CC BY
11УДК 633.1: 631.5 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110713
Яюсть зерна сорп'в пшениц! озимо! тсля чорного пару залежно в1*д органо-менерального удобрення в Левобережному Лкостепу Укра1ни
С. В. Авраменко
1нститут рослинництва iM. В. Я. Юр'ева НААН Укртни, пр-т Московський, 142, м. Харюв, 61060, Украина, e-mail: avsergiy1@gmail.com
Мета. Встановити вплив основного органо-м1'нерального удобрения на формування та стаб1'льт'сть якосп зерна сорп'в пшениц' озимо'1 в багатотльт'й с1возм1н1 т'сля попередника чорний пар. Методи. Польов1 досл'ди заклада-ли за багатофакторною схемою методом розщеплених д^янок з урахуванням ус'х вимог методики польового досл'ду, статистичну обробку отриманих результат'в зд^снювали методом дисперс'йного анал'зу. Результати. Наведено дан'' досл'джень з визначення показник'в якосп' зерна сорт'в пшениц]' озимо'1 р'зного екотипу тсля попередника чорний пар залежно вщ органо-м^ерального удобрення в Л'вобережному Лкостепу Укражи. В середньому за роки дост'джень (2011-2015) на фон'' без добрив найб^ьший вмкт бкка в зерт пшениц'' озимо'1 формувався у сорт'в 'Дор^на' (14,1%), 'Диканька' (14,3%) та 'Левада' (14,2%), за органо-мжерального удобрення - у сорт'в 'Гордовита' (14,0%), 'Калита' (14,0%), 'Диканька' (14,7%) та 'Левада' (14,6%). Найбкьший вмкт сиро'1 клейковини в зерн' незалежно в^ вар'ант'в дослщу, був у сорт'в 'Диканька' (24,9-25,1%) та 'Левада' (23,7-25,4%). Висновки. Встановлено, що формування вмкту б'лка й сиро'1 клейковини в зерн' а також числа паджня пшениц'' озимо'1 бкьшою м'рою залежало в^ фактор'в сорту й року вирощування, т'ж фону удобрення. Найб^ьшу реакцш на органо-мжеральне удобрення за вмктом бкка проявляли сорти 'Гордовита', 'Мулан', 'Диканька' та 'Левада', за вмктом сиро'1 клейковини - 'Гордовита' (2,4%), 'Левада' (1,7%), 'Борвж' (1,2%) та 'Мулан' (1,1%).
Ключов1 слова: вмiст б^ка, вмiст сироiклейковини, число падiння, стабiльнiсть показник'в якостi, факторiальний вплив.
Вступ
Серед основних складових нащонально! безпеки та одним з найважливших завдань агропромислового комплексу Укра'ни в су-часних сощально-економ!чних умовах е знач-не зб1льшення й стаб1л1зац1я виробництва продовольчого зерна та шдвищення його якоси. Найефектившшими шляхами реал!-заци цього завдання е створення нових ви-соковрожайних, високояккних, стшких до екстремальних фактор1в сорив зернових культур, серед яких найвагом1ше мкце на-лежить пшенищ м'якш озимш (Triticum aestivum L.), ращональне використання i'l у структур! поивних площ та розроблення економ1чно вигвдних i екологчно безпечних технологш вирощування, адаптованих до погодних умов р!зних регюшв кра'ни [1-9].
Внасл1док порушення структури посГвГв на користь найрентабельшших культур, у багатьох господарствах були втрачеш площ! шд основними попередниками озимих зернових культур - парами, багатор!чними травами та раншми зернобобовими культу-
Sergii Avramenko
http://orcid.org/0000-0003-4737-8441
рами. Господарства перейшли з традицш-них 8-10-тльних ивозмш на короткорота-цшш 2-4-тльш, що призвело до зменшен-ня родючосп Грунту. Кр!м того, у зв'язку зГ зменшенням погол!в'я ВРХ у багатьох гос-подарствах припинено внесення орган!чних добрив. Це стало причиною вар!абельност! врожайност! та якост! зерново' продукц!' за роками вирощування. Надзвичайно склад-ним стало прогнозування врожайносп та по-казнишв якосп продукци культур [10-16].
Мета дослгджепъ - встановити вплив основного органо-м!нерального удобрення на формування та стаб!льн!сть якост! зерна сорив пшениц! озимо'1 в багатопiльнiй с!во-змш! тсля попередника чорний пар.
