CC BY
119
УДК 331.25
В. В. Павлiв,
Украгнський Державний Ун1верситет Фтаныв та М1жнародног торг1вл1,
м. Кшв
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНС1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Постановка проблеми у загальному вигляд1.
Пенайне забезпечення та забезпечення пдно! старост! е зазвичай довол1 болючим питанням у суспшьстга мгж р1зними верствами населення. Розвинут кра!ни свгту та кра!ни, що розвиваються, кра!ни постсощалютич-ного табору постшно проходять процес певних змш 1 покращень у сфер1 пенсшного забезпечення грома-дян свое! держави. Не е виключенням i Укра!на, яка також самостийно розвивае свою трьох р1вневу пен-сшну систему. Питання лише полягае: на сюльки ефек-тивно проходить розвиток 1 в якому стан знаходиться саме недержавне пенийне забезпечення, яке i покли-кане додатково забезпечувати належну старють гро-мадянам нашо! держави? Попри все, необхвдно про-анал1зувати стан третього р1вня пенайно! системи Укра!ни i розглянути проблеми його розвитку та нада-ти рекомендацл стосовно покращення д1яльност1 не-державних пенийних фонд1в.
Мета статть Завдання роботи полягае в анал1з1 сучасного стану недержавних пенсшних фонд1в та ви-свпленш проблем !х розвитку, визначенн !хнього мюця у фшансовому сектор1 Укра!ни. Зокрема зосередимо увагу на факторах, що безпосередньо випливають на розвиток недержавного пенсшного забезпечення.
Анал1з наукових дослщжень. У перюд переходу до ринкових вщносин питання ефективного пенсшного забезпечення постае одним 1з найгострших. У нашш держав1 за роки 11 незалежност проблеми пенийного забезпечення набувають актуального характеру. Вивчення проблеми пенсшного забезпечення, зокрема його недержавного сектора, зв'язано з 1менами автор1в, що досл1джують проблему в р1зних господарських 1 фшансово-економ1чних системах. До них можна ввднести Д. МакГшла, Д. МакТаггарта, Е. Дейв1са, Г. Кларка 1 в1тчизняних: О. Ткача, В. Грушка, А. Михайлова, Е. Шбаново!, Г. Нечая та шших.
Основний матер1ал дослщження. Система недержавного пенсшного забезпечення становить третш р1вень пенсшно! системи. II розбудова здшснюеться з 2004 року пюля набрання чинност Законом Укра!ни „Про недержавне пенайне забезпечення" [1, с. 1]. Результата анал1зу заход1в, як були здшснеш з рефор-мування пенсшно! системи, св1дчать про необх1днють
коригування процеив подальшого проведення пенсшно! реформи з урахуванням набутого досвщу та со-ц1ально-економ1чного становища в кра!т.
В Укра!т етап формування тако! системи тальки розпочався. Сьогодн видщяють так пенсшш фонди: ввдкрип, корпоративна професшш - зпдно з законом Укра!ни „Про недержавне пенсшне забезпечення". Ввдкрип пенсшш фонди створюються юридичними особами, учасниками цих фонд1в е громадяни, неза-лежно ввд мюця i характеру !хньо! роботи. Корпора-тивш пенсшш фонди - це недержавний пенайний фонд, який створюеться роботодавцями, 1 учасниками таких фонд1в е виключно громадяни, пов 'язаш тру-довими ввдносинами з засновниками цих фондiв. Шд час створення корпоративних пенайних фонда робо-тодавщ беруть на себе зобов'язання сплачувати до-датков1 пенсiйнi внески на користь сво!х пращвнишв. Професшш пенсiйнi фонди створюються об'еднання-ми громадян або юридичних осiб за професшною ознакою. Учасниками таких фондiв е громадяни, пов'язанi за родом професшно! дiяльностi [1, с. 1].
В Укра!ш iснують цшком об'ективш причини роз-вивати саме третей рiвень пенсiйного забезпечення. Незважаючи на те, що схожа тенденщя стосовно де-мографiчноI ситуаци прогнозуеться i в iнших кра!нах Свропи, е одна ютотна вiдмiннiсть: у них вже сфор-мувався ринок недержавного пенсшного забезпечення, а в Укра!ш тшьки почалася стадiя його формування, i вiдбуваеться воно вкрай повшьно. На Заходi ринок недержавного пенсшного забезпечення активно розвиваеться i в офiцiйнiй документацп СС до 2020 р. встановлено завдання перейти на новi конструкщ! пен-сiйних схем: частка пенсшних виплат солвдарно! системи повинна знизитися з 84 до 64 % [7].
