CC BY
22
УДК: 636.2.082:619: 612.1
Демус Н.В., к.вет.н., в.о.доцента © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого
PICT I РОЗВИТОК ТЕЛИЧОК Ч0РН0-РЯБ01 ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО В1Д ТИП1В АВТОНОМНО! РЕГУЛЯЦП СЕРЦЕВОГО РИТМУ
У po6omi проведено комплексне морфолог1чне дослгдження серця та apmepiu телицъ чорно-рябог породи, i'x морфолог1чного статусу, залежно eid типу автономног регуляцп серцевого ритму. З'ясовано особливост1 морфолог1чно1 будови серця, морфометричш показники иого ргзних eiddinie та особливост1 мтроскотчног будови i морфометричш показники мюкардаргзних eiddinie серця залежно eid типу автономногрегуляцп серцевогоритму.
Ключое1 слова: cydunu, артерюли, apmepii, телищ, автономна нервова система, серцевииритм, серце.
Вступ. В умовах ¿ндустр1альних метод1в вирощування сшьськогосподарсью тварини витримують значш перевантаження. Специф!чш умови утримання, несприятлив! чинники довкшля тощо, знижують природну резистентшсть оргашзму тварин, що призводить до розвиту р1зних патологш, зниження продуктивное^ та ефективност! галуз! в цшому [1, 2]. Виршення вищенаведених проблем значною м1рою залежить вщ функционального стану нервово! систем [3, 4, 5, 6], що регулюе д1яльшсть окремих оргашв та систем, здшенюе зв'язок оргашзму i3 зовшшшм середовищем. Автономна нервова система забезпечуе функцюнування оргашв, яю беруть безпосередню участь у процесах обмшу речовин.
У процес! росту та розвитку тварин [3, 6, 7] виявлено й експериментально доведено юнування у сшьськогосподарських тварин трьох основних титв автономно! регуляцп серцевого ритму: симпатикотошчного (СТ), нормотошчного (НТ), парасимпатикотошчного (ПСТ), в основ! мехашзм!в яких е регулящя штенсивност! обмшних процеЫв та трофши, що проявляеться в певнш величин! прироста маси тша тварин у процес! росту i розвитку, пристосуванш до умов утримання та несприятливих чинниюв довюлля [7].
За даними л1тературних джерел [8], ¿снуе пряма залежшеть м1ж розвитком серця та судин i становлениям функцп нервово! системи, особливо И автономного вщдшу.
Тому, актуальним завданням сьогодення е вивчення вплив1в автономного вщдшу нервово! системи на picT i розвиток тварин з метою в!дбору ел!тних груп, з яких формуватиметься високопродуктивне стадо [5, 7, 9, 10].
Матер1ал i методи. Досл!дження проводили на кафедр! анатоми Льв!вського нацюнального ун!верситету ветеринарно! медицини та
©Демус Н.В., 2013
64
бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького та в Кам'янка-Бузькому райош Льв1всько! област1 в умовах агроф1рми "Св1танок".
Для визначення типу автономно! регуляцп серцевого ритму використовували електрокардюграфш [11], що е основою методу вар1ацшно! пульсометра [12]. На ochobî пщрахунюв та ïx анал1зу робили висновок про стан автономно! регуляцп р1вноваги чи про переважання тонусу одного з вщдшв АНС у тварин дослщно! групи. Це дало змогу подшити дослщжуваних тварин на три групи: 1) телички - симпатикотошки (переважае тонус симпатичного вщдщу АНС); 2) телички - нормотошки (pÎBHOMÎpHO виражений тонус обох вщдшв АНС); 3) телички - парасимпатикотошки (переважае тонус парасимпатичного вщдщу).
Визначення екстер'еру, маси тщатварин, вивчення морфофункцюнальних характеристик та морфометричних показнимв серця й артер1альних судин, залежно вщ типу автономно! регуляцп серцевого ритму, проводили у pÎ3HÎ bîkobî перюди - 2-, 4-, 6- та 8-м1сячному вщ, по 20 гол1в у кожнш вжовш пщгрут.
У po6otî використовували клмчш; анатом1чн1; пстолопчш; морфометричш та статистичш методи дослщжень.
Для пстолопчного дослщження вщбирали mKÎpy вушно! раковини та мюкарда шлуночюв i передсердь. Шматочки матер1алу фжсували в 10-12 %-му розчиш нейтрального формалшу з наступною заливкою у парафш. 3 парафшових блоюв виготовляли пстолопчш зр1зи на санному mîkpotomî МС-2 завтовшки не бщьше 10 мкм [13, 14].
Для вивчення мжроскотчно! будови мюкарда, артерш i артерюл шюри вуха та для отримання оглядових препарата застосовували фарбування 3pÎ3ÎB гематоксилшом та еозином i за методом Ван-Лзона [14, 15].