Матери'али та методика досли'джень
Дослвдження проводили протягом 20112015 рр. у стащонарнш 9-пiльнiй паро-зер-но-просапнш сГвозмГнГ лаборатори рослинництва i сортовивчення 1нституту рослинництва Тмеш В. Я. Юр'ева НААН шсля попередника чорний пар. Грунт дослвдного поля - чорнозем типовий середньогумусний слабовилужений. За перюд дослвджень на фон! без добрив вмкт азоту, що легко гвдро-л!зуеться (в орному шар! на 100 г Грунту),
300
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ на СОРТИ рослин, 2017, Т. 13, №3
був низьким або середшм (13,2-17,8 мг), рухомих форм фосфору (12,9-10,3 мг) та ка-л1ю (10,6-11,2 мг) - шдвищеним. На орга-но-мшеральному фош спостережено висо-кий вм1ст як фосфору (16,0-16,5 мг), так i кал1ю (13,0-13,3 мг). Схема дослвду включала варiанти: 1 - контроль (без добрив, фон живлення сформувався за рахунок чергу-вання культур ывозмши); 2 - органо-мше-ральний фон - пiслядiя гною (30 т/га) + N30P30K30. Об'ектами дослiджень були сорти 'Дородна', 'Гордовита', 'Б1лиця', 'Статна', 'Калита', 'Диканька', 'Левада', 'Сагайдак', 'Ужинок', 'Борвiй', 'Мулан'. Загальна пло-ща дшянки становила 37,5 м2, облшова -25,0 м2. Повторнiсть - триразова. Швбу проводили нормою 5 млн схожих насшин на 1 га. Застосовували штегрований захист по-сiвiв вiд хвороб, шщднишв та бур'янiв. Iншi агротехнiчнi заходи були загальноприйня-тими для зони вирощування. Показники якоси зерна залежно вiд попередника, варi-анта удобрення та умов року визначали за встановленими стандартами. Стабшьшсть показникiв визначали за S. A. Eberhart, W. A. Russel, G. C. C. Tai, В. З. Пакудиным та iн. [17-20], на основi чого розраховували коефщкнт стабiльностi (Кстаб ) за формулою: Кстаб. = X/(max-min), де: X - показник серед-то' багаторiчноï величини, max-min - рiз-ниця мiж максимальним та мшмальним значеннями показника за дослiджуваний перюд.
Статистичну обробку отриманих резуль-татiв якостi зерна проводили методом дис-персiйного аналiзу. Польовi досл1ди закла-дали за багатофакторною схемою методом розщеплених д1лянок з урахуванням уих вимог методики польового досл1ду [21-22].
Iстотнi вiдхилення показникiв суми опа-дiв та середньодобово' температури повггря вiд середньо' багаторiчноï норми в роки про-ведення дослвджень сприяли одержанню об'ективних результатiв.
Результати досл1'джень
У середньому за 2011-2015 рр. на фонi без добрив найб1льший вмiст бiлка в зерш фор-мувався у таких сорив пшенищ озимо'1, як 'Диканька' (14,3%), 'Левада' (14,2%) та 'Дородна' (14,1%), за органо-мiнерального удо-брення - у сорив 'Диканька' (14,7%), 'Левада' (14,6%), 'Гордовита' (14,0%) та 'Калита' (14,0%). Найменший вммт бшка за обох варiантiв удобрення був у сорту 'Мулан' (12,6-13,1%). Встановлено, що найстаб1ль-шше за роками вирощування на фош без добрив формування вмгсту бшка в зернi в1д-
бувалося в сорту 'Мулан' (Кстаб = 42,0), за органо-мшерального удобрення - у сорив 'Левада', 'Ужинок' та 'Бшиця' (Кстаб - 18,3, 15,2 та 13,8 ввдповвдно). Зазначено сортову реакщю пшеницi озимо'1 на органо-мше-ральне удобрення. Так, найвищий приргст вмгсту бiлка в зернi спостережено в сорив 'Гордовита' (0,7%), 'Мулан' (0,5%), 'Диканька' (0,4%) та 'Левада' (0,4 %). Слабко реагували на удобрення сорти 'Калита' та 'Борвш', прирмт б1лка в зернi яких становив 0,1 та 0,2% в1дпов1дно. Решта досл1джува-них сортiв iстотно не змшювала цей показ-ник за органо-мшерального удобрення. Встановлено, що в посушливому 2012 р. (ГТК = 0,4) уи досл1джуваш сорти, крiм 'Мулан', iстотно зменшували вммт б1лка (в середньому на 0,6%) за органо-мшерального удобрення порiвняно з контролем (табл. 1).
Загалом шсля попередника чорний пар частка впливу сорту на вммт б1лка у зерш пшенищ озимо'1 становила 51%, варiанта удобрення - 6% (рис. 1).
43%
51%
I Сорт
| Система удобрення
□ Pi к
Рис. 1. Частка впливу фактор1*в - сорту, вар1*анта удобрення та року вирощування на вмкт 61'лка в зерн1 пшениф озимо1 т'сля чорного пару (2011-2015 рр.)
Мiж дослiджуваними сортами пшенищ озимо' встановлено гстотш вiдмiнностi за формуванням сиро'1 клейковини в зерш. Так, у середньому за роки дослвджень най-бiльший вмiст сиро'1 клейковини в зернi пшеницi озимо' за обох варiантiв дослiду формувався у сорив 'Диканька' (24,925,1%) та 'Левада' (23,7-25,4%). Найста-бшьшше за роками вирощування на фот без добрив формування вмгсту сиро'1 клейковини в зернi вщбувалося в сортiв 'Бши-
ISSN 2518-1017 PiaNT VлRIETÏES StuDYING ЛЛО Protection, 2017, Vol. 13, No 3
301
Таблиця 1
Вмкт 61'лка (%) та коеф1Ц1*ент його стабмьносп в зерн сорпв пшениц озимо1 залежно в1'д вар!*анта удобрення т'сля попередника чорний пар
Вар1'ант удобрения (А) Сорт(В) Рж (С) Кстаб.
