CC BY
18
УДК: 619:612.821:612.128:636.4
Карповський П.В., астрант,2 Постой Р.В., к. вет. н., Криворучко Д.1., к. вет. н., Карповський В.1., д. вет. н., професор, Трокоз В.О., д. с.-г. н., професор, Данчук О.В., к. вет. н., доцент,
Ландсман А.О., астрант,3 Шестеринська В.В., астрант,1 Васильев А.П., астрант2 Нацюналънийутверситет бюресурав г природокористування Украгни, м. Кигв
ДЕЯК1 ПОКАЗННКН ОБМ1НУ ВУГЛЕВОД1В В СИРОВАТЦ1КРОВ1 СВИНЕЙ 3 Р13НИМ ТОНУСОМ АВТОНОМНО! НЕРВ0В01 СНСТЕМН
В статт1 наведено результаты дослгдження показникгв обмту вуглеводгв в сироватщ кровг свиней з р1зним тонусом автономног нервовог системы Установлено, що у свиней гз переважанням симпатичного в1ддму вегетативно! нервовог системи спостер1гаетъся вищий вм1ст глюкози в сироватщ кровг пор1вняно з тваринами нормотошками та ваготошками. За цихумов, у сироватщ кровг свиней з ваготошею встановлено вищу активтстъ а-амыази, тжу свиней з нормотошею.
Ключов1 слова: тонус автономног нервовог системи, свинг, обмт вуглеводгв, кров, глюкоза, лактатдег1дрогеназа, амыаза
Вступ. Свинарство для Украши - це галузь, що кторично склалася \ оргашчно вписуеться в усю тваринницьку промисловкть. За останш роки загальне погол1в'я свиней становить близько 7,5 млн. гол1в. Не дивлячись на те, що в Укра!ш все ще велика частка виробництва свинини знаходиться в приватних невеликих господарствах або фермах середнього р1вня, за останш роки вщбуваеться процес консолщацп промислових пщприемств, \ надал1 спостер1гатиметься його розвиток [3]. На яккть свинини впливае в1к, вгодовашсть, порода, а також умови год1вл1 та утримання. Однак, для отримання високо1 продуктивное^ вщ свиней слщ ураховувати ф1зюлопчш особливост1 оргашзму, його реакцш на р1зномаштш технолопчш подразники, здатшсть пристосовуватись до умов сучасних штенсивних технологш утримання.
Провщну роль у процесах адаптацп оргашзму до змши умов навколишнього середовища ввдграе автономна нервова система. Симпатична частина автономно! нервово! системи мобшзуе ресурси оргашзму у ввдповщь
2 Науковий кер1вник - доктор сшьськогосподарських наук, Трокоз В.О.
3 Науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, Карповський B.I. Карповський П.В., Постой Р.В., Криворучко Д.1., Карповський B.I., Трокоз В.О., Данчук О.В., Ландсман А.О., Шестеринська В.В., Васильев А.П., 2013
101
на дш стресових фактор1в, парасимпатична автономна нервова система здшснюе поточну регуляцш ф1зюлопчних процеЫв [4]. Вегетативний гомеостаз, стутнь збалансованост1 симпатичних i парасимпатичних вплив1в на органи та тканини формуеться в процеа онтогенезу i адаптацп оргашзму до р1зних умов життед1яльност1 [1]. Контроль за вегетативними функщями формуеться iepapxi4HO пщ впливом центрально! нервово! системи, зокрема, корн великого мозку, та л1мб1чно! системи. Основним центром вегетативно! нервово! системи е гшоталамус, який управляв д1яльшстю Bcie! ендокринно! системи. Таким чином, вегетативна нервова система регулюе Bei внутршш процеси оргашзму, забезпечуе вщносну динам1чну сталкть внутр1шнього середовища та виконуе адаптацшно-троф1чну функцш - регуляцш обмшу речовин вщповщно до умов зовшшнього середовища.
.Штературш даш свщчать про недостатне вивчення питания про наявшсть взаемозв'язку м1ж станом обмшу вуглевод1в в оргашзм1 та вегетативним статусом оргашзму свиней. Тому, метою роботи було дослщження показниюв обмшу вуглевод1в в сироватщ кров1 свиней з р1зним тонусом автономно! нервово! системи.
