CC BY
20
Клштна пед1атр1я
УДК 616.332-002+616.917:612.017.1-053.2
РИМАРЕНКО Н.В., ГОРД1СНКО А.1., БАКОВА А.А. ДУ «Кримський державний медичний ун/верситет ¡м. С.1. Георпевсыкого», м. амферополь
стан антиендотоксинового ¡муытету в дпей,
хворих на бактер1альы анпни й скарлатину
Резюме. Обстежеш 90 дтей, хворих на бактерiальнi ангти й скарлатину рiзного ступеня тяжкостi. Выявлено порушення синтезу антиендотоксинових антиты клаав М i G у гострому nерюдi тяжких форм хвороби.
Ключовi слова: бактерiальна ангша, скарлатина, ендотоксин, антиендотоксиновий iмунiтет, дти.
Вступ
Антиендотоксиновi системи захисту й детокси-кацп включають як клггинш, так i гуморальш фак-тори. Експериментально показано, що гранулоцити можуть зв'язувати ендотоксин (ЕТ) за допомогою Fc-опосередкованого мехашзму (за рахунок антитiл класу IgG, фiксованих на мембранних Fc-рецепторах гранулоципв), що супроводжуеться нейтралiзацieю i виведенням ЕТ з оргашзму без шщацп викиду цитоы-нiв, шляхом активiзацií фагоцитозу [1]. Важливу роль у захист органiзму вiд ЕТ вщграють лшопроте'ши висо-коí питомоí щшьносп, сполучення яких з ЕТ приводить до значного зниження його токсичност й шрогенносл [2, 3]. Результати наукових робгт, проведених в остан-нi роки, свiдчать про здатшсть гострофазних бiлкiв, зокрема СРБ, зв'язувати й нейтратзувати прозапальнi властивостi ЕТ [4, 5]. Однак найбшьш виражену ендо-токсин-нейтралiзуючу активнiст мають антитша.
Вiдомо, що в пуповиннiй кровi новонароджених визначаються материнськi антитiла до ЕТ класу IgG, якi вважаються одним iз факторiв забезпечення адап-тацií дитини до умов позаутробного життя [6]. У мiру заселення кишечника новонародженого мшрофло-рою спостертаеться зростання антиендотоксинових IgG, якi, вшзначаючись високою специфiчнiстю й дiючи через активацш комплементу, опсонiзацiю та активацш фагоцитозу, е важливим компонентом iму-нiтету [7, 8].
Антитiла класу ^М е слабоспецифiчними, але можуть одночасно зв'язувати п'ять молекул антигена, що веде до утворення великих iмунних комплекшв та сприяе бшьш швидкому виведенню антигенiв iз цир-куляцií, запобiгаючи можливостi 'íх прикрiплення до клiтин та шщацп патологiчного процесу. Сироватко-вий IgА також здатний знешкоджувати мiкроби i ток-сини, що циркулюють у кров^ однак дiя його слабша, нiж секреторного IgА [9].
Найбшьш високою нейтратзуючою активнiстю вiдзначаються антитша рiзних класiв до О-ланцюгiв лшополюахариду. Однак широка варiабельнiсть
0-ланцюгiв у грамнегативних бактерiй знижуе ймовiр-шсть зустрiчi О-специфiчних антитiл i вшповшних ЕТ, тому бiльш унiверсальною актившстю вiдзначаються антитiла до глибоких детермшант R-кора лшополюа-хариду, а саме до Re-глiколiпiду [8].
Низький вмют антиендотоксинових антитiл у си-роватщ кровi ряд авторiв пов'язуе iз ризиком розвитку тяжких генералiзованих шфекцш. Так, у дiтей, хворих на тяжкий сепсис, викликаний грамнегативною флорою, був знижений рiвень специфiчних анти-ЕТ-IgМ, а при гнiйно-деструктивних пневмошях рiзно'í етю-логií розвивався дисбаланс у системi антитiл, що про-являеться зниженням анти-ЕТ-IgG i гшерекспрешею анти-ЕТ-IgМ [10-12].
