CC BY
35
19. Blaster, K. L. (2007). The energe metabolism of ruminants. 2-nd ed.Hutchinson scientific and technical. London, 456-500.
Стаття надшшла до редакцп 30.04.2016
УДК 619:612.821:612.128:636.4
Скрипкша В. М., астрант3, Карповський В. I., д. вет. н., проф., Данчук О. В., к. вет. н., докторант, Постой Р. В., к. вет. н., докторант, Криворучко Д. I., к. вет. н., доцент, Укратнець М. А., мапстрант © ([email protected])
Национальный утверситет бюресурав i природокористування Украгни, м. Кшв, Украгна
АКТИВШСТЬ ТА ЗБАЛАНСОВАН1СТЬ ФЕРМЕНТАТИВНО1 СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ОРГАН1ЗМ1 СВИНЕЙ I3 Р1ЗНИМ ТОНУСОМ АВТОНОМНО! НЕРВОВО1 СИСТЕМИ
Показано активтсть антиоксидантних ферментiв у кровi свиней i3 рiзним тонусом автономног нервовог системи. Встановлено вищий рiвень активноcтi супероксиддисмутази у кровi свиней-симпатикотонтв на 8,1 % та 22,5 % (р<0,05) вiд показниюв тварин-нормо- та ваготонтв. Наведено у порiвняльномy аcпектi рiвень збаланcованоcтi ферментативног системи антиоксидантного захисту у свиней i3 рiзним тонусом автономног нервовог системи. Результатами до^джень отримано новi дат щодо сили впливу вегетативного статусу тварин на активтсть ферментативног системи антиоксидантного захисту у свиней.
Ключов1 слова: тонус автономног нервовог системи, свит, тригемтовагальний рефлекс, кров, ферменти, система антиоксидантнного захисту
УДК 619:612.821:612.128:636.4
Скрипкина В. Н., аспирант, Карповский В. И., д. вет. н. проф., Данчук А. В., к. вет. н., докторант, Постой Р. В., к. вет. н., докторант, Криворучко Д. И., к. вет. н., доцент, Украинец М. А., магистрант
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
АКТИВНОСТЬ И СБАЛАНСИРОВАННОСТЬ ФЕРМЕНТАТИВНОЙ СИСТЕМЫ АНТИОКСИДАНТНОЙ ЗАЩИТЫ В ОРГАНИЗМЕ СВИНЕЙ С РАЗЛИЧНЫМ ТОНУСОМ АВТОНОМНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ
Показано активность антиоксидантных ферментов в крови свиней с различным тонусом вегетативной нервной системы. Установлено высокий уровень активности супероксиддисмутазы в крови свиней-симпатикотоников на 8,1 % и 22,5 % (р <0,05) от показателей животных-нормо и ваготоников. Приведен в сравнительном аспекте уровень сбалансированности ферментативной системы антиоксидантной защиты у свиней с различным тонусом вегетативной нервной системы. Результатами исследований получены новые данные относительно силы влияния вегетативного статуса животных на активность ферментативной системы антиоксидантной защиты у свиней.
Ключевые слова: тонус автономной нервной системы, свиньи, тригеминовагальний рефлекс, кровь, ферменты, система антиоксидантной защиты
UDC 619:612.821:612.128:636.4
V. М. Skrypkina, V. I. Karpovskiy, O. V. Danchuk, R. V. Postoy, D. I. Kryvoruchko, M.A. Ukrainec
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine,Kyiv, Ukraine
3 Науковий кершник - доктор ветеринарних наук, професор Карповський В.1. © Скрипкша В. М., Карповський В. I., Данчук О. В., Постой Р. В., Криворучко Д. I., Украшець М. А., 2016
145
ACTIVITY AND BALANCE OF ENZYMATIC ANTIOXIDANT DEFENSE SYSTEM IN THE BODY OF PIGS WITH DIFFERENT TONE OF AUTONOMIC
NERVOUS SYSTEM
Shown the activity of antioxidant enzymes in blood of pigs with different tone of autonomic nervous system. Found the higher levels of superoxide dismutase activity in the blood of pigs sympathicotonics in 8,1 % and 22,5 % (p <0,05) in compare with animals normo- and vagotonics. Shown in comparative aspect the level of balance of enzymatic antioxidant defense system in pigs with different tone of autonomic nervous system. The results of research obtained new data on potency vegetative status of animals in the enzymatic activity of antioxidant protection in pigs.
