CC BY
42
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №4, 2008
31
УДК 616.133.33-007.64-089
Стан i перспективы xipypriHHoro лжування артер1альних аневризм
головного мозку Щмейко O.A., Костюк М.Р., Мороз В.В., Скорохода I.I.
1нститут нейpoхipypгil iM. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки1в Проведений анал1з результапв xipypri4Horo лшування розриву артер1альних аневризм (АА) головного мозку за 10 роюв роботи клшши судинно! нейpoхipypгiL Наведенi ocнoвнi напрямки хipypгiчнoгo лiкyвання зазначено! патологи, прюритетш методи за piзнo! лoкалiзацi! АА. Пpoаналiзoванi перспективи подальшого розвитку судинно! нейpoхipypгi! та оргашзаци надання медично! допомоги хворим з приводу аневризматичного субарахно!дального крово-виливу (САК).
Ключoвi слова: головний мозок, артер1алъна аневризма, xipypzi4He лшування.
Вперше нероз!рвану АА описав у 1765 p. F. Biumi [1], який виявив И, препаруючи печеристий синус. У 1812 р. J. Cheyne [5] вперше нав!в спос-тереження летального САК на основ! головного мозку, проте, АА не була виявлена. Роком шзшше J. Blackall [2] пов!домив про спостереження, в якому САК верифшований посмертно, а також АА основно! артерп, розрив яко! його спричинив. 3 часом визначеш основш клш!чш прояви АА. Першим шструментальним нововведенням, що забезпечило можлившть прижиттево! д!агностики САК, була люмбальна пункщя, яку застосовували для лжування пдроцефали [16]. Розвиток нейрорадюлоги став наступним кроком у д!агностиц! АА головного мозку. Пов!домлення про першу ангюграф1чну в!зуал!зацш АА належить Е. Moniz [12], результати опублшоваш через 6 роюв шсля впровадження цього методу. В той час це була досить ризикована маншулящя, тому деяю х!рурги, зокрема, Cushing, здшснювали l'i лише перед нейрох1рурпчним втручанням. В подальшому розроблеш i широко впроваджеш методи селективно! катетеризаци судин головного мозку, магшторезонансно! томограф!! (МРТ) та магшторезонансно! ангюграфп (МР-АГ), комп'ютерно! томограф!! (КТ) та комп'ютерно! ангюграфп (КТ-АГ), як! дозволяють швидко й ефективно провести д!агностику та виявити джерело САК.
3 приводу х!рург!чного л!кування патолог!! судин головного мозку в !сторичному аспект! сл!д згадати перев'язування сонно! артер!!, яке застосовували з час!в А. Паре (1510-1590) як метод призупинення артер!ально! кровотеч! у потерп!лих з пораненням ши!. Протягом десятир!ч це був едино можливий метод х!рурпчного л!кування АА. У 1931 р. х!рург з Единбурга N. Dott [7] виконав першу транскрашальну операц!ю з приводу повторного розриву АА середньо! мозково! артерп (СМА). Для укр!плення АА використаний м'язовий клапоть. Хворий одужав ! прожив 11 рок!в п!сля операцп, в подальшому помер в!д шфаркту м!окарда. У 1937 р. W.E. Dandy [6] вперше використав кл!псу для вимкнення АА, в цей же пер!од описан! перш! операц!! треп!нгу АА. У 1960 р. запропонован! зн!мн! кл!пси, як! широко використовують в х!рург!! АА. Впровадження операц!йного м!кроскопа та м!крох!рург!чно! техн!ки наблизило х!рург!ю АА до сучасного р!вня, розробка ендоваскулярного способу х!рург!чного л!кування АА в!дкрила нов! можливост! та перспективи у цьому напрямку.
Анал!зуючи сучасну ситуац!ю в Укра!н!, сл!д звернути увагу на еп!дем!олог!ю САК. Розрив АА як етюлопчний чинник САК виникае у 85% спостережень. 3ахворюван!сть становить до 15 на 100 000 населення за р!к. Дан! статистики св!дчать, що в Укра!н! протягом 1 року аневризматичний САК виявляють майже у 7000 пащенлв. Летальшсть, в тому числ! догосп!тальна, за первинного крововиливу з АА протягом перших 3 м!с без х!рург!чного л!кування сягае 65%. 1нвал!дизащя пац!ент!в, як! вижили п!сля первинного САК з АА без х!рург!чного втручання, становить 50%.
