CC BY
12
М. в. Дейч
д-р екон. наук, м. Втниця
СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА ЩОДО Л1КВ1ДАЦ11 СОЦ1АЛЬНО1 НЕР1ВНОСТ1 ОКРЕМИХ ПРОШАРК1В НАСЕЛЕННЯ
Постановка проблеми. Забезпечення сощально! безпеки суспшьства в целому та кожно! особистосп ок-ремо повинно вiдбуватися за рахунок державно! сощально! политики, яка буде створювати умови для запо-бiгання рiзним загрозам особистосп, суспшьству й державi в цшому.
Значнi змiни, що вщбуваються в суспшьств^ ламка старих стереотипiв i формування нових щнно-стей, сощальних iнтересiв i норм особистостi, сощо-стратифiкацiйнi та демографiчнi тенденщ!, рiзке збшь-шення i посилення небезпек щодо функцiонування соцiально'i сфери ^ в юнцевому результатi, всього со-цiуму зумовлюють потребу в посиленш уваги до проблеми забезпечення сощально! безпеки, у вивченш технологш та механiзмiв забезпечення соцiально'! безпеки всього суспшьства й створення необхщних пе-редумов для вдосконалення та розширення його сощ-ально! бази в процесi реалiзацi! сощально! политики. Тому забезпечення соцiально! безпеки, пошук шляхiв вирiшення цie! проблеми е надзвичайно актуальним i своечасним.
Стан проблеми. Питанням сощально! безпеки вза-галi та !! значенню в системi нацiонально! або еконо-мiчно! безпеки держави, регiонiв, аналiзу !"! стану та !! основних складових як тдГрунтя для сталого роз-витку, шляхам !! забезпечення, виршенню найважли-вiших проблем сощально! политики в Укра!нi присвя-чено роботи таких вчених як: Б. Андрушюв [1], I. Гшбеденко [2], Б. Данилишин [3], Е. Лiбанова [4], А. Колот [2], В. Куценко [3], О. Новжова [2, 5-6], Н. Палш [7], А. Халецька [8].
Але наразi залишаються недостатньо вивченими питання дотримання вимог iнклюзивностi соцiально! безпеки та шляхи виршення цього питання.
Метою даного дослщження е обГрунтування необ-хщносп соцiально! полiтики держави, спрямовано! на забезпечення сощально! безпеки кожно! людини неза-лежно вiд !! приналежноси до будь-якого прошарку суспшьства або !! фiзичного стану.
Виклад основного матерiалу. У науковiй лiтературi визначення сощально! безпеки в основному пов'язу-ють iз «захистом iнтересiв кра!ни й народу в соцiальнiй сферЬ>, «захистом i органiзацieю умов iз запобiгання або лiквiдацi! загроз, виникаючих внаслiдок появи дисфункщ! в !! економiчнiй, соцiальнiй, полiтичнiй, вiйськовiй та техшчнш пiдсистемах>. Але головним завданням держави е забезпечення особисто! безпеки кожного громадянина, високо! якостi його життя, за-хист його життя, прав i свобод, здоров'я i власностi. Люди об'ективно потребують забезпечення соцiально! безпеки, а держава та !! регiони — вiдповiдно! поль тики, концепщ! та стратег!!. Усвщомлення цie! потреби знаходить все бшьш широке вiдображення в за-конодавчих актах, офiцiйних документах.
Стратепя сталого розвитку «Укра!на 2020» визна-чае прiоритети розвитку кра!ни на найближчий час, у тому чи^ в економiчнiй, соцiальнiй та еколопчнш
сферi. Тобто, в державi вже е розумiння, що соцiальна сфера, сощальна безпека мае бути прюритетною серед сфер нацiональноI безпеки, бо вона е прюритетною для кожно! окремо! людини. Але в той же час до Стратеги нащонально! безпеки Укра!ни, яку було прийнято у 2015 рощ, не включено вщповщних напрямiв i захо-дiв щодо забезпечення соцiальноI безпеки.
Сощальна безпека повинна бути головною метою i основним завданням з дотримання в суспшьстга й державi високо! якоси життя, добробуту, невщ'емних прав i свобод всiх людей, а сощальна политика бути найважлившим способом II забезпечення.
