CC BY
8СТОМАТОЛОГ1Я ДИТЯЧОГО В1КУ
УДК: 616.314-002/053.5
\
Н. Л. Чухрай
Львшський нацюнальний медичний уншерситет iM. Данила Галицького
ПОКАЗНИКИ КАР1еСУ МОЛОЧНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ШК1ЛЬНОГО В1КУ
Представлет результати обстеження 854 дтей м. Львова у вщ 5-12 poKie. В середньому, ттенсивтсть Kapiecy молочних 3y6ie становить 3,40±0,27 зуба при poзпoвcюдженocтi - 71,19±1,55%. Отриман дан про поширетсть та ттенсивтсть кapiecy молочних зу-бiв в зaлежнocтi вiд вiкy, cтaтi та району прожи-вання.
Ключов1 слова: кapiec, мoлoчнi зуби, дти, поширетсть, iнтенcивнicть.
Н. Л. Чухрай
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
ПОКАЗАТЕЛИ КАРИЕСА МОЛОЧНЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Представлены результаты обследования 854 детей г. Львова в возрасте 5-12 лет. В среднем, интенсивность кариеса молочных зубов составляет 3,40±0,27 зуба при распространенности - 71,19±1,55 %. Получены данные о распространенности и интенсивности кариеса молочных зубов в зависимости от возраста, стати и района проживания.
Ключевые слова: кариес, молочные зубы, дети, распространенность, интенсивность.
N. L. Chukhraj
Lviv National Medical University named after Danylo Galytskij
THE INDICES OF CARIES OF TEMPORARY TEETH IN CHILDREN OF SCHOOL AGE
The results of the examination of 854 children at the age of 5-12 years old from Lviv are given. In average, the intensity of caries of temporary teeth equals 3,40±0,27 teeth at the prevalence 71,19±1,55%. The data on the spread and intensity of temporary teeth caries in dependence on the age, sex and district of living were obtained. Key words: caries, temporary teeth, children, spread, intensity.
Поширешсть rapiecy молочних зубiв зали-шасться на високому piвнi з тенденщею до зрос-тання [6, 9, 11, 15, 16, 20-23]. Так, детальне ви-вчення ураженосп каpiecом молочних зyбiв дней
дошкшьного вшу м. Львова показало, що 11 пока-зник становить 60,7% при штенсивносп 3,02 зуба [3]. За даними [1,6,9] каpiec молочних зyбiв у дней львгвсько! обласп виявлено у 70,9272,75 %, при штенсивносп ураження кп=2,71-4,54 зуба, а у школяpiв м. Львова - у 83,14 % при кп=4,66 зуба [12, 17]. У дггей Прикарпаття поширешсть каpiecy молочних зу6гв становить 63,9 % при штенсивносп 3,23 зуба, тодг, як у дь тей прського регюну вщповщно 84,6 % та 4,54 зуба [9, 13]. Дещо шшг показники отримаш при вивченш захворюваносп каpiecом зу6гв у дней Полтавсько! обласп [5, 7, 10, 14]. Так, встанов-лено, що поширешсть каpiecy молочних зу6гв у дней вшом 3-6 роюв становить 54,63 % при ш-тенсивносп 2,21. Показник поширеносп rapiecy молочних зу6гв у дней 7-10 роюв зростае i становить - 70,96 % при штенсивносп - 2,41 зуба.
Нехтування наявшстю rapiecy молочних зу-6гв та його ускладнень у дитини можуть призвес-ти до розвитку запального процесу в перюдонп та передчасного видалення молочного зуба. Так, за даними [2], вже в 4^чному вщ 9 % дней ма-ють видалеш молочш зуби, через рш 1х кшьюсть зростае вдвгчг а до 7-8 роюв бiльше половини дь тей мають дефекти зубних рядгв за рахунок ран-нього видалення молочних зу6гв. При цьому можливе порушення формування тканин постш-них зу6гв, змiщення 1х зачаткiв з наступним ано-малiйним пpоpiзyванням та формуванням зубо-щелепних дефоpмацiй [2, 12, 17]. Тому профша-ктика i своечасне лiкyвання каpiecy молочних зу6гв на сьогодш залишаеться актуальними за-вданнями дитячого лiкаpя-cтоматолога [4,11].
