CC BY
40YAK 633.11 «321»:631.524 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.13.4.2017.117738
CeëeKUiMHi iHfleKCM copTiB nweHuui npoi
C. 0. XoMeHKo1*, B. C. KoMMapcbKèé1, I. B. ÔeflopeHKo1, M. B. ÔeflopeHKo1, T. M. XoMeHKo2
1MupoHiecbKuû iHcmumym nweHuui ÎMeHi B. M. PeMecna HAAH YKpaÏHU, c. LJeHmpaëbHe, MupoHiecbKuu p-H, KuÏBCbKa oôë., 08853, YêpaÏHa, *e-mail: [email protected]
2YKpaÏHcbKuû iHcmumym eKcnepmuçu copmiâ pocnuH, âyn. ieHepana PoduMU,eea, 15, m. Kuïb, 03041, YêpaÏHa
MeTa. BcTaHOBHTH HaMei^eKTMBHiwi iHfleKCHi noêa3HMKM flëa BM3HaneHHfl ceëeK|iMHOï uïhhoctî reHOTMniâ nweHM|i apoï. MeToflM. rioëbOBMé, cTaTMCTMHHMé. BM3HanaëM iHfleêc nepcneKTMBHOcTi - IP, ôiHO-cêaHflMHaBCbKMM iHfleêc - FSI, MeK-CMKaHCbKné - MI, 6iëO|epKiBCbKMM - BI, noëTaBCbKMM - PI, ëim'MHOï ùiëbHOCTi Koëoca - ËÙK, ùiëbHOCTi Koëoca - ÙK. Pe3yëbTaTM. ÏpoTflroM nepiofly flocëiflœeHb noroflHi yMOBM BiflpiçHAëMCb âifl cepeflHiX 6araTopinHMX noKa3HMKiâ ça TeM-nepaTypHMM peœMMOM, KiëbKicTio aTMOcôepHMX onafliâ Ta ïx po3nofli.noM no micaiax. OnTMMaëbHi yMOBM BereTaiiéHoro nepiofly cKëaëMca y 2016 p. (TTK = 1,1), HeflocTaTHiM piâHeM Boëorocn xapaKTepMçyBaBca 2017 p. (TTK = 0,2). I|e flaëo 3MO-ry BCTaHOBMTM ceëeK|iéHi iHfleKCM flëa pi3HMX yMOB BMpoùyBaHHa nweHM|i m'akoï Ta TBepfloï apoï. Aiaëiç OTpMMaHMXflaHMX noKaçaB, ùo IP BapiioBaB ak y pi3HMX copTiâ, TaK i 3a poêaMM, ùo câiflHMTb npo pi3Hy peaK|iio reHOTMniâ Ha yMOBM BereTa|iï, aki' cKëaëMCb y poKM BMpoùyBaHHa. Bmcokmm noêa3HMKOM FSI XapaKTepM3yBaëMca copTM nweHM|i TBepfloï - 'CëaByTa' Ta m'akoï apoï - 'CTpyHa MMpoHiâCbKa'. Ao copTiâ nweHM|i TBepfloï i3 bmcokmm piâHeM MI BiflHeceHo: 'MIÏ MarflaëeHa', 'MIÏ PaéflyœHa', 'KynyMiâKa', 'XapêiâCbKa 41', a flo m'akoï apoï - 'MIÏ 3ëaTa', 'OêcaMMT MMpoHiBCbKMé', 'CTpyHa MMpoHiâCbKa', 'Eëeria MMpoHiâCbKa'. HaéBMùi noêa3HMKM ËÙK Ta BI copTM nweHM|i apoï c^opMyâaëM y 2016 p. PI 3a nepiofl npoâefleHMX flocëiflœeHb 6yB y MeœaX âifl 2,3 flo 4,5 y copTiâ nweHM|i TBepfloï Ta âifl 2,2 flo 6,4 - m'akoï apoï. BaœëMBMM y ceëeK|iï e BMKopMCTaHHa ceëeK|iéHMX iHfleKciâ, aki' Heo6XiflHO BKëioHaTM Ha niflCTaâi O3HaK, ùo MaioTb flocTOâipHMM KopeëaiiMHMM 3b'a3ok 3 noêa3HMKaMM BpoœaéHOcTi. HaMei^eKTMBHiwMMM flëa copTiâ nweHM|i TBepfloï apoï b onTMMaëbHMM piê 3BOëoœeHHa (2016) BMABMëMCb iHfleKCM ÙK (r = 0,53±0,08), BI (r = 0,42±0,08), MI (r = 0,41±0,08), flëa m'akoï y 2016 i 2017 pp. - PI (r = 0,39±0,07; r = 0,34±0,07 BiflnoâiflHo). 