CC BY
1211. Титова Н. Д. Иммунокоррекция и иммунореаби-литация при неклассифицированных иммунодефицитных болезнях у детей / Титова Н. Д., Новикова В. И. // Иммунопатология, аллергология, инфектология. - 2006. - № 3. - С. 26-35.
REFERENCES
1. Ishhejkin K.S., Bilokon' S.O., Pavlenko L.G., Bilokon' N.P. Frequency and structure of herpetic lesions of the mucous membrane of the oral cavity, and skin in children. Ukrai'ns'kyj zhurnal dermatologii', venerologii', kosmetologii'. 2011;4 (43): 81-86.
2. Djudjun A. D., Polion N. N., Polishko T. N. [i dr.]. Herpesvirus infection: modern aspects of clinic, diagnostics and treatment. Klinichna imunologija. Alergologija. Imunologija. 007;2 (07):55-59.
3. Lavrov V. F., Koval'chuk L. V., Grankovskaja L. V. [i dr.]. Natural immunity and herpes infection. Voprosy virusologii. 2006;3:4-9.
4. Savichuk N. O. Preventive and anti-relapse treatment of diseases of the mucosa of the oral cavity and lips, associated with herpes viruses. Sovremennaja stomatologija. 2011;5:35-38.
5. Savichuk N. O. The manifestation of the herpes simplex virus in mouth in children. Therapia. 2009;1 (33):41-44.
6. Гевкалюк Н.А. Imunobiologichni aspekty patogenezu, profilaktyka ta likuvannja urazhen' slyzovoi' obolonky porozhnyny rota i slynyh zaloz u ditej pry grypi ta inshyh respiratornyh virusnyh infekcijah [Immunological aspects of pathogenesis, prevention and treatment of lesions of the mucous membrane of the oral cavity and the salivary glands in children with influenza and other respiratory viral infections]. Dissertation of doctor of medical sciences. Odesa; 2015:429.
7. Lukinyh L. M., Spiridonova S. A. The role of local immunity of the oral cavity in the course of chronic recurrent herpetic stomatitis. Stomatologija. 2013;6:20-22.
8. Pochtar' V. N., Makedon A. B., Skiba V. Ja. // Viral infection as an etiological factor in stomatitis. Sovremennaja stomatologija. 2009;2:52-56.
9. Pavlenko L. G., Babanina M. Ju., Demina T. N., Babanina S. M. The use of probiotics in complex treatment of acute herpetic stomatitis in children / // Zdorov'ja Ukrai'ny. 2008;23-24:80-81.
10. Titov L. P., Karpov I. A. Antiviral immunity: molecular and cellular mechanisms, patterns of development and im-munopathology. Medicinskij zhurnal. 2007;1:4-14.
11. Titova N. D., Novikova V. I. Immunocorrection and immunorehabilitation in unclassified immunodeficiency diseases in children. Immunopatologija, allergologija, infektologija. 2006;3:26-35.
Надшшла 02.08.17
УДК : 616.314:616.716.1/.4]-007-053.2-06:616.314-002-053.2:371.72.018.32
М. Б. Фур
Львшський нацюнальний медичний уншерситет 1меш Данила Галицького
УРАЖЕН1СТЬ КАР1ССОМ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 13 ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛ1ЯМИ З 1НТЕРНАТНИХ 3АКЛАД1В
Мета дослгдження. Анализ показниюв каргесу посттних зубгв у дтей 1з зубощелепними аномалгями з iнтернатних закладгв.
Матер1ал та методи. Обстежено 444 дитини з зубощелепними аномалiями та 84 дитини без них з iн-тернатних закладiв м. Львова та областi. Ураже-нiсть rnpiernM зубiв визначали за показниками поши-реностi та iнтенсивностi карiесу посттних зубiв у дiтей 7, 9, 12 та 15 роюв. Зубощелепнi аномалИ оцi-нювали згiдно класифiкацii Д. I. Калвелiса (1957). Ре-зультати опрацьоват статистично за допомогою критерiю Стьюдента.
