CC BY
36
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №4, 2006
35
УДК 616.133.33+616.145.11/.13]-007.1-007.251-089.168
Лшування артерю-венозних мальформацш швкуль великого мозку шсля '¿х розриву. Строки, методи, результати
Яковенко Л.М., Яцик В.А., Литвак-Шевкопяс С.О., Мороз В.В.
1нститут нейрох1рурН' 1м.акад.А.П.Ромоданова АМН Укра'ни, м.Ки'в, Укра'на
Представлен! результати xipypri4Horo лшування артерю-венозних мальформацш (АВМ) твкуль великого мозку в р1зш строки тсля 'ix розриву у 145 хворих. Наслвдком розриву АВМ р!зно' локал!зацп були внутршньомозков! крововиливи (46,2%), з меншою частотою — вентрикулярш та поеднаш геморагп. Показання до х!рурпчного лшування встановлеш у 132 хворих: 60 — опероваш транскрашально, 49 — ендоваскулярно з р!зним ступенем виключення АВМ з кровотоку, у 18 — використано послвдовне комбшоване лшування.
Отримаш результати проанал!зоваш залежно ввд локал1зацп та гемодинам!чних особ-ливостей АВМ, д!агностованих строшв розрив!в та 'х невролопчних прояв!в, технологш використаних оперативних втручань.
Хорош! результати х1рурпчного лшування зареестроваш у 53,8%, задовшьш — у 9,6% спостережень, незадовшьш та невизначеш результати, як! не супроводжувались суттевим покращанням якост життя — у 36,6% хворих.
Ключов1 слова: головний мозок, артерю-венозна мальформащя, розрив, xipypzi4He лшування, результати.
Артерю-венозш мальформацп (АВМ) е виключно х!рурпчним р!зновидом судинно' патолог!' головного мозку, профшактика яко' неможлива, а лшування проводять лише за наявност клМчних прояв!в. Найбшьш склад-ними з них е гемораичш (агресивш) форми, зумовлеш розривами, як! притаманш 40-60% симптоматичних АВМ ! складають до 10% вих крововилив!в в мозок [11, 9]. Смертнють при первинному розрив! АВМ досягае 25-30%, в!роиднють повторних крововилив!в у хворих з АВМ — до 3-5% на рш [10, 14, 15].
Щор!чний ризик розрив!в АВМ становить 1,5-3%; протягом першого року в!ропднють повторного розриву зростае до 6% ! шдвищуеться з вшом [12]. Повторш розриви рееструють у 34% пащенив, що вижили, при цьому летальнють зростае до 29%, а у 36% — виникае третш розрив [9]. Наслвдком розриву АВМ швкуль великого мозку е субарахно'дальний кровови-лив (52%), або комбшоваш ускладнеш форми внутршньочерепних геморагш (47%) [5, 6, 7, 8], що максимально ускладнюють вш ланки д!агностичного та лшувального процесу; зумо-влюють необхщнють неввдкладного уточнення характеру, локал!зацп судинного ураження та лшування, в тому числ! х!рурпчного.
За наявност внутршньочерепного кровови-ливу складним е визначення розм!р!в, локаль зацп, особливостей гемодинамши судинно' мальформацп (СМ), клшчна та топограф!чна характеристики крововиливу, сшвввдношення функцюнуючо' частини АВМ ! паренх!матозно' або внутршньошлуночково' гематоми.
Невизначена також проблема показань до х!рурпчного лшування, строшв та оптимальних технологш, а результати його значною м!рою непрогнозоваш. Проведення операцп з приводу АВМ при наявност геморапчних ускладнень висувае особлив! вимоги до вах ланок перюпе-рацшного перюду, забезпечення оптимального функцюнування головного мозку в умовах трансформацп церебрально' гемодинамши, а також подальшого забезпечення якост життя, мш!м!зацп невролопчного дефщиту в результат! х!рургшого лшування.