3a KOMnëeKcOM ceëeK|iéHMX iHfleKciâ BMfliëeHO Taêi copTM nweHM|i m'akoï apoï: 'CTpyHa MMpoHiâCbKa', 'CiMKOfla MMpoHiâCbKa', 'MIÏ 3ëaTa' Ta TBepfloï: 'MIÏ MarflaëeHa', 'MIÏ PaMflyœHa', 'CëaByTa', 'KynyMiâKa'. Bmchobkm. HaM6iëbm eôeKTMBHMMM flëa copTiâ nmeHM|i TBepfloï apoï 6yëM iHfleKCM ÙK, BI, MI, flëa m'akoï - PI. BèfliëeHi copTM nweHM|i apoï XapaKTepM3yBaëMCb onTMMaëbHMM cniBBiflHomeHHflM flocëiflœyâaHMX O3HaK. Këwoei cnoea: n0eHuu,a npa, ceneKU,iÛHi iHdeKcu, Kopenau,in, copmu.
BcTyn
CeëeKn;ia пmeннцi Ha 36iëtmeHHa npo^yK-thbhoctî - oflHe 3 HaËBaœëHBimHX çaB^aHB, noB'açaHHX iç Hafl3BH^aËHoro CKëa^HicTro i KOMïëeKCHicTro цieï o3HaKH, ToMy BaœëHBo 3HaTH onTHMaëBHi napaMeTpn Ta BëacTHBocTi ïx ôopMyBaHHa. CeëeK^ÏHHHH MaTepiaë ^obo-flHTBca o^Ho^acHo o^HroBara 3a ôaraTBMa o3HaêaMH. Pi3HoMaHiTHicTB o3HaK, aêi Heo6-xiflHo oцiннтн, noTpeôye pi3HHX MeTo^iB [1]. 3 po3MaÏTTa KiëBêicHHX o3HaK пmeннцi ^ochtb CKëaflHo 3HaHTH TaKy MapKepHy o3Haêy, 3a aêoro MoœHa BecTH floôopn npo^yKTHBHHX re-HoTHniB, ToMy BiporiflHicTB nomyêy ôyfle bh-
Svitlana Khomenko
http://orcid.org/0000-0002-6047-7711 Valentyn Kochmarskyi http://orcid.org/0000-0002-1990-1808 Iryna Fedorenko
http://orcid.org/0000-0001-5471-6475 Maryna Fedorenko
http://orcid.org/0000-0002-3021-3643 Tetiana Khomenko
http://orcid.org/0000-0001-9199-6664
ùoro, aKmo flocëi^œyBaTH Bi^HocHi BeëèîHHè, ùo BH3Ha^aroTBca ^BoMa ^h TpBoMa o3HaêaMè, toôto ^ ceëeкцiннi iH^eKCH. bohh iiôopMa-
THBHimi nopiBHaHo 3 aôcoëroTHHMH BeëHiHHa-mh, ToMy b floôopaX Ha paHHiX eTanaX ceëeкцïï (ocoôëHBo 3a ëiMiTyro^HX yMoB cepe^oBHùa) caMe ïm HeoÔXiflHo Ha^aBaTH nepeBary. y ce-ëeK^HHié пpaктнцi Bi^oMo pa^ ceëeкцiнннx iH^eKciâ, flo CKëa^y aKHX bxo^htb komï-TOKC o3HaK BereTaTHBHHX i penpoflyKTHBHHX ^ac-thh pocëHH. Ceëeкцiннi iHfleKCH - oflHH i3 no-mèpeHHX MeTofliB, ùo ni^BHùyroTB eôeKTHB-HicTB ceëe^iHHHX floôopiâ i3 3aëy^eHHaM flo-flaTKoBoï iнôopмaцïï npo BTopHHHi MapKepHi o3HaKH [2]. ïx BHKopHCTaHHa flae 3Mory Bceôi^-ho oцiнroвaтн flocëiflœyBaHHH MaTepiaë, bh-aBëaTH нaнцiннimi 3a fleaKHMH o3HaêaMH 3pa3KH i npaBHëBHo nëaHyBaTH кoм6iнaцïï cxpeùyBaHB nifl ^ac CTBopeHHa hobhx Mofle-ëeé copTiâ. Ceëe^iHHHH iHfleKC MaTHMe eôeKT y Teopiï floôopy, aêùo bïh ôopMye hh3bkhh i CTaôiëBHHH piâeHB MiHëHBocTi y 6yflB-aKoMy cepefloBHùi. IifleKCHa ceëeкцia BiflKpHBae mèpoêi MoœëHBocTi flëa aHaëi3y MiHëHBocTi é ycnaflêyBaHHa KiëBêicHHX o3HaK, aêi Moœ-Ha BHKopHCTaTH flëa iHflHBiflyaëBHoro Ta rpy-
issn 2518-1017 Plant Varietîes Studying and Protection, 2017, vol. 13, no 4 367
нового добору на ранн!х етапах селекци на продуктивн!сть, тому перспективн! л!ни й оц!нювали за селекц!йними !ндексами.