Матер1али та методи. Дослщження проводили на свинях велико! бшо! породи 5-6-ти мкячного вжу, живою масою 50-60 кг на 6a3i свиноферми TOB СП «Шбулон» фш! «Мр1я» у с. Соки Кам'янець-Подшьского району, Хмельницько! облает! у 2012-2013 pp.. Свиш утримувалися в типових примщеннях, год1вля - згщно рацюну, прийнятому в господарствг
Визначення тонусу автономно! нервово! системи у свиней проводили у виробничих умовах за допомогою окосерцевого (тригемшовагального) рефлексу [5]. Цей рефлекс характеризуе взаемозв'язок роботи серця з шшими частинами оргашзму, а саме рецепторним апаратом зорового анал1затора -очним яблуком. Рефлекторна дуга цього рефлексу складаеться з аферентних волокон окорухового нерва, нейрошв довгастого мозку i еферентних волокон блукаючого нерва, яю мають гальм1вний вплив на серце.
Ураховуючи результати дослщження вегетативного статусу оргашзму свиней було сформовано три дослщш групи по 4 тварини у кожнш за принципом аналопв. До першо! групи входили свиш нормотошки - тварини з вр1вноваженим тонусом симпатично! та парасимпатично! систем, до друго! -симпатикотошки - тварини з переважанням симпатичного вщдщу вегетативно! нервово! системи, до третьо! - ваготошки - тварини з переважанням парасимпатичного вщдщу вегетативно! нервово! системи.
Для 6ioxiMi4HHx дослщжень вщбирали зразки кров1 ¿з яремно! вени вранщ до год1вл1 з дотриманням правил асептики та антисептики. В одержаних зразках кров1 визначали вмкт глюкози - глюкозооксидазним методом, актившсть лактатдегщрогенази - за реакщею з 2,4-диштрофешлгщразином методом Севела-Товарека, актившсть а-амшази - оптим1зованим ензиматичним юнетичним методом [2]. Отримаш результати обробляли згщно i3 загальновизнаними методами статистики з використанням комп'ютерних програм Microsoft Exel.
102
Результати дослщжень. Одним з штегральних показниюв внутршнього середовища, що вщображае обмш в оргашзм1 вуглевод1в, бшюв та жир1в, е концентрация в кров1 глюкози. Вона е не лише джерелом енерги для синтезу жир1в I бшюв, але й субстратом для !х синтезу. Нашими дослщженнями встановлено, що свиш з р1зним вихщним тонусом автономно! нервово! системи характеризуются р1зним вмктом глюкози в сироватщ кровг У свиней з переважанням впливу симпатичного вщдщу вегетативно! нервово! системи спостер1гали найвищий р1вень глюкози в сироватщ кров1 - 6,48+0,38 ммоль/л, що на 22 % (р<0,05) бшьше, шж у свиней нормотоншв (табл. 1). У тварин з переважанням парасимпатичного вщдщу нервово! системи вмют цукру в сироватщ кров1 був майже такий, як I в свиней нормотоншв, але в1рогщно нижчим на 17,7 % (р<0,05) пор1вняно з тваринами симпатикотошками. На нашу думку, вищий вмют глюкози в сироватщ кров1 тварин ¿з симпатикотошею пов'язаний ¿з впливом вегетативно! нервово! системи на метабол1зм глюкози та жир1в за рахунок прямих нервових та гормональних ефект1в [7,8].
Таблиця 1
Показники обмшу вуглевод1в в сироватщ кров1 свиней з р1зним тонусом
вегетативно! нервово'1 системи, M±m, n=4
Показники Вегетативний статус тварин
Нормотошки Симпатикотошки Ваготошки
Глюкоза, ммоль/л 5,05±0,31 6,48+0,38* 5,33+0,20
Актившсть лактатдепдрогенази, Од/л 652,23±88,88 613,45+59,75 722,775+62,62
Актившсть а-амшази, Од/л 966,05±48,77 1154,60+94,33 1390,50+113,23*
Примака. * - р<0,05 ввдносно тварин нормотоншв
Лактатдегщрогеназа - цинквмкний фермент, що належить до класу оксидоредуктаз i складаеться Í3 4-х полшептидних субодиниць 2-х тишв. Цей ензим забезпечуе одну Í3 важливих реакцш гл1кол1зу - вщновлення шровиноградно! кислоти до молочно!. Встановлено, що актившсть лактатдегщрогенази в сироватщ кров1 тварин нормотоншв у середньому знаходилася на píbhí 652,23±88,88 Од/л, у тварин симпатикотоншв -613,45±59,75 Од/л за вщсутносп в1рогщно! р1знищ м1ж ними (табл. 1). У свиней ваготошюв активность цього ензиму в сироватщ кров1 пор1вняно з тваринами нормотошками та симпатикотошками була вищою вщповщно на 10 % та 15 %. Отже, суттевих вщмшностей за актившстю лактатдегщрогенази в сироватщ кров! м1ж тваринами дослщних груп не спостер1галося.