Основними ускладненнями аневризматичного САК вважають повторний крововилив з АА (до 25% — протягом перших 2 тиж та до 50% — протягом 6 м!с). Сл!д в!дзначити, що летальн!сть при повторному САК сягае 70%. Формування внутр!шньомозково! гематоми при розрив! АА визначають у 20-25% хворих, л!квородинам!чн! порушення (оклюз!йну, арезорбтивну пдроцефалш) — у 15-20%. Одним з найб!льш тяжких ускладнень гострого пер!оду САК е церебральний анг!оспазм та вторинне !шем!чне ураження головного мозку, як! д!агностують у 50% хворих. Лише своечасне виконання х!рург!чного втручання дозволяе попередити повторний САК з АА. Основними завданнями х!рург!чного л!кування е вимкнення АА з кровотоку, декомпрес!я структур мозку шляхом видалення внутр!шньомозкових гематом, корекц!я порушень л!квородинам!ки. Адекватне виконання х!рург!чного втручання та ранне вимкнення АА з кровотоку дозволяють провести агресивну !нфуз!йну терап!ю, спрямовану на попередження церебрального анг!оспазму та його насл!дк!в. П!дсумовуючи статистичн! дан! з вивчення еп!дем!олог!! САК в Укра!н!, сл!д в!дзначити, що ефектившсть лшування хворих, досягнення позитивного результату, зниження летальност! можлив! за умови дотримання ч!ткого алгоритму д!агностично! та л!кувально! тактики у хворих з САК.
Д!агностика аневризматичного САК базуеться на результатах кл!н!ко-невролог!чного обстеження, люмбально! пункц!! (за в!дсутност! протипоказань). Основним методом, який дозволяе найб!льш в!рог!дно встановити д!агноз САК аневризматично! еттлогп, сьогодш е КТ, б!льш! можливост! надають сп!ральна КТ (СКТ), МРТ, МР-АГ, 3-D КТ-АГ. «Золотим стандартом» д!агностики АА головного мозку вважають селективну церебральну
32
Цгмейко O.A., Костюк M.P., Мороз B.B., Скорохода I.I.
aнгioгpaфiю. В клшщ cyдиннoï нeйpoхipypгiï тaкoж здiйcнюють poтaцiйнy 3-D-АГ з викopиcтaнням нoвoгo aнгioгpaфiчнoгo кoмплeкcy Axiom Artis кoмпaнiï Siemens (Нiмeччинa). Рoтaцiйнa 3-D-АГ Mae вимкий дiaгнocтичний piвeнь, дoзвoляe дeтaлiзoвaнo визнaчaти ocoбливocтi АА тa ïï cпiввiднoшeння з cтpyктypaми мoзкy, peaльнo oцiнювaти ocoбливocтi шийки тa тiлa АА, виявляти Mi^e poзpивy. Зacтocyвaння poтaцiйнoï 3-D-АГ дoзвoляe oптимiзyвaти вибip нaйeфeктивнiшoï лiкyвaльнoï тaктики, хipypгiчнe втpyчaння плaнyють, бepyчи дo yвaги виявлeнi ocoбливocтi ypaжeння cyдин. Бiльш дeтaльнoю тa peaлicтичнoю e oцiнкa peзyльтaтiв хipypгiчнoгo лiкyвaння (тoтaльнicть вимкнeння АА з кpoвoтoкy як пiд 4ac eндoвacкyляpних, тaк i пicля тpaнcкpaнiaльних хipypгiчних втpyчaнь).