Мета дослгджень - встановити найефек-тивн!ш! !ндексн! показники для визначення селекц!йно'1 ц!нност! генотип!в пшениц! яро'1.
Материали та методика досл1*джень
Досл!дження проводили протягом 20162017 рр. на досл!дному пол! Мирон!вського !нс-титуту пшениц! !мен! В. М. Ремесла НААН Укра'ни (М1П) у лаборатори селекци яро'1 пшениц!. Матер!алом для досл!дження були 60 сорт!в пшениц! яро'1. С!вбу проводили в оптимальн! строки с!валкою СН-10Ц на дос-л!дних полях селекц!йно'1 с!возм!ни. Площа пос!вно'1 д!лянки - 10 м2. Сорти оц!нювали за селекц!йними !ндексами, а саме: ф!но-скан-динавським (FSI), мексиканським (М1) та !н-дексом перспективност! (1Р) за методикою I. Szamak [3], б!лоцерк!вським (Б1), розробле-ним Т. П. Лоз!нською ! В. А. Власенком [4], полтавським (Р1), !ндексом л!н!йно'1 щ!льнос-т! колоса (ЛЩК), щ!льност! колоса (ЩК), розробленим В. М. Тищенком та !н. [5]. П!д час встановлення сили кореляц!йного зв'язку м!ж ознаками використовували шкалу, запро-поновану Ю. Л. Гужовим та !н. [6].
Результати досл1'джень
У пер!од проведення досл!джень погодн! умови в!др!знялись в!д середн!х багатор!ч-них показник!в за температурним режимом, к!льк!стю атмосферних опад!в та 'х розпод!-лом в окрем! м!сяц!. 3 метою як!сно'1 харак-
теристики сприятливост! умов середовища для формування продуктивност! пшениц! яро'1 визначали г!дротерм!чний коеф!ц!ент (ГТК) за методикою Г. Т. Селянинова [7].
В обох роках пер!од с!вба-сходи характери-зувався посушливими умовами (ГТК = 0,90; 0,30 в!дпов!дно), сходи-вих!д у трубку - опти-мальними (ГТК = 1,10) у 2016 р. ! посушли-вими (ГТК = 0,31) у 2017 р. Пер!од вих!д у трубку-колос!ння у 2016 р. характеризувався надлишком вологи (ГТК = 2,2), а 2017 р. - посушливими умовами (ГТК = 0,11). У 2016 ! 2017 рр. пер!од колос!ння-повна стигл!сть ви-явився посушливим (ГТК = 0,8; 0,11 в!дпо-в!дно), що не сприяло формуванню й наливу зерна пшениц! яро'1. Загалом оптимальн! умови склалися у 2016 р. (ГТК = 1,1), недостатн!м р!внем вологост! характеризувався 2017 р. (ГТК = 0,2). Це дало змогу вид!лити селекц!й-н! !ндекси для р!зних умов вирощування пшениц! яро'1.
За роки досл!джень високий показник 1Р мали п'ять (38,4%) сорт!в пшениц! твердо! яро'1 - '1зольда', 'Славута', 'Д!ана', 'М1П Рай-дужна', 'М1П Магдалена', середн!м - ш!сть (46,2%) та низьким - два (15,4%) сорти (табл. 1).