Результати дослгджень. Поширетсть карiесу посттних зубiв у дiтей з ттернатних закладiв, в серед-ньому, становить 89,58±1,33 %, що вiдповiдае висо-кому, згiдно критерпв ВООЗ, рiвню захворюваностi карiесом посттних зубiв. Слiд зазначити, що високий рiвень зафжсовано лише у семирiчних дiтей шюл -iнтернатiв - 72,18±3,89 %. Уже у 9^чних дiтей цей показник досягнув 90,98±2,48 % (дуже високий), р<0,001. У 12^чних школярiв поширетсть карiесу склала 96,38±1,59 %, i вже до 15 роюв практично у кожноi дитини з шкш - iнтернатiв виявлено карiес посттних зубiв - 99,19±0,80 %, р<0,001. Виявлено, що у дтей шюл - iнтернатiв ттенсив-нiсть карiесу посттних зубiв, в середньому, становить 5,23±0,45 зуба, що вiдповiдае високому рiвню. Крiм цього, на одну дитину припадае 4,69±0,49 неза-пломбованого карiозного зуба, також лише кожна друга дитина мае 1 пломбований зуб (0,49±0,12). Ki-льюсть видалених зубiв, у розрахунку на одну дитину, становить 0,05±0,04 зуба.
Встановлено, що поширетсть карiесу посттних зу-бiв у дтей i-з зубощелепними аномалiями зi шюл - т-тернатiв складае, в середньому, 94,39±1,08 %, i е де-що вищою у порiвняннi i-з дiтьми без ЗЩА -83,89±1,50 %, р< 0,001. У дтей з дiагностованими ЗЩА iнтенсивнiсть карiесу складае, в середньому, 6,11±0,52 зуба, та 4,94±0,54 зуба - у дтей без ЗЩА (р>0,05).
Висновки. 1. Встановлено вищi показники поширено-стi та iнтенсивностi карiесу посттних зубiв у дiтей шюл - iнтернатiв усiх вiкових груп, як мають орто-донтичну патологт у порiвняннi з дтьми без зубо-щелепних аномалт. Особливо велика р1зниця зафжсо-вана у дiтей ттернатних закладiв альсько'1' мiсцево-стi, що пояснюеться як вiдсутнiстю ортодонтично'1' диспансеризаци, так i недостатньою санацiею даноi групи дтей.
© Фур М. Б., 2017.
2. Отримаш дат св1дчатъ про необхгднгстъ розпра-цювання та впровадження л1кувалъно - профшактич-них заходгв, спрямованих на проф1лактику каргозних ураженъ посттних зубгв у дгтей шк1л - ¡нтернатгв з урахуванням наявностг зубощелепних аномалш. Ключовi слова: дти, зубощелепш аномалИ, кар1ес посттних зубгв, поширенгстъ, ¡нтенсивнгстъ, ттерна-тнг заклади.
Н. Б. Фур
Львовский национальный медицинский
университет имени Даниила Галицкого
ПОРАЖАЕМОСТЬ КАРИЕСОМ ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ С ЗУБОЧЕЛЮСТНЫМИ АНОМАЛИЯМИ С ИНТЕРНАТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ
Цель исследования. Анализ показателей кариеса постоянных зубов у детей с зубочелюстными аномалиями с интернатных учреждений. Материал и методы. Обследовано 444 ребенка с зубочелюстными аномалиями и 84 ребенка без них с интернатных учреждений г. Лъвов и области. Забо-леваемостъ кариесом зубов определяли за показателями распространенности и интенсивности кариеса постоянных зубов у детей 7, 9, 12 и 15 лет. Зубочелю-стные аномалии оценивали согласно классификации Д. И. Калвелиса (1957). Резулътаты обработаны статистически с помощъю критерия Стъюдента. Результаты исследований. Распространенностъ кариеса постоянных зубов у детей с интернатных учреждений, в среднем, составляет 89,58±1,33 %, что соответствует высокому, согласно критериям ВОЗ, уровню заболеваемости кариесом постоянных зубов. Следует отметитъ, что высокий уровенъ зафиксирован толъко у семилетних детей школ-интернатов -72,18±3,89 %. Уже в 9-летних детей этот показа-телъ достиг 90,98±2,48 % (оченъ высокий), р<0,001. В 12-летних школъников распространенностъ кариеса составила 96,38±1,59 %, и уже к 15 годам практически у каждого ребенка из школ-интернатов обнаружено кариес постоянных зубов - 99,19±0,80 %, р<0,001.
Выявлено, что у детей школ - интернатов интенсив-ностъ кариеса постоянных зубов, в среднем, составляет 5,23±0,45 зуба, что соответствует высокому уровню. Кроме этого, на одного ребенка приходится 4,69±0,49 незапломбованого кариозного зуба, также толъко каждый второй ребенок имеет 1 пломбированный зуб (0,49±0,12). Количество удаленных зубов, в расчете на одного ребенка, составляет 0,05 ± 0,04 зуба.