Ocнoвними мeтoдaми хipypгiчнoгo лiкyвaння АА e тpaнcкpaнiaльнi мiкpoхipypгiчнi тa eндoвacкyляpнi хipypгiчнi втpyчaння. Пoeднaнe xipypm^ лiкyвaння зacтocoвyють y нaйбiльш cклaдних cитyaцiях тa 3a нaявнocтi чиcлeнних АА. Kлiнiкa cyдиннoï нeйpoхipypгiï Mae дocвiд тpaнcкpaнiaльнoгo хipypгiчнoгo лiкyвaння пoнaд 2000 пaцieнтiв з АА пepeдньoгo пiвкoлa apтepiaльнoгo кoлa вeликoгo мoзкy. Пoкaзaннями дo викoнaння тpaнcкpaнiaльнoï o^pa^'i e гocтpий пepioд зaхвopювaння, тяжюсть cтaнy пaцieнтiв, щo вiдпoвiдae студню I-IV шкaли Hunt-Hess, нaявнicть пapeнхiмaтoзнoгo кoмпoнeнтy кpoвoвиливy, щo cпpичиняe диcлoкaцiйнo-кoмпpeciйний cиндpoм, a6o вeнтpикyляpнoгo кpoвoвиливy, ycклaднeнoгo oклюзieю лiквopних шляхiв, a тaкoж aнaтoмiчнa дocтyпнicть АА для тpaнcкpaнiaльнoгo вимкнeння. Xipypгiчнe втpyчaння cпpямoвaнe нa вимкнeння АА з кpoвoтoкy, мaкcимaльнe видaлeння кpoвi з бaзaльних cyбapaхнoïдaльних пpocтopiв, cиcтeми шлyнoчкiв мoзкy, що зaбeзпeчye пpoфiлaктикy цepeбpaльнoгo aнгiocпaзмy, ycyнeння диcлoкaцiйнo-кoмпpeciйнoгo cиндpoмy, гiдpoцeфaлiï тa пopyшeнь лiквopoдинaмiки.
Зa нЕшими cпocтepeжeннями, АА внyтpiшньoï coннoï apтepiï (BСА)виявлeнi y 22,09% вciх хвopих з АА пepeдньoгo пiвкoлa apтepiaльнoгo »зле вeликoгo мoзкy. АА cepeдньoï мoзкoвoï apтepiï — y 25,4%, АА пepeдньoï мoзкoвoï apтepiï-пepeдньoï cпoлyчнoï apтepiï — y 52,4 %. Анaлiзyючи peзyльтaти тpaнcкpaнiaльнoгo хipypгiчнoгo лiкyвaння АА пepeдньoгo пiвкoлa apтepiaльнoгo кола вeликoгo мозку, cлiд вiдзнaчити, що задовшьте вiднoвлeння дocягнyтe y 60,9% пaцieнтiв, пoмipнy iнвaлiдизaцiю cпocтepiгaли y 20,9%, значну iнвaлiдизaцiю та вeгeтaтивний cтaтyc — вiдпoвiднo y 5 та 0,2%. Пicляoпepaцiйнa лeтaльнicть в roCTpoMy пepioдi САK cтaнoвилa 13,9%.
До ycпiхiв клiнiки нaлeжaть дocягнeння y пошуках eфeктивних мeтoдiв лiкyвaння ocoбливoï кaтeгopiï АА, зoкpeмa, гiгaнтcьких мiшкoпoдiбних aнeвpизм (ГМА) та чиcлeнних АА.
Г^ант^ю АА cтaнoвлять caмocтiйнy ^упу АА нe тiльки з огляду на ïx poзмipи й чepeз ocoбливocтi клiнiчнoгo пepeбiгy, дiaгнocтики та ^ладнош^ xipypгiчнoгo лiкyвaння. Гiгaнтcькi АА виявляють мaйжe y 10% xвopиx з внyтpiшньoчepeпними aнeвpизмaми. Kлiнiкa Mae тевний дocвiд xipypгiчнoгo лiкyвaння таких АА. Анaлiз peзyльтaтiв лiкyвaння пгантських АА cвiдчить пpo пepcпeктивнicть мeтoдiв
xipypгiчнoï кopeкцiï цieï патологи. До здобутюв cлiд вiднecти викopиcтaння тpaнcкpaнiaльнoгo cпocoбy xipypгiчнoгo лiкyвaння з клiпyвaнням шийки ГМА i змeншeнням ïï poзмipiв, клiпyвaння шийки ГМА з зacтocyвaнням мeтoдy внyтpiшньocyдиннoï acпipaцiï ^ов^ Набувають шиpoкoгo викopиcтaння eндoвacкyляpнi мeтoди (peкoнcтpyктивнe та дeкoнcтpyктивнe вимкнeння ГМА). B^ip мeтoдy eндoвacкyляpнoгo втpyчaння мoжливий лишe за yмoви дoтpимaння ч^кого дiaгнocтичнoгo aлгopитмy, який дoзвoляe визначити aнaтoмo-мopфoлoгiчнi ocoбливocтi ГМА, стан цepeбpaльнoï гeмoдинaмiки. Цьoмy cпpияe викopиcтaння мeтoдiв цepeбpaльнoï aнгioгpaфiï (ЦАГ), тpaнcкpaнiaльнoï yльтpaзвyкoвoï дoпплepoгpaфiï (ТKУЗДГ) та eлeктpoeнцeфaлoгpaфiï (ЕЕГ) з фyнкцioнaльними кoмпpeciйними пpoбaми. Зacлyгoвyють на увагу кoмбiнoвaнi мeтoди xipypгiчнoгo лiкyвaння ГМА. Xopoшi peзyльтaти xipypгiчнoгo лiкyвaння ГМА oтpимaнi y 28,1% cпocтepeжeнь, зaдoвiльнi — y 42,7%, нeзaдoвiльнi — y 24,7%. Пicляoпepaцiйнa лeтaльнicть cтaнoвилa 4,5%.