Статистична обробка цифрового матер1алу проводилась за допомогою комп'ютерно! програми "Microsoft Excel".
Результата дослщження. На ochobî наших дослщжень встановлено, що вкова динамжа маси, npoMÎpn тща та екстер'ер теличок чорно-рябо! породи, залежно вщ типу автономно! регуляцп, перебувають у ткному зв'язку з процесами вшового становления тонусу автономних центр1в. Обхват грудей за лопатками у теличок ycix дослщних груп, залежно вщ типу автономно! регуляцп, змшюеться аналопчно до таких показниюв, як висота у холщ, ширина грудей за лопатками, коса довжина тулуба та глибина грудей. При цьому у bei bîkobî перюди телички-ПСТ мали найб1льш1 значения як маси, так i npoMÎpÎB тща. Дещо нижчою величина цих показниюв була у тварин-НТ i найнижчою - у теличок-СТ. Грудний шдекс при цьому завжди був вищим у теличок-парасимпатикотоншв i нормотошюв, тод1 як у теличок-симпатикотоншв bîh був нижчим i, вщповщно до bîkobhx nepiofliß, становив 56,2 % у 2-м1сячному вщ, 58,5% - у 4-мюячному, 60,2 % - у 6-м1сячному i 60,8 % - у 8-м1сячному вщг
Визначеш нами лшшш показники (висота, ширина, окружшсть) серця теличок свщчать про характерну його форму: серце теличок-ПСТ, незалежно
65
вщ вку тварин, мае видовжено-звужену форму, у тварин-СТ - розширено-вкорочену. Тварини з нормотошчним типом автономно! регуляци серцевого ритму мають пром1жш показники м1ж тваринами-СТ [ тваринами-ПСТ, у зв'язку з чим [ форма серця у них е пом1рно видовженою та пом1рно розширеною.
На основ! ироведеиих гютолопчних дослщжень нами встановлено, що мжроскошчна будова мюкарда шлуночюв серця теличок достдних груп мае под1бну будову. М'язова тканина сформована 1з серцевих м'язових клггин -кардюмюцилв, яю з'еднуються м1ж собою сво!ми кшцями по довгш ос1, формуючи структури, под1бш до м'язових волокон (рис. 1). М1ж м'язовими волокнами знаходяться прошарки пухко! сполучно! тканини, де часто зустр1чаються судини гемомжроциркуляторного русла. У центр! кардюмюцилв мютяться 1-2 ядра видовжено! чи овально! форми (рис. 1).
Проведений нами анал1з морфометричних дослщжень мжроструктур мюкарда засвщчуе, що товщина кардюмюцилв л1вого шлуночка серця теличок бшьша н1ж правого [ зал ежить вщ типу автономно!' регуляци серцевого ритму. Так, товщина кардюмюцилв мюкарда л1вого шлуночка у теличок-СТ 2-мюячиого вшу дор1внюе 8,29±0,054 мкм, иормотоншв та парасимпатикотоншв вщповщно 8,48±0,052 та 8,52±0,068 мкм. Для пор1вняння: товщина кардюмюцилв у правому шлуночку серця теличок-СТ аналопчного вшу дор1внюе 7,13±0,049 мкм, що на 1,35 мкм менше, н1ж у л1вому, в нормотоншв вщповщно на 1,14 мкм менше - (7,34±0,058 мкм) та парасимпатикотоншв - на 0,96 мкм менше (7,56±0,052 мкм). Це не випадковють, а реальна та об'ективна характеристика р1знищ у д1яльносл шлуночюв, оскшьки л1вий функцюиуе, в основному, як насос, а правий - як об'емний [16].
Рис. 1.
Мжроскошчна будова мюкарда л!вого
шлуночка телички 6-мкячного вжу з иарасимиатикотошчним типом автономно!'
регуляци серцевого ритму: а - м'язов1 волокна; б - сполучна тканина; в - ядра, розташоваш у вигляд1 ланцюжка; г - ядерний хроматин. Гематоксилш Epлixa та еозин. X 600.
66
Враховуючи даш л1тератури та мжроскошчну будову судин, характерну для артерш та артерюл, ми !х класифкували на три групи. Перша група -артерюли д1аметром 50-100 мкм, друга - др!бш артери д1аметром 100-130 мкм, третя - артери д1аметром 130-160 мкм.