Установлено, что распространенностъ кариеса постоянных зубов у детей с зубочелюстными аномалиями из школ-интернатов составляет, в среднем, 94,39±1,08 %, что несколъко выше по сравнению с детъми без ЗЧА - 83,89±1,50 %, р<0,001. У детей с диагностированными ЗЩА интенсивностъ кариеса
составляет в среднем 6,11±0,52 зуба, и 4,94±0,54 зуба - у детей без ЗЧА (р>0,05).
Выводы. 1. Установлены более высокие показатели распространенности и интенсивности кариеса постоянных зубов у детей школ-интернатов всех возрастных групп, имеющих ортодонтическую патологию по сравнению с детьми без зубочелюстных аномалий. Особенно большая разница зафиксирована у детей интернатных учреждений сельской местности, что объясняется как отсутствием ортодонти-ческой диспансеризации, так и недостаточной санацией данной группы детей.
2. Полученные данные свидетельствуют о необходимости разработки и внедрение лечебно - профилактических мероприятий, направленных на профилактику кариозных поражений постоянных зубов у детей школ - интернатов с учетом наличия зубочелю-стных аномалий.
Ключевые слова: дети, зубочелюстные аномалии, кариес постоянных зубов, распространенность, интенсивность, интернатные учреждения.
N. B. Fuhr
Danylo Galytskiy Lviv National Medical University
CARIES PREVALENCE OF PERMANENT TEETH IN CHILDREN WITH MALOCCLUSIONS FROM BOARDING INSTITUTIONS
ABSTRACT
The aim of research. To identify and analyze the indicators of caries of permanent teeth in children with malocclusions from boarding institutions. Material and methods of research. To assess dental caries defeats we examined 444 children with malocclusions and and 84 children without them, from boarding institutions of Lviv sity and Lviv region. Malocclusions were evaluated according to the classification of D. I. Kalvelis (1957) The results are statistically processed using Student's test.
Results of research. The prevalence of caries of permanent teeth in children from boarding institutions is, on average, 89,58±1,33 %, which corresponds to the high, according to WHO criteria, the level of caries of permanent teeth. It should be noted that only seven-year-olds of boarding schools - 72,18±3,89 % - recorded a high level. Already at 9-year-old children this indicator has reached 90,98±2,48 % (very high), р<0,001. In the 12-year-old school children, the prevalence of caries was 96,38±1,59 %, and before the age of 15 almost every one of the children from boarding schools found a caries of permanent teeth - 99,19±0,80 %, p<0,001.
It was found out that in children of boarding schools the intensity of the caries of permanent teeth, on the average, is 5,23±0,45 tooth, which corresponds to high level. In addition, one child has a 4,69±0,49 untreated carious tooth, and only one second child has one sealed tooth (0,49±0,12). The number of removed teeth, per one child, is 0,05±0,04 tooth.
It was established that the prevalence of caries of permanent teeth in children with malocclusions from boarding schools is, on average, 94,39±1,08 %, and is slightly higher compared to children without malocclusions -83,89±1,50 %, р<0,001. In children diagnosed with malocclusions, the caries intensity is, on average, 6,11±0,52 tooth, and 4,94±0,54 tooth for children without malocclusions (p>0,05).
Conclusions 1. There are higher indicators of the prevalence and intensity of caries of permanent teeth in children of boarding schools of all age groups who have malocclusions compared to children without malocclusions. Particularly big difference is observed in children of orphanages in rural areas, which is explained by the lack of orthodontic prophylaxis and the lack of sanation of this group of children.
2. The obtained data testify to the necessity of elaboration and introduction of medical and preventive measures aimed at the prevention of caries of permanent teeth in children from boarding schools taking into account the presence of malocclusions.
Keywords: children, malocclusions, permanent teeth caries, prevalence, intensity, boarding schools, residential institutions.
Поширешсть Kapiecy серед дитячого насе-лення в рГзних регюнах Укра1ни досягае 71,57 -98,3 - 100%, а штенсившсть ид 0,9 до 7,1 [3, 6, 9, 10]. Уражешсть карГесом 3y6iB у дггей залежить не лише вгд мюцевих чинниюв, а також i вгд за-гальних: сощальних, еколопчних, загального стану здоровья дггей тощо.