2011 2012 2013 2014 2015 X
'Дородна' 'Гордовита' 13,1 15,1 14,1 13,9 13,2 13,2 12,4 14,1 13,3 14,1 13,3 7,42 7,82
'Б1'лиця' 13,0 14,9 13,8 13,1 13,4 13,8 7,67
'Статна' - 14,8 13,4 12,7 13,5 13,6 6,48
Контроль (без добрив) 'Калита' - 14,8 13,6 12,5 14,6 13,9 6,04
'Диканька' 'Левада' 13,3 15,6 16,3 14,7 13,4 13,1 13,4 13,9 13,7 14,3 14,2 5,72 4,90
'Сагайдак' 13,2 15,2 12,8 12,6 14,2 13,7 5,27
'Ужинок' - 14,7 14,2 12,3 13,8 13,8 5,75
'Борв1й' - 14,6 13,7 11,6 13,5 13,4 4,47
'Мулан' - 12,6 12,7 12,7 12,4 12,6 42,0
X 13,2 14,8 13,6 12,7 13,7 13,7 6,52
'Дородна' 'Гордовита' 14,0 13,4 14,7 13,6 12,1 14,3 14,1 13,3 14.5 14.6 13,9 14,0 5,35 10,8
'Б1лиця' 13,4 14,0 13,7 13,3 14,3 13,8 13,8
Органо- М1'неральний фон (тсляд1'я гною + ^оРзоКзо) 'Статна' 'Калита' 'Диканька' 'Левада' 'Сагайдак' 13,1 12,7 14.4 13,9 14.5 14,3 13,8 15.5 15,0 14.6 13,3 13,9 14,6 14,2 12,1 12,9 13,2 13,7 14,7 14,0 13.8 14.9 14,9 14,6 13,6 13.6 14,0 14.7 14,6 13,6 9,71 8,24 8,17 18,3 5,44
'Ужинок' - 13,5 14,0 13,1 14,0 13,7 15,2
'Борв1й' - 13,5 13,7 12,9 14,3 13,6 9,71
'Мулан' - 13,2 12,1 13,5 13,5 13,1 9,36
X 13,7 14,2 13,5 13,5 14,3 13,9 17,4
'Дор1дна' 'Гордовита' 13,6 14,9 13,9 13,0 13,8 13,7 12,9 14,3 14,0 14,0 13,7 7,37 12,5
'Б1лиця' 13,2 14,5 13,8 13,2 13,9 13,8 10,6
'Статна' - 14,6 13,4 12,8 13,7 13,6 7,56
'Калита' - 14,3 13,8 12,9 14,8 14,0 7,37
X 'Диканька' - 15,6 14,7 13,4 14,4 14,5 11,2
'Левада' 13,6 15,7 13,8 14,1 14,2 14,4 7,58
'Сагайдак' 13,9 14,9 12,5 13,3 13,9 13,7 5,48
'Ужинок' - 14,1 14,1 12,7 13,9 13,8 9,86
'Борв1й' - 14,1 13,7 12,3 13,9 13,5 7,50
'Мулан' - 12,9 12,4 13,1 13,0 12,9 18,4
X 13,6 14,5 13,6 13,1 14,0 13,8 9,86
Н1Р0,05 А - 0,2; В - 0,2; С - 0,5; АВ - 0,7; АС - 0,9;
ВС - 1,0; АВС - 1,9
ця', 'Диканька' та 'Мулан' (Кстаб - 8,43, 6,92 та 6,14 в1дпов1дно), за органо-мше-рального удобрення - у сорив 'Бшиця', 'Диканька', 'Ужинок' та 'Мулан' (Кстаб -29,6, 12,6, 8,36 та 8,29 вщповщно). ]^е1.й-менший вм1ст сиро! клейковини на фош без добрив був у сорив 'Гордовита' (21,2%), 'Дородна' (21,8%) та 'Борвш' (21,8%), за органо-мшерального удобрення - у сорив 'Дородна' (22,3%) та 'Сагайдак' (22,8%). У середньому за роки дослвджень прир1ст вм1сту сиро! клейковини у зерн пшенищ озимо! за внесення органо-мшерального добрив становив у середньому за сортами 0,8%, при цьому найбшьшим вш був у сорив 'Гордовита' (2,4%), 'Левада' (1,7%), 'Борвш' (1,2%) та 'Мулан' (1,1%), наймен-
шим - у сорив 'Сагайдак' та 'Бшиця' (табл. 2).
Загалом шсля попередника чорний пар частка впливу сорту на вм1ст сиро! клейковини у зерш пшенищ озимо! становила 39%, вар1анта удобрення - 11% (рис. 2).
1стотно! та законом1рно! залежноси якос-и сиро! клейковини ввд дослвджуваних аг-ротехшчних прийом1в не встановлено. Цей показник значною м1рою був зумовлений погодними умовами в р1зш перюди року ви-рощування.
Число падшня в ус1х вар1антах вирощу-вання пшенищ озимо! перевищувало 220 с, що ввдповвдало вимогам I класу якоси. Най-вищим на фош без добрив цей показник був у сорив 'Калита' (365 с) та 'Статна' (334 с),
302
сортовивчЕння та охорона прав на сорти рослин, 2017, Т. 13, №3
50%
39%
■ Сорт
■ Система удобрения
□ Pi к
11%
Рис. 2. Частка впливу фактор1*в - сорту, вар1*анта удобрения та року вирощування на вмкт сиро1 клейковини в зерн1* пшениф озимой т'сля чорного пару (2011-2015 рр.)
