CC BY
42
INJ]
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.832-004.2-097:57.082.13:611.018.83+577.112.82
КИРИЛЮКС.Я.1, НЕГРИЧ T.I.1, СТОЙКА P.C.2, KITю.я.2
1 Льв'вський нащональний медичний унверситет im. Данила Галицького 21нститут б!ологИ' клтини НАН Укра1ни, м. Льв'в
ABTOAHTMTiAA КЛАСУ IgG ДО ОСНОВНОГО BiAKA MiSAiHY ТА ПСТОНУ-Н1 ЯК HOBi BiOAOГiЧHi МАРКЕРИ POЗСiЯHOГO СКЛЕРОЗУ
Резюме. З метою пошуку нових маркерiв тяжкостi перебiгу розЫяного склерозу було проведено порiвняльний анал1з вмкту у сироватц кровi хворих на розЫяний склероз ^О-антиты, специфiчних щодо гктону-Н1 та основного быка мieлiну (ОБМ). Для анал1зу було використано 55 зразкiв сироватки кровi пацieнтiв чоловiчоi та жточог статiр1зного вку, зразним переб^ом захворювання. Вмкт антигктон-Н1- i анти-ОБМ-^О-антиты ощнювали за допомогою iмуноензимного анал1зу. Було встановлено, що сироватки кровi хворих на розЫяний склероз суттево вiдрiзняються за вмктом антигктон-Н1- та анти-ОБМ-антиты iрiвень цих ^О-антитл залежить вiд клiнiчних характеристик захворювання.
Ключовг слова:розаяний склероз, ^О, гстон-Н1, основний блок мieлiну.
Вступ
Розаяний склероз (РС) е прогресуючим демie-л^зуючим нейродегенеративним захворюванням центрально! нервово! системи, яке супроводжуеться утворенням у головному та/або спинному мозку склеротичних бляшок, що призводить до розвитку невролопчних порушень рiзного ступеня тяжкост [1, 2]. РС зараховують до автоiмунних захворювань, оскшьки вважають, що саме iмуннi реакцп вщграють ключову роль у процеш демieлiнiзацií аксошв [1, 2]. Як i при iнших автоiмунних захворюваннях, у хворих на РС виявляють високий титр антитiл (АТ) до антигешв власного органiзму — автоантитт (авто-АТ). До них належать авто-АТ зi спорiдненiстю до окремих бшыв мieлiну, зокрема до основного бтка мieлiну (ОБМ), глiкопротеíну мieлiну олiгодендроцитiв, циклонукле-
отидфосфодiестерази та шших бiлкiв [8, 11]. Авто-АТ до вказаних антигешв виявлеш тiльки у хворих на РС, i тому ix визначення у спинномозковiй рщиш та кровi використовують для дiагностики цього захворювання та оцiнки ступеня його тяжкост [10].
Було встановлено, що в сироватш кровi хворих на РС окрiм антитiл до ОБМ також присутш антитiла до лшкерного гiстону-Н1 [9]. Вiдомо, що функци
Адреса для листування з авторами:
Негрич Тетяна 1вашвна 79010, м. Льв1в, вул. Пекарська, 69 Льв1вський нацюнальний медичний утверситет ¡м. Данила Галицького
© Кирилюк С.Я., Негрич Т.1., Стойка Р.С., Км Ю.Я., 2014 © «Мiжнародний невролопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
пстону-Н1 не обмежуються його участю у структурой реоргашзацп хроматину ядра еукарютичних клiтин. Гiстон-Н1 також присутнш на зовнiшнiй поверхнi плазматично! мембрани моноципв, не-йронiв i астроципв людини, де вiн дie як рецептор лшополюахарвддв грамнегативних бактерiй [3, 4, 7]. Синтез позахроматинового пстону-Н1 у нейронах головного мозку вщбуваеться конститутивно, але вмют його у цих кштинах зростае пiд час прюнних iнфекцiй та хвороби Альцгеймера [4, 5]. Оскiльки було показано, що протеолiтична активнiсть щодо ОБМ зумовлена анти-ОБМ-антитшами, ми припустили, що в сироватщ кровi хворих на РС також можуть бути присутш антитша, специфiчнi щодо пстону-Н1. Ймовiрно, що присутнiсть антипстон-Н1-автоантитш у сироватцi кровi хворих на РС може вщображати певнi автоiмуннi процеси, залученi у розвиток цього захворювання.
Мета роботи — вивчення патогенетичного i кль нiчного значення авто-АТ, специфiчних щодо ОБМ та пстону-Н1 при рiзних варiантах клiнiчного перебiгу та ступенях тяжкост РС.