Дослщження свщчать про взаемозв'язок мГж пошиpенicтю кapiecy у дГтей та зубощелепних aномaлiй [1, 5]. Зпдно даних aвтоpiв, частота ка-
piecy у дiтей з ортодонтичною пaтологieю стано-вить 88,5 %, тодГ як у дггей без ЗЩА частота складае 59 %.
Поширешсть кapiecy у дГтей iнтеpнaтних за-клaдiв значно вища [8]. Водночас, слад зазначи-ти, що надання стоматолопчно! допомоги дГтям iнтеpнaтних зaклaдiв залишаеться поза увагою. Це пов'язано з тим, що багато шкш - iнтеpнaтiв е малочисельними, з числом дiтей вгд 25 до 100, i не мають штатного стоматолога. Частина цих за-клaдiв знаходиться у вщдалених населених пунктах, де стоматолопчна допомога е важкодоступ-ною, або ж навГть, неможливою [4]. Зростання пошиpеноcтi захворювань у дiтей штернатних зaклaдiв викликае особливе занепокоення та ста-новить не тшьки медичну, але i cоцiaльно - еко-номГчну проблему [2]. Тому ощнка стоматолоп-чного статусу у дггей iнтеpнaтних зaклaдiв та об-грунтування комплексу пpофiлaктичних зaходiв обумовила актуальнють даного доcлiдження.
Мета досл1дження. Анaлiз покaзникiв кар> есу постшних зубГв у дiтей Гз зубощелепними aномaлiями з штернатних закладГв.
Матер1ал та методи. Для ощнки уражено-cri зубГв карГесом обстежено 444 дитини з зубощелепними аномалГями та 84 дитини без них з штернатних закладГв м. Львова та область Уражешсть карГесом зубГв визначали за показниками поширеносп та штенсивносп карГесу постшних зубГв у дггей 7, 9, 12 та 15 роюв. Зубощелепш аномалп ощнювали зпдно класифшаци Д. I. Кал-велГса (1957). Результати опрацьоваш статистич-но за допомогою критерда Стьюдента.
Таблиця 1
Структура 1нтенсивност1 Kapiecy пост1Йних зубт у д1тей шкш - штернатт
Вгк (у роках) К П В КПВ Ускладнений кар1ес
7 1,84±0,32 0,14±0,09 - 1,98±0,30 0,27±0,09
9 3,21±0,32***** 0,39±0,10* 0,02±0,02* 3,62±0,29 0,47±0,12*
12 6,19±0,66***** 0,45±0,13** 0,06±0,06* 6,70±0,57 0,68±0,18**
15 7 54±0 67***** 0,96±0,18*** 0,11±0,07* 8,61±0,67 1 24±0 19*****
Середне 4 69±0 49***** 0,49±0,12*** 0,05±0,04* 5,23±0,45 0,66±0,15**
Прим i тка : р - ступшь достов1рносп структуры кар1есу пост1йних зуб1в дггей шкш - Штерна™ по вГдношенню до се-мир1чнихдней *-р>0,05, ** - р<0,05, ***р< 0, 02, ****р< 0, 01, *****р< 0,001
Результати досл1джень. Поширешсть карь есу постшних зубГв у дГтей з штернат них закла-дГв, в середньому, становить 89,58±1,33 %, що вщповщае високому рГвню. АналГз поширеносп
карГесу постшних зубГв залежно вгд вГку показав, що уже у 72,18±3,89 % семирГчних дггей шкш -штернатГв виявлено постшш зуби, уражеш карю-зним процесом. У 9-рГчних дггей цей показник
досягнув 90,98±2,48 % (р<0,001). У 12-рiчних школярiв поширенiсть карieсу склала 96,38±1,59 %, i вже до 15 роюв практично у кожно! дитини з шкiл - штернапв виявлено карieс постiйних зу-бiв - 99,19±0,80 %, р<0,001. Отже, згдно з кри-терiями ВООЗ, рiвень поширеностi карieсу постшних зубiв у дiтей, якi проживають та навча-ються у школах - штернатах, е високим та дуже високим, тодi як у дтей iз загальноосвiтнiх шкiл зафшсовано середнiй рiвень поширеностi -75,23±2,06 % [7].