Анал!з отриманих даних св!дчить, що 1Р був м!нливим як у р!зних сорт!в, так ! за роками, тобто генотипи по-р!зному реагують на умови вегетаци, що склались у роки ви-рощування. Так, найвищий показник селек-ц!йного !ндексу - 54,0 - сорти сформували у 2017 р. з вар!юванням в!д 41,4 (min) до 79,3 (max). Високим показником FSI характери-
Таблиця 1
Оц'нка сорт1'в пшениц твердой яро1 за селекц1*йними 1'ндексами (М1П, 2016-2017 рр.)
Сорт Селекцпйш 1'ндекси Урожайт'сть,
FSI MI IP Б1 Pi ЛЩК ЩК т/га
'Min Магдалена' 41,7 1,9 50,7 9,5 3,7 6,4 29,2 4,1
'Min Райдужна' 49,4 2,3 50,9 12,8 4,3 6,3 28,2 4,0
'Д1'ана' 39,3 1,9 52,2 9,5 3,7 5,1 24,5 3,9
'Ж1зель' 28,6 1,4 41,0 6,9 2,8 4,9 24,2 3,9
'1зольда' 34,1 1,5 56,1 7,9 2,9 5,2 22,3 3,9
'Кучум1'вка' 40,3 1,9 45,7 9,0 3,9 6,2 29,8 3,4
'Чадо' 31,1 1,2 43,9 6,4 2,5 4,7 19,1 3,4
'Тера' 38,9 1,9 41,1 9,8 4,1 5,6 26,9 3,3
'Харк'вська 41' 33,3 1,5 38,7 7,8 2,9 5,6 25,2 3,3
'Харк'вська 39' 34,4 1,6 39,1 8,0 2,9 5,3 24,0 3,3
'Харк1вська 27' 35,1 1,4 46,2 6,9 3,0 5,2 22,7 3,3
'Спадщина' 31,8 1,4 43,5 6,8 2,8 4,7 20,5 2,7
'Славута' 56,9 2,0 53,0 11,7 4,1 6,1 21,8 2,7
Х 37,0 1,7 46,9 8,7 3,3 5,5 24,4 3,5
min 27,3 1,1 37,7 5,4 2,3 4,2 19,0 2,7
max 56,9 2,3 63,8 12,9 4,5 6,4 30,1 4,1
R(max-min) 29,6 1,2 26,2 7,5 2,2 2,2 11,1 1,4
Прим1*тка. X - середне, min - м1'тмальне, max - максимальне значения, R(max-min) -розмах вартювання по 16 сортах.
368
ISSN 2518-1017 PlaNT VftRIETIEs StuDYING ЛЛР Protection, 2017, Т. 13, №4
зувався лише сорт 'Славута' (7,7% ввд за-гально'1 KiëbKOCTi сорив), середшм - три сор-ти (23,1%) - 'М1П Магдалена', 'М1П Райдуж-на', 'Kучумiвка' та низьким - дев'ять сортiв (69,2%). За перiод дослвдження високий М1 показали два сорти (15,4%), середнш - сiм (53,8%) та низький - чотири сорти (30,8%). Три (23,1%) сорти пшенищ твердо'1 яро'1 ха-рактеризувались середшм iндексом щ1льнос-тi колоса. До сорив iз високим рiвнем шдексу в1днесли: 'М1П Магдалена', 'М1П Райдужна', 'Kучумiвка', 'Xаркiвська 41' та rnmi.
Hайвищi показники ЛЩК (7,0) сорти сформували у 2016 р. з вартванням вiд 5,3 (min) у сорив 'Чадо' та 'Спадщина', до 8,2 (max) - у 'М1П Магдалена'. За роки досл^ джень Б1 коливався в межах ввд 5,4 до 12,9.
0Д1
0,19
0,25
При цьому найнижчi показники були зафш-сованi у 2017-му, найвищ^ - у 2016 р. Серед-не значення Б1 для сорив - 8,7. Р1 був у межах 2,3-4,5 з вартванням 2,2. Проведено ощнку сортiв пшенищ твердо'1 яро'1 за селек-щйними iндексами та видiлено сорти за 1х комплексом: 'М1П Магдалена', 'М1П Райдужна', 'Славута', 'Kучумiвка' та деяк iншi за оптимальним сшвв1дношенням мiж досл1джу-ваними ознаками.