Соцiальну безпеку суспшьства та кожного окре-мого громадянина забезпечують висока яюсть життя населення; оптимальна трудова зайнятiсть населення та квалiфiкованi трудовi ресурси з високою професш-ною мотивацiею до продуктивно! дiяльностi; наявнiсть численного «середнього класу»; дотримання прав i свобод громадян; стабшьшсть iнституту сiм'I, в тому числ! за рахунок високо! народжуваноси та пщви-щення середньо! тривалостi життя в краIнi; високий морально-духовний та творчий потенцiал населення.
А Укра!на за даними глобального дослщження «1ндекс соцiального розвитку», розробленого амери-канською неурядовою установою Social Progress Imperative за тдтримки Deloitte, знаходилася у 2017 рощ на 64 тсщ за цим шдексом серед 128 кра!н свгту. 1н-декс визначае рейтинги кра!н на базi показник1в (53 показника, що включають рiвень розвитку охорони здоров'я, освгти, доступу до житла, захисту прав, толе-рантностi тощо), а соцiальний розвиток визначаеться як здатшсть сусп1льства задовольняти основнi потреби сво!х громадян, створювати умови для окремих оаб i громад для реалiзацiI !хнього потенцiалу та полш-шення якостi !х життя.
Укра!на увiйшла до групи кра!н з розвитком вище середнього. Усi показники соцiального розвитку Ук-ра!ни залишилися переважно на рiвнi 2016 року. Не-значне покращення вщбулося у показниках «доступ до iнформацiI та комушкащй», «свобода вибору та особиста свобода», «доступ до вищо! освгти». Водночас незначне погiршення спост-ер^ае^ся у показниках «особиста безпека» та «толерантшсть». Найвищий бал, аналогiчно до 2016 року, мае «харчування та базове медичне обслуговування» (98,47 з! 100) та «доступ до базово! освгти» (97,52). Найнижчi показники — «толерантшсть» (40,52) та «яюсть навколишнього середо-вища» (50,37) [9].
Й хоча попри сощальш, полгтичш та економiчнi труднощ^ Укра!на за рГвжм «1ндексу соцiального розвитку» випередила вс кра!ни СНД, але вщставання не тальки вщ краIн-лiдерiв за цим шдексом, а й вщ кра!н, як! входять до першо! квартилi, надзвичайно високе, що тдтверджуе дослiдження проведене у 2017 рощ укра!нськими фахiвцями, демонструючи надзвичайно низький рiвень соцiальноI безпеки в Укра'!ш [6].
48
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
Аналiз стану сощально! безпеки показав, що практично ва експерти за рiзним ступенем негативного впливу вважають його в Укра!ш надзвичайно не-безпечним. За даними експертав, чотири сфери нащо-нально! безпеки найбгльш негативно впливають на стан сощально! безпеки, а саме: економiчна сфера (77,1%), внутршньополггачна сфера (59%), военна сфера та сфера державного кордону (52,4%), шформа-цшна сфера (34,3%).
Наявнiсть внутршшх загроз соцiальнiй безпецi визначили 96,2% експертав. Ось перелiк найбгльш го-стрих внутрiшнiх загроз:
зростання ризиюв та небезпек, пов'язаних зi збройним конфлжтом на сходi Укра!ни (73,3%), висо-ким рiвнем бiдностi (63,8%), неефектившстю системи державного управлiння, незбалансовашстю нащональ-но! безпеки та сощально! полiтики (59%);
недосконалiсть державно! политики зi збереження людського потенцiалу (51,4%);
зростання сощально! нерiвностi у суспшьста (51,4%);
поглиблення морально! i духовно! деградацГ! сус-пгльства (33,3%) [6, с. 155-157].
В основi виникнення й розвитку небезпечних i надзвичайних ситуацш соцiального характеру, в першу чергу сощально! нерiвностi, знаходяться еконо-мiчнi, соцiально-полiтичнi, мiжетнiчнi та м1жконфе-сiйнi протирГччя, як суттево впливають на нормальне функдiонування суспгльних вiдносин у рiзних сферах життедiяльностi. 1гнорування цих протирiч, неба-жання або неспроможшсть своечасно вирiшувати про-блеми сучасного суспгльного розвитку стае причиною деструктивних соцiальних явищ та катастроф.
Сощальна нерiвнiсть зумовлюе сприйняття людьми соцiальних процесiв i явищ в термшах соща-льного простору, який е багатовимiрним, тобто юнуе безлiч критерпв оцiнки положення людини в ньому: стать, нацiональнiсть, вж, професiйний статус, рiвень добробуту, мюце в полiтичнiй iерархi!, релiгiйнi погляди тощо. Розшарування суспгльства, яке виникае внаслщок таких процесiв, е викликом для нащональ-но! безпеки, породжуючи «полггачну корупщю», сощ-альну напругу та/або соцiально-полiтичний нiгiлiзм, що тдривае розвиток полiтично! культури.