Торкаючись сьогодення станом на 31.12.10, в Державному реестрi фшансових установ мiститься iнформацiя про 101 недержавний пенсшний фонд (далi - НПФ) та 43 адмшютратори НПФ, з яких мають лщензп з адмiнiстрування НПФ - 36 [5, с. 1]. При цьо-му 13 адмiнiстраторiв НПФ обслуговують бтьше нiж один недержавний пенсшний фонд. Протягом трьох кварталiв 2011 року юлькють НПФ зменшилась до 98. Кшькють вiдкритих НПФ е найбшьшою i на кшець звгтного перiоду становила 83, що пояснюеться
Рис.1. Динамка основних моказмикт системи НПЗ за 2009 - 3 кв. 2011 року
1400 1200 1000 800 600 400 200 0
□ 2009 рк
□ 2010 рк
□ 3 квартали 2011 року
Пенсмы виплати, млн грн
бтьшою доступтстю !х до широких верств населен-ня, тод1 як учасниками професшних чи корпоративных НПФ можуть бути лише ф1зичш особи, як пов'я-зан за родом 1хньо1 професшно! д1яльносп або пере-бувають у трудових ввдносинах з роботодавцями - за-сновниками або роботодавцями-платниками. Кльшсть корпоративних фонд1в 9, професшних - 9.
Станом на 31.12.10 адмшютраторами недержав-них пенсшних фонда було укладено 69 741 пенсшний контракт з 56 139 вкладниками, з яких 2 385 вклад-нишв, або 4,2%, - юридичн особи, на яких припадае 884,6 млн грн пенсшних внесшв (95,6% ввд загально-го обсягу пенсшних внесшв за системою НПЗ), а 53 754 вкладники, або 95,8%, - ф1зичш особи. При цьому, пор1вняно з шнцем 2009 року шльшсть контрактов з юридичними особами зросла на 8,5%, а з ф1зичними особами - на 12,5% [5, с. 2] . Беручи до уваги те, що загальна сума внесшв протягом склала 925,4 млн грн, загальна сума внесшв протягом трьох квартал1в 2011 року склала 1 060,2 млн грн, тобто зростання на 12,7%, що св1дчить про прийнятну тен-денщю. На шнець 2010 року шльшсть учаснишв НПФ в1дпов1дно до укладених контраклв становила 569 230 ос1б, протягом року вона зросла на 72,1 тис. ос1б, або на 14,5%.
Як 1 в попередн роки, станом на 31.12.10 серед учаснишв НПФ бтьшють становили особи в1ком в1д 40 до 55 рошв, а саме 40,2% (2009 рк - 41,4%, 2008 -42,5%, 2007 - 41,9%). Кр1м того, частка учаснишв НПФ вком ввд 25 до 40 роив станом на 31.12.10 становила 39,2% (2009 рк - 35,8%, 2008 - 35,5%, 2007 - 34%). Частки учаснишв НПФ в1кових груп старших 55 рошв та до 25 роив станом на шнець 2010 року становили, вадповщно, 13,5% (2009 рк - 14,2%, 2008 - 12,2%, 2007 - 9,3%) та 7% (2009 рк - 8,6%, 2008 - 9,9%, 2007 - 15,1%).
Сукупно недержавними пенсшними фондами протягом 2010 року було здшснено пенс1йш виплати 46 725 учасникам та 1 105 спадкоемцям, тобто 8,2% учаснишв ввд 1хньо1 загально! шлькост отримали пенсшш виплати протягом 2010 року. Це зумовлено насамперед невеликою долею учаснишв вково! гру-пи старших 55 рошв. Одним 1з основних яшсних по-казнишв, як характеризують систему НПЗ, е сплачен пенсшш внески. Анал1зуючи динам1ку сплачених пенсшних внесшв, слад зазначити, що надходження пенс1йних внесшв за 2010 рк збшьшились на 22,6% 1 на 31.12.10 становили 925,4 млн грн, за три квартали 2011 року сума внесшв склала 1 060,2 млн грн, що на 14,5% бшьше попереднього року, на кшець 2011 року слад оч1кувати зростання внесшв на р1вш 18 - 21%[5, с. 5]. Сл1д зазначити, що протягом 2009 року Держфшпослуг було погоджено 16 ршень щодо тимчасового припинення сплати пенсшних внесшв за власн кошти 10 роботодавцями-платниками за двома корпоративними пенсшними фондами (1 ршення стосовно одного НПФ, 15 - стосовно 1ншо-го); протягом 2010 року - жодного ршення.
Пенайш виплати (одноразов1 та на визначений строк) станом на 31.12.10 становили 158,2 млн грн, збтьшившись за 2010 рк на 75,6%, а протягом 3 квар-тал1в 2011 року здшснено виплат на суму 200,5 млн грн, що на 21% бтьше попереднього перюду [5, с. 4].