Для ефективного ведення селекцшного процесу велике значення мае визначення ко-реляцiйних зв'язкiв (рис. 1). За результатами дослвджень, найб^ьш ефективними для сортiв пшенищ твердо'1 яро'1 в оптимальний рш зволоження (2016) виявились iндекси ЩК (r = 0,53±0,08), Б1 (r = 0,42±0,08),
0,53
MI
IP
PI
ЛЩК
ЩК
Б1
■ 2016 ■ 2017
Рис. 1. Коеф!*ц1*енти кореляц!! (r) м!ж урожайнктю та селекфйними 1'ндексами сорп'в пшениц! твердо! яро!
(М1П, 2016-2017 рр.)
Таблиця 2
0ц!*нка сорт!в пшениц! м'яко! яро! за селекц!*йними !ндексами (М1П, 2016-2017 рр.)
Сорт FSI MI IP Б1 PI ЛЩК ЩК Урожайт'сть, т/га
'Оксамит мирот'вський' 43,0 1,9 42,8 8,5 4,2 4,0 17,4 5,2
'Альянс' 48,9 1,6 43,4 7,3 3,9 4,5 14,7 5,1
Сюгга' 42,2 1,5 41,7 6,8 3,6 4,5 16,5 5,0
'С1'мкода мирот'вська' 41,5 1,6 50,5 8,2 3,6 3,7 14,2 4,8
'Божена' 41,9 1,7 40,6 8,2 3,7 3,8 14,9 4,8
'Елеп'я мирон1'вська' 43,3 1,8 47,7 8,9 3,8 4,1 17,2 4,7
'М1П Злата' 46,6 2,2 47,6 11,9 4,4 4,1 19,2 4,7
'Мирот'вчанка' 40,8 1,4 37,2 6,6 3,1 5,7 19,5 4,7
'Ясна' 41,7 1,6 44,4 6,5 3,7 3,9 14,7 4,7
'Струна мирон1'вська' 58,9 2,1 55,2 11,2 4,4 4,2 15,4 4,6
'Пров1'нц1'алка' 41,3 1,5 36,3 7,9 3,2 4,1 15,3 4,5
X min max R(max-min) 44,7 27,4 68,6 41,2 1,7 1,0 2,7 1,7 42,7 28,9 59.4 30.5 8,1 5,0 14,0 9,0 3,7 2,2 6,4 4,2 4,3 3,0 5,7 2,7 16,1 10,4 22,7 12,3 4.3 2,8 5.4 2,6
Примпка. X - середне, min - м1'н1'мальне, max - максимальне значения, R(max-min) -розмах вар1'ювання по 44 сортах.
ISSN 2518-1017 РЬЛШТ VлRIETÏES STUDYING ЛЛИ PROTECTION, 2017, Vol. 13, No 4
369
М1 (г = 0,41±0,08), як1 показали пом1рний корелящйний зв'язок з урожайн1стю.
Не менш важливими виявились 1 решта дослвджуваних шдекс1в. Вегетацшний пер1-од 2017 року для пшенищ був посушливим (ГТК = 0,2), що не сприяло наливу зерна та формуванню високих урожа'1'в. Унасл:1док цього вс1 досл1джуван1 щдекст. показники показали низький корелящйний зв'язок з урожайшстю.
Анал1з сорт1в пшенищ м'яко! яро! за се-лекцшними шдексами виявив наступне: 1Р за роки досл:1джень. вар1ював у межах в1д 28,9 до 59,4% (табл. 2). Висок показники ш-дексу мали сорти: 'Струна мирошвська', 'С1мкода мирошвська', 'Елег1я мирошвська' та ш. Показники FSI у р1зних сорт1в коли-валися в1д 27,4 до 68,6% (розмах — 41,2).
