CC BY
137
УДК 364.6:316.3
СОЦ1АЛЬНА СКЛАДОВА ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КРА1НИ
Якименко Н. В., д.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Визначено суттсть сощально! держави, !! головне завдання та функцп. Надано характеристику основним моделям сощально! держави. Зроблено висновок, що в умовах переходу до постiндустрiального сустльства сустльна модель е ключовою, а економжа мае орieнтуватися на быьш ефективне задоволення iндивiдуальних i колективних потреб людини. Визначено функцп сустльно! моделi сощально! держави та зроблено висновок щодо пiдпорядкованостi економiчно! полтики сощальнт. Означено прiоритетнi напрями розвитку сощально! сфери на регiональному рiвнi.
Ключовi слова: розвиток, сощальний розвиток, сощальний каттал, функци, держава, сощальна полтика.
СОЦИАЛЬНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ СТРАНЫ
Якименко Н. В., д.э.н., доцент (УкрГАЖТ)
Определена сущность социального государства, его главная задача и функции. Охарактеризованы основные модели социального государства. Сделан вывод, что в условиях перехода к постиндустриальному обществу общественная модель является ключевой, а экономика должна ориентироваться на более эффективное удовлетворение индивидуальных и коллективных потребностей человека. Определены функции общественной модели социального государства и сделан вывод о подчиненности экономической политики социальной. Определены приоритетные направления развития социальной сферы на региональном уровне.
Ключевые слова: развитие, социальное развитие, социальный капитал, функции, государство, социальная поттика.
SOCIAL CONSTITUENT OF ECONOMIC DEVELOPMENT OF COUNTRY
Iakymenko N. V., Doctor of Economic Sciences , associate professor (USA of RT)
Attention is accented on factors and directions of the state social function realization. Essence of the social state, its main task and functions are certain. The basic models of the social state are described. A conclusion is done, that public model is basic in the conditions of passing to postindustrial society, and an economy must be oriented on more effective satisfaction of individual and collective necessities of man. Efficiency of realization of social function of the state is determined by possibility of individual to receipt of state support for providing of minimum standard of living, by quality and availability for the individual of the most necessary social services, by efficiency of actions of the institutional-legal system. The functions of public model of the social state are certain and a conclusion about subordination of economic policy to social is done. Priority directions of development of social sphere at regional level are certain.
Keywords: development, social development, social capital, functions, state, social policy.
Постановка проблеми та и зв'язки з Сощальний розвиток передбачае вдосконалення науковими та практичними завданнями. процеав взаемодп мiж рiзними суб'ектами i
Економiчна модершзащя передбачае яшсне шдвищення рiвня соцiально-економiчного розвитку украшського сусшльства.
В постiндустрiальному суспiльствi ключовим фактором виробництва стае людина, а тому виникае необхвдшсть у розвитку цього ресурсу, що, у свою чергу, зумовлюе розширення сощальних функцш держави, яка повинна брати ввдповвдальшсть за забезпечення добробуту громадян, а рiвень розвитку сощально! сфери е важливим показником розвитку сусшльства. Реалiзацiя сощально! функци держави пов'язана з мехашзмом розпод^ сощальних послуг через державний бюджет i позабюджетш сощальш фонди.
передбачае незворотш i спрямоваш ввд простого до складного змши сощальних систем, сощальних шститулв i оргашзацш. В умовах переходу до постiндустрiального сусшльства, коли людина з И знаннями, навичками i вмшнями стае ключовим ресурсом розвитку, саме модель соцiально-економiчного розвитку, яка поеднуе в ^6i iндивiдуалiзацiю i соцiалiзацiю особистосп i спрямована на виршення завдання формування сощального кашталу, стае новою парадигмою сусшльного розвитку. Подшяемо точку зору Колот А.М., який стверджуе «У суспiльствi мае утвердитися нове наукове мислення щодо взаемозв'язку, шдпорядкованосп, взаемообумовленост
© Якименко Н.В.