Яшсть життя неоперованих хворих з сим-птоматичними АВМ в!ропдно ирша пор!вняно з тими, яким застосовано х!рурпчне лшування [13, 16], але результати х!рурпчних втручань, навиъ при наявност досконалого техшчного д!агностичного забезпечення, високому роз-витку новггшх нейрох!руричних технологш, в тому числ! ! мшмальношвазивних, потребують значного полшшення. При цьому частота ускладнень, що визначають життевий, трудовий та сощальний прогноз, тсля оперативних втручань з приводу АВМ — висока.
Викладене зумовлюе актуальнють подальшого вдосконалення д!агностики та полшшення результаив х!рурпчного лшування з комплек-сним використанням сучасних методик оперативних втручань.
Мета досл1дження. Шдвищення ефек-тивност! х!рурпчного лшування АВМ швкуль великого мозку, як! проявились внут-ршньочерепними крововиливами внаслвдок розрив!в СМ.
36
Яковенко Л.М., Яцик B.A., Литвак-Шевкопяс C.O., Мороз B.B.
Зaдaчi дocлiджeння
1. Bивчити ocoбливocтi нeвpoлoгiчниx пpo-явiв гocтpoгo пopyшeння мoзкoвoгo кpoвooбiгy зa типoм гeмopaгiï внacлiдoк poзpивy ABM.
2. Bивчити мopфoфyнкцioнaльнi тa гeмo-динaмiчнi xapaктepиcтики ABM, яш пpoявилиcь poзpивoм.
3. Poзpoбити oптимaльний кoмплeкc дiaгнocтичниx xapaктepиcтик зaбeзпeчeння xipypгiчнoгo лiкyвaння ABM зa нaявнocтi внут-piшньoчepeпниx кpoвoвиливiв.
4. Poзpoбити cиcтeмy пoкaзaнь дo дифe-peнцiйoвaнoгo кoмплeкcнoгo викopиcтaння xipypгiчниx тexнoлoгiй лiкyвaння ABM, yœ-лaднeниx внyтpiшньoчepeпними гeмopaгiями.
5. Пpoaнaлiзyвaти мoжливocтi eндoвac-кyляpнoгo xipypгiчнoгo лiкyвaння ABM, якi пpoявилиcь кpoвoвиливoм внacлiдoк poзpивy.
6. Poзpoбити oптимaльний, нaймeнш тpaв-мaтичний oбcяг тa пocлiдoвнicть oпepaтивниx втpyчaнь пpи ABM в piзнi cтpoки poзpивy.
7. Оцшити peзyльтaти xipypгiчнoгo лшу-вaння гeмopaгiчниx ycклaднeнь ABM пiвкyль вeликoгo мoзкy.
Maтepiaли i мeтoди дocлiджeння. Poбoтa гpyнтyeтьcя нa вивчeннi peзyльтaтiв лiкyвaння 145 xвopиx з ABM твкуль вeликoгo мoзкy, якi пpoявилиcь poзpивaми, oпepoвaниx в клiнiцi cyдиннoï пaтoлoгiï Iнcтитyтy нeйpoxipypгiï iм. aкaд. A.П. Poмoдaнoвa AMH Укpaïни в rnp^ з 1999 пo 2005 p. Oпepoвaнi 77 чoлoвiкiв тa 68 жiнoк вiкoм вiд 4 дo 52 poкiв (poзпoдiл moCTe-peжeнь нa вiкoвi гpyпи викoнaний зa гpaдaцieю BOO3, 1972).
Haявнicть внyтpiшньoчepeпнoгo кpoвoви-ливу кoнcтaтyвaли зa кoмплeкcoм ^mrno-aнaмнecтичниx тa iнcтpyмeнтaльнo-дiaгнoc-тичниx дaниx, вoгнищeвиx нeвpoлoгiчниx cимптoмiв нa тлi вiдпoвiдниx змiн зaгaльнoгo cтaнy; peзyльтaтax дocлiджeння cпиннoмoз-кoвoï piдини (CMP); дaниx нeйpoвiзyaлiзyю-чиx дocлiджeнь (KT — 84%, MPT — 16%, Ar — 100% cпocтepeжeнь).