Мета. Вивчити та пpоаналiзyвати розпо-вcюдженicть та iнтенcивнicть каpiecy молочних зу6гв у дiтей 5-12-ти роюв для удосконалення стоматолопчно! допомоги дням.
Матер1ал i методи. З метою вивчення стану твердих тканин зу6гв нами було обстежено 854 дней, ¡з яких 134 дитини 5-ргчного вшу ди-тячих дошкшьних установ, 720 дiтей 6-12 ти pi-чного вшу, яю навчалися у школах м. Львова. Результати обстеження вносили в карту ешдемю-лопчного обстеження, зпдно рекомендацш ВО-ОЗ. Стушнь ypаженоcтi зу6гв каpiecом визначали за iндекcами розповсюдженосп, яку виражали у вiдcотках та штенсивносп - кп, кп поверхонь, [18] Результати опpацьованi статистично з вико-ристанням кpитеpiю Стьюдента [8].
© Чухрай Н. Л., 2010
"Вiсник стоматологИ", № 3, 2010 69
Результати обстеження. Анашз результа-пв обстеження показав, що, в середньому, пока-зник поширеностi карieсу молочних зубiв стано-вить 71,19±1,55% (рис. 1). Проте, у вщ 5-9 рокiв
Рис. 1 Поширешсть кар1есу молочних зуб1в.
З 10^чного до 12-рiчного вiку поширенiсть карieсу молочних зубiв знижуеться iз 70,37±4,39 % до 19,61±3,93 %, що обумовлено фiзюлоriч-ною змiною зубiв (р<0,001).
Порiвняння показникiв поширеностi карieсу молочних зубiв в залежностi вщ вiку та статi ви-явило, що спостер^аеться тенденцiя до збшь-шення його у хлопчикiв - 72,17±2,18 % проти
цей показник знаходиться на рiвнi 81,82 -90,43 %, що вщповщае високому рiвню за крите-рiями ВООЗ.
Вк
(у роках)
70,23±2,21 % у дiвчаток, (р>0,05) за середнiми показниками (табл. 1). Така ж тенденщя спосте-рiгаеться у дiтей майже вшх вiкових груп. Лише у 8-ми, 11-ти та 12 рiчних обстежених даний показник переважае у дiвчаток. Максимального значення (90 - 91 %) цей показник у хлопчиюв досягае у 6-7 роюв, тодi як у дiвчаток - у 8 роюв.
Таблиця 1
%
100 и
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
82,84
ЯК71 90,29 9043
81,82
70,37
41,05
19,61 а
5 6 7 8 9 10 11 12
Уражешсть кар1есом молочних зуб1в у д1тей в залежност в1д стат1 1 в1ку
Вж (у роках) Дшчата Хлопщ
Юльюсть дггей Юльюсть дггей з кар1е-сом поширешсть кар1есу зубш (%) Юльюсть дней Юльюсть д-тей з кар1е-сом Поширешсть кар1есу зубш (%)
5 64 50 78,13±5,17 70 61 88,57±3,05
6 43 36 83,72±5,63 55 48 90,91±3,88
7 55 49 89,09±4,20 48 44 91,67±3,99
8 60 55 91,67±3,57 55 49 89,09±4,20
9 53 44 83,02±5,16 46 37 89,13±4,59
10 48 33 68,75±6,69 60 43 71,67±5,82
11 48 23 47,92±7,19 47 16 34,04±6,91
12 59 12 20,34±5,24 43 8 18,60±5,93
Всього 430 302 70,23±2,21 424 306 72,17±2,18
Ми з'ясували, що у обстежених дтей вщбу-ваеться досить штенсивне ураження карiесом молочних зубiв (кп=3,40±0,27 зуба та кпп=5,22±0,61 зуба) (табл. 2). Встановлено, що з 5-ти до 6-ти роюв показник кп зростае з 4,96±0,34 зуба до 5,46±0,40 зуба, а з семи роюв
спостеркаеться його поступове зниження до 3,32±0,25 зуба у 9 рiчних дiтей, тобто з початком фiзiологiчноl змiни зубiв i до 12-ти роюв змен-шуеться до 0,25±0,07 зуба. Показник кпп досягае максимуму у дтей 7-ми роюв, що становить 9,27±0,70 поверхнi зуба.