економ!чного i соцiального розвитку. Якщо за традицiйною схемою наукових каношв iндустрiального суспiльства соцiальне детермiнуeтсья економiчним, то нинi все очевидшшою стае неадекватнiсть ще! взаeмозалежностi. У постiндустрiальному суспiльствi економiчна i сощальна сфери фактично помiнялися мiсцями. Економша сама по собi стала безпосередньою складовою сощально! сфери, яка не лише поглинае !! результативну основу, а й визначае бшьшу частину енергетичного потенцiалу, !! ресурсну базу, меж1 зростання i розвитку» [2].
Анализ остантх doaidMieHb та публшацш. Проблемами державного управлшня сощальним розвитком обшмаються багато вичизняних та закордонних вчених. Так можна видшити пращ Абдулкеримова К.К., Амош! О.1., Диканя В.Л., Л!баново! Е.М., Камилова Д.О., Колот А.М., Новшово! О.Ф. та шших [1-7]. Однак глибина та масштабшсть проблем сощально! сфери Укра!ни обумовлюе додаткову увагу до моделей сощально! держави, у першу чергу сусшльно!.
Мета cmammi. Розглянути моделi сощально! держави та функци, як! властивi сусшльнш модел!, що спрямована на виршення завдань формування сощального катталу через сощал!защю особистосл та яка стае основною парадигмою сусшльного розвитку.
Виклад основного Mamepiany
дослiджeння. Сьогодш свгг живе в епоху переходу до ново! свггово! системи. Мова йде про обумовлену вам ходом вторичного розвитку зростаючу самодостатшсть людини, яка вже не може ощнюватися всього лише як «суб'ект виробництва», а все бшьше стае безпосередньою метою економ!чного процесу. Каттал!зм сьогодш не може забезпечити системну переор!ентащю економши, змшити !! щльову функщю - шдпорядкувати ll не опосередковано, а прямо та безпосередньо штересам самоутвердження багатства та пдносп людсько! особистосл. Сьогодш все часлше говорять про зниження енергетичного потенщалу розвитку економжи, який пов'язаний з енергетичними можливостями людини. Тому, як стверджуе А.Гальчинський говорячи про перспективи ново! модел! шсля каштал!зму, «...мова йде про домшантшсть лопки самодостатносп окремих суб'екпв сусшльного процесу, про яшсний виток свободи та шдив!дуал!зацп, новий клас гумашзащ! функщональних систем розвитку...» [8].
На сьогодш найбшьший штерес влчизняно! та свггово! економ!чно! науки пов'язаний з теор!ею сощально! ринково! економши. Важливе завдання тако! економши -шдтримка балансу м!ж ринковою ефектившстю
та сощальною справедливiстю. Основою цього типу економши е соцiальна полiтика, iнтенсивнiсть яко! залежить вiд свiтосприйняття владних сусшльно-полличних сил, традицiй та моральних щнностей, якi е в суспiльствi. Це дозволяе визначити двi групи розвинених кра!н, якi нацiленi на формування такого типу економши. До першо! групи належать високорозвиненi кра!ни, яю мають високий рiвень матерiального багатства, а тому спроможш спрямовувати значш кошти на допомогу бiдним (Япошя, США, Канада). До друго! групи - кра!ни, як1 свiдомо орiентуються на цей тип економiки, нащлеш на досягнення сощально! узгодженостi, високого рiвня життя населення (Нiмеччина, Швейцарiя, Австрiя).
В iнтересах соцiального розвитку необхвдно орiентувати економiку на бшьш ефективне задоволення iндивiдуальних i колективних потреб шдиввда. При цьому ефектившсть реалiзащ! сощально! функщ! держави необхвдно розглядати за сукупнiстю таких факторiв: 1) можливiсть отримання iндивiдом (у разi необхiдностi) державно! пiдтримки для забезпечення мжмального рiвня життя; 2) яшсть i доступнiсть для шдиввда найбiльш необхiдних для нього сощальних послуг (у межах сформовано! в даному суспiльствi системи соцiальних стандарпв); 3) ефективнiсть дiй iнституцiйно-правово!
