CC BY
14УДК: 616.314-018.4-73-053.4/.5
Н. Л. Чухрай
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет
СТАН ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 5-7-МИ Р1ЧНОГО В1КУ М. ЛЬВОВА
У результатi проведених досл1джень встановлеш висок.i показники поширеностi та ттенсивностi кар.е-су молочних зубiв.
У перюд з 5 до 7ротв вiдмiчаeться iнтенсивний рiст
ураження карieсом постшних зубiв (з 1,49±1,04% - у
5-ти рiчних, до 17,75±3,83% - у 6-ти рiчних та до
41,75±4,86% - у 7-ми рiчних дтей).
Ключовi слова: дти, карieс зубiв, поширетсть, iнте-
нсивнкть.
Н. Л. Чухрай
Львовский национальный медицинский университет
СОСТОЯНИЕ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ 5-7-ЛЕТНЕГО ВОЗРАСТА Г. ЛЬВОВА
В результате проведенных исследований установлены высокие показатели распространенности и интенсивности кариеса молочных и постоянных зубов. В период с 5 до 7 лет отмечается интенсивный рост распространенности кариеса постоянных зубов (з 1,49±1,04 % - у 5-ти летних, до 17,75±3,83 % - у 6-ти летних и до 41,75±4,86 % - у 7-ми летних детей). Ключевые слова: дети, кариес зубов, распространенность, интенсивность.
N. L. Chukhray
Lviv National Medical University
STATE OF DENTAL HARD TISSUES IN 5-7 YEAR-OLD CHILDREN OF LVIV
As a result of the conducted researches the high level indexes of prevalence and intensity of dental caries of the primary and permanent teeth are set. There was set the intensive growth of the dental caries prevalence and intensity indexes of the permanent teeth with the age (5-7years) (from 1,49±1,04 % - in a 5-year-old, up to - 17,75±3,83 % - in a 6-year-old, and up to 41,75±4,86 % - in a 7-year-old children). Keywords: children, dental caries, prevalence, intensity.
Впродовж остантх роюв спостерГгаеться зростання захворюваносп на карiес у дГтей до-шкшьного та молодшого шкшьного вшу в Укра!-ш, зпдно даних сучасних дослщжень науковщв. Так, частота карiесу у дГтей 6-ти рiчного вшу м. Киева за даними [2] склала 81,8 % при штенсив-носп 4,79 зуба, при цьому штенсившсть ураження постшних зубiв серед обстежених дГтей (КПВ) дорiвнювала 0,07 зуба при розповсюдженост
0,85 %. Серед дГтей Полтави розповсюджешсть та штенсившсть карiесу становить, вщповщно, для дггей 5 роюв - 51,35 % та 1,87, 6 роюв -66,03 % i 4,85 [1]. Даш дослщжень [6] виявили 88,8 % поширеност карiесу у дггей 1вано-Франювсько! област при штенсивност 6,22. Встановлено рют розповсюдженост карГесу зу-бГв у дггей м. Львова 5, 6 та 7 роюв - 72,8 % -79,1 % - 86,4 %, вщповщно, при штенсивносп 3,89 - ,76 - 4,86 у аналопчних вГкових групах [3]. Вивчення ешдемюлопчно! ситуацп у ЛьвГвськш обласп виявило, що розповсюджешсть карГесу постшних зубГв у дГтей 7 роюв складае 59,88 %, при чому показники кп та КПВ становлять 4,66 та 1,38 зуба вщповщно [8, 9]. Частота ж карГесу у дггей 6-7 роюв м. Луганська досягае 96 % при ш-тенсивност - 7,0 зуба [4] .
Отже, висок показники поширеносп та ш-тенсивност карГесу зубГв у дггей вимагають розв'язання багатьох питань, пов'язаних Гз запо-бГганням його розвитку. Адже представлен вище даш стосовно росту поширеност та штенсивнос-т ураження твердих тканин зубГв в Укра!ш пред-ставляють реальну загрозу стану загального здо-ров'я шдростаючого поколшня.