Таблиця 2
Структура шдексу кп
Вж Юльюсть дней Кпп кп к п
абс. питома вага абс. питома вага
5 134 7,03±0,65 4,96±0,34 3,93±0,31 79,23±3,50 1,03±0,23 20,77±3,50
6 98 8,64±0,85 5,46±0,40 3,98±0,39 72,89±4,49 1,48±0,21 27,11±4,49
7 103 9,27±0,70 5,35±0,30 3,65±0,31 68,22±4,59 1,70±0,22 31,76±4,59
8 115 5,98±0,72 4,43±0,42 2,88±0,43 65,01±4,45 1,55±0,33 34,99±4,45
9 99 5,25±0,50 3,32±0,25 2,72±0,24 81,93±3,87 0,60±0,12 18,07±3,87
10 108 3,88±0,44 2,58±0,24 1,99±0,22 77,13±4,04 0,59±0,13 22,87±4,04
11 95 1,25±0,24 0,87±0,15 0,65±0,13 74,71±4,46 0,22±0,06 25,29±4,46
12 102 0,48±0,17 0,25±0,07 0,23±0,09 92,0±2,69 0,02±0,01 8,00±2,69
Всього 854 5,22±0,61 3,40±0,27 2,50±0,27 73,53±1,51 0,90±0,16 26,47±1,51
Детальний аналiз окремих компонентiв шдексу "кп" у дано! групи дней показав, що кшь-юсть карiозних зубiв (к), яка припадае на одну дитину дорiвнюе, в середньому, - 2,50±0,27 зуба. Проте, найвищим цей показник виявлений у 7 рiчних дiтей i складае 3,98±0,39 карiозного зуба. Звертають на себе увагу даш про ефектившсть санаци ротово! порожнини, якi представлен по-казником запломбованих зубiв (п). Так, на одну дитину припадае в середньому лише 0,90±0,16 запломбованого зуба. Найбшьше пломбованих зубiв (1,70±0,22 зуба) зафiксовано теж у груш 7-ми рiчних дiтей. Цшавим е те, що частка заплом-
бованих зубiв в середньому складае 26,47±1,51 % проти 73,53±1,51 % карiозних зу-бiв. Встановлено, що на ускладнений карiес припадае 0,62±0,13 молочних зуба, на передчасно видалеш молочнi зуби - 0,12±0,08 зуба. Аналiзу-ючи локалiзацiю уражень, з'ясовано, що в середньому ураженими виявились 0,41±0,09 рiзцiв та шол i 2,92±0,27 молярiв.
У результат порiвняння показника штенси-вносн карiесу молочних зубiв в залежносп вiд статi та вiку ми з'ясували, що у 5-7 рiчних та 10 рiчних дiтей вш е вищим у хлопчикiв (рис. 2).
6-г 5,37
5,5 '
5 -
4,5
4
3,5 4,52
3 у
2,5
2
□ дiвчатка
□ хлопчики
дiвчатка
12
Рис. 2. !нтенсившсть кар1есу молочних зубш в залежносп ввд стап.
