CC BY
38ринок сорта i наciння
Н.О. Ящук, УДК 631.53.02:006.83«324»
кандидат сльськогосподарських П * * П
наук й . Вгдповгдшсть покатищи
Нацюнальнии ун1верситет ^^ ^ ' ^^ ' Чт^
б1оресурс1в I природокористування ♦ ♦ . ♦♦
у^рраёнур рр р у якостг зерна пшенищ о%иМог
(ТтШсит акИтт Ь.) виМогаМ стандарту залежно вд сортових особливостей та фактор1в вирощування
Вивчено вплив сортових особливостей / фактор1в вирощування на показники якост1 зерна пшениц озимо'1 сорт1в Нацональна та Полйька 90. Встановлено, що зерно сорту Полйька 90 характеризувалося значною вар1абельнйтю по класност1, але б'льшому впливу фактор1в вирощування п1ддавалося зерно сорту Нацональна. На визначення класу якост1 зерна сорту Нацональна вплинув показник натури, сорту Полйька 90 - показники якост1 клейковини та вмсту блка й клейковини. З'ясовано, що зерно сорту Полйька 90 за бтьшост1 вар1ант1в мало вищ1 класи якост1 чим сорту Нацональна. Найвищ1 класи якост1 в1дм1чали в зерна, ви-рощеного тсля багатор1чних трав: у сорту Нацональна - 2-3-й та сорту Полйька 90 - 1-2-й класи. Встановлен1 вищ[ класи якост1 в зерна, вирощеного за нтенсивно! та еколог1чно! систем землеробства (в основному 1-2-3-й класи) та нижч1 за бюлог1чно'1 системи (в основному 3-4-5-й класи).
Ключовi слова:
зерно (наання), пшениця озима, сорт, фактори вирощування, клас якосл.
Постановка проблеми.
Основою виробництва високо-яюсного зерна е сорт, що поед-нуе в соб1 високу продуктивысть 1з в1дм1нною яюстю зерна. При цьому у збшьшены виробництва зерна в УкраТы ктотну роль в1д1грае впровадження нових високоврожайних, стмких про-ти несприятливих умов вирощування сорт1в пшениц1 озимоТ з високояюсним зерном.
Також сшьськогосподарською наукою I передовою практикою господарств установлено, що х1м1чний склад та технолопчы якост1 зерна пшениц1 озимоТ значною м1рою залежать I в1д агро-технки вирощування культури. Високосортове наання, дбайли-во укладене в фунт та доглянуте в процес вегетацп, дае можли-в1сть отримати високий урожай яюсного зерна пшениц1 [1-4].
Фактори природного серед-овища е домнуючими у виро-щуванн1 с1льськогосподарських культур, хоча Тхне використання цими культурами досить незна-чне: агрометеоролопчы ресур-си використовуються лише на 40-60%. Значення цього р1вня залежить в1д розвитку землеробства - за екстенсивного його ведення частка впливу фунто-вих I кл1матичних умов зростае до 60%, а за нтенсивного землеробства - втрич1 менша. Такий стан речей потребуе розробки ефективних заход1в регуляцп отримання яюсноТ продукцп, особливо в умовах ЛкостеповоТ зони, яка за своТм ресурсним по-тенц1алом може стати репоном для отримання зерна сильних пшениць [4-7].
Не менш важливим агротех-н1чним заходом полтшення
якост1 зерна пшениц1 озимоТ е правильний п1дб1р попередни-к1в. Кожна польова культура залежно в1д вегетацп та агро-техн1ки використовуе р1зну к1ль-к1сть води та поживних речовин I по-р1зному впливае на ф1зичн1 властивост1 Грунту, що створюе р1зн1 умови для вирощування наступноТ культури. Проте, во-дозабезпечен1сть, поживний режим I ф1зичн1 властивост1 фунту зумовлюються не лише культурою, яку вирощують на даному пол1 протягом сезону, але й багатьма ншими факторами. За вирощування пшениц1 озимоТ п1сля непарових попере-дник1в (кр1м багатор1чних трав) створюються умови для одер-жання зерна з малим вм1стом б1лка та клейковини, поганими ф1зичними властивостями ткта I хл1бопекарськими якостями.
Вiдповiднiсть показниюв якостi зерна пшеницi озимо! [ТпИоит aestivum L.) вимогам стандарту залежно вщ сортових особливостей та фактсрв вирощування
Таблиця 1
Вимоги до якост пшеницi м'яко'' згiдно ДСТУ 3768:2010 Пшениця.
