CC BY
31
УДК: 636:611.12:636.2
Демус Н.В., к.вет.н., в.о.доцента © E-mail: dnv20.14@mail.ru Льв\вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та б1отехнологт iмет С.З. Гжицъкого, м.Льв\в, Украта
BIKOBA ДИНАМКА ЖИВ01 MACH IПРОМ1Р1В Т1ЛА ТЕЛИЧОК ЗАЛЕЖНО В1Д 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АВТОНОМНО!
HEPBOBOI СИСТЕМИ
За результатами дослгджень встановлено, що ттегруючим показником дгяльностг оргатзму в цыому е частота серцевих скороченъ, яка е цтним показовим KpumepieM при оцтц1 функцюналъного стану тварин. При цъому дгялътстъ серцево-судинног системи micno пов'язана з морфофункцюналъними показниками. У тварин з р1зними типами автономног регуляцп серцевого ритму дгялътстъ серця мае певт особливост1, якг визначаютъ picm i розвиток тварин. Це забезпечуетъся ттенсившстю троф1чних i обм1нних процеав в органах i тканинах, визначне значения у регуляцп яких мае автономна нервова система. У процеа росту i розвитку теличок чорно-рябог породи двох, чотиръох, шести та восъмим1сячного вгку видтено три типи автономног регуляцп серцевого ритму: симпатикототки, нормотошки, парасимпатикототки.
З'ясовано, що процеси росту та розвитку теличок за показниками вжовог динамжи маси тыа та екстер'еру перебуваютъ у micnoMy зв'язку з процесами вжового становления тонусу автономних центр1в. Наибыъш1 показники живог маси, среднъодобових npupocmie та npoMipie тыа були у парасимпатикотонШв, середне ix значения виявилиу нормотонШв, найменшеу - симпатикотонШв.
Резулътати дослгдженъ законом1рностеи росту i розвитку теличок, залежно eid типу автономног регуляцп серцевого ритму, можутъ використовуватисъ в практик ветеринарног медицини для комплектування елтного стада.
Ключов1 слова: серце, телиц1, автономна нервова система, серцевии ритм, жива маса, висота, ширина грудей, автономна регуляц1я, eiKoei nepiodu, коса довжина тулуба.
УДК: 636:611.12:636.2
Демус Н.В., к.вет.н., в.о.доцента Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ВОЗРАСТНАЯ ДИНАМИКА ЖИВОЙ МАССЫ И ИЗМЕРЕНИЙ ТЕЛА ТЕЛОК В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ АВТОНОМНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ
По результатам исследований установлено, что интегрирующим показателем деятельности организма вцелом является частота сердечных
©Демус Н.В., 2014
93
сокращений, которая является ценным показательным критерием при оценке функционального состояния животных. При этом деятельность сердечнососудистой системы тесно связана с морфофункциональными показателями. У животных с различными типами автономной регуляции сердечного ритма деятельность сердца имеет свои определенные особенности, которые определяют рост и развитие животных. Это обеспечивается интенсивностью трофических и обменных процессов в органах и тканях, особое значение в регуляции которых имеет автономная нервная система. В процессе роста и развития телок черно-пестрой породы двух, четырех, шести и восьми месячного возраста выделено три типа автономной регуляции сердечногоритма: симпатикотоники, нормотоники, парасимпатикотоники.
Выяснено, что процессы роста и развития телок по показателям возрастной динамики массы тела и экстерьера находятся в тесной связи с процессами возрастного становления тонуса автономных центров. Наибольшие показатели живой массы, среднесуточных приростов, измерений тела были в парасимпатикотоников, среднее их значения обнаружили в нормотоников, меньшее в - симпатикотоников.
Результаты исследований закономерностей роста и развития телок в зависимости от типа автономной регуляции сердечного ритма, могут использоваться в практике ветеринарной медицины для комплектования элитного стада.
Ключевые слова: сердце, телки, автономная нервная система, сердечный ритм, живая масса, высота, ширина груди, автономная регуляция, возрастные периоды, косая длина туловища.
