CC BY
23
2. Наговицина Л.П. Статистика советской кооперативной торговли. - М.: Экономика, 1991. - С. 87-89.
3. Мазараны А.А. та iH. Економша торгiвельного пiдприeмства: пiдручник. - К.: Хре-щатик, 1999. - С. 202-217.
4. Мщук 1.П. Лопстика. - Львiв: ЛКА, 2005. - С. 79-91.
УДК331.101.262:330.8 Доц. О.В. Стефанишин, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ТРАНСФОРМАЦ1Я СОЦ1АЛЬНОГО КАП1ТАЛУ В НАПРЯМКУ
ПОСТ1НДУСТР1АЛ1ЗМУ
Обгрунтовано необхiднiсть вдосконалення нацюнально1 сощально1 полiтики, оцiнено стан i визначено механiзм формування молодiжного соцiального капiталу.
Ключовi слова: людський потенцiал, людський iнтелектуальний потенцiал, со-цiальна полiтика, соцiальний капiтал, постiндустрiалiзм.
Doc. O. V. Stefanyshyn - Lviv NU named after Ivan Franko Transformation of Social Capital in Post-Industrialism
Necessity of improvement of National social policy under European experience has been argued; estate of the policy has been valued; mechanism of forming youth social capital has been pointed.
Keywords: human potential, human intellectual capital, social policy, social capital, post-industrialism.
Постановка проблеми. Сощал1защя економши постшдустр1альних краш мае об'ективний характер, оскшьки пов'язана 3i зростанням рол1 людини в економщ, забезпеченням ш економiчноi свободи, соцiальноi справедливости, а також уможливлюе шлях трансформаци суспшьства через еволющю. Сощ-альна сфера тут е насамперед сферою шституцюнашзованого спшкування, створення стшких i тимчасових об'еднань на засадах солщарносп та ix вико-ристання з метою шдив^ального i колективного самовираження, розвитку.
Соцiальний капiтал як складова людського потенцiалу iнформацiйноi економжи е певним набором соцiальниx вщносин, спiвробiтництва, взаемодii, взаемноi довiри та взаемодопомоги, що формуеться у сферi мiжособистiсниx взаемин i сприяе створенню умов для зближення державних, приватних i сус-пiльниx iнтересiв.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Це питання стало предметом уваги багатьох украшських учених: А. Гальчинського, В. Гейця, О. Грш -ново!', Ю. Зайцева, С. Злупка, М. Долшнього, А. Колота, Е. Лiбановоi, А. Чухна. Серед опублiкованиx наукових праць недостатньо дослщжене питання формування сощального капiталу молодi як невiд,емноi компоненти людського потенцiалу шформацшного суспiльства.
Метою статтi е дослщження змiсту нацiональноi соцiальноi полiтики, ii стану та визначення меxанiзмiв формування молодiжного соцiального кат-талу в Укра1ш.
Виклад основного матерiалу. Невiд,емним елементом складовоi людського потенщалу ринкового суспiльства, а саме - людського штелекту-
ального потенщалу, на наш погляд, е сощальний капiтал. Постiндустрiальнi кра!ни (США, Япотя, Нiмеччина, Великобританiя та iн.) надають великого значення соцiальному капiталу, розглядаючи його як продукт життедiяльностi сустльства. Соцiальна сфера тут не зводиться тшьки до розподiлу благ та формування життевих можливостей, як це е в Укра!т (наприклад, Бюджет-2005). Тому всi нацiональнi економiчнi моделi розвинених кра!н (чи то модель сощального ринкового господарства, держави добробуту, системи по-життевого найму та iн.) як обов'язковий елемент, який е запорукою !хньо! ефективностi, мають мiцну соцiальну систему.
Держава е невiд,емним елементом макроекономiчного регулювання та вiд не! залежать умови функщонування нащонально! економiки. Адже держава забезпечуе свободу економiчно! дiяльностi економiчних суб,ектiв, вщповь дальтсть !х за результати свое! господарсько! дiяльностi, а також функщону-вання багатьох тститу^в ринково! економiки. Наприктщ XX ст. мiжнародна спiльнота нарешт зрозумiла, що суспiльство iснуе задля шдвищення рiвня життя населення, забезпечення сощально! справедливостi та суспшьно! стабильность Саме цi елементи у процес формування моделi сощально-еконо-мiчних перетворень в Укра!т, на думку багатьох учених, не брала до уваги влада як об'ективно необхщт в умовах трансформаци сустльства. Створення сощально! системи, громадянського сустльства, як i активно! соцiально! по-лiтики вважалось справою вiддаленого майбутнього, хоча, вщомо, що необ-хщними складовими економiчно! системи, незалежно вщ певних нащональ-них особливостей, шститущоналюти вважають економiчну та культурно-т-ституцшну пiдсистеми (рис. 1) [2].