Матерiали та методи досл^дження
У дослiдження були включенi 55 пацieнтiв iз вiрогiд-ним дiагнозом РС згiдно з критерiями Мак-Дональда (2010). У табл. 1 наведеш демографiчнi характеристики обстежених хворих на РС.
Середнiй вш обстежено! нами групи пацieнтiв був вщносно зрiлим i становив 38,16 ± 1,48 року з перевагою жiнок (67,27 %), що узгоджуеться з даними лиератури. Переважна бшьшють хворих (58,18 %, п = 32) була з рецидивуючо-ремггуючим переб^ом РС, а найменше — з первинно-прогресу-ючим (7,27 %, п = 4), у дебютi цього захворювання перебували 9,09 % (п = 5) пацieнтiв. Тривалiсть захворювання виявилась значною i становила 8,29 ± 1,10 року. Найменша кшькють пацieнтiв за-хворiли недавно (до 1 року), !х було 10,9 %. Водночас частки хворих iз тривалютю патологiчного процесу 5—10 рошв i понад 10 рокiв виявилися майже одна-
ковими (27,27 та 25,45 % вщповщно). Переважна кшьысть обстежених — i3 середнiм ступенем тяжко-ст (50,91 %). Середнш бал за шкалою EDSS знахо-дився в межах 4,48 ± 0,19. Вагомою виявилась частка хворих i3 тяжкою iнвалiдизацieю (20 %) (6—9 балiв за шкалою EDSS). До групи контролю увшшли 20 практично здорових оаб вiдповiдного вшу та стать
Ушм хворим проводили загальнокттчне та невроло-гiчне дослщження. Ступiнь вираженостi неврологiчного дефiциту у хворих на РС визначали за допомогою шкали EDSS та функщональних систем (Functional System, FS). У сироватщ кровi хворих на РС за допомогою iмуноен-зимного аналiзу визначали вмiст антитiл, специфiчних щодо ОБМ та пстону-Н1. Отриманi показники оптично!' щiльностi автоантитiл визначали в умовних одиницях (ум.од.).
1муноензимний аналiз (1ЕА) здiйснювали, як описано в [6]. Для цього на 96-лунковi планшети (Nunc, США) сорбували пстон-Н1 людини та ОБМ бика (8 мкг/мл) у 0,1 M карбонатному/бшарбонатному бу-ферi, pH 9,6 при +4 °С упродовж ночь Планшети тричi промивали ТБС, що мютив 0,05% твiн-20, i блокували 5% БСА (Sigma, США) у цьому ж буферi впродовж 2 год при +37 °C. У лунки вносили препарати АТ (5 мкг/мл) та шкубували 2 год при +37 °C у ТБС-буфер^ що мютив 2% БСА та 0,05% твш-20. Пiсля завершення шкубаци' лунки промивали ТБС, що мютив 0,05% твш-20 (3 рази). Наявнють АТ детектували пiсля шкубацп' iз антитiлами кози, моноспецифiчними щодо важких ланцюгiв IgG людини, кон'югованих iз пероксидазою хрону (Jackson Labor, Шмеччина). 1мунокон'югати виявляли розчином субстрату, що мютив 0,1% ТМВ (3,3',5,5'-тетраметилбензидин) у диметилсульфок-сидi (Sigma, США), розчиненого у 100 мМ Na2HPO4 та 50 мМ лимонно!' кислоти, pH 4,5. Розчин ТМВ i субстратний буфер змшували у сшввщношенш 1 : 10 i додавали 0,006% розчину пероксиду водню. Реакщю зупиняли внесенням у лунки 25% арчано!' кислоти (1 : 1). Умют АТ визначали за оптичною щшьшс-тю розчину при 450 нм на сканерi мшропланшепв BioTek (США).
Таблиця 1. Характеристика обстеженого контингенту хворих на РС
Демографiчнi та кл^чш характеристики обстежених пащенлв (n = 55) Середн значення дослiджуваного показника та його стандартна похибка (М ± m)
BiK, роки 38,16 ± 1,48
Чоловки,% 32,73
Жiнки, % 67,27
Середня тривалють захворювання, роки 8,29 ± 1,10
nepe6ir рецидивуючо-ремiтуючий, % 58,18
Переб^ вторинно-прогресуючий, % 25,45
Перебiг первинно-прогресуючий, % 7,27
Дебют, % 9,09
Шкала EDSS, бали 4,48 ± 0,19
Результати обробляли за допомогою програм Excel i Statistica 6.0. Розраховували середне арифметичне i стандартну похибку. Стутнь вiрогiдностi визначали за допомогою t-критерш Стьюдента. За рiвень статистич-но! вiрогiдностi вважали результати при р < 0,05.