Key words: tone of autonomic nervous system, pigs, trigemino-vagal reflex, blood, enzymes, antioxidant protection system
Адаптащя оргашзму до зм1ни умов навколишнього середовища ютотно залежить ввд вегетативно! регуляци життево важливих функцш. Автономна нервова система (АНС), зокрема !! симпатична частина, мобшзуе ресурси оргашзму у вщповщь на дю подразника, а парасимпатична - здшснюе поточну регулящю ф1зюлопчних процеав [1, 2].
1нтенсившсть втьнорадикального окиснення визначаеться не лише швидюстю утворення втьних радикал1в, а й функцюнальним станом системи антиоксидантного захисту (АОЗ) [3]. Ферментативна система АОЗ оргашзму контролюе ва етапи втьнорадикальних реакцш. Регуляцiя процесу пероксидаци, починаючи на стади шщаци здшснюеться супероксиддисмутазою (СОД) та церулоплазмшом, а на стадо розгалуження ланцюпв - каталазою, пероксидазою та глутатюнпероксидазою (ГПО) [4].
Мета i завдання досл1дження - дослвдити активнють супероксиддисмутази, каталази та глутатюнпероксидази у кровi свиней iз рiзним тонусом автономно! нервово! системи.
Матерiали i методи. До^дження проводилися на базi свиноферми ТОВ СП «1дна», с. Острожець Млишвського району Рiвненсько! област в 2014 р. В дослвд використовували клiнiчно здорових свиноматок велико! бшо! породи 3-рiчного вiку. Умови утримання i годiвлi тварин були однаковими.
Тонус автономно! нервово! системи у шддослвдних свиней визначали за допомогою тртемшовагального тесту. Тест проводили в типових iндивiдуальних станках для свиней, куди тварину помiщали перед початком випробувань. У кожно! тварини вишрювали частоту серцевих скорочень шляхом аускультацл серця злiва, у дiлянцi 2-4-го мiжреберного промiжку у нижнш третин1 грудно! клiтки за допомогою фонендоскопу. Потгм експериментатор натискав одночасно великим i вказiвним пальцями на обидва очн1 яблука дослiджувано! тварини з експозищею 10 секунд. Пюля натискання частоту серцевих скорочень вишрювали повторно. Визначали рiзнидю частоти серцевих скорочень до та п1сля натискання на очш яблука. За результатами тригемшовагального тесту встановлювали тип автономно! регуляци серцево-судинно! системи i, вiдповiдно, тварину вiдносили до нормотон1к1в, симпатикотошшв чи ваготон1к1в [5]. На H^^^i проведених дослiдженъ тонусу автономно! нервово! системи було сформовано 3 дослщш групи по 4 тварин у кожнш за методом аналоггв. У I групу входили свиноматки зi збалансованою вегетативною регулящею, у II групу - з переважанням симпатичного ввддшу, в III групу - з переважанням парасимпатичного вiддiлу.
Для бiохiмiчних дослiджень вiдбирали зразки кровi з яремно! вени з дотриманням правил асептики i антисептики. У кровi визначали активн1сть супероксиддисмутази, каталази та глутатюнпероксидази за загальноприйнятими методиками [6].
Результати до^джень обробляли ввдповвдно до загальновизнаних методiв статистики за допомогою комп'ютерно! програми Microsoft Exel з використанням t-критерiю Стьюдента.