У результатi порiвняння iнтенсивностi карiе-су молочних зубiв в залежносп вiд району про-живання виявлено, що найвищим показник "кп" встановлений у центрi мiста та у райош Промис-лово!, якi вважаються найбiльш забрудненими, (3,53±0,49 зуба та 3,54±0,50 зуба вiдповiдно). Слiд зазначити, що у двох вищезазначених районах у дггей 12-13-ти роюв були ус постiйнi зуби. Найнижчим цей показник виявлений у райош Варшавсько! - 3,24±0,48 зуба (табл. 3).
Аналiз по вiку показав, що у дней 5-6-ти, 8-ми та 12-ти роюв штенсившсть карiесу молочних зубiв переважае у дггей району Промислово!, у 7-рiчних, 10-рiчних - у дггей, що мешкають у центрi мюта, а у 9-ти та 11 рiчних дiтей цей показник е вищим у дггей Сихiвського району. Таким чином, можна стверджувати, що у бшьш за-бруднених районах iнтенсивнiсть карiесу молочних зубiв е вищою.
"BicHUK стоматологИ", № 3, 2010
71
Таблиця 3
1нтенсившсть Kapiecy молочних 3y6iB ( кп) в залежносп вщ району проживання
Вж Центр Сихш Варшавська Промислова
5 4,72±0,75 4,64±0,68 4,44±0,62 6,19±0,61
6 5,10±0,67 5,08±0,88 5,75±0,68 6,44±0,98
7 6,32±0,50 6,00±0,62 5,69±0,42 5,12±0,48
8 3,38±0,52 4,16±0,67 3,63±0,82 4,43±0,67
9 3,71±0,57 4,25±0,54 3,04±0,48 2,90±0,41
10 4,08±0,57 1,97±0,35 2,11±0,43 2,38±0,46
11 0,96±0,37 1,18±0,34 0,89±0,25 0,46±0,16
12 - 0,19±0,10 0,35±0,13 0,43±0,22
Всього 3,53±0,49 3,43±0,48 3,24±0,48 3,54±0,50
Висновки. 1. Проведет етдемюлопчш обстеження дггей 5-12 роюв м. Львова показали, що штенсившсть карieсy молочних зyбiв стано-вить 3,40±0,27 зуба при розповсюдженосп -71,19±1,55%.
2. Анатз дослiдження стану твердих тканин зyбiв дiтей в залежностi вщ статi свiдчить, що у хлопчиюв розповсюдженiсть та iнтенсивнiсть карieсy молочних зyбiв у бiльшостi вiкових груп е вищими у порiвняннi з дiвчатками.
3. Результати дослiдження свщчать про ко-ливання показникiв карiесy молочних зyбiв в межах мюта, що може бути пов'язане як iз рiв-нем санiтарно-гiгiенiчних знань дней та батькiв в залежносп вiд школи, де навчались дни, рiзно-го рiвня надання стоматолопчно! допомоги та, можливо, вiд рiзних джерел водопостачання цих територiй та рiвня техногенного навантаження, що потребуе окремого детального вивчення та аналiзy.
4. Детальне вивчення захворюваностi карiе-сом молочних зyбiв та чинниюв, що провокують карiесогеннy ситyацiю в окремому населеному пункп, е щнним для удосконалення стоматолопчно! допомоги дням та можуть бути покладеш в основу заходiв первинно! i вторинно! профiлак-тики.
Список лтератури
1. Безвушко Е.В. Епiдемiологiчнi показники ка-рiесy зyбiв у дiтей Львшсько! областi / Е.В. Безвушко, Н.Л. Чухрай, Н.М. Крупник // Новини стоматологи . -2007. - №1(50). - С. 48-51.
2. Виноградова Т.Ф. Диспансеризащя детей у стоматолога / Виноградова Т.Ф. - Москва: Медицина, 1978. - 213 с.
3. Дубецька 1.С. Особливосп клтчного перебь гу та профшактики карiесy молочних зуб1в: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматолопя" / 1.С. Дубецька - Л^в, 2007. - 19с.
4. Жулев Е.Н. Эффективность экзогенной лекарственной профилактики кариеса у детей в период сформированного временного прикуса / Е.Н. Жулев,
С.Ю. Косюга, О.В. Колесова // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2010. - №1. - С. 39-43.
