CC BY
18УДК 633.11: 551.583 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110717
Мшливкть показнимв якосп зерна пшениц! м'яко! яро1 залежно в1*д впливу погодних умов
I. В. Правдз1'ва*, Н. В. Василенко, С. 0. Хоменко
Мирон1вський институт пшеницi 1'мен1 В. М. Ремесла НААН Укртни, с. Центральне, Миронп'вський р-н, Кшвська обл., 08853, Украина, *e-mail: mweats@ukr.net
Мета. Вивчити вплив погодних умов на показники якосл зерна лтнтй пшениц м'яко'1 яро'1 конкурсного сортовипробу-вання. Вид1'лити показники, яю зазнають найменшого впливу цих умов. Достдити кореляц1йну залежнкть м1'ж показни-ками якосп зерна в роки з контрастними погодними умовами та провести дисперс'йний анал1'з. Методи. Показники якосп зерна та борошна лтнтй пшениц м'яко'1 яро'1 визначали стандартними методами в лабораторл якосп зерна Мирот'вського 1'нституту пшениц 1мен1 В. М. Ремесла НААН Укражи, вм1'ст 61'лка у борошт - на прилад1 СПЕКТРАН 119М. Результати. Розглянуто контрастн погодн умови: посушлив1 (2013 р.) - були негативними для маси 1000 зерен, але водночас позитивно впливали на усереднен показники якосп зерна; з надм1рною волопстю (2014 р.) - призвели до зниження вс1х технолоп'чних показнимв; оптимальн (2015 р.) - дали змогу отримати максимальн показники якосп зерна та борошна. Розраховано парт коефщ1'енти кореляцл м1ж р1зними показниками якосп зерна та борошна. Найб1'льшу юльккть силь-них 1 середт'х кореляцйних зв'язмв виявлено в посушливому роц1 (33,3%), найменшу - у вологому (13,0%). В1д умов року вирощування найменшою м1рою залежали так показники, як сила борошна, розр1дження ткта та вмкт б1лка. Найб1'льшою м1рою на волоп' умови року реагував показник натури зерна. За допомогою дисперс'йного анал1зу встановлено, що на б1льшкть показник1'в якосп зерна й борошна мали значний вплив кл1'матичн1 умови. Водночас, 1'стотну генотипову скла-дову встановлено в показниках пружносп т1'ста (63%), об'ему та оц'нки хл1'ба (61 1' 53% в1'дпов1'дно), сили борошна (42%), якосп сиро'1 клейковини (33%), шпаристосп м'якушу хл1ба (30%). За вар1ац1й кл1мату незначною м1рою проявлялася ге-нотипова обумовленкть вмкту б1лка, особливо сиро'1 клейковини. Висновки. У процес створення високояккних сорлв селекцюнеру потр1бно ор1ентуватися на так показники, як сила борошна, пружнкть ткта, яккть клейковини, об'ем та оц1нка хл1ба, осмльки саме вони б1льшою м1рою мають генетичну детерм1нац1ю. Ключов! слова: пшениця м'яка яра, погоднумови, показники якостi зерна.
Вступ
Пшениця - поширена культура. Зазвичай, у господарствах Укра!ни переважае пшениця озима. Але часто сувор! умови зим!вл! призводять до знищення або значного зр!-дження пос!в!в озимо! пшениц!; ц! площ! пот-ребують терм!нового перес!вання навесн!. Часто в оптимальн! строки с!вби озимо! пшениц! не складаються необх!дн! погодн! умови. Тому доц!льн!ше таку с!вбу не зд!йснювати взагал!, а залишити п!дготовлен! площ! для с!вби яро! пшенищ. Сучасн! сорти пшениц! м'яко! яро! практично не поступаються за сво!м потенц!алом пшениц! озим!й. Таку думку под!ляють багато вчених, вважаючи, що пос!ви яро! пшениц! необх!дно зб!льшу-вати й розглядати !! не лише як страхову культуру, а й як джерело отримання висо-кояк!сного зерна, що мае добр! хл!бопекар-ськ! та круп'ян! властивост!.
Iryna Pravdziva
http://orcid.org/0000-0002-0808-1584 Nadiia Vasylenko
http://orcid.org/0000-0002-4326-6613 Svitlana Khomenko
http://orcid.org/0000-0002-6047-7711
Зростання виробництва зерна мае бути не-розривно пов'язане з полшшенням його якост! [1]. Як!сть продукц!! - складова ус-п!шно! д!яльност! п!дприемств ! розгляда-еться як найважлив!ший чинник !! конку-рентоспроможност!.
У питанн! пол!пшення якост! пшениц! важливим е виявлення законом!рностей фор-мування деяких технолог!чних показник!в у р!зних умовах вирощування ! ц!леспрямо-ване !х використання, адже, як зазначае Л. Ю. Божко [2], як!сть зернових культур коливаеться синхронно з агрометеоролог!ч-ними умовами вирощування. Створення та накопичення поживних речовин у рослинах залежить в!д ^рунтово-кл!матичних умов, технолог!! !х вирощування та сортових особ-ливостей [3].