У 12 з 145 oбcтeжeниx дiaгнocтикa ABM дoпoвнeнa пpoвeдeнням фMPT, зa якoю визнa-чaли лoкaлiзaцiю зoн мoвнo-pyxoвoï aктивнocтi в TOpi вeликoгo мoзкy, щo виниле y вiдпoвiдь нa викoнaння cтaндapтнoгo мoвнo-pyxoвoгo зaвдaння.
Пpи вcтaнoвлeннi пoкaзaнь дo xipypгiчнoгo лiкyвaння тa пpoгнoзyвaннi йoгo peзyльтaтiв нaми викopиcтaнo гpaдaцiю pизикy oпepaтивниx втpyчaнь з пpивoдy ABM (35 cпocтepeжeнь) [3,4].
Xipypгiчнe лiкyвaння бyлo cпpямoвaнe нa iзoляцiю ABM вiд кpoвooбiгy гoлoвнoгo мoзкy, йoгo викoнyвaли з викopиcтaнням eндoвacкy-ляpнoï, тpaнcкpaнiaльнoï мeтoдик aбo ïx m^i-дoвнoгo зacтocyвaння. Bидaлeння кpoвoвиливiв як нacлiдкy poзpивiв ABM пpoвoдили пiд чac мiкpoxipypгiчнoгo втpyчaння як oкpeмий eтaп xipypгiчнoгo лiкyвaння.
3a дaними Ar, KT, MPT вcтaнoвлювaли paдикaльнicть видaлeння внyтpiшньoчepeпниx кpoвoвиливiв тa eфeктивнicть виключeння ABM з кpoвooбiгy мoзкy, a тaкoж cтaн cyдин-нoï cиcтeми вeликиx пiвкyль вeликoгo мoзкy пicля xipypгiчнoгo лiкyвaння. Koнтpoльнe Ar-дocлiджeння пpoвoдили нaпpикiнцi paнньoгo пicляoпepaцiйнoгo пepioдy, aбo, зa oкpeмими пoкaзaннями, пpoтягoм 6 мic толя видaлeння ABM.
Ha ocнoвi oтpимaниx дaниx вcтaнoвлeнi пoкaзaння дo xipypгiчнoгo лiкyвaння y 132 з 145 xвopиx.
Cтpoки, мeтoдикa тa oбcяг тpaнcкpaнiaльниx oпepaцiй зaлeжaли вiд cтaнy xвopиx, тpивa-лocтi пepioдy пicля rape^ce^™ ГПMK тa йoгo piзнoвидoм.
Peзyльтaти тa ïx oбгoвopeння. B peзyль-тaтi пpoвeдeнoгo дocлiджeння вcтaнoвлeнo, шр бiльшicть oпepoвaниx xвopиx були мoлoдoгo вiкy (табл.1), чим пeвнoю мipoю пoяcнюeтьcя вiдcyтнicть типoвиx фaктopiв pизикy гeмopa-гiчнoгo iнcyльтy [1].
^ми пpoaнaлiзoвaнi cтpoки пicля пepвин-тото poзpивy ABM, в мeжax я^то oбcтeжyвaли xвopиx (табл. 2).
Бидшяли пepioди вiд мoмeнтy poзpивy дo 2 дiб, 2-10 дiб, 11-20 дiб, 21-30 дiб, бiльшe 30 дiб. Дoцiльнicть oкpeмoгo aнaлiзy нaйгocтpiшoгo пepioдy cyдиннoï кaтacтpoфи ми oбyмoвили тим , щo вoнa в ^й тepмiн мae мiнiмyм cпeцифiчниx oзнaк, poблячи дoцiльним лiкyвaння cпpямoвaнe нa cтaбiлiзaцiю фyнкцiй життeзaбeзпeчeння.
зaзнaчити, щo y 123 xвopиx був дiaгнocтo-вaний пepший poзpив ABM, a y 22 xвopиx мaли мicцe пoвтopнi кpoвoвиливи в мoзoк.
Таблиця 1. Poзпoдiл xâopiix ça cтaттю тa bíkom
Cтaть Bík, poêiâ
0-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60 ^aprne 60
Чoлoвiки 3 19 25 20 7 2 2
Жiнки 3 27 18 21 4 — —
Paзoм 6 46 43 41 11 2 2
Лгкування артерго-венозних малъформацгй (АВМ) пгвкулъ великого мозку пгсля гх розривгв.