Xвopi з чиcлeнними АА cклaдaють ^упу пiдвишeнoгo xipypгiчнoгo pизикy. Чиcлeннi АА — ^ пaтoлoгiя cyдин головного мoзкy, eфeктивнa дiaгнocтикa та лшування якoï дeтaльнo нe poзpoблeнi. Актуальшсть пpoблeми зyмoвлeнa cклaднocтями poзпiзнaвaння АА, яка poзipвaлacя, вибopoм тexнoлoгiй та cтpoкiв виконання xipypгiчнoгo втpyчaння, гipшими peзyльтaтaми y пopiвняннi з тaкими пicля oпepaцiй, якi викoнyютьcя з пpивoдy поодиноких АА. Bнyтpiшньoчepeпний кpoвoвилив внacлiдoк poзpивy oднieï з чиcлeнниx АА головного мoзкy, за дaними piзниx aвтopiв, виникae y 3-34% вых xвopиx, y яких виявляють roCTpe пopyшeння кpoвooбiгy головного мoзкy.
Kлiнiкa Mae чимaлий дocвiд xipypгiчнoгo лiкyвaння цieï патологи. За дaними cпocтepeжeння пpoтягoм 10 poкiв, чиcлeннi АА дiaгнocтoвaнi y 17,1% пaцieнтiв. Тpaнcкpaнiaльнi oпepaцiï з пpивoдy чиcлeнниx АА викoнaнi y 89,4%, eндoвacкyляpнi xipypгiчнi втpyчaння — y 6,7%, кoмбiнoвaнi мeтoди лiкyвaння зacтocoвaнi y 3,9% xвopиx. Дoвeдeнi пepeвaги oднoeтaпнoгo тpaнcкpaнiaльнoгo вимкнeння чиcлeнниx АА, зoкpeмa, виконання xipypгiчнoгo втpyчaння в один eтaп пoзбaвляe пaцieнтa пoвтopнoгo нapкoзy i oпepaцiï; клiпyвaння вcix наявних АА y xвopoгo виключae мoжливicть виникнeння пoвтopнoгo кpoвoвиливy i дoзвoляe пpoвoдити «aгpecивнy» iнтeнcивнy тepaпiю пшля oпepaцiï; poзшиpeний xipypгiчний дocтyп, який викopиcтoвyють пiд 4ac клiпyвaння вых виявлeниx aнeвpизм, cтвopюe мoжливocтi видaлeння згopткiв кpoвi з базальних циcтepн з мeтoю пoпepeджeння виникнвння вaзocпaзмy. Oтpимaнi peзyльтaти cвiдчaть пpo eфeктивнicть xipypгiчнoгo лiкyвaння зaзнaчeнoï патологи. Xopoшi peзyльтaти oтpимaнi y 69,5% cпocтepeжeнь, зaдoвiльнi — y 14,9%, тезадовшьш — y 5%. Пicляoпepaцiйнa лeтaльнicть cтaнoвилa 10,6%.