Результати дослвджень. Супероксиддисмутаза займае центральне мiсце в системi АОЗ, вона каталiзуе дисмутацiю супероксидан1онрадикалу iз утворенням
146
пероксиду пдрогену та молекулярного Оксигену [3]. Як сввдчать отримаш результати, активнють СОД ютотно залежить вiд тонусу АНС свиней. Зокрема, встановлено вищий рiвень активности ензиму у кровi тварин-симпатикотошшв на 8,1 % та 22,5 % (р<0,05) вiд показнишв тварин-нормо- та ваготонiкiв (табл.).
Таблиця
Актившсть антиоксидантних ферментiв у кров1 свиней iз рiзним тонусом
автономно'1 нервово'1 системи (М±т, п=4)
Показники Вегетативний статус тварин
Нормотошки Симпатикотонiки Ваготошки
СОД, МО/мг гемоглоб^ 4,84±0,20 5,23±0,17* 4,27±0,44
ГП, мкМ/хв^мг гемоглобшу 0,25±0,02 0,34±0,03 0,27±0,03
Каталаза, мкМ/хв*мг гемоглобiну 2,33±0,19 2,91±0,19 2,52±0,09
Примтка. *р<0,05 порiвняно з тваринами-нормотонiками.
Достовiрних рiзниць щодо активности каталази та глутатюнпероксидази у кровi тварин iз рiзним тонусом АНС встановлено не було, однак прослвдковуеться чiтка тенденщя щодо вищого рiвня активности ензимiв у тварин-симпатикотошшв
Активiзацiя симпатично! нервово! системи призводить до загального пiдвищення активности органiзму, що передбачае активнi дп з витрачанням енергi! (енерготропна дiя) [5]. Зростання рiвня обмiну речовин сприяе збiльшенню iнтенсивностi утворення вшьних радикалiв у дихальному ланцюзi мгтохондрш. Тому, вищий рiвень активности ферментов антиоксидантного захисту у тварин-симпатикотонiкiв слад розглядати як компенсаторно-адаптащйний механiзм системи АОЗ.
Показник спiввiдношення активности СОД до каталази та ГПО свiдчить про внутршнш баланс ферментативно! антиоксидантно! системи та вказуе на загальний антиоксидантний потенцiал органу чи оргашзму вцiлому. Оскiльки СОД утилiзуе активш форми Оксигену з утворенням Н2О2, то важливим для життездатност клгтини е встановлення балансу мiж активнютю СОД та ферментами, якi окислюють Н2О2 [7].
У тварин iз рiзним тонусом автономно! нервово! системи встановлений рiзний рiвень збалансованост ферментативно! системи АОЗ (рис. 1). 1ндекси СОД/КАТ та СОД/ГПО у свиней-ваго- та симпатикотонiкiв на 21-17 % нижчi вiд таких у тварин-нормотонiкiв, однак природа !х зниження рiзна. У свиней-симпатикотонiкiв зсув балансу проходить у сторону шдвищення iнтенсивностi утилiзацi! пероксиду гiдрогену та пдроперекиав лiпiдiв, а у тварин-ваготонiкiв у бш зниження iнтенсивностi знешкодження активних форм Оксигену._
1.1 1
0.9 0.8 0.7 0.6 0.5
СОД/КАТ СОД/ГПО
■ нормотошкн ■ симпатпкотошкп ■ вяготонпл
Рис. 1. Збалансовашсть ферментативно'1 системи антиоксидантного захисту, у. о., п=4.
Примтка. Вщносно тварин-нормотонiкiв, показник яких виражали за одиницю.
147
Очевидно, що вищий рiвень обмiну речовин у тварин-симпатикотошшв потребуе iншого балансу активности ферментов АОЗ, нiж у тварин-нормо- та ваготонiкiв. Дане припущення тдтверджуеться достовiрною силою впливу вегетативного статусу тварин на актившсть ферментативно! ланки системи антиоксидантного захисту (рис. 2).
0,5 0,4
0,3 0,2 ОД О
0,45*
СОД
Iнормотонши
гщ>
1 симпатикотошки
Каталаза
I ваготошки
Рис. 2. Сила впливу вегетативного статусу тварин на актившсть ферментативноТ системи антиоксидантного захисту, "2х, п=4.