Вiдомо, що одним з важливих показникiв за-хворюваносп е iнтенсивнiсть карiесу постiйних зубiв. Виявлено, що у дiтей шкш - iнтернатiв да-ний показник, в середньому, склав 5,23±0,45 зуба, що вщповщае високому рiвню. Крiм цього, на одну дитину припадае 4,69±0,49 незапломбова-ного карюзного зуба, також лише кожна друга дитина мае 1 пломбований зуб (0,49±0,12). Кшь-кiсть видалених зубiв, у розрахунку на одну ди-тину, становить 0,05±0,04 зуба (табл. 1).
Аналiз iнтенсивностi карiесу постшних зубiв у залежностi вiд вшу показав, що у семирiчних дггей iндекс КПВ складае 1,98±0,30 зуба, до 9-ти роюв вiн зростае у швтори рази i становить
3,62±0,29 зуба. Бiльш, нiж в 3 рази зростае штен-сивнють карiесу постiйних зубiв i сягае 6,70±0,57 зуба (р<0,001) у дггей 12-ти роюв, та у 4,3 рази вищою, у порiвняннi з семирiчними, вона зафш-сована у 15^чних дiтей, - 8,61±0,67 зуба, р<0,001.
Про вiдсутнiсть лiкування, або лшування у недостатнiй мiрi карiесу постiйних зубiв свiдчить число видалених зубiв - компонент «В», який при повнш сво!й вiдсутностi у семирiчних дiтей, до 15-ти роюв зрiс до 0,11±0,07 зуба. Також по-казовим е зростання кшькосп ускладненого карь есу, якого у диет 7-ми рокiв зафiксовано 0,27±0,09 зуба, а у 15-рiчних - у шють разiв бь льше - 1,24±0,19 (р<0,001).
Детальний аналiз iнтенсивностi ураження карiесом зубiв у залежносп вiд мiсця проживан-ня дiтей показав наступнi результати. Найвищою iнтенсивнiсть карiесу зафiксована у дггей школи - iнтернату с. Жовтанщ - 6,02±0,44 зуба по вщ-ношенню до дiтей шкiл - штерна^в м. Самбора (5,63±0,40 зуба) та м. Львова (5,38±0,51 зуба, р>0,05), а особливо до дггей с. Стршки -3,87±0,44 зуба, р<0,001 (рис. 1)
с. Жовтанщ
100 80 60 40 20 0
81,2 81 43
97,01 93 11 99,34 97,96 100
7 рокш
9 рокв
12 рокв
I д1ти без ЗЩА I д1ти 1з ЗЩА
15 рокв
Рис. 1. 1нтенсившсть кар1есу постшних зуб1в у дней шкш - штернаттв р1зних населених пунктав.
Рис. 2. Поширешсть кар1есу постшних зуб1в у дней з шкш - штернаттв 1з ЗЩА (середт дат, у %).
Одним iз ключових факторiв виникнення ка-рieсу е зубощелепнi аномалп, так як при них по-рушуеться самоочищення порожнини рота, на мюцях ретенци набираеться у великш кiлькостi зубний налiт, а це в свою чергу порушуе мшера-лiзацiю твердих тканин зубiв, тим самим ство-рюючи умови для демшералiзацil. Виходячи з цього, нами проаналiзовано стан твердих тканин зубiв у дiтей iнтернат них закладiв iз ЗЩА. Вста-новлено, що поширенiсть карiесу постiйних зубiв у дней iз зубощелепними аномалiями зi шкiл -iнтернатiв складае, в середньому, 94,39±1,08 %, i е дещо вищою у порiвняннi iз дiтьми без ЗЩА в 83,89±1,50 %, р<0,001. Однак, незважаючи на вь дсутнiсть ЗЩА, поширенiсть карiесу постiйних зубiв залишаеться також на високому рiвнi (рис. 2).
Рiзниця у поширеностi карiесу постiйних зу-бiв у дiтей шкiл - штернаив iз ЗЩА та без них
коливаеться в межах 10-12% у вшових групах 7 та 9 роюв. У 12-рiчних дггей вона скорочуеться до 7 %, i до 15 рокiв практично зникае, так як вс 15^чш дiти як iз ЗЩА, так i без них ураженi ка-рiесом.
Аналiз дослiдження поширеностi карiесу по-стiйних зубiв у дней iз ЗЩА у залежностi вщ на-селеного пункту, в якому знаходиться школа -iнтернат, виявив рiзницю в межах 15 % у вшх в> кових групах усiх населених пунктiв. Слiд зазна-чити, що не було тако! групи обстежених дiтей, у якiй поширенiсть карiесу постiйних зубiв у дiтей без ЗЩА була вищою, шж у дней з ортодонтич-ною патолопею. Серед дiтей 15-ти рокiв показ-ник поширеностi був абсолютним (100 %) о^м школи - штернату м. Львова, де у груш дней без ЗЩА поширешсть карiесу постiйних зубiв скла-ла 91,86±3,87 % (табл. 2).