Всього за 2010 рк активи НПФ зросли на 33,4% (на 286,4 млн грн). Чиста вартють актив1в НПФ протягом 2010 року збтьшилась з 854,7 до 1140,6 млн грн, або на 33,5% [4,с.14], у третьому квартал1 2011 року загальна сума актив1в склала 1 306,4 млн грн, або зрос-ли на 12,6%.
Розм1р загальних актив1в НПФ, в цшому, збтьшився протягом 2009 - 2010 рр. Проте темпи приросту загальних пенайних актив1в протягом 2010 року
вiдpiзнялись y пopiвняннi з aнaлoгiчним пеpioдoм 2009 року Тaк, протягом 2009 року тсля зpoстaиня темпy приросту зaгaльииx aктивiв НПФ y 2 квapтaлi (11,1%) до шнця року спoстеpiгaлoсь уповшьнення зpoстaиня пенсiйниx aктивiв [5, c. У]. Це було пoв'язaнo передуам iз скороченням aбo тимчaсoвим припинен-ням окремими вклaдникaми НПФ сплaти внесшв нa користь свoïx у^сник^в, спричинене нестaбiльнoю екoнoмiчнoю ситyaцieю, a тaкoж зpoстaиням poзмipy пенсiйниx виптат (зoкpемa oднopaзoвиx). Але вже стaнoм нa шнець 1-го квapтaлy 2010 року прирют зa-гaльииx aктивiв НПФ стaнoвив 9,5% (стaнoм m юнець 4-го квapтaлy 2009 року - 7,4%). Пюля зменшення протягом 2-го квapтaлy 2010 року темпу приросту пенсiйниx aктивiв до 4,8%, до шнця 2010 року спосте-piгaлaся теидеидiя до поступового зpoстaния темпiв приросту зaгaльииx aктивiв НПФ. Слaбкa тендеидiя до зpoстaиня збеpеглaсь у 2011 poцi, у кожному квapтaлi зpoстaиня aктивiв було m piвиi 4 - 5%, зумовлено це нaсaмпеpед зменшенням кiлькoстi НПФ протягом дaниx квapтaлiв.
3a pезyльтaтaми 2010 року, пеpевaжними тапря-мaми iивестyвaиня пенсiйниx aктивiв e депозита в бaн-кax (34,7% iнвестoвaниx aктивiв), aкдiï yкpaïнськиx емiтентiв (18,1%), обл^щ!' пiдпpиeмств, емiтеитaми якиx e резиденти Укpaïии (15,4%), щнш пaпеpи, доид зa якими Tapani^a™ КМУ (14,9%) [4, c. 15]. Tara теидеидiя нaсaмпеpед зyмoвленa негативними коли-вaинями нa ринку ищн^ пaпеpiв. 3aгaлoм зaлишae-ться досить висoкa iмoвipнiсть стосовно зниження iнвестицiйнoгo дoxoдy НПФ, про що вкaзaнo нижче, осшльки вapтiсть депозитив m сьогодш для комерцш-ниx бaнкiв e дoвoлi високою, тому слад oчiкyвaти зни-ження вiдсoткoвиx ставок по депoзитaм у нaцioнaльиiй вaлютi тa eвpo. Дaний фaкт спричинено нaсaмпеpед низьким piвнем кpедитyвaния комерщйними бaикaми суб^кт^в гoспoдapювaиня тa дорогою л^вдшстю.