UDC: 636:611.12:636.2
Demus N.V.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
AGE DYNAMICS OF LIVE WEIGHT AND SIZES OF A HEIFERS BODY DEPENDING ON AN INDIVIDUAL PECULIARITIES OF AUTONOMOUS
NERVOUS SYSTEM
According to the results of the research was established that the integral indicator of organism activity, as a whole, is the frequency of heart rate, which is valuable showing criteria on the estimating of animals functional state. Herewith the activity of cardiovascular system is closely connected with morphological and functional indicators. In animals with different types of autonomous heart rate regulation, the activity of heart has its own peculiarities, which determine growth and development of an animal that is secured by the intensity of trophic and metabolic processes in organs and tissues, one of the most significant importance in regulation of which has the autonomous nervous system. During the process of growth and development of black and white breed of heifers, of two, four, six and eight month age was singled out three types of autonomous heart rate regulation: sympathetonics, normotonics and parasympathetonics.
It was established that the processes of growth and development of heifers according to the indicators of age dynamics of body weight and exterior are in close connection with the processes of age setting of the autonomous centers tone. The
94
biggest indicators of live mass, average daily increments and sizes of a body was in parasympathetonics, average their meaning was in normotonics, and the least in sympathetonics.
The result of the research of growth and development of heifers regularity, depending on the types of autonomous regulation of heart rate can be used in practices of veterinary medicine for acquisition an elite herd.
Key words: heart, heifers, autonomic nervous system, cardiac rhythm, live weight, height, width of chest, autonomous regulation, ages, body length braid.
Вступ. Одним i3 першочергових завдань сшьського господарства е забезпечення населения продуктами харчування i сировиною [5, 6]. У виробництв1 продукта харчування значна роль вщводиться скотарству як однш i3 провщних галузей тваринництва. Досягнення високо! продуктивное^ тварин можливе за умови повноцшно! год1вл1, застосування нов1тшх технологш вирощування та впровадження ефективних метод1в оцшки функционального стану оргашзму сшьськогосподарських тварин [7, 10].
Специф1чш умови утримання, несприятлив1 чинники довкшля тощо, знижують природну резистентшсть оргашзму тварин, що призводить до р1зних патологш, зниження продуктивное^ та ефективност1 галуз1 в цшому [12, 13]. Виршення вищезгаданих проблем значною м1рою залежить вщ функционального стану серцево-судинно! системи, центральних нервових мехашзм1в, яю регулюють гемодинамшу, а також вщ регулюючих вплив1в автономно! нервово! системи як на органи та системи, так на оргашзм в ц1лому [4, 8, 11].
У процеа росту та розвитку тварин [4, 8, 11, 14] вперше описано й експериментально доведено юнування у с.-г. тварин трьох основних тип1в автономно! регуляц1! серцевого ритму: симпатикотон1чного (СТ), нормо-тошчного (НТ), парасимпатикотон1чного (ПСТ).
В основ! механ1зм1в типолог1чних вплив1в автономно! нервово! системи лежить ефективне зд1йснення ф1зюлопчних механ1зм1в, пов'язаних з регуляц1ею штенсивност1 обм1нних процес1в та троф1ки, що проявляеться в певн1й величин! прироста маси т!ла тварин у процес! росту i розвитку, пристосуванн! до умов утримання та несприятливих чинниюв довк!лля.
Тому, надзвичайно актуальним завданням сьогодення е вивчення вплив!в автономного вщдшу нервово! системи на picT i розвиток тварин з метою вщбору ел!тних груп тварин, з яких формуватиметься високопродуктивне стадо
[4, 11].
Зважаючи на вище наведене, метою нашо! роботи було вивчення в!ково! динам!ки показник!в росту теличок чорно-рябо! породи залежно в!д типу автономно! регуляци.
Матер1ал i методи досл1джень.
Для досл!ду було ввдбрано теличок 2-м!сячного в!ку чорно-рябо! породи в кшькост! 60 гол!в, роздшених за принципом аналог!в на три групи (по 20 гол. у кожнш) зг!дно з типом автономно! регуляци серцевого ритму. Перша група була сформована i3 теличок-СТ, друга - НТ i третя - ПСТ.
Тварин вщбирали з урахуванням !х загального стану, здоров'я, зовшшнього вигляду, повед1нкових реакц1й, тощо.
Для оцшки функц1онального стану серця використовували електрокард!ограф1ю [9], що е основою методу вар!ацшно! пульсомeTpi! [1].