за органо-мшерального удобрения - у сорив 'Калита' (345 с) та 'Ужинок' (324 с). Най-стаб1льшшими за показником числа падш-ня на фош без добрив були сорти 'Мулан' та 'Сагайдак', за органо-мшерального удобрен-ня - 'Сагайдак' та 'Диканька'. Встановлено, що в середньому пшениця озима достов1рно не реагувала на вар1анти удобрення за показником числа падшня, але була значна реакщя за сортами: сорти 'Дорвдна' та 'Бши-ця' за органо-мшерального удобрення збшь-шували число падшня пор1вняно з контролем (у середньому на 4-8%), у решти сорив
Таблиця 2
Bmi'ct сиро! клейковини (%) та коеф1Ц1*ент iï стаб1*льност1* в зерн! сорт1*в пшениц! озимо! залежно в!д вар!*анта удобрення пкля чорного пару
Вар1ант удобрения (А) Сорт(В) PÏK (С) Ёстаб.
2011 2012 2013 2014 2015 X
'Дор1'дна' 28,0 24,0 22,0 19,6 21,6 21,8 4,95
'Гордовита' - 24,0 21,6 19,2 20,0 21,2 4,42
'Б1лиця' 27,6 25,2 23,2 22,4 23,6 23,6 8,43
'Статна' - 26,0 22,8 22,8 22,0 23,4 5,85
Контроль (без добрив) 'Калита' - 24,8 23,6 18,0 24,8 22,8 3,35
'Диканька' 'Левада' 27,6 26,0 30,0 26,0 22,0 22,4 20,0 25,2 22,8 24,9 23,7 6,92 2,37
'Сагайдак' 27,2 25,6 21,2 19,6 25,2 22,9 3,82
'Ужинок' - 25,6 24,0 18,0 24,0 22,9 3,01
'Борв1й' - 24,4 22,8 18,0 22,0 21,8 3,41
'Мулан' - 19,6 23,2 22,4 23,2 22,1 6,14
X 27,6 25,0 22,9 20,2 23,1 22,8 4,75
'Дор1дна' 30,4 24,0 18,8 22,0 24,4 22,3 3,98
'Гордовита' 22,8 24,4 25,6 20,0 24,4 23,6 4,21
'Б1лиця' 29,2 23,6 24,0 23,2 24,0 23,7 29,6
'Статна' 26,8 26,0 23,6 23,2 22,8 23,9 7,47
Органо-М1'неральний фон (пкляд1'я гною + N30P30K30) 'Калита' 'Диканька' 'Левада' 21,6 24,0 28,8 22,8 26,0 29,8 23,6 25,2 24,4 20,8 24,0 24,0 25,6 25,2 23,2 23,2 25,1 25,4 4,83 12,6 3,85
'Сагайдак' 33,2 26,4 18,8 23,6 22,4 22,8 3,00
'Ужинок' - 24,0 23,6 21,6 24,4 23,4 8,36
'Борв1й' - 23,6 23,2 20,8 24,4 23,0 6,39
'Мулан' - 24,8 22,0 22,4 23,6 23,2 8,29
X 27,1 25,0 23,0 22,3 24,0 23,6 8,74
'Дор1дна' 29,2 24,0 20,4 20,8 23,0 22,1 6,14
'Гордовита' - 24,2 23,6 19,6 22,2 22,4 4,87
'Б1лиця' 28,4 24,4 23,6 22,8 23,8 23,7 14,8
'Статна' - 26,0 23,2 23,0 22,4 23,7 6,58
'Калита' - 23,8 23,6 19,4 25,2 23,0 3,97
X 'Диканька' - 26,0 25,6 23,2 25,2 25,0 8,93
'Левада' 28,2 29,9 23,2 22,0 23,0 24,6 3,11
'Сагайдак' 30,2 26,0 20,0 21,6 23,8 22,9 3,82
'Ужинок' - 24,8 23,8 19,8 24,2 23,2 4,64
'Борв1й' - 24,0 23,0 19,4 23,2 22,4 4,87
'Мулан' - 22,2 22,6 22,4 23,4 22,7 18,9
X 29,0 25,0 23,0 21,3 23,6 23,2 6,11
Н1Р0,05 А - - 0,4; В - 0,5; С - 1,4; АВ - 1,7 ; АС - 1,9;
ВС - 1,9; АВС - 3,4
ISSN 2518-1017 Plant Varieties Studying and protection, 2017, vol. 13, No 3
303
Рис. 3. Частка впливу фактор1'в - сорту, вар1*анта удобрения та року вирощування - на число пад1*ння пшениц' озимо1 т'сля чорного пару (2011-2015 рр.)
цей показник знижувався у середньому на 1-8% (табл. 3).
Загалом шсля попередника чорний пар частка впливу сорту на число падшня пшениц! озимо! становила 32%, вар1анта удоб-рення - 2% (рис. 3).
