CC BY
10
УДК.636.2:612.014.4
Величко В.О., к.б.н. ©
Державный науково-дослгдний контрольный ¡нститут ветпрепарат1в та кормових добавок
ДЕЯК1 ПОКАЗНИКИ ОБМ1НУ Б1ЛК1В I ВУГЛЕВОД1В ТА КОНЦЕНТРАЦП АМ1НОКИСЛОТ У КРОВ1 БУГАЙЦ1В В ЕКОЛОГ1ЧНО ЗАБРУДНЕН1Й ЗОН1 (ЗАКЛЮЧНИЙ ПЕР1ОД
В1ДГОД1ВЛ1)
Проблема забруднення навколишнього середовища в окремих регюнах Украти залишаеться одтею з найскладтших як в соцгальному , так I еколог1чному аспектI. Значш коливання вм1сту деяких речовин у кормах, кумулящя шк1дливих елемент1в не характерних для вид\в рослин регюну суттево змтюють р1вень амтокислот в ргдинах ( В.В.Семенютт, О.В.Самофалова, 1991) I тканинах оргашзму ( Р.Й.Кравщв, 1.В.Гушнянський, 1988; Г.1.Калачнюк та ¡н; 1992), що призводить I до нагромадження токсичних речовин у продуктах харчування. Шдвищений вм1ст бюлоггчно активних речовин в оргашзм1 може тдсилювати чи пригшчувати синтез цыого ряду гормошв, втамшв, фермент1в, амтокислот (М.О.Алф1мцев, М.А. Сечина, 1988; М.А.Ткаченко, М.З Злиднев, 1990), а це проявляеться змтами в ¡нтенсивност1 обмтних процеав.
Ключов1 слова: добавка бюлоггчно активна, техногенне забруднення, амшокислоти, бтки, вуглеводи, важт метали.
Вступ. На даний час недостаньо вивченими залишаються процеси трансформаци поживних речовин корму, зокрема, амшокислот у тварин високо! продуктивност в поеднанш з еколопчними проблемами. Враховуючи це, були проведен дослщження по вивченню впливу техногенного забруднення зони розмщення гiрничо-хiмiчних комбшаив на бюлопчну цшшсть кормiв, штенсившсть обмшних процеЫв у тварин, яю утримуються в цих зонах, та яккть отримано! продукци.
Мета роботи. Зокрема вивчали амшокислотний склад кровi бичюв, вирощених в рiзних еколопчних зонах у вiцi 18 мюящв та деякi показники обмiнну бшюв i вуглеводiв у заключний перюд !х вiдгодiвлi.
Матер1али 1 методи. Дослiди проведено у господарствах Стрийського i Микола!вського районiв Львiвськоl област на 16 бичках — аналогах чорно-рябо! породи. Тварини утримувались в рiзних екологiчних зонах i були роздшеш на чотири групи. Перша група (контрольна) перебувала в передпрнш зонi — екологiчно чистiй; друга (дослщна) — на протязi дослщу тварини знаходилися в зонi техногенного забруднення викидами гiрнично-хiмiчних комбiнатiв; третя (дослщна) — у вщ 10-11 мюящв бички були перемiщенi iз зони техногенного забрудення в умови контрольно! (I групи); четверта
© Величко В.О., 2009
37
(дослщна) була перемщена з еколопчно чисто! зони в умови II групи. Годiвля тварин нормована з розрахунку отримання 800-900г середньодобових прироста живо! маси. До складу ращону входили в основному таю корми: силос, сшаж, сшо, кормовi буряки, концентрати. Утримання прив'язне.
Амшокислотний склад кровi, визначали на амшокислотному аналiзаторi марки ААА-881 за загальноприйнятими методиками. Отриманi експериментальнi даш обробляли бiометрично (М.О.Плохiнський, 1969). Кров брали з яремно! вени методом пункци через 2-3 год. тсля годiвлi.
Результати дослщження. Дослiдженнями концентраци амiнокислот у кровi бичкiв на вiдгодiвлi встановлено суттeвi вiдмiнностi як за вмктом окремих амiнокислот, так i за сумарною !х кшьюстю мiж дослiджуваними групами в тдготовчий i дослiдний перiоди.