Технiчнi умови
Показники Характеристика 1 норма для м'яко' пшениц за групами та класами
А Б
1 2 3 4 5 6
Натура, г/л, не менше ыж 760 740 730 710 710 Не обме-
жено
Склопод1бысть, %, не менше ыж 50 40 30 Не обмежено
Волопсть, %, не бтьше нiж 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0
Зернова домшка, %, не бiльше ыж 5,0 8,0 8,0 10,0 12,0 15,0
Смiттевa домiшкa, %, не бтьше нiж 1,0 2,0 2,0 2,0 2,0 5,0
Масова частка бiлкa, на суху Не обме-
речовину, %, не менше ыж 14,0 12,5 11,0 12,5 11,0 жено
Масова частка сироТ клейковини,
%, не менше ыж 28,0 23,0 18,0 Не обмежено
Яюсть клейковини: група I - II I - II I - II Не обмежено
одиниць приладу ВДК 45-100 45-100 45-100
Число падання, с, не менше ыж 220 180 150 150 130 Не об-
межено
За багаторiчними даними, одер-жаними в рiзних зонах УкраТни, сортозразкiв, яюсть яких вщпо-вiдала вимогам 1-3 класу, по чорному пару було 5,2%, 4 класу - 5%, 5-го - 44,6%; тсля багато-рiчних трав - вiдповiдно 3; 45,4 i 51,6%; пiсля зайнятих парiв - 1,6; 39,6 i 58,8% i пiсля непарових попередникiв - 1,3; 24,3 i 74,4%. Рiзний вплив попередникiв на яюсть зерна зумовлено в основному юльюстю ытратного азоту в Грунт та спiввiдношенням рухомих форм азоту та фосфору пщ час вегетацп пшеницi озимоТ. Чим вищi цi показники, тим бшьша бiлковiсть i в цiлому кра-ща якiсть зерна [5-7].
I все ж таки в загальному комплекс зaходiв полiпшення якостi зерна одним iз найди евших е правильна науково-обГрунтована система удобрен-ня. При цьому треба пам'ятати, що основним фактором, який стримуе полтшення якостi зерна, е дефщит азоту в rJрунтi. Вн спричинюеться iнтенсивним виносом цього елемента рос-линами всiх культур авозмни без належноТ компенсаций Азот е складовою i незaмiнною час-тиною вах aмiнокислот, бiлкiв, хлорофшу, ферментiв та iн., якi мають велике значення в обми н речовин, особливо для синтезу бтка. Брак азоту в перюд iнтенсивного росту рослин по-рушуе весь хiд фiзiологiчних процесiв. Його може вистачи-ти для тдтримання активного фотосинтезу й утворення вуг-леводiв, але бути недостaтнiм для формування доброяюсно-го зерна. Внастдок цього воно стае борошнистим, з невеликим вмiстом бiлкa та клейковини. Щоб одержати максимальну врожaйнiсть доброТ якостi, не-обхiдно одночасно з азотними вносити фосфоры й калмы до-брива в оптимальних стввщ-ношеннях [1-7].
Вся робота з одержання висо-коякiсного зерна пшениц може бути зведена нaнiвець, якщо своечасно не провести бороть-бу з бур'янами, не захистити вщ ураження хворобами (iржею, сажкою, борошнистою росою, гнилями кореневими, бактерю-зом чорним плямистим й н.) та пошкодження шюдниками, особливо клопом-черепашкою [3, 6, 7].
Значна роль належить i обро-бiтку Грунту, який повинен забез-печувати добрий розвиток коре-невоТ системи. Особлива роль у формуванн продуктивностi озимоТ пшениц належить зародко-вим i вузловим кореням. Вони в свою чергу розвиваються бiльш чи менш Ытенсивно залежно вiд вологостi Грунту [1-3, 8].
Мета дослщжень - вивчити вплив сортових особливостей i фaкторiв вирощування на показники якост зерна пшеницi озимоТ та вщповщысть Тх вимогам стандарту.
Матерiали та методи до^-джень. Досшдження проводили впродовж 2009-2012 рр. у лабо-раторп кафедри технологи збе-рiгaння, переробки та стандар-
тизацп продукцп рослинництва iм. проф. Б.В. Лесика на зерн пшеницi озимоТ вирощеного у лабораторп кафедри землероб-ства i гербологп Нaцiонaльного уыверситету бiоресурсiв i при-родокористування УкраТни. Для aнaлiзiв вiдбирaли зразки зерна пшениц озимоТ сортiв Нацю-нальна та Полкька 90 вирощеного пкля бaгaторiчних трав, гороху й кукурудзи на силос за нтенсивноТ, еколопчноТ i бюло-пчноТ систем землеробства та за дифенцмованого, плоскорiзно-го, полицево-безполицевого й поверхневого обробiткiв Грунту.