Рис. 1. Взаемозалежний розвитоку сощальшй системi [2, с. 53]
В умовах розвитку процеЫв глобалiзацi! економiчного життя у свт держава е, насамперед формою юнування народу, наци, тструментом захисту його прав та ттереЫв, умовою виживання, функцiонування та розвитку. Од-нак процес державотворення не повинен перекривати глибшу стратепчну мету у системi единого змюту концепцi! розвитку укра!нського народу. Досяг-нення ж тако! мети неможливе без забезпечення у довго строковому перiодi ново! якостi економiчного зростання та вщповщно створення умов та можливостей для самореалiзацi! здiбностей кожно! молодо! людини у кра!т, оскшь-ки вiдставання у процесах державотворення та формування ефективно! моде-лi економiчного розвитку соцiально! спрямованост негативно впливае на майбутнiй розвиток Укра!ни. Наприклад, вже у 2000 р. понад 36 % !! грома-дян не бачили у нш свого майбутнього i бажали ви!хати на постiйне мюце
проживання у будь -яку розвинену кра!ну, ще 20 % не бажали ви!хати тiльки тому, що не вiрили у сво! сили [2, с. 58].
Соцiалiзацiя економiки в економiчно розвинених кра!нах е об'ектив-ною, пов'язана зi змiною ролi людини в економiцi та зi змiною ролi економiки у житт кожно! людини, суспiльства в цшому. Без таких змiн подальший пози-тивний розвиток нацiонально! економiки неможливий, бо система сощальних iнститутiв, як виникають в умовах соцiалiзацi! економжи, забезпечуе шлях трансформацi! суспiльства через еволющю; соцiалiзацiя економiки означае i створення громадянського суспiльства, необхiдного для забезпечення еконо-мiчно! свободи виробниюв, соцiально! справедливо стi, контролю за прийнят-тям та виконанням рiшень [2, с. 68-69].
Позитивними наслiдками соцiалiзацi! економiки у постiндустрiальних кра!нах, незалежно вiд конкретних функцiонуючих моделей, е не тшьки зрос-тання добробуту, сильна система сощального захисту громадян, а розвиток яюсно нових суспшьних форм функцiонування найманих i самозайнятих пра-цiвникiв в !х взаемоди з iншими суб'ектами господарювання (людський по-тенцiал творчо! людини [термш наш. - О. С.] i соцiальний капiтал) [2, с. 6869]. А. Колот наголошуе на тому, що в Укра!ш був i е надзвичайно кризовий стан зi соцiальною полiтикою. Головш причини цього явища:
• вщсуттсть стратеги 1 тактики д1яльност1 держави в цш сферц
• неналежтсть тдсистеми социального управлшня до загально! системи управлшня економ1чним розвитком;
• недосконалшть 1 змшюватсть законодавчо! та нормативно-правово! бази социального управлшня;
• брак нацюнальних стандарт1в;
• вщсуттсть прогнозування сощальних наслвдюв прийняття управл1нських р1-шень органами державно! влади;
• мехатчне "перенесення" заруб1жного досв1ду соц1ального управл1ння без врахування можливостей його запровадження;
• випадковий характер дш у д1яльност1 орган1в управл1ння соц1альною пол1-тикою [3].
Зрозумшо, що зазначене свщчить про недостатнiсть теоретичного пiдгрунтя для формування сощально! пол^ики в Укра!ш.
Соцiальна проблематика була властива i укра!нськiй суспiльно-еконо-мiчнiй думщ кiнця XIX - початку XX ст., насамперед, у працях М. Драгома-нова, Б. Кютяювського, I. Франка, Д. Шхно, М. Грушевського, М. Туган-Бара-новського, шших учених, де визнавалось, що людина е найвищою цiннiстю, i акцентувалось на гарантуваннi !й природних, людських i громадянських прав.