Багатор!чн! досл!ди, як! проводили в Ми-рон!вському !нститут! пшениц! !мен! В. М. Ремесла НААН Укра!ни (М1П), св!дчать, що на як!сть зерна та борошна впливають практично вс! б!отичн! та аб!отичн! чинники вирощування та агротехн!чн! заходи [4-7].
З досл!джень Е. А. Ф!л!ппово!, Л. Т. Маль-цево! [8] випливае, що технолог!чн! власти-вост! зерна б!льшою м!рою залежать в!д погодних умов, що склалися в пер!од форму-
ISSN 2518-1017 Pl^NT VлRIETÏES STUDYING ЛЛИ PROTECTION, 2017, Vol. 13, No 3
323
вання й наливу зерна, а також в!д генотипо-вих особливостей сорт!в. Останн!ми роками спостер!гаеться нестаб!льн!сть погодних умов, що спонукае нас до вивчення зв'язку м!ж ними та показниками якост! отримано-го зерна пшениц! яро! м'якоь Цей чинник е важливим як у виробництв! п!д час добору сорив, так ! в селекци у процес! створення нових, найб!льш адаптованих, з високою як!стю зерна та борошна.
В умовах нашого м!нливого континентального кл!мату проблема залежност! показни-к!в якост! зерна пшениц! м'яко! яро! в!д чинник!в довк!лля вивчена недостатньо. Тому це е пр!оритетним завданням наукових установ.
Створюючи нов! сорти, селекц!онер мае справу з великою к!льк!стю показник!в, як! вар!юють по роках. В!н повинен знати, як! з них ! якою м!рою генотипово зумовлен!, а як! несуть б!льш фенотипову складову.
Мета дослгджепъ - вивчити вплив погод-них умов на показники якост! зерна л!н!й пшениц! м'яко! яро! конкурсного сортовип-робування 2013-2015 рр. та вид!лити показ-ники, як! зазнають найменшого впливу цих умов. Досл!дити кореляц!йну залежн!сть м!ж показниками якост! зерна в роки з контрастними погодними умовами та провести дисперс!йний анал!з.
Материали та методика досл1*джень
Досл!дження проводили у 2013-2015 рр. у М1П, що розташований у п!вденно-сх!дн!й частин! Кшвсько! област!. Грунт - чорнозем глибокий малогумусний слабовилугований.
Варто зазначити, що погодн! умови за г!д-ротерм!чними показниками в роки досл!-джень значно в!др!знялися (табл. 1). У цей пер!од температура пов!тря зазвичай переви-щувала середньобагатор!чний показник. Най-б!льшим таке перевищення було в 2013 р., найменшим - у 2015 р., але все ж !стотним. Значне коливання по роках спостер!галося за к!льк!стю атмосферних опад!в. Можливо, як позитив в!дносно вегетаци пшениц! пот-р!бно розглядати той факт, що травень за вс!-ма роками був вологим. Водночас, достиган-ня зерна в ус! роки в!дбувалося в посушли-вий пер!од (липень), що не сприяло форму-ванню його високо! якост!. У 2014 ! 2015 рр. первинн! етапи росту й розвитку рослин фор-мувалися в аномально теплому березн!.
Вегетац!йний 2013 р. за пер!од кв!тень-ли-пень характеризувався незначною к!льк!стю атмосферних опад!в, як! становили т!льки 83% середньобагатор!чно!, та п!двищеною се-редньодобовою температурою пов!тря. Знач-
на к!льк!сть опад!в була в травн! - 134% се-редньобагатор!чного показника. Кв!тень, червень ! липень характеризувалися незнач-ною к!льк!стю опад!в (67, 68 та 79,0% серед-ньобагатор!чно! в!дпов!дно). Аномально теп-лими були травень та червень (температура пов!тря перевищувала на +4,0, +3,4 °С серед-ньобагатор!чну в!дпов!дно).
Погодн! умови вегетаци 2014 р. за пер!од березень-липень в!дзначалися високою к!ль-к!стю атмосферних опад!в та п!двищеним температурним режимом (табл. 1). За цей пе-р!од випало 424 мм опад!в, що становить 169% середньобагатор!чно! к!лькост!. У кв!т-н! частка опад!в становила 187% середньо-багатор!чно! к!лькост!. Травень вид!лявся надм!рною к!льк!стю опад!в - 502% серед-ньобагатор!чного показника. Це зумовило ви-лягання деяких пос!в!в з в!дпов!дним впли-вом на як!сть зерна. Посушлив! умови спо-стер!гали в березн! та липн! (55 та 63% се-редньобагатор!чно! к!лькост! опад!в в!дпо-в!дно). Середньодобова температура пов!тря цього пер!оду (14,9 °С) перевищувала серед-ньобагатор!чну на 2,4 °С.