Зacлyгoвye на увагу aнaлiз peзyльтaтiв викopиcтaння eндoвacкyляpнoгo raoco6y xipypгiчнoгo лiкyвaння АА головного мoзкy. Ендoвacкyляpнi мeтoди кepoвaнoï eмбoлiзaцiï цepeбpaльниx aнeвpизм впepшe почали зacтocoвyвaти на початку 70-х poкiв минyлoгo столггтя, вони cyттeвo poзшиpили
Стан i перспективу, хгрурггчного лгкування артергалъних аневризм головного мозку
33
можливосп xipypri4HMX втручань, спрямованих на !х вимкнення з KpoBoo6iry. До першо! половини 90-х poKiB штервенцшш нейрорадюлопчш операцп з приводу АА були обмежеш використанням вiдoкpeмлюваних латексних балошв, якi заповнювали силiкoнoм. У 1991 р. для ендоваскулярно! eмбoлiзацii церебральних аневризм G. Guglielmi [8, 9] запропоноваш платинoвi спipалi, що в^окремлювались за допомогою eлeктpoлiзy. Накопичений протягом короткого часу досвщ практичного застосування сшралей, що вiдoкpeмлюються (СВ), дозволив визначити важливу роль цього методу у попередженш крововиливу при poзpивi аневризм головного мозку i сприяв його швидкому поширенню у клМчнш пpактицi [3, 4, 13, 15, 17]. Пpoмiжнi результати проспективного багатоцентрового pандoмiзoванoгo дoслiджeння ISAT (International Subarachnoid Aneurysm Trial) свщчили про переваги ендоваскулярного вимкнення аневризм у гострому перкда крововиливу у пopiвняннi з прямими оперативними втручаннями [11]. Поеднаш показники летальносл i тяжко! швалщизацп хворих протягом першого року шсля виконання ендоваскулярних втручань становили 23,7%, клшування аневризм
— 30,6%, що дозволило знизити абсолютний ризик виникнення ускладнень на 6,9%, вщносний
— на 22,6%. Застосування спещально розроблених стенив для iнтpакpанiальних аpтepiй дозволило реконструктивно eмбoлiзyвати спipалями АА з широкою шийкою [10, 18]. З метою попередження появи рецидиву АА розроблеш i впpoваджeнi нoвi види спipалeй з спещальним покриттям, яке завдяки вившьненню бioлoгiчнo активних речовин прискорюе процес тромбоформування й утворення сполучнотканинного рубця в порожниш аневризми, а також сприяе формуванню eндoтeлiальнoгo шару на артерп, що несе АА, в дшянщ шийки [14].
Ендoваскyляpнi втручання, спрямоваш на вимкнення церебральних АА, в клшщ виконують з 1997 р., у 2004 р. вперше застосована eмбoлiзацiя АА за допомогою СВ. Усього за цей перюд опероваш 316 пацiентiв, у 183 з них використано балон-катетерну техншу, у 133 — сшраль Сьoгoднi бiльшiсть oпepацiй ендоваскулярно! eмбoлiзацii АА головного мозку виконують з використанням СВ, зважаючи на високий стушнь кepoванoстi i бiльшy бeзпeчнiсть методу. Таю втручання, як правило, здшснюють за важкодоступно! для прямо! операцп лoкалiзацii АА (параклино!дний, печеристий сегменти ВСА, судини вертебро-базилярного басейну), обтяженого соматичного стану хворих, якщо хворий наполягае на виконанш мшпнвазивного втручання i за окремими показаннями — у хворих, якi перебувають у тяжкому сташ, спричиненому iнтpакpанiальнoю кровотечею. Пiсля впровадження методу eмбoлiзацii з використанням сшралей балон-катетери застосовують лише шд час виконання деконструктивних втручань — керовано! oклюзii аpтepii, що несе АА. З 133 хворих, яким здшснено ендоваскулярну eмбoлiзацiю церебральних АА за допомогою сшралей, 16 — опероваш повторно, у 2
— шд час одного втручання eмбoлiзoванi двi АА. З приводу розриву АА опероваш 97 пащенлв, при асимптомному переб^у захворювання — 14, АА, що спричинили появу iзoльoванoгo мас-ефекту, eмбoлiзoванi у 8. За вщносно великих poзмipiв
шийки АА шд час eмбoлiзацii застосовували стент-асистуючу (у 3 хворих) або балон-асистуючу (у 2) техншу. Пiсля вимкнення АА за допомогою сшралей повторний розрив аневризми не спостер^али (у строки ввд 1 мш до 4 роюв). Лeтальнiсть при викopистаннi СВ становила 9,7% (померли 13 хворих), у 6 — смерть зумовлена тяжюстю стану внаслщок штракрашального крововиливу, у 7 — виникненням ускладнень шд час здшснення oпepацii.