У сучасних економГчних умовах в перюд по-стшного реформування охорони здоров'я Г сто-матолопчно! служби, наявшсть даних про рГвень та об'ем ураженосп рГзних вшових груп дГтей основними стоматологГчними захворюваннями е одшею Гз ланок оргашзаци регюнально! та нащ-онально! програми профшактики стоматолопч-ного здоров'я дГтей.
Особливо! уваги, на нашу думку заслугову-ють дГти 5-7 рГчного вшу, оскшьки цей перюд життя дитини е переломним з огляду на значне психологГчне, фГзичне, розумове навантаження на органГзм дитини з приводу пГдготовки та пер-шого року навчання у школГ У стоматолопчно-му планГ цей перГод спГвпадае Гз прорГзуванням перших постГйних зубГв - молярГв, що в свою чергу, теж мае вплив як на органГзм в цГлому, так Г на екосистему порожнини рота, змГнюючи деякГ !! параметри, як вГдповГдь на процес прорГ-зування. Звичайно, щодо цих двох аспекпв, включаються адаптацГйно-компенсаторнГ механГ-зми в органГзмГ дитини. Проте, коли мають мГсце фактори ризику, а саме, соматична патологГя, вплив несприятливого зовнГшнього середовища, погана гГгГена ротово! порожнини, надмГрне спо-живання вуглеводГв, незбалансоване харчування Г т.д., спроможшсть "роботи" цих адаптацшних процесГв значно зменшуеться Г тодГ виникають ураження твердих тканин зубГв карюзним проце-сом, навГть у такому ранньому вщГ [9-11].
© Чухрай Н. Л., 2010
Мета досл1дження. Вивчити та проанал1зу-вати розповсюджешсть та штенсившсть карieсу молочних i постiйних зубiв у дiтей 5-7-ми рокiв.
Матер1али / методи. З метою вивчення стану твердих тканин зубiв нами було обстежено 335 дггей, iз яких 134 дитини 5-р1чного вiку ди-тячих дошкiльних установ, 98 дггей 6-ти рiчного та 103 дггей 7-ми рiчного вшу м. Львова. Результата обстеження вносили в карту ешдемюлопч-ного обстеження, зпдно рекомендацiй ВООЗ. Стутнь ураженостi зубiв карieсом визначали за iндексами розповсюдженостi, яку виражали у вщсотках та iнтенсивностi - кп, кп поверхонь, КПВ, КПВ поверхонь [7] Результати опрацьоваш статистично з використанням критерда Стьюде-нта [5].
Результати обстеження. Анатз отрима-них даних показав, що в середньому пошире -
нiсть карieсу молочних i постiйних зубiв у об-стежених дггей становить 88,71±1,35 %. У д1вча-ток цей показник становить 87,64±1,98 %, а у хлопчикiв - 89,78±1,83.
Оцiнюючи стан твердих тканин зубiв у дiтей iз змшним прикусом неабияке значення мае ви-явлення частки дiтей з штактними молочними i постiйними зубами (за iндексом КПВ+кп). Адже цей показник, будучи одним iз показникiв "здоров'я порожнини рота" свщчить про вщсоток дi-тей з неураженими, тобто здоровими твердими тканинами зубiв.
Результати отриманих даних свiдчать, що вщ-соток дiтей з iнтактними зубами у грут п'ятирiчних i шестир1чних становить 16,42±3,20 % та 15,31±3,64 %. Проте, до семи роюв вiн суттево зменшуеться до 8,74±2,78 % (рис 1).
%
18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
16,42
15,31
8,74
/
5
6
7
Вiк ( у роках)
Рис. 1 Вщсоток дiгей з штактними молочними i посгiйними зубами
Аналiз цього ж показника в залежност вiд вiку та стал дав змогу виявити певнi вщмшност (табл.1). Так, п'ятирiчних дiвчаток з штактними зубами майже вдвiчi бшьше, нiж хлопцiв -21,88±5,17% проти 11,43±3,05% (р>0,05). До шести роюв в обох групах цей показник знижуеться
i все ж залишаеться вищим у дiвчаток. У семир> чних дiтей вiн майже вирiвнюегься. Хоча отри-манi даш не е статистично достовiрними, проте спостерпаеться тенденцiя до бшьшо! схильносп розвитку карiозного процессу у хлопчиюв дано! в1ково! групи.