Поди на сходi стали причиною виникнення ще однiе! соцiально! нерiвностi, бо в кра!ш немае розу-мшня, що переселенцi з Криму й Донбасу, люди, як залишилися на окупованих територiях, — це украшщ, !х бгль — це спгльний бгль всiх укра!нцiв. Й головне, що сощальна политика держави, !! iнформацiйна поль тика, на жаль, тшьки поглиблюе цю нову сощальну нерiвнiсть.
Укра!нська влада за своею поведшкою залиши-лася байдужою до проблем переселенщв, не оргашзо-вано дшсного задоволення !х потреб у тимчасовому або постшному житлi, не виршено питання вiдкриття малого бiзнесу, не створено умов заохочення до ство-рення нових робочих мюць i до органiзованого набору на роботу переселенщв, законодавчо закршлено не-справедливiсть у пенсiйному забезпечення, наданш соцiально! допомоги, майже повнiстю вщсутня необ-хiдна iнформацiя для переселенщв.
Переселенщ для отримання соцiальних виплат Г/або пенсiй повиннi проходити перевiрку мiсця про-живання, фiзичну щентифжащю в «Ощадбанку» (тшьки переселенцi повинш !! проходити, тшьки вони
не мають права отримувати пенаю через iншi банки), верифiкацiю Мшфшу, перевiрку системою «Аркан» на перебування на нетдконтрольнш територп понад 60 дшв. Все це порушуе !х права на приватне та амейне життя, свободу пересування, недоторканiсть житла, сощальний захист, пенсiйне забезпечення тощо.
Тобто, виникла дискримiнацiя (соцiальна нерГв-шсть) за ознакою належностi до певно! соцiально! групи, коли людей позбавляють пенсп та/або сощаль-но! допомоги з вищеназваних причин.
Але якщо мова йде про пенсп, то коли вщкрити пенсiйне законодавство, то там немае пщстави для припинення пенсп ш тому, що особа не знаходиться на шдконтрольнш територп Укра!ни, ш тому, що вона не пройшла перевГрки мюця проживання, фГзично! щентифжащ! або верифГкащ! Мшфшу, або попала до списюв СБУ, яю взагалГ не зрозумшо на пщставГ яких критерпв складаються.
На сьогодш майже немае мюць, де могли б жити переселенщ, Г держава шчого не робить для того, щоб !х створити, практично вщсутш робочГ мюця, де б мГг працювати переселенець, особливо переселенець-пен-сюнер.
Законодавство ж кра!ш не тшьки не встигае за потребами людей Г змшами ситуацп, а й не виконуе мГжнародш норми щодо тгрантав Г внутршшх переселенщв, яю мають особливГ потреби, а тому Г особ-ливГ права вимушено перемщено! особи.
Ще одним прошарком населення, яке на собГ вщ-чувае сощальну нерГвшсть, е швалщи, тому що права й умови життя наших людей з швалщшстю не вщпо-вщають тим базовим канонам Конвенщ! ООН «Про права швалдав», яку Укра!на ввела в дГю 4 лютого 2010 року. Скорше за все причини невпровадження ще! Конвенщ! ООН полягають не в ниншньому еко-номжо-полггачному сташ Укра!ни, а у вщношенш держави Г суспшьства до суттевого трудового й ште-лектуального потенщалу людей з швалщшстю.
Й тшьки, коли держава усвщомить цей факт, а суспшьство прийде до розумшня, що залучення шва-лдав до активного суспшьно-корисного життя, юнець юнцем, призведе до консолщацп суспшьства та акти-вГзацГ! сощально-економГчного розвитку кра!ни, тшьки тсда проблеми швалдав будуть виршуватися не для «галочки».
Тобто для знищення юнуючо! давно сощально! нерГвносп щодо швалдав та ново! сощально! нерГвно-ст щодо переселенщв доцшьно зробити певне кори-гування податкового кодексу. Це може бути:
збшьшення диференцшовано! норми працевлаш-тування швалдав на тдприемствах та установах у вщ-повщноси до сфер !хньо! дГяльносп та введення певно! норми працевлаштування переселенщв;
впровадження системи гарантованого замовлення для пщприемств Г оргашзацш, де бшьше 20% штату становлять швалщи та/або переселенщ;
застосування технологГ! гарантш громадських ус-танов швалдав або переселенщв перед роботодавцями. Дана технолопя повинна передбачати в собГ пщб1р громадськими установами необхГдних кандидатур серед швалдав Г/або переселенцГв для !х подальшого працевлаштування на конкурснш основГ, укладання договорГв м1ж громадськими установами, яю перемогли у вщповщних конкурсах, Г роботодавцями, для яких щ громадськ1 установи й будуть тдбирати кандида-тури на вакантш мГсця.