37
Таблиця 2. Строки госттал1защ! вщ початку ГПМК (п=145)
Результата обстежень свщчать, що понад 50% хворих опероваш у вщдалеш перюди шсля розриву.
Загальний стан обстежених певною м1рою в1дпов1дав строкам розриву (табл. 3) 1 був тяжким у 51% хворих.
Локал1зацшна характеристика внутршнь-очерепних гематом виявила абсолюту !х в1д-поввднють розташуванню АВМ, д1агностованих анпграф1чно.
Ангюграф1чна оцшка власне АВМ включала локал1зацшну характеристику за шкалою Spetzler-Martin (табл. 4), визначення басейшв кровопостачання, поширення в межах швкул1 великого мозку та стан венозно! дренувально! системи.
При х1рурпчному лшуванш АВМ вико-ристаш вс1 юнуюч1 методики оперативних втручань, як мшпнвазивних, так 1 стандартних (табл.5).
В подальшому нами проанал1зован1 результати лшування залежно в1д деяких кар-динальних фактор1в, першим з яких визначили строки розриву АВМ (табл.6).
Строки розриву Шльк1сть хворих
абс. %
До 48 год 20 13,8
3-10 д1б 31 21,4
11-20 д1б 30 20,7
21-30 д1б 20 13,8
Понад 30 д1б 44 30,3
Разом 145 100
Таблиця 3. Характеристика загального стану обстежених з АВМ швкуль великого мозку
Сумарна оцшка за шкалою ком Глазго, бал1в Шльк1сть хворих Традицшш термши Ступшь тяжкост стану хворого
абс. %
15 64 44 Ясна св1дом1сть Задовшьний
13-14 52 35,9 Оглушення Пом1рно тяжкий
9-12 22 15,1 Сопор Тяжкий
4-8 7 5 Кома Критичний
3 — — Смерть мозку Термшальний
Невролопчш вогнищев1 прояви церебрального ураження (рис.1) були швалщизуючими лише у третини хворих.
Д1агностоваш за допомогою нейров1зуал1зу-ючих метод1в досл1джень внутршньочерепш крововиливи характеризували за розм1рами, локал1защею та ввдношенням до шлуночково! системи мозку, зважаючи на наявнють загаль-них дислокацшних симптом1в та прохщнють лжворних шлях1в (рис.1). При цьому у бшьшоста хворих виявлеш внутр1шньомозков1 лобарш гематоми, яш у 15 з них поеднувалися з поши-ренням кров1 в шлуночкову систему мозку.
10 1
38 ^""^зы Г 67
15 14
□ Внутршньомозкова гематома
Н Крововилив в шлуночков! системи
□ Поеднання внутршньомозковоТ та внутршньошлуночковоТ геморагм
□ 1зольований САК
□ Внутршньомозкова гематома, поеднана з САК
□ Субдуральна гематома
Рис.1. Характеристика внутр1шньочерепних крововилив1в
Таблиця 4. Розпод1л АВМ у обстежених за шкалою Spetzler-Martin_
Шльшсть бал1в у градащ! Шльшсть пащенэтв
абс. %
1 15 10,4
2 44 30,3
3 49 33,8
4 29 20
5 8 5,5
Таблиця 5. Технолог!!' оперативних втручань при АВМ швкуль великого мозку
Технолойя лшування Шльшсть хворих
абс. %
Не опероваш 14 9,6
Опероваш ендоваскулярно в один етап 35 24,2
Опероваш ендоваскулярно в юлька еташв 14 9,6
Опероваш ендоваскулярно з подальшим застосуванням транскрашального методу 15 10,4
Опероваш транскрашально 60 41,5
Опероваш транскрашально з подальшим застосуванням ендоваскулярного методу 3 2,1
Пал1ативш операцп 4 2,7
38 Яковенко Л.М., Яцик В.А., Литвак-Шевкопяс С.О., Мороз В.В.