Таблиця 2
Поширенiсть карieсу постiйних зубiв у дней шкш - iнтернатiв iз зубощелепними аномал1ями у залежностi вщ м1сця проживання (середнi дан1, у %)
Вж (у роках) Льв1в Стршки Самб1р Жовтанщ Середне
1з ЗЩА без ЗЩА 1з ЗЩА без ЗЩА 1з ЗЩА без ЗЩА 1з ЗЩА без ЗЩА 1з ЗЩА без ЗЩА
7 79,56± 5,19 ** 63,00± 6,02 68,13± 6,82 **** 40,63± 6,68 96,55± 3,03 ** 84,66± 5,07 80,56± 4,20 *** 63,88± 5,68 81,20± 3,62 63,04± 4,08
9 97,62± 2,35 **** 78,57± 6,33 94,12± 4,04 **** 74,35± 4,54 100 ** 90,91± 4,54 96,30± 2,95 81,89± 3,05 97,01± 1,48 81,43± 3,10
12 97,37± 2,60 * 92,11± 4,37 100 **** 88,89± 4,24 100 ** 91,45± 4,02 100 * 100 99,34± 0,72 **** 93,11± 2,10
15 100 ** 91,86± 3,87 100 * 100 100 * 100 100 * 100 100 *** 97,96± 0,80
Середне 93,64± 1,99 81,39± 3,01 90,56± 2,74 75,96± 3,41 99,14± 0,83 **** 91,76± 2,09 94,22± 2,07 **** 86,44± 2,16 94,39± 1,08 83,89± 1,50
Прим i тка : р - стушнь достов1рносл поширеносл кар1есу постшних зуб1в дгтей шкш - штернаттв 1з ЗЩА по вщно-шенню до дней без ЗЩА *- р>0,05, ** - р<0,05, ***р< 0, 02, ****р< 0, 01, *****р< 0,001.
Нами проаналiзовано iнтенсивнiсть карiесу постiйних зубiв у дней шкш - штернаив з орто-донтичною патологiею та без не!. У дней з дiаг-ностованими ЗЩА штенсившсть карiесу складае, в середньому, 6,11±0,52 зуба, та 4,94±0,54 зуба -у дней без ЗЩА (р>0,05), (рис. 3.).
Найвищi середнi показники iнтенсивностi карiесу постiйних зубiв у дiтей iз ЗЩА шкiл - ш-терна^в усiх вiкових груп зафiксовано у с. Жов-танцi - 7,01±0,33 зуба проти 5,48±0,62 у дней без ЗЩА (р<0,01) та у м. Львовi - 6,82±0,28 зуба проти 5,97±0,27 зуба без ортодонтично! патологи (р<0,02). Натомiсть, у школi - iнтернатi с. Стрш-
ки зафшсовано найнижчу iнтенсивнiсть карiесу постшних зубiв - 4,34±0,40 зуба на одну дитину iз ЗЩА та 3,22±0,59 зуба серед дiтей без ЗЩА, р<0,01 (табл. 3).
Встановлено, що вплив ЗЩА на штенсившсть карiесу постшних зубiв особливо вщчутний у дiтей шкiл - штерна^в сшьсько! мiсцевостi - с. Жовтанщ (7,01±0,33 бала проти 5,58±0,37 бала) та с. Стрiлки (4,34±0,40 бала проти 3,22±0,59 бала), р<0,01, у порiвняннi з дньми, вихованцями шкiл - iнтернатiв м. Львова (6,82±0,28 бала проти 5,97±0,27 бала, р< 0,02), та м. Самбора (6,27±0,45 бала проти 4,99±0,39 бала, р<0,05).