Висновки
Встановлено, що формування вм1сту б1лка й сиро! клейковини в зерш, а також числа падшня пшениц! озимо! большою м1рою залежало в1д фактор1в сорту й року вирощу-
Таблиця 3
Число пад1*ння (с) та коеф1*ц1*ент його стаб1'льносп у сорт1*в пшениц' озимой залежно в1'д вар!*анта удобрення т'сля чорного пару
Вар1'ант удобрения (А) Сорт(В) Р'к (С) Кстаб.
2011 2012 2013 2014 2015 X
'Дородна' 137 279 288 312 142 255 1,50
'Гордовита' - 337 389 338 200 316 1,67
'Б1'лиця' 300 362 401 332 114 302 1,05
'Статна' - 396 409 354 176 334 1,43
Контроль (без добрив) 'Калита' - 419 436 406 197 365 1,53
'Диканька' 'Левада' 276 370 378 355 397 335 292 221 244 320 328 2,15 2,14
'Сагайдак' 243 329 384 307 245 316 2,27
'Ужинок' - 357 389 336 221 326 1,94
'Борв'й' - 373 387 298 219 319 1,90
'Мулан' - 247 354 359 261 305 2,72
X 239 350 381 334 204 317 1,79
'Дор'дна' 106 332 274 348 146 275 1,36
'Гордовита' 242 345 392 335 175 312 1,44
'Б'лиця' 289 364 421 332 135 313 1,09
'Статна' 376 374 400 328 159 315 1,31
Органо-М1'неральний 'Калита' 393 398 423 392 165 345 1,34
фон (п1сляд1я гною 'Диканька' 280 320 379 332 240 318 2,29
+ ^А) 'Левада' 246 356 415 310 126 302 1,04
'Сагайдак' 244 338 326 279 276 305 4,92
'Ужинок' - 371 372 352 199 324 1,87
'Борв'й' - 365 395 328 167 314 1,38
'Мулан' - 246 355 344 215 290 2,07
X 272 346 377 335 182 310 1,59
'Дор'дна' 122 306 281 330 144 265 1,42
'Гордовита' 242 341 391 337 188 314 1,55
'Б'лиця' 295 363 411 332 125 308 1,07
'Статна' 376 385 405 341 168 325 1,37
'Калита' 393 409 430 399 181 355 1,43
X 'Диканька' 280 345 367 334 231 319 2,33
'Левада' 261 367 406 301 185 315 1,43
'Сагайдак' 244 334 355 293 261 311 3,27
'Ужинок' - 364 381 344 210 325 1,90
'Борв'й' - 369 391 313 193 317 1,60
'Мулан' - 247 355 352 238 298 2,55
X 256 348 379 335 193 314 1,69
Н1Р0,05 А - 19; В - 15; С - 19; АВ - 25; АС - - 23; ВС - 25;
АВС - 49
66%
■ Сорт
■ Система удобрення
□ Рж
32%
304
сортовивчЕння ТЛ охорона прав на сорти рослин, 2017, Т. 13, №3
вання, н1ж фону удобрення. На фон1 без добрив найб1льший вм1ст б1лка у зерн1 пшениц1 озимо! формувався у сорт1в 'Дор1дна' (14,1%), 'Диканька' (14,3%) та 'Левада' (14,2%), за органо-м1нерального удобрення - у сорт1в 'Гордовита' (14,0%), 'Калита' (14,0%), 'Диканька' (14,7%) та 'Левада' (14,6%). Найб1льше реагували на органо-м1-неральне удобрення за вм1стом б1лка сорти 'Гордовита', 'Мулан', 'Диканька' та 'Левада'. Найстаб1льн1ше за роками вирощуван-ня формування вм1сту б1лка в зерн1 на фон1 без добрив в1дбувалося в сорту 'Мулан' (Кстаб = 42,0), за органо-м1нерального удобрення - у сорт1в 'Левада', 'Ужинок' та 'Б1-лиця' (Кстаб - 18,3, 15,2 та 13,8 в1дпов1дно). Найб1льший вм1ст сиро! клейковини в зерн1, незалежно в1д вар1анту удобрення, був у сорт1в 'Диканька' (24,9-25,1%) та 'Левада' (23,7-25,4%), найб1льший прир1ст вм1сту сиро! клейковини за органо-м1нерального удобрення мали сорти 'Гордовита' (2,4%), 'Левада' (1,7%), 'Борв1й' (1,2%) та 'Мулан' (1,1%). Найстаб1льн1ше за роками вирощу-вання формування вм1сту сиро! клейковини в зерн1 на фон1 без добрив було в сорт1в 'Б1-лиця', 'Диканька' та 'Мулан' (Кстаб - 8,43, 6,92 та 6,14 в1дпов1дно), за органо-м1нераль-ного удобрення - у сорт1в 'Б1лиця', 'Ди-канька', 'Ужинок' та 'Мулан' (Кстаб - 29,6, 12,6, 8,36 та 8,29 в1дпов1дно). За показни-ком числа пад1ння встановлено сортоспеци-ф1чну реакц1ю пшениц! озимо! на удобрення: сорти 'Дор1дна' та 'Б1лиця' за органо-мшерального удобрення зб1льшували число пад1ння пор1вняно з контролем (у середньо-му на 4-8%), у решти сорт1в цей показник зменшувався в середньому на 1-8%.
Використана литература
1. Рибалка О. I., Соколов В. М., Червотс М. В. та 1н. Як'сть урожаю зерна озимоТ пшениц' 2006 року. Хранение и переработка зерна. 2006. № 8. С. 16-20.
