1) виявлет чинники, як1 найсуттевше впливають на формування регюнально! сощально! подпитки; (2) комплексний розгляд структуры сощально! полпики на основ1 декшькох принципово ввдмшних щдхода. але в той же час, що досить ттсно переплтгаються; (3) обгрунтувати дощльтсть використання авторського поняття «сощальний комплекс» при визначент напрям1в тдвищення результативности сощально! полпики региону.
Виклад основного матерiалу досл^ження з обГрунтуванням отриманих наукових результатов. Сощальна политика як форма реал1защ! певних сощально-економ1чних 1 сощально-полиичних установок держави 1 шших суб'ектпв сощально! дальноси мае декшька р1втв управлшня, першим з яких е нащональний. Роль 1 мюце национального р1вня значною м1рою залежать ввд т1е! модел сощально! полпики, яка вибрана державою. Анал1з вичизняного 1 зарубежного досввду показав, що серед моделей сощально! политики юнують так1, де нащональний р1вень 1 е засадничим [4, с. 43].
При здшснент сощально! политики важливо, яким чином вона може бути реал1зована на р1вт регюну. Також юнуе власне уявлення регионально! влади про напрями розвитку сощально! сфери територи. Тому е ряд концептуальних конфлжив в сощальнш сфер1, як1 пов'язатт з реал1защею або розбштстю штереав, ввдмштстю цшей 1 завдань сощально! полпики на загальнодержавному 1 региональному р1внях.
Нами виявлет чинники, яю найсуттевше впливають на формування регюнально!' сощально! полпики :
- сощально-полиичт чинники розвитку територи;
- мюцев1 умови, як1 1стотно ввдр1зняються в р1зних регюнах Укра!ни;
- ресурси, як1 можуть бути видшет на ршення сощальних проблем;
- потенщал ще! територи, який може бути перерозподшений на користь оргашзацш сощально! сфери.
Впродовж остантх п'яти рок1в з'явився новий об'ект регюнально! сощально! полпики Укра!ни - мутципальт органи влади, як1 на сьогодш не повною м1рою вписуються в сощальну политику, що проводиться як нащональним центром, так 1 регионами, тому що доки чпко не визначено !х мюце, джерела фшансування, зони !х вщповвдальносп, юридичт аспекти 1 так дал
Комплексний розгляд структури сощально! полпики по р1внях можливо на основ1 декшькох принципово вщмшних шдхода, але в той же час, що досить тюно переплпаються.
Перший з них - це територ1альний п)дх'д до сощально! политики. У рамках цього щдходу доцшьно видшити так1 р1вт сощально! полпики як нащональний (чи макрор1вень), регюнальний (чи мезор1вень), р1вень мутципальних утворень 1 четвертий - р1вень територ1альних ствтовариств.
Самостшне значення мае галузевий щдх'д, що грунтуеться на проввднш рол окремих мЫстерств 1 ведомств, що курирують т або шш1 галуз1 сощально! сфери. Галузевий тдхвд тюно взаемозв'язаний з системою фшансових взаемин мгж окремими суб'ектами сощально! полпики, оск1льки в його рамках здшснюеться вироблення концепци розвитку щдприемств т1е! або шшо! галуз1, що знаходяться в прямому або непрямому управлшт цього мЫстерства.
Третш п1дх1,д до сощально! полтики -демограф1чний. За своею суттю вш близький до сферного тдходу, тому що вш передбачае анал1з проблем не у рамках окремо! галуз1 або територи, а за принципом проблем, що стоять перед окремими сощально-демограф1чними групами населення. Такими групами можуть бути: дли, пенсюнери, працездатне населення, м1гранти 1 нацюнальт меншини, а також 1нш1 сощально-демограф1чт групи, р1шення проблем яких неможливе ш у рамках одного, окремо взятого мЫстерства, т у рамках окремо! територи.
Близьюсть сферного 1 демограф1чного п;дход1в полягае в тому, що цш, як1 стоять перед ними, 1 завдання виршуються на основ1 програмно-ц1льових метод1в управлшня. Суть цих програм полягае в тому, що вони виходять за межi одн1е! галуз1 або територи, оскшьки в кожн1й територ1! можуть бути розроблет сво! комплексн1 сощальт програми, але в ц1лому по кра!т вони безумовно повинн1 утворювати едину комплексну систему.
Таким чином, сощально-демограф1чний п1дх1,д дае 1 галузям, 1 територ1ям додатковий 1мпульс до того, щоб налагоджувати т1сн1ш1 взаемовщношення як з сумгжними галузями сощально! сфери, так 1 галузями, що знаходиться за и межами.
Четвертий щдхвд, який безумовно посилюватиметься внаслвдок свое! комплексност1 1
м1жгалузевого характеру, - це сферний шдх1д. Bíh виражаеться в тому, що ключов! громадськ сощальт проблеми виршуються у рамках не одте! галуз1, а групи галузей i шших сфер даяльносп, що примикають до них. [1, с. 95-97].