Таблиця 6. Результати лшування хворих з АВМ залежно вщ стротв госштал1защ1(п=145)
Показник Шльшсть хворих, госштал!зованих у строки
До 48 годин 2-10 д1б 11-20 д1б 21-30 д1б Понад 30 д!б
Хороший 12 17 13 8 21
Задов!льний 3 5 1 2 5
Незадовшьний 2 4 9 10 14
Невизначений 3 2 5 — 4
Летальний — 3 2 — —
Таблиця 7. Результати лшування залежно вщ стану хворого (n=145)
Загальний стан Результат лшування
за ШКГ, бал1в Традицшна града-щя тяжкост Хороший (одужання) Задо-в1льний (покращання) Незадо-тмльний (стаб!л!-защя, по-йршення) Невизначений Леталь-ний Разом
15 Задов!льний 25 7 21 9 2 64
13-14 Пом!рно тяжкий 29 6 9 7 1 52
12-9 Тяжкий 10 2 8 1 1 22
8-4 Критичний 5 — 1 — 1 7
Загалом: абс. 69 15 39 17 5 145
% 47,6 10,3 26,9 11,7 3,5 100
Шд час вивчення впливу вихщного стану хворих на результати х1руричного лшування встановлено певну незалежшсть усшшного завершення оперативного втручання в!д глибини загальномозкових розлад1в (табл.7).
Нами вивчено залежнють результата лшу-вання розрив!в АВМ в!д використано! технолог!! оперативних втручань (табл.8). Отримаш дат сввдчать, що найкрашд результати лшування досягнут! в групах хворих, яких лжували з вико-ристанням мжрох!рурпчно1 методики одномоментно i поеднували попередню ембол!зацда АВМ з наступним мшрох!рурпчним видаленням.
Таким чином, х!рурпчне л!кування геморапч-них ускладнень АВМ в р!зш строки тсля розриву мало наступн! результати (рис. 2).
10,3%
□ Хороший (одужання)
□ Задовтьний (покращання)
□ Незадовтьний (стабшзацт, попршення)
□ Невизначений
□ Летальний
Рис.2. Результати х1рурпчного лшування гемо-рапчних ускладнень АВМ
Детальшше зупинимось на поясненн! методики оцшки результат!в х!рург!чного л!кування. Зпдно !з завданнями досл!дження результати л!кування оц!нювали за кл!н!чними та д!агнос-тичними ознаками.
1. Динамша невролог!чних, загальномоз-кових та вогнищевих симптом!в п!д впливом х!рург!чного л!кування, пор!вняння якост! життя до операцп та п!сля не!.
2. Радикальшсть вимкнення АВМ з кровообцу мозку при контрольному АГ дослщженш (табл.9).
Отже, оц!нка безпосередн!х та в!дстроче-них результат!в видалення АВМ базувалась на результатах контрольних д!агностичних досл!д-жень та невролог!чному спостереженш в динам!ц!; контрольних КТ, МРТ в межах гострого тсляо-перацшного пер!оду, контрольно! АГ, як тсля еноваскулярних, так i м!крох!рург!чних втручань. При цьому важливе значення мае контрольне АГ-дослщження, за яким верифжували досягнення положення, зг!дно з яким лише тотальна !золящя АВМ в!д кровотоку мозку забезпечуе радикальшсть х!рурпчного втручання.
Висновки. 1. ГПМК внаслщок розриву АВМ твкуль мозку формують р!зноман!тн! вар!анти внутр!шньочерепних крововилив!в (субарах-но!дальн! — 26%, внутр!шномозков! — 45,9%, внутр!шньошлуночков! — 9,9%, поеднання кро-вовилив!в 18,2%), як! обгрунтовують показання до х!рурпчного лшування.