95
Реестрацш електрокардюграми проводили теля ранково! год1вл1 теличок. Електрокардюграф1чш записи були основою вар1ацшно-пульсометричного методу визначення типу автономно! регуляцп серцевого ритму. Метод вар1ацшно1 пульсометра [1] дав можливкть найбшьш точно з'ясувати та охарактеризувати ритм серця, дати як кшькюну, так i яюсну його оцшку. За допомогою такого методу визначали стутнь напруги регуляторних мехашзм1в автономно! нервово! системи i динам1ку тонусу симпатичних та парасимпатичних центр1в у процес1 росту й розвитку тварин. На ochobî пщрахунюв та ïx анал1зу судили про стан автономно! регуляцп р1вноваги чи про переважання тонусу одного з вщдЫв АНС у тварин дослщно! групи. Це дало змогу подшити дослщних тварин на три групи: 1) телички - симпатикотошки (переважае тонус симпатичного вщдшу АНС); 2) телички - нормотошки (piBHOMipHO виражений тонус обох вщдЫв АНС); 3) телички -парасимпатикотошки (переважае тонус парасимпатичного вщдшу).
Визначення екстер'еру, маси тша тварин, вивчення морфофункцюнальних характеристик залежно вщ типу автономно! регуляцп серцевого ритму, проводили у pi3hi bîkobî перюди - 2-, 4-, 6- та 8-мюячного вшу по 20 гол1в у кожнш в!ковш пщгрут.
Тварин зважували у вщповщш bîkobî перюди, визначали середньодобовий приркт, зшмали пром1ри тша, а саме: висоту в холщ, ширину грудей за лопатками косу довжину тулуба, глибину грудей, обхват грудей за лопатками, згщно з прийнятими методами [10].
Статистична обробка цифрового матер1алу проводилась за допомогою комп'ютерно! програми "Microsoft Excel". При цьому визначали середне арифметичне (М), статистичну помилку середнього арифметичного (m), середне квадратичне вщхилення (5), показник суттево! р1знищ м1ж середшм арифметичним двох вар1ацшних ряд1в за критер1ем достов1рност1 (td) i таблицями Стьюдента [3]. Р1зницю м1ж двома величинами вважали достов1рною при р < 0,05; 0,0l; 0,001.
Результати дослщжень. Жива маса та екстер'ер тварин, що включае лшшш npoMipn ïx тша, е критер1ями прогнозування м'ясно! та молочно! продуктивное^ тварин. Формування вщповщних груп тварин м'ясного чи молочного напрямку в процеЫ росту та розвитку значною м1рою залежить вщ прогнозованих троф1чних вплив1в автономно! нервово! системи.
Жива маса тша тварин е шформативним показником, що характеризуе picT та розвиток оргашзму. За результатами дослщжень, проведених на теличках р1знов1кових груп чорно-рябо! породи, нами встановлено ïï залежшеть вщ типу автономно! регуляцп.
Так, жива маса у 2-мкячних теличок - симпатикотоншв дор1внюе 68,5±0,45 кг. У теличок аналопчного в1ку нормотоншв (69,9 ±0,40 кг) та парасимпатикотоншв (70,4±0,57 кг) вона в1рогщно (Р<0,05) бшьша (табл.).
У теличок 4-мюячного в1ку так1 показники, залежно вщ типу автономно! регуляцп, були р1зними i складали у теличок-симпатикотоншв 109,5±0,44 кг, теличок-нормотоншв - 111,1 ±0,50 кг i теличок-парасимпатикотоншв - 111,6 ±0,47 кг (табл.).
Под1бш 3aKOHOMipHOCTi виявили у тварин 6-мкячного в1ку. ïx жива маса, так само, як i в теличок 2- та 4-м1сячного вшу, була найбшьшою у парасимпатикотоншв i становила вщповщно 151,7±0,57 кг. Найменшу масу мали симпатикотошки: в1рогщно (Р < 0,01) на 2,3 кг меншу (149,4 ±0,45 кг),
96
пор1вняно з парасимпатикотошками. Пром1жне значения (151,0 ±0,50 кг) виявляли у нормотоншв (табл.).
У теличок 8-мюячного вшу спостер1гали аналопчш результата дослщжень. При цьому жива маса теличок-ПСТ була в!рогщно (Р < 0,01) вищою, иор1вняно з теличками-СТ на 2,6 кг. Телички-НТ займали иром1жне мюце: на 1,8 кг в1рогщно (Р < 0,05) бшьше, шж у симпатикотоншв (табл.).