Одним Í3 основних фермент1в катабол1зму обмшу вуглевод1в е а-амшаза. Цей фермент в opraHÍ3MÍ тварин здшснюе гщрол1з а-1,4-глюкозидних зв'язюв крохмалю, глжогену та шших пол1сахарид1в до moho- i дисахарид1в [6]. Синтез амщази здшснюеться слинними залозами, але основна !! кшькють продукуеться пщшлунковою залозою. Результати дослщження показали, що найвища актившсть а-амшази в сироватщ кров1 була у свиней з переважанням тонусу
103
парасимпатично! нервово! системи. Так, у свиней ваготошюв встановлено вищу актившсть дослщжуваного ферменту в сироватщ кров1 на 30 % (р<0,05), шж у свиней нормотошюв, та на 17 % пор1вняно з тваринами симпатикотошками (табл.1). У свиней нормотошюв актившсть а-амшази в сироватщ кров1 складала 966,05±48,77 Од/л, що було на 17 % менше, шж у свиней ¿з симпатикотошею. Вважаемо, що висока актившсть а-амшази в сироватщ кров1 свиней з ваготошею пов'язана з впливом парасимпатичних нерв1в на секреторну функщю пщшлунково! залози, оскшьки при стимуляцп блукаючого нерву спостер1гаеться пщвищення видшення панкреатичного соку з високим вмктом б1карбонат1в та травних фермент1в [9].
Висновки.
Таким чином, у свиней з р1зним тонусом автономно! нервово! системи встановлено вщмшност1 за показниками обм1ну вуглевод1в в сироватц1 кров1. У тварин з переважанням тонусу симпатично! нервово! системи встановлено вищий BMicT глюкози в сироватц1 кров1 на 22 % (р<0,05), н1ж у свиней нормотошюв та на 17 % (р<0,05), шж у свиней ваготон1к1в. При дослщженш активност1 окремих фермент1в встановлено, що у свиней ваготоншв в1рогщно вища активн1сть а-ам1лази в сироватщ кров1 пор1вняно з тваринами шших груп.
Л1тература
1. Бутенков А.И. Вегетативный статус у поросят при синдроме послеотъемного мультисистемного истощения. / А.И. Бутенков // Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и птицы на основе инновационных достижений: Материалы Всероссийской научно-практической конференции. - Г. Новочеркасск, 2009. - С. 274-280.
2. Камышников B.C. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / B.C. Камышников. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 920 с.
3. Маслак О. Свинарство - традици та прибутковий б1знес / О. Маслак // Агроб1знес сьогодш - № 4, 2012. - С. 37-38.
4. Ноздрачев А.Д. Физиология вегетативной нервной системы / А.Д. Ноздрачев. - Л.: Наука, 1983.
5. Ф1зюлопя сшьськогосподарських тварин. Практикум. [3-те вид. перероб. i допов.] / За ред. 1.Д. Дерев'ян ко, А.С. Дячинського. - К.: Центр учбово! л1тератури, 2009. - 264 с.
6. Dietary carbohydrate source and energy intake influence the expression of pancreatic a-amylase in lambs / K.C. Swanson, J.C. Matthews, A.D. Matthews [et al.] // Journal of Nutrition. - 2000. - Vol. 130, № 9. - P. 2157-2165.
7. Nonogaki K. New insights into sympathetic regulation of glucose and fat metabolism / Nonogaki K. // Diabetologia. - Vol. 43, 2000. - P. 533-549.
8. The role of the autonomic nervous liver innervation in the control of energy metabolism [manuscript] / Chun-Xia Yi, Susanne E. la Fleur, Eric Fliers, Andries Kalsbeek.- BBA - Molecular Basis of Disease, 2010. - 64 p.
104
9. Hickson J.C D. The secretory and vascular response to nervous and hormonal stimulation in the pancreas of the pig / J. C. D. Hickson // J Physiol., 1970. - Vol. 206(2). - P. 299-322.
Summury
P. Karpovskiy, R. Postoy, D. Kryvoruchko, V. Karpovskiy, V. Trokoz, O.
Danchuk, A. Landsman, V. Shesterinska, A. Vasilev National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv SOME INDICATORS OF CARBOHYDRATE METABOLISM IN SERUM PIGS WITH DIFFERENT TONUS OF THE AUTONOMIC NERVOUS
SYSTEM
The paper presents the results of performance studies of carbohydrate metabolism in serum of pigs with different tone of the autonomic nervous system is established that in pigs with a predominance of sympathetic division of the autonomic nervous system observed higher levels of glucose in serum compared with animals normotonics. Under these conditions, in pigs with vagotonia established higher serum a-amylase activity than in pigs with normotonia.
Key words: tonus of autonomic nervous system, pigs, carbohydrate metabolism, blood glucose, lactate dehydrogenase, amylase
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
105