системи, яка повинна забезпечувати узгодження штереав рiзних сторiн.
Реалiзацiя соцiально! функщ! держави мае безпосередне вiдношення до сусшльного добробуту людей, до задоволення !х матерiальних, соцiальних та штелектуальних потреб, до формування поваги та людсько! пдносп, до встановлення сощально! стабшьносп в суспiльствi. При цьому виконання сощально! функщ! держави передбачае так види дiяльностi: полiтику регулювання доходiв, зайнятостi, соцiального забезпечення, поллику в сферах освiти та охорони здоров'я, житлову та ш. Мета реалiзацi! соцiально! функцi! держави -шдтримка i розвиток людини як найвищо! цiнностi будь-якого суспiльства . Практична реалiзацiя моделi соцiально! поллики залежить вiд полiтичного устрою, рiвня економiчного розвитку, вiдносин власностi, структури управлшня, культури тощо.
Соцiальна держава - це вдеальний тип держави, дiяльнiсть якого грунтуеться на визнанш, дотриманнi i гарантованому захистi полличних i соцiально-економiчних прав та вищих духовно-моральних цiнностей. Головне завдання тако! держави - створення необхвдних i достатнiх полiтичних, соцiально-економiчних i духовно-моральних умов для пдного життя людини, вшьного i всебiчного розвитку
особистосл». Соцiальна держава передбачае високий рiвень розвитку економiки i полiтичну волю до надання !й сощально! орiентащ! [5]. Як визначено в Економiчнi енциклопеди, соцiальна держава - найдосконалший тип держави в штори розвитку людсько! цившзаци, дiяльнiсть яко! спрямована на забезпечення високого рiвня життя всього населення кра!ни, його всебiчно! безпеки. II найважлившими функцiями е: по-перше, справедливий перерозподш доходiв мiж рiзними сощальними верствами i групами через упровадження прогресивного оподаткування; подруге, створення ввдповвдних умов для розвитку особистосл, и творчих здiбностей; по-трете, реалiзацiя права на змiстовну працю для кожно! працездатно! людини, у процеа яко! розвиваються !! органiзаторськi, розумовi та творчi здiбностi; по-четверте, високий рiвень матерiального добробуту й задоволення духовних потреб; по-п'яте, захист громадян ввд негативних аспекпв механiзму ринково! економiки; по-шосте, забезпечення економiчноI, сощально! та поллично! стабiльностi суспiльства тощо [9].
В науковiй лiтературi визначають три основнi моделi сощально! держави [1,2]:
1) сощал -демократична;
2) лiберальна;
3) суспiльна.
Сощал-демократична модель сощально! держави визначае рiвнi соцiальнi права громадян i забезпечуе !х однаковими соцiальними умовами i пiльгами. У межах тако! держави забезпечуеться рiвнiсть соцiальних умов. Сощальш функцi! держави переважають над ринковими законами. Ви громадяни мають право доступу до сощальних послуг.
Лiберальна модель соцiально! держави забезпечуе громадянам рiвнi соцiальнi можливостi та виходить з залишкового принципу фiнансування шдвищення рiвня доходiв для малозабезпечених громадян, при цьому стимулюючи !х до активного пошуку роботи. У такш державi основна роль выводиться ринку, соцiальнi блага виробляються для того, щоб стимулювати трудову мотиващю i забезпечити вiдтворення робочо! сили . Крiм того, сучаснi вде! лiбералiзму припускають, що у кожного шдиввда е права на мшмально гiднi умови життя.