Таблиця 1
Концентращя вшьних амшокислот у кров1 в1дгод1вельни\ бичкт мкмоль/л
(п=4; М ±т)
Показник Групи тварин
I II III IV
Л1зин 105,06±9,59 92,16±6,95 105,76±9,06 97,30±8,34
Пстидин 68,40±7,28 60,99±3,99 66,90±8,45 56,84±5,87
Аргинш 102,77±6,48 111,25±9,13 122,88±7,60 104,52±9,31
Аспарапнова кислота 20,68±1,49 20,11±1,80 24,22±1,70 25,52±1,33
Треонш 56,25±6,08 54,80±5,88 76,30±5,94 61,72±9,19
Серин 148,28±8,71 140,23±8,09 45,32±12,12 167,04±7,70
Глутамшова кислота 135,40±5,32 142,63±10,04 72,91±6,89 144,86±11,31
Пролш 89,16±6,14 93,14±7,01 98,12±6,26 92,80±8,76
Глщин 528,72±8,23 506,34±12,26 73,35±24,53 589,37±8,34
Аланш 246,03±2,97 221,62±10,14 79,71±17,18 290,88±11,31
Цистин 10,22±0,36 10,66±0,74 10,53±0,82 10,84±0,70
Валш 222,47±9,42 218,19±10,88 267,39±13,22 260,09±12,44
Метюнш 21,20±1,44 22,56±1,53 29,88±2,27 23,76±1,54
1золейцин 121,01±7,33 119,85±10,75 161,15±12,24 127,91±11,52
Лейцин 130,60±4,76 121,51±7,24 50,38±20,12 151,42±12,61
Тирозин 62,41±4,85 61,22±7,70 63,45±12,70 63,94±9,37
Фешдаланш 59,05±3,68 52,40±3,05 30,25±11,34 70,35±10,54
Сума амшокислот 2127,7±19,79 2049,64±28,71 2418±22,11 2339,15±28,42
Незамшш 886,80±14,12 853,70±38,02 1080,70±4,64 953,91±26,19
Замшш 1240,91±17,74 1195,94±15,71 1367,62±22,61 1385,25±15,10
38
Так, в дослщний nep^ у плaзмi кpовi твapин II ^упи вiдзнaченa тeндeнцiя до зниження вмiсту aлaнiну та суми амшокислот поpiвняно до контpолю. У кpовi бичкiв III гpупи в цей nep^ вipогiдно збiльшувaлaсь кшьккть глутaмiновоï кислоти, вaлiну, мeтiонiну, iзолeйцину, сума aмiнокислот, в тому чи^ нeзaмiнних i зaмiнних (Р 0,05-0,001), а також вщзначено вищий вмкт тpeонiну поpiвняно з I ^упою. У твapин IV гpупи в кpовi виявлено вipогiднe збульшення вмкту глiцину, aлaнiну, сумapноï кiлькостi амшокислот та замшних (Р 0,025-0,01), ^и цьому спостepiгaлaсь тeндeнцiя до збшьшення aспapaгiновоï кислоти, вaлiну та незамшних aмiнокислот поipвняно з контpольною ^упою.
Сумapнa кiлькiсть вiльних aмiнокислот у кpовi твapин III- IV ^уп була вищою вiдповiдно на 290,6 i 211,4 мкмоль/л та нижчою 78,1 мкмоль/л у II груш поpiвняно з контpолeм. Спiввiдношeння незамшних амшокислот до замшних становило 0,71 :I в I, II та 0,77; 0,69:I в III i IV ^упах.
Таким чином, одepжaнi peзультaти зaсвiдчують пpо iстотний вплив еколопчних фaктоpiв сepeдовищa на амшокислотний склад кpовi бичкiв, якi утpимуються в техногенно зaбpуднeннiй зонi. Пepeмiщeння бичкiв III i IV ^уп в iншi eкологiчнi умови су^оводжувалися змiнaми в aмiнокислотному склaдi ^ов^ що пpоявлялося пiдвищeнням вмiсту о^емих aмiнокислот та сумapного 1'х piвня в кpовi.
Пeвнi змiни виявлено i в показниках обмшу бшюв i вуглeводiв у кpовi бугайщв контpольних i дослiдних гpуп.