Анaлiзyючи вище зaзнaчеиi дaнi мoжиa стверджу-вaти, що зa aнaлiзoвaиий пеpioд у стpyктypi arcra^ недеpжaвииx пенсiйииx фонда ввдбулись нaстyпнi змiии:
— 34,7% aбo 396,8 млн грн. зaгaльнoï вapтoстi aктивiв НПФ poзмiщенo нa бaикiвськиx депoзитax (da-ном нa шнець 2009 року - 40%, aбo 343 млн грн, вщпо-вiднo);
— чaсткa цiнниx пaпеpiв, дoxiд зa якими rapa№ тoвaнo КМУ, в aбсoлютнoмy виpaзi у кoнсoлiдoвaнo-му пopтфелi НПФ збiльшилaсь - з 141 млн грн у 2009 рощ до 170,4 млн грн. у 2010 рощ, проте, у ввдносному виpaзi зменшилaсь - з 16,4% до 14,9% ввдповщно;
— чaсткa кopпopaтивниx oблiгaцiй у консолвдо-вaнoмy пopтфелi в aбсoлютнoмy вир^ збiльшилaсь у пopiвняннi з 2009 роком з 162,4 млн грн до
175,7 млн грн, a у ввдносному виpaзi зменшилaсь з 18,9% до 15,4% вадповадно;
— у 2010 рощ у пopiвияинi з 2009 роком в консо-лiдoвaнoмy пopтфелi НПФ зpoслa чaсткa aкдiй y^arn-ськиx емiтентiв з 8,8% до 18,1% ^бо з 75,4 млн грн до 206,9 млн грн) вiдпoвiднo;
— дещо зменшились в зaгaльнiй вapтoстi aктивiв НПФ чaстки aктивiв, iивестoвaииx у цшш пшери, дoxiд зa якими repara^a™ Рaдoю мiнiстpiв АРК, мюцеви-ми paдaми вiдпoвiднo до зaкoнoдaвствa (з 0,8% da-ном та шнець 2009 року до 0,4% стоном нa юнець 2010 року), у бaнкiвськi метели (з 3,7% стоном нa шнець 2009 року до 2,8% стоном нa шнець 2010 року);
— стaнoм m шнець 2010 року у кoнсoлiдoвaнo-му iивестицiйиoмy пopтфелi НПФ вщсутш тотечш цшы пaпеpи (стaнoм m шнець 2009 року ïx чaсткa daro-вилa 0,05%);
— дещо зpoслa чaсткa aктивiв, iнвестoвaниx у об^кти неpyxoмoстi (з 2,1% стaнoм нa кiнець 2009 року до 5,6%) стaнoм нa юнець 2010 року) !a у iишi aктиви, не зaбopoнеиi зaкoнoдaвствoм Укpaïии (з 6,3% стaнoм нa юнець 2009 року до 5% стaнoм m юнець 2010 року);
— обсяг кош^в m поточному paxyнкy стaнoм нa кiнець 2010 року стaнoвив 3,1% (стaнoм нa юнець 2009 - 2,8%).
Доцшьно звернути yвaгy нa нaстyпие: зaгaльнa вapтiсть дoxoдy oтpимaнoгo вiд iнвестyвaиня пенсш-нж aктивiв, стaнoм нa 01.01.11 р. скл^та 433 млн грн, aбo 46,8% вiд суми зaлyчениx внесюв, збiльшившись протягом 2010 року m 196,3 млн грн, aбo та 82,9%, теидеицiя до зpoстaиня iнвестицiйнoгo дoxoдy протягом тpьox квapтaлiв 2011 року дещо спoвiльнилaсь i сyмa прибутку склaлa 519,7 млн грн, зpoстaння нa piвиi 17,3%, m шнець року з тaкими темпaми iмoвipнo зро^^м прибутку буде m piвиi 23 - 28% [4, c. 16].
Зменшення в перюд фiнaнсoвo-екoнoмiчнoï кри-зи обсяпв виpoбиицтвa oснoвниx видiв пpoмислoвoï пpoдyкцiï тa послуг знaчнo попршили умови швести-цiйнoï дiяльнoстi, зoкpемa недеpжaвииx пенсiйииx фoндiв, що негативно вплинуло нa piвеиь дoxiднoстi пенсiйниx aктивiв. Ha сьогодш aктyaльнoю проблемою для недеpжaвниx пенсiйииx фoндiв e зaбезпечення дoxiднoстi пенсiйииx aктивiв вище piвня iнфляцiï.
Bapтo зaзнaчити, що суп^вим фaктopoм, який стpимye зpoстaння iивестицiйнoгo дoxoдy НПФ, e не-знaчиий обсяг зaлyчеииx внескiв для зaбезпечення можливост здiйснеиня дивеpсифiкaцiï ^raim^ ax-тивiв у дoxiдиi фiнaнсoвi iнстpyменти, сaме тому се-редня дoxiдиiсть aктивiв недеpжaвииx пенсiйииx фонда вiд iивестyвaиня у 2010 рощ бyлa нa piвиi 17,2% piчниx при oфiцiйиiй iнфляцiï нa piвиi 9,1% piчииx [5, c. 8 - 9]. Серед НПФ, до якж poзпoчaтo сплaтy пенсiйниx
Eкoнoмiчний вiсиик Дoнбaсy № 2 (28), 2012
внесшв, 50 НПФ (та як пpипaдae 78,1% yчaсникiв тa 97% зaгaльниx aктивiв НПФ) зaбезпечили дoxiднiсть вищу зa piвень шфлящ1', 14 - нижчу зa piвень iнфляцiï, дiяльнiсть 2 НПФ виявитась збитковою.