5. Каськова Л.Ф. Вплив антенатальних та пост-натальних фактор1в ризику на показники кар1есу тим-часових зуб1в / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Укра!н-ський стоматолопчний альманах. - 2009. - №5. -С.42-46.
6. Каськова Л.Ф. Показники ураженосп кар1е-сом зуб1в у дней Полтавсько!' обласп / Л.Ф. Каськова, О.О. Бабша // Укра!нський стоматолопчний альманах.
- 2002. - № 4. - С. 13-15.
7. Каськова Л.Ф. Поширешсть та штенсивють кар1есу тимчасових зуб1в у дггей з родин л1кввдатор1в авари на ЧАЕС / Л.Ф. Каськова // Вкник стоматологii.
- 2003. - № 2. - С. 51-52.
8. Макеев В.Ф. Особливосп формування зубних рядiв у дней вшом ввд 4 до 13 роюв / В.Ф. Макеев // Вкник стоматологii. - 2002. - №5. - С.74-82.
9. Методичш рекомендацii по статистичниш обробш / [уклад. Смоляр Н. I., Федорiв Я. М., Завойко Л. М. та ш]. - Льв1в, 1995. - 17 с.
10. Мирчук Б.М. Эффективность профилактики кариеса зубов и реабилитация детей в условиях дефицита фтора: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматология"/ Б.М. Мирчук - Львов, 1991 - 18с.
11. Мониторинг стоматологической заболеваемости у детей Украины / О.В. Деньга, В.С. Иванов, В.Н. Горохивский и др. // Дентальные технологии. -2003. - № 6 (14). - С. 2-6.
12. Окушко В.Р. Особенности выделения диспансерных групп у дошкольников / В.Р. Окушко, И.В. Чижевский, С.В. Демочкин // Стоматология. - 1987. -№6. - С. 60-61.
13. Оцшка стоматолопчного стану дней еколо-пчно-забрудненого району 1вано-Франк1всько1 облас-п / Р.В. Казакова, М.А. Лучинський, Ю.А. Лабш [та ш.] // Науковий вкник Национального медичного уш-верситету теш О.О. Богомольця. - 2007. - С. 71.
14. Показники стоматолопчно! захворюваносп дггей Полтавсько! обласп / Л.Ф. Каськова, О.Ю. Андрианова, О.В. Шешукова [та ш.] // Науковий вкник Национального медичного ун1верситету iменi О.О. Богомольця. - 2007. - С. 105-106.
15. Распространенность кариеса у детей дошкольного возраста промышленных городов / С.В. Капранов, Т.М. Сиделкина, С.Б. Бобырева [та ш.] // Стоматология. - 1993. - №3. - С. 56-59.
16. Савичук О.В. Показники активност кар1есу тимчасових зубш у дггей-мешканщв II зони рад1ац1й-ного забруднення / О.В. Савичук, Ю.П. Немирович // Науковий вюник нащонального медичного уншерси-тету теш О.О. Богомольця . - 2008. - №2. - С. 168
17. Смоляр Н. I. Поршняльна ощнка захворюва-носп кар1есом зуб1в д1тей м. Львова / H.I. Смоляр, Е.В. Безвушко , Н.Л. Чухрай // Вюник стоматологи. -2006. - №3. - С. 77-81.
18. Смоляр H.I., Масний З.П., Полжанова Л.Г. Профшактика стоматолопчних захворювань у дггей / H.I. Смоляр, З.П. Масний, Л.Г. Полшанова - Львш: Сви, 1995. - 149с.
19. Стоматологические обследования. Основные методы, 4-е издание. - ВООЗ, Женева, 1997.- 76 С.
20. Хоменко Л.А. Поражаемость и тенденция развития кариеса постоянных зубов у детей 6-14 лет / Л.А. Хоменко, Е.Ф. Кононович, Эль Муттаки Фатима Захра // Современная стоматология. - 2001. - №1. - С. 47-49.