Але щоб адекватно виршити проблеми швалдав або переселенщв одних вищеназваних 3mîh до законо-давства Украши недостатньо. Суспшьству насамперед потрiбно усвiдомити, що всi щ проблеми у цих прошаркав людей виникли через вiдсутнiсть мехашзму ма-сового й економiчно доцшьного ïx включения в ак-тивне суспшьно-корисне життя. Поки в суспшьста не сформуеться стiйке переконання в тому, що швалщи, переселенцi це не тшьки об'ект для проявiв спiвчуття i гуманностi, але й вельми потужний потенцiал для економiчного, iнтелектуального й творчого розвитку суспшьства, проблеми цих людей в Украш не будуть виршеш.
Тому для формування в суспшьств^ серед громадян належного ставлення до швалдав та переселенцiв, запровадження ефективного мехашзму залучення цих людей до суспшьно-корисно1 дiяльностi спочатку не-обxiдно затратити ютотт матерiальнi ресурси. Все це неможливо зробити без активно'! участ громадських установ iнвалiдiв i/або переселенщв. Ti ж громадсью установи здатш розробляти найбшьш оптимальнi iдеï щодо виршення тих чи iншиx проблем, бо саме вони знають щ проблеми зсередини, залучати необxiдний обсяг матерiально-фiнансовиx ресурсiв у виглядi бла-годiйноï допомоги, м1жнародних грантiв або за рахунок нового джерела фшансування — краудфандингу.
Ураховуючи той факт, що еволющя невiдворотна i, юнець юнцем, суспшьство прийде до розумшня не-вiдворотностi залучення цих прошарюв населення до активного економiчно вигiдного для краши життя.
Держава повинна змшити свою соцiальну поль тику, скоригувати Стратегiю нацiональноï безпеки Украши та Стратегiю сталого розвитку «Украша 2020». В цих стратепях обов'язково потрiбно передбачити заходи не тшьки з лжшдаци сощально'1 нерiвностi щодо таких прошарюв населення як швалщи та пересел енщ, а й заходи щодо к психолопчно'х адаптацп.
Треба врахувати той факт, що жител схщних те-риторiй Украши отримали практичний досвщ самоор-ганiзацïï та виживання мирного населення в край важких умовах военних дiй. Цей досвщ мае бути пере-даний шшим громадянам нашо'1 краши як моральне щеплення проти насильства, жорстокостi. Вш щд-тверджуе, що людська доброта й солщаршсть в люд-ських вiдносинаx повинна бути при будь-яких умовах ïx життя.
Переселенцi з промислового сходу техшчно гра-мотш, звикли до працi на великих пщприемствах, у великих виробничих колективах, але вони мало прис-тосоваш до сiльського життя, тому й у виршенш цього питання треба передбачити заходи щодо певно'1 змши ïx свiдомостi, можливостi пристосування до життя у сшьсьюй мiсцевостi.
Ще одна особливiсть переселенцiв — поява но-вiтнix дiтей вiйни. 1х вже бiльше 300 тисяч. Як вщомо, дiти е особливо вразливими до сощальних потрясшь, тому й потребують особливо'1 уваги. На все життя в 1хшй пам'ятi будуть закарбоваш болючi картини вiйни. Новггш дiти вiйни потребують розробки спещально'х адаптивно! програми, щоб 1хне життя прийшло до норми.
Висновки. Сощальна полггака мае бути спрямо-вана не стшьки на подолання наслщюв тих чи iншиx соцiальниx ризиюв, на лiквiдацiю соцiальноï нерiвно-сп окремих прошарк1в, скшьки на запоб^ання причин ïx появи, на усунення причин юнуючих негативних со-
щальних явищ, як1 зачiпають бiльшiсть населення або певш його прошарки, забезпечення задекларованих в Конституц11 соцiальниx гарантш.