У результат! проведених дослщжень нами з'ясовано мжроскошчну будову др1бних артерш та артерюл шюри вуха теличок залежно вщ типу автономно! регуляци серцевого ритму. 1х стшка складаеться ¿з 3 оболонок: штими, меди, адвентици (рис. 2). Проте своерщна будова 1 сформовашсть кожно! оболонки стшки судин залежить вщ типу судин. Бшьше трансформуються зовшшня I середня оболонки, внутршня - бщьш стшка, але й у нш вщбуваються важлив! трансформаци структурно-функцюнально! оргашзаци, залежно вщ вшу тварин та типу автономно! регуляци серцевого
Др!бш артери другого типу, у м1ру зменшення д1аметра, поступово переходять у артерюли - судини, д1аметром менше 50-100 мкм. Товщина !х оболонок поступово зменшуеться. Внутршня оболонка таких судин побудована з ендотелш, розмщеного на базальнш мембраш, та окремих кл1тин пщендотел!ального шару. В середнш оболонщ виявляеться лише один ряд гладких м'язових кл1тин. Проте залежно вщ !х розм1р1в та функцюнально! активное^, зустр1чаються судини, у середнш оболонщ яких м'язов! кл1тини не утворюють суцщьного шару, а розмщуються поодиноко. У найбщьших за розм1ром артерюл, до 100 мкм у поперечному розр1з1, середня оболонка представлена двома ¿, нав1ть, трьома шарами гладких м'язових кл1тин, як! мають р1зну ор!ентащю. Волокнист! елементи сполучно! тканини у таких випадках представлен! окремими колагеновими волокнами.
Проведене нами кшьккне морфолог!чне досл!дження за шдексом Керногана, з позиц!! оц!нки морфометричного анал!зу величини зовн!шнього ! внутр!шнього д!аметра, товщини середньо! оболонки судин, дозволило виявити певн! законом!рност!, тенденц!! та критери, як! стосуються структурно! оргашзаци та функц!онального стану р!зних за кал!бром судин у тварин
Рис. 2. Мжроскотчна будова артерй' першого типу шк1ри вуха телички 4-мкячного вжу ¡з симпатикотошчиим типом автономно? регуляци
серцевого ритму: а - дерма; б - артерш; в - просв!т судини; г - стшка судини. Гематоксилш Вейгерта та
еозин. X 400.
67
дослщних груп. Так, збшьшення просвпу судин р1зного кал1бру i товщини ïx середньо1 оболонки д1е в напрямку вщ артерюл до артерш першого та другого тишв. Незважаючи на це, ¿ндекс Керногана мае протилежну спрямовашсть : артерюли мають високий, apTepiï - низький шдекс, що свщчить про функцюнальний стан судин.
3 розвитком оргашзму вщбуваеться подальше диференщювання кл1тин та волокнистих структур судии, збшьшуеться товщина стшки артерш за рахунок росту м'язових елемента, а також волокнистих структур, що супроводжуеться своерщним динам1змом ïx зовшшнього та внутр1шнього д1аметр1в та зменшенням ¿ндексу Керногана.
Отже, вщносно високий тонус симпатичних центр1в характеризуемся найбщьшою величиною шдексу Керногана та найменшим д1аметром просвпу судии, який е одним i3 структурних компонента перифершного опору i мае важливу роль у регуляцп мюцево1 гемодинамжи [17, 18, 19].
Висновки.
1. Процеси росту та розвитку теличок за показниками bîkoboï динамжи маси тща та екстер'еру перебувають у тюному зв'язку з процесами вжового становления тонусу автономних центр1в. Найбщьш1 значения npoMipiB характерш для тварин-парасимпатикотоншв, менш1 - для теличок-нормотоншв та симпатикотоншв.
2. Мжроскошчна будова мюкарда шлуночюв серця теличок р1зних груп под1бна, але вщр1зняеться за cboïmh морфометричними показниками. Товщина кардюмюцита л1вого шлуночка серця теличок бщьша шж правого, i залежить вщ типу автономно! регуляцп серцевого ритму. 3 розвитком оргашзму тварин товщина кардюмюцита та об'ем ïx ядер зростають.
3. Збщьшення д1аметра просвпу i товщини середньо! оболонки судии р1зного кал1бру вщбуваеться в напрямку вщ артерюл до артерш першого та другого тишв. 1ндекс Керногана мае протилежну спрямовашсть (судини меншого кал1бру (артерюли) мають високий шдекс, судини бщьшого кал1бру (apTepiï) - низький, що характеризуе функцюнальний стан р1зних за кал1бром судии.
4. Морфолопчна будова судии у теличок р1зновкових груп з р1зними типолопчними впливами автономно! регуляцп змшюеться однотипово, на що вказуе шдекс Керногана (найбщьший IK у тварин-симпатикотоншв, найменший - у тварин-парасимпатикотоншв).
Л1тература
1. Santos Diar M. D. Estudio del contenido de olomo j cadmio en alimentes precocinados (politos) / Santos Diar M. D., Cirugena Delgado C. // Alimentaria. -1989. - Vol. 26. - P. 55-56.
2. ЦвЫховський M.I. Природш мшерали та здоров'я тварин / МЛ.Цвшховський, ВТБереза // Здоров'я тварин i лки. - 1998. - № 2. - С. 7.