Таблиця2
Деяк показники o6MÍHy бклкчв i вуглеводiв у кров1 бугайцiв, M± m, n=4
Показник
Пepiод дослщжень, м1сяць
Гpупa твapин
12
15
18
Азот загальний, мг %
I
II
III
IV
2166,50±36,23 2080,00±26,39 2205,00±63,00 2093,00±66,28
2544,50±79,27 2352,00±94,26 2583,00±115,09 2328,67±30,64
2632,00±60,49 2527,00±21,00 2534,00±54,22 2436,00±30,10
Азот амшний, мг%
I
II
III
IV
5,61±0,17 5,41±0.20 5,84±0.14 5,20±0,22
9,17±0.64 5,95±0,14 7,49±0.19 6,17±0,22
6,50±0,24 6,12±0,13 6,59±0,13 5,63±0,28
Сечовина, мг %
I
II
III
IV
13,36±1,61 23,60±2,21 9,43±0,92 25,64±3,23
15,85±1,95 19,49±0,46 14,87±2,25 16,58±3,28
11,76±1,48 21,04±0,13 14,58±1,59 21,63±0,73
Сума цукpiв, мг%
I
II
III
IV
76,3±0,89 78,4±0,96 77,1±1,37 79,6±1,00
74,2±1,78 76,0±0,75 76,7±1,39 76,1±0,92
75,8±1,48 80,0±0,95 76,0±0,37 80,7±0,74
Коефщент сшввщношення А/Г
I
II
III
IV
0,60±0,24 0,59±0,042 0,56±0,030 0,52±0,034
0,55±0,03 0,54±0,043 0,54±0,031 0,46±0,032
0,56±0,038 0,60±0,043 0,59±0,036 0,56±0,003
39
Вплив техногенних чинниюв на оргашзм бугайщв супроводжувався вiрогiдно нижчим вмктом амiнного азоту у кровi тварин II i IV груп порiвняно з контрольною групою у продовж всього перiоду дослщжень, що корелюе iз змiнами концентраци магнiю у кровi цих тварин. Однак, вмкт сечовини у кровi бугайцiв II i IV груп був постшно вижчим нiж у тварин контрольно! групи, що може вказувати на штенсифжацш обмшу азоту в органiзмi бугайцiв II i IV груп, як захисного метаболiчного чинника за умов посиленого техногенного навантаження. Аналопчна тенденцiя до нижчого вмкту в кровi бугайцiв II i IV груп вiдзначена для загального азоту у вiцi 12, 15 та 18 мкящв.
Аналiз змiн вмiсту суми цукрiв у кровi бугайцiв свiдчить про активацш обмiну вуглеводiв у кровi тварин II i IV груп у продовж усього перюду дослiджень, що за даними л^ератури може мати захисний вплив на токсичну дш окремих важких металiв, зокрема, кадмш, пiдвищений вмiст яких установлено у кормах ращону.
На фонi отриманих експериментальних даних таких дослiджень встановлено пщвищення окремих показникiв i клмчного стану (частоти пульсу, дихання, серцевих скорочень), напружешсть процесiв обмiну речовин в органiзмi бугайцiв II i IV груп, якi утримувалися в умовах техногенно забруднено!зони.
Висновки. 1. Екологiчнi фактори середовища iстотно впливають на концентрацiю амiнокислот в кровi бичкiв, якi утримуються в техногенно забрудненш зонi. Перемiщення бичюв з екологiчно чисто! в забрудену зону i навпаки супроводжуеться змшами в амiнокислотному складi кровi, що проявляеться тдвищенням вмiсту окремих амшокислот та сумарного !х рiвня в кров^
2. Вплив техногенних факторiв на органiзм бугайцiв супроводжуеться нижчим вмктом амiнного азоту в кровi тварин порiвняно iз контролем. За таких же умов вмкт сечовини у кровi бугайцiв вижчий у дослщних тварин , що може вказувати на штенсифжацш обмiну азоту в оргашзм^ як захисного метаболiчного чинника за умов посиленого техногенного навантаження. Змши вмiсту цукрiв в кровi бичкiв свiдчать про активацш обмшу вуглеводiв.
Л1тература
1. Величко В.О., Мщик Р.Д., Луз М.В. Вплив еколопчних умов середовища на вмкт i використання амiнокислот в органiзмi бичкiв у перший перюд вiдгодiвлi // Н. Ворота. Науковий збiрник матерiалiв конференцiй, - 1994, -с. 96-97.
2. Величко В,О, Мщик В.Д. Амшокислоти кормiв i !х використання в органiзмi бичюв при згодовуваннi балансуючих добавок в зош техногенного забрудення // Передпрне i гiрське землеробство i тваринництво, -1999,- В.40-41,-с. 136-141.
3. Кравщв Р.Й., Ключковська М.В. Бшковий обмiн при корекцi! мiкроелементного живлення // Тез. XII з'!зду Укр. фiзiол. т-ва iм. I.П.Павлова, - К., - 1994, -с. 245-246.
40
4. Величко В.О. Фiзiологiчний стан оргашзму тварин, бюлопчна цшшсть молока i яловичини та !х корекщя за рiзних еколопчних умов середовища // Вид. «Кварт»,- Львiв, - 2007,- с. 294.
Summary Velychko V. A.
State Scientific — Research Control Institute for Veterinari Preparationsand
Foodder Additives, Lviv.
SOME PARAMETERS OF AN EXCHANGE OF FIBERS AND CARBOHYDRATES AND CONCENTRATION OF AMINO ACIDS IN YOUNG BULLS BLOOD IN ECOLOGICALLY POLLUTED ZONE (THE FINAL PERIOD OF FEEDING) Factors of the ecological environment are essentially influences on concentration of amino acids in young bulls blood, which occurs in the technogenic-polluted zone. The influence of technogenic factors on a young bulls organism is accompanied by a smaller content of amino nitrogen in blood of animals and a greater level of urea that can specify the intensity of an exchange of nitrogen as protective metabolic parameter.
Стаття надшшла до редакцИ 12.03. 2009
41