В умовах командно-адмшютративно! i капiталiстично! економж не за-безпечуеться соцiально-економiчна справедливють, незважаючи на проголо-шений принцип справедливос^ [7, с. 21].
Розглянемо европейський досвщ формування соцiально! полггики, наприклад, кра!н-членiв ввропейського Союзу. Сучасш системи соцiально! полiтики сформувались у розвинутих кра!нах на початку 40-х роюв XX ст. Важливим документом, який регулюе сощальну полiтику, стала Свропейська соцiальна хартiя (1961), яка надала право людинi на сощальний захист.
У 1989 р. у Страсбурзi представники одинадцяти кра1'н-члешв Свро-пейського Союзу прийняли декларацiю у виглядi Харти союзу фундаменталь-них соцiальних прав (сощальна хартiя), яка визнала головнi принципи, на яких базуеться законодавство про працю.
У 1994 р. Свропейський Союз, узагальнивши головнi проблеми сощ-ально! полiтики та шляхи 11 майбутнього розвитку, сформував робочий документ, який назвали Зеленою книгою. У результат консультацшно! процедури було створено Бшу книгу, де визнано основною метою узагальнення основ-них напрямiв перспектив сощально! полiтики, яка базуватиметься на еконо-мiчному зростанш, високому рiвнi конкурентоспроможностi та зайнятость
Серед сучасних економiстiв немае одностайност у визначеннi сощаль-но! полггики. У рiзних кра!нах цю категорш означують по-рiзному. Зокрема, однi економюти вважають, що соцiальна полiтика не мае усшшного академiч-ного визначення [7, с. 10], iншi стверджують, що сощальна полггика мае на ме-тi пом'якшення негативних наслщюв шдив^ально! та сощально! нерiвностi через систему перерозподшьних заходiв або ж покладення в основу дiяльностi принцишв сощально! справедливостi та соцiального партнерства як головних щнностей громадянського суспшьства [1, с. 20]. Зауважимо, що кожен з шдхо-дiв мае певне ращональне зерно. Однак загалом економiсти вважають, що сощальна полiтика - система заходiв, спрямованих на шдвищення суспiльного добробуту, полшшення якостi життя населення, а також забезпечення сощаль-но! стабiльностi [5, с. 13]. Учет стверджують, що точного визначення сощаль-но! пол^ики немае, бо наявнi рiзнi шдходи до визначення ролi та мюця держа-ви; в цивiлiзованому свт соцiальна дiяльнiсть пов'язана з правовими гумашс-тичними цiнностями: правами i свободами людини. Переконливим, на наш погляд, таке визначення: сощальна полггика - дiяльнiсть державних та окре-мих осiб (суб,ектiв сощально! пол^ики), спрямована на реалiзацiю природних прав людини, що забезпечують 11 жигтедiяльнiсть та розвиток як сощально! ю-тоти при беззастережному дотриманнi 11 громадянських прав та свобод [5, с. 36]. Щодо сфер i завдань сощально! полiтики, то треба визнати, що тут теж наявш iстотнi розбiжностi. Зокрема, О. Серпенко виокремлюе сiм, а Ю. Зайцев тшьки двi сфери сощально! пол^ики. Вважаемо за доцiльне в шформацшному суспiльствi виокремлювати три сфери ди сощально! полiтики: формування людського капiталу творчо! людини, збагачення 11 духовно-шформацшного по-тенцiалу та створення сощального катталу (табл. 1).
Табл. 1. Класифпкащя сфер сощальноКполтики
За О. Серпенком За Ю. Зайцевим За О. Стефанишин
Людськ ресурси. Ввдносини у сфер1 пращ Сощальний захист. Житлова пол1тика. Здоров'я населення. Осв1та. Безпека життед1яльност1. Формування людського катталу. Формування сощального катталу. Формування людського потенщалу творчо! людини. Збагачення духовно-шформацшного потенщалу. Створення сощального катталу.
Джерела: [6, с. 36]; [2, с. 69].
Суб'екти молодiжноï соцiальноï полiтики:
• державт шституцп;
• громадсьш, релшйт, благод1йт та шш1 недержавт об'еднання;
• комерцшт, фшансов1 та шш1 б1знесов1 сгруктури;
• молодь, яка бере участь на професшних чи добровшьних засадах у здшснен-m громадянських та сустльних шщатив.