Результати наших попередшх дослiджень виявили розвиток ендотоксинемií, пов'язано! з пiдвищеним проникненням ендотоксину з кишечника в системний кровотiк, у дггей, хворих на бактерiальнi ангiни, скарлатину й гншш менiнгiти [13]. Отже, напружешсть ан-тиендотоксинового iмунiтету мае суттеве значення при переб^у не тiльки грамнегативних, а й грампозитивних iнфекцiй у дiтей, що визначае актуальшсть дослiджень у цш галузi.
Метою даного дослiдження стало вивчення стану гуморального антиендотоксинового iмунiтету у дггей, хворих на бактерiальнi ангши i скарлатину, залежно вщ рiвня ЕТ в сироватцi кровь
Матер\ал \ методи досл\дження
Обстежено 90 хворих вшэм вiд 2 до 6 роыв, якi пере-бували на лiкуваннi в КРУ «Дитяча iнфекцiйна кшшч-на лшарня» м. Сiмферополя за перiод з 2005 по 2008 рр.
Ус обстежеш дiти були розподiленi на 4 групи. У
1-шу групу ввiйшли 34 хворi на бактерiальну ангiну
www.pediatric.mif-ua.com
63
середнього ступени тяжкостГ; у 2-гу групу — 29 дiтей i3 тяжкою формою ангши; 3-тю групу становили 15 хворих i3 середньотяжкою формою скарлатини; в 4-ту групу увшшли 12 хворих i3 тяжкою формою скарлатини, причому тяжкiсть була зумовлена розвитком бак-терiальних ускладнень (синуситу, лiмфаденiту, отиту, паратонзилiту) i метаболiчними розладами. При бакте-рюлопчному дослiдженнi мазкiв i3 ротоглотки у хворих i3 ангiнами виявленi таи мiкроорганiзми: Str.pyogenes, Str.pneumoniae, Str.viridans, S.aureus. Матерiалом для iмунологiчного дослiдження служила периферична кров, яка забиралась у гострому перiодi захворювання (при надходженш в стацiонар i на 2-гу — 3-тю добу пе-ребування) та перед випискою iз стащонару.
Групу порiвняння становили 25 здорових дгтей вь ком вiд 2 до 6 роив.
Рiвень антиендотоксинових антитгл (анти-ЕТ-IgA, анти-ЕТ-IgM, анти-ЕТ-IgG) визначали методом твердофазного iмуноферментного аналiзу за протоколами, розробленими в лабораторГ! кшшчно! Гмунологг! ЦНДЛ Кримського державного медичного ушверси-тету iм. С.1. Георгieвського [14, 15]. Як антиген вико-ристовували комерцiйний препарат ЕТ Escherichia coli K235 (Sigma Chem. Co., США). Кглькгсний вмют анти-тiл виражали в умовних одиницях оптично! щiльностi (ум.од.опт.щiльн.)
Визначення кшькгсного вмiсту ендотоксину в си-роватцi кровi хворих здiйснювали методом хромоген-ного аналiзу за кшцевою точкою, пiсля змiшування ЛАЛ-реактиву EndosafeR Endochrome з дослiджуваним зразком вимiрювали жовте забарвлення, що з'явилось у реакцшш сумiшi, за допомогою спектрофотометра при довжиш хвилi 405—410 нм [16]. 1нтенсивнють забарвлення була прямо пропорцшна вмiсту ендотоксину в зразку. Концентращю ендотоксину визначали за калiбрувальною кривою, а результат виражали в мiжнародних одиницях ендотоксину/мл (МЕО/мл). Оскiльки дослiдження ЕТ проводилось у дггей, хворих на шфекцшш захворювання, викликаш грампозитив-ними збудниками, що тдтверджувалось бактерюло-пчними методами, кишкове походження виявленого в сироватщ кровГ ЕТ не викликало сумшву.
Результати досл1джень та ix обговорення
Aнaлiз результатiв дослiдження (табл. 1) показав, що рiвень сироваткового анти-ЕТ-IgA при надходжен-ш в стацюнар у хворих вшх груп перевищував показник здорових дгтей у середньому в 1,4—1,8 раза (р < 0,01; р < 0,001).