Результати i обговорення
П'ятдесят п'ять зразив сироватки кровi хворих на РС було тестовано за допомогою методу 1ЕА на наявшсть анти-ОБМ- i антигiстон-Н1-антитiл. На рис. 1 наведено даш 1ЕА 36 iз 55 зразкiв сироватки щодо спорiдненостi гiстону-Н 1 людини та ОБМ бика. За контроль було взято середнш умiст цих антитт у сироватцi кровi 20 клшчно здорових донорiв.
Як видно на рис. 1, у сироватщ кровi хворих на РС були присутш IgG-антитiла, здатнi зв'язуватися з пстоном-Н1, а також iз ОБМ. Отримаш данi дають пiдставу припускати, що в сироватцi кровi хворих на РС окр!м анти-ОБМ-IgG-антитiл е i антигiстон-Н1-АТ Вiдомо, що анти-ОБМ-антитта мають високу специ-фiчнiсть щодо зв'язування з ОБМ [10, 11]. На основi цих даних можна припустити, що в сироватщ кровi хворих на РС окр!м вузькоспецифiчних анти-ОБМ-АТ також можуть бути присутш й АТ, вузькоспецифiчнi
А.,
0,8 п
0,6 -0,4 -0,2 -0,0
♦ Антипстон-Н1-1дС-ЛТ 46
Анти-ОБМ-lgG-ÄT
39
37 А
0
.-я . •
-И
■
л
V
Зразки сироватки кров!
Рисунок 1. Визначення ¡мунореактивност1 IgG-антитл сироватки KpoBiхворих на РС щодо блка м1ел1ну бика i пстону-Н1 людини методом 1ЕА. Цифрами вказан зразки сироватки кровi хворих на РС iз найбльшою р'зницею мж показниками
щодо пстону-Н1. Осктьки кшетичш параметри спо-рщненосп антитт щодо пстону-Н1 на сьогоднi не визначенi, не виключено, що в сироватцi кровi хворих на РС окрiм високоспецифiчних анти-ОБМ-АТ також наявнi IgG-автоантитiла iз перехресною реактивнiстю як щодо пстону-Н1, так i до ОБМ. Анал!з амшокис-лотних послiдовностей цих двох бтыв за допомогою комп'ютерного штернет-ресурсу BLAST не виявив полiпептидних дтянок, здатних слугувати спiльними епiтопами для пстону-Н1 i ОБМ. З шшого боку, не можна виключити те, що зв'язування АТ iз цими бт-ками зумовлене !хньою третинною структурою, яка може формувати «просторов!» епiтопи, спiльнi для цих двох бтыв. На сьогодш питання полiреактивностi антигiстон-Н1-АТ залишаеться нез'ясованим i потре-буе детального вивчення.
Вивчали показники оптично! щiльностi анти-ОБМ-та антипстон-Ш-АТ, як1 визначали в умовних одиницях (табл. 2).
Виявили статистично вiрогiдну рiзницю мiж се-реднiм значенням оптично! щтьносп анти-ОБМ- та антипстон-Ш-АТ хворих на РС та контрольною гру-пою (p < 0,01). При цьому спортнешсть автоантитiл до пстону-Н1 (середне значення оптично! щтьносп) у бтьшосп зразк1в сироватки кровi була значно вищою порiвняно зi спорiдненiстю цих же зразкiв щодо ОБМ як у контрольнш груш, так i в сироватках кровi хворих на РС (p < 0,05).
Також визначали залежшсть показниыв оптично! щiльностi анти-ОБМ- та антипстон-Ш-АТ у сироватцi кровi пацiентiв в!д клiнiчних характеристик цього за-хворювання, зокрема вт вiку, статi, тривалосп, перебiгу, швидкостi прогресування хвороби та ступеня швалщи-зац!! хворих на РС.
У табл. 3 наведено результати середшх значень показниыв оптично! щтьносп анти-ОБМ- та антипстон-Н1-АТ залежно в!д в!ку хворих на РС. Ушх обстежених ми розподтили на чотири групи за вшэм: до 29 рок!в, 30—39 роыв, 40—49 рок1в та старш! за 50 рок1в.
Як видно з табл. 3, було виявлено в!рог!дну р!зницю м!ж середн!ми значеннями р!вня оптично! щ!льност!
Таблиця 2. Зм'/ни показникв оптично/ щшьност анти-ОБМ- та антипстон-Н1-АТ
у сироватц хворих на РС
До^джуваний показник Середш значення дослщжу стандарты похибки ваного показника та Тх M ± m), ум.од.