У своему розвитку вичизняна соцiальна полiтика пройшла два етапи:
• I етап (1991-1998) - узагальнена дотацшна модель сощального захисту.
• II етап (1999-2003) - заохочування Мщативи економ1чно активного населен-ня й щлеспрямовано1 допомоги.
1стотна стратегiчна помилка соцiальноï полiтики в Украïнi (орiентацiя на сощальний захист, без першочергового забезпечення прав та штереЫв еко-номiчно активного населення) спричинила брак мотиваци до працi, i у шд-сумку - спад виробництва. Беручи до уваги св^овий досвiд, единим перспек-тивним шляхом розвитку вiтчизняноï соцiальноï полiтики е заохочення шщь ативи економiчно активного населення й щлеспрямовано!' допомоги. Однак тiльки у 2005 р. в Укра1'ш було вперше прийнято соцiально спрямований бюджет i Програму дш уряду.
Враховуючи групи основних прав i свобод молодих людей, як забез-печують ix життедiяльнiсть i розвиток, можна визначити складовi соцiальноï молодiжноï полiтики:
• ефективне працевлаштування;
• створення системи сощального забезпечення;
• тдтримка малозабезпечених прошаршв молодц
• створення ефективно1 системи охорони здоров'я;
• виршення проблем шноващйно1 осв1ти;
• збереження довкшля;
• узгодження внутрштх сустльних та групових конфлдапв;
• протид1я молодiжнiй злочинност тощо.
Прийняттям Верховною Радою Украши Деклараци "Про загальнi засади державно!" молодiжноï полiтики в Укра]ш" (1992) та Закону Украши "Про сприяння соцiальному становленню та розвитку молодi в Украш " (1993) було закладено основу нащонально1' молодiжноï полiтики.
У Деклараци "Про загальш засади державно1' молодiжноï полiтики в Укра1'ш " визначено мiсце державноï молодiжноï полiтики у дiяльностi держа-ви, головнi ïï завдання та принципи здшснення. Подальший розвиток моло-дiжноï полiтики, змiцнення ïï правовоï бази було зреалiзовано ухваленням За-конiв Украши "Про сприяння сощальному становленню та розвитку молодi в Украш " (1993), "Про органи i служби у справах неповнолгтшх та спещальш установи для неповнолгтшх" (2000), "Про молодiжнi та дитячi громадськi ор-ганiзацiï" (1998), "Про сощальну роботу з дiтьми та молоддю" (2001), Указiв Президента, постанов Кабшету Мiнiстрiв тощо.
Одним з важливих меxанiзмiв формування та реалiзацiï молодiжноï полiтики у краïнi е розроблення та реалiзацiя цiльовиx комплексних молодiж-них програм, хоча за 13 роюв незалежностi такоï нацiональноï програми не було прийнято. Це засвщчувало недотримання положень Деклараци "Про за-
гальнi засади державно1 молодiжноï полiтики в Укра1ш " (1992). Водночас ок-peMi rocTpi питання життя молодi виршувались завдяки реалiзацiï нащональ-них, державних галузевих програм, спрямованих на все населення. Тшьки у 2005 р. вперше було прийнято державну молодiжну програму.
Мeханiзм кооpдинацiï молодiжноï пол^ики на piвнi центральних орга-шв дepжавноï влади охоплюе: Нацiональну раду з питань молодiжноï пол^и-ки при Пpeзидeнтовi Украши, Ком^ет Верховно1' Ради Украши у справах Ым^ i молодi, Мiнiстepство у справах Ым'", молодi та спорту. Функщюють вщпо-вiднi структури з питань роботи з молоддю мiсцeвоï виконавчоï влади.
Але наспpавдi вщсутнш зв'язок мiж державною структурою (Мшютер-ство у справах сiм,ï, молодi та спорту) iз неурядовими молодiжними оргашзащ-ями. Практика пiдтвepджуе заоргашзованють, дeклаpативнiсть, автономнiсть, забюpокpатизованiсть та непрозорють прийняття та peалiзацiï piшeнь iз важли-вих питань молодiжноï полггики (зокрема, молодiжних iнiцiатив щодо зайнятос-тi, сприяння молодiжному пiдпpиемництву як на державному, так i регюнально-му, локальному piвнях). Тому ршення державних iнституцiй не знаходить тд-тримки у молодi, вiдповiдно ця полiтика е неадресною i неефективною. Можли-во, починаючи з 2005 р. вдасться подолати цю негативну тeндeнцiю.