Риа 3. Iнтeнcивнicть кapiecy noCTifern зyбiв у дiтeй шкiл - im^naris зaлeжнo вiд вiкy
Тaблиця 3
Iнтенсивнiсть Kapiecy постiйних 3y6ÍB у дiтей шкш - штерна^в Í3 зубощелепними аномал1ями
у залежносп вiд м1сця проживання
Вж (y poкax) Львiв Cтpiлки Caмбip Жoвтaнцi
i3 ЗЩA бeз ЗЩД i3 ЗЩA бeз ЗЩA i3 ЗЩA бeз ЗЩA i3 ЗЩA бeз ЗЩA
7 1,92± 0,23 * 1,89± 0,23 1,61± 0,24 *** 0,83± 0,20 2,62± 0,32 *** 1,48± 0,35 2,99± 0,25 **** 1,98± 0,24
9 7,78± 0,29 ** 6,84± 0,34 3,42± 0,29 **** 1,97± 0,44 4,15± 0,38 ** 3,15± 0,32 5,72± 0,39 **** 4,01± 0,42
12 7,86± 0,24 *** 6,99± 0,26 4,42± 0,25 **** 3,24± 0,38 8,61± 0,51 *** 7,01± 0,45 8,90± 0,51 **** 7,12± 0,43
15 9,73± 0,64 ** 8,13± 0,48 7,94± 0,32 *** 6,81± 0,34 9,69± 0,42 ** 8,31± 0,47 10,41± 0,53 *** 8,39± 0,62
CepeA^ 6,82± 0,28 *** 5,97± 0,27 4,34± 0,40 **** 3,22± 0,59 6,27± 0,45 ** 4,99± 0,39 7,01± 0,33 **** 5,58± 0,37
npuMimKa : p - cтyпiнь дocтoвipнocтi Kapiecy пocтiйниx зyбiв дiтeй i3 ЗЩA шкiл - iнтepнaтiв no вщто-
шeнню дo дiтeй бeз зЩA* - p>0,05, ** - p<0,05, *** - p< 0, 02, **** - p< 0, 01, ***** - p< 0,001.
Висновки. Вcтaнoвлeнo виcoкий, згiднo Kpn-тepiïв ВООЗ, piвeнь noшиpeнocтi тa iнтeнcивнoc-тi Kapiecy nocтiйниx зyбiв у дiтeй з iнтepнaтниx зaклaдiв - 89,58±1,33 % тa 5,23±0,45 зyбa, вщго-вiднo. Пoшиpeнicть тa iнтeнcивнicть Kapiecy noc-тiйниx зyбiв у дiтeй i3 зyбoщeлenними aroMa^-ми 3i шкiл - i^ep^rá cклaдae, в cepeдньoмy, 94,39±1,08 % i 6,11±0,52 зyбa вiдnoвiднo, i e ви-щсю у nopiвняннi i3 дiтьми бeз ЗЩA -83,89±1,50 %, тa4,94±0,54 зyбa, p<0,05.
Отжe, вcтaнoвлeнo вищi noкaзники noшиpe-нocтi тa iнтeнcивнocтi Kapiecy nocтiйниx зyбiв y дiтeй шкш - iнтepнaтiв ycix вiкoвиx rpyn, якi мaють opтoдoнтичнy naтoлoгiю y nopiвняннi з дiтьми бeз зyбoщeлeпниx aнoмaлiй. Оcoбливo вeликa piзниця зaфiкcoвaнa y дiтeй iнтepнaтниx зaклaдiв c№cbKoï мicцeвocтi, щo noяcнюeтьcя як вiдcyтнicтю opтoдoнтичнoï диcnaнcepизaцiï, тaк i нeдocтaтньoю caнaцieю дaнoï гpynи дiтeй.
Отpимaнi дaнi cвiдчaть npo нeoбxiднicть po-
зпрацювання та впровадження л1кувально-профшактичних заход1в, спрямованих на профь лактику карюзних уражень постшних зуб1в у дь тей шкш - штернат1в з урахуванням наявносп зубощелепних аномалш.
Список лтератури
1. Безвушко Е. В. Взаемозв'язок кар1есу зуб1в, за-хворювань тканин пародонта та зубощелепних аномалш у дггей шкшьного в1ку Льв1всько! област / Е. В. Безвушко, Н. Л. Чухрай, Т. Г. Гутор // Практична медицина. - 2010. - № 16 (1). - С. 35-40.
2. Вороненко Ю. В. Сучасш аспекти розвитку сис-теми медико-сощальних послуг для уразливих груп дггей в Украгт / Ю. В. Вороненко, Н. Г. Гойда, Р. О. Моюеенко // Современная педиатрия. - 2014. - № 8. - С. 39-43.