Наприклад, проблеми здоров'я населення, культури, мiжнацiональних стосунюв i так дал не е прерогатива одте! профшьно! галузi. Проблема освiти виршуеться у рамках дiяльностi рiзних мЫстерств i ведомств, як пов'язаних безпосередньо з цiею сферою, так i поб!чних. Те ж саме торкатиметься будь-яко! шшо! галузi - охорони здоров'я, культури, сощального забезпечення; увесь час взаемодятимуть дуже рiзнi мЫстерства i ведомства.
Видiляючи точку зору на визначення сощально! сфери як на «... сукуптсть галузей, програм i заходiв, спрямованих на досягнення соцiальних цiлей i результапв, покликаних щдвищити суспiльний добробут i полшшити як1сть життя населення» [1, с. 96], слад зазначити, що важливим для практично! роботи е не лише видшення конкретних галузей i груп галузей, що ввдносяться до сощально! сфери, але i багатогранних соцiальних стосунк1в, як1 виникають, з одного боку, м1ж окремими галузями, а також м1ж об'ектами сощально! сфери i споживачами !х послуг.
Регион, як найбiльш наближений до сощальних реалiй ц1е! територи, стае, ключовим рiвнем реалiзацi! завдань сощально! политики по кожному з видшених чотирьох пiдходiв.
Теригорiально-галузевий шдх1д, який був поширений в управлiннi сощальною сферою до початку 1990-х рр., так само як i в шших галузях народного господарства, i у багатьох сво!х проявах що зберiгся до тепершнього часу, повинен в сьогодтштх умовах приймати iншi форми. Новизна цих форм полягае в тому, що так! управлшськ функци, як прогнозування, планування, фiнансування значною м!рою взаемозв'язанi i замикаються на необхвдносп адекватного по масштабах iнвестування, у тому числ iз-за стану i проблем сощально! сфери, багатор!чного недофшансування.
У умовах, що склалися, на р!вн региону в щлях щдвищення ефективносп використання ресурав, адресносп швестицш дощльно в якосп об'екту управлшня використовувати сощальний комплекс региону [5, с. 482]. А в основу його визначення дощльно закласти не галуз!, а види екожмчно! дяльност! Тим паче, що затверджений Держспоживстандартом (наказ ввд 11 жовтня 2010 р. № 457 !з змшами ввд 29 листопада 2010 року № 530) нащональний класифшатор Укра!ни ДК 009:2010 «Класифшащя вида економ!чно! дяльносп» (КВЕД) повтстю вщповвдае европейськш Класифшащ! вида економ!чно! дяльносп (NACE, rev.2) i набув чинносп з 01 ачня 2012 року. З цього моменту розроблення державно! статистично! шформащ! здшснюватиметься органами державно! статистики
за новою КВЕД. З огляду на те, що КВЕД використовуеться для представлення та аналiзу статистично!, фшансово!, митно!, податково!, банк1всько! та шшо! економiчно! iнформацi!, перiод з 01.01.2011 до 31.12.2012 е перюдом проведення заходiв щодо переходу органiв державно! статистики та шших оргатв державно! влади, як1 е користувачами Класифшаци, на нову КВЕД (ДК 009:2010).
Сощальний комплекс региону, на нашу думку, являе собою сукуптсть вида екожмчно! дiяльностi, спрямованих на задоволення потреб населення, а саме: системи освiти й охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), транспортного обслуговування населення, торгiвлi й ресторанного господарства, туризму i рекреацiйно! дiяльностi, iншi види економiчно!' дiяльностi, яю спрямоват на соцiальний захист населення (страхування, пенсiйне забезпечення та ш.).
Сощальний комплекс регюну
характеризуеться спiльнiстю терик^ального розмiщення, тiсним взаемозв'язком його складових, залежнiстю вiд iнтеграцшних процесiв. Недостатнш рiвень одного або кшькох вида екожмчно! дiяльностi може призвести до уповшьнення розвитку соцiального комплексу в щлому або його руйнування [6, с. 153].
Висновки даного досл^ження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. Сощальний комплекс регюну - це сукуптсть вида екожмчно! дяльносп, спрямованих на задоволення потреб населення. Дощльно використовувати це поняття при визначенн напрямiв шдвищення результативносп сощально! полтики регiону для правильного визначення об'екту управлшня i регулювання, рацiонального використання обмежених ресурсiв територи, забезпечення адресностi iнвестицiй.
Для досягнення основних цiлей програми розвитку сощального комплексу регюну необхвдно забезпечити ршення наступних основних блоков завдань: створення в соцiальному комплексi региону ефективно! ринково! iнфраструктури; розвиток конкуренцi!, створення служб правово! пiдIримки i захисту економiчно! дiяльностi соцiального комплексу; забезпечення режиму найбшьшого сприяння для розвитку вида дяльносп соцiального комплексу; створення системи адаптащ! широкого кола населення до ринкових стосунюв, навчання i пiдготовка кадрiв для тдприемництва в сощальному комплексi; розширення тдприемництва за рахунок роздержавлення i приватизацi!' власносп мiсцевих органiв влади, об'ектiв сощально!' шфраструктури; прискорення реалiзацi! земельно! реформи, сприяння розвитку тдприемництва в сощальному комплекс сiльсько! мiсцевостi региону; формування в регiонi органiзацiйно-економiчного механiзму ефективно! взаемоди i державного регулювання i iнших умов розвитку видiв дяльносп соцiального комплексу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Гриненко А. М. Социальна полгтика: Навч.-метод. noci6. для самост. вивч. дисциплши / А. М. Гриненко. - К.: КНЕУ, 2003. - 309 с.