Вважаемо, що особливiстю соцiальноï молодiжноï полiтики в pинковiй економщ мае стати надання пpiоpитeту проблемам формування людського катталу твоpчоï людини (творчють стае найобмeжeнiшим ресурсом), i сощального катталу як складових людського штелектуального потeнцiалу суспшьства. У високотeхнологiчних галузях не тшьки найманий пращвник зале-жить вщ працедавця, пiдпpиемця, а й шдприемець потрапляе у залeжнiсть вiд найманого пращвника, що зумовлено високим piвнeм його квалiфiкацiï, твор-чим характером пращ, вщсутшстю швидкоï i доступноï альтернативи вибору щодо замiни працюючих.
Такий характер взаемозалeжностi потребуе ïï iнституцiйного забезпе-чення. Це здшснюе соцiальний капiтал, головна функцiя якого полягае у фор-муваннi такого характеру соцiальноï оpганiзацiï зв,язкiв, або вщносин мiж ос-новними суб'ектами eкономiчноï дiяльностi на piвнi суспшьства, шдприемства, який забезпечуе максимально доступний piвeнь взаемоди цих суб,ектiв у розв'язант завдань виробничого та сощального змюту на основi взаемоди, до-вipи, надiйностi та пpозоpостi, вщповщальност у стосунках [2, с. 70-72].
Реальними оpганiзацiйними формами такоï сшвпращ е piзнi види сощ-ального партнерства. Хоча дiяльнiсть усiх оргашзащй групи А (пpофeсiйнi, нeпpофeсiйнi) спрямована на члешв цих об'еднань, вони ютотно piзняться за змiстом i суспшьною значимiстю того, що роблять. Проте з погляду формування сощального катталу вони е важливими елементами мepeжi структур громадянського суспшьства. Класифшащя громадських оргашзащй за типом дiяльностi, ^м групи А, охоплюе групи Б оргашзащй, дiяльнiсть яких спрямована на шших, що складаеться iз благодiйних фондiв та оргашзащй, а та-кож громадсько-полггичних об'еднань.
Соцiальний капiтал у процес розвитку суспiльства зростае i нагромад-жуеться завдяки збагаченню iнститутiв, в яких вш виражаеться як розвиток
довiри у суспiльствi, культури, сощально! вщповщальноси 6i3Hecy. KpiM фор-мальних, в Укра!ш не зроблено сьогоднi жодних кроюв з боку владних структур, 6i3Hecy, полiтичних партiй щодо створення умов для розвитку реальних форм iснування соцiального капiталу [2, с. 70-72].
Сощальне становище молодi е показником соцiального успiху сустльства. Воно значною мiрою залежить вщ можливостей реалiзащi потенцiалу молодих людей. Складна соцiально-економiчна та невизначена полггична си-туацiя упродовж останшх 14 рокiв зумовила те, що зростала серед молодi частка тих, хто не працюе i не вчиться (вже понад 20 %), збшьшувалась три-валiсть молодiжного безробггтя. А тому серед молодих людей у 2002 р. пито-ма вага тих, хто задоволений умовами свого життя (16 %) удвiчi менша, шж незадоволених (32 %), а кожний другий перебував у сташ сумнiвiв i невизна-ченост (52 %) [4, с. 28].
Найменше молодь задоволена екологiчною ситуащею у кршт, станом медичного обслуговування, рiвнем особисто! безпеки i члешв родини, умовами працi, умовами дозвшля та вiдпочинку. Така ситуащя була упродовж 19922002 рр. i е такою нинi.
Динамжа самооцiнок молоддю свого матерiального становища протя-гом 1991-2001 рр. свiдчила, що переважна бiльшiсть молодi потерпае вщ ма-терiальних проблем: сума ощнок добробуту, як "дуже низького" та "нижчого за середнiй", становила восени 1999 р. 60 %, у червш 2002 р. - 52 %, просте-жувалась тенденщя до позитивних змiн [4, с. 76-79].