2. Леб1'дь £. М., Черенков А. В., Солодушко М. М.та 1'н. Особли-восп вирощування озимо'1 пшениц' у Степу УкраТни. Наук.-техн. бюл. Мирон1вського 1н-ту пшениц 1м. В. М. Ремесла. 2008. Вип. 8. С. 335-344.
3. Рибалка О. I. Сортов1 особливост зерна як фактор стаб1'ль-носп якосп'. Хранение и переработка зерна. 2006. № 5. С. 34-39.
4. Литвиненко М. А. Роль сорту, як фактора виробництва зерна пшениц' м'якоТ озимоТ. Наанництво. 2015. № 5-6. С. 10-13.
5. Попов С. За остант 10 рок'в нам так и не вдалося досягти стаб^ьних намолоп'в хлп'бтв. Зерно ; хл!б. 2012. № 3. С. 37-39.
6. Василенко Н. В., Правдз'ва I. В., Вологд^а Г. Б.та 1н. Фактори впливу на як'сть зерна та борошна нових сорпв пшениц' м'якоТ озимоТ. Миротвський вкник. 2016. Вип. 2. С. 214-225.
7. Шевченко О. I., Турченюк Л. О. Стаб^ьтсть якосп' зерна: Фактор погодних особливостей чи нев^пов^тсть технолопй. Наук.-техн. бюл. Мирон1вського 1н-ту пшениц 1м. В. М. Ремесла. 2008. Вип. 8. С. 371-387.
8. Попов С. I. Формування врожайност та якосп' зерна озимоТ пшениц в умовах сх'дноТ частини Л'состепу УкраТни. Агро-бюлогтя : зб. наук. пр. Б'ла церква, 2009. Вип. 1. С. 128-137.
9. Попов С. I. Урожайт'сть i ям'сть зерна озимоТ пшениц' за-лежно в'д попередник'в та системи удобрення в зон' сх'дно-го Л'состепу УкраТни. Bich. Льв1'вського нац. аграр. ун-ту. АгрономТя. Льв'в, 2010. Вип. 14(2). С. 83-89.
10. Кулешов 0. 0. Урожайн'сть ' як'сть зерна сорт'в озимоТ пшениц' залежно в'д попередник'в ' строк'в с'вби у п'вденно-сх'дн'й частин' степовоТ зони. Бюл. 1н-ту зерн. госп-ва. Дт-пропетровськ, 2008. № 33/34. С. 92-95.
11. Панченко I. А., Юрченко П. X., Костром'п'н В. М., Циганко
B. А. Сортова специф'ка вияву показник'в якосп' зерна озимоТ пшениц' у зв'язку з умовами вирощування. Селекщя iнаанництво : м'жв'д. темат. наук. зб. Харк'в, 1993. Вип. 75.
C. 28-31.
12. Попов С. I., Фурсова Г. К., Авраменко С. В., Леонов 0. Ю. Формування якосл зерна пшениц' озимоТ залежно в'д системи удобрення за р'зних погодних умов. BicHUK Центру наукового забезпечення АПВХарювсько! обл. 2014. Вип. 17. С. 50-57.
13. Панасик М. Г. Урожай та як'сть зерна озимоТ пшениц' залежно в'д удобрення та попередник'в у а'возмп'н'. BicHUK аграрное' науки. 2005. № 9. С. 72-73.
14. Рыбалко А. И., Топораш И. Г. Качество украинской пшеницы: состояние и проблемы. Хранение и переработка зерна. 2007. № 9. С. 30-33.
15. Mikulikova D., Masar S., Horvathova V., Kraic J. Stability of Quality Traits in Winter Wheat Cultivars. Czech J. Food Sci. 2009. Vol. 27, No. 6. P. 403-417.
16. Грицай Т. И., Беспалова Л. А., Филобок В. А. Роль экологического фактора в формировании качества сортов пшеницы. Пути повышения и стабилизации производства высококачественного зерна : сб. докладов Междунар. науч.-практ. конф. (г. Краснодар 12-17 июня 2002 г.). Краснодар, 2002. С. 56-61.
17. Пшениця. Техтчт умови : ДСТУ 3768:2010. [Чинний в'д 2010-04-01]. КиТв : Держспоживстандарт УкраТни, 2010. 19 с. (Нац'ональт стандарти УкраТни)
18. Eberhart S. A., Russell W. A. Stability parameters for comparing varieties. Сгор Sei. 1966. Vol. 6, Iss. 1. Р. 36-40. doi: 10.2135/ cropsci1966.0011183X000600010011x
19. Tai G. C. C. Genotypic stability analysis and its application to potato regional trials. Crop Sci. 1971. Vol. 11, Iss. 2. P. 184190. doi: 10.2135/cropsci1971.0011183X001100020006x
20. Пакудин В. 3., Лопатина Л. М. Оценка экологической пластичности и стабильности сортов сельскохозяйственных культур. Сельскохоз. биология. 1984. № 4. С. 109-113.
21. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
22. Литун П. П., Костромитин В. М., Бондаренко Л. В. Методические рекомендации по изучению сортовой агротехники в селекцентрах. Москва, 1984. 15 с.