Визначення вологост проводили згiдно ГОСТ 13586.5-93, натури - ГОСТ 10840-64, бтка -ГОСТ 10846-91, склоподiбностi -ГОСТ 10987-76, юлькост i якост клейковини - ГОСТ 13586.1-68 та числа падання - ГОСТ 3049897 (ИСО 3093-82).
Показники якост зерна пше-ницi озимоТ aнaлiзувaли згiдно стандарту ДСТУ 3768:2010 Пшениця. Техычы умови (табл. 1). Залежно вщ покaзникiв якостi пшеницю м'яку подiляють на 6 клаав. У рaзi невiдповiдностi грaничнiй нормi якостi пшеницi
РИНОК СОРТ1В i НАС1ННЯ
Таблиця 2
Якiсть зерна пшениц озимо'Г сорту Нацiональна
Вар1анти Показники Клас якосп, найпрший показник
Системи землеробства Оброб1тки фунту бшок, % вмкт клейко- вини, % яккть клейко-вини, од. ВДК на- тур^ г/л число падання, секунд скло-под1б- нкть, % воло- гкть, %
Попередник багаторiчнi трави
1нтенсивна (контроль) Диференцшований 17,1 33,58 92,5 745 280 65 11,2 2, натура
Поверхневий 16,4 32,16 90 740 271 56 11,2 2, натура
Екологiчна Диференцiйований 16,9 31,2 87,5 741 271 55 11,6 2, натура
Поверхневий 16,3 29,8 90 736 263 51 11,2 3, натура
Бiологiчна Диференцшований 16,2 27,72 87,5 732 267 55 12,4 3, натура
Поверхневий 15,1 25,42 90 730 260 49 11,6 3, натура
Попередник горох
1нтенсивна (контроль) Диференцшований 16,0 31,16 95 743 277 61 12,8 2, натура
Поверхневий 15,6 28,7 95 740 260 51 12,6 2, натура
Екологiчна Диференцшований 15,1 25,88 100 740 272 55 12,4 2, натура, вмлст клейковини
Поверхневий 13,8 23,2 95 733 260 48 12,2 3, натура
Бюлопчна Диференцшований 14,4 24,16 100 731 264 49 13,0 3, натура
Поверхневий 13,5 21,8 97,5 727 254 45 12,8 4, натура
Попередник кукурудза на силос
1нтенсивна (контроль) Диференцшований 15,9 29,84 95 740 262 60 13,3 2, натура
Поверхневий 15,3 27,66 82,5 735 253 52 13,1 3, натура
Екологiчна Диференцшований 15,0 26,42 85 738 253 56 12,4 3, натура
Поверхневий 14,6 25,6 90 730 242 46 13,0 3, натура
Бiологiчна Диференцшований 14,2 24,86 90 728 248 47 12,8 4, натура
Поверхневий 13,3 21,5 82,5 724 230 39 12,6 4, натура
Таблиця 3
Яккть зерна пшеницi озимо'Г сорту Полiська 90
Вар1анти Показники Клас якосп, найпрший показник
Системи землеробства Оброб1тки фунту бглок, % вмкт клейко-вини, % яккть клейковини, од. ВДК на- тур^ г/л число падання, секунд скло-под1б- нкть, % воло- гкть, %
Попередник багак^чы трави
1нтенсивна (контроль) Диференцшований 15,3 34,4 100 817 316 60 13,9 1
Поверхневий 14,7 31,6 97,5 811 292 54 14,2 1
Еколопчна Диференцшований 14,5 32,4 97,5 814 312 66 14,1 1
Поверхневий 13,5 25,6 85 813 292 57 13,9 2, вмкт бтка i клейковини
Бюлопчна Диференцшований 13,4 25,6 92,5 785 348 63 14,1 2, вмкт бтка i клейковини
Поверхневий 13,2 23,2 80 755 313 56 13,8 2, вмкт бтка i клейковини, натура
Попередник горох
1нтенсивна (контроль) Диференцшований 15,7 36 100 818 349 62 14,2 1
Поверхневий 15,5 34,8 97,5 809 327 57 14,4 1
Еколопчна Диференцшований 15,3 35,6 102,5 819 332 59 14,2 4, яюсть клейковини
Поверхневий 14,7 34 100 815 314 58 14,6 1
Бюлопчна Диференцшований 11,5 19,6 77,5 802 322 52 12,2 3, вмлст бтка i клейковини
Поверхневий 10,9 16,4 80 788 315 28 12,4 6, вмкт бтка
Попередник кукурудза на силос
1нтенсивна (контроль) Диференцшований 14,0 28,8 105 818 302 48 14,0 4, яюсть клейковини