Суспiльна модель сощально! держави виходить з необхвдносл забезпечити рiвновагу мiж патерналiстським пiдходом у дiяльностi держави i розвитком партнерських ввдносин. Держава спiвпрацюе i знаходиться в партнерських ввдносинах з громадськими, благодшними та приватними органiзацiями i створюе умови для !х розвитку. У рамках дано! моделi патерналштський пiдхiд у дiяльностi
органiв державно! влади щодо всiх громадян повинен поеднуватися з адресними програмами сощально! шдтримки рiзних професiйних i майнових груп населення. При цьому держава мае бути орiентована на прюритетне соцiальне забезпечення сiм'!, а не окремого шдиввда. В основi сусшльно! моделi соцiально! держави знаходиться вдея динамiчно! рiвноваги мiж ринком i соцiальними цiлями, соцiальнi функцi! виявляються рiвноцiнними ринковим.
Соцiал-демократична, лiберальна i суспiльна моделi соцiально! держави розрiзняються ще й спiввiдношенням обсягiв державного i приватного фiнансування соцiальних програм. У сощал-демократичнш моделi соцiальнi програми в основному фшансуе держава, в тому чи^ через систему обов'язкового сощального страхування, а в лiберальнiй моделi переважають позабюджетнi джерела фшансування. У суспiльнiй моделi витрати на сощальш потреби майже рiвномiрно розподшяються мiж державою, iндивiдом i громадськими оргашзащями. В умовах переходу до постiндустрiального суспiльства, коли людина з !! компетенцiями стае ключовим ресурсом розвитку, саме суспшьна модель соцiально-економiчного розвитку, яка поеднуе в собi iндивiдуалiзацiю i соцiалiзацiю i в першу чергу спрямована на виршення основного завдання сощалiзащ! особистостi та формування сощального кашталу, стае основною парадигмою сусшльного розвитку. В штересах соцiального розвитку необхiдно висунути на переднш план iнтереси людини i орiентувати економiку на бiльш ефективне задоволення iндивiдуальних i колективних потреб людини.
З уах видiв ресурав саме соцiальний капiтал е показником розвиненосп, спрямованостi та якостi шнуючих у суспiльствi соцiальних вiдносин, специфши соцiального порядку, що склався. Сощальний капiтал виступае iнтегральним показником стану сощальних ввдносин та перспектив сусшльного розвитку, одночасно е одним iз головних чиннишв впливу на цей розвиток. Позитивними наслвдками впливу i реалiзацi! соцiального капiталу е:
- економiчний та соцiальний розвиток;
- забезпечення умов для сталого розвитку та формування сощально орiентованоI економши;
- збiльшення сукупного капiталу сусшльства;
- розвиток людського капiталу, його накопичення та використання;
- накопичення та конвертащя iндивiдуального, групового, колективного, корпоративного, суспiльного капiталiв;
- пiдвищення ефективностi функщонування та розвитку iнституцiонально! системи сусшльства, системи державного та корпоративного управлшня на макро-, мезо-, мiкрорiвнях;
- соцiалiзацiя суспiльних вiдносин;
- досягнення балансу сощальних iнтересiв, соцiальна згуртовашсть;
- високий рiвень економiчно! та сощально! активностi людини, спiльноти, сусшльства, розвиток сшвпращ;
- соцiальна та економiчна прибутковiсть дiяльностi суб'ектiв взаемоди, висока якiсть соцiального i трудового життя населення;
- сощальна захищешсть, реалiзацiя соцiально-економiчних прав;
- становлення та розвиток громадянського сусшльства, поширешсть самовiдповiдальностi, самодисциплiни, саморегуляцiя i регуляцiя соцiально! поведiнки [7].