References
1. Rybalka, 0. I., Sokolov, V. M., d^vonis, M. V., Parfent'yev, M. H., & Toporash, I. H. (2006). Winter wheat grain yield quality in 2006. Khranenie ipererabotka zerna [Grain Storage and Processing], 8, 16-20. [in Ukrainian]
2. Lebid, E. M., Tcherenkov, A. V., Solodushko, M. M., Hyrka, A. D., & Pedash, 0. 0. (2008). Peculiarities of winter wheat growing in the Steppe zone of Ukraine. Naukovo-tekhnichnyi byuleten My-ronivskoho instytutu pshenytsi imeni V. M. Remesla [Scientific and Technical Bulletin of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat], 8, 335-344. [in Ukrainian]
3. Rybalka, 0. I. (2006). Varietal peculiarities of grain as a factor of stable quality. Khranenie ipererabotka zerna [Grain Storage and Processing], 5, 34-39. [in Ukrainian]
ISSN 2518-1017 PlftNT VлRIETÏES STUDYING ftND PROTECTION, 2017, Vol. 13, No 3
305
4. Lytvynenko, M. A. (2015). Role of variety as a factor of production of bread winter wheat grain. Nasinnytstvo [Seed Production], 5-6, 10-13. [in Ukrainian]
5. Popov, S. (2012). Over the past 10 years, we have not been able to achieve stable wheat grain output. Zerno i khlib [Grain and bread], 3, 37-39. [in Ukrainian]
6. Vasylenko, N. V., Pravdziva, I. V., Volohdina, H. B., Zamlila, N. P., & Kolyuchyy, V. T. (2016) Factors influencing the quality of grain and flour in new varieties of soft winter wheat. Myronivs'kyy visnyk [Myronivka Bulletin], 2, 214-225. [in Ukrainian]
7. Shevchenko, 0. I., & Turcheniuk, L. 0. (2008). Stability of grain quality: a factor of weather peculiarities or inadequacy of technologies. Naukovo-tekhnichnyi byuleten Myronivskoho in-stytutu pshenytsi imeni V. M. Remesla [Scientific and Technical Bulletin of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat], 8, 371-387. [in Ukrainian]
8. Popov, S. I. (2009). Formation of winter wheat grain yield and quality in the eastern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Agrobiologia [Agrobiology], 1, 128-137. [in Ukrainian]
9. Popov, S. I. (2010). Winter wheat grain yield and quality depending on predecessors and fertilization systems in the eastern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Ahronomiia [Bulletin of Lviv National Agrarian University. Agronomy], 14(2), 83-89. [in Ukrainian]
10. Kuleshov, 0. 0. (2008). Grain yield and quality in winter wheat varieties, depending on predecessors and sowing time in the southeastern part of the Steppe zone. Biuleten Instytutu zerno-voho hospodarstva [Bulletin of the Institute of Grain Farming], 33/34, 92-95. [in Ukrainian]
11. Panchenko, I. A., Yurchenko, P. H., Kostromitin, V. M., & Tsy-hanko, V. A. (1993). Varietal specificity of expression of winter wheat grain quality indices in the context of growing conditions. Selektsia I Nasinnitstvo [Plant Breeding and Seed Production], 75, 28-31. [in Ukrainian]
12. Popov, S. I., Fursova, H. K., Avramenko, S. V., & Leonov, 0. Yu. (2014). Formation of the grain quality of winter wheat depending on the fertilizer system under different weather conditions. Visnyk centru naukovogo zabezpechennja APVHarkivs'koi'
oblasti [Bulletin of the Center for Science Provision of Agribusiness in the Kharkiv region], 17, 50-57. [in Ukrainian]
13. Panasyk, M. H. (2005). Winter wheat grain yield and quality depending on fertilizers and predecessors in crop rotation. Visnyk Agrarnoi Nauky [Bulletin of Agricultural Science], 9, 72-73. [in Ukrainian]
14. Rybalko, A. I., & Toporash, I. G. (2007). Ukrainian wheat quality: current state and challenges. Khranenie ipererabotka zerna [Grain Storage and Processing], 9, 30-33. [in Russian]
15. Mikulikova, D., Masar, S., Horvathova, V., & Kraic, J. (2009). Stability of Quality Traits in Winter Wheat Cultivars. Czech J. Food Sci., 27(6), 403-417.