Контрольна група Хворi на РС Вiрогiднiсть рiзницi мiж дослiджуваними показниками (р)
Оптична щтьнють анти-ОБМ-АТ 0,04 ± 0,01 0,26 ± 0,02 < 0,01*
Оптична щтьнють антигютон-Н1-АТ 0,07 ± 0,01 0,32 ± 0,02 < 0,01*
BiporwHicTb рiзницi млж показниками оптично! щтьносп анти-ОБМ- та антигютон-Н1-АТ (р) < 0,05** < 0,05**
Примтки: * — вiрогiднiсть вщмшност показниюв м'ж дослщжуваною i контрольною групами, р < 0,01; ** — в1рогщн1сть вщм1нност1 м'ж показниками оптично/ щтьносп анти-ОБМ- та антипстон-Н1-АТ, р < 0,05.
Оптична Оптична
щтьнють щтьнють Дослщжуваний
анти- антипстон- показник
ОБМ-АТ Н1-АТ
0,04 ± 0,01 0,07 ± 0,01 Контрольна група (п = 20) 1 -ша група
0,25 ± 0,04 0,3 ± 0,05 До 1 року (П = 6) 2-га група
0,28 ± 0,04 0,35 ± 0,04 -с II о 7 о я 3-тя група о (D ■с
0,27 ± 0,03 0,35 ± 0,04 3 -С 0) II О I _L ^ сл и о 4-та група (D ]Э I о X В) •С
0,22 ± 0,05 0,28 ± 0,05 II -С S -'S » ^ 5. ]э ' 00 5-та група (D X X я ]Э о о s
л А ч
о о * о о * В) _L Ï* 00 В) X
А О о * А О о * 1-ю та 3-ю оэ ■с' о п 5' о п о э о ж В)
А О о * А О о * 1-ю та 4-ю X Ö' ч 1Г ■с Ы о X s ж В) ч В) о ч В) X ]Э В)
А О о * А О о * 1-ю та 5-ю X s ■Е. S х ]э
>0,05 >0,05 2-ю та 3-ю о о 5' 00 В) X s S s э о ж ■и ч X 3 0 X s о» ж s 1 1+ 4
>0,05 >0,05 2-ю та 4-ю
>0,05 >0,05 2-ю та 5-ю В) о X s ж В) s ч- 3 о ]Э
s
>0,05 >0,05 3-ю та 4-ю ■и ы X s X
V о V о ч M со СЛ 1 ■и ч- э
о сл о U1 55
>0,05 >0,05 4-ю та 5-ю
щ
i !
Оптична щтьнють анти-ОБМ-АТ Оптична щтьнють Досл1джуваний
антипстон-Н1-АТ показник
0,04 ± 0,01 0,07 ± 0,01 Контрольна група (п = 20) 1 -ша група
0,25 ± 0,04 0,3 ±0,05 —. N) 3 (0 И -С M О о —1 — 00 2-га група
0,28 ± 0,04 0,35 ± 0,04 = -а Й II О О Ч и (0 3-тя група О (D
0,27 ± 0,03 0,35 ± 0,04 и о 9 -В. ¿ Ч и (0 4-та група "С (D ]Э I О X В)
0,22 ± 0,05 0,28 ± 0,05 =■-с ы ? II о В) 3 _L В. wc о оо о Е 5-та група (D X X я ]Э о о
А А ч s
о о * о о * fi) _L Ï4 00 В) X о п о 3 о ж В) о X s ж В) 4 В) о ч В) X ]Э В) ■и ч X
А О о * А О о * 1-ю та 3-ю n ■с' о п ь
А О о * А О о * 1-ю та 4-ю X Ö' ч 1Г ■с ы
А О о * А О о * 1-ю та 5-ю X s ■Е. S х ь
V о V о м " 5 о о ü
о сл о сл 5 ч В) 00 3 о X s
>0,05 >0,05 2-ю та 4-ю В) X s S s 3 о о» ж s i 1+
>0,05 >0,05 2-ю та 5-ю ж В) о X s ж В) 2 m), ум.од.
>0,05 >0,05 3-ю та 4-ю s ■и ы X s X
>0,05 >0,05 3-ю та 5-ю п ■с ч-3 5
>0,05 >0,05 4-ю та 5-ю
8)"
î a
со g
I
a
SI
w a.
to Da ^ 9
I
о m
S'
и £
a
S
£ , о
X
о
0 a, &)' X
s
1
0
1
&) X
i
о'
X
1 о 00 &)
s ä
€ g
Таблиця 4. Зм1ни показниюв оптично/ щльност анти-ОБМ- та антипстон-Н1-АТу сироватщхворих на РС залежно вд ix стат та порiвняно з контрольною групою
До^джуваний показник Середш значення дослщжуваного показника та Тх стандарты похибки (M ± m), ум.од.