Таю законом1рност1 зростання живо! маси у тварин з парасимпатикотошчним типом автономно! регуляцп серцевого ритму, пщтверджують !! суттеву залежшсть вщ онтогенетичних процеЫв становления тонусу автономно! регуляцп у дослщних тварин.
Таким чином у процеа росту теличок з р1зними типами автономно! регуляцп серцевого ритму збшьшення живо! маси вщбуваеться майже однаково, в середньому у 2,7 раза. Проте, бшьшою вона е у тварин-ПСТ, меншою - у нормотошюв { найменшою - у симпатикотоншв (табл.).
На основ! наших дослщжень встановлено, що пром!ри тша та екстер'ер теличок чорно-рябо! породи, залежно в!д типу автономно! регуляцп, перебувають у т!сному зв'язку з процесами в!кового становления тонусу автономних центр!в. У тварин-парасимпатикотон!к!в виявили найбшьш! показники пром!р!в. Наближений показник мали телички-нормотон!ки, нижч! показники - тварини-симпатикотошки (табл.).
Так, обхват грудей за лопатками у тварин з р!зним поеднанням тонусу автономних центр!в за час експерименту, починаючи з 2 до 8-мюячного в!ку у ПСТ зростае в середньому в 1,36 раза, у НТ та СТ - у 1,37 раза. Причому цей показник у теличок вах досл!дних груп, залежно в!д типу автономно! регуляцп, змшюеться аналог!чно до таких показниюв, як висота у холщ, ширина грудей за лопатками, коса довжина тулуба та глибина грудей (табл.). Це св!дчить про те, що морфометричш параметри зоотехшчних пром!р!в (висота в холц!, ширина грудей за лопатками, коса довжина тулуба, глибина грудей, обхват грудей за лопатками) взаемопов'язаш ! певною м!рою характеризують тип автономно! регуляцп у тварин. При цьому, у вш вжов! пер!оди телички-ПСТ мали найбшьш! значения уах параметр!в дослщжуваних пром!р!в т!ла. Дещо меншими так! показники були у тварин -НТ ! найменш! у теличок-СТ (табл.).
Важливе значения, щодо морфофункц!онального стану оргашзму тварин, мае ширина та обхват грудей за лопатками, глибина грудей, тому, що саме щ показники частково характеризують не тшьки розвиток грудно! кл!тки, але й розм!ри серця та орган!в дихання [4, 8, 11] та е морфолопчними ознаками екстер'еру тварин. За результатами наших дослщжень грудний шдекс, при цьому, вищий у теличок-парасимпатикотоншв ! нормотон!к!в, тод!, як у теличок-симпатикотоншв в!н найменший та становить 56,2 % у 2-м!сячному вщ, 58,5 % - у 4-мкячному в!ц!, 60,2 % - у 6-мкячному в!ц! ! 60,8 % - у 8-м!сячному вщ (табл.).
97
98
Таким чином, проведен! нами дослщження в даному напрямку пщтвердили точку зору автор1в [4, 8, 11] про зв'язок м1ж лшшними параметрами органометричних показниюв i встановлюють переваги нормотошчного та парасимпатикотошчного тишв автономно! регуляцп серцевого ритму, за яких створюються кращ1 умови для д1яльност! серцево-судинно! системи i, тим самим, забезпечуються бшьш висою показники росту та розвитку теличок. Проведений нами анал1з показниюв живо! маси, npoMipiB тша та екстер'еру тварин, залежно вщ типу автономно! регуляцп, пщтверджено рядом дослщнимв у кор!в чорно-рябо! породи [8], свиней полтавсько! м'ясно! породи, свиней карпатського м'ясного типу (КаМ-I) та свиней велико! бшо! породи [11], що свщчить про взаемозв'язок продуктивност! тварин ¿з типом регуляцп серцевого ритму. Причому, у тварин з перевагою впливу парасимпатичного вщдшу нервово! системи (парасимпатикотошюв) та з р1вною актившстю обох вщдшв автономно! нервово! системи (нормотошюв), npnpicT живо! маси [11] та молочна продуктивн1сть [2] найвищ1, а тварини ¿з симпатикотон1чним типом регуляцп мають нижчу продуктивн1сть. Тому, на основ! проведених нами дослщжень та л1тературних даних, при вщбор1 ел1тних груп у скотарств!, ми рекомендуемо використовувати тварин нормотон1чного та парасимпатикотошчного типу, що, у кшцевому результат!, в!добразиться в господарськокорисних показниках, як! характеризують picT та розвиток тварин. Висновки. 1. Процеси росту та розвитку теличок за показниками вжово! динам!ки маси т!ла та екстер'еру перебувають у т!сному зв'язку з процесами в!кового становления тонусу автономних центр ¿в. Найб!льш! значения npoMipiB характерш для тварин-парасимпатикотон!к!в, менш! - для теличок-нормотон!к!в та симпатикотон!к!в.