У майбутньому, на 2-гу — 3-тю добу вгд моменту надходження, у хворих на ангши й тяжку форму скарлатини (1-ша, 2-га i 4-та групи) вмют анти-ЕТ-IgA хоча i зберГгався шдвищеним, але вГроггдно не вгдрГзнявся в1д показника при надходженш i тгльки у хворих на скарлатину середньо! тяжкост (3-тя група) збгльшився в 1,2 раза (р1 < 0,05). Така динамка анти-ЕТ-IgA в гострому перюдГ ангш i скарлатини узгоджуеться зГ збгль-шенням концентраций ЕТ в сироватщ кровГ хворих на цьому ж еташ дослГдження (р < 0,001).
При виписщ зi стацiонару, коли концентрацiя ЕТ у хворих вшх груп значно знижувалась (р1 < 0,001), наближаючись до меж загальновизнано! норми (0—1 МЕО/мл), рiвень анти-ЕТ-1§А у хворих вшх об-стежених груп перевищував фiзiологiчний показник у 2—2,5 раза (р < 0,001). Концентращя анти-ЕТ-^М в сироватщ кровi при надходженнi хворих у стацюнар перевищувала фiзiологiчний рiвень у середньому в 1,3 раза тшьки в групах хворих iз середньотяжкими формами ангiн i скарлатини (р < 0,02; р < 0,05), тодi як у хворих iз тяжкими формами вона вiрогiдно не вiдрiзнялась вщ фiзюлогiчноl. На 2-гу — 3-тю добу перебування в стацюнар^ коли вмют ЕТ у сироватщ кровi був макси-мальним (р1 < 0,001), у хворих на анпну i скарлатину середньо! тяжкостi рiвень анти-ЕТ-^М знижувався, досягаючи фiзiологiчних значень (р < 0,2; р > 0,2), а у хворих iз тяжкими формами хоча й шдвищувався не-значно, але вiрогiдно не в^^знявся вiд фiзiологiчного. При виписщ зi стацiонару рiвень анти-ЕТ-^М перевищував норму в середньому в 1,3—1,5 раза у хворих на скарлатину i тяжы форми ангш (р < 0,01; р < 0,001; р < 0,05) i вiрогiдно не вiдрiзнявся вiд фiзiологiчного у хворих iз середньотяжкими формами ангш.
Така депрешя анти-ЕТ-^М, виявлена у хворих iз тяжкими формами ангш i скарлатини в перiодi розпалу захворювання, з одного боку, свщчить про !х активне споживання, зумовлене бiльш високим, нiж у хворих iз середньотяжкими формами, рiвнем ЕТ у сироватцi кровi. З шшого боку, нестачу продукцп анти-ЕТ-^М вказуе на виснаження антиендотоксинових мехашз-мiв захисту у хворих iз тяжкими формами хвороби, що може призвести до реалiзацil патофiзiологiчних реак-цiй ЕТ як додаткового токсичного компонента на тт перебiгу основного шфекцшного процесу.
Рiвень анти-ЕТ-IgG в сироватщ кровi при надходженш в стацiонар пiдвищувався в середньому в 4,6 i 2,8 раза у хворих на ангiни й скарлатину середньо! тяжкост (р < 0,001; р < 0,002), тодi як у хворих iз тяжкими формами концентращя анти-ЕТ-IgG вiрогiдно не вiдрiзнялась вiд фiзiологiчно!. Така динамка анти-ЕТ-IgG у хворих iз тяжкими формами свiдчить про !х бiльш активне споживання при бшьш високому, нiж у хворих iз формами середньо! тяжкостi, рiвнi ЕТ у сиро-ватцi кровi (р2 < 0,001), i про бшьший промiжок часу, необхiдний для активiзацi! синтезу цього класу антитш. В майбутньому, на 2-гу — 3-тю добу перебування хворих у стацюнар^ коли рiвень ЕТ у сироватщ кровi досягав максимальних цифр (р1 < 0,001), концентращя анти-ЕТ-IgG у хворих на ангши i скарлатину середньо! тяжкостi залишалась високою, а у хворих iз тяжкими формами хвороби наростала, перевищуючи фiзiоло-гiчний рiвень в 1,7 i 1,4 раза (р < 0,02; р < 0,001). При виписщ iз стащонару вмют анти- ЕТ-IgG вiрогiдно перевищував норму у хворих вшх груп, однак у пащенлв iз тяжкими формами ангш i скарлатини цей показник залишався нижчим, нiж у хворих iз формами середньо! тяжкостi (р2 < 0,05; р2 < 0,001). Ц результати свiдчать про бшьшу стабiльнiсть синтезу антиендотоксинових антитiл класу IgG i IgА в умовах ендотоксинемп киш-кового походження, що розвиваеться на тт перебiгу
рвбИна
4(39) • 2012 - КлШчна пед!атр!я
Таблиця 1. Динамка р1вн1в анти-Е-1дА, анти-ЕТ-1дМ, анти-ЕТ-lgG i вмсту ЕТ у сироватц кров1 хворих
на бактер!альн! анпни, скарлатину й гн1йн1 меннпти
Групи хворих Етап дослщження Стат. показник (М ± т) ЕТ (МЕО/мл) Антиендотоксиновi антитша, ум.од.опт.щт.