1-ша група 2-га група 3-тя група Вiрогiднiсть рiзн мiж дослiджуваними по рiзних груп (р' ищ казниками
Контрольна група (n = 20) Чоловши (n = 21) Жiнки (n = 44) 1-ю та 2-ю 1-ю та 3-ю 2-ю та 3-ю
Оптична щтьнють антипстон-Н1-АТ 0,07 ± 0,01 0,32 ± 0,04 0,32 ± 0,03 < 0,01* < 0,01* > 0,05
Оптична щтьнють анти-ОБМ-АТ 0,04 ± 0,01 0,25 ± 0,04 0,26 ± 0,02 < 0,01* < 0,01* > 0,05
Примтка: * — в1рогщн1сть вщмшност показниюв м'ждослджуваними iконтрольною групами, р < 0,01.
антипстон-Н1- та анти-ОБМ-АТ у сироватщ хворих на РС рiзних втэвих груп порiвняно з контрольною групою (р < 0,01).
У табл. 4 наведеш даш про вплив статево! при-належносп пащенпв iз РС на рiвень анти-ОБМ- та антипстон-Н1-АТ.
Як видно з табл. 4, у груш хворих на РС чоловтв i жшок значення дослiджуваних показникiв виявилися вiрогiдно вищими порiвняно з контрольною групою (р < 0,01). Водночас не було виявлено вiрогiдно вщ-мшних показник1в середнiх значень оптично! щшьносп анти-ОБМ- та антигiстон-Н1-АТ мiж чоловшами i жiнками з РС.
У табл. 5 наведено результати рiвня анти-ОБМ- та антипстон-Н1-АТ у сироватщ кровi хворих на РС залежно вщ тривалостi патологiчного процесу при цьому захворюванш. За тривалiстю РС видшили 4 групи пацiентiв: до 1-го року, 1—5 роив, 6—10 та понад 10 роив.
Як видно з табл. 5, середш значення оптично! щшь-ностi антипстон-Н1- та анти-ОБМ-АТ у сироватцi кровi хворих на РС iз рiзною тривалiстю захворювання виявилися вiрогiдно вищими порiвняно з контрольною групою (р < 0,01). Навпъ при тривалосп хвороби до 1 року показники вiрогiдно вiдрiзнялися вiд таких у конт-рольнiй групi. Виявлено, що у хворих на РС iз тривалiстю РС 6—10 рокiв середнш показник оптично! щiльностi антигiстон-Н1-АТ найвищий i вiрогiдно вiдрiзняеться вiд групи пащенпв iз тривалiстю захворювання понад 10 роив (0,39 ± 0,04 ум.од. проти 0,28 ± 0,04 ум.од., при р < 0,05).
У табл. 6 наведено результати залежносп середнiх значень показник1в оптично! щшьносп анти-ОБМ- та антигiстон-Н1-АТ у сироватщ хворих на РС вщ ступеня швалщизацй за шкалою ЕБ88. Ушх пацiентiв розподши-ли на групи залежно вщ ступеня швалщизацй. З легким ступенем швалщизацй за шкалою ЕБ88 вважали хворих iз 0—3,5 бала, iз середнiм — 4,0—5,5 бала, а з тяжким ступенем — iз 6—9 балами.
Значення показниыв виявилися вiрогiдно вищими у хворих iз рiзними ступенями швалщизацй порiвняно з
контрольною групою (р < 0,01). Виявлено, що показник середшх значень рiвня оптично! щшьносп анти-ОБМ-та антигiстон-Н1-АТ залежить вiд ступеня iнвалiдизацi! пацiентiв. Статистично вiрогiдну рiзницю мiж середш-ми значеннями оптично! щшьносп антигiстон-Н1-АТ отримали у хворих при тяжкому ступеш iнвалiдизацi! порiвняно з пацiентами з легким ступенем РС (0,4 ± ± 0,05 ум.од. при тяжкш iнвалiдизацi! проти 0,27 ± ± 0,03 ум.од. при легкiй) (р < 0,05).
Вивчали також залежшсть показникiв анти-АТ вiд темпу прогресування хвороби. М'який темп про-гресування РС характеризували наявшстю легкого рiвня iнвалiдизацi! (за шкалою ЕБ88 не бшьше 3 балiв) при тривалосп хвороби 10 рокiв та бшьше. Швидкий темп прогресування РС — це переб^ хвороби, при якому протягом 3 роив хвороби стушнь iнвалiдизацi! за шкалою ЕБ88 наростав до 6 балiв або бшьше.