2 Куценко В. I. Сощальний вектор економчного розвитку / B.I. Куценко. - К.: Наукова думка, 2010. - 735 с.
3 Пакулша А.А. Заруб1жний досвщ ефективного функцюнування социально! сфери в найбшьш розвинених крагнах свгту / А.А. Пакулша, О.О. Топчш // Материали за 7-а международна научна практична конференция, «Новината за напреднали наука», - 2011 (17-25-ти май, 2011 на икономики). Том 12. Икономики. - София. «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2011. - С. 54-56.
4 Пакулша А.А. Национальна модель формування репонально! социально! економжи та полгтики / А.А.
Пакулша, С.Л. Пакулш // Материали за 5-а международна научна практична конференция, «Край на научного развитие», - 2010 (17-25 януари 2010 год). - Том 8. Икономики. София. - «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2010. - С. 4244.
5 Пакулша А.А. Розвигок матер1ально-техтчно1 бази сощально! сфери регюну / А.А. Пакулша, С.Л. Пакулш // Економжа: проблеми теорй та практики: Зб1рник наукових праць. Випуск 248: В 6 т. - Том III. -Дншропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 482-486.
6 Пакулша А.А. Сощальна ор1ентацш економжи i розвиток сощально! сфери / А.А. Пакулша, О.О. Топчш // Економжа: проблеми теорй та практики: Збiрник наукових праць. Випуск 260: В 6 т. - Том I. - Дншропетровськ: ДНУ, 2010. - С. 150-154.
Аннотация. В статье выявлены факторы, которые наиболее существенно влияют на формирование региональной социальной политики. Проведено комплексное рассмотрение структуры социальной политики на основе нескольких принципиально отличных, но в то же время достаточно тесно переплетающихся подходов. Доказана целесообразность использования авторского понятия «социальный комплекс» при определении направлений повышения результативности социальной политики региона.
Ключевые слова социальная сфера, социальный комплекс, социальная политика, регион, эффективность, результативность.
Summary. The factors which most substantially influence the forming of regional social policy have been exposed in the article. Complex consideration of social policy structure has been conducted on the basis of several principally different, but at the same time sufficiently closely connected approaches. The expedience to use the author's concept «Social complex» has been well-proven at determination of the directions of increasing the effectiveness of social policy of the region.
Keywords: social sphere, social complex, social policy, region, efficiency, effectiveness.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Юрдта О.Г. Експертредащшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТСлаггнЮ.В.
УДК 331:316.33
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕСУ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У МЕНЕДЖМЕНТ ОСВ1ТИ
Фшагта О.В., д.е.н., професор, Гузь Л.А., ст. викладач (Д1ЗТ)
У cmammi розглянуто теоретичт питання сутностг соцгальних технологш, наведено алгоритм процесу ix розробки та класифжащю. Також розглянутг стратеггчю та локальнг сощальш технологи та ix вплив на соцгальний об'ект.
Knwnaei слова соцшлът технологй, управлшсьт технологи, тформацшт системы, менеджмент освти, технолоНзащя, соцшлът тноваци
Постановка проблеми. Економiчна криза в Укра!'ш виявила недолши в робой керiвникiв уах рiвнiв та сфер дшльност! В умовах стабшьносп екожмчно! та сощально! систем впчизняш менеджери значною мiрою спиралися на науковi знання, що були отримаш в освгттх закладах. Але с^мю змши у свгтовому простер потребують новгттх знань та новгттх технологий управлшня. Усе часпше науковщ i фахiвцi звертають увагу на таке поняття в менеджменту як сощальт технологй', припускаючи необхщтсть використання керiвником кожного рiвня власно! управлшсько! стратеги та рiзноманiтних шструменпв l! реалiзацi!. Укра!'на -молода держава, вона потребуе штенсивного, вщповщного найкращим свiговим стандартам
розвитку сощально! сфери.
Аналiз остантх до^джень. У сучаснш науковш лiтературi питанням дослщження сутносп соц1альних технологш присвячено низку статей i монографш. Аналiз осганнiх публжацш дае щдстави визначати соцiальнi технологiй з рiзних точок зору, як соцiоiнженерний тдод до перетворення соц1ального простору. Основу вивчення цього наукового феномена заклала болгарська школа соц1ологй' i теорй' управлшня - М. Марков [7], Н. Стефанов, [9]. Дослвдження продовжили В.Г. Афанасьев [2], Е.А. Вершинський, Р. Л. Сатановский [3], Т.А. Дейкван [4], В.Н. 1ванов, Р.В. [5], Р.В. Мартанус [8], В.1. Курбатов та О.В. Курбатова [6] та ш Також мае мюце точка зору на соцiальнi
© Фшагша О.В., Гузь Л.А.