У березн!-липн! 2015 р. випало 273 мм опад!в, що становить 109% середньобагато-р!чно! к!лькост! (табл. 1). Березень в!дзна-чався надм!рною к!льк!стю опад!в - 214% середньобагатор!чно! та п!двищеною серед-ньодобовою температурою пов!тря (переви-щувала середньобагатор!чну на 3,7 °С). Знач-ну к!льк!сть опад!в спостер!гали в травн! та червн! (125 та 131% середньобагатор!чно! в!д-пов!дно). Посушливими виявилися кв!тень та липень (76 та 58% середньобагатор!чно! к!лькост! опад!в). Середньодобова температура пов!тря цього пер!оду (14,1 °С) переви-щувала середньобагатор!чну на 1,6 °С.
У 2013 р. склалися посушлив! погодн! умови, при цьому г!дротерм!чний коеф!ц!ент (ГТК) становив 0,7; у 2014 р. - з надм!рною волог!стю (ГТК = 2,2); у 2015 р. - задов!льно волог! (оптимальн!) (ГТК = 1,5).
Матер!алом для досл!джень вибрано 22 л!-н!! пшениц! м'яко! яро! конкурсного сорто-випробування лаборатори селекц!! яро! пшениц! (М1П). Попередник - соя. Агротехн!чн! заходи з п!дготовки Грунту до пос!ву в!дпо-в!дають рекомендац!ям щодо вирощування яро! пшениц!, але без внесення добрив. С!вбу пшениц! яро! в 2015 р. було проведено 18 березня, що на 10 д!б п!зн!ше, н!ж у 2014 р., але на 24 доби ран!ше, н!ж у 2013 р.
Показники якост! зерна та борошна визна-чали стандартними методами в лаборатори якост! зерна М1П [9], вм!ст б!лка у борошн! - на прилад! СПЕКТРАН 119М.
324
СОРТОВИВЧЕННЯ тл охоронл прлв на сорти рослин, 2017, Т. 13, №3
Taôëuu,^ 1
TeMnepaTypHMé peœuM Ta KiëbêicTb onaflÏB 3a BereTauiéHué nepiofl (2013-2015 pp.)
TeMnepaTypa noBiTpa, °C OnaflM, mm
Mic^b cepeflHe cepeflHbo- ± flo cepeflHbo- cepeflHe cepeflHbo- ± flo cepeflHbo-
3HaneHHA 6araTopÏHHa 6araTopiHHoï 3HaneHHfl 6araTopiHHi 6araTopÏHHMX
2013 p.
KBÏTeHb 10,5 8,6 + 1,9 30 45 - 15
TpaBeHb 19,0 15,0 + 4,0 59 44 + 15
HepBeHb 21,4 18,0 + 3,4 52 77 - 25
ËMneHb 20,6 19,4 + 1,2 49 62 - 13
CepeflHe 17,9 15,3 +2,6 47,5 57 - 9,5
2014 p.
EepeçeHb 8,2 1,6 + 6,6 12,0 22,0 - 10
ÊBiTeHb 10,2 8,6 + 1,6 84,0 45,0 + 39
TpaBeHb 16,8 15,0 + 1,8 221,0 44,0 + 177
HepBeHb 18,0 18,0 0,0 68 77 - 9
ËèineHb 21,5 19,3 + 2,2 39 62 - 23
CepeflHe 14,9 12,5 + 2,4 84,8 50,0 + 34,8
2015 p.
EepeçeHb 5,3 1,6 + 3,7 47 22 + 25
ÊBiTeHb 9,3 8,6 + 0,7 34 45 - 11
TpaBeHb 15,7 15,0 + 0,7 55 44 + 11
HepBeHb 19,5 18,0 + 1,5 101 77 + 24
ËMneHb 20,7 19,3 + 1,4 36 62 - 26
CepeflHe 14,1 12,5 + 1,6 54,6 50,0 + 4,6
Pe3yëbTaTè flocniflœeHb
noroflHi yMoBH npoTaroM BereTa^ï ëiHié nmeHH^ M'aKoï apoï B poKH flocëiflœeHt ic-TOTHO Biflpi3HaëHca. BiflnoâiflHo, pi3HHMH 6yëH é noKaçHHKH aKocTi çepHa, BHpompHoro B цi poKH (Ta6ë. 2).