Лiкyвaння aрmeрio-вeнoзнux мaльфoрмaцiй (ABM) ^вкуль вeлuкoгo мозку т,сля ïx рoзрuвiв... 39
Taблuця 8. Peзyльтaти лiкyвaння ABM зaлeжнo вщ викopиcтaнoï тexнoлoгiï
Texнoлoгiя лiкyвaння Kiлькicть xвopиx Гинцовий peзyльтaт
Xopoший Зaдo-тмльний Heзaдo-тмльний Heвизнa-чeний
He oпepoвaнi 14 — — — 14
Oпepoвaнi eндoвacкyляpнo в <эдин eтaп 35 11 5 19 —
Oпepoвaнi eндoвacкyляpнo в юльта eтaпiв 14 1 3 10 —
Oпepoвaнi eндoвacкyляpнo з пoдaльшим зacтocyвaнням тpaнcкpaнiaльнoгo мeтoдy 15 14 — 1 —
Oпepoвaнi тpaнcкpaнiaльнo 60 50 3 7 —
Oпepoвaнi тpaнcкpaнiaльнo з пoдaльшим зacтocyвaнням eндoвacкyляpнoгo мeтoдy 3 1 — 2 —
2. Poзpиви ABM пiвкyль вeликoгo мoзкy лишe в 19,9% випaдкiв cyпpoвoджyвaлиcь виpa-жeними тa cтiйкими нeвpoлoгiчними cимптo-мaми, пpи зaдoвiльнoмy зaгaльнoмy cтaнi 80,1% xвopиx, щo вимaгae зacтocyвaння вipoгiднoï тaктики xipypгiчнoгo лiкyвaння.
3. Пoкaзaння дo xipypгiчнoгo лiкyвaння (90,9% xвopиx), якi Гpyнтyютьcя нa дiaгнocтич-нoмy aлгopитмi CM, щр пpoявилиcь poзpивoм, включaють викopиcтaння вcix мeтoдiв нeйpoвi-зyaлiзaцiï, пpoтe бaзyютьcя нa дaниx цepeб-paльнoï A^ якa зaбeзпeчye вичepпнy xapa^e-p^TO^ CM y 92 % cпocтepeжeнь.
4. Cтpoки пpoвeдeння oпepaтивниx втpyчaнь зyмoвлeнi ocoбливocтями внyтpiшньoчepeпниx кpoвoвиливiв, в нaйгocтpiшoмy тa гocтpoмy пepioдi EOMK викoнaнo 31,5 % oпepaтивниx втpyчaнь, y вiддaлeнi тa xoлoднi пepioди — 68,5 %.
5. Пoкaзaння дo xipypгiчнoгo лiкyвaння peaлiзyютьcя викopиcтaнням oптимaльниx
xipypгiчниx тexнoлoгiй, якими е: тpaнc-кpaнiaльнe мiкpoxipypгiчнe видaлeння — y 41,5%, eндoвacкyляpнe вимкнeння — y 33,8%, кoмбiнaцiя мeтoдiв — y 12,5%. Пaлiaтивнi втpy-чaння викopиcтaнi y 2,7%, нe oпepoвaнi 9,6% xвopиx.
6. Умoвoю paдикaльнoгo лiкyвaння ABM e ïï тoтaльнe тpaнcкpaнiaльнe видaлeння, дocягнyтe y 88,3% oпepoвaниx, aбo пoвнe „вимкнвння" пpи eндoвacкyляpнiй eмбoлiзaцiï aбo тpoмбyвaннi, дocягнyтe y 24,5% xвopиx пicля внyтpiшньocy-динниx втpyчaнь, aлe ocтaтoчнa oцiнкa peзyль-тaтy xipypгiчнoгo лiкyвaння ABM в piзнi cтpoки пicля poзpивy Гpyнтyeтьcя нa кoмплeкcнoмy aнaлiзi peзyльтaтiв кoнтpoльнoï AГ тa динaмiки нeвpoлoгo-клiнiчниx пoкaзникiв з oглядy нa ттазник якocтi життя.