3. Перленбетов М.А. Морфофункциональная характеристика сердца коров черно-пестрой породы с учетом типа вегетативной регуляции сердечного
68
ритма: дис. ... канд. биол. наук: 03.00.13 / М.А. Перленбетов. - Львов, 1991. -149 с.
4. Vus Yu. M. Stady on type of vegetative regulation among calves for the improvement of pedigree and selection / Vus Yu. M. // Proc. Symposium: Agriculture: Science and practice. - Lviv, 1996. - P. 117-118.
5. Гуменна О. С. Морфофункцюнальна характеристика серця телят чорно-рябо! породи з врахуванням типу вегетативно! регуляцп серцевого ритму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд вет. наук: 03.00.13 / О.С. Гуменна. - Льв1в, 1998. - 16 с.
6. Тибшка A.M. 1нтегративний зв'язок онтогенетичного становления кровоносного русла та автономно! нервово! системи / A.M. Тибшка // Наук. вкн. Льв1в. нац. акад. вет. медицини ¿м. С.З. Гжицького. - 2003. - Т.5, №3, Ч. 1. - С. 143-149.
7. Кононенко B.C. Морфофункциональные показатели сердечнососудистой системы коров черно-пестрой породы / В.С.Кононенко, М.А.Перленбетов // Морфоэкологические проблемы в животноводстве и ветеринарии. - К., 1991. - С. 53-54.
8. Тибшка A.M. Mopфoмeтpiя лiвoгo шлуночка серця свиней залежно вщ типoлoгii автономних вплив1в / А.М.Тибшка // Наук. BicH. Льв1всько! нац. акад. вет. медицини ¿м. С.З. Гжицького. - 2005. - T.7, №2, Ч. 1. - С. 151-155.
9. Тибшка A.M. 1нтегративний зв'язок онтогенетичного становления кровоносного русла та автономно! нервово! системи / A.M.Тибшка // Наук. вкн. Льв1в. нац. акад. вет. медицини ¿м. С.З. Гжицького. - 2003. - T.5, №3, Ч. 1. - С. 143-149.
10. Тибшка A.M. Морфолопчна характеристика др1бних артер1альних судин свиней, обумовлена типами автономно! регуляцп серцевого ритму / A.M. Тибшка, В.Л. Гарагус, Т.Б.Чигаркова // Наук. BicH. Льв1в. нац. акад. вет. медицини ¿м. С.З. Гжицького. - 2004. - T.6, №1, Ч. 1. - С. 137-143.
11. Рощевский М.П. Электрокардиология копытных животных / М.П. Рощевский. - Л.: Наука, 1978. - 166 с.
12. Баевский P.M. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / P.M. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М.: Наука, 1984. -222 с.
13. Роскин Г.И. Микроскопическая техника / Г.И. Роскин, Л.Б. Левинсон. - М.: Советская наука, 1957. - 374 с.
14. Горальський Л.П. Основи г1столог1чно! техн1ки i морфофункц1ональн1 методи досл1дження у норм1 та при патолог!! / Л.П. Горальський, B.T. Хомич, O.I. Кононський. - Житомир: Пол1сся, 2005. - 288 с.
15. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники / Г.А. Меркулов. - Л.: Медицина, 1969. - 423 с.
16. Гнатюк М.С. Количественная оценка разных отделов сердца молодых и старых белых крыс / М.С. Гнатюк // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1983. - Вып. 5. - С. 1-112.
69
17. Особенности кровообращения у "химически" десимпатизированных крыс / И.М.Родионов, В.Б. Кошелев, А. Мухамедов [и др.] // Физиологический журнал СССР им. И.М. Сеченова. - 1981. - Т. 67, №7. - С. 1040-1046.
18. Folkov B. Physiological aspects of primary hypertension / B. Folkov // Physiological Revier. - 1982. - Vol. 62, №2. - P. 347-504.
19. Шатковская И.П. Морфометрическая характеристика кровеносных сосудов кожи хвоста ондатры / И.П. Шатковская, И.Г. Двирный // Проблеми зоошженерп та вет. медицини . - Харюв: Харюв. зоовет. ш-т, 2001. - С. 196198.
Summary Demus N.V.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
GROWTH AND DEVELOPMENT OF HEIFERS OF BLACK -SPOTTED BREED DEPENDING ON THE TYPES OF AUTONOMIC REGULATION OF HEART RATE
The paper deals with the comprehensive morphological study of the heart and arteries of heifers of Black-Spotted breed, their morphological status, depending on the type of autonomic regulation of heart rate. It was found out the features of the morphological structure of the heart morphometric parameters of its different parts and features of the microscopic structure and morphometric indices of the miocard of different parts of the heart depending on the type of autonomic regulation of heart rate.
Key words: vessels, arterioles, arteries, heifers, autonomic nervous system, cardiac rhythm, heart.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
70