HacëiflKoM noçHTHBHoï TenëoBoï aHoMaëïï Ta HeflocTaTHtoï KiëtKocTÏ onafliâ y BecHaHHé nepiofl 2013 p. 6yB npHcKopeHHé TeMn po3BHT-Ky pocëHH apoï пmeннцi - Bifl6yBaëoca raët-MyBaHHa HopMaëtHoï po6oTH acHMiëa^éHoro anapaTy pocëHH, mp HeraTHBHo BnëHHyëo Ha BHnoBHeHicTt Ta BeëH"HHy çepHa (Maca 1000 çepeH BapiroBaëa Bifl 32,8 flo 42,8 r). Aëe Bofl-Ho"ac nocHëroBaëHca пpoцecн flHxaHHa é bht-paTH ByrëeBofliB, npH ^oMy Bifl6yBaëoca Ha-KonHTieHHa 6iëKÏB i çpocTaHHa BMicTy cèpoï KëeéKoBHHH (BMicT 6iëKa BapiroBaB Bifl 11,0 flo 14,2%, cèpoï KëeéKoBHHH - Bifl 19,6 flo 28,1%). noroflHi yMoBH ^oro poKy no3HTHBHo BnëH-HyëH Ha ycepeflHeHi noKaçHHKH aKocTi çepHa (Ta6ë. 2).
HecnpèaTëHBi noroflHi yMoBH flëa ôopMy-BaHHa aKicHoro çepHa cKëaëHca b 2014 p., Maéœe Bci TexHoëori"Hi noKaçHHKH onHHHëH-ca b MiHiMyMi (Ta6ë. 2), nopiBHaHo 3 iHmHMH poKaMH. CnocTepiraëoca 3MeHmeHHa cepefl-Htoro BMicTy cèpoï KëeéKoBHHH Ha 8%, 6iëKa - Ha 2,1%, cHëH ôopomHa - Ha 53 o. a., HaTypH 3epHa - Ha 73 r/ë, noKa3HHKa ceflнмeнтaцïï -Ha 23 Më.
BëH3tKi flo onTHMaëtHHx noroflHi yMoBH 2015 p. flaëH 3Mory oTpHMaTH MaKcHMyMH no-
Ka3HHKÎB aKocTi 3epHa (Maca 1000 3epeH - 48,8 r, HaTypa 3epHa - 811 r/ë, bmïct cèpoï KëeéKoBH-hh - 28,7%, cHëa ôopomHa - 425 o. a., npyœ-hïctb TicTa - 157 mm, BoflonorëHHaëtHa Ta 3mï-myBaëbHa 3flaTHicTt ôopomHa - 70,3% Ta 70 BiflnoâiflHo, oô'gm xëi6a - 860 cm3), a TaKoœ MiHiMaëtHHé noKa3HHK po3piflœeHHa TicTa (30 o. ô.).
Byëo BH3Ha^eHo B3aeMo3aëeœHicTt Miœ pi3-hhmh noKa3HHKaMH aKocTi, po3paxoBaHo no-Ka3HHKH napHHx Koeô^ieHTÏB кopeëaцié y 138 KoMÔiHa^ax. Pi3Hi noKa3HHKH aKocTi 3fle-ôiëtmoro npoaBëaëH He3Ha"HHé 3B'a3oK Miœ co6oro. Haéôiëtmy KiëtKicTt cHëtHHx i cepefl-Hix кopeëaцiéннx 3B'a3KiB BHaBëeHo b nocym-ëHBoMy 2013 p. (33,3%), HaéMeHmy - y Boëo-roMy 2014 p. (13,0%).
BcTaHoBëeHo TaKi cTaôiëtHi кopeëaцiéнi 3â'a3KH: cHëa ôopomHa 3 npyœHicTro TicTa (r = +0,83), cniBBiflHomeHHa P/L TicTa flo éoro eëacTH"HocTi (r = +0,83), mnapècTicTt M'aKy-ma 3 xëiôoneKapctKoro o^ÏHKoro (r = +0,93), po3piflœeHHa TicTa flo 3MimyBaëtHoï 3flaTHocTi ôopomHa (r = +0,89). CepeflHa кopeëaцia cnoc-Tepiraëact Miœ TaKHMH noKa3HHKaMH: cHëa ôopomHa Ta iHfleKc eëacTH"HocTi TicTa (r = +0,66), npyœHicTt TicTa 3 BoflonorëHHaët-Horo 3flaTHicTro ôopomHa (r = +0,60), oô'gm xëi-6a 3i mnapècTicTro M'aKyma Ta 3araëtHoro o^HKoro (r = +0,56; +0,55 BiflnoâiflHo), bmïct 6iëKa 3 bmïctom cèpoï KëeéKoBHHH (r = +0,52).
y nocymëHBHé 2013 p. BHaBëeHo TaKi Kope-ëaцiéнi 3â'a3KH: iHfleKc eëacTH"HocTi TicTa 3 BMicToM cHpoï KëeéKoBHHH Ta iHfleKcoM ïï fle-
Таблиця 2
Середн* технолопчш властивосп* зерна Л1*н1*й пшениц* м'яко! яро1 конкурсного сортовипробування (М1П, 2013-2015 рр.)