Рiвень розвитку соцiальноï безпеки (незалежно вiд ïï складових), треба розглядати як терези, на яких слщ зважувати рiзнi полiтичнi, економiчнi й сощальш акти з погляду того, в яку сторону: пщвищення або, навпаки, зниження чи навiть знищення соцiальноï безпеки вони працюють, бо якщо соцiальна безпека цiлеспрямовано не служить для ощнки суспiльно-по-лггачних рiшень i дiй, вiд яких залежить не тiльки еко-номiчний, але й соцiальний розвиток держави, вона втрачае свое значення.
Тому мюда сощально1 полiтики в сучасних умовах не слiд пов'язувати тшьки iз захистом соцiально уразливих верств населення або створенням умов для фiзiологiчного виживання людини, а з розв'язанням сощальних конфлжтав, що виникають через вщсут-шсть балансу штереав сторiн i суб'ектiв сощально-економiчниx вiдносин, лiквiдацiею соцiальноï нерiв-ностi. Сучасна соцiальна полiтика в ниншньому ïï ро-зумiннi — це не стшьки сощальний захист, сощальне забезпечення, ск1льки закладання пщвалин соцiаль-ного вимiру, соцiального розвитку.
Сталий розвиток, подальше змiцнення стабЫза-цiйниx процесiв у виробництвi, активна реструктури-зацiя господарського комплексу з прюритетним роз-витком як базового виробництва, так й шфраструк-турних галузей, соцiальна орiентацiя ринкових реформ та штегращя Укра'1ни у европейське ствтовариство та свiтовий економiчний проспр можливi тiльки при змiнi акценпв у мотивац11 людсько'1 дiяльностi, переходу вщ переважання мотиву примноження особис-того матерiального багатства до мотивiв вдоскона-лення людини, переходу до вщ суто економiчного до соцiально-економiчного розвитку держави. А це озна-чае не тiльки необхщшсть покращання якостi та рiвня життя населення, але й зростання ролi освггаьо-ви-ховно'1 дiяльностi, завдяки яюй у пiдростаючого поко-лiння буде послщовно забезпечено набуття системи цшностей, адекватних нинiшньому вкрай тяжкому етапу розвитку нашо'х кра'1ни, нашого суспшьства.
Треба вщзначити, що в краш вже придiляеться увага саме освггаьо-виховнш дiяльностi у сферi вiдно-шення до дiточок-iнвалiдiв, будуються iнклюзивнi ди-тячi садочки, школи, в Днiпрi вiдкрито перший iнклю-зивний парк, але потрiбнi спецiальнi програми й для дггей-переселенщв. Й головне, вже зараз треба розробляти освггаьо-виховш програми для дггей, як1 зараз мешкають на окупованiй територ11, щоб заново адап-тувати ïx до життя в Украшь
Список використаних джерел
1. Андрушкiв Б., Владимир О., Павлиювська О., Погайдак О., Кирич Н. Наука i практика виршення найважливших соцiальниx проблем Украши на перспективу. BicHUK eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2018. № 1. С. 3-10.
2. Гшбеденко 1.Ф., Колот А.М., Новжова О.Ф. та ш. Сощальна безпека: теорiя та укра'1нська практика: монографiя. К., 2006. 292 с.
3. Данилишин Б., Куценко В. Сощальна безпека — пщГрунтя сталого розвитку. Вкник НАН Украши. 2010. № 1. С. 20-28.
50
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ
ДЯТЛОВА Ю. В.
4. Лiбанова Е.М. Стратепчш прюритети сощ-ально! политики Укра!ни на початку ХХ1 столггтя. Демографiя та сощальна економка. 2008. № 1. С. 9-22.
5. Новжова О.Ф. Сощальна безпека: оргашза-щйно-економiчш проблеми i шляхи виршення. Донецьк, 1997. 460 с.
6. Новжова О.Ф., Сидорчук О.Г., Панькова О.В. та ш. Стан та перспективи сощально! безпеки в Укра!ш: експертнi оцiнки: монографiя. Ки!в; Львiв, 2018. 184 с.
7. Палш Н.С. Система дiагностики сощально! безпеки. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Tim /2009_28_1/16.pdf.
8. Халецька А.А. Контури сощально! политики держави: соцiальна безпека. Державне управлтня: удосконалення та розвиток. 2010. № 2. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=99.
9. 1ндекс сощального розвитку 2017. URL: https: //www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/research/ social-progress-index-2017. html.
References
1. Andrushkiv B., Vladymyr O., Pavlykivska O., Pohaidak O., Kyrych N. (2018). Nauka i praktyka vyrishennia naivazhlyvishykh sotsialnykh problem Ukrainy na perspektyvu [The most important social problems of Ukraine: science and practice of solving for the future]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1, рр. 3-10 [in Ukrainian].