Показники М1 коливалися в1д 1,0 до 2,7%. Вид1лено сорти з високим показником М1: 'М1П Злата, 'Оксамит мирошвський', 'Струна мирошвська', 'Елеия мирошвська' та ш. Б1 у пшенищ м'яко! яро! коливався у межах 5,0-14,0. Середнш р1вень значення шдексу
- 9,0. Найвищ1 показники Б1 спостер1гали у сорт1в 'М1П Злата', 'Струна мирошвська', 'Оксамит мирошвський' та ш. Р1 був у межах 2,2-6,4. Найвищ1 показники ЛЩК в1д-м1чено у сорт1в 'Мирошвчанка', 'Альянс', 'Сюгга' та деяких шших з розмахом вар1аци 2,7%. У 2016 р. досл1джуван1 сорти мали дещо вищий показник шдексу щ1льност1 колоса пор1вняно з 2017 р. За результатами досл1-джень видшено сорти пшенищ м'яко! яро! за комплексом селекщйних шдекс1в: 'Струна мирошвська', 'С1мкода мирошвська', 'М1П Злата', як1 мали оптимальне сшвв:1дношення м1ж досл1джуваними ознаками.
Важливим у селекци е використання селекщйних шдексв за ознаками, що мають достов1рний корелящйний зв'язок з показ-никами врожайност: Найбшьш ефективним як у 2017 р., так 1 у 2016 р. виявився Р1 (г = 0,39±0,07; г = 0,34±0,07 в1дпов1дно), який характеризувався пом1рним кореля-щйним зв'язком з урожайшстю (рис. 2). Не менш важливими були 1 решта досл:1джува-них шдекс1в.
РБ1
М1
1Р Б1
□ 2016 ■ 2017
Р1
ЛЩК
ЩК
Рис. 2. Коеф1*ц1*енти кореляц11 (г) М1'ж урожайшстю та селекц'йними 1'ндексами сорп'в пшениц м'яко1 яро1
(М1П, 2016-2017 рр.)
Висновки
За результатами досл1джень, найбшьш ефективними для сорт1в пшенищ твердо! яро! в оптимальний р1к зволоження (2016) виявились шдекси ЩК (г = 0,53±0,08), Б1 (г = 0,42±0,08), М1 (г = 0,41±0,08). Вегетацшний перюд 2017 року для пшенищ був посушливим (ГТК = 0,2), що не сприяло дос-татньому наливу зерна та формуванню висо-ких урожаев. Як насл1док, ус1 досл:1джуваш 1ндексн1 показники мали низький кореля-щйний зв'язок з урожайнстю. Для м'яко! пшенищ найбшьш ефективним був Р1
(г = 0,39±0,07; г = 0,34±0,07 в1дпов1дно) не-залежно в1д умов року вирощування.
Вид1леш сорти пшенищ м'яко! яро!, а саме: 'Струна мирошвська', 'С1мкода мирошвська', 'М1П Злата' та твердо!: 'М1П Магдалена', 'М1П Райдужна', 'Славута', 'Кучум1вка' характери-зувались оптимальним сшвв:1дношенням м1ж досл1джуваними ознаками.
Використана литература
1. Васильк'вський С. П., Кочмарський В. С. Селекц'я 1 нас'нниц-тво польових культур. Мирот'вка : Миротвська друкарня, 2016. 376 с.
370
ВвЛ 2518-1017 РьЛШГ VлRIETIES SтUDYING ЛЛО РгОТЕСТЮЩ 2017, Т. 13, №4
2. Федин M. А., Силис Д. Я., Смиряев А. В. Метод селекционных индексов. Селекция и семеноводство : респ. межвед. темат. науч. сб. Киев, 1976. Вып. 2. С. 53-59.
3. Szamak I. Breeding of dwarf wheats by means of three indexes breaking correlations. Cereal Res. Commun. 1979. Vol. 7, No. 3. P. 215-225.
4. Лоз1'нська Т. П., Власенко В. А. Використання нового селек-ц'йного 1'ндексу для оц'нки продукц'йного процесу у сорт'в пшениц' м'яко'1 ярок Вкн. Сумського нац. аграр. ун-ту. Сер.: Агроном1я i б1'олог1'я. 2010. Вип. 10. С. 130-133.
5. Тищенко В. Н., Чекалин Н. М. Генетические основы адаптивной селекции озимой пшеницы в зоне Лесостепи. Полтава, 2005. 271 с.
6. Гуляев Г. В., Гужов Ю. Л. Селекция и семеноводство полевых культур. 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Агропромиздат, 1987. 447 с.