У табл. 7 наведена характеристика показниюв оптично! щшьносп анти-ОБМ- та антипстон-Ш-АТ залежно вщ темпу прогресування хвороби.
Як видно з табл. 7, в уих хворих на РС при рiзноманiтних темпах прогресування хвороби показники автоантитш вiрогiдно вишд, нiж у конт-рольнiй групi.
У табл. 8 наведено результати середшх значень показниыв оптично! щшьносп анти-ОБМ- та антипстон-Ш-АТ у сироватщ кровi обстежених нами хворих на РС залежно вщ типу переб^у хвороби. Видшили 4 типи перебиу РС: рецидивуючо-ремпуючий (РР), первинно-прогресуючий (ПП), вторинно-прогресуючий перебiг (ВП) та дебют (Д).
Як видно з табл. 8, значення оптично! щшьносп анти-ОБМ- та антипстон-Н1-АТ у сироватщ кровi хворих на РС виявилися вiрогiдно вищими при ре-цидивуючо-ремпуючому, вторинно-прогресуючому та первинно-прогресуючому типах перебиу хвороби порiвняно з контрольною групою (р < 0,01). У ви-падку дебюту хвороби спостертали вiрогiдно вищий рiвень оптично! щiльностi анти-ОБМ-АТ порiвняно з практично здоровими особами (0,19 ± 0,07 ум.од.
Таблица 6. Зм1ни показниюв оптичноУ щшьносл анти-ОБМ- та антипстон-Н1 -АТу сироватщхворихна РС залежно вщ ступеня ¡нвал'щизацп
та пор1вняно з контрольною групою
Дослщжуваний показник Середш значения дослщжуваного показника таТхстандарты похибки (М ± т), ум.од.
1-ша група 2-га група 3-тя група 4-та група В1рогщшсть р1знищ м1ж дослщжуваними показниками р1зних груп (р)
Контрольна група (п = 20) 0-3,5 бала (п= 16) 4-5,5 бала (п = 28) 6-9,5 бала (п = 11) 1-ю та 2-ю 1 -ю та 3-ю 1 -ю та 4-ю 2-ю та 3-ю 2-ю та 4-ю 3-ю та 4-ю
СС £ о 1 о 1- Ь 5 Ц .9 < ^ -Е с 1 со 0,07 ± 0,01 0,27 ±0,03 0,34 ± 0,03 0,40 ±0,05 <0,01* <0,01* <0,01* >0,05 <0,05** >0,05
Оптична щтьнють анти-ОБМ-АТ 0,04± 0,01 0,21 ±0,03 0,28 ± 0,03 0,29 ±0,04 <0,01* <0,01* <0,01* >0,05 >0,05 >0,05
Прим'пки: * — в/ропдн/сть в'щм'шност'! показниюв м'ждослщжуваними / контрольною групами, р< 0,01; ** — в/рогщн/сть в'щм'шност'! показниюв м 'ж групами з тяжким та легким ступенями ¡нвал'щизацп, р< 0,05.
Таблиця 7. Змши показниюв оптичноУ щтьносл анти-ОБМ- та антипстон-Н 1 -АТу сироватщ хворих на РС залежно вщ темпу прогресування РС
та пор1вняно з контрольною групою
Дослщжуваний показник Середш значения дослщжуваного показника таТх стандарты похибки (М ± т), ум.од.
1-ша група 2-га група 3-тя група 4-та група В1рогщшсть р1зниц1 м1ж дослщжуваними показниками р1зних груп (р)
Контрольна група (п = 20) Швидкий тип прогресування (п = 3) М'який тип прогресування (п = 7) Пом1рний тип прогресування (п = 45) 1-ю та 2-ю 1-ю та 3-ю 1 -ю та 4-ю 2-ю та 3-ю 2-ю та 4-ю 3-ю та 4-ю
СС £ | I ц 1-1-? .2 < ^ -Е с 1 1— 1 "*— с .Е 5 I со 0,07 ± 0,01 0,39 ±0,05 0,28 ± 0,05 0,33 ±0,02 <0,01* <0,01* <0,01* >0,05 >0,05 >0,05
Оптична щтьнють анти-ОБМ-АТ 0,04± 0,01 0,28 ±0,07 0,2 ±0,05 0,26 ±0,02 <0,01* <0,01* <0,01* >0,05 >0,05 >0,05
Примака: * — в!рогщн1сть вщмшност/ показниюв м'ж дослщжуваними / контрольною групами, р< 0,01.
О Q.