3. Дуран М.Н. Пор1вняльний анал1з поширеносп кар1есу у дггей, котр1 народились та проживають у прських районах Закарпатсько! обласп, з школярами мюта Ужгород /М.Н.Дуран, О.В- .Клгшнська // Науковий вюник Ужго-родського ун-ту, сер1я"Медицина". - 2013. - Вип. 3 (48). -С.142-145.
4. Димитрова А. Г. Распространенность и интенсивность кариеса зубов у детей-сирот / А. Г. Димитрова, В. В. Рогинский, Л. В. Горбатова // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2011. - №4. - С. 3-6.
5. Панахов Н. А. Взаимосвязь зубочелюстных аномалий с кариесом твердых тканей зубов у подростков / Н. А. о. Панахов // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2015. - № 1. - С. 34-37.
6. Чухрай Н. Л. Показники кар1есу зуб1в у дггей з регюну з тдвищеним вмютом фтору в питнш вод1 / Н. Л. Чухрай, Ахмад Хатем Джасер // Стоматолопчний альманах. - 2011. - № 5. - С. 74-77.
7. Смоляр Н. I. Анал1з захворюваносп на кар1ес зуб1в у дггей Льв1всько! обласп / Н. I. Смоляр, Е. В. Безвушко// Льв1вський клгтчний вюник. - 2013. - №2. - С. 5660.
8. Смоляр Н. I. Уражешсть кар1есом постшних зуб1в у дггей, що проживають у дитячих будинках та шко-лах-гнтернатах / Н. I. Смоляр, Н. Л. Чухрай, О. Т. Нарепеха // Новини стоматологИ. - 2013. - № 1. - С. 80 - 82.
9. Смоляр Н. I. Уражешсть кар1есом постгйних зуб1в у дггей Закарпаття / Н. I. Смоляр, Е. В. Безвушко, Н. Л. Чухрай, Н. I. Мельничук // Профшактична та дитяча стоматолопя. - 2012. - № 2. - С. 43-45.
10. XoMeHKO H. O. EKonorinm acneKTU croMaTonoriHHnx 3axBopK®aHt y giren / H. O. XoMeHKO, O. I. OcTanKO, O. B. .flyga // KrimHHa croMaTonoria. - 2011. - № 12. - C. 53-63.
REFERENCES
1. Bezvushko E. V., Chukhray N. L., Hutor T. G.
Relationship between dental caries, diseases of periodontal tissues and malocclusions in in schoolchildren of Lviv region. Practychna medytsyna. 2010;16 (1):35-40.
2. Voronenko Yu. V., Goida N. G., Moiseyenko R. O. Modern aspects of the development of the system of medical and social services for vulnerable groups of children in Ukraine. Sovremennayapediatriya. 2014;8:39-43.
3. Duran M. N., Klitinska O. V. Comparative analysis of the prevalence of dental caries in children who were born and live in the mountainous regions of Transcarpathian region, with students from Uzhgorod city. Naukovyj visnyk Uzhgorodskogo universytetu, serija "Medytsyna". 2013;3 (48):142-145.
4. Dimitrova A. G., Roginsky V. V., Gorbatova L.
V. The prevalence and intensity of dental caries in children orphaned., Stomatologija djetskogo vozrasta i profilaktika. 2011;4:3-6.
5. Panakhov N. A. Interrelation of malocclusion with caries of hard tooth tissues in adolescents., Stomatologija djetskogo vozrasta iprofilaktika. 2015;1:34-37.
6. Chukhray N. L., Ahmad Khatem Jaser Indicators of dental caries in children from the region with high fluorine in drinking water., StomatologichnyjAlmanah. 2011;5:74-77.
7. Smolyar N. I, Bezvushko E. V. Analysis of the incidence of dental caries in children of Lviv region., Lvivskyj clinichnyj visnyk. 2013;2:56-60.
8. Smolyar N. I. Chukhray N. L., Narepeha O. T. Prevalence of caries in permanent teeth of children living in orphanages and boarding schools. Novyny stomatologiji. 2013;1:80 - 82.
9. Smolar N. I., Bezvushko E. V., Chukhrai N. L., Melnychuk N. I. Prevalence of caries in permanent teeth in children from Transcarpathian region., Profilaktychna ta dytiacha stomatologija. 2012;2:43-45.
10. Khomenko L. O., Ostapko O. I., Duda O. V. Enviromental aspects of dental diseases in children. Klinichna stomatologija. 2011;1-2:53-63.
Hagrnm^a 27.07.17