Поверхне-вий 13,6 27,2 110 814 282 46 13,4 4, яюсть клейковини
Еколопчна Диференцшований 14,7 32 90 826 338 54 13,7 1
Поверхневий 13,8 31 105 822 303 51 13,4 4, яюсть клейковини
Бюлопчна Диференцшований 12,0 23,6 100 815 292 41 13,4 3, вмкт бтка
Поверхневий 11,2 19,6 102,5 807 282 31 13,5 4, яюсть клейковини
Вiдповiднiсть показниюв якостi зерна пшеницi озимо! [ТпЬюит aestivum L.) вимогам стандарту залежно вщ сортових особливостей та фактсрв вирощування
м'якоТ хоча б за одним показни-ком ТТ переводять у в1дпов1дний клас. У раз1 нев1дпов1дност1 по-казник1в к1лькост1 I якост1 клейковини м1н1мальним вимогам групи А пшеницю переводять у групу Б за умови дотримання вимог до нших показниюв якос-т1. За нев1дпов1дност1 хоча б одного показника пшениц1 м'якоТ вимогам групи А I Б ТТ переводять у 6 клас [9].
Результати дослщжень та Ух обговорення. Нами вивчалися показники якост1 зерна пшени-ц1 озимоТ сорт1в Нац1ональна та Пол1ська 90 з визначенням класу якост1 по найпршому по-казнику (табл. 2, 3). За визна-чення класу якост1 зерна сорту Нац1ональна виршальним у б1льшост1 випадк1в був показ-ник натури, який знаходився в межах 2-3 класу за штенсив-ноТ й еколопчноТ систем зем-леробства та 3-4 класу якост1 -за бюлопчноТ системи.
П1д час визначення класу якост1 зерна сорту Полкька 90 вир1шальним були показники якост1 клейковини та вмкту б1лка й клейковини. При цьому зерно даного сорту було р1зно-класовим залежно в1д фактор1в вирощування, зокрема багато вар1ант1в були 1-го класу, 4-го -за умов низькоТ якост1 клейковини та 2-го-3-го - за пониженого вмкту б1лка та 6-го за низького вмкту б1лка та клейковини. Од-нак зерно сорту Полкька 90 за б1льшост1 вар1ант1в мало вищ1 класи якост1 чим сорту Нацю-нальна.
Найвищими класами якост1 в б1льшост1 випадк1в характери-зувалося зерно вирощене пкля багатор1чних трав, зокрема 2-3-й класи за сорту Нацюнальна та 1-2-й за сорту Полкька 90. Найнижч1 класи були в зерна, вирощеного тсля кукурудзи на силос: в основному 3-4-й неза-лежно в1д сорту.
рр. (натура)
Вплив систем землеробства Вгъпив
попередниюв
(вм1ст бшка)
(яюсть клейковини)
(кшьюсть клейковини)
Рис. 1. Вплив фактор1в вирощування на як1сн1 показники зерна пшениц1 озимоТ
сорту Нацюнальна.
10 9 8 7 6 5 4.
Ркр.
Рр-(натура)
Вплив систем землеробства
Вплив
попередниюв
8.25 ^ рр.
(вм1ст бшка)
(яюсть клейковини)
(кшьюсть клейковини)
Рис. 2. Вплив фактор1в вирощування на яккш показники зерна пшениц1 озимоТ
сорту Пол1ська 90.
ринок сорта i наciння
Також 1стотне значення мали система землеробства I обро-б1тки Грунту. Кращ1 показники I вищ1 класи якост1 в1дм1чали в зерна, вирощеного за нтенсив-ноТ та еколопчноТ систем землеробства (в основному 1-3-й клас), та прш1 показники й нижч1 класи якост1 за б1олог1чноТ сис-теми (в основному 3-4-й клас). Вищ1 класи якост1 також за б1ль-шост1 систем землеробства мало зерно, вирощене з умовою ви-користання диференцмованого оброб1тку Грунту.
Математично-статистична обробка (методом дисперсм-ного анал1зу) як1сних показниюв зерна пшениц1 озимоТ сорту На-ц1ональна показала статистично значущий вплив на них попере-дник1в, систем землеробства та оброб1тюв Грунту (рис. 1). Роз-рахункове значення критер1ю Ф1шера (Fр) було вищим за кри-тичне (Fкрит).