Неввд'емними функцiями суспiльно! моделi сощально! держави мають стати:
- розробка концепци сощального розвитку суспiльства i стратеги проведення сощально! поллики. При цьому сощальна поллика являе собою дiяльнiсть, за допомогою яко! державнi i недержавнi органи здiйснюють комплекс заходiв по захисту життевих iнтересiв населення, задоволенню його матерiальних i духовних потреб. Таким чином, сощальна поллика регулюе сощальш ввдносини, якi являють собою сукупшсть суспiльних вiдносин, яш складаються в процесi взаемодi! рiзних груп мiж собою з приводу умов !х життедiяльностi;
- створення сощальних передумов багатоукладно! економiки;
- складання та визначення прюрителв сощальних програм з ввдповвдним фiнансовим i матерiальним забезпеченням;
- iдеологiчне та шформацшне забезпечення соцiально! полiтики та сощальних програм;
- формування системи сощального управлшня i регулювання на регюнальному та мшцевому рiвнях влади та управлшня , яка побудована на сшвпращ сощальних установ держави з громадськими та релтйними оргашзащями, а також полличними партiями та шшими суб'ектами, як1 займаються вирiшенням сощальних проблем;
- системне правове забезпечення сукупносл соцiальних функцiй держави.
Сьогодшшнш стан соцiально! сфери в Укра!ш та стан задоволення сощальних потреб в Укра!ш загальновiдомi. В останш роки соцiально-трудова сфера Укра!ни в цiлому, i особливо суто сощальна !! складова перебувала в полi зору державних органiв, шших суб'ектiв
громадянського суспiльства. Недостатньо, але обсяги !! фiнансування все ж збшьшувалися. Однак ситуацiя на краще не змiнилася, очiкуваних результатiв не досягнуто. З початку ринкових трансформацш i до цих пiр на сощальну сферу поширюеться лiберальна концепщя. Але робити це без створення економiчних, правових, органiзацiйних передумов розвитку державно-приватного партнерства в сощальнш сферi, без використання нових органiзацiйно-економiчних механiзмiв функцiонування соцiальних шститулв означае свiдомо чи несвiдомо продукувати ввдносини, якi неминуче стануть причиною деградащ! соцiально! сфери, що власне i сталося в Укра!на. За шдексом розвитку людського потенцiалу ми займаемо 85 мшце у свт. Значна частина iснуючих iнститутiв сощально! сфери за своею формою е державними. За органiзацiйно-економiчними i передуам фiнансовими механiзмами
функцiонування в них домiнують вiдносини, характернi для Свропи першо! чвертi ХХ столiття. Формуванню цившзовано! моделi соцiального розвитку в Укра!ш заважае пiдхiд до не!, за яким сощальна поллика визначаеться похвдною ввд економiчно! . Така другорядшсть , що мала мкце до цих пiр, не випадкова, а е продовженням сприйняття людини лише як пращвника, реалiзацiя здiбностей i самореалiзацiя якого можливi лише на виробнищш. Втiм, умови i потреби розвитку економiки iнновацiйного типу та сощально! держави вимагають запровадження нових принцишв формування сощально! поллики, усвiдомлення !! ново! ролi в забезпеченнi соцiально! динамiки. Слад виходити з того, що сощальна поллика вже виросла з колишшх рамок економiчно! полiтики, а загальна економiзацiя полiтики, що була характерною i великою мiрою виправданою в
доiндустрiальному та iндустрiальному суспiльствi, яке сповiдувало iншi цiнностi, - це вже атрибутика вчорашнього дня. У державi соцiального типу, в сусшльств^ в якому людина розглядаеться не лише як чинник, а як головна цiннiсть, мета соцiально-економiчного розвитку, економiчна полiтика мае розглядатися виключно як складова сощально! поллики, а не навпаки. Тобто сощальна сфера - це не сущльш витрати, а шститут, що формуе передумови стабшьносп, стшкосп та потенцшного економiчного зростання. Потрiбна нова парадигма формування плашв, нацiональних програм економiчного розвитку. Змiстовнi характеристики останшх мають задаватися соцiальними стандартами, прюритетами, параметрами.