Таблиця 1
Розподш дiтей за iнтактними молочними та постшними зубами за статтю
Д1вчата Хлопщ
Вк (у роках) кiлькiсгь дт з штактними зубами кiлькiсгь д™ з iнгакгними зубами
д1тей абс % дiгей абс %
5 64 14 21,88±5,17 70 8 11,43±3,05
6 43 7 16,28±5,63 55 5 9,09±3,88
7 55 5 9,09±3,88 48 4 8,33±3,99
Оцшка результат обстеження показала, що в середньому, поширешсть кар1есу молочних зу-б1в у дггей склала 85,97±1,90%. Встановлено та-кож зростання розповсюдженост кар1есу молочних зуб1в з в1ком (рис .2). Так, якщо у д1тей 5-ти
роюв даний показник становить 82,84±3,23 %, то до 6-ти роюв вш зростае до 85,71±3,54 %, а до 7-ми роюв - до 90,29±2,92 % (р>0,01).
%
90 88 86 84 82 80 78
Рис. 2. Поширешсть кар1есу молочних зуб1в у диет.
Анал1з поширеносп кар1есу молочних зуб1в за статтю виявив, що у груш д1вчаток спостер1га-еться поступове збшьшення кшькост ос1б з ура-женими молочними зубами, що проявляеться у
(— 90,29 1
1
Л 1
85,71 1 1
82,84 1 1
1 1
г- У
Вш (у роках)
плавному збшьшенш показника поширеност з 78,13±5,16% у 5-ти р1чних до 83,72±5,63% та 89,09±4,20% у 6-ти та 7-ми р1чних, вщповщно (рис. 3).
%
5 6 7
Рис.3. Поширешсть кар1есу молочних зуб1в в залежносп в1д стаи.
Натомгеть, у хлопчиюв виявлено одинаков1 показники поширеност кар1есу молочних зуб1в у 5-ти { 6-ми р!чних (87,14±4,0% та 87,27±4,49%), в той час як у 9-ти р1чних хлопчиюв цей показник зрк до 91,67±3,99%.
Показник штенсивносп кар1есу молочних зуб1в у д1тей, в середньому, становить 5,26±0,34,
а кп поверхонь - 8,31±0,59. Характеризуючи ш-тенсившсть ураження кар1есом молочних зуб1в в залежносп вщ в1ку слщ вщм1тити зростання показника кп з 5-ти до 6-ти роюв ( з 4,96±0,34 зуба до 5,46±0,40 зуба), та незначне зниження його до семи роюв (табл. 2), що пов'язано з ф1зюлопч-ною змшою зуб1в.
Таблиця 2
1нтенсившсть карieсу молочних зубiв
5
6
7
Вiк (у роках) Кiлькiсгь д^ тей Показники
к п кп кпп ускладн. карiес
5 134 3,93±0,31 1,03±0,14 4,96±0,34 7,03±0,65 0,53±0,14
6 98 3,98±0,39 1,48±0,21 5,46±0,40 8,64±0,85 1,12±0,21
7 103 3,65±0,31 1,70±0,22 5,35±0,30 9,27±0,26 1,22±0,16
Загалом 335 3,85±0,34 1,40±0,28 5,26±0,34 8,31±0,59 0,96±0,17
Показник кп поверхонь збшьшуеться з вь ком, що вказуе на поширення карiозного процесу по поверхш зубiв. Так, з 5 до 7 роюв даний показник зростае на 2,24 (р<0,01).
Встановлено, що на одну дитину припадае, в середньому 3,85±0,34 карюзного, 1,40±0,28 пло-мбованого, 0,12±0,15 видаленого зуба та 0,96±0,17 зуба iз ускладненим карiесом. Аналiз структури iндексу кп за вiком показав, що на одну 5-ти рiчну дитину, в середньому, припадае 3,93±0,31 карюзних зуба та майже втричi менше пломбованих - 1,03±0,14. У 6-ти рiчних дiтей це сшввщношення склало - 3,98±0,39 зуба та 1,48±0,21 зуба, у 7-ми рiчних - 3,65±0,31 i
1,70±0,22 вщповщно. Показник видалених молоч-них зубiв до 7-ти рiчного вiку зростае з 0,07±0,34 зуба до 0,22±0,08 зуба. Вдвiчi до цього вку зростае i показник ускладненого карiесу молочних зубiв, а саме, з 0,53±0,14 до 1,22±0,16 зуба.