У зaгaльнoмy pенкiнгy iнститyцiйниx iнвестopiв нa Фондовому pинкy, зa oбсягaми iнвестицiй y щнш пaпеpи, недеpжaвнi пенсiйнi фонди пoсiдaють oстaннe мiсце iз piвнем 558,1 млн.^н. стaнoм нa 01.01.11 p., що мaйже 150 paзiв менше нiж iнвестицiï бaнкiвськиx yстaнoв (83,27 млpд гpн) нa aнaлoгiчнy дaтy тa у 24 paзи менше зa обсяги iнвестицiй стpaxoвикiв стоном нa пoчaтoк 2011 poßy (13,15 млpд гpн) [4, c. 17].
Bapтo зaзнaчити, що вaжливoю вiдмiннiстю мiж Укpaïнoю тa кpaïнaми Зaxoдy e вiтчизняний piвень до-xoдiв фiзичниx oсiб, що зшчно вiдстae вiд зaкopдoн-ного. У 90-x poRax минулого стoлiття ^marm пенсiйнi фонди дiяли зa сxемoю тpaстiв, i чaстинa ïxнix вктад-нишв пpoстo втpaтилa сво1' зaoщaдження. До того ж в пiсляpaдянський пеpioд нa rеpиropiï Укpaïни було pеa-лiзoвaнo чимaлo фiнaнсoвиx пipaмiд. Усе це зумови-ло недoвipy нaселення до фiнaнсoвиx yстaнoв, i гро-мaдяни не пoспiшaють дoвipяти сво1' кошти фiнaнсo-вим стpyктypaм, як пoкликaнi пoдбaти npo гадине збеpеження тa пpиpiст нaкoпичениx пенайнж гpoшей [6, с. 18]. В Укpaïнi недoстaтньo елеменrapнoï oбiзнa-ност нaселення з можливостями i ^индигом дiï НПФ. Зa piзними ощнгами експеpтiв, 12 - 17 % yкpaïнцiв лише чули npo нж. Hеoбxiдне пpoведення шиpoкoï iнфopмaдiйнoï тa poз'яснювaльнoï poбoти, спpямoвa-но1' та тдвищення пpoзopoстi фyнкцioнyвaння тa ви-poблення дoвipи до НПФ, неoбxiдне фiнaнсyвaння hhx poбiт з боку деpжaви [3, c. 286].
Пpoвoдячи пapaлель iз пpoaнaлiзoвaними дaни-ми, вapтo скaзaти, що пpaцiвники Агентствa Фiнaнсo-виx Iнiдiaтив пpoвoдили aнaлiз пoзиrивниx тa негатив-ниx фaктopiв yчaстi пpaцiвникiв piзниx сфеp у недеp-жaвнoмy пенсiйнoмy зaбезпеченнi.
Отже, фактори, що приваблюютъ пращвниюв братиучастъу недержавному пенсШному забезпеченш
Для того, щоб зpoзyмiти ^инини таведеного вище не дуже ara^^rora стaвлення пpaдiвникiв тa й таселення зaгaлoм до yчaстi в недеpжaвнoмy пенсш-ному зaбезпеченнi, неoбxiднo визшчити фaктopи, що пoтендiйнo можуть пpивaблювaти пpaцiвникiв щодо yчaстi в цш системi. Це пиraння пеpедбaчaлo мож-ливiсть мнoжинниx вiдпoвiдей. Виявилося, що мaйже пoлoвинa pеспoнденriв бaчиrь у недеpжaвнoмy пен-сiйнoмy зaбезпеченнi можливють oтpимaти в мaйбyт-ньому стaбiльний мaтеpiaльний стaн. TaEy вiдпoвiдь нaдaли близько 48% oпиraниx [2, c. 9].
Сaме цей фaктop можта ввaжaти визнaчaльним, тому що вам шшим фaктopaм pеспoнденrи пpидiли-ли зшчно менше yвaги. Дpyгим фaктopoм зa зтачи-
мiстю вистyпae фaктop, пoв'язaний iз нaдiйнiстю збе-pеження кoштiв, вiдклaдениx нa пенсiю чеpез систему недеpжaвниx пенсiйниx фoндiв. З одного боку, сa-мостшне нaкoпичення нa пенсiю зa допомогою „кус-тapниx" спoсoбiв, як таселення викopистoвye зapaз, не мoжнa ввaжaти в повному сенсi нaкoпиченням m ^apiCT^ тому що вони (кошти) можуть бути викopис-тaнi paнiше. З iншoгo боку, дyмкa щодо потенщйно1' мoжливoстi втpaтиrи кошти, вктадеш в недеpжaвнi пенсiйнi фонди, пopoдженa пoстpaдянським минулим (зoкpемa, iз фaктoм втpaти гpoмaдянaми зaoщaджень в Ощaдбaнкy СРСР, для бaгaтьox з якж це були кошти, ввдктадеш сaме нa стapiсть) тa вистyпae сyтreвим фaктopoм.