Сучасна соцiальна полiтика - це продукт розвитку людсько! цившзаци, це iнститут, що
створюе передумови для того, щоб кожен iндивiд вирiшував соцiальнi проблеми не самотужки, а за допомогою потенщалу держави, шдприемницьких структур, шших суб'ектiв громадянського суспiльства. Соцiальна полггика в нинiшньому И розумiннi - це не стшьки соцiальний захист, сощальне забезпечення, скiльки закладання фундаменту сощального вимiру, соцiального розвитку. Головне, на що суспiльство мае розраховувати при реалiзацi! соцiально! полiтики, - це досягнення сучасних сощальних стандарпв людського розвитку . Розвиватися повинш всi умови життедiяльностi людини на вах етапах його життевого циклу. Основними складовими сощально! полiтики мають бути розвиток трудового потенцiалу, iнтелектуалiзацiя процесiв, сприяння
продуктивнiй зайнятостi, забезпечення пдних умов та гiдно! оплати пращ, розвиток сощально! сфери тощо. Прюритетними напрямами розвитку соцiально! сфери на регюнальному рiвнi мають стати:
- соцiально-економiчний розвиток регiонiв (розвиток ринку пращ, сприяння ефективно! зайнятостi населення, скорочення рiзницi в рiвнях соцiально-економiчного розвитку регiонiв, активiзацiя дiяльностi та розширення сфери малого пiдприемництва, формування точок росту и розвиток прюритетних галузей регiонального господарства та ш.);
- соцiальний захист населення (удосконалення форм адресно! шдтримки, модернiзацiя системи сощального забезпечення та ш.);
- модершзащя соцiально! iнфраструктури.
Комплексна реалiзацiя всiх
вищевiдзначених заходiв i проведення активно! державно! сощально! поллики дозволить подолати негативш тенденцi! у шдвищенш якостi життя населення, сприятиме зниженню сощально! напруженосп в суспiльствi, розвитку людського кашталу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Абдулкеримов К. К Формирование и реализация государственной социальной
политики в условиях современной России [Текст] / К. К. Абдулкеримов // Современные проблемы науки и образования. - 2012. - №6. -Режим доступа: www.science-education.ru/106-7481.
2. Дикань В. Л. £вропейська модель сощально-орiентованоi економши в реалiях Украши [Текст] / В.Л. Дикань // Вкник економши транспорту i промисловосп . -Харшв, УкрДАЗТ, 2012. - № 37. - С. 13 -18.
3. Колот А. Мифы социальной политики, или С чего следует начать формирование новой модели [Електронний ресурс] / А. Колот // Зеркало недели. - 2010. -Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/mify_sotsialnoy_
politiki,__ili_s_chego_sleduet_nachat_formirovanie
_novoy_modeli. html.
4. Колот А.М. Дослвдження взаемозв'язку сощального та економiчного розвитку як складовоi' «переформатизаци» економiчного мислення / А.М. Колот. - Режим доступа:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Stvtp/20 12_1/1.pdf.
5. Камилов Д.А. Социальная функция государства в условиях рыночной экономики: Вопросы теории и практики [Текст] / Камилов Д.А., Ахинов Г.А. - М.: ИНФРА-М, 2006. -280 с.
6. Лiбанова Е.М. Гумашзм, суспшьна штегращя та сощальний розвиток [Текст] // Е.М. Лiбанова // Демографiя та соцiальна економша. -2012. - № 2. - С. 3-15.
7. Сталий розвиток промислового репону: сощальш аспекти: монографiя [Текст] / О.Ф. Новшова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та ш.; НАН Украiни, 1н-т економiки пром-стi. -Донецьк, 2012. - 534 с.
8. Сколотяный Ю. Анатолий Гальчинский: «Конец капитализма можно с полным основанием трактовать как его триумф» : к итогам Давосского форума [Текст] / Ю. Сколотяный // Зеркало недели. — 2012. — № 4. — С. 7.
9. Економiчна енциклопедiя. У 3 т. Т. 3 [Текст] / редкол.: С. В. Мочерний [та ш.]. — К. : Академiя, 2002. — 952 с.
Експерт редакцШно'1 колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Сухорукова Т.Г.