Анти-ЕТ-1дА Анти-ЕТ-1дМ Анти-ЕТ-^
1-ша (п = 34) При надходженнi р 2,59 ± 0,21 0,113 ± 0,007 < 0,001 0,188 ± 0,016 < 0,02 0,641 ± 0,051 < 0,001
На 3-тю добу р Р1 4,13 ± 0,23 < 0,001 < 0,001 0,099 ± 0,007 < 0,001 > 0,2 0,137 ± 0,010 < 0,2 < 0,01 0,413 ± 0,062 < 0,001 < 0,01
При виписцi р Р1 0,14 ± 0,008 < 0,001 < 0,001 0,161 ± 0,006 < 0,001 < 0,001 0,134 ± 0,010 < 0,2 < 0,01 0,516 ± 0,046 < 0,001 < 0,1
2-га (п = 29) При надходженнi р Р2 6,23 ± 0,79 < 0,001 < 0,001 0,097 ± 0,010 < 0,001 > 0,2 0,119 ± 0,013 > 0,2 < 0,001 0,184 ± 0,027 < 0,1 < 0,001
На 3-тю добу р Р1 Р2 12,68 ± 0,63 < 0,001 < 0,001 < 0,001 0,113 ± 0,011 < 0,001 > 0,2 > 0,2 0,176 ± 0,021 < 0,1 < 0,05 < 0,1 0,237 ± 0,038 < 0,02 > 0,2 < 0,02
При виписц р Р1 Р2 1,49 ± 0,14 < 0,001 < 0,001 < 0,001 0,142 ± 0,011 < 0,001 < 0,01 < 0,2 0,186 ± 0,013 < 0,01 < 0,001 < 0,002 0,243 ± 0,031 < 0,01 < 0,2 < 0,001
3-тя (п = 15) При надходженнi р 2,32 ± 0,31 < 0,001 0,128 ± 0,008 < 0,001 0,181 ± 0,016 < 0,05 0,395 ± 0,080 < 0,002
На 3-тю добу р Р1 4,82 ± 0,40 < 0,001 < 0,001 0,158 ± 0,012 < 0,001 < 0,05 0,144 ± 0,010 > 0,2 < 0,1 0,380 ± 0,066 < 0,002 > 0,2
При виписц р Р1 0,21 ± 0,03 < 0,001 < 0,001 0,176 ± 0,0190 < 0,001 < 0,05 0,207 ± 0,025 < 0,001 < 0,1 0,471 ± 0,075 < 0,001 > 0,2
4-та (п = 12) При надходженнi р Р2 6,02 ± 0,50 < 0,001 < 0,001 0,096 ± 0,006 < 0,01 < 0,002 0,134 ± 0,012 > 0,2 < 0,05 0,190 ± 0,035 < 0,2 < 0,05
На 3-тю добу р Р1 Р2 12,27 ± 0,64 < 0,001 < 0,001 < 0,001 0,103 ± 0,009 < 0,001 > 0,2 < 0,002 0,162 ± 0,014 < 0,2 < 0,2 > 0,2 0,253 ± 0,034 < 0,01 < 0,2 < 0,05
При виписцi р Р1 р2 1,1 ± 0,13 < 0,001 < 0,001 < 0,001 0,152 ± 0,021 < 0,001 < 0,02 > 0,2 0,178 ± 0,014 < 0,05 < 0,05 > 0,2 0,243 ± 0,038 < 0,02 >0,2 < 0,02
Здоровi д^и (М ± т) 0 0,069 ± 0,007 0,138 ± 0,011 0,140 ± 0,014
Примтки: р — в1рогщн1сть вщмнностей пор1вняно з групою здорових дтей; р 1 — в1рогщн1сть вщмнностей пор1вняно з вщповщним показником при надходженн в стацюнар у тй же групi хворих; р2 — в1рогщн1сть в'щмШностей пор1вняно з групою хворих Iз середньою тяжюстю того ж захворювання.