Haстyпнi тpи фaктopи, як пpивaблюють в сис-темi недеpжaвниx пенсiйниx фoндiв i oтpимaли op^ близно oднaкoвy кiлькiсть ввдповвдей pеспoндентiв, пoв'язaнi iз мoжливiстю сaмoстiйнo впливaти нa piвень пенсiï, що та сьогодшшнш день для бтьшосп пpaдiв-нишв e пpoблемaтичним. Ta^ нa пpивaбливiсть цього вкaзye мaйже 16% вiдпoвiдей. 12,5% вiдпoвiдей сто-сyвaлися цього в aспектi „iндивiдyaльнoгo пiдxoдy до такопичення" i стшьки ж в aспектi можливост шко -пичити чеpез yчaсть poбoтoдaвця в системi недеpжaв-ного пенайного зaбезпечення. Остaннe спpиймaerься тaким чином, що сoдiaльний пaкет, який пеpедбaчae внески в недеpжaвнi пенсiйнi фонди, являe собою пев-ну винaгopoдy зa сьoгoднiшню poбoтy. У pезyльтaтi or'pимaння poбoти, якa пеpедбaчae вiдpaxyвaння пен-сiйниx внеск1в до недеpжaвниx пенсiйниx фoндiв, ви-стyпae фaктopoм, який пpивaблюe [2, c. 10].
Фактори, що стримуютъ участъ пращвниюву недержавному пенсШному забезпечент
Пвд чaс oB^r^aRM пpaцiвникiв тa шселення були визнaченi oснoвнi фaктopи, яш стpимyють ïx yчaсть в недеpжaвнoмy пенсiйнoмy зaбезпеченнi. Основним фaктopoм, та який yкaзaв мaйже кожний тpетiй pе-спондент, e недoвipa до недеpжaвниx пенсiйниx фонд1в. Тут слад ввдзшчити, що, oкpiм тpaдидiйнo oбеpежнoгo стaвлення yкpaïнськoгo нaселення до poзмiщення влaсниx кoштiв в yстaнoвax фiнaнсoвoгo сектopy, в цьому випaдкy дoдaeться пpoблемa, пoв'язaнa з дов-гoтpивaлим вклaденням кoштiв. Дoвгoтpивaлий пеpi-од пopoджye дoдaткoвy невизнaченiсть, що тим сa-мим пoсилюe недoвipy. вселения мae дoсвiд, що в Укpaïнi пpoтягoм декiлькox poкiв i „пpaвилa гpи", i екoнoмiчнi умови можуть суттево змiиювaтися.
Ще одним фaктopoм, який сyrreвo сrpимye yчaсть в недеpжaвнoмy пенсiйнoмy зaбезпеченнi, e вщсутшсть у нaселення кoштiв. Ha це вкaзaв кожний четвеpтий pеспoндеиr гфоведеного дoслiдження. Дiйснo, чaсткa зaoщaджень у дoxoдax нaселения в Укpaïнi e невисо-кою, a тому m потенщйш гpoшoвi потоки вiд шселен-
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 2 (28), 2012
ня в систему недержавних пенайних фонда у най-ближчш перспектив1 сподаатися не доводиться [2, с. 10].
Чинниками, як стримують участь в НПЗ меншою м1рою, виступають так! фактори, як: побоювання втра-ти кошпв та вшсутшсть шформаци. 1нш1 фактори, таю, як невелика дох1днють на пенайш внески та небажан-ня працедавця брати участь у недержавному пенсш-ному забезпечент [2, с. 11].
Беручи до уваги вищезазначет фактори, форму-ють лише систему ввдносин дов1ри громадян до недержавного пенайного забезпечення, натомють зали-шаються також проблеми у самш дальности недержавних пенсшних фонд1в на фшансовому ринку Укра!ни. Так, можна визначити наступи „бар'ери" у 1х функ-щонувант, що стримують !хню д1яльтсть, а саме:
• Взаемини 1з адмшютраторами. Неефективтсть системи тариф1в оплати послуг адмшютратора. Система нарахування винагороди адмшютраторам не сти-мулюе яшсну роботу з обслуговування учаснишв НПФ, особливо на етат виплат. Це робить д1яльтсть з адмшютрування економ1чно непривабливою, що може негативно вплинути на якють та ефективтсть системи;
• Оподаткування. Невиршет питання стосовно оподаткування та надання податкових пшьг у систем1 недержавного пенайного забезпечення;
• Неефективна даяльтсть фшансового ринку. До-сить складною I проблематичною залишаеться процедура доступу недержавних пенсшних фонд1в до зовшшшх фшансових ринков, тобто до шоземних швестор1в. Про це св1дчить факт, що в 1нвестицшних портфелях недержавних пенсшних фонд1в практично ввдсутш шоземт щнт папери;
•Недов1ра громадян до системи недержавного пенайного забезпечення;
•Ввдсутнють заохочення [ стимул1в до розвитку системи недержавного пенсшного забезпечення з боку держави (з1 сторони фюкально! полгтики - 1з заохочення до створення профеайних пенс1йних фонд1в на тдприемствах).