2. Hnibedenko I.F., Kolot A.M., Novikova O.F. еt al. (2006). Sotsialna bezpeka: teoriia ta ukrainska praktyka [Social Security: Theory and Ukrainian Practice]. Kyiv [in Ukrainian].
3. Danylyshyn B., Kutsenko V. (2010). Sotsialna bezpeka — pidgruntia staloho rozvytku [Social security is
the basis of sustainable development]. Visnyk NAN Ukrainy — Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 1, pp. 20-28 [in Ukrainian].
4. Libanova E.M. (2008). Stratehichni priorytety sotsi—alnoi polityky Ukrainy na pochatku XXI stolittia [Strategic priorities of the social policy of Ukraine at the beginning of the XXI century]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika — Demography and Social Economy, 1, pp. 9-22 [in Ukrainian].
5. Novikova O.F. (1997). Sotsialna bezpeka: orhaniza—tsiino-ekonomichni problemy i shliakhy vyrishennia [Social security: organizational and economic problems and solutions]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
6. Novikova O.F., Sydorchuk O.H., Pankova O.V. et al. (2018). Stan ta perspektyvy sotsialnoi bezpeky v Ukraini: ekspertni otsinky [Status and prospects of social security in Ukraine: expert assessments]. Kyiv; Lviv [in Ukrainian].
7. Paliy N.S. Systema diahnostyky sotsialnoi bezpeky [System of diagnostics of social security]. (n.d.). nbuv.gov.ua. Retrieved from_http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Tiru /2009_28_1/16.pdf [in Ukrainian].
8. Khaletska A.A. (2010). Kontury sotsialnoi polityky derzhavy: sotsialna bezpeka [Contours of the social policy of the state: social security]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok — Public administration: improvement and development, 2. dy.nayka.com.ua. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=99 [in Ukrainian].
9. Indeks sotsialnoho rozvytku 2017 [The Social Development Index 2017]. Retrieved from https: //www2. deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/research/ social-progress-index-2017.html [in Ukrainian].
Ю. В. Дятлова
канд. екон. наук,
Донецький державний утверситет управлтня, м. Мар1уполь
МЕХАН1ЗМИ РОЗВИТКУ ТА БЕЗПЕКИ БАНК1ВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ:
ДОСВ1Д КРАШ ее ТА СУЧАСН1 РЕАЛП
Постановка проблеми. У ринкових умовах госпо-дарювання, коли визначальним е рух грошових кош-пв, на вщмшу вщ руху матерГальних потоков у адмш-стративно-плановш економщ, розвиток пщприемств, галузей Г сфер економГки залежить вщ фшансових ре-суретв. Через недостатшсть власних кошпв бГзнес за-лучае позиковий каттал. У тепершнш час основними способами залучення позикового катталу е банюв-ський кредит, емюшне фшансування, лГзинг. У бшь-шосп випадюв в якоси позикових джерел пщприем-ства використовують банювський кредит, що поясню-еться вщносно великими фшансовими ресурсами банив, а також тим, що при отриманш банювського кредиту немае необхщноси публГчного розкриття ш-формацГ! про пщприемство.
Надання кредита е найпоширеншою операщею комерцшних банив, забезпечуе !м основну частину доходу. Разом з тим, бшьшють банив зазнае фшансо-вого краху у зв'язку з надзвичайно ризикованою кре-
дитною поливкою. У зв'язку з цим, актуального зна-чення набувае проблема вдосконалення кредитно! дь яльносп банивських установ на засадах зарубежного досвщу та сучасних реалш у банивському секторГ Ук-ра!ни.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Дослщ-женню теорГ! та практики банивського кредитування присвячено пращ вгтчизняних вчених-економютав Я. Белшсько! [1], Т. Болгар [2], В. Величина [3], В. Гейця [4], О. Дзюблюка [5] та шших. В !хшх працях аналГзуються або окремГ аспекти функщонування кре-дитних вщносин, або !х дГя на певних етапах еконо-мГчного розвитку. Чинники та рГзш складовГ кредитно! полГтики, що потребують удосконалення, розглянуто в працях В. Ляшенка [6], О. Заруцько! [7], 6. Савельева [8] та ш. Визнаючи вагомий вклад науковщв, слщ кон-статувати, що особливостям Г напрямам розвитку банювського кредитування в умовах циктчних криз при-