16. Gritsay, T. I., Bespalova, L. A., & Filobok, V. A. (2002). Role of the ecological factor in wheat varieties quality formation. Puti povysheniya i stabilizatsii proizvodstva vysokokachestvennogo zerna: sbornik dokladov Mezhdunar. nauch.-prakt. konf. [Ways to improve and stabilize the high quality grain production: collected reports of the Int. Scientific and Practical Conf.] (pp. 56-61). June 12-17, 2002, Krasnodar, Russia. [in Russian]
17. Pshenytsia. Tekhnichni umovy: DSTU 3768:2010 [Wheat. Specifications: State Standard 3768:2010]. Kyiv : Derzhspozhyvstan-dart Ukrainy. [in Ukrainian]
18. Eberhart, S. A., & Russell, W. A. (1966). Stability parametres for comparing varieties. Crop Sci., 6, 36-40. doi: 10.2135/cropsci 1966.0011183X000600010011x
19. Tai, G. C. C. (1971). Genotypic stability analysis and its application to potato regional trials. Crop Sci., 11(2), 184-190. doi: 10.2135/cropsci1971.0011183X001100020006x
20. Pakudin, V. Z., & Lopatina, L. M. (1984). Estimation of ecological plasticity and stability of crops varieties. Sel'skokhozyaistvennaya biologiya [Agricultural Biology], 4, 109-113. [in Russian]
21. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoyobrabotkirezul'tatovissledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5nd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]
22. Litun, P. P., Kostromitin, V. M., & Bondarenko, L. V. (1984). Metodi-cheskie rekomendatsii po izucheniyu sortovoy agrotekhniki v selek-tsentrakh [Methodical recommendations on the study of varietal agrotechnology in selection centers]. Moscow: VASHNIL. [in Russian]
УДК 633.1: 631.5
Авраменко С. В. Качество зерна сортов озимой пшеницы после черного пара в зависимости от органо-минерального удобрения в Левобережной Лесостепи Украины // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 3. С. 300-307. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110713
Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева НААНУкраины, пр-т Московский, 142, г. Харьков, 61060, Украина, e-mail: avsergiy1@gmail.com
Цель. Установить влияние основного органо-минераль-ного удобрения на формирование и стабильность качества зерна сортов озимой пшеницы в многопольном севообороте после предшественника черный пар. Методы. Полевые опыты закладывали по многофакторной схеме методом расщепленных делянок с учетом всех требований методики полевого опыта, статистическую обработку осуществляли методом дисперсионного анализа. Результаты. Приведены данные исследований по определению показателей качества зерна сортов озимой пшеницы различного эко-типа после предшественника черный пар в зависимости от органо-минерального удобрения в Левобережной Лесостепи Украины. В среднем за годы исследований (2011-2015) на фоне без удобрений наибольшее содержание белка в зерне пшеницы озимой формировалось у сортов 'Доридна' (14,1%), 'Диканька' (14,3%) и 'Левада' (14,2%), при орга-
но-минеральном удобрении - у сортов 'Гордовыта' (14,0%), 'Калита' (14,0%), 'Диканька' (14,7%) и 'Левада' (14,6%). Наибольшее содержание сырой клейковины в зерне, независимо от вариантов опыта, было у сортов 'Диканька' (24,9-25,1%) и 'Левада' (23,7-25,4%). Выводы. Установлено, что формирование содержания белка и сырой клейковины в зерне, а также числа падения пшеницы озимой в большей степени зависело от фактора сорта и года выращивания, чем фона удобрения. Наибольшую реакцию на органо-минеральное удобрение по содержанию белка проявляли сорта 'Гордовыта', 'Мулан', 'Диканька' и 'Левада', по содержанию сырой клейковины - 'Гордовыта' (2,4%), 'Левада' (1,7%), 'Борвий' (1,2%) и 'Мулан' (1,1%).
Ключевые слова: содержание белка, содержание сырой клейковины, число падения, стабильность показателей качества, факториальное влияние.
306
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРЯВ НА СОРТИ РОСЛИН, 2017, Т. 13, №3
UDC 633.1: 631.5
Avramenko, S. V. (2017). Seed quality of winter wheat varieties after black fallow depending on organo-mineral fertilizer application in the Left-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 13(3), 300-307. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110713
Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev, NAAS of Ukraine, 142 Moskovskiy ave., Kharkiv, 61060, Ukraine, e-mail: avsergiy1@gmail.com
Purpose. To determine the effect of the basic organo-mineral fertilizer on the formation and stability of grain quality of winter wheat varieties in multiple crop rotation after black fallow as a predecessor. Methods. Field experiments were based on a multifactorial scheme using split-plot method with due regard to all requirements of the field experiment procedure, analysis of variance was used for statistical processing of the obtained results. Results. Investigation data was given concerning determination of grain quality indices in winter wheat varieties of different ecotypes after black fallow as a predecessor depending on organo-mineral fertilizer application in the Left-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. In average for the period of investigation (2011-2015), the highest protein content in winter wheat grains was formed in no treatment variant [in such varieties as 'Doridna' (14.1%), 'Dykanka' (14.3%) and 'Levada' (14.2%)] and in case of organo-mineral fer-
tilizer application [in the varieties 'Hordovyta' (14.0%), 'Kalyta' (14.0%), 'Dykanka' (14.7%) and 'Levada' (14.6%)]. The highest content of crude gluten in grains, without regard for the variant of the experiment, was found in the following varieties as 'Dykanka' (24.9-25.1%) and 'Levada' (23.7-25.4%). Conclusions. It was established that the content of protein and crude gluten in grains as well as the falling number of winter wheat was highly dependent on such factors as the variety and the year of cultivation as compared to the fertilizer background. The following varieties as 'Hordovyta', 'Mulan', Dykanka' and 'Levada' were very sensitive to the application of organo-mineral fertilizer for the protein content, while 'Hordovyta' (2.4%), 'Levada' (1.7%), 'Borvii' (1.2%) and 'Mulan' (1.1%) - for the crude gluten content.
Keywords: protein content, crude gluten content, falling number, stability of quality indices, factorial effect.
Hadiuwna / Received 12.06.2017 nozodxeHQ do dpyny/ Accepted 09.08.2017
ISSN 2518-1017 Plant Varieties Studying and Protection, 2017, vol. 13, No 3
307