Показники якосп Роки досл'джень V, %
2013 2014 2015
Маса 1000 зерен, г 37,2 42,9 44,2 8,9
Натура, г/л 740 722 795 5,1
Склопод1'бн1'сть, % 96 91 93 2,4
Вм1'ст 61'лка, % 12,8 10,7 12,5 9,7
Показник седиментаци, мл 43 31 54 27,8
Вм1'ст сиро'1 клейковини, % 23,9 15,9 22,5 20,6
1ндекс деформац11 клейковини (1ДК), од. приладу 66 67 59 6,6
Сила борошна о. а.* 252 199 234 11,8
Пружн1'сть т1'ста (Р), мм 107 99 108 4,8
Розтяжн1'сть т1'ста (L), мм 101 75 56 29,2
Ст'вв1'дношення Р/L 1,2 1,6 2,1 27,3
1ндекс еластичносп ткта (1е) 0,6 0,3 0,4 30,2
Водопоглинальна здатн1'сть борошна (ВПЗ), % 55,6 58,1 63,8 7,1
Розр1'дження т1'ста, о. ф.** 84 110 97 13,4
Змшувальна здатн1'сть борошна 45 37 41 10,1
Об'ем хл1'ба, см3 720 691 700 2,1
Шпарист1'сть м'якушу, % 66 73 70 4,7
Оцтнка хл1'ба, бал 3,2 3,4 3,3 3,0
*о. а. - одиниць альвеографа; **о. ф. - одиниць фаринографа.
формаци, силою борошна, сшвввдношенням Р^, пружнстю та розр1дженням иста, водо-поглинальною та зм1шувальною здатшстю борошна; розтяжшсть тста з силою борошна, сшвввдношенням P/L, пружтстю иста, водопоглинальною здаттстю борошна, роз-рвдженням тста та зм1шувальною здатшстю борошна; розрвдження тста з шдексом дефор-маци клейковини, силою та ВПЗ борошна та ш. (табл. 3).
У вологий 2014 р. виявлено кореляцшш зв'язки показника седиментаци 1з силою борошна, пружтстю та шдексом еластичност1 т1ста (г = +0,77; +0,63; +0,64 ввдповвдно).
У 2015 р. встановлено кореляцшш зв'язки м1ж вм1стом б1лка та шдексом деформаци клейковини, розр1дженням т1ста та зм1шу-вальною здатшстю борошна (г = +0,45; -0,45; 0,52 ввдповвдно), водопоглинальною здатшс-тю борошна з1 сшвввдношенням P/L, роз-
тяжнстю та шдексом еластичност! т1ста (г = +0,81; -0,56; -0,50 ввдповвдно).
Таким чином, р1зш показники якост1 зерна та борошна характеризують окрем1 сторо-ни ще! якост1 й часто не1стотно пов'язаш м1ж собою. Зрозум1лим е т1сний зв'язок м1ж силою борошна й показниками Р 1 L як час-тиною й щлим одного визначення. Не можна стверджувати, що знання одного з показни-к1в може дати можлив1сть встановити р1вень шшого. Величина показник1в визначаеться впливом умов вирощування та генотипом матер1алу, який досл1джують. Селекщонеру важливо знати, як1 з показник1в большою м1рою мають генетичну детермшащю, осюльки саме на них можна ор1ентуватись шд час створення високояксних сорт1в.
Деякою м1рою про генотипов1 складов1 в показнику можна ор1ентуватись за коефщ1-ентом вар1ац11 (V) (табл. 2). Величина кое-
Таблиця 3
Пом1*рн1, значн1* та сильш кореляц1*йн1* зв'язки м1*ж показниками якосп зерна та борошна,
отримаш в посушливому 2013 р.
Показники 1ндекс еластичносп лста, 1е Розтяжтсть лста, 1_ Розр1'дження лста, о. ф. Зм1'шувальна здатт'сть борошна Сила борошна, о. а.
Вмкт сиро'1 клейковини -0,58 - - - -0,55
1ДК -0,66 - 0,47 - -0,58
Сила борошна 0,75 -0,62 -0,63 0,61 -
Сп1'вв1'дношення РД 0,56 -0,90 -0,58 0,59 0,79
Пружт'сть ткта (Р) 0,71 -0,75 -0,71 0,71 0,89
ВПЗ борошна -0,74 0,45 -0,48 - 0,67
Розр1'дження т1'ста -0,74 0,45 - - -
Змшувальна здатт'сть борошна 0,65 -0,45 - - -
326
сортовивчЕння ТА охоронл ПРАВ на сорти рослин, 2017, Т. 13, №3
фщ1ента Bapian;iï свщчить, що б1льшою mí-рою вiд погодних умов залежали показник седиментаци (V = 27,8%), bmíct сиро'1' клей-ковини (V = 20,6%), сшвввдношення пруж-ностi до pозтяжностi TÍCTa (P/L) (V = 27,3%), розтяжшсть (L) та iндeкс eлaстичностi tíc-та (Ie) (V = 29,2 та 30,2% вщповщно). Най-менше вapiювaли склоподiбнiсть (V = 2,4%), пружшсть TÍCTa (P) (V = 4,8%), шпариспсть
м'якуша, об'ем та загальна оцшка хлiбa (V = 4,7, 2,1 i 3,0% ввдповвдно). Але цей кое-фiцieнт залежить також вiд загального pÍB-ня Bapia^ï ознаки. Так, склоподiбнiсть у цьому дослвдженш вapiювaлa досить мало i в усх зразках становила > 90%. Тому було проведено кореляцшне дослiджeння вщгво-pювaностi piвня кожного з покaзникiв за роками. Результата наведено на рисунку 1.