Поширенiсть карiесу постiйних зубiв, в середньому, становить 18,51±2,12 %. У результат обстеження ми встановили, що карiес постiйних зубiв був виявлений уже в 5-ти рiчних дiтей i йо-го розповсюджешсть становила 1,49±1,04 % (рис. 4). Насторожуе те, що лише за рк, до шести роюв, вона рiзко зростае до 17,75±3,83 % (р<0,01) та у семирiчних дiтей достовiрно зростае до 41,75±4,86 % (р<0,01).
%
50 40 30 20 10 0
-к 1,49
17,35
41,75
Рис. 4. Поширешсть карiесу постiйних зубiв у дiтей
Аналiз поширеностi карiесу постiйних зубiв за статтю виявив, що у груш дiвчаток спостерка-еться рiзке збiльшення кiлькостi ошб з уражени-ми постiйними зубами з вком iз 3,13±2,18 % у 5-ти рiчних до 13,95±5,26 %, (р1>0,05), та
Вiк
( у роках)
47,27±6,73 % (р2<0,001, р3<0,001) у 6-ти та 7-ми рiчних вщповщно (рис. 5). Натомють, у хлопчи-кiв 5-ти рокiв не виявлено жодно! дитини з карiе-сом постшних зубiв, проте у 6-ти та 7-ми рiчних показник становив 20,00±5,39 % i 35,42±6,90 %.
% 50 п 40 30 20 10 0
47,27
•д|вчата •хлопчики
Вк ( у роках)
5
6
7
5
6
7
Рис.5. Поширешсть карiесу постшних зубiв за статтю.
1нтенсившсть карiесу постiйних зубiв у дь тей, в середньому, становить 0,42±0,07, при чому iндекс "к"=0,28±0,06 зуба на одну дитину, а "п" -в два рази менше - 0,14±0,04, видалених зубiв та з ускладненим карiесом дiагностовано не було взагалi (табл. 3). Анатзуючи окремi компоненти показника КПВ у обстежених дiтей з вiком вста-
новлено, що кшьюсть карiозних нелкованих по-стiйних зубiв у одше! дитини вагомо зростае з 5-ти до 6-ти роюв - з 0,01±0,01 до 0,27±0,07 зуба, (р<0,001). З вiком до 7-ми роюв вiдмiчено подальше збшьшення кiлькостi нелiкованих карюз-них зубiв 0,57±0,10 зуба (р<0,05).
Таблиця 3
¡нтенсившсть кар1есу пост1йни\ зуб1в
Вк (у роках) Кшьюсть д^гей Показники
К П В КПВ КПВп ускладн. карieс
5 134 0,01±0,01 0,01±0,01 - 0,02±0,02 0,02±0,02 -
6 98 0,27±0,07 0,05±0,03 - 0,32±0,07 0,36±0,09 -
7 103 0,57±0,10 0,36±0,08 - 0,93±0,13 1,13±0,16 -
Загалом 335 0,28±0,06 0,14±0,04 - 0,42±0,07 0,50±0,09 -
Якiсть ефективно! санацн ротово! порожни-ни характеризують показники пломбованих зу-бiв. Це особливо важливо у дiтей у цьому вiцi, зважуючи на те, що емаль в дiлянцi фшур перших постiйних молярiв недостатньо мшералiзо-вана. Таким чином, якщо виникае патологiчний процес у молочних зубах, у бшьшосп випадках вш мае гострий та швидкий перебт Тому дуже важливим е ранне виявлення його та л^вання. У зв'язку з цим аналiз показника "П" мае прак-тичне значення. Так, з вiком спостерiгаеться тен-денцiя до збiльшення числа пломбованих зубiв: якщо в 5 роюв цей показник складае 0,01±0,01 зуба , то в 6 роюв вш зростае до 0,05±0,03 запло-мбованого зуба, (р1>0,05), а в 7 роюв становить 0,36±0,08, (р2<0,001, р3<0,001).