За прийнятим у клшщ алгоритмом лiкyвальнoi тактики при церебральних АА перевагу надають прямому вимкненню АА шляхом клшування шийки, ендоваскулярну eмбoлiзацiю з використанням сшралей i оклюзт аpтepii, що несе АА, балон-катетером здiйснюють за шдвищеного ризику виконання вiдкpитoгo втручання (несприятлива лoкалiзацiя АА, ii морфолопчш oсoбливoстi, тяжкiсть стану пацiента, наявшсть обтяжливих сyпyтнiх соматичних захворювань).
Особливо складними е АА заднього швкола аpтepiальнoгo кола великого мозку. Оптимальним методом вимкнення АА ^е! лoкалiзацii е ендоваскулярний. Проте, вiн мало ефективний, навиь небезпечний за наявноси фузиформних АА хребтово! аpтepii (ХА) та задньо-нижньо! аpтepii мозочка (ЗНАМ). Доведена ефектившсть застосування тpанскpанiальнoгo способу хipypгiчнoгo лiкyвання АА зазначено! лoкалiзацii. АА сегмента V4 ХА та АА ЗНАМ доступш для транскрашального хipypгiчнoгo втручання. Воно оптимальне за наяв-нoстi фузиформно! аневризми ЗНАМ та ХА. Основ-ними ускладненнями шсляоперацшного пepioдy при вимкнeннi АА ЗНАМ е прогресування ангюспазму та виникнення тромбозу ЗНАМ, поглиблення poзладiв лшвородинамши, що потребуе хipypгiчнoi корекцп.
В opганiзацiйнoмy планi розв'язання проблеми лшування АА головного мозку на державному piвнi можливе наступними шляхами:
- створення регюнальних судинних цeнтpiв i !х забезпечення нeoбхiдним обладнанням;
- шдготовка висoкoквалiфiкoваних кадpiв;
- впровадження ушфшованих пpoтoкoлiв надання медично! допомоги хворим при гострому порушенш кpoвooбiгy головного мозку;
- стандартизащя медично! допомоги хворим з аневризматичним САК;
- лсна спiвпpаця з регюнальними нeвpoлoгiч-ними службами;
- удосконалення транскрашального та ендоваскулярного спoсoбiв лшування АА.
Хipypгiчнi втручання з приводу церебральних АА повинш виконуватися лише в нeйpoхipypгiчних центрах, оснащених вщповщним сучасним дiагнoс-тичним обладнанням (АКТ або МРТ, апаратурою для проведення цифрово! субтракцшно! АГ, транс-крашально! УЗДГ), тeхнiчним забезпеченням виконання мiкpoхipypгiчних oпepацiй та iнтepвeнцiйних нейрорадюлопчних втручань. Важливе значення для досягнення позитивних результалв мiкpoхipypгiчнo-го або ендоваскулярного лшування цiеi патoлoгii мае набуття достатнього piвня вiдпoвiднoi теоретично! та практично! шдготовки спeцiалiстiв, а також регуляр-не виконання таких операцш.
При амбулаторному oглядi неврологами на кон-сyльтацiю до судинного нeйpoхipypга обов'язково слiд
34
Цгмейко O.A., Костюк М.Р., Мороз В.В., Скорохода I.I.
направляти хворих, у яких в анамнез! е вщомоси про перенесений геморапчний шсульт. За випадко-вого виявлення шд час проведення КТ, МРТ ознак АА хворий обов'язково мае бути консультований нейрох!рургом.
Чике розумшня патогенетичних мехашзм!в су-динно! мозково! катастрофи у кожного хворого дае можлив^ть пвдбрати найбшьш ефективне лшування вже з перших годин захворювання, знизити смерт-шсть та частоту швалщизацп хворих, забезпечити сприятливий прогноз для життя.
Список лгтератури
1. Biumi F. Observatio V. Carotis ad receptaculum Vieusenil aneurysmatica etc. // Observationes anatomicae, scholiis illustratae. Anonymous, ed. — Milan: S. & J. Lichtmans, 1765. — P.373-379.
2. Blackall J. Observations on the nature and cure of dropsies.
— 5th ed. — London: Longman & Co, 1813.
3. Brilstra E.H., Rinkel G.J.E., Van der Graaf Y. et al. Treatment of intracranial aneurysms by embolization with coils: a systematic review // Stroke. — 1999. — V.30.