.Ь
V£5
Q) &
С Ss
Ü
.3 eg
0
1 §
« *
те x
Ü &
те
SS 5 §
I- я - §
а- о ■ 5
4 ft I Sä
те « те о
iE
1 5 I
If
5 с
t те
u о
X
,Üs
о £
iS
с о , со
и «
£
0
с £
&
00 к
1
.те
4-ю та 5-ю > 0,05 > 0,05
а с > а 3-ю та 5-ю > 0,05 > 0,05
X S X W а 3-ю та 4-ю > 0,05 > 0,05
s
4 0 1 > 5 я * s X « я 2-ю та 5-ю > 0,05 > 0,05
ä= +1 s * «5 s X о с 'EE i-а ü о с S 5 S X я м '5 о о 2-ю та 4-ю > 0,05 > 0,05
2-ю та 3-ю > 0,05 > 0,05
те 4 X те 1- о я 1- я * 5 X « 4 X И '■j 5 X 1-ю та 5-ю > 0,05 * * 5 о 0, <
to -fl 1- о 'ЕЕ 1-ю та 4-ю < 0,01* < 0,01*
я о с о о ci L. О а Q5 1-ю та 3-ю < 0,01* < 0,01*
X я со ? 1 1а * 1 о <э * 1 о о
о о ч к X X т < <
5-та група о ю о. Ii 15 £ 0,23 ± 0,08 0,19 ± 0,07
ф
у
я X W 'ЕЕ ij 4-та група С 0,41 ± 0,08 0,29 ± 0,05
ш
а о О 3-тя група ВП РС (n = 14) 0,3 ± 0,04 0,22 ± 0,04
2-га група РР РС (n = 32) 0,34 ± 0,03 0,28 ± 0,03
1-ша група Контрольна група (n = 20) 0,07 ± 0,01 0,04 ± 0,01
1V-I-H iv-iAigo
}IMHCB}IOU -Н0±31_Ш±НЕ -И1НЕ
иинеаЛжНщоои я±э!ня[/!^л я±з!няш*п
EHhH±UQ EHhH±UQ
'Е: проти 0,04 ± 0,01 ум.од.) (р < 0,05), при цьому показ-g ник оптично! щiльностi антипстон-Н1-АТ вiрогiдно
,Х не вiдрiзнявся вщ контрольно! групи. §
§ Висновки
Таким чином, нами було встановлено, що в X сироватцi кровi хворих на РС присутнi антитша С класу IgG i3 спорщнешстю щодо гiстону-Н1 та ОБМ (антигiстон-Н1- та анти-ОБМ-АТ). Встановлено, що спорщнешсть автоантитiл до гiстону-Н1 е значно вищою порiвняно 3i спорщнешстю цих же зразкiв щодо ОБМ. Виявлено, що рiвень середнiх значень показниив оптично! щiльностi анти-ОБМ- та
Й
,о
00
о"
v антигiстон-Н1-АТ визначав клiнiчнi характеристики РС. При тривалост патологiчного процесу 6—10 ро-
а
§ ыв показник антигiстон-Н1-АТ виявився найвищим
? ® порiвняно з тривалiстю понад 10 роыв. У хворих на t о
о v РС iз тяжкою iнвалiдизацiею (6—9,5 бала за шкалою
ij ^ EDSS) рiвнь антигiстон-Н1-АТ виявився найвищим
§ § порiвняно з хворими iз легким ступенем тяжкостi.
Водночас у дебют цього захворювання показник оптично! шдльност антигiстон-Н1-АТ вiрогiдно С; § не вiдрiзнявся вiд показникiв норми на вщмшу вiд
«I
с
о
О"5 анти-ОБМ-АТ
^ 5 Отже, анти-ОБМ- та антигiстон-Н1-АТ вщграють
® & важливу роль у патогенезi РС та можуть слугувати дiа-
41
S «
гностичними маркерами тяжкост патологiчного про-
0L JJ цесу при цьому захворюванш.
* | Список лiтератури
g. q 1. Бойко А.Н., Фаворова О.О. Рассеянный склероз:
^ молекулярные и клеточные механизмы // Мол. биология. —
5 CL 1995. — Т. 4. — С. 727-749.
s
те J 2. Лисяный Н.И. Иммунология и иммунотерапия рассеянного
§ склероза// Серия «Нейроиммунология». — К., 2003. — Т. 4. — С. 251.
g О 3. Boltons J., Perry V.H. Histone H1; a neuronal protein that
,eo J binds bacterial lipopolysaccharide // J. Neurocytol. — 1997. —
§ | Vol. 26. — P. 823-831.
nK 4. Bolton S.J., Russelakis-Carneiro M, Betmouni S., Perry V.H.