Висновки. 1. Поширенiсть карiесу молочних зубiв, в середньому, у дггей склала 85,97±1,90 % при штенсивносп 5,26±0,34 зуба. У хлопчиюв ураженiсть молочних зубiв карiесом е дещо вища (87,23±2,02 %) по ввдношенш до дiвчаток (85,09±2,15 %). Таке спiввiдношення е характер-ним для вах вiкових груп.
2. Поширешсть карiесу постiйних зубiв, в середньому, становить 18,51±2,12%. Встановле-но тдвищення даного показника з вжом: iз 1,49±1,04 % у дггей 5-ти роюв, до 17,75±3,83 %, (р<0,01), у 6-ти рiчних та 41,75±4,86 % (р<0,01) у 7-ми рiчних дiтей. Iнтенсивнiсть карiесу постш-них зубiв у дiтей, в середньому, 0,42±0,07 зуба, показник "К"=0,28±0,06 зуба на одну дитину, "П"=0,14±0,04, а видалених зубiв та зубiв iз уск-ладненим карiесом виявлено не було.
3. Встановлеш висою показники поширеностi та iнтенсивностi карiесу молочних зубiв та штен-сивний рют цих самих показник1в з вжом (5-6-7) рок1в для постшних зубiв дають основу стверджу-вати, що дана вжова група заслуговуе уваги та по-дальшого детального вивчення усiх чинникiв, котрi провокують виникнення дано! ситуацн та концептуального i диференцiального пiдходу до розпра-цювання лiкувально-профiлактичного комплексу.
Список лтератури
1. Бщенко Н.В., Петлюк 1.А. Профшактичне покриття фюур тимчасових зуб1в склоюномерними
цементами / Науковий вюник Нацiонального медич-ного ушверситету iMeHi О.О. Богомольця. - 2007. - С. 35-36.
2. Воевода О.О. Особливосп мшерального об-мшу у дiтей в перiоди активного росту / Науковий вь сник Нащонального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця. - 2007. - С. 51-52.
3. Дубецька I. С. Особливосп клшчного пере-бiгу та профшактики молочних зубiв : Автореф. дис. ... канд. мед. наук. 14.01.22 / Львiвський нацюналь-ний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, -Л., 2007. - 19С.
4. Загайнова Н.Н. Состояние стоматологического статуса детей г. Луганска и г. Северодонецка // Стоматологический альманах. - 2006. - №5. - С. 1719.
5. Методичш рекомендацл по статистичниш обробцi./Смоляр Н. I., Федорiв Я. М. , Завойко Л. М., Мiрчук Б. М., Сеник А. П. , Львiв, 1995.- С.17.
6. Ощика стоматологiчного стану датей еколо-гiчно-забрудненого району 1вано-Франмвсько1 облас-тi / Казакова Р.В., Лучинський М.А., Лабiй Ю.А., Пе-трушв В.Б., Лучинський А.М./ Науковий вюник Нащ-онального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця. - 2007. - С. 71.
7. Стоматологические обследования. Основные методы, 4-е издание.- ВООЗ, Женева, 1997.- 76 С.
8. Чухрай Н.Л., Безвушко Е.В. Стан твердих тканин зубiв i яшсть санаци порожнини рота у датей м. Львова // Стоматолопчш новини. - 2006-2007. -Вип. 6-7. - С.66 - 67.
9. Bezvushko E.V., Chukhray N.L., Hrunyoch V.O. The level of the children's dental health, who live in the region of different ecological situation //Mater. III Miedzynarodowa Konferencja Naukowo-Szkoleniowa "Srodowisko a stan zdrowia jamy ustnej" (Naleczow 23 kwientia 2009). - p.110.
10. Dragheim E., Peterson P.E., Kalo I. Dental caries of schoolchildren of an Estonian and Danish municipality // Intern. J. Pediatric Dentistry. - 2000. - V. 10, № 4. - P. 271-278.
11. Ngatia E.M., Imungi J.K., Muita J.W. Dietary patterns and dental caries in nursery schoolchildren in Nairobi, Kenia // East. Afr. Med. J.- 2001. - V. 78, № 12. - P. 673-677.
Надшшла 21.12.09.