У свиней-симпатикотонiкiв сила впливу вегетативного статусу тварин на актившсть (ферментативно! системи антиоксидантного захисту знаходиться в межах 0,34-0,45 " х (р<0,05), тод^ як у тварин-нормо- та ваготонтв тонус автономно! нервово! системи достовiрно не впливае на актившсть ферментативно! ланки системи АОЗ.
Висновки. 1. Встановлено вищий рiвень активности супероксиддисмутази у кровi свиней-симпатикотонтв на 8,1 % та 22,5 % (р<0,05) ввд показниив тварин-нормо- та ваготонтв.
2. 1ндекси СОД/КАТ та СОД/ГПО у свиней-ваго- та симпатикотонтв на 21-17 % нижчi вiд таких у свиней-нормотонiкiв.
3. Встановлено достовiрний вплив вегетативного статусу тварин на актившсть ферментативно! ланки антиоксидантного захисту, зокрема у свиней-симпатикотошшв сила впливу знаходиться в межах 0,34-0,45 "2х.
Перспективи подальших дослщжень. В подальшому плануеться дослiдити iншi показники антиоксидантно! системи для всебiчно!' оцiнки взаемозв'язку мiж типом автономно! нервово! системи та фiзiологiчними процесами в органiзмi свиней.
Л1тература
1. Кортико-вегетативш взаемини в регуляцi! фiзiологiчних функцiй органiзму свиней / [П. В. Карповський, В. В. Карповський, А. В. Трокоз та ш.] // Бюлопя тварин. -2015. - Т. 17. - № 2. - С. 65-73.
2. Влияние тонуса автономной нервной системы на физиологические показатели животных при применении «Микростимулина» / [Карповский П. В., Криворучко Д. И., Постой Р. В. и др.] // Матерiали IV Мiжнародно! науково-практично! конференцп молодих вчених, асшранпв i студенлв «Науковi здобутки молодi у виршенш актуальних проблем виробництва та переробки сировини, стандартизацi! i безпеки продовольства», 15-16 травня 2014 року: тези доп. - Ки!в, 2014. - С. 51-53.
3. Данчук В. В. Пероксидне окиснення у сшьськогосподарських тварин i птицi / В. В. Данчук // Кам'янець-Подшьський: Абетка, 2006. - 192 с.
4. Данчук В. В. Оксидацшний стрес - патолопя чи адаптацiя? / В. В. Данчук, О. В. Данчук, Н. Л. Цепко // Тваринництво Укра!ни. - №4. - 2004. - С. 21-23.
5. Фзюлопя сшьськогосподарських тварин. Практикум. [2-ге вид., перероб. i допов.] / За ред. А. Й. Мазуркевича, В. О. Трокоза. - К.: Центр учбово! лтератури, 2015. - 240 с.
6. Лабораторш методи дослщження у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнш медицинi. Довiдник. [За ред. д.вет.н. професора В. В. Влiзла]. - Львiв: Сполом, 2012. -760 с.
148
7. Владимиров Ю. А. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах / Ю. А. Владимиров, А. И. Арчаков - М.: Наука, 1972. - 252 с.