7. Селянинов Г. Т. Методика сельскохозяйственной характеристики климата. Мировой агроклиматический справочник. Ленинград-Москва : Гидрометеоиздат, 1937. С. 5-29.
References
1. Vasylkivskyi, S. P., & Kochmarskyi, V. S. (2016). Selektsiya i nasinnytstvo polovykh kultur [Breeding and seed production of field crops]. Myronivka: N.p. [in Ukrainian]
2. Fedin, M. A., Silis, D. Ya., & Smiryayev, A. V. (1976). Method of breeding indices. Selektsiya i semenovodstvo [Plant Breeding and Seed Production], 2, 53-59. [in Russian]
3. Szamak, I. (1979). Breeding of dwarf wheats by means of three indexes breaking correlations. Cereal Res. Commun., 7(3), 215-225.
4. Lozinska, T. P., & Vlasenko, V. A. (2010). The use of new breeding index for evaluation of the production process of soft wheat varieties. Visnik Sums'kogo nacional'nogo agrarnogo universitetu. Agronomiya i biologiya [Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology], 10, 130-133. [in Ukrainian]
5. Tishchenko, V. N., & Chekalin, N. M. (2005). Geneticheskie osnovy adaptivnoy selektsii ozimoy pshenitsy vzone Lesostepi [Genetic Basis of Winter Wheat Adaptive Breeding in the Forest-Steppe Zone]. Poltava: N.p. [in Ukrainian]
6. Gulyaev, G. V., & Guzhov, Yu. L. (1987). Selektsiya i semenovodstvo polevykh kul'tur [Breeding and seed production of field crops]. (3rd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]
7. Selyaninov, G. T. (1937). Technique of agricultural characteristics of climate. In Mirovoy agroklimaticheskiy spravochnik [Global Agroclimatic Guide] (pp. 5-29). Leningrad-Moscow: Gidrometeoizdat. [in Russian]
УДК 633.11 «321»:631.524
Хоменко С. О.1*, Кочмарский В. С.1, Федоренко И. В.1, Федоренко М. В.1, Хоменко Т. М.2 Селекционные индексы сортов пшеницы яровой // Plant Varieties Studying and Protection. 2017. Т. 13, № 4. С. 367-372. https://doi.org/10.21498/2518-1017.13.4.2017.117738
1Мироновский институт пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН Украины, с. Центральное, Мироновский р-н, Киевская обл., 08853, Украина, *e-mail: [email protected]
2Украинский институт экспертизы сортов растений, ул. Генерала Родимцева, 15, г. Киев, 03041, Украина
Цель. Установить наиболее эффективные индексные 41' и мягкой яровой - 'МИП Злата', 'Оксамыт мироновский', показатели для определения селекционной ценности 'Струна мироновская', 'Элегия мироновская'. Самые высо-
генотипов пшеницы яровой. Методы. Полевой, статистический. Определяли индекс перспективности - IP, финно-скандинавский индекс - FSI, мексиканский - MI, белоцер-ковский - Б1, полтавский - PI, линейной плотности колоса - ЛЩК, плотности колоса - ЩК. Результаты. В период проведения исследований погодные условия отличались от средних многолетних показателей по температурному режиму, количеству атмосферных осадков и их распределению по месяцам. Оптимальные условия вегетационного периода сложились в 2016 г. (ГТК = 1,1), недостаточным уровнем влажности характеризовался 2017 г. (ГТК = 0,2). Это дало возможность установить селекционные индексы для различных условий выращивания пшеницы мягкой и твердой яровой. Анализ полученных данных показал, что IP варьировал как у разных сортов, так и по годам, что свидетельствует о различной реакции генотипов на условия вегетации, сложившиеся в годы выращивания. Высоким показателем FSI характеризовались сорта пшеницы твердой - 'Славута' и мягкой яровой - 'Струна мироновская'. К сортам пшеницы твердой с высоким уровнем Ml отнесены: 'МИП Магдалена', 'МИП Радужная', 'Кучумовка', 'Харьковская
кие показатели ЛПК и Б1 сорта пшеницы яровой сформировали в 2016 г. Р1 был в пределах от 2,3 до 4,5 у сортов пшеницы твердой и от 2,2 до 6,4 - мягкой яровой. Важным в селекции является использование селекционных индексов, которые необходимо включать на основании признаков, имеющих достоверную корреляционную связь с показателями урожайности. Наиболее эффективными для сортов пшеницы твердой яровой в оптимальный год увлажнения (2016) оказались индексы ЩК (г = 0,53±0,08), Б1 (г = 0,42±0,08), М1 (г = 0,41±0,08), для мягкой в 2016 и 2017 гг. - Р1 (г = 0,39±0,07; г = 0,34±0,07 соответственно). По комплексу селекционных индексов выделены такие сорта пшеницы мягкой яровой: 'Струна мироновская', 'Симкода мироновская', 'МИП Злата' и твердой: 'МИП Магдалена', 'МИП Райдужная', 'Славута', 'Кучумовка'. Выводы. Наиболее эффективными для сортов пшеницы твердой яровой были индексы ЩК, Б1, М1, для мягкой - Р1. Выделенные сорта пшеницы яровой характеризовались оптимальным соотношением исследуемых признаков.