— P.470-476.
4. Byrne J.V., Molyneux A.J., Brennan R.P. et al. Emboliaza-tion of recently ruptured intracranial aneurysms // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. — 1995. — V.59. — P.616-620.
5. Cheyne J. Cases of apoplexy and lethargy with observations on comatose patiens. — London: Underwood, 1812.
6. Dandy W.E. Intracranial aneurysm of internal carotid artery, cured by operation // Ann. Surg. — 1938. — V.107.
— P.654-657.
7. Dott N. Intracranial aneurysms: cerebral arterioradiography: surgical treatment // Trans. Med. Chir. Soc. Edinb. — 1932.
— V.47. — P.219-240.
8. Guglielmi G., Vinuela F., Sepetke I. et al. Electrothrombosis of saccular aneurysms via endovascular approach. I: Electrochemical basis, technique, and experimental results // J. Neurosurg. — 1991. — V.75. — P.1-7.
9. Guglielmi G., Vinuela F., Sepetke I. et al. Electrothrombosis of saccular aneurysms via endovascular approach. II: Preliminary clinical experience // J. Neurosurg. — 1991.
— V.75. — P.8-14.
10. Lanzino G., Wakhloo A.K., Fessler R.D. et al. Intervascular stents in for intracranial internal carotid and vertebral artery aneurysm: Preliminary clinical experience // Neurosurg. Focus. — 1998. — V.5. — P.1-8.
11. Molyneux A., Kerr R., Stratton I. et al. International Subarachnoid Aneurysm Trial (ISAT) of neurosurgical clipping versus endovascular coiling in 2143 patients with ruptured intracranial aneurysms: a randomized trial // Lancet. — 2002. — V.360. — P.1267-1274.
12. Moniz E. Anevrysme intra-cranien de la carotide interne droite rendu visible par l'arteriographie cerebrale // Rev. Oto-Neuro-Ophthalmol. — 1933. — V.11. — P.198-203.
13. Murayama Y., Nien Y.L., Duckwiler G.R. et al. Guglielmi detachable coil embolization of cerebral aneurysm: 11 years' experience // J. Neurosurg. — 2003. — V.98.
— P.959-966.
14. Murayama Y., Vinuela F., et al. Bioabsorbable polymeric materials for embolization of intracranial aneurysms: A preliminary experimental study // J Neurosurg. — 2001.
— V.94. — P.454-463.
15. Nichols D.A. Endovascular treatment of acutely ruptured intracranial aneurysm // J. Neurosurg. — 1993. — V.79.
— P.1-2.
16. Quincke H. Die Lumbalpunktion des Hydrocephalus // Berl. Klin. Wschr. — 1891. — Bd.28. — S.955-958.
17. Vinuela F., Duckwiller G., Mawad M. Guglielmi detachable coil embolization of acute intracranial aneurysm: Perioperative anatomical and clinical outcome in 403 patients // J. Neurosurg. — 1997. — V.86. — P.475-482.
18. Wanke I., Doerfler A., Schoch B. et al. Treatment of wide-necked intracranial aneurysm with a self expanding stent system: Initial clinical experience // AJNR. — 2003.
— V.24. — P.1192-1199.
Состояние и перспективы хирургического лечения артериальных аневризм головного мозга Цимейко О.А., Костюк М.Р., Мороз В.В., Скорохода И.И.
Проведен анализ результатов хирургического лечения разрыва артериальных аневризм головного мозга за 10 лет работы клиники сосудистой нейрохирургии. Приведены основные направления хирургического лечения указанной патологии, обоснованы приоритетные методы при различной локализации артериальных аневризм. Проанализированы перспективы дальнейшего развития сосудистой нейрохирургии и организации оказания медицинской помощи больным с аневризматическим субарахноидальным кровоизлиянием.
State and prospects of brain arterial aneurysm surgical treatment Tsimeyko O.A., Kostyuk M.R., Moroz V.V., Skorohoda I.I.
The surgical treatment results analysis of brain arterial aneurysm ruptures for ten years of clinic of vascular neurosurgery work are presented. Main directions of the indicated pathology surgical treatment and methods of priorities at different localization of brain arterial aneurysm are marked. The perspectives of vascular neurosurgery further development and organization of medical help giving to patients with aneurismal subarachnoid hemorrhage are analyzed.