References
Karpovskyi, P. V. (2015). Kortyko-vehetatyvni vzaiemyny v rehuliatsii fiziolohichnykh funktsii orhanizmu svynei / [P. V. Karpovskyi, V. V. Karpovskyi, A. V. Trokoz ta in.] // Biolohiia tvaryn. - T. 17. - № 2. - S. 65-73. (in Ukrainian). Karpovskyi, P. V. (2014). Vliyanie tonusa avtonomnoy nervnoy sistemyi na fiziologicheskie pokazateli zhivotnyih pri primenenii «Mikrostimulina» / [Karpovskiy P. V., Krivoruchko D. I., Postoy R. V. i dr.] // Materlali IV MIzhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferentsiyi molodih vchenih, aspirantiv i studentiv «Naukovi zdobutki molodi u virlshennI aktualnih problem virobnitstva ta pererobki sirovini, standartizatsiyi i bezpeki prodovolstva», 15-16 travnya 2014 roku: tezi dop. - Kiyiv, 51-53. (in Russian). Danchuk, V. V. (2006). Peroksydne okysnennia u silskohospodarskykh tvaryn i ptytsi /
V. V. Danchuk // Kamianets-Podilskyi: Abetka, 192 s. (in Ukrainian). Danchuk, V. V. (2004). Oksydatsiinyi stres - patolohiia chy adaptatsiia? / V. V. Danchuk,
O. V. Danchuk, N. L. Tsepko // Tvarynnytstvo Ukrainy. - 4, 21-23. (in Ukrainian). Mazurkevycha, A. Y. (2015). Fiziolohiia silskohospodarskykh tvaryn. Praktykum. [2-he vyd., pererob. i dopov.] / Za red. A. Y. Mazurkevycha, V. O. Trokoza. - K.: Tsentr uchbovoi literatury, 240 s. (in Ukrainian). У1Ыо, V. V. (2012). Laboratorni metody doslidzhennia u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Dovidnyk. [Za red. d.vet.n. profesora V. V. Vlizla]. - Lviv: Spolom, 760. (in Ukrainian).
Vladymyrov, Yu. A. (1972). Perekysnoe okyslenye lypydov v byolohycheskykh membranakh / Yu. A. Vladymyrov, A. Y. Archakov - M.: Nauka, 252 s. (in Russian).
Стаття надшшла доредакцп 5.04.2016
УДК 619:616.8:636.7 *
Солiмчук В. М., астрант ([email protected])*©
Житомирський нащональний агроекологгчний утеерситет, м. Житомир, Украгна
МОРФОЛОГ1Я ТА Г1СТОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ МОЗОЧКА СВ1ЙСЬКИХ ТВАРИН
Подан результати морфолог1чног характеристики та морфометричш показники мозочка сешських теарин. За результатами органометричних дослгджень естаноелено ргзну абсолютну масу мозочка у дослгдних теарин: найбтьша еона у ееликог рогатог худоби - 72,59 ± 0,94 г, найменша у кролика - 1,54 ±0,07 г. Вгдносна маса органа е прямопропорцтною абсолютной мас мозочка та маа теарин: найбтьша еона у оеець - 0,040 ± 0,0035 % та собак - 0,030 ± 0,0053 %, найменша у сеиней - 0,010 ± 0,0031 % та ееликог рогатог худоби - 0,013 ± 0,0029 %.
Кора мозочка сегйських теарин утеорена егдпоегдними шарами (молекулярним, ганглгонарним, зернистим), ргзног тоещини та характеризуеться неоднакоеою популяцгею нейронге, якг мають обумоелений зе'язок мгж ргенем морфофункцгонального стану нереоеих та тнереоеаних структур залежно егд еиду теарин. За результатами морфометричних дослгджень естаноелено, що молекулярний шар найбгльш еиражений у ееликог рогатог худоби (413,1 ± 15,34 мкм), найменш - у сеиней (250,6 ± 14,52 мкм) та собаки (257,25 ± 7,47 мкм). Зернистий шар найкраще розеинутий у сеиней (373,8 ± 15,76 мкм) та г1рше у оеець (176,05 ± 5,47 мкм). При цьому показник тоещини ганглгонарного шару мае пром1жне значення мгж молекулярним i зернистим шарами та найкраще еиражений у сеиней (63,2 ± 6,34 мкм), менше у оеець (34,3 ± 1,12 мкм).
Ключовi слова: мозочок, ара речоеина, бта речоеина, нейрон, аксон, дендрит, морфометричн показники, морфологiя, кролi, собаки, сеит, еiецi, ееликарогата худоба.
*
Науковий кершник - доктор вет. наук, професор Горальський Л. П. © Сол1мчук В. М., 2016
149