7. Пpoвeдeнe зa poзpoблeними клiнiчними пoкaзaннями xipypгiчнe лiкyвaння ABM пiвкyль вeликoгo мoзкy дoзвoлилo oтpимaти xoporni — y
Taблuця 9. Оцшвд peзyльтaтiв xipypгiчнoгo лiкyвaння ABM пiвкyль вeликoгo Moçêy пгёля ïx poзpивy
Aнгioгpaфiчнa xapa^ep^™^ oпepaтивнoгo втpyчaння Kлiнiчнa xapaктepиcтикa зaгaльнoгo cтaнy (якicть ça 0Kr) Heвpoлoгiчнa xapaê-тepиcтикa nponBiB ABM Як^ть життя (зaгaльнa xapaêre-
Toтaльнe iнтpaoпepaцiйнe ви-дaлeння ABM Toтaльнe (cyбтoтaльнe) eндo-вacкyляpнe вимкнeння ABM Чacткoвe eндoвacкyляpнe вимкнeння ABM (змeншeння фaктopiв pизикy пoвтopниx poзpивiв) Heпoвнe iнтpaкpaнiaльнe видa-лeння ABM Peцидив ABM ABM, щ<э фyнкцioнyG в пpoцeci кoнcepвaтивнoгo лiкyвaння I. 3aдoвiльний (15 бaлiв) II. Пoмipнo тяжкий (13-14 бaлiв) III. Tяжкий (9-12 бaлiв) A. Biдcyтнiй нeвpo-лoгiчнoгo дeфiцитy Б. Pe^ec вoгнищe-вик нeвpoлoгiчниx cимптoмiв B. Cтaбiльнi пpoяви (вiдcyтнiй pe^ec) вoгнищeвиx нeвpo-лoгiчниx cимптoмiв Г. Пoглиблeння aбo виникнвння нoвиx нeвpoлoгiчниx cимп-тoмiв 3бepeжeнa 3нижeнa Bтpaчeнa
Bapiaнти oцiнки peзyльтaтy
Xopoший A (I, II; 1, 2) Б (I, II; 1, 2)
3aдoвiльний A (I, II; 3) Б (I, II; 3)
Heзaдoвiльний B (I, II, III; 1, 2, 3, 4, 5, 6) Г (I, II, III; 1, 2, 3, 4, 5, 6) A (I, II, III; 4, 5, 6) Б (I, II, III; 4, 5, 6)
Heвизнaчeний B^cym^^ xipypгiчнoгo лiкyвaння
40
Якoвeнкo Л.М., Яцик B.A., Лumвaк-Шeвкonяc C.O., Mopoç B.B.
77 (53,8%) ощенив, зaдoвiльнi — y 13 (9,6%), нeзaдoвiльнi — y 41 (26,9%), нeвизнaчeнi — y 14 (9,7%) peзyльтaти; нeзaдoвiльнi peзyльтaти y 26,9% xвopиx зyмoвлeнi тяжкicтю пepeбiгy зaxвopювaння, нeвpoлoгiчним cтaтycoм xвopoгo тa дaними нeйpoвiзyaлiзaцiï, взятими зa ^и-тepiй eфeктивнoгo лiкyвaння.
Cпиcoк лiтepaтypи
1. Taйдap Б.Б. Пpaктичecкaя нeйpoxиpypгия. — СПб: Tиппoкpaт, 2002. — C.329-371.
2. Teльфeнбeйн M.C, Kpылoв B.B. Ocoбeннocти инcтpyмeнтaльнoй диaгнocтики paзopвaвшиxcя cocyдиcтыx мaльфopмaций гoлoвнoгo мoзгa // Heйpoxиpypгия. — 2000. — №3. — C.56-60.
3. Дзяк Ë.A., Зopин H.A. Apтepиaльныe aнeвpизмы и apтepиo-вeнoзныe мaльфopмaции гoлoвнoгo мoзгa.
— Днeпpoпeтpoвcк: Kopни, 2003. — 137 c.
4. Зopiн M.O. Apтepioвeнoзнi мaльфopмaцiï гoлoвнoгo мoзкy. — Днiпpoпeтpoвcьк.: Пopoги, 1998. — 33 c.
5. Kpылoв B.B., Tкaчeв B.B., Дoбpoвoльcкий Т.Ф. Mикpoxиpypгия aнeвpизм виллизиeвoгo мтого-yгoльникa. — M.: Aнтидop, 2004. — 160 c.