0ц1нкахл1*ба
Maca 1000 зерен
XJ
Натура зерна
Шпарисп'сть м'якуша
Об'ем хл1'ба
Змшувальна здаттсть борошна
Розрщження лета
Склопод1бн1-сть зерна
Bmíct бижа
Показник седиментацй'
Bmíct cnpoï клейковини
Сила борошна (W)
P/L
2013-2014 pp.
■ 2014-2015 pp.
- -А- 2013-2015 pp.
Рис. 1. Кореляцн показник1*в якост1* зерна Л1*н1*й пшениц1* м'яко1 яро1 конкурсного сортовипробування в роки досл!*джень (на осях в!*дкладено парн! коеф!*ц1*енти кореляц!*й)
Легко помггити, що найменше вiд погодних умов вирощування залежали показники сили борошна, розрвдження TÍCTa та bmíct б^ка. Нaйбiльшою мipою на волоп умови 2014 р. реагував показник натури зерна. Але це дослщження не визначае, якою е частка впливу генотипу й клiмaтичних умов року на показники якоста Biдповiдь на це питан-ня дае двофакторний диспepсiйний aнaлiз результапв. Дeякi результати такого досл^ дження наведено на рисунку 2.
3 рисунку 2 видно, що генотипова складо-ва в показника сили борошна (W) була до-
сить ютотною (42%) внаслвдок значно'1 (63%) генотипово'1 обумовлeностi показника Р. Вод-ночас показник L менше залежав вiд генотипу й б^ьшою мipою визначався умовами вирощування. 3а ютотних вapiaцiй клiмaту незначною мipою проявлялася генотипова обумовлeнiсть вмгсту бiлкa, особливо вмiсту сиро'1 клейковини. Але яшсть клейковини значною мipою визначалася генотипом (33%) (рис. 2).
Анaлiз iнших покaзникiв виявив, що генотипова складова гстотно проявилась також в шпаристоси м'якушу, об'eмi та оцш-
щ хл1ба (30, 61, 53% в1дпов1дно), трохи менше - у показника розр1дження т1ста (20%). Умови вирощування, пор1вняно з генотипом, значно (понад 90%) впливають на так1 показники, як маса 1000 зерен, нату-
ра зерна, седиментащя, вм1ст б1лка й сиро! клейковини, водопоглинальна здатшсть борошна та розтяжтсть т1ста. Варто зазначити вплив шших чинник1в, особливо на ощнку хл1ба (28%) та як1сть клейковини (20%).
Сила борошна
1Н11Лчинники 6%
Показник Р
1НШ1 чинники 16%
сорти 42%
роки 52%
Показник I.
1НШ1чинники 4%
роки 92%
роки 21%
сорти 63%
Вм1'ст 61'лка
сорти 3%
1НШ1чинники 1%
роки 96%
роки 96%
Вмкт сироТ клейковини
сорти 1Н1Ш чинники 2% ШП 2%
Показник 1ДК
1НШ1чинники 20%
сорти 33%
роки 47%
Рис. 2. Вплив р*зних чинник*в на показники якосп борошна пшениц! м'яко! яро! (К/С М1П, 2013-2015 рр.)
Висновки
За результатами досл1джень виявлено, що найменший вплив погодш умови мали на показники сили борошна, розр1дження т1ста та вм1ст б1лка.
Встановлено т1сний корелящйний зв'язок м1ж погодними умовами досл1джуваних ро-к1в та показниками якост1 зерна: водопоглинальною здатнстю борошна (г = +0,73), силою борошна (г = +0,64), пружтстю тста (г = 0,60) та об'емом хл1ба (г = +0,74).
Селекщонеру шд час створення високо-як1сних сортв потр1бно ор1ентуватись на так1 показники, як сила борошна, пружнсть иста, як1сть клейковини, об'ем та ощнка хл1ба, адже саме вони большою м1рою мають генетичну детермшащю.
Використана литература
1. Жемела Г. П., Шемавньов В. I., Маренич М. М. та 1'н. Технолопя збер1'гання та переробки продукц'Т рослинництва. Дт'про-петровськ, 2005. 248 с.
2. Божко Л. Ю., Барсукова О. А. Агрометеоролопчт прогнози. Практикум. Одеса : ТЕС, 2010. 228 с.