2. У процес! росту теличок з р!зними типами автономно! регуляц!! серцевого ритму збшьшення маси т!ла вщбуваеться майже однаково - в середньому у 2,7 раза. Проте найвищою вона е у тварин-ПСТ.
3. Для комплектування ел!тного стада рекомендуеться використовувати теличок-парасимпатикотон!к!в i нормотон!к!в.
Перспективи подальших досл1джень. На перспективу плануемо провести аналог!чн! досл!дження щодо вивчення в!ково! динам!ки показник!в росту i розвитку у домашн!х тварин залежно вщ типу автономно! регуляц!! серцевого ритму у пор!вняльному аспект!.
Л1тература
1. Баевский P.M., Кирилов О.П., Клецкин С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. - М.: Наука, 1984. - 222 с.
2. Голиков А.Н. Ипполитова Т.В., Фомина В.Д. Электрокардиографические исследования коров // Ветеринария. - 1985. - № 12. - С. 60 - 62.
3. Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський O.I. Основи г!столог!чно! техн!ки i морфофункцюнальш методи досл!дження у норм! та при патологи. -Житомир: Полшся, 2005. - 288 с.
4. Гуменна О.С. Морфофункц!ональна характеристика серця телят чорно-рябо! породи з врахуванням типу вегетативно! регуляц!! серцевого ритму:
99
автореф. дис. наздобуття наук. ступеня канд вет. наук: 03.00.13 / О.С. Гуменна.
- Льв1в, 1998. - 16 с.
5. 1ванов В.А. Сучасна технолопя виробництва свинини в Укра!ш та перспективи И удосконалення / В.А.1ванов, В.М.Волощук // Тавршський наук. В1сн. - 2006. - Вип.43. - С. 75-79.
6. Корх I. Виробництво еколопчно чисто! яловичини в умовах рад!ац!йного забруднення / I.Kopx, В.Кебко, Н.Сорока // Тваринництво Укра!ни.
- 1998. - № 2. - С. 9-10.
7. Барта Я. Нетрадиционные корма в рационах сельскохозяйственных животных: пер. со словац. / Я. Барта, Г. Бергнер, Я. Бучко [и др.]. - М.: Колос, 1984. - 272 с.
8. Перленбетов М.А. Морфофункциональная характеристика сердца коров черно-пестрой породы с учетом типа вегетативной регуляции сердечного ритма: дис. ... канд. биол. наук: 03.00.13 / М.А. Перленбетов. - Львов, 1991. -149 с.
9. Рощевский М.П. Электрокардиология копытных животных / МП. Рощевский. - Л.: Наука, 1978. - 166 с.
10. Сапего В.И. Эффективность применения микроэлементов в животноводстве / В.И.Сапего. - Минск, 1985. - 46 с.
11. Тибшка A.M. Залежшсть будови серця, артерюл i др!бних артер!й в!д типу автономно! регуляцп серцевого ритму свиней: дис. .канд. вет. наук: 16. 00. 02 / A.M. Тибшка. - Льв!в, 2002. - 168 с.
12. Цвшх!вський M.I. Природш м!нерали та здоров'я тварин / М.1.Цвшх!вський, В.1.Береза // Здоров'я тварин i л!ки. - 1998. - № 2. - С. 7.
13. Santos Diar M. D. Estudio del contenido de olomo j cadmio en alimentes precocinados (politos) / Santos Diar M. D., Cirugena Delgado C. // Alimentaria. -1989. - Vol. 26. - P. 55-56.
24. Vus Yu. M. Stady on type of vegetative regulation among calves for the improvement of pedigree and selection / Vus Yu. M. // Proc. Symposium: Agriculture: Science and practice. - Lviv, 1996. - P. 117-118.
Рецензент - д.вет.н., доцент Тибшка A.M.
100