Експерти стверджують, що наявна пряма залежшсть самооцiнки мате-рiального становища вiд сощально-професшно! групи, до яко! належить молода людина. Найвищi оцiнки у тих, хто мае власну справу або самозайнятий, а також учшвсько! молодi, зокрема студенпв. Найнижчi оцiнки у т1е! частини молодi, котра безробiтна або тимчасово не працюе. Наявна також визначена залежшсть вщ в^ опитаних: зокрема, наймолодша група (14-17 роюв), хто мешкае разом з батьками та здебшьшого навчаеться вдаувае себе бiльш мате-рiально забезпеченою, нiж молодь iнших вiкових груп. Kрiм того, традицiйно рiвень самоощнки матерiального становища молодi вищий в обласних центрах та великих мютах i найнижчий - у селах. Молодь, яка перебувае в шлюб^ ощ-нюе свое матерiальне становище нижче вщ одинакiв. Майже 60 % молодих жь нок, як перебувають у шлюбi, зазначили свою залежшсть вщ чоловiкiв, отри-мують менше, нiж чоловiк, тiльки 9 % отримуе бшьше вiд чоловжа [4, с. 94].
Данi сощолопчного монiторингу 1нституту сощологи НАН Украши (2001) засвщчили, що майже кожен третш з молодих людей вважав, що його мюце якраз посередиш уявно! дороги до сощально! вершини, це на 4,5 % бшьше, шж у 1994 р. Отже, поступово зростае кшьюсть молодi, що щентифь куе себе iз серединним мюцем в iерархiчнiй структурi сустльства.
Результати опитування молодi виявили, що серед них близько третини зовшм не щкавилися полiтичним життям, 28 % вщповши, що цiкавляться, ко -ли !х це стосуеться, 36 % "намагаються бути у курЫ справ", 1 % щкавилися та брали активну участь у полггичному життi (2002) [4, с. 30-31]. Порiвняння со-цiологiчних даних опитування шдтверджуе поляризацiю молодi залежно вщ
рiвня штересу до полiтики: у 1,4 раза зросла кшьюсть тих, хто не щкавиться зовсiм; у 1,6 раза збшьшилась кiлькiсть респондентiв, якi виявляють iнтерес до полiтичного життя [4, с. 30-31]. Пол^ичним життям щкавляться бiльше старшi респонденти (17-20 роюв - 32 %; 21-28 роюв - 43 %), з вищою освь тою - 59 %. Сощально активнi молодi люди, яю покладаються на себе щодо влаштування власного життя становили 43 % опитаних [4, с. 94].
Формування пол^ичних орiентацiй залежить вiд ощнення трансформа-цiйних процесiв в украшському суспiльствi. Молодь позитивно оцiнювала сус-пiльнi змiни, однак майже половина респондента зазначала про погiршення рiвня життя, майже третина - про забезпечешсть законностi, правопорядку.
Частка тих, хто акцентував на попршенш прав i свобод людини, бшь-ша за частку тих, хто вважав, що ситуащя в цiй сферi полiпшилась. Загалом оцiнка молоддю полггачно! системи нашо! кра!ни (червень 2002 р.) досить низька, тшьки 10 % висловлювали позитивну ощнку, а 76 % негативну. Негативно ощнювали сощально-полгтичну систему молодi люди з рiзними сощ-ально-полiтичними орiентацiями. Негативну оцiнку висловлювали навiть бшьшютю (64 %) тих молодих людей, яю задоволенi умовами власного життя. Порiвняно з 1996 р. ця ощнка не змiнилась [4, с. 99]. Феномен Помаранче-во! революци засвiдчив, що молодi люди, особливо студентство, соцiалiзацiя якого вщбулась вже у посгтоталiтарний перiод, не хоче пасивно спостершати за полгтичними процесами у кра!ш, воно прагне самореалiзуватись, тобто свь домо втшювати сво! творчi можливостi у життя.