гострих бактерiальних шфекцшних захворювань грам-позитивно! етюлогп.
Отже, у датей, хворих на бактерiальнi ангши i скарлатину, в умовах розвитку ендотоксинемп кишкового походження виявлеш порушення в системi антиендо-токсинових антитiл, ступiнь вираженостi яких залежав як вiд тяжкостi i перiоду захворювання, так i вiд на-лежностi до того чи шшого класу антиендотоксинових антитiл.
Висновки
1. Динамiка синтезу антиендотоксинових антитш класу 1§А у дiтей, хворих на ангши й скарлатину, що
перебтають як в середньотяжкш, так i тяжкiй формах, була адекватна рiвню ЕТ у сироватш кровi хворих упродовж усього захворювання.
2. Недостатнiсть продукцп анти-ЕТ-^М, най-бiльш виражена в гострому перiодi у хворих iз тяжкими формами ангiн i скарлатини, свiдчить про швидке виснаження синтезу цього класу антиендотоксинових антитш, що може сприяти шдсиленню активност запального процесу i вираженостi iнфекцiйного токсикозу за рахунок реалiзацií патологiчних ефектiв ЕТ.
3. Рiвень анти-ЕТ-IgG в сироватцi кровi хворих iз тяжкими формами ангш i скарлатини виявився недо-статшм тiльки в першу добу надходження в стацюнар,
www.pediatric.mif-ua. сот
65
зате швидко пiдвищувався в перiодi розпалу захворювання i максимально наростав на момент виписки.
Список л1тератури
1. Lipopolysaccharide enhances FcyR-dependent functions in vivo through CD11b/CD18 up-regulation / C. Rubel, P. Miliani, De Marval [et al.] // Immunology. — 1999. — Vol. 97, № 3. — Р.429-437.
2. Ex vivo effects of high-density lipoprotein exposure on the lipopolysaccharide-induced inflammatory response in patients with severe cirrhosis / А. Galbois, D. Thabut, KA. Tazi [et al.] // Hepatology. — 2009. — Vol. 49, № 1. — P. 175-184.
3. Pre-treatment with high density lipoprotein (HDL) attenuates the renal and hepatic dysfunction caused by endotoxin in rats/ P. Dhadly, M.C. McDonald, G. Cockerill [ et al.] // Oxford Journals. — 2000. — Vol. 84, № 5. — P. 688.
4. C-reactive protein mediates protection from lipopolysaccharide through interactions with Fc gamma / С. Mold, W. Rodriguez,
B. Rodic-Polic [et al.]// J. Immunol. — 2002. — Vol.169, №12. — Р. 7019-7025.
5. The antimicrobial properties of C-reactive protein (CRP) / S.H. Sandra Tan, M.L. Ng Patricia, Ho Bow [et al.] //Journal of Endotoxin Research. — 2005. — Vol. 11, № 4. — P. 249-256.
6. Alexander C. Bacterial lipopolysaccharides and innate immunity/ С. Alexander, Е.Т. Rietschel// J. Endotoxin. — 2001. — № 7. — Р. 167-202.