3. Ретьман М. С. Яккть зерна пшениц' ярот. Карантин ; захист рослин. 2011. № 12. С. 10-12.
4. Колючий В. Т. Блох1'н М. I. Яккть зерна пшениц'. Селекщя, наанництво ; технология вирощування зернових колосових культур у Лкостепу Украни. КиТв : Аграрна наука, 2007. С. 258-324.
5. Дергачов О. Л. Вплив строкк с'вби та фон'в мкерального живлення на хл1'бопекарську яккть зерна озимот пшениц'. Наук.-техн. бюл. М1П 1мет В. М. Ремесла. Миронкка, 2010. Вип. 10. С. 247-253.
6. Дергачов О. Л. Продуктивтсть сорп'в пшениц' м'якот озимот залежно втд строкк с'вби та фонк мкерального живлення в Правобережному Лкостепу УкраТни : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09 «Рослинництво» / НУБ1П УкраТни. КиТв, 2012. 22 с.
328
СоРТоВИВЧЕннЯ тл охоронл прлв нл сорти рослин, 2017, Т. 13, №3
7. С'роштан А. А. Удосконалення елемент'в системи наа'нниц-тва пшениц' озимоТ шляхом оптим1'зац"1 агротехт'чних при-йом'в в умовах Правобережного Л'состепу УкраТни : авто-реф. дис. ... канд. с.-г. наук : спец. 06.01.05 «Селекц'я " на-с'нництво» / ННЦ «1н-т землеробства НААН УкраТни». КиТв, 2012. 21 с.
8. Филиппова Е. А., Мальцева Л. Т., Банникова Н. Ю., Ефимова А. Г. Влияние природных факторов на вегетационный период, продуктивность и качество сортов мягкой пшеницы. Аграрный вестник Урала. 2011. № 4. С. 6-9.
9. Методика державноТ науково-техтчно'Т експертизи сорт'в рослин. Методи визначення показник'в якост' продукц'Т рослинництва / за ред. С. 0. Ткачик. 4-те вид., випр. ' доп. В'нниця : Н'лан-ЛТД, 2015. 160 с.
References
1. Zhemela, H. P., Shemavnov, V. I., Marenych, M. M., & OLeksiuk, 0. M. (2005). Tekhnolohiia zberihannia ta pererobky produktsii roslynnytstva [Technology of storage and processing of crop products]. Dnipropetrovsk: N.p. [in Ukrainian]
2. Bozhko, L. Yu., & Barsukova, 0. A. (2010). Ahrometeorolohichni prohnozy. Praktykum [Agrometeorological forecasting. Practical guide]. Odesa: TES. [in Ukrainian]
3. Retman, M. S. (2011). Quality of spring wheat grain. Karantin i zahist roslin [Quarantine and Plant Protection], 12, 10-12. [in Ukrainian]
4. Koliuchyi, V. T., & Blokhin, M. I. (2007). Quality of wheat grain. Selektsiia, nasinnytstvo i tekhnolohiia vyroshchuvannia zernovykh kolosovykh kulturu Lisostepu Ukrainy [Breeding, seed production and spiked cereals cultivation technology in the Forest-Steppe zone of Ukraine]. Kyiv: Ahrarna nauka. [in Ukrainian]
5. Derhachov, 0. L. (2010). Influence of sowing time and mineral feeding backgrounds on baking quality of winter wheat grain. Naukovo-tekhnichnyibiuleten MIPimeni V. M. Remesla [Scientific and technical bulletin of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat], 10, 247-253. [in Ukrainian]
6. Derhachov, 0. L. (2010). Produktyvnist sortiv pshenytsi miakoi ozymoi zalezhno vid strokiv ta foniv mineralnoho zhyvlennia v Pravoberezhnomu Lisostepu Ukrainy [Productivity of soft winter wheat varieties depending on time and backgrounds of mineral feeding in the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine]. (Extended Abstract of Cand. Agric. Sci. Diss.). National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]
7. Siroshtan, A. A. (2012). Udoskonalennia elementiv systemy nasinnytstva pshenytsi ozymoi shliakhom optymizatsii ahrotekhnichnykh pryiomiv v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Improvement of elements of the system of winter wheat seed production by cultivation methods optimization under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine] (Extended Abstract of Cand. Agric. Sci. Diss.). NSC "Institute of Agriculture NAAS", Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]
8. Filippova, E. A., Mal'tseva, L. T., Bannikova, N. Yu., & Efimova, A. G. (2011). Influence of natural factors on a vegetation period, productivity and quality of soft winter wheat varieties. Agrar. vestn. Urala [Agrarian Bulletin of the Urals], 4, 6-9. [in Russia]
9. Tkachyk, S. 0. (Eds). (2015). Metodyka derzhavnoyi naukovo-tekhnichnoyi ekspertyzy sortiv roslyn. Metody vyznachennya pokaznykiv yakosti produktsiyi roslynnytstva [Regulations on the procedure and conduct of state research and technology test of plant varieties. Methods of determination of indices of crop production quality]. (4th ed., rev.). Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
УДК 633.11: 551.583
Правдзива И. В., Василенко Н. В., Хоменко С. О. Изменчивость показателей качества зерна пшеницы мягкой яровой в зависимости от влияния погодных условий // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 3. С. 323-330. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110717
Мироновский институт пшеницы им. В. Н. Ремесло НААН Украины, с. Центральное, Мироновский р-н, Киевская обл., 08853, Украина, * e-mail: mweats@ukr.net