Стосовно проблематики оподаткування в цьому контекст^ а також розвиваючи науково обгрунтоват тдходи побудови ефективно дточих НПФ в Укра1т, слад ввддати перевагу таким пропозищям:
• кошти, внесен тдприемствами на рахунки учаснишв недержавного пенсшного забезпечення, зарахо-вувати до складу валових витрат такого тдприемства в розм1р1, що не перевищуе 25 % його валового доходу за звгтний перюд;
• кошти, спрямоват компатями з управл1ння активами недержавних пенайних фонд1в до резервного фонду, в повному обсяз1 зараховувати до складу валових витрат таких компанш;
• звшьнити ввд оподаткування з доход1в ф1зичних ос1б та дозволити не долучати до складу загального мюячного або р1чного оподаткованого доходу такого платника податку доходи, нараховаш платнику подат-ку на його рахунок у недержавному пенайному фонда;
• звшьнити в1д оподаткування на додану вартють послуги адмшютрування недержавних пенсшних фондв;
• звшьнити ввд оподаткування виплати з системи недержавного пенайного забезпечення.
Держфшпослуг а 1з залученням м1жнародних експертгв Свгтового банку напрацювала та почала втшювати комплексну системну програму, спрямовану на тдвищення якосп роботи НПФ та привабливост недержавного пенсшного забезпечення за чотирма основними напрямками:
1) тдвищення ефективносп роботи НПФ;
2) тдвищення р1вня роз'яснювально! роботи серед населення, роботодавщв, профспшок, об'еднань громадян та юридичних ос1б про переваги недержавних пенс1йних фонд1в та !х участ в систем1 НПФ;
3) посилення р1вня державного нагляду в цш сферц
Враховуючи вищевказан проблеми та завдання
яшсного вдосконалення системи недержавного пенсшного забезпечення, 1хне виршення можливе шляхом:
• створення високого р1вня дов1ри до нацюналь-но! системи НПФ з боку суспшьства;
• тдвищення защкавленост у недержавних пен-с1йних програмах з боку роботодавщв;
• забезпечення профес1йного управл1ння активами майбутнх пенсюнер1в з дохвдтстю, що перевищуе р1вень шфляци;
• створення умов для становлення недержавних пенсшних фонд1в як вагомого швестицшного ресурсу для стратепчно важливих [ сощально значущих сектор1в нацюнально! економ1ки;
• покращення податкового кл1мату для функцю-нування недержавних пенайних фонд1в;
• перейняття [ моделювання дальност та досвщу успшнихшоземних пенсшних фондв в укранських реалях;
• всестороння державна тдтримка системи недержавного пенайного забезпечення.
Висновки та мерсмективи модальших досл1-джень. Ефективно працююча система недержавного пен-с1йного забезпечення е одночасно I 1стотним джерелом тдтримки соц1альних стандарт1в в Укра!н1, [ засобом накопичення внутр1шн1х 1нвестиц1йних ресурав, дуже необх1дних для прискореного розвитку нацюнально! еко-ном1ки. Колишн1 сощалютичм кра1ни прид1ляють велику увагу питанням пенс1йно! реформи. Виб1р того чи шшо-го вар1анта створення фшансово стойко! пенс1йно! системи залежить в1д р1зних пол1тичних, економ1чних [ демо-граф1чних умов. Ун1версального виршення проблем пен-с1йного забезпечення не юнуе.
Важливим складником процесу реформування мае стати загальнонацюнальна програма шформуван-ня громадськостi й ознайомлення населення щодо цiлей i завдань реформ пенсiйного забезпечення. Усе це сприятиме забезпеченню належного рiвня життя людей похилого вiку в сучасних умовах i на ввддале-ну перспективу на засадах сощально! справедливости та гармошзащ! вiдносин мiж поколшнями [3, с. 286].
Сучасний стан системи недержавного пенсшного забезпечення залишае бажати кращого, навiть зважаючи на зростання актив1в недержавних пенсшних фонда. Проблеми, вказанi у дослщженш, потребують розв'язання. У розвинутих крашах система недержавного пенсiйного забезпечення безпосередньо корелюе iз ринком капiталу, в укра!нських реалiях цей ринок е досить нестабтьним i несе у собi високу частку ризиюв, тим самим прямо по-рушуючи головну мету дальност недержавних пенсш-них фонда - безризикову дальнють.