6. Лeбeдeв B.B., Kpылoв B.B. Heoтлoжнaя нeйpoxи-pypгия: Pyкoвoдcтвo для вpaчeй. — M.: Meдицинa, 2000. — C. 397-557.
7. Лeбeдeв B.B., Kpылoв B.B., Шeлкoвcкий B.H. ^и-никa, диaгнocтикa и лeчeниe внyтpичepeпныx apтepиaльныx aнeвpизм в ocтpoм пepиoдe кpoвo-излияния. — M.: Meдицинa, 1996. — 116 c.
8. An integrative approach to vascular malformations of the brain // The Rasmussen Lecture, Montreal Neurological Institute. — Montreal: , McGill University, 1995.
9. Drake C.G. Cerebral arteriovenous malformations. Considerations for and experience with surgical treatment in 166 cases // Clin. Neurosurg. — 1979.
— V.26. — P.145-208.
10. Fiorella D., Albuquerque F.C., Woo H.H. et al. The role of neuroendovascular therapy for the treatment of brain arteriovenous malformations // Neurosurgery. — 2006. — V. 59. — P 163-177.
11. Pollock B.E., Brown R.D. Management of cysts arising after radiosurgery to treat intracranial arteriovenous malformations // J. Neurosurg.
— 2001. — V.49, N2. — P. 259.
12. Steig Ph.E. Arteriovenous malformations: complex lesion-comprehensive therapy. // N.Y. Presbir.hosp. lecture, 2003.
13. Wilkins R.H. Natural history of intracranial vascular malformations. A review // Neurosurgery. — 1985.
— V.16. — P.421-430.
14. Wilkins R.H. Natural history of intracranial vascular malformations: a review // Neurosurgery. — 1985.
— V.16. — P. 421-430.
15. Yasargil M.G. Pathological considerations // Microsurgery. AVM of the brain: History, embryology, pathologic considerations, hemodynamics, diagnostic studies, microsurgical anatomy / Ed. M.G. Yasargil.
— N.Y.: Thieme Med. Publ. Inc., 1987. — V.3A.
— P.49-211.
Лечение артерио-венозных мальформаций полушарий большого мозга после их разрыва. Сроки, методы, результаты Яковенко Л.Н., Яцик В.А., Литвак-Шевкопяс С.О., Мороз В.В.
Представлены результаты хирургического лечения артерио-венозных мальформаций (АВМ) полушарий большого мозга в разные сроки после их разрыва у 145 больных. Следствием разрыва АВМ разной локализации были внутримозговые кровоизлияния (46,2%), менее часто — вентрикулярные и сочетанные геморрагии. Показания к хирургическому лечение установлены у 132 больных: 60 из них оперованы транскраниально, 49 — эндоваскулярно с разной степенью выключения АВМ из кровотока, у 18 — применено последовательное комбинированное лечение.
Полученные результаты проанализированы в зависимости от локализации и гемодинамических особенностей АВМ, сроков их разрыва, неврологических проявлений, технологии оперативных вмешательств.
Хорошие результаты хирургического лечения отмечены в 53,8%, удовлетворительные — в 9,6% наблюдений, неудовлетворительные и неопределенные результаты, которые не сопровождались существенным улучшением качества жизни — в 36,6%.
Treatment of cerebrum hemispheres arterio-venouses malformations after their rupture.
Terms, methods, results Yakovenko L.N., Yatsyk V.A., Lytvak-Shevkopias C.O., Moroz V.V.
Result of surgical treatment to cerebral AVM with different terms of ruptures in 145 are cases presented. Consequences of AVM ruptures are intracerebral hemorrhage (46,2%) and ventricular and combinated hemorrhage in the minority. Evidence for surgical treatment was determined in 132 cases: 60 patients were perated on transcranial, 49 — endovascular with various ranges of reduction and in 18 — combined treatment was applied.
The results were analyzed depending on location and hemodynamical peculiarities of AVM: diagnosed terms of rupture, their neurological presentations, technology of surgical intervention. Good results after surgical treatment were registered in 53,8% cases; satisfactory in 9,6%; unsatisfactory and overlooked, that were not accompanied by improving of patient's quolity of life in 36,6%.