Ключевые слова: пшеница яровая, селекционные индексы, корреляция, сорта.
ISSN 2518-1017 PiaNT VлRIETÏES StuDYING ЛПИ Protection, 2017, Vol. 13, No 4
371
Ceflenu,ifl ma HaciHHLiu,mBO
UDC 633.11 "321": 631.524
Khomenko, S. O.1*, Kochmarskyi, V. S.1, Fedorenko, I. V.1, Fedorenko, M. V.1, & Khomenko, T. M.2 (2017). Breeding indices of spring wheat varieties. Plant Varieties Studying and Protection, 13(4), 367-372. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.13.4.2017.117738
1The V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, mail: [email protected]
Purpose. To establish the most effective index figures for determination of breeding value of spring wheat genotypes. Methods. Field and statistical ones. Index of prospectivity -IP, Finno-Scandinavian index - FSI, Mexican index - MI, Bila Tserkva index - BI, Poltava index - PI, index of spike linear density - ISLD, index of spike density - ISD were defined. Results. During the investigation period, weather conditions differed from the long-term average annual indices for temperature regime, amount of precipitation and its distribution by month. Conditions of the growing season was the most favorable in 2016 (HTC = 1.1), insufficient level of humidity was specific for 2017 (HTC = 0.2). This allowed to define breeding indices for the soft wheat and spring durum wheat growing under different conditions. The analysis of the obtained data showed that the IP varied both in varieties and over the years, that indicated a various response of genotypes to vegetation conditions that existed during the growing years. Varieties of durum wheat 'Slavuta' and soft spring wheat 'Struna myronivska' were characterized by the high FSI. Such durum wheat varieties as 'MIP Magdalena', 'MIP Raiduzhna', 'Kuchumivka', 'Kharkivska 41', as well as the following soft spring varieties as 'MIP Zlata', 'Oksamyt myro-
Tsentralne village, Myronivka district, Kyiv region, 08853, Ukraine, *e-
nivskyi', 'Struna myronivska', 'Elehiya myronivska' had a high level of MI. The spring wheat varieties have the highest indices of LSD and BI in 2016. IP during the investigation period was ranging from 2.3 to 4.5 in durum wheat varieties and from 2.2 to 6.4 in soft spring wheat. In breeding, it is important to use breeding indices, which should be included on the basis of traits that have a reliable correlation with yield index. SD indices (r = 0.53±0.08), BI (r = 0.42±0.08), MI (r = 0.41±0.08) were the most effective for durum spring wheat varieties in the year to be the best for humidification (2016), while PI (r = 0.39±0.07; r = 0.34±0.07 respectively) was the most effective for the soft wheat in 2016 and 2017. For the complex of breeding indices, the varieties of soft spring wheat ('Struna myronivska', 'Simkoda myronivska', 'MIP Zlata') and durum (MIP Mahdalena', 'MIP Raiduzhna', 'Slavuta', 'Kuchumivka') were defined. Conclusions. The indices SD, BI, MI were the most effective for durum spring wheat varieties and PI - for soft wheat. Selected spring wheat varieties showed the optimum ratio between investigated traits.
Keywords: spring wheat, breeding indices, correlation, varieties.
Hadiuwna/ Received 06.09.2017 nozodxeHO do dpyny/Accepted 15.11.2017
372
issn 2518-1017 Plant Varieties Studying and Protection, 2017, t. 13, №4