Висновок. Реалiзацiя сощально! полiтики в Укра!ш, як свiдчать дос-лiдження 11 на прикладi соцiально-демографiчноl групи молодi, дае змогу зро-бити такi висновки:
• сощал1защя в1тчизняно! економжи мае об'ективний характер, й метою е сощ-альна згуртоватсть суспшьства, однак !й властив1 певт недол1ки;
• социальна молодшна пол1тика як важливий сегмент национально! сощально! пол1тики - це д1яльтсть державних та окремих ос1б (суб'екив социально! полынки), спрямована на реал1защю природних прав молодо! людини, що за-безпечують 11 життед1яльтсть 1 розвиток як социально! ютоти при беззасте-режному дотримант 11 громадянських прав та свобод;
• формування "поляризацп" молод1 залежать ввд р1вня штересу до пол1тики; переважае частка молодо яка вказуе на попршення прав 1 свобод людини в Укра!т, тобто вщсутня д1ева молодiжна пол1тика, доступ до социально! ш-формацп, наявт порушення сощальних прав молодц
• важливим аспектом сощально! пол1тики вщповщно до Цшей розвитку тися-чол1ття е сощальний розвиток зд1бностей молод1 до самозабезпечення 1, як результат, до самореал1зацл. Необхвдно стимулювати молодих людей до са-мостшного виршення сво!х проблем, що означае сощально 1нвестувати, наг-ромаджувати сощальний каттал.
Лiтература
1. Григорьева И. Социальная политика и социальное реформирование в России в 90-х годах. - СПб., 1998.
2. Зайцев Ю.К. Сощал1защя економши Украши та системна трансформащя суспшьства: Монограф1я. - К.: КНЕУ, 2002.
3. Колот А. Проблеми розбудови нацюнально! модел1 сощально-трудових вщносин// Укра!на: аспекти пращ. - 2002, № 5. - С. 23-26.
4. Нове поколшня незалежно! Укра!ни (1991-2001 рр.): Щсрчна доповщь Президентов1 Укра!ни, Верховнш Рад1 Укра!ни, КМУ про становище молодг - К., 2002.
5. Основы социальной работы/ Отв. ред. П. Павленюк. - М.: Наука, 1997.
6. Серпенко О. Сощальна пол1тика в сучасному свт та в Укра!т// Укра!на: аспекти пращ. - 2002, № 1. - С. 36-39.
7. Теренс М. Гансль Сощальна пол1тика та сощальне забезпечення за ринково! еконо-мiки. - К.: Основи, 1996.
УДК 336.76+330.342.1 Л.1. Стецько1 - nwiscbm КА
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФЛЯЦ1ЙНОГО ТАРГЕТУВАННЯ ЯК ЧИННИК П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Застосування тако" стратеги монетарно" влади вiдбувалося в рiзних кра"нах i нас цiкавить ефектившсть "" та вплив на економшу.
L.I. Stets'ko - Commercial Academy of Lviv
Application inflationary of targeting as factor of increase efficiency
of money and credit adjusting
Application of this strategy of monetay power took place in different countries and we are interested by efficiency of her and influence on an economy.
1нфляцшне таргетування як стратепя монетарно" влади наочно де-монструе ефектившсть "" застосування в колишшх кра"нах соцтабору (Чехи Польшд, Угорщинi).
Здшснюючи огляд публiкацiй на дану тематику, варто зазначити, що у лггератур^ наприклад, у статтях А. Гриценка та Т. Кричевсько" автори дово-дять те, що необхщно запровадити для перехiдних i нових ринкових економш iнфляцiйне таргетування, яке б сприяло чiткому окресленню вщповщальносл центральних банкiв щодо "х цшей як перед державою, так i мiжнародними громадськими органiзацiями, що сприяло б розвитку штеграцшних процесiв. 1х дослiдження свiдчить про успiшнiсть шфляцшного таргетування у дезш-фляцiйному напрямi в кра"нах з перехiдною економжою [1, с. 12-13]. О. Бшан у сво"й роботi звертае увагу на значний рiвень доларизацii укра"нсько" еконо-мiки, яка мае значний вплив на вибiр монетарно" стратеги центрального банку. Автор дослщив Польський та Чеський досвщ застосування шфляцшного таргетування, а також можливють застосування такого досвiду до Укра"'нсько"' економiки. Крiм того, автор звернув увагу на необхщних змiнах як потрiбно здiйснити для впровадження шфляцшного таргетування [2, с. 94-95]. Г. То -маш описав детальний еволюцшний шлях переходу до шфляцшного таргетування Чесько" економiки [3, с. 40].
Наше дослщження передбачае вивчення досвiду iнфляцiй таргетування в зазначених кра"нах, а також визначення можливостi застосування його до Укра-"нсько"" економiки, щоб пiдвишити ефектившсть грошово-кредитного регулювання.
Пiдвишення ефекгивностi грошово-кредитного регулювання здебшьшого залежить вщ вдосконалення методiв впливу на грошовий ринок. Щка-
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - ЛКА