На вмкт б1лка, к1льк1сть I як1сть клейковини бшьший вплив мали попередники Fр = 46,8 (вм1ст б1л-ка); 43,45 (к1льк1сть клейковини); 12,26 (яюсть клейковини) при
Fкрит = 4,10 у пор1внян1 1з системами землеробства в1дпов1дно Fр = 18,9; 36,32 та зовам в1дсут-н1й вплив на як1сть клейковини -0,78 при Fкрит =3,33. На показник натури бшьший вплив мали сис-теми землеробства та оброб1тки Грунту Fр = 171,74 > Fкрит = 3,33.
Дисперс1йний анал1з як1сних показник1в зерна пшениц1 сорту Полкька 90 вказав на значно менший вплив на них фактор1в вирощування пор1вняно з1 зерном сорту Нацюнальна (рис. 2).
На яюсть клейковини зерна сорту Полкька 90 вплив умов вирощування був в1дсутн1й. Також було в1дм1чено в1дсутн1сть впливу попередник1в на вм1ст
б1лка й клейковини Fr
1,90 I = 4,10.
крит
змнювалися
0,72 в1дпов1дно при F Дан1 показники лише п1д упливом систем землеробства та оброб1тюв Грунту Fр = 8,25 (вм1ст б1лка); та 7,76 (юль-к1сть клейковини) при Fкрит = 3,33. На показник натурноТ маси вплинули ус) фактори вирощування з бшьшою д1ею систем землеробства Fр = 5,79 пор1вня-но з попередниками Fр = 4,71.
Висновки. Зерно сорту По-л1ська 90 характеризувалося значною вар1абельн1стю по класност1, але бшьшому впливу фактор1в вирощування пщдава-лося зерно сорту Нац1ональна. За визначення класу якост1 зерна сорту Нацюнальна виршаль-ним був показник натури, сорту Полкька 90 - показники якос-т1 клейковини та вмкту б1лка й клейковини. Зерно сорту По-л1ська 90 за б1льшост1 вар1ант1в мало вищ1 класи якост1 чим сорту Нацюнальна.
Найвищими класами якост1 в б1льшост1 випадк1в характеризувалося зерно, вирощене пкля багатор1чних трав, зокрема 2— й класи за сорту Нацюнальна та 1-2-й за сорту Полкька 90. Най-нижч1 класи якост1 були в зерна, вирощеного тсля кукурудзи на силос, - 3-4-й незалежно в1д сорту. Вищ1 класи якост1 в1дм1-чали в зерна, вирощеного за нтенсивноТ та еколопчноТ систем землеробства (в основному 1-2-3-й класи), та нижч1 за бю-лопчноТ системи (в основному 3-4-5-й класи).
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Горелова, Е.И. Качество зерна - второй урожай / Е.И. Горелова, Ж.Я. Сандлер. - М.: Колос, 1984. -221 с.
2. Городнм, М.М. Прикладна бюх1м1я та управлння яюстю продукци рослинництва: П1дручник / М.М. Городшй, С.Д. Мельничук, О.М. Гончар
[та ш.] / За ред. М.М. Городнього. - К.: Ар1стей, 2006. - 484с.
3. Казаков, Е.Д. Биохимия зерна и хлебопродуктов / Е.Д. Казаков, Г.П. Карпиленко - П.: ГИОРД, 2005. -512 с.
4. Рябченко, М. Пор1вняння якосп зерна сорт1в озимоТ м'якоТ пшениц1, вирощеноТ в засушлив! I дощо-в1 роки / М. Рябченко, К. Михальова // Агроном.
- 2009. - № 3. - С. 33-36.
5. Коданев, И.М. Агротехнические приемы повышения качества зерна / И.М. Коданев - Горький: Волго-Вятское кн. изд-во, 1981. - 44 с.
6. Коданев, И.М. Повышение качества зерна / И.М. Коданев - М.: Колос, 1976. - 304 с.
7. Романенко, О.Л. Агротехнка направлена на тдви-щення бтковосп зерна пшениц1 / О.Л. Романенко // Хранение и переработка зерна. - № 5. - 2006. -С. 13-16.
8. Гирка, А.Д. Актуальные вопроси обработки почвы в Украине / А.Д. Гирка // Хранение и переработка зерна. - № 1 (139). - 2011. - С. 19-22.
9. Пшениця. Техычы умови: ДСТУ 3768:2010 - [Чин-ний в1д 31 березня 2010 р.]. - К.: Держспоживстан-дарт УкраТни, 2010. - 14 с.