Отже, головним завданням для прiоритетного розвитку е: встановлення стратегiчних планiв разом iз урядом задля збтьшення частки недержавних пен-сiйних фондiв у фшансовш системi держави i тим самим зменшення тягаря вщповщальносп на Пенсiйний Фонд Укра!ни, формування стратегiй дiяльностi на фондовому ринку Укра!ни, активнiша участь на ринку катталу, мiнiмiзацiя та ефективний менеджмент в управлiннi ризиками та загалом дiяльнiстю НПФ, по-шформування населення стосовно функцюнування та перспектив НПФ, нарощування активiв недержавно! пенсшно! системи для забезпечення !! стабильность
Зважаючи на розвиток i дальнють недержавних пен-сiйних фонда в Укрш'ш, насамперед слiд вважати, що одним iз головних складникiв !хньо! дiяльностi е довiра та пошформованютъ населення про !хню дальнють. Зважаючи на тяжи перюди в епоху становлення укра!н-сько! державност та економши в цлому, можна припусти-ти, що з часом недовiра до дальносп недержавних пенсш-них фонда спаде i сусптьство зрозуше, що окр1м держави подбати про пдну старiсть повинш також i сам люди. Лише залишаеться питання коли ми зможемо спостерц-ати позитивну тенденцию дов!ри з! сторони людей? На нього, на жаль, вщповюти шхто покищо не в сил!, лишаеться лише працювати у правильному напрямку.
Л1тература
1. Закон Укра!ни „Про недержавне пенсшне забезпечення" вщ 9 липня 2003 р. / Верховна Рада Украши. — Офщ. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2003. - ст. 372 2. Агентство фшансових шкцатив: , ,Аналпичний зв!т за результатами дослвдження - недержавн пенсшш фонди та загаль-нообов'язкова накопичувальна система"// Агентство фшансових Ыщатив. - К, 2007. - 17 с. 3. Женчак О. В. Розвиток пенсшного забезпечення та його вплив на еконо-
мшу Укра!ни на основ1 европейського досв1ду / О. В. Женчак Л. : НУ „ЛП", 2010. - с. 278 - 287. 4. НРА „Рюрик": Аналпичнийотяд дальносп шституЦйних iHBecropiB на фондовому ринку Укра!ни. - К. : В-во НРА „Рюрик", 2011. -25 с. 5. Пдсумки розвитку ринюв небанювських фшансо-вих послуг Укра!ни / ДКРРФПУ. - К., 2010. - 9 с.
6. Привалов Ю. Пенсшна реформа в Украш: тенденцд та перспективи / Ю. Привалов, Ю. Саенко, Ю. Сапелюн ; вщд ред. Ю. Саенко. - К. : ПЦ „Фол1ант", 2005. - 218 с.
7. Статистична шформащя Державного компету статистики Укра!ни [Електронний ресурс] / Державний комтет статистики Укра!ни. - Електрон. дан. (1 файл). - 2011. -Режим доступу : http://www.ukrstatgov.ua/. - Назва з домаш-ньо! сторшки 1нтернету.
Павл1в В. В. Сучасний стан та проблеми розвитку недержавного пенсШного забезпечення
У статп досл1джено стан системи недержавного пенийного забезпечення Укра!ни, визначен головн проблеми функцюнування та д1яльност1 недержавних пенайних фонда, а також надан рекомендащ! стосовно виршення юнуючих проблем недержавного пен-«йного забезпечення Укра!ни.
Ключовi слова: пенсшна система, недержавне пенсшне забезпечення, недержавн пенийш фонди, проблеми розвитку, перспективи розвитку.
Павлив В. В. Состояние и проблемы развития негосударственного пенсионного обеспечения
В статье исследовано состояние системы негосударственного пенсионного обеспечения Украины, определены главные проблемы функционирования и деятельности негосударственных пенсионных фондов, а также поданы рекомендации касательно решения текущих проблем в системе негосударственного пенсионного обеспечения Украины.
Ключевые слова: пенсионная система, негосударственное пенсионное обеспечение, негосударственный пенсионный фонд, проблемы развития, перспективы развития.
Pavliv V. V. The current stage and problems in development of non-governmental pension system
In the article is analyzed the current stage of nongovernmental pension system, detected the main problems in functionality of non-governmental pension funds and also are given the key steps in solving the problems in Ukrainian non-governmental pension system.
Key words: pension system, non-governmental pension system, non-governmental pension fund, problems in development, targets of development.
Стаття надшшла до редакщ! 04.02.2012
Прийнято до друку 23.05.2012