7. Показатели антиэндотоксинового иммунитета у новорожденных детей в норме и при инфекциях / В.А. Таболин, Ю. Ф. Бельчик, Ж.Л. Чабаидзе, М.Ю. Яковлев // International Journal on Immunorehabilitation. — 2000. — Vol. 2, № 1. —
C. 133-137.
8. Патогенетические механизмы и клинические аспекты действия термостабильного эндотоксина кишечной микрофлоры (обзор литературы) / В.А. Таболин, М.Ю. Яковлев, А.Я. Ильина [и др.]// Русский медицинский журнал. — 2003. — Т. 11, № 3. — С. 55-60.
Римаренко Н.В., Гордиенко А.И., Бакова A.A. ГУ «Крымский государственный медицинский университет им. СИ. Георгиевского», г. Симферополь
СОСТОЯНИЕ АНТИЭНДОТОКСИНОВОГО ИММУНИТЕТА У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ БАКТЕРИАЛЬНЫМИ АНГИНАМИ И СКАРЛАТИНОЙ
Резюме. Обследованы 90 детей, больных бактериальными ангинами и скарлатиной разной степени тяжести. Выявлено нарушение синтеза антиэндотоксиновых антител классов М и G в остром периоде тяжелых форм болезни.
Ключевые слова: бактериальная ангина, скарлатина, эндотоксин, антиэндотоксиновый иммунитет, дети.
9. Ройт А. Иммунология/А. Ройт, Дж. Бростофф, Д. Мейл: пер с англ. — М.: Мир, 2000. — 592 с.
10. Притуло Л.Ф. Антиэндотоксиновый иммунитет у детей с гнойно-деструктивными пневмониями с учетом тинкториаль-ных свойств возбудителя на этапе госпитализации/Л.Ф. Притуло // Здоровье ребенка. — 2008. — № 6(15). http://pediatric. mif-ua.com/archive/issue-7612/.
11. Влияние патогенетической иммунокоррекции на состояние антиэндотоксинового иммунитета у детей с септическим шоком и тяжелым сепсисом, вызванными грамотрицательной инфекцией / Л.Ф. Притуло, Д.В. Шаевский, В.А. Григорьева [и др.] // Здоровье ребенка. — 2009. — № 6(21). http://pediatric. mif-ua.com/archive/issue-11360/
12. Али Мохамад Таха. Эндотоксиносвязывающие рецепторы на гранулоцитах, антиэндотоксиновый иммунитет и С-реактивный белок при тяжелом течении хронических обструктивных заболеваниях легких / Али Мохамад Таха, А.И. Гордиенко // Таврический медико-биологический вестник. — 2005. — Т. 8, № 1. — С. 139-141.
13. Римаренко Н.В. Ивень ендотоксину кишкового походження в сироватщ кровi при бактерiальних ангшах, скарлатит i гншних метнгтах у дтей / Н.В. Римаренко // Здоровье ребенка. — 2011. — № 1(28). — С. 90-93.
14. Гордиенко А.И. Новый подход к повышению специфичности определения антител к липополисахаридам грамотри-цательных бактерий методом твердофазного иммунофер-ментного анализа / А.И. Гордиенко // Украгнський бiохiмiчний журн. — 2004. — Т. 76, № 6. — С. 130-135.
15. Гордieнко А.1., Быоглазов В.О. Патент 70193 А. Споаб визначення антиты до лiпополiсахаридiв грамнегативних бактерт. — Заявл. 29.12. 2003; 0публ.15.09. 2004. — Бюл. № 9.
16. Применение хромогенного LAL-теста по конечной точке для определения уровня эндотоксинемии / Е.Н. Егорова, М.А. Горшкова, М.А. Кузьмина [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. — 2008. — № 9. — С. 27.
Отримано 24.04.12 □
Rymarenko N.V., Gordiyenko A.I., Bakova A.A.
State Institution «Crimean State Medical University named
after S.I. Georgiyevsky», Simferopol, Ukraine
STATE OF ANTIENDOTOXIN IMMUNITY IN CHILDREN WITH BACTERIAL TONSILLITIS AND SCARLET FEVER
Summary. 90 children with bacterial tonsillitis and scarlet fever of different degree of severity were examined. Imbalance of synthesis of M and G antiendotoxin antibodies in the acute period of severe forms of disease was revealed.
Key words: bacterial tonsillitis, scarlet fever, endotoxin, antiendotoxin immunity, children.