21. Bezvushko E.V. The level of the children's dental health, who live in the region of different ecological situation / E.V. Bezvushko, N.L. Chukhray, V.O. Hrunyoch // Mater. III Miedzynarodowa Konferencja Naukowo-Szkoleniowa "Srodowisko a stan zdrowia jamy ustnej" (Naleczow 23 kwientia 2009). - p.110.
22. Dragheim E. Dental caries of schoolchildren of an Estonian and Danish municipality / E. Dragheim, P.E. Peterson, I. Kalo // International Journal of Pediatric Dentistry.- 2000.- V.10(4).- P. 271- 278.
23. Ngatia E.M. Dietary patterns and dental caries in nursery schoolchildren in Nairobi, Kenia / E.M. Ngatia, J.K. Imungi, J.W. Muita // East Afr Med J.- 2001.- V. 78 (12).- P. 673- 677.
УДК 616.31:612.126:612.015.3-084:001.26]-053.4 А. В. Штомпель
Днепропетровская государственная медицинская академия
ОПТИМИЗАЦИЯ ПРОЦЕССОВ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА В ПОЛОСТИ РТА ПОД ДЕЙСТВИЕМ РАЗРАБОТАННОГО ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
В статье представлен анализ минерализующей функции ротовой жидкости у детей 3-6 - летнего возраста. Установленный дисбаланс минерального обмена в полости рта поддается коррекции путем повышения уровня слюноотделения, насыщения ротовой жидкости ионами кальция и фосфатов, а также стабилизации реакции её среды (рН) под действием разработанного ЛПК.
Ключевые слова: ротовая жидкость, минерализующая функция, скорость саливации, водородный потенциал.
Г. В. Штомпель
Дншропетровська державна медична академiя
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ПРОЦЕС1В МШЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ В ПОРОЖНИН1 РОТА П1Д Д1СЮ РОЗРОБЛЕННОГО Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ У Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ
У статi надано аналiз мiнералiзуючоi функци рото-во'{ рiдини у дтей 3-6 роюв. Встановлений дисбаланс мтерального обмту в порожниш рота тддасться корекци шляхом тдвищення рiвня слиновидтення, на-сичення ротово'1 рiдини юнами кальщю та фосфатiв, а також стабШзаци реакци ii середовища (рН) тд дicю розробленого ЛПК.
Ключов1 слова: ротова рiдина, мiнералiзуюча функ-щя, швидюсть салiвацii, водневий потенщал.
A. V. Shtompel
Dnepropetrovsk State Medical Academy
OPTIMIZATION OF PROCESSES OF THE MINERAL EXCHANGE IN THE ORAL
CAVITY UNDER THE INFLUENCE OF DEVELOPED TREATMENT-AND-PROPHYLACTIC COMPLEX AT CHILDREN OF PRESCHOOL AGE
In article is presented the analysis of mineralization function of a stomatic liquid at children 3-6 ages. The established disbalance of a mineral exchange in an oral cavity gives in to correction by rising of level of salivation, saturation of a stomatic liquid by ions of calcium and phosphases, and also stabilisation of reaction of its medium (рН) under the influence of developed treatment-and-prophylactic complex.
Key words: a stomatic liquid, mineralization function, rate of a sialosis, hydrogen potential.
Ротовая жидкость представляет собой среду, в которой находятся органы полости рта и которая, естественно, является важнейшим фактором поддержания гомеостаза в ней. Состав и свойства ротовой жидкости, изменения которых во многом определяют кариесогенную ситуацию, имеют первостепенное значение для очищения полости рта и обеспечения процессов минерализации твердых тканей зубов [1, 2]. Многочисленными исследованиями доказано, что оптимальный качественный состав ротовой жидкости играет важную роль в формировании резистентности твердых тканей зубов к кариесу [3-5]. Основным механизмом минерализующей функции ротовой жидкости является состояние перенасы-
© Штомпель А. В., 2010