теч
^ g Non-nuclear histone H1 is upregulated in neurones and astrocytes
6 щ in prion and Alzheimer's diseases but not in acute neurodegen-O ? eration // Neuropatol. Appl. Neurobiol. — 1999. — Vol. 25. —
P. 425-432.
g _те 5. Bouras C, Riederer B.M., Kyvari E, HofP.R., Giannakopou-
,3 о los P. Humoral immunity in brain aging and Alzheimer's disease //
2 § Brain. Res. Rev. — 2005. — Vol. 48. — P. 477-487.
,0,g 6. Chamczuk A.J., Ursell M, O'Connor P., Jackowski G,
q 5 Moscarello M.A. A rapid ELISA-based serum assayfor myelin basic
jj g protein in multiple sclerosis // J. Immunol. Methods. — 2002. —
" "" Vol. 262, № 1-2. — P. 21-27.
7. Emlen W., Holers V.M., Arend W.P., Kotzin B. Regulation of nuclear antigen expression on the cell surface of human monocytes//
to S
1 Б
* о ■ . те
J. Immunol. - 1992. - Vol. 148. - P. 3042-3048.
.ЁI
8. KaiserR., ObertM, Kaufmann R., Czygan M. IgG-antibodies to CNSproteins in patients with multiple sclerosis // Eur. J. Med. C C Res. - 1997. - Vol. 21, № 2. - P. 169-172.
9. Kit Y.Y., Starykovych M.A., Richter V.A., Stoika R.S. Detection and characterization of IgG- and sIgA-Abzymes capable of hydrolyzing histone H1 // Biochemistry (Mosc). — 2008. — Vol. 73. — P. 950-956.
10. Lefranc D, Almeras L., Dubucquoi S., de Seze J., Vermersch P., Prin L. Distortion of the self-reactive IgG antibody repertoire in multiple sclerosis as a new diag-
nostic tool // J. Immunol. — 2004. — Vol. 172, № 1. — P. 669-678.
11. VojdaniA., VojdaniE., Cooper E. Antibodies to myelin basic protein, myelin oligodendrocytes peptides, alpha-beta-crystallin, lymphocyte activation and cytokine production in patients with multiple sclerosis//J. Intern. Med. — 2003. — Vol. 254, № 4. — P. 363-374.
OmpuMaHO 17.02.14 ■
Кирилюк С.Я.1, Негрич Т.И.1, Стойка P.C.2, КитЮ.Я.2
1 Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
2 Институт биологии клетки НАН Украины, г. Львов
АУТОАНТИТЕЛА КЛАССА IgG К ОСНОВНОМУ БЕЛКУ МИЕЛИНА И ГИСТОНУ-Н1 КАК НОВЫЕ БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА
Резюме. С целью поиска новых маркеров течения рассеянного склероза был проведен сравнительный анализ содержания в сыворотке крови больных рассеянным склерозом IgG-антител, специфичны к гистону-Н1 и основному белку миелина (ОБМ). Для анализа были использованы 55 образцов сыворотки крови пациентов мужского и женского пола всех возрастов с разным течением заболевания. Для исследования содержания антигистон-Н1- и анти-ОБМ-IgG-антител использовали иммуноферментный анализ. Было установлено, что сыворотки крови больных рассеянным склерозом существенно отличаются по содержанию антигистон-Н1- и анти-ОБМ-антител и уровень этих IgG-антител зависит от клинических характеристик болезни.
Ключевые слова: рассеянный склероз, IgG, гистон-Н1, основной белок миелина.
KyryliukS.Ya.1, Negrych T.I.1, Stoyka R.S.2, Kit Yu.Ya.2
1 Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky
2 Institute of Cell Biology of National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine
IgG CLASS AUTOANTIBODIES TO MYELIN BASIC PROTEIN AND HISTONE H1 AS A NEW BIOLOGICAL MARKERS
OF MULTIPLE SCLEROSIS Summary. In order to find new markers of the clinical course of multiple sclerosis we conducted a comparative analysis of the content in the blood serum ofpatients with multiple sclerosis ofIgG-antibodies specific for histone H1 and myelin basic protein (MBP). For the analysis we used 55 serum samples of male and female patients of all ages, with different disease course. For the investigation of the antihistone H1 and anti-MBP-IgG-antibodies we used enzyme immunoassay. It was found that the serum of patients with multiple sclerosis significantly differ by content ofantyhiston-H1- and anti-MBP-antibodies, and level of IgG-antibodies depends on the clinical characteristics of the disease.
Key words: multiple sclerosis, IgG, histone H1, myelin basic protein.