Цель. Изучить влияние погодных условий на показатели качества зерна линий пшеницы мягкой яровой конкурсного сортоиспытания. Выделить показатели, которые поддаются наименьшему влиянию этих условий. Исследовать корреляционную зависимость между показателями качества зерна в годы с контрастными погодными условиями и провести дисперсионный анализ. Методы. Показатели качества зерна и муки линий пшеницы мягкой яровой определяли стандартными методами в лаборатории качества зерна Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН Украины, содержание белка в муке - на приборе СПЕКТРАН 119М. Результаты. Рассмотрены контрастные погодные условия: засушливые (2013 г.) -отрицательно влияли на массу 1000 зерен, но вместе с тем положительно влияли на усредненные показатели качества зерна; с избыточной влажностью (2014 г.) - привели к снижению всех технологических показателей; оптимальные (2015 г.) - дали возможность получить максимальные показатели качества зерна и муки. Рассчитаны парные коэффициенты корреляции между различными показателями качества зерна и муки. Наибольшее количество сильных и средних корреляционных связей выяв-
лено в засушливом году (33,3%), наименьшее - во влажном (13,0%). От условий года выращивания меньше всего зависели такие показатели, как сила муки, разжижение теста и содержание белка. В наибольшей степени на влажные условия года реагировал показатель натуры зерна. С помощью дисперсионного анализа установлено, что на большинство показателей качества зерна и муки наиболее существенное влияние оказывали климатические условия. В то же время существенная генотипическая составляющая выявлена в показателях упругости теста (63%), объема и оценки хлеба (61 и 53% соответственно), силы муки (42%), качества сырой клейковины (33%), пористости мякоти хлеба (30%). При вариациях климата незначительно проявлялась генотипическая обусловленность содержания белка, особенно сырой клейковины. Выводы. При создании высококачественных сортов селекционеру нужно ориентироваться на такие показатели, как сила муки, упругость теста, качество клейковины, объем и оценка хлеба, так как именно они в большей степени имеют генетическую детерминацию.
Ключевые слова: пшеница мягкая яровая, погодные условия, показатели качества зерна.
UDC 633.11:551.583
Pravdziva, I. V.*, Vasylenko, N. V., & Khomenko, S. O. (2017). Variability of seed quality indices in soft spring wheat depending on weather conditions. Plant Varieties Studying and Protection, 13(3), 323-330. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110717
The V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, Tsentralne, Myronivka district, Kyiv region, 08853, Ukraine, *e-mail: mweats@ukr.net
Purpose. To study the effect of weather conditions on grain quality in soft spring wheat Lines that are undergoing competitive variety trial. To identify indices to be least affected by weather conditions. To investigate the correlation dependence between grain quality indices in the years with contrasting weather conditions and conduct the analysis of variance. Methods. Parameters of grain and flour quality of bread spring wheat lines were determined using conventional methods at the laboratory of grain quality of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, protein content in flour was measured with the use of the SPECTRAN 119M device. Results. Contrasting weather conditions were considered including arid ones (2013) - that had negative effect on 1000 kernel weight, but at the same time positively influenced the averaged grain quality indices; with excess humidity (2014) - they resulted in decreasing of all technological indices; optimal ones (2015) - allowed to obtain maximum indices of grain and flour quality. Paired coefficients of correlation between different parameters of grain and flour quality were calculated. The most
number of strong and medium correlations was found in a dry year (33.3%), the smallest one - in a wet year (13.0%). Such indices as flour strength, dough dilution and protein content depended on the conditions of the growing year least of all. Grain-unit response was the most considerable to the humid conditions of the year. The analysis of variance showed that climatic conditions had significant effect on the quality indices of grain and flour. At the same time, an important genotypic component was revealed in indices of dough resilience (63%), bread volume and rating (61 and 53% respectively), the flour strength (42%), crude gluten quality (33%), bread porosity (30%). With climate variations, the genotypic conditionally of the content of protein and especially crude gluten was expressed insignificantly. Conclusions. When creating high quality cultivars, plant breeders should be guided by such indices as flour strength, dough resilience, gluten quality, bread volume and rating as only they are more genetically determined.
Keywords: bread spring wheat, weather conditions, grain quality indices.
Hadiumna / Received 21.07.2017 flozodœeHO do dpyny/ Accepted 04.09.2017
330
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА сорти рослин, 2017, Т. 13, №3
